Розробка методик аналізу суми флавоноїдів і вивчення їх стабільності в комбінованому дентальному гелі

An important aspect in the pharmaceutical development of dental medicines is to provide them with a prolonged therapeutic effect while reducing the side effects of drug substances and the possibility of long-term use. This can be achieved by using active components of plant origin. Aim. To develop methods for analyzing biologically active substances in the composition of a new combined dental gel. Materials and methods. The study object was a dental gel containing “Phytodent” complex tincture (PJSC “CPP Chervona zirka”, Ukraine). Based on the analysis of the composition of the tincture it was proposed to carry out standardization by the amount of biologically active substances, namely flavonoids. Identification was carried out by TLC, while the quantitative determination by absorption spectrophotometry, the ultraviolet and visible method by the reaction with aluminum chloride using the standard method calculated with reference to rutin and the absorbance measurement at 406 nm. Results and discussion. As a result of the research, the methods for the analysis of flavonoids in the composition of the new combined gel have been developed. The spectrophotometric method developed is characterized by specificity, accuracy, precision and linearity with r = 0.9998. One of the important issues when using components of plant origin is their stability both during preparation and storage. Using the method developed the stability of flavonoids has been studied depending on pH changes of the carbomer-based dental gel. Conclusions. It has been determined that the methods developed are easily reproducible and allow to identifying and quantifying flavonoids in the dental gel. It has been found that a stable content of flavonoids is characteristic of the carbomer-based gel neutralized to pH values from 5.0 to 6.0.Важным аспектом фармацевтической разработки стоматологических препаратов является обеспечение пролонгированного терапевтического эффекта при одновременном снижении побочных эффектов лекарственных веществ и возможности длительного применения. Этого можно добиться, используя активные компоненты растительного происхождения.Цель исследования. Наше исследование посвящено разработке методов анализа биологически активных веществ в составе нового комбинированного стоматологического геля.Материалы и методы. Объектом исследования являлся стоматологический гель, в состав которого входила комплексная настойка «Фитодент» (ЧАО «ХФЗ «Красная звезда»», Украина). Исходя из анализа состава настойки, было предложено проводить стандартизацию по сумме биологически активных веществ, а именно флавоноидов. Идентификацию проводили с помощью ТСХ, а количественное определение – с помощью метода абсорбционной спектрофотометрии в УФ и видимых участках спектра по реакции с хлоридом алюминия стандартным методом в отношении рутина и измерении оптической плотности при 406 нм.Результаты и их обсуждение. В результате исследований были разработаны методики анализа флавоноидов в составе нового комбинированного геля. Разработанный спектрофотометрический метод характеризуется специфичностью, точностью, прецизионностью и линейностью с r = 0,9998. Одним из важных вопросов при использовании компонентов растительного происхождения является их стабильность как при приготовлении, так и при хранении. С помощью разработанной методики изучали стабильность флавоноидов в зависимости от изменения pH стоматологического геля на основе карбомера.Выводы. Установлено, что разработанные методы легко воспроизводимы и позволяют идентифицировать и количественно определять флавоноиды в стоматологическом геле. Установлено, что стабильное содержание флавоноидов характерно для геля на основе карбомера, нейтрализованного до значений pH от 5,0 до 6,0.Важливим аспектом фармацевтичної розробки дентальних препаратів є надання їм тривалого терапевтичного ефекту за одночасного зменшення побічних ефектів лікарських речовин та можливості тривалого застосування. Цього можна досягти, використовуючи активні компоненти рослинного походження. Мета дослідження. Дослідження присвячено розробці методів аналізу біологічно активних речовин у складі нового комбінованого дентального гелю. Матеріали та методи. Об’єктом дослідження був дентальний гель, до складу якого входила комплексна настойка «Фітодент» (ПАТ «ХФЗ «Червона зірка»», Україна). Виходячи з аналізу складу настойки, було запропоновано проводити стандартизацію за сумою біологічно активних речовин, а саме флавоноїдів. Ідентифікацію проводили за допомогою ТШХ, а кількісне визначення – за допомогою абсорбційної спектрофотометрії в УФ і видимих ділянках спектра шляхом реакції з хлоридом алюмінію та вимірюванням поглинання за 406 нм стандартним методом з використанням рутину як стандарту. Результати та їх обговорення. У результаті досліджень було розроблено методики аналізу флавоноїдів у складі нового комбінованого гелю. Розроблений спектрофотометричний метод характеризується специфічністю, точністю, прецизійністю і лінійністю з r = 0,9998. Одним із важливих питань використання компонентів рослинного походження є їхня стійкість як під час приготування, так і під час зберігання. За допомогою розробленого методу вивчали стабільність флавоноїдів залежно від змін рН дентального гелю на основі карбомеру. Висновки. Виявлено, що розроблені методи легко відтворюються і дозволяють ідентифікувати та кількісно визначати флавоноїди в дентальному гелі. Виявлено, що стабільний вміст флавоноїдів характерний для гелю на основі карбомеру, нейтралізованого до значень рН від 5,0 до 6,0

Біофармацевтичне дослідження взаємодії доксицикліну з мінеральними водами та напоями «in vitro»

When taking the antibiotics of the tetracycline group together with food and drinks the components may decrease bioavailability, the effectiveness of the drug and change the kinetics of its release. A bright example is the interaction of doxycycline with antacid drugs, food products such as milk, cheese and others, containing alkaline earth metal cations. However, the experimental data on the possible interaction of doxycycline with mineral water and soft drinks are absent.Aim. To study the possible interaction of doxycycline with salts of alkaline earth metals and its effect on bioavailability in the experiment in vitro.Materials and methods. The study objects were doxycycline hyclate capsules, mineral waters and soft drinks. During the study a Mettler Toledo AB-204 / A analytical balance was used. The test “Dissolution” for solid dosage forms was performed on a PharmaTest-DT70 device (Germany). The quantitative content of the active substance was determined on a “Specord 200” spectrophotometer (Germany).Results. There was an increase in the concentration of doxycycline in the medium of 0.1 M HCl solution when adding such mineral waters as “Karpatska Dzherelna”, “Truskavetska”, “Essentuki No. 17”, “Polyana kvasova”. With addition of “Sprite” soft drink a decrease in the concentration compared to the control sample was observed. The dissolution profile of doxycycline capsules in the medium of 0.1 M HCl with addition of “Truskavetska” mineral water is not comparable to the control sample. The dissolution profiles of other mineral waters studied and “Sprite” are similar.Conclusions. The assumption can be made about the possible interaction of calcium and magnesium cations in waters mentioned above with the doxycycline hyclate molecule. In practical terms, this means unacceptability of simultaneous intake the mineral waters studied with doxycycline hyclate capsules.При одновременном приеме антибиотиков группы тетрациклина с компонентами пищи и напитков может снижаться биодоступность, эффективность препарата, меняться кинетика его высвобождения. Ярким примером является взаимодействие доксициклина с антацидными препаратами, пищевыми продуктами, содержащими катионы щелочноземельных металлов, такими как молоко, сыр и другими. Однако экспериментальные данные о возможном взаимодействии доксициклина с минеральными водами и безалкогольными газированными напитками отсутствуют. Поэтому целью статьи является изучение возможного взаимодействия доксициклина с солями щелочноземельных металлов и их влияния на биодоступность в эксперименте in vitro.Материалы и методы. Объекты исследования – капсулы доксициклина хиклата, минеральные воды и напитки. В ходе исследования использовали аналитические весы Mettler Toledo AB-204 / A. Тест «Растворение» для твердых лекарственных форм проводили на приборе PharmaTest-DT70 (Германия). Количественное содержание действующего вещества определяли на спектрофотометре «Specord 200» (Германия).Результаты. Установлено увеличение концентрации доксициклина в среде 0,1 М раствора HCl с добавлением минеральных вод «Карпатська джерельна», «Трускавецька», «Ессентуки № 17», «Поляна Квасова», а при добавлении напитка «Спрайт» наблюдается снижение концентрации по сравнению с контрольным образцом. Профиль растворения капсул доксициклина в среде 0,1 М HCl с добавлением минеральной воды «Трускавецька» не является подобным по сравнению с контрольным образцом. Профили растворения других исследуемых минеральных вод и «Спрайта» подобны.Выводы. Можно сделать предположение о возможном взаимодействии катионов кальция и магния, содержащихся в вышеупомянутых водах, с молекулой доксициклина хиклата. В практическом смысле это означает недопустимость одновременного приема исследуемых минеральных вод с капсулами доксициклина хиклата.При одночасному прийомі антибіотиків групи тетрацикліну з компонентами їжі та напоїв може знижуватись біодоступність, ефективність препарату, змінюватись кінетика його вивільнення. Яскравим прикладом є взаємодія доксицикліну з антацидними препаратами, харчовими продуктами, що містять катіони лужноземельних металів, такими як молоко, сир та іншими. Проте експериментальні дані щодо можливої взаємодії доксицикліну з мінеральними водами та безалкогольними газованими напоями відсутні.Тому метою статті є вивчення можливої взаємодії доксицикліну з солями лужноземельних металів та її впливу на біодоступність в експерименті in vitro.Матеріали та методи. Об’єкти дослідження – капсули доксицикліну хіклату, мінеральні води та напої. В ході дослідження використовували аналітичні ваги Mettler Toledo AB-204/A. Тест «Розчинення» для твердих лікарських форм проводили на приладі PharmaTest-DT70 (Німеччина). Кількісний вміст діючої речовини визначали на спектрофотометрі «Specord 200» (Німеччина).Результати. Встановлено збільшення концентрації доксицикліну у середовищі 0,1 М розчину HCl із додаванням мінеральних вод: «Карпатська джерельна», «Трускавецька», «Єсентуки № 17», «Поляна квасова», а при додаванні напою «Спрайт» спостерігається зниження концентрації порівняно із контрольним зразком. Профіль розчинення капсул доксицикліну у середовищі 0,1 М HCl із додаванням мінеральної води «Трускавецька» не є подібним у порівнянні із контрольним зразком. Профілі розчинення інших досліджуваних мінеральних вод та «Спрайту» є подібними.Висновки. Можна зробити припущення щодо можливої взаємодії катіонів кальцію та магнію, наявних у вищезазначених водах, із молекулою доксицикліну хіклату. В практичному сенсі це означає недопустимість одночасного прийому досліджуваних мінеральних вод із капсулами доксицикліну хіклату

Біофармацевтичне дослідження взаємодії доксицикліну з мінеральними водами та напоями «in vitro»

When taking the antibiotics of the tetracycline group together with food and drinks the components may decrease bioavailability, the effectiveness of the drug and change the kinetics of its release. A bright example is the interaction of doxycycline with antacid drugs, food products such as milk, cheese and others, containing alkaline earth metal cations. However, the experimental data on the possible interaction of doxycycline with mineral water and soft drinks are absent.Aim. To study the possible interaction of doxycycline with salts of alkaline earth metals and its effect on bioavailability in the experiment in vitro.Materials and methods. The study objects were doxycycline hyclate capsules, mineral waters and soft drinks. During the study a Mettler Toledo AB-204 / A analytical balance was used. The test “Dissolution” for solid dosage forms was performed on a PharmaTest-DT70 device (Germany). The quantitative content of the active substance was determined on a “Specord 200” spectrophotometer (Germany).Results. There was an increase in the concentration of doxycycline in the medium of 0.1 M HCl solution when adding such mineral waters as “Karpatska Dzherelna”, “Truskavetska”, “Essentuki No. 17”, “Polyana kvasova”. With addition of “Sprite” soft drink a decrease in the concentration compared to the control sample was observed. The dissolution profile of doxycycline capsules in the medium of 0.1 M HCl with addition of “Truskavetska” mineral water is not comparable to the control sample. The dissolution profiles of other mineral waters studied and “Sprite” are similar.Conclusions. The assumption can be made about the possible interaction of calcium and magnesium cations in waters mentioned above with the doxycycline hyclate molecule. In practical terms, this means unacceptability of simultaneous intake the mineral waters studied with doxycycline hyclate capsules.При одновременном приеме антибиотиков группы тетрациклина с компонентами пищи и напитков может снижаться биодоступность, эффективность препарата, меняться кинетика его высвобождения. Ярким примером является взаимодействие доксициклина с антацидными препаратами, пищевыми продуктами, содержащими катионы щелочноземельных металлов, такими как молоко, сыр и другими. Однако экспериментальные данные о возможном взаимодействии доксициклина с минеральными водами и безалкогольными газированными напитками отсутствуют. Поэтому целью статьи является изучение возможного взаимодействия доксициклина с солями щелочноземельных металлов и их влияния на биодоступность в эксперименте in vitro.Материалы и методы. Объекты исследования – капсулы доксициклина хиклата, минеральные воды и напитки. В ходе исследования использовали аналитические весы Mettler Toledo AB-204 / A. Тест «Растворение» для твердых лекарственных форм проводили на приборе PharmaTest-DT70 (Германия). Количественное содержание действующего вещества определяли на спектрофотометре «Specord 200» (Германия).Результаты. Установлено увеличение концентрации доксициклина в среде 0,1 М раствора HCl с добавлением минеральных вод «Карпатська джерельна», «Трускавецька», «Ессентуки № 17», «Поляна Квасова», а при добавлении напитка «Спрайт» наблюдается снижение концентрации по сравнению с контрольным образцом. Профиль растворения капсул доксициклина в среде 0,1 М HCl с добавлением минеральной воды «Трускавецька» не является подобным по сравнению с контрольным образцом. Профили растворения других исследуемых минеральных вод и «Спрайта» подобны.Выводы. Можно сделать предположение о возможном взаимодействии катионов кальция и магния, содержащихся в вышеупомянутых водах, с молекулой доксициклина хиклата. В практическом смысле это означает недопустимость одновременного приема исследуемых минеральных вод с капсулами доксициклина хиклата.При одночасному прийомі антибіотиків групи тетрацикліну з компонентами їжі та напоїв може знижуватись біодоступність, ефективність препарату, змінюватись кінетика його вивільнення. Яскравим прикладом є взаємодія доксицикліну з антацидними препаратами, харчовими продуктами, що містять катіони лужноземельних металів, такими як молоко, сир та іншими. Проте експериментальні дані щодо можливої взаємодії доксицикліну з мінеральними водами та безалкогольними газованими напоями відсутні.Тому метою статті є вивчення можливої взаємодії доксицикліну з солями лужноземельних металів та її впливу на біодоступність в експерименті in vitro.Матеріали та методи. Об’єкти дослідження – капсули доксицикліну хіклату, мінеральні води та напої. В ході дослідження використовували аналітичні ваги Mettler Toledo AB-204/A. Тест «Розчинення» для твердих лікарських форм проводили на приладі PharmaTest-DT70 (Німеччина). Кількісний вміст діючої речовини визначали на спектрофотометрі «Specord 200» (Німеччина).Результати. Встановлено збільшення концентрації доксицикліну у середовищі 0,1 М розчину HCl із додаванням мінеральних вод: «Карпатська джерельна», «Трускавецька», «Єсентуки № 17», «Поляна квасова», а при додаванні напою «Спрайт» спостерігається зниження концентрації порівняно із контрольним зразком. Профіль розчинення капсул доксицикліну у середовищі 0,1 М HCl із додаванням мінеральної води «Трускавецька» не є подібним у порівнянні із контрольним зразком. Профілі розчинення інших досліджуваних мінеральних вод та «Спрайту» є подібними.Висновки. Можна зробити припущення щодо можливої взаємодії катіонів кальцію та магнію, наявних у вищезазначених водах, із молекулою доксицикліну хіклату. В практичному сенсі це означає недопустимість одночасного прийому досліджуваних мінеральних вод із капсулами доксицикліну хіклату

Встановлення структури іонного асоціату харчового азобарвника кармоїзину з хлорофеніраміну малеатом

Recently different excipients, including colouring agents, are often used to give a marketable appearance and improve the consumer characteristics of drugs. Usually they are applied in the composition of medicines for internal use (tablets, capsules, syrups, troches, lozenges, etc). Synthetic azo dyes – a group of compounds obtained by the coupling reaction of sulfonaftilamines and diazotised sulfoanilines with aromatic or heterocyclic phenols are the most widely used in the pharmaceutical practice. Compounds of this group give bright, easily reproducible colours, they are resistant to the light, oxidants, reducing agents, pH changes and less sensitive to different types of technological impact. Synthetic azo dyes are poorly absorbed from the intestines after intake, but they can form ion associates with salts of organic bases, including with drugs, and it may alter their bioavailability. The aim of our work was to determine the partition coefficient of the ion associate of a synthetic food azo dye carmoisine with the medicinal substance chlorpheniramine maleate in the water-chloroform system and to study the stoichiometric ratio of the components in this ion associate. The partition coefficient in the water-chloroform system has been determined spectrophotometrically. It is 3.44, indicating that the ion associate is more soluble in water than in chloroform. The stoichiometric ratio of carmoisine and chlorpheniramine maleate in the resulting ion associate has been determined by HPLC, and it is 1:2.В последнее время для придания товарного вида и улучшения потребительских характеристик лекарственных средств часто применяют различные вспомогательные вещества, в том числе и красители. Обычно подкрашивают лекарства для внутреннего применения (таблетки, капсулы, сиропы, драже, пастилки и др.). Наиболее широко в фармацевтической практике используются синтетические азокрасители − группа веществ, полученных по реакции азосочетания диазотированных сульфоанилинов и сульфонафтиламинов с ароматическими или гетероциклическими фенолами. Красители данной группы дают яркие, легко воспроизводимые цвета, устойчивые к свету, окислителям, восстановителям, изменениям рН и менее чувствительные к различным видам технологического воздействия. Синтетические азокрасители после приема внутрь плохо всасываются из кишечника, однако они способны образовывать ионные ассоциаты с солями органических оснований, в том числе и с лекарственными средствами, что может привести к изменению их биодоступности. Целью нашей работы было определение коэффициента распределения ионного ассоциата пищевого синтетического азокрасителя кармоизина с лекарственным веществом хлорфенирамина малеатом в системе вода-хлороформ и исследования стехиометрического соотношения компонентов в этом ионном ассоциате. Коэффициент распределения в системе вода – хлороформ определяли спектрофотометрически. Он составляет 3,44, что говорит о лучшей растворимости ассоциата в воде. Методом ВЭЖХ установлено стехиометрическое соотношение кармоизина и хлорфенирамина малеата в образованном ионном ассоциате, которое составляет 1:2.Останнім часом для надання товарного вигляду і поліпшення споживчих характеристик лікарських засобів часто застосовують різні допоміжні речовини, в тому числі і барвники. Зазвичай підфарбовують ліки для внутрішнього застосування (таблетки, капсули, сиропи, драже, пастилки та ін.). Найбільш широко у фармацевтичній практиці використовуються синтетичні азобарвники – група речовин, отриманих за реакцією азосполучення дiазотованих сульфоанілінiв і сульфонафтиламінiв з ароматичними чи гетероциклічними фенолами. Сполуки даної групи дають яскраві, легко відтворювані кольори, стійкі до дії світла, окисникiв, відновників, змін рН і менш чутливі до різних видів технологічного впливу. Синтетичні азобарвники після прийому всередину погано всмоктуються з кишечника, проте вони здатні утворювати іонні асоціати з солями органічних основ, в тому числі і з лікарськими засобами, що може змінювати їх біодоступність. Метою нашої роботи було визначення коефіцієнта розподілу іонного асоціату харчового синтетичного азобарвника кармоїзину з лікарською речовиною хлорофеніраміну малеатом у системі вода-хлороформ та дослідження стехіометричного співвідношення компонентів у цьому іонному асоціаті. Коефіцієнт розподілу в системі водахлороформ визначали спектрофотометрично. Вiн становить 3,44, тобто іонний асоціат краще розчиняється у воді, ніж у хлороформі. Методом ВЕРХ встановлено стехіометричне співвідношення кармоїзину та хлорофеніраміну малеату в утвореному іонному асоціаті, яке становить 1:2

A Novel Comparative Chromatographic Research of Secoiridoid Glycosides in Two Species of Centaury Herb

The aim: A novel comparative analysis of the secoiridoid glycosides composition in Centaurium erythraea Rafn. and Cеntaurium pulchellum (Sw.) Druce has being described. Swertiamarin has been chosen as an active marker and its comparative quantitative estimation in two species of the raw material has been carried out by HPLC method. Materials and methods: The quantitative HPLC analysis of swertiamarin was conducted using a chromatographic column ACE 5 C18. Methanol and 0,5 % acetic acid aqueous solution were used as mobile phases; the chromatographic procedure was carried out in a gradient mode. Results: The content of swertiamarin in the C. pulchellum herb ranges from 2.51 to 3.07 mg/100 mg. In that time swertiamarin content in C. erythraea herb varies and depends from 3.83 to 8.94 mg/100 mg. The content of swertiamarin in C. pulchellum herb is much lower than in C. erythraea herb. Taking into account this fact the possibility of using of C. pulchellum herb for medicine instead of C. erythraea herb must be proven additionally by biological experiments. Also it could be preliminary concluded that the most appropriate climate for swertiamarin accumulation in C. erythraea herb is located in Central and Eastern parts of Ukraine. Conclusions: It was discovered that the main representative of secoiridoid glycosides in C. erythraea is swertiamarin when in C. pulchellum Druce that are represented by both sweroside and swertiamarin. A more perspective raw material – C. erythraea herb, according to the content of swertiamarin, was chose