Near-infrared spectroscopy: bilateral brain monitoring in termed newborns with hypoxic-ischemic lesions.

Assessment of cerebral oxygenation using near-infrared spectroscopy (near-infrared spectroscopy, near-infrared spectroscopy, NIRS) has significant strong correlation with the assessment of brain perfusion using MRI in full-term infants with severe hypoxic-ischemic encephalopathy. However, there are still no recommendations on the use of NIRS monitoring data for making important clinical decisions in newborns with asphyxia and hypoxic-ischemic encephalopathy in routine clinical practice. The role of interhemispheric variations in the values of regional tissue oxygen saturation (rSO2) in severe hypoxic-ischemic encephalopathy against the background of therapeutic hypothermia remains unexplored. The aim of the study was to evaluate the results of bilateral brain monitoring using NIRS in full-term newborns with severe hypoxic-ischemic lesions (with and without destructive changes in brain tissue). All examined children were full-term newborns with severe asphyxia at birth, who underwent therapeutic hypothermia. We analyzed the results of NIRS recordings of 33 newborns who did not have signs of destructive hypoxic-ischemic brain damage, and NIRS data of 15 newborns who were diagnosed with signs of destructive hypoxic-ischemic brain damage. The hemisphere difference in cerebral oximetry indices was presented in the form of statistical processing results - average, median, mode, 25th percentile, 75th percentile of pairwise comparisons, namely the difference of values (ΔrSO2) of the measurement “ΔrSO2=rSO2on the right-rSO2on the left” in each moment of recording (12000-22000 measurement moments during the monitoring session), as well as the percentage of recording time when the ΔrSO2 value was recorded below the 25th percentile and above the 75th percentile. Reliable correlations between the fact of the formation of destructive hypoxic-ischemic brain lesions in full-term newborns and the average ΔrSO2 values of the NIRS record (R=-0.410), median values (R=-0.400), modes (R=-0.357), and values 25-the percentile ΔrSO2 (R=-0.326) and the 75th percentile ΔrSO2 (R=-0.429) were registered. In 73.3% of children with destructive hypoxic-ischemic lesions, the average ΔrSO2 values were higher for the right hemisphere (the average ΔrSO2 value of the group was 0.11±2.39%). In 93.9% of children without destructive brain damage, the average rSO2 values were higher for the right hemisphere (the average ΔrSO2 value of the group was 6.92±0.80%). Significant differences in mean ΔrSO2 (p=0.005) were determined. Mean ΔrSO2 median for the group with destructive brain lesions was 0.33±2.38%, for the group without destructive lesions - 6.88±0.82% (p=0.004), the average ΔrSO2 mode for the group with destructive brain lesions was 1,46±1.73%, for the group without destructive lesions - 6.51±0.92% (p=0.014). The average of the 25th percentile of ΔrSO2 values for the group with destructive brain lesions was (-1.93)±2.72%, and for the group without destructive lesions it was 4.42±0.84% (p=0.026). The average of the 75th percentile of ΔrSO2 values for the group with destructive brain lesions was 2.87±2.11%, and for the group without destructive lesions it was 9.33±0.80% (p=0.003). The results of bilateral brain monitoring using NIRS in full-term newborns with severe hypoxic-ischemic lesions on the background of therapeutic hypothermia have significant dif­ferences between groups of children with and without destructive changes in brain tissue. In newborns with destructive brain lesions, a decrease in manifestations of dominance of rSO2 indicators of the right hemisphere was recorded, namely, significantly lower mean ΔrSO2, median, mode, average values of the 25th and 75th percentiles ΔrSO2

Neurological features of newborns associated with late preterm and early term birth.

Infants delivered at 37 and 38 weeks’ gestation are at increased risk for morbidity as compared to infants delivered at 39-40 weeks. Our objectives were to study the frequency of transient neurologic dysfunction in the first months in newborns and infants, depending on the gestational age. We found a higher incidence of risk factors of pregnancy, more frequent need in oxytherapy after birth, and differences of hemo lyquordynamics at the age of 2-3 months

СТАН ЛІКВОРНИХ ПРОСТОРІВ У НЕДОНОШЕНИХ ДІТЕЙ.

