12 research outputs found

    Anxiety-depressive manifestations and their relationship with somatic symptoms in patients with interstitial cystitis

    Get PDF
    Interstitial cystitis is important not only medical, but also a social problem, because it can lead to productivity loss, neurotic states occurrence, sleep deprivation and behavior change. The study and assessment of anxiety-depressive disorders in patients with interstitial cystitis will allow to learn better the features and structure of the psychic component in the symptomatology of this pathology and to develop the most appropriate treatment strategy with the involvement of a mental health specialist to work with an urologist. Aim. To assess anxiety-depressive manifestations and their relationship with somatic symptoms in patients with interstitial cystitis. Materials and methods. A total of 44 patients (38 women and 6 men) diagnosed with interstitial cystitis / bladder pain syndrome were examined. To assess the somatic manifestations and the symptoms effect on the quality of life, the Genitourinary Pain Index (GUPI) questionnaire, the O'Leary-Sant questionnaire, the Pelvic Pain and Urgency / Frequency (PUF) Patient Symptom Scale questionnaire were used. To assess the mental manifestations, the Beck Depression Scale and the Spielberger test were used. Results. 5 of the examined patients had a low state anxiety, 11 – moderate and 28 - high state anxiety. 9 of the examined patients had a low trait anxiety, 18 – moderate and 17 - high trait anxiety. There was no correlation between state and trait anxiety indicators with the results of the GUPI questionnaire, the PUF scale, the O'Leary-Sant questionnaire. 22 subjects had mild depressive symptoms, 22 subjects had no depressive symptoms. A negative correlation was found between the degree of symptomatology according to the GUPI questionnaire and the severity of depression (rs = -0.28, P < 0.1). A direct correlation was found between the negative effect on the quality of life and the degree of depression severity (rs = +0.253, P < 0.1). Conclusions. Interstitial cystitis is always accompanied by anxiety-depressive symptoms, and anxiety symptoms are more common and expressed than depressive. Severe symptomatology may be a precondition for the development of anxiety and depressive disorders in patients, but is not a direct cause of their occurrence. Trait anxiety is not a risk factor for the early onset of the disease and its course prolongation, as well as earlier or later occurrence and longer duration of interstitial cystitis is not a prerequisite for state anxiety aggravation. Severity of depression depends directly on the negative impact of somatic symptoms on the quality of life. An integrated complex approach to the diagnosis and management involving a mental health specialist can significantly improve the effectiveness of interstitial cystitis therapy

    Eukaryotic-like Ser/Thr Protein Kinases SpkC/F/K Are Involved in Phosphorylation of GroES in the Cyanobacterium Synechocystis

    Get PDF
    Serine/threonine protein kinases (STPKs) are the major participants in intracellular signal transduction in eukaryotes, such as yeasts, fungi, plants, and animals. Genome sequences indicate that these kinases are also present in prokaryotes, such as cyanobacteria. However, their roles in signal transduction in prokaryotes remain poorly understood. We have attempted to identify the roles of STPKs in response to heat stress in the prokaryotic cyanobacterium Synechocystis sp. PCC 6803, which has 12 genes for STPKs. Each gene was individually inactivated to generate a gene-knockout library of STPKs. We applied in vitro Ser/Thr protein phosphorylation and phosphoproteomics and identified the methionyl-tRNA synthetase, large subunit of RuBisCO, 6-phosphogluconate dehydrogenase, translation elongation factor Tu, heat-shock protein GrpE, and small chaperonin GroES as the putative targets for Ser/Thr phosphorylation. The expressed and purified GroES was used as an external substrate to screen the protein extracts of the individual mutants for their Ser/Thr kinase activities. The mutants that lack one of the three protein kinases, SpkC, SpkF, and SpkK, were unable to phosphorylate GroES in vitro, suggesting possible interactions between them towards their substrate. Complementation of the mutated SpkC, SpkF, and SpkK leads to the restoration of the ability of cells to phosphorylate the GroES. This suggests that these three STPKs are organized in a sequential order or a cascade and they work one after another to finally phosphorylate the GroES

    Функціональні зміни контрлатеральної нирки в різні терміни після видалення ураженого органа за гострого однобічного запалення нирок у щурів

    No full text
    An affected kidney was removed in various terms of the experiment in order to determine its influence on functional activity of the intact kidney. Nephrectomy on the affected side was performed on the 10th, 14th and 21st days. Functional scores of the residual kidney were evaluated 4, 7 and 14 days after nephrectomy. Control group constituted animals without nephrectomy. Scores were compared to the respective ones of the intact kidney in control group, on the same day of experiment. Reliable changes of almost all functional kidney scores were detected after removal of the affected organ. Early nephrectomy (on the10th and 14th days) evoked compensatory reaction of the residual kidney and resulted in normalization of functional parameters on the 28th day.С целью определения степени влияния пораженной почки на функциональную активность контралатерального органа, первую удаляли в разные термины от начала эксперимента. Нефрэктомию с пораженной стороны проводили на 10-ые, 14-ые и 21-ые сутки эксперимента. Функциональные показатели оставшейся почки исследовали через 4, 7 и 14 суток после нефрэктомии. Показатели сравнивали с аналогичными в интактной почке на такие самые сутки эксперимента, у крыс, которым не проводилась нефрэктомия с пораженной стороны. Определено, что после удаления пораженной почки у всех подгрупп животных изменялись практически все показатели функции контралатерального органа по отношению к таким, где нефрэктомия не проводилась. Ранняя нефрэктомия – на 10-ые и 14-ые сутки – приводила к нормализации функциональных показателей и развития компенсаторной реакции со стороны резидуальной почки до 28 суток.З метою визначення ступеня впливу ураженої нирки на функціональну активність контрлатерального органа, першу видаляли в різні терміни від початку експерименту. Нефректомію з ураженого боку проводили на 10-ту, 14-ту та 21-шу добу експерименту. Функціональні показники резидуальної нирки досліджували через 4, 7 та 14 діб від нефректомії. Показники порівнювали з аналогічними в інтактної нирки на таку ж добу експерименту у щурів, що не піддалися нефректомії з ураженого боку. Визначено, що після видалення ураженої нирки у всіх підгруп тварин змінювалися практично всі показники функції контрлатерального органа по відношенню до таких, де нефректомія не проводилася. Рання нефректомія – на 10-ту та 14-ту добу – призводила до нормалізації функціональних показників та розвитку компенсаторної реакції з боку резидуальної нирки до 28-ї доби

    Клінічні відмінності тазового болю при хронічному небактеріальному простатиті та доброякісній гіперплазії передміхурової залози

    No full text
    Objective – determination of pelvic pain clinical differences in patients with chronic non-bacterial prostatitis (CNP) versus men suffering from benign prostatic hyperplasia (BPH).Material and methods. The study involved 67 men with prostatic disease on the outpatient setting. 41 men were diagnosed with CNP using the routine approach. 26 patients formed a control group with the diagnosis of BPH. Pain syndrome was evaluated by use of the Visual Analogue Scale (VAS) and McGill Questionnaire. Prostatespecific symptoms were assessed using I-PSS, NIH-CPSI and PUF Questionnaires. The reliability of group differences for entities subject to normal distribution was estimated using Student's criterion. Results. Mean age differed between both groups markedly, where BPH patients were about 10 years older. The average prostate volume was almost twice the predominance in control group of men. According to I-PSS, the lower urinary tract symptom scale, patients with BPH presented with reliably higher score, which significantly impaired their quality of life. On the contrary, NIH CPSI values were predominantly higher in the main group of patients. At the same time, PUF, a balanced scale of both pain and urination symptoms, showed no reliable difference between groups. The obtained data on the qualitative characteristics of chronic pain considerably differed between both groups of patients. Conclusions. Pelvic pain in CNP patients was clinically characterized by a neuropathic component, whereas leading factor in patients with BPH was urination quality. For the differentiation of pelvic pain, questionnaires of VAS, McGill, NIH-CPSI and I-PSS are advised for use during patient assessment. The obtained data may facilitate selection of an optimal pathogenetic treatment approach.Цель работы – определить клинические различия тазовой боли у пациентов с хроническим небактериальным простатитом (ХНП) и в мужчин с доброкачественной гиперплазией предстательной железы (ДГПЖ).Материал и методы. В исследовании приняли участие 67 амбулаторных пациентов с патологией простаты, в 41 из которых рутинными методами диагностировано ХНП, группу сравнения составили 26 мужчин с ДГПЖ. Оценка болевого синдрома проводилась с помощью визуальной аналоговой шкалы (ВАШ) и болевого опросника Мак-Гилл. Оценку простата-специфической симптоматики проводили с помощью опросников I-PSS, NIH CPSI и PUF. Достоверность групповых различий для совокупностей, которые подчиняются нормальному распределению, оценивали с помощью критерия Стьюдента.Результаты. Между группами пациентов с ХНП и ДГПЖ достоверно отличался средний возраст, где во второй группе он преобладал более чем на 10 лет. Почти вдвое превосходил средний объем предстательной железы у больных с ДГПЖ. По шкале симптомов нижних мочевых путей I-PSS, у пациентов группы сравнения регистрировали значительно высший средний балл, что ощутимо ухудшало их качество жизни. Средний показатель по шкале NIH-CPSI был достоверно выше в основной группе. При этом по сбалансированной шкале симптомов боли и качества мочеиспускания PUF, средние величины между группами практически не отличались. Полученные данные о качественных характеристиках хронической боли сильно отличались между группами больных. Выводы. Тазовая боль пациентов с хроническим небактериальным простатитом клинически характеризовалась невропатическим компонентом, в отличие от больных с доброкачественной гиперплазией предстательной железы, где ведущим фактором выступал характер мочеиспускания. С целью дифференциации тазовой боли, целесообразно пользоваться опросниками ВАШ, Мак-Гилл, NIH-CPSI и I-PSS, что облегчит выбор оптимального патогенетического лечебного подхода.Мета роботи – визначити клінічні відмінності тазового болю у пацієнтів із хронічним небактеріальним простатитом (ХНП) та чоловіків із доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ).Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 67 амбулаторних пацієнтів із патологією простати, у 41 з яких рутинними методами діагностовано ХНП, групу порівняння склали 26 чоловіків із ДГПЗ. Оцінка больового синдрому проводилася за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ) та больового опитувальника Мак-Гіл. Оцінку простата-специфічної симптоматики проводили за допомогою опитувальників I-PSS, NIH-CPSI та PUF. Достовірність групових відмінностей для сукупностей, які підпорядковуються нормальному розподілу, оцінювали за допомогою критерію Стьюдента.Результати. Між групами пацієнтів з ХНП та ДГПЗ достовірно відрізнявся середній вік, де у групи порівняння він переважав більш ніж на 10 років. Майже вдвічі переважав середній об’єм передміхурової залози у хворих на ДГПЗ. За шкалою симптомів нижніх сечових шляхів I PSS, значно вищий середній бал реєстрували в пацієнтів групи порівняння, що відчутно погіршувало їх якість життя. За шкалою NIH CPSI достовірно вищим був середній показник в основній групі. При цьому за збалансованою шкалою симптомів болю та якості сечовипускання PUF, середні величини між групами практично не відрізнялися. Отримані дані стосовно якісних характеристик хронічного болю сильно відрізнялися між групами хворих. Висновки. Тазовий біль пацієнтів з хронічним не бактеріальним простатитом клінічно характеризувався невропатичним компонентом, на відміну від хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози, де провідним чинником виступав характер сечовипускання. З метою диференціації тазового болю, доцільно користуватися опитувальниками ВАШ, Мак-Гіл, NIH-CPSI та I-PSS, що полегшить вибір оптимального патогенетичного лікувального підходу

    Моделювання гострого вторинного пієлонефриту у щурів

    No full text
    A new method for acute experimental secondary pyelonephritis modeling in rats has been designed and an evaluation of the macro- microscopic and microbiologic characteristics of the animal model in the dynamics has been carried out.Изобретен новый способ моделирования острого вторичного пиелонефрита у крыс и проведена оценка макро-, микроскопических и микробиологических характеристик модели в динамике.Винайдено новий спосіб експериментального моделювання гострого вторинного пієлонефриту у щурів та проведено оцінку макро-, мікроскопічних та мікробіологічних характеристик моделі в динаміці

    Морфологічні зміни ураженої та контрлатеральної нирок у динаміці моделі однобічного пієлонефриту у щурів

    No full text
    The research aimed to identify presence and severity of contralateral kidney tissue changes while opposite kidney inflammation progresses. Our own model was used for disease evoking in rats. The observation period lasted 10 days. Starting from the 3rd day, signs of hematogenous dissemination of infection/inflammation into contralateral kidney were registered. Starting from the 5th day urinogenous dissemination process was observed. By the 3rd day of study a cortical hyperemia in contralateral kidney was seen, which possibly was of compensatory origin. Based on research results, a primarily bilateral urinary tract inflammation/infection can be suspected.Целью работы было определение присутствия и степени выраженности тканевых изменений контралатеральной почки в динамике развития воспалительного процесса в противоположной почке. Моделирование заболевания у крыс основано на собственной методике. Наблюдение за животными проводилось в течение 10 суток. Установлено, что модель заболевания отвечает клиническому прототипу. Определено признаки гематогенного распространения инфекта/воспалительных изменений в контралатеральную почку, начиная с 3-х суток эксперимента; с 5-х суток наблюдалось распространение воспалительного процесса уриногенным путем. До 3-х суток эксперимента наблюдалась кортикальная гиперемия контралатеральной почки, вероятно компенсаторного генеза. Впоследствии проведенного исследования можно судить о первично двустороннем характере воспалительного процесса в мочевой системе.Метою роