AS PRINCIPAIS TENDÊNCIAS DO ENSINO ARTE SUPERIOR

The innovative progress in improving the professional training of future artists is based on increased attention to the competence-based approach to professional training. When planning the educational path of future choreographers, it is essential to consider the role and specifics of their practical training. An effective practice occupies a prominent place in this process. It would take into account the development trends of the general social and artistic spheres. Such practices should cultivate skills that meet the demands and requirements of the contemporary world. The creation of qualitative conditions for the creative self-realization of a future choreography teacher allows both to consolidate knowledge and skills and to form a model of effective future professional activity. This article aims to identify the key trends in the development of higher art education. The paper outlines the prerequisites and peculiarities of trend formation while considering the features of the modern artistic environment. The study also aims to highlight the most promising change directions in higher art education, assessing the most significant factors contributing to their emergence and development. During the research, analytical methods were employed to process information regarding applying new working methods in higher art education. Additionally, the authors used the methods such as induction, deduction, analysis, synthesis of information, system-structural and comparative approaches, abstraction, and idealization for studying and processing data. The research has identified the leading, most important trends in higher art education, as well as the scientists' viewpoints on the key promising areas of development of higher education institutions in the field of art.O progresso inovador na melhoria da formação profissional dos futuros artistas baseia-se numa maior atenção à abordagem da formação profissional baseada nas competências. No planeamento do percurso educativo dos futuros coreógrafos é fundamental considerar o papel e as especificidades da sua formação prática. Uma prática eficaz ocupa lugar de destaque nesse processo. Levaria em conta as tendências de desenvolvimento das esferas sociais e artísticas em geral. Tais práticas devem cultivar competências que atendam às demandas e exigências do mundo contemporâneo. A criação de condições qualitativas para a autorrealização criativa de um futuro professor de coreografia permite tanto consolidar conhecimentos e competências como formar um modelo de futura atividade profissional eficaz. Este artigo tem como objetivo identificar as principais tendências no desenvolvimento do ensino superior artístico. O artigo descreve os pré-requisitos e peculiaridades da formação de tendências ao mesmo tempo em que considera as características do ambiente artístico moderno. O estudo pretende também destacar as direções de mudança mais promissoras no ensino superior artístico, avaliando os fatores mais significativos que contribuem para o seu surgimento e desenvolvimento. Durante a pesquisa, métodos analíticos foram empregados para processar informações sobre a aplicação de novos métodos de trabalho no ensino superior de arte. Além disso, os autores utilizaram métodos como indução, dedução, análise, síntese de informações, abordagens comparativas e estruturais de sistemas, abstração e idealização para estudo e processamento de dados. A investigação identificou as principais e mais importantes tendências no ensino superior artístico, bem como os pontos de vista dos cientistas sobre as principais áreas promissoras de desenvolvimento das instituições de ensino superior no campo da arte

Choreographic Education іn China: Traditions аnd Modernity

В статье рассмотрены перспективы развития хореографического образования в Китае, основанные на сохранении национальных танцевальных традиций; раскрыто современное состояние образования, которое осуществляется по системе с рационально развитой структурой и полным объемом дисциплин, где есть базовое (дошкольное, общее начальное и среднее), профессионально-техническое, общее высшее образование и образование для взрослых; рассмотрено развитие национальных традиций в хореографическом образовании Китая, которое имеет ряд особенностей (китайские учащиеся получают знания по специальным хореографическим программах, приобретают навыки выполнения классических для национального танца Китая движений), которые отличают их от подготовки учащихся в хореографических учебных заведениях европейской традиции, так как системы подготовки и обучения принципиально отличаются; доказано, что в современных условиях развития китайское хореографическое образование закономерно ощущает на себе последствия природной многопрофильной интеграции и взаимозависимости культур и экономик; наблюдаются две связанные между собой и в то же время находятся в противоречии тенденции – тенденция сохранения самобытности образовательной системы Китая и тенденция соотношения ее возможностей и специфики с мировыми трендами образования.The article considers the prospects for the development of choreographic education in China based on the preservation of national dance traditions. It reveals the current state of education, which is carried out on a system with a rational development of the structure and the full scope of disciplines where there is a base (pre-school, primary and secondary), vocational, higher education and general education for adults. The author examines the development of national traditions in dance education in China which have a number of features (the Chinese students acquire knowledge on special dance programs, acquire skills to perform classical Chinese national dance movements), which distinguish them from training students in dance schools of the European tradition since the system of training and learning are fundamentally different. It is proved that in the present conditions of Chinese choreographic education naturally feeling the effects of natural multidisciplinary integration and interdependence of cultures and economies. There are two related and at the same time conflicting tendencies - the tendency to preserve the identity of the educational system in China and the trend of the ratio of its capacity and specificity with global trends of education. The current system of choreographic education in the Chinese national tradition undergoes intense impact of foreign dance traditions methodically and substantially dissimilar to it, leading to eclectic dance pieces that do not fit the classic genres choreography. Further development of choreographic education in China should be regulated in the context of the integration process with the European tradition choreographed pedagogy and teaching dancers Chinese and European traditions choreography should be carried out in parallel, without the inclusion of elements of European dance in the Chinese system. This will ensure the competitiveness of Chinese dancers from European schools and keep Chinese national identity choreography.У статті розглянуто перспективи розвитку хореографічної освіти в Китаї, яка базується на збереженні національних танцювальних традицій; розкрито сучасний стан освіти, що здійснюється за системою з раціонально розвиненою структурою та повним обсягом дисциплін, де є базова (дошкільна, загальна початкова й середня), професійно-технічна, загальна вища освіта й освіта для дорослих; довдено, що в сучасних умовах розвитку китайська хореографічна освіта зазнає впливу з боку природної багатопрофільної інтеграції та взаємозалежності культур

Becoming of a Folk-Stage Dance is in the System of Choreographic and Pedagogical Education

У статті висвітлюється історичний процес становлення та розвитку народно-сценічного танцю в межах професійного хореографічного мистецтва, який протягом XX ст. асимілював всі ті надбання, які пройшли апробацію на професійній балетній сцені та стали обов'язковим програмним матеріалом для навчання професійних танцівників та майбутніх вчителів хореографії.In the article lights up becoming and development of a folk-stage dance within the framework of professional choreographic art, which during a XX item assimilated all those achievements which passed approbation on the professional ballet stage and steel by obligatory programmatic material in education of professional dancers and future teachers of choreography

Methods of Teaching Folk Stage Dance in Extracurricular Schools

У статті окреслюються сучасні перспективи розвитку народносценічного танцю в позашкільних навчальних закладах; розглядаються основні методи навчання народно-сценічного танцю; виділяються методичні прийоми при засвоєнні танцювального матеріалу за рівнями підготовки.The article outlines the prospects of the development of modern folk stage dance in extracurricular schools. The basic methods of teaching folk dance stage are defined. The instructional techniques in mastering the material for dance backgrounds are allocated. The author stresses that the leading aim is to preserve the national traditions of dance, revival and modernization in modern conditions methodical bases of folk stage dance. Choreographic art in general and the national stage dance in particular is an integral part of the artistic and aesthetic school education that allows children to master the language of beauty and expressive movements contributes to resolution body, develops physical strength and stamina while performing technical and methodological components of folk dance. The extracurricular institutions have got all opportunities for artistic and aesthetic education of children and mastering the basics of high artistic taste, desire to favourite art form. It is proved that the methods of teaching folk stage dance is a historically developed set of specific tools and techniques of choreographic art. According to the laws of general pedagogy, dance pedagogy is based on the didactic principles as well: scientific and availability of educational material, the visibility in the study of new material, the strength of knowledge and skills, creative activity of the students, their independence, communication of educational material to the life and interests of the pupils. Special attention is focused on such teaching methods as: the practice of public life; choreographic practice of education and training, which tests the viability of all the theoretical positions; progressive ideas about the content and the way of education a harmoniously developed personality; government regulations on the status and ways to improve the culture and art in the country; the results of research in the theory and methodology of teaching folk dance stage and related disciplines

Peculiarities of teaching Ukrainian folk dance

У статті висвітлено особливості викладання українського фольклорного танцю. На основі використання історико-генетичного та ретроспективного аналізу було виявлено витоки й особливості становлення та розвитку українського фольклорного танцю. Застосування теоретичних методів наукового дослідження дозволило схарактеризувати методику навчання українському фольклорному танцю на кафедрах хореографії закладів вищої освіти. Установлено, що основним завданням фахівців, які займаються народною хореографією, є не тільки її популяризація, а й найбільш повна і ретельна фіксація оригіналів, реконструкція втрачених зразків, розробка та вдосконалення методик викладання, глибинне філософське осмислення ролі й сутності народного танцю як важливої невід'ємної частини української традиційної культури. Доведено, що вирішення цих завдань є можливим за умови об'єднання зусиль усіх зацікавлених у фольклорній хореографії фахівців.The article highlights the peculiarities of teaching Ukrainian folk dance. In order to achieve and realize the goal, a set of methods has been used: general scientific - analysis, synthesis, generalization, systematization) - in order to determine the state of development of the problem and characteristics of Ukrainian folk dance; specific scientific - historical-genetic and retrospective analysis, which allowed to reveal the origins and peculiarities of formation and development of Ukrainian folk dance; comparative analysis - to outline the content aspects of the phenomenon under study. Based on the use of historical-genetic and retrospective analysis, the origins and peculiarities of formation and development of Ukrainian folk dance were discovered. Application of theoretical methods of scientific research allowed to characterize the methodology of teaching Ukrainian folk dance at choreography departments of higher education institutions. It is proved that Ukrainian science of folk dance art is marked by a certain one¬sidedness, there is lack of studies on folk choreography in the general history and theory of national culture. Developing in conditions of total falsification of the general history of Ukrainian culture, the science of folk choreography was deprived of the opportunity to create a complete history of folk choreographic art. The mentioned incomplete structure of the theoretical basis to a certain extent today hinders development of folk dance art. It is established that the main task of specialists engaged in folk choreography is not only its popularization, but also the most complete and thorough fixation of originals, reconstruction of lost samples, development and improvement of teaching methods, deep philosophical comprehension of the role and essence of folk dance as an essential integral parts of Ukrainian traditional culture. It is proved that solution of these tasks is possible with joint efforts of all interested specialists in folklore choreography. The conducted research does not exhaust all aspects of the problem of teaching Ukrainian folk dance and testifies to the necessity of its further development in such promising directions as folk dance traditions of various regions of Ukraine, as well as the activities of outstanding ethno-choreographers and their contribution to preservation of Ukrainian folk dance choreography

Basic Elements of Folk-Stage Dance

У статті актуалізовано питання оволодіння теоретичними й методичними основами вивчення базових елементів народно-сценічного танцю. Зокрема розглянуто їх структурні складові позиції та положення рук, ніг, корпусу й голови, які в подальшому формують основні елементи для створення найпростіших пластичних положень тіла танцюючого, виховують високий рівень координації рухів, впливають на характерні особливості поєднання різних положень частин тіла.The article actualizes the problem of mastering the theoretical and methodological foundations of studying the basic elements of the exercise of folk-stage dance. In particular, its structural components and positions of the arms, legs, body and head are considered, which further form the basic elements for creating the simplest plastic positions of the body of the dancer, bring up a high level of coordination of movements, and affect the characteristic features of the combination of different positions of parts of the body. Based on the theoretical substantiation of the intersubject connections of folk-stage and classical dance, it was clarified and proved that the theoretical and methodological basis of the basic elements of folk-stage exercise requires less time for studying and mastering, in contrast to classical dance. Being in constant development folk-scenic dance in its arsenal uses progressive methods and enriches the palette of expressive means in accordance with the requirements of the times. The rabid demand for mastering contemporary trends in choreographic art supersedes the national choreography and tries to give it a secondary place, that is why the method of teaching the basics of folk-stage dance requires from the head of the choreographic collective to be constantly in search of new variegated dance movements, since the use of stereotyped, outdated techniques can lead to the destruction of creative potential

The use of case methods in environmental law classes to increase the interest of law students in environmental protection and environmental management

A person is in close contact with the natural environment throughout his life. In the interaction of nature and man, an important role is played by the preservation of ecological balance in the conditions of continuously growing needs of society. Environmental culture has a beneficial effect on the degree of development of the level of legal and environmental awareness in the society, as well as compliance by the members of the society with the requirements of environmental protection legislation. In the conditions of the rule of law, there is a great need for professional lawyers who are able to assist in the environmental and legal education of a person throughout his life. In order to raise the level of environmental and legal culture of the society, in our opinion, a special role should be assigned to professional lawyers, for whom this should be part of their professional activities. Within the framework of this research, we have proposed and implemented a case methodology on the subject of environmental law for law students

Результати хірургічного лікування гігантоклітинної пухлини довгих кісток

The standard treatment option for Giant cell tumor (GCT) is surgery. The radical resection followed by reconstruction is associated with definite clinical problem: high rate of complications, reducing of limb function. Tumor excohleation allows to preserve the joint, but has a high rate of local recurrence. Objective: in retrospective study to analyze the advantages and disadvantages of intralesions and wide radical resection based on results of treatment in patients with Giant cell tumor. Methods: we performed a retrospective analysis of treatment results of 142 patients with long bones Giant cell tumor in the period from 1977 to 2012 years. Tumor excohleation (intralesional resection, IR) with grafting the defect with bone or biodegradable materials was performed in 70 cases, wide resections (WR) with defect reconstructions — in 72 patients. Results: in the group of patients who underwent IR the local relapses were revealed in 35.7 % of cases, which is seven times higher than in WR group. Functional result according to MSTS scale in patients after IR was 92.5 %, after WR — 78.8 % (p = 0.02). Such clinical factors as IR, localization of tumor in the distal radius, age under 25 years is strongly associated with appearence of local recurrence. For patients after IR PFS was 71.0 %, after WR — 95.8 % (p = 0.001). Conclusions: the optimal surgical method in patients with Giant cell tumor of long bones is IR due to good functional results. However, local relapse rate in this group remains high — 35.7 % versus 4.5 % in group after WR (p < 0.05). One of the way of its reducing is application of new therapeutic agents e. g. denosumab, the effectiveness of which can be assessed in prospective trials.Стандартным лечением в случае гигантоклеточной опухоли (ГКО) является хирургическое вмешательство. Выполнение радикальных резекций с последующими реконструкциями связано с определенными клиническими проблемами: высокой частотой осложнений, снижением функции конечности. Экскохлеация опухоли позволяет сохранить сустав, но имеет высокий уровень локальных рецидивов.Цель: изучить преимущества и недостатки использования внутрикостной и широкой радикальных резекций по результатам хирургического лечения больных с ГКО в ретроспективном когортном клиническом исследовании. Методы: проведен ретроспективный анализ лечения 142 пациентов с ГКО, локализованной в длинных костях, за период 1977–2012 гг. Хирургическое лечение в виде экскохлеации опухоли (внутрикостной резекции (ВР)) с заполнением дефекта костными трансплантатами или биодеградирующими материалами выполнено 70 больным, широкие резекции (ШР) с реконструкцией дефекта — 72.Результаты: в группе пациентов, которым выполнена ВР, локальные рецидивы выявлены в 35,7 % случаев, что в 7 раз больше, чем в группе ШР. Функциональный результат по шкале MSTS у больных после ВР составил 92,5 %, после ШР — 78,8 % (p = 0,02). Такие клинические факторы, как ВР, локализация опухоли в дистальном отделе лучевой кости и возраст больного до 25 лет имеют сильную связь с возникновением локального рецидива. Для больных после ВР показатель безрецидивной выживаемости составил 71,0 %, после ШР — 95,8 % (p = 0,001).Выводы: оптимальным методом хирургического вмешательства у пациентов с ГКО длинных костей является ВР благодаря хорошим функциональным результатам. Однако уровень локальных рецидивов остается в этой группе довольно высоким — 35,7 против 4,5 % после ШР (p < 0,05). Одним из путей их снижения является использование новых терапевтических агентов, например, деносумаба, эффективность которых можно оценить при проведении проспективных исследований.Стандартним лікуванням у разі гігантоклітинної пухлини (ГКП) є хірургічне втручання. Виконання радикальних резекцій із подальшими реконструкціями пов’язано з певними клінічними проблемами: високою частотою ускладнень, зниженням функції кінцівки. Екскохлеація пухлини дає змогу зберегти суглоб, але має високий рівень локальних рецидивів.Мета: вивчити переваги та недоліки використання внутрішньокісткової та широкої радикальних резекцій за результатами хірургічного лікування хворих із ГКП у ретроспективному когортному клінічному дослідженні. Методи: проведено ретроспективний аналіз лікування 142 пацієнтів із ГКП, локалізованою в довгих кістках, за період 1977–2012 рр. Хірургічне лікування у вигляді екскохлеації пухлини (внутрішньокісткової резекції (ВР)) зі заповненням дефекту кістковими трансплантатами або біодеградуючими матеріалами виконано 70 хворим, широкі резекції (ШР) із реконструкцією дефекту — 72.Результати: у групі пацієнтів, яким виконана ВР, локальні рецидиви виявлені в 35,7 % випадків, що в 7 разів більше, ніж у групі ШР. Функціональний результат за шкалою MSTS у хворих після ВР склав 92,5 %, після ШР — 78,8 % (p = 0,02). Такі клінічні фактори, як ВР, локалізація пухлини в дистальному відділі променевої кістки та вік хворого до 25 років мають сильний зв’язок із виникненням локального рецидиву. Для хворих після ВР показник безрецидивної виживаності становив 71,0 %, після ШР — 95,8 % (p = 0,001).Висновки: оптимальним методом хірургічного втручання в пацієнтів із ГКП довгих кісток є ВР завдяки хорошим функціональним результатами. Проте рівень локальних рецидивів залишається в цій групі досить високим — 35,7 проти 4,5 % після ШР (p < 0,05). Одним із шляхів його зниження є використання нових терапевтичних агентів, наприклад, деносумабу, ефективність яких можна оцінити під час проведення проспективних досліджень

Problems of Agricultural Nature Management in Lebedyn District

У сучасних умовах у відсотковому співвідношенні на зернові та зернобобові культури припадає 55,3%, на технічні культури − 32,1% і на кормові культури – 6,3% посівних площ (решту угідь відведено під урожай коренеплодів і бульбоплодів, овочевих та баштанних культур). Якщо порівняти ці частки з аналогічними, але станом на 1990 рік, то тоді на зернові та зернобобові культури припадало 44,7%, на технічні культури – 21,3%, на кормові – 34%. Це свідчить про те, стрімко збільшилась посівні площі, зайняті під зернові й зернобобові культури та технічні культури, натомість часка сільгоспугідь, відведених під кормові культури, різко скоротилась.In modern conditions, in percentage terms, cereals and legumes account for 55.3%, industrial crops - 32.1% and fodder crops - 6.3% of sown areas (the rest of the land is allocated for the harvest of roots and tubers, vegetables and melons). If we compare these shares with similar ones, but as of 1990, then cereals and legumes accounted for 44.7%, industrial crops - 21.3%, fodder crops - 34%. This indicates a rapid increase in sown areas under cereals and legumes and industrial crops, while the share of agricultural land allocated for fodder crops has decreased sharply