Ultrasound examination is one of the most common method for assessing the state of the nervous system. Several studies have shown that the method is quite valuable in measuring the subarachnoid spaces in normally developing infants. However, the correlation between such features as calendar age, gestational age and condition of the exterior liquor spaces is controversial. In our study, we sought to determine the relationship between calendar age in premature infants (gestational age was different at birth) and the state of the subarachnoid space. In conducting the study, we missure hemispheric slit in 98 premature infants of different gestational age in the first five months of life. The obtained data have been analyzed with Statistica 8 software.Dimensions of hemispheric slit in preterm infants with gestational age over 32 weeks - 2.30±0.14 mm (level 75th percentile - 3.0 mm level 95th percentile - 5.0 mm), with a gestational age of 28-32 weeks - 2.71±0,17 mm (level 75th percentile - 4.0 mm level 95th percentile - 5.5 mm) with gestational age less than 28 weeks - 1.20±0.11 mm. The smaller was the gestational age at birth, the smaller outdoor cerebrospinal fluid spaces. Systematic neurosonographic screening for preterm infants is necessary and appropriate to ensure early diagnosis, which could greatly improve the rehabilitation measures as well as to provide more accurate prognostic information.Ультразвуковое исследование является одним из наиболее распространенных методов, которые используются для оценки состояния нервной системы. Имеются многочисленные исследования, которые показали диагностическую ценность измерения субарахноидальных пространств у новорожденных. Однако информация о корреляции между такими признаками, как календарный возраст, гестационный возраст и состояние внешних ликворных пространств, достаточно противоречива. Целью данного исследования было определить связь между календарным возрастом у недоношенных детей различного гестационного возраста и состоянием внешних ликворных пространств. При проведении нейросонографического исследования измеряли межполушарную щель у 98 недоношенных детей различного гестационного возраста в течение первых пяти месяцев жизни. Полученные данные были проанализированы с помощью статистической программы Statistica 8. Размеры межполушарной щели у недоношенных детей с гестационным возрастом более 32 недель составляли 2,30±0,14 мм (уровень 75-го перцентиля - 3,0 мм, уровень 95-го перцентиля - 5,0 мм), с гестационным возрастом 28-32 недели - 2,71±0,17 мм (уровень 75-го перцентиля - 4,0 мм, уровень 95-го перцентиля - 5,5 мм), с гестационным возрастом менее 28 недель - 1,20±0,11 мм. Меньший гестационный возраст при рождении обуславливал меньшие размеры внешних ликворных пространств. Систематический нейросонографический скрининг для недоношенных детей является необходимым и приемлемым для обеспечения ранней диагностики, что могло бы значительно улучшить проведение реабилитационных мероприятий, а также предоставить более достоверную прогностическую информацию.Ультразвукове дослідження є одним з найбільш поширених методів, які використовуються для оцінки стану нервової системи. Існують численні дослідження, які показали діагностичну цінність вимірювання субарахноїдальних просторів у немовлят. Однак інформація про кореляцію між такими ознаками, як календарний вік, гестаційний вік і стан зовнішніх лікворних просторів, є досить суперечливою. Метою даного дослідження було визначити зв'язок між календарним віком у недоношених дітей різного гестаційного віку і станом зовнішніх лікворних просторів. При проведенні нейросонографічного дослідження вимірювали міжпівкульну щілину в 98 недоношених дітей різного гестаційного віку протягом перших п'яти місяців життя. Отримані дані були проаналізовані за допомогою статистичної програми Statistica 8. Розміри міжпівкульної щілини у недоношених дітей з гестаційним віком понад 32 тижні становили 2,30±0,14 мм (рівень 75-го перцентиля - 3,0 мм, рівень 95-го перцентиля - 5,0 мм), з гестаційним віком 28-32 тижні - 2,71±0,17 мм (рівень 75-го перцентиля - 4,0 мм, рівень 95-го перцентиля - 5,5 мм), з гестаційним віком менше 28 тижнів - 1,20±0,11 мм. Менший гестаційний вік при народженні зумовлював менші розміри зовнішніх лікворних просторів. Систематичний нейросонографічний скринінг для недоношених дітей є необхідним і прийнятним для забезпечення ранньої діагностики, що могло б значно поліпшити проведення реабілітаційних заходів, а також надати більш достовірну прогностичну інформацію

НЕКРОТИЗУЮЧИЙ ЕНТЕРОКОЛІТ НОВОНАРОДЖЕНИХ – ПРОБЛЕМИ ДІАГНОСТИКИ

Necrotizing enterocolitis (NEC) is a life-threatening intestinal disease characterized by severe intestinal inflammation and necrosis.It is mostly seen in very premature infants (≤32 weeks of gestation). Despite the efforts of recent years toward garnering a better understanding of this disease as well as its eradication, but it has persisted and is now one of the leading causes of mortality and morbidity in neonatal intensive care units.In the last decades the reported incidence of preterm necrotizing enterocolitis (NEC) has been declining in large part due to implementing comprehensive NEC prevention initiatives, including breast milk feeding, standardized feeding protocols, transfusion guidelines, and antibiotic stewardship and improving the rigor with which non-NEC cases are excluded.For improvements in therapies to allow preterm infants to survive, it is crucial to ensure accurate reporting of the diagnosis and gain improved insight into the true incidence of this very challenging disease.There are several reasons for this lack of progress in understanding of this disease. There is a lack of a common, comprehensive definition of NEC. There is a poor definition of what actually constitutes “NEC.” In fact, this entity probably represents several different diseases with different pathophysiologic pathways.The purpose of this review is to consider a current definition of NEC, and define adequate biomarkers which may be used to help guide clinical decision-making. Diagnostic criteria should include specific, sensitive, and accurate clinical and laboratory criteria that aid the clinician in recognizing the most classic form of this disease and differentiating it from entities such as spontaneous intestinal perforation, primary intestinal ischemia, sepsis, food protein intolerance, and othersНекротический энтероколит (НЭК) - опасное для жизни заболевание, характеризующееся тяжелым воспалением и некрозом кишечника, которое главным образом наблюдается у глубоко недоношенных новорожденных (≤ 32 недель беременности). Несмотря на усилия последних лет, направленные на лучшее понимание этого заболевания, а также на его ликвидацию, оно сохраняется и остается одной из основных причин смертности и заболеваемости в отделах интенсивной терапии новорожденных.В последние десятилетия частота зарегистрированных случаев некротических энтероколитов недоношенных значительной степени уменьшилась благодаря внедрению комплексных стратегий по профилактике, включая грудное вскармливание, стандартизированные протоколы питания, рекомендации по гемотрансфузии и антибактериальной терапии, улучшению диагностических подходов, с помощью которых исключаются случаи "не-НЭК» заболеваний. Но для улучшения терапии, которая позволяет выжить недоношенным младенцам, очень важно обеспечить точную отчетность о диагнозе и получить лучшее представление о настоящей частоте этой очень тяжелой болезни.Существует несколько причин недостаточного прогресса в понимании этого заболевания, а именно отсутствие единого, всеобъемлющего определения НЭК, плохое понимание того, что на самом деле представляет "НЭК". Фактически, этот объект может представляет несколько различных заболеваний с различными патофизиологическими путями.Цель этого обзора состоит в том, чтобы рассмотреть текущее определение НЭК и адекватные биомаркеры, которые могут быть использованы для содействия принятию клинических решений. Критерии диагностики должны включать специфические, чувствительные и точные клинические и лабораторные критерии, которые помогают клиницисту признать наиболее классическую форму заболевания и дифференцировать его от других, таких как спонтанная кишечная перфорация, первичная кишечная ишемия, сепсис, непереносимость пищевых белков и другие.Некротизуючий ентероколіт (НЕК) - небезпечне для життя захворювання, що характеризується важким запаленням та некрозом кишечника, яке головним чином спостерігається у глибоко недоношених новонароджених (≤ 32 тижнів вагітності). Незважаючи на зусилля останніх років, спрямовані на краще розуміння цього захворювання, а також на його ліквідацію, воно зберігається і залишається однією з основних причин смертності та захворюваності у відділах інтенсивної терапії новонароджених.В останні десятиліття частота зареєстрованих випадків некротичних ентероколітів недоношених значною мірою зменшується завдяки впровадженню комплексних стратегій з профілактики, включаючи грудне вигодовування, стандартизовані протоколи харчування, рекомендації по гемотрансфузіям і антибактеріальній терапії,покращенню діагностичних підходів, за допомогою яких  виключаються випадки «не-НЕК» захворювань. Але дляполіпшення терапії, яка дозволяє вижити недоношеним немовлятам, дуже важливо забезпечити точну звітність про діагноз і отримати краще уявлення про справжню частоту цієї дуже важкої хвороби.Існує кілька причин недостатнього прогресу у розумінні цього захворювання, а саме відсутність єдиного, всеосяжного визначення НЕК, погане розуміння того, що насправді становить "НЕК". Фактично, цей об'єкт, ймовірно, представляє декілька різних захворювань з різними патофізіологічними шляхами.Мета цього огляду полягає в тому, щоб розглянути поточне визначення НЕК і адекватні біомаркери, які можуть бути використані для сприяння прийняттю клінічних рішень. Критерії діагностики повинні включати специфічні, чутливі та точні клінічні і лабораторні критерії, які допомагають клініцисту визнати найбільш класичну форму захворювання та диференціювати його від інших, таких як спонтанна кишкова перфорація, первинна кишкова ішемія, сепсис, непереносимість харчових білків та інші

НЕКРОТИЗУЮЧИЙ ЕНТЕРОКОЛІТ НОВОНАРОДЖЕНИХ – ПРОБЛЕМИ ДІАГНОСТИКИ

Necrotizing enterocolitis (NEC) is a life-threatening intestinal disease characterized by severe intestinal inflammation and necrosis.It is mostly seen in  premature infants (≤32 weeks of gestation). Despite the efforts of recent years  toward garnering a better understanding of this disease as well as its eradication, but it has persisted and  nowis one of the leading causes of mortality and morbidity in neonatal intensive care units.In the last decades the reported incidence of preterm necrotizing enterocolitis (NEC) has been declining in large part due to implementing comprehensive NEC prevention initiatives, including breast milk feeding, standardized feeding protocols, transfusion guidelines, and antibiotic stewardship and improving the rigor with which non-NEC cases are excluded.For improvements in therapies to allow preterm infants to survive, it is crucial to ensure accurate reporting of the diagnosis and gain improved insight into the true incidence of this very challenging disease.There are several reasons for this lack of progress in understanding  of this disease. There is a lack of a common, comprehensive definition of NEC. There is a poor definition of what actually constitutes “NEC.” In fact, this entity probably represents several different diseases with different pathophysiologic pathways.The purpose of this review is to  consider a current definition of NEC, and  define adequate biomarkers which may be used to help guide clinical decision-making. Diagnostic criteria should include specific, sensitive, and accurate clinical and laboratory criteria that aid the clinician in recognizing the most classic form of this disease and differentiating it from entities such as spontaneous intestinal perforation, primary intestinal ischemia, sepsis,  food protein intolerance  and othersНекротический энтероколит (НЭК) - опасное для жизни заболевание, характеризующееся тяжелым воспалением и некрозом кишечника, которое главным образом наблюдается у глубоко недоношенных новорожденных (≤ 32 недель беременности). Несмотря на усилия последних лет, направленные на лучшее понимание этого заболевания, а также на его ликвидацию, оно сохраняется и остается одной из основных причин смертности и заболеваемости в отделах интенсивной терапии новорожденных.В последние десятилетия частота зарегистрированных случаев некротических энтероколитов  у недоношенных в значительной степени уменьшилась благодаря внедрению комплексных стратегий по профилактике, включая грудное вскармливание, стандартизированные протоколы питания, рекомендации по гемотрансфузии и антибактериальной терапии, улучшения диагностических подходов, с помощью которых исключаются случаи "не-НЭК» заболеваний. Но для улучшения терапии, которая позволяет выжить недоношенным младенцам, очень важно обеспечить точную отчетность о диагнозе и получить лучшее представление о настоящей частоте этой очень тяжелой болезни.Существует несколько причин недостаточного прогресса в понимании этого заболевания, а именно отсутствие единого, всеобъемлющего определения НЭК, недостаточное понимание того, что на самом деле представляет собой "НЭК". Фактически эта патология может включать несколько различных заболеваний с различными патофизиологическими механизмами.Цель этого обзора состоит в том, чтобы рассмотреть текущее определение НЭК и адекватные биомаркеры, которые могут быть использованы для принятия клинических решений. Критерии диагностики должны включать специфические, чувствительные и точные клинические и лабораторные критерии, которые помогают клиницисту признать наиболее классическую форму заболевания и дифференцировать его от других, таких как спонтанная кишечная перфорация, первичная кишечная ишемия, сепсис, непереносимость пищевых белков и другие.Некротизуючий ентероколіт (НЕК) - небезпечне для життя захворювання, що характеризується важким запаленням та некрозом кишечника, яке головним чином спостерігається у глибоко недоношених новонароджених (≤ 32 тижнів вагітності). Незважаючи на зусилля останніх років, спрямовані на краще розуміння цього захворювання, а також на його ліквідацію, воно зберігається і залишається однією з основних причин смертності та захворюваності у відділах інтенсивної терапії новонароджених.В останні десятиліття частота зареєстрованих випадків некротичних ентероколітів недоношених значною мірою зменшується завдяки впровадженню комплексних стратегій з профілактики, включаючи грудне вигодовування, стандартизовані протоколи харчування, рекомендації по гемотрансфузіям і антибактеріальній терапії, покращення діагностичних підходів, за допомогою яких виключаються випадки «не-НЕК» захворювань. Але для поліпшення терапії, яка дозволяє вижити недоношеним немовлятам, дуже важливо забезпечити точну звітність про діагноз і отримати краще уявлення про справжню частоту цієї дуже важкої хвороби.Існує кілька причин недостатнього прогресу у розумінні цього захворювання, а саме відсутність єдиного, всеосяжного визначення НЕК,  погане розуміння того, що насправді становить "НЕК". Фактично, цей об'єкт, ймовірно, представляє декілька різних захворювань з різними патофізіологічними шляхами.Мета цього огляду полягає в тому, щоб розглянути поточне визначення НЕК і адекватні біомаркери, які можуть бути використані для сприяння прийняттю клінічних рішень. Критерії діагностики повинні включати специфічні, чутливі та точні клінічні і лабораторні критерії, які допомагають клініцисту визнати найбільш класичну форму захворювання та диференціювати його від інших, таких як спонтанна кишкова перфорація, первинна кишкова ішемія, сепсис, непереносимість харчових білків та інші

СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ПРОБЛЕМУ ДОТАЦІЇ ЗАЛІЗА НЕДОНОШЕНИМ ДІТЯМ

Iron deficiency is estimated to range between 25% and 80% in preterms during infancy. Iron deficiency in infancy is associated with a range of clinical and neurodevelopmentally important issues including abnormalities of behavior. Low birth weight infants are particularly susceptible to developing iron deficiency anemia since they typically have small iron stores at birth and a greater need for iron. Unless augmented by external sources, the endogenous iron stores of preterm infants at birth meet their iron demands only until the doubling of the birth weight, i.e., approximately until 2–3 months of age. Due the potential adverse impact of iron deficiency on developing organ systems, preventive measures appear to be crucial.The need for iron therapy in preterm infants has been debated at least since the 1950s. But there are wide variations in iron supplementation practices among neonatal units. Numerous studies over the last decade differ somewhat in assessing the effectiveness of subsidies iron premature babies and in need of scientific reasoning. In summary, the preterm infant is at risk of both iron deficiency and iron overload. There is a paucity of information on the long-term effects of iron supplementation on hematological and non-hematological parameters, such as growth and neurodevelopment. Тhe potential for organ injury with excess iron suggests that therapy should be instituted carefully in the preterm infants. There are wide variations in the dose, initiation and duration of supplementation and iron compounds used for enteral supplementation. An important issue is also the the choice of drug for grants elemental iron. It was proved higher efficiency of trivalent iron administration which is more fast stabilization of hematological indices and reduces the need of blood transfusions.The article provides an overview of the available preventive recommendations enteral administration of iron premature babies. Randomized controlled trials are needed to determine whether iron supplementation in low birth weight/premature infants affects neurodevelopment (short and long term) and long term growth, and to comprehensively monitor potential adverse effects. Such studies should also aim to determine if specific cohorts of low birth weight / premature infants are more likely to benefit from iron supplementation, and the optimal dose, timing, and duration of iron supplementation.25-85% недоношених младенцев имеют признаки дефицита железа. Дефицит железа в младенчестве связан с рядом клинических и неврологических проблем, включая нарушения поведения. Дети с низким весом при рождении особенно восприимчивы к развивающейся железодефицитной анемии, так как они, как правило, имеют небольшие запасы железа при рождении и большую потребность в железе. Если нет внешних источников, эндогенные запасы железа удовлетворяют потребности недоношенных детей только до удвоения веса при рождении, т.е. примерно до 2-3 месячного возраста. Из-за потенциально вредного воздействия дефицита железа на развивающиеся органы, профилактические мероприятия имеют решающее значение. Необходимость дотации железа недоношенным детям обсуждается по крайней мере с 1950-х годов. Однако существуют большие различия в практике энтеральной дотации железа новорожденным. Многочисленные исследования, проведенные за последние десятилетия несколько отличаются как в оценке эффективности дотации железа недоношенным детям, так и в научной аргументации необходимости этого. В целом, недоношенный ребенок находится в опасности как дефицита железа, так и перегрузки железом. Недостаточна информация о долгосрочном влиянии препаратов железа на гематологические и негематологические параметры, такие как рост и развитие нервной системы. Возможность повреждения органов избытком железа требует тщательного подхода к терапии. Есть большие различия в дозировке, начале и продолжительности энтеральной дотации железа с учетом его содержания в пище и препаратах. Проблемным вопросом является также выбор препарата для дотации элементарного железа. Доказано более высокую эффективность назначения препаратов трехвалентного железа, которая заключается в более быстрой стабилизации гематологических показателей и обеспечении снижения потребности в гемотрансфузиях. В статье представлен обзор имеющихся рекомендаций профилактического энтеральной дотации железа недоношенным детям. Для оценки влияния препаратов железа у недоношенных детей и детей с низкой массой тела при рождении на развитие нервной системы (короткосрочное и долгосрочное), долгосрочный рост, для возможности контроля потенциальных негативных последствий необходим больший масштаб рандомизированных контролируемых исследований. Такие исследования должны определить, какие конкретно когорты детей с низким весом при рождении, недоношенных детей требуют дотации железа, оптимальной дозы, времени и продолжительности назначения препаратов железа.25-85% недоношених немовлят мають ознаки дефіциту заліза. Дефіцит заліза в дитинстві пов'язаний з рядом клінічних і неврологічних проблем, включаючи порушення поведінки. Діти з низькою вагою при народженні особливо сприйнятливі до розвитку залізодефіцитної анемії, оскільки вони, як правило, мають невеликі запаси заліза при народженні та вищу потребу в ньому. Якщо немає зовнішніх джерел, ендогенні запаси заліза задовольняють потреби недоношених дітей тільки до подвоєння ваги при народженні, тобто приблизно до 2-3 місячного віку. Внаслідок потенційно шкідливого впливу дефіциту заліза на органи, що розвиваються, профілактичні заходи мають вирішальне значення. Необхідність дотації заліза недоношеним дітям обговорюється принаймні з 1950-х років. Однак існують значні відмінності в практиці ентеральної дотації заліза новонародженим. Численні дослідження, проведені за останні десятиліття, дещо відрізняються як в оцінці ефективності дотації заліза недоношеним дітям, так і в науковій аргументації необхідності цього. У цілому, недоношена дитина знаходиться в небезпеці як щодо дефіциту заліза, так і перевантаження ним. Недостатньою є інформація про довгостроковий  вплив препаратів заліза на гематологічні та негематологічні параметри, такі як ріст і розвиток нервової системи. Можливість ушкодження органів надлишком заліза вимагає ретельного підходу до терапії. Є суттєві відмінності в дозуванні, початку та тривалості ентеральної дотації заліза з урахуванням його вмісту в їжі і препаратах. Проблемним питанням є також вибір препарату для дотації елементарного заліза. Доведено більш високу ефективність призначення препаратів тривалентного заліза, яка полягає у швидкій стабілізації гематологічних показників і забезпеченні зниження потреби в гемотрансфузіях. У статті представлено огляд наявних рекомендацій профілактичної ентеральної дотації заліза недоношеним дітям. Для оцінки впливу препаратів заліза у недоношених дітей та дітей з малою масою тіла при народженні на розвиток нервової системи (короткостроковий і довгостроковий), довгостроковий ріст, для можливості контролю потенційних негативних наслідків необхідний більший масштаб рандомізованих контрольованих досліджень. Такі дослідження повинні визначити, які конкретно когорти дітей з малою вагою при народженні, недоношених дітей вимагають дотації заліза, оптимальну дозу, час та тривалість призначення препаратів заліза

Neurological Features of Newborns Associated with Late Preterm and Early Term Birth.

Infants delivered at 37 and 38 weeks' gestation are at increased risk for morbidity as compared to infants delivered at 39-40 weeks. Our objectives were to study the frequency of transient neurologic dysfunction in the first months in newborns and infants, depending on the gestational age. We found a higher incidence of risk factors of pregnancy, more frequent need in oxytherapy after birth, and differences of hemo lyquordynamics at the age of 2-3 months

ЕЛЕКТРОЕНЦЕФАЛОГРАФІЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ ТА ОЦІНКА ПРОГНОЗУ СТАНУ ДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ, ЯКІ МАЛИ ТЯЖКУ АСФІКСІЮ ПРИ НАРОДЖЕННІ

Abstract. Introduction. Early and accurate identification of newborns with the highestrisk of severe hypoxic-ischemic nervous system lesions and their adverse effects areessential for determining optimal therapeutic strategies, proper use of resources, andcounseling for families. It has been shown that electroencephalographic examination(multichannel EEG) can be used to assess the severity and predict the effects of hypoxicischemic encephalopathy in newborns.Purpose of our workwas to evaluate the data of the multichannel electroencephalographicexamination (visual EEG patterns) of full-term infants after therapeutic hypothermiawith different severity of the effects of hypoxic-ischemic lesions.Material and methods. 33 full-term newborn infants who underwent therapeutichypothermia in the post-asphyxed period were examuned. Clinical-instrumentalexaminations were performed during the observation period, including measurementsof regional saturation of brain tissues with oxygen, neurosonographic examinationand Doppler ultrasound examination of brain vessels, and multichannelelectroencephalography in the state of physiological sleep.Results. Adverse short-term effects in the form of the formation of destructive hypoxicischemic lesions were observed in 13 children. Signs of moderate and markedlyabnormal EEG were found in 5 (25%) children of the group without destructive lesionsand 11 (84.6%) children with destructive lesions (p<0,05; relative risk - 5.84; 95%confidence interval - 1.53-22.4 sensitivity is 0.846; specificity is 0.750).In the general observation group, significant correlation (p <0.05) was recordedbetween assessment of sleep spindles formation and data of Doppler ultrasound indicesof the anterior cerebral artery indices for the second (R=-0.58) and fourth day of life(R=-0,58). In children without destructive lesions, significant (p<0.05) correlationsbetween assessment of sleep spindle formation and anterior cerebral artery indices forthe second (R=-0.53) and fourth day of life (R= -0,76), data for measuring regionalbrain tissue oxygen saturation: medians of left (R=-0.56) and right (R=-0.58) wereregistered.Conclusions. The existence of significant differences in visual patterns of EEG in terminfants after therapeutic hypothermia with different severity of the effects of hypoxicischemic lesions has been proved.Раннее и точное обнаружение новорожденных с высоким риском развитиятяжелых гипоксически-ишемических поражений нервной системы и формированияих неблагоприятных последствий крайне необходимо для определенияоптимальных терапевтических стратегий, правильного использования ресурсови консультирования семей. Показано что, электроэнцефалографическоеобследование (многоканальная ЭЭГ) может использоваться для оценкистепени тяжести и прогнозирования последствий гипоксически-ишемическойэнцефалопатии у новорожденныхЦель работы – оценить данные многоканального электроэнцефалографическогообследования (визуальные паттерны ЭЭГ) доношенных новорожденных детейпосле проведения лечебной гипотермии при различной тяжести последствийгипоксически-ишемического поражения.Материалы и методы. Были обследованы 33 доношенных новорожденныхребенка, которым проводили терапевтическую гипотермию в постасфиктическомпериоде. В течение периода наблюдения выполнялись клинико-инструментальныеобследования, в том числе измерения регионарной насыщенности мозговыхтканей кислородом, нейросонографическое обследование и допплерографическоеобследование сосудов головного мозга, многоканальная электроэнцефалография всостоянии физиологического сна.Результаты. Неблагоприятные краткосрочные последствия в виде формированиядеструктивных гипоксически-ишемических поражений отмечались у 13 детей.Признаки умеренно и заметно аномальной ЭЭГ выявлялись у 5 (25%) детейгруппы без деструктивных поражений и 11 (84,6%) детей с деструктивнымипоражениями (p<0,05; относительный риск – 5,84; 95% доверительный интервал– 1,53-22,4; чувствительность – 0,846; специфичность – 0,750).В общей группе наблюдения регистрировались достоверные корреляционныесвязи (p<0,05) между оценкой формирования сонных веретен и даннымидопплерографического измерения индексов резистентности передней мозговойартерии на вторые (R = -0,58) и четвертые сутки жизни (R=-0,58). У детейбез деструктивных поражений регистрировались достоверные (p<0,05)корреляционные связи между оценкой формирования сонных веретен и индексамирезистентности передней мозговой артерии на вторые (R=-0,53) и четвертыесутки жизни (R =-0,76), данные измерения регионарной насыщенности мозговыхтканей кислородом: медианами показателей слева (R=-0,56) и справа (R =-0,58).Выводы. Показано наличие достоверных различий визуальных паттернов ЭЭГу доношенных новорожденных детей после терапевтической гипотермии приразличной тяжести последствий гипоксически-ишемического поражения.Раннє та точне виявлення новонароджених із найвищим ризиком розвитку тяжкихгіпоксично-ішемічних уражень нервової системи та формування їх несприятливихнаслідків є вкрай необхідним для визначення оптимальних терапевтичнихстратегій, правильного використання ресурсів та консультування сімей.Показано, що електроенцефалографічне обстеження (багатоканальна ЕЕГ) можевикористовуватися для оцінки ступеня тяжкості та прогнозування наслідківгіпоксично-ішемічної енцефалопатії у новонароджених.Мета роботи – оцінити дані багатоканального електроенцефалографічногообстеження (візуальні патерни ЕЕГ) доношених новонароджених дітей післяпроведення лікувальної гіпотермії при різній тяжкості наслідків гіпоксичноішемічного ураження.Матеріали та методи. Обстежено 33 доношені новонароджені дитини,яким проводили лікувальну гіпотермію у постасфіктичному періоді. Протягомперіоду спостереження виконувалися клініко-інструментальні обстеження,у тому числі вимірювання реґіонарної насиченості мозкових тканин киснем,нейросонографічне обстеження та доплерографічне обстеження судин головногомозку, багатоканальна електроенцефалографія у стані фізіологічного сну.Результати. Несприятливі короткотермінові наслідки у вигляді формуваннядеструктивних гіпоксично-ішемічних уражень відзначались у 13 дітей. Ознакипомірно та помітно аномальної ЕЕГ виявлялись у 5 (25%) дітей групи бездеструктивних уражень та 11 (84,6%) дітей із деструктивними ураженнями(p<0,05; відносний ризик – 5,84; 95% довірчий інтервал – 1,53-22,4; чутливість –0,846; специфічність – 0,750).У загальній групі спостереження реєструвалися достовірні кореляційні зв’язки(p<0,05) між оцінкою формування сонних веретен та даними доплерографічноговимірювання індексів резистентності передньої мозкової артерії на другу (R=-0,58) та четверту доби життя (R=-0,58). У дітей без деструктивних ураженьреєструвались достовірні (p<0,05) кореляційні зв’язки між оцінкою формуваннясонних веретен та індексами резистентності передньої мозкової артерії на другу(R=-0,53) та четверту доби життя (R=-0,76), даними вимірювання реґіонарноїнасиченості мозкових тканин киснем: медіанами показників зліва (R=-0,56) тасправа (R=-0,58).Висновки. Наявні достовірні відмінності візуальних патернів ЕЕГ у доношенихновонароджених дітей після терапевтичної гіпотермії при різній тяжкостінаслідків гіпоксично-ішемічного ураження

ПРІОРИТЕТИ НАЦІОНАЛЬНОГО ПЛАНУ ДІЙ З ПРИПИНЕННЯ СМЕРТЕЙ НОВОНАРОДЖЕНИХ, ЯКІ МОЖНА ПОПЕРЕДИТИ, В РАМКАХ ГЛОБАЛЬНОЇ СТРАТЕГІЇ ООН «КОЖНА ЖІНКА, КОЖНА ДИТИНА»

To substantiate the priorities of the national action plan to end the preventable deaths of newborns in Ukraine. Spend a content analysis of the UN advisory basis, the Council of Europe in the field of health and WHO to terminate preventable neonatal deaths, as well as the analysis of the database «MATRIX - BABIES» and unified forms of regional neonatologists statements for 2014.The main priorities of the National Plan of Action for cessation of preventable neonatal deaths are: adequate financial and resource support neonatal units; further regionalization of perinatal care; Further unification / standardization of medical care for newborns and the creation of a single information space; the organization of the monitoring system, early intervention and palliative care for children with chronic perinatal pathology; improving the quality and safety of health care; Cooperation with NGOs. To implement these priorities need to develop a national action plan in the framework of the WHO initiative, UNICEF, "Every Newborn", the purpose of which is to end preventable newborn deaths and a reduction in the incidence of disabling diseases among children in Ukraine.Обосновать приоритеты национального плана действий по прекращению предотвратимых смертей новорожденных в Украине. Проведен контент-анализ рекомендательной базы ООН, Совета Европы в области здравоохранения и ВОЗ о прекращении предотвратимых смертей новорожденных, а также анализ базы данных «MATRIX - BABIES» и унифицированных форм тчетности областных неонатологов за 2014 год. Основными приоритетами Национального плана действий по прекращения предотвратимых смертей новорожденных является: адекватное финансовое и ресурсное обеспечение неонатальных подразделений; дальнейшая регионализация перинатальной помощи; дальнейшая унификация/ стандартизация оказания медицинской помощи новорожденным и создание единого информационного пространства; организация системы наблюдения, раннего вмешательства и паллиативной помощи детям с хронической перинатальной патологией; повышение качества и безопасности оказания медицинской помощи; сотрудничество с общественными организациями. Для реализации указанных приоритетов нужно разработать свой национальный план действий в рамках инициативы ВОЗ, ЮНИСЕФ «Каждый Новорожденный», целью которого является прекращение предотвратимых смертей новорожденных и уменьшение частоты развития инвалидизирующей патологии среди детей Украины.Обґрунтування пріоритетів Національного плану дій з припинення попереджувальних смертей новонароджених в Україні. Проведено контент-аналіз рекомендаційної бази ООН, Ради Європи в галузі охорони здоров'я та ВООЗ щодо припинення попереджувальних смертей новонароджених, а також аналіз бази даних «MATRIX - BABIES» т а уніфікованих форм звітності о бласних неонатологів за 2014 рік.Основними пріоритетами Національного плану дій з припинення попереджувальних смертей новонароджених є адекватне фінансове та ресурсне забезпечення неонатальних підрозділів; подальша регіоналізація перинатальної допомоги; подальша уніфікація/стандартизація надання медичної допомоги новонародженим та створення єдиного інформаційного простору; організація системи спостереження, раннього втручання та паліативної допомоги дітям з тяжкими формами перинатальної патології; підвищення якості та безпеки надання медичної допомоги та співпраця з гро мадськими організаціями.Для реалізації зазначених пріоритетів потрібно розробити свій Національний план дій в рамках ініціативи ВООЗ, ЮНІСЕФ «Кожен Новонароджений», метою якого є припинення попереджувальних смертей новонароджених та зменшення частоти ро звитку інвалідизуючої патології серед дітей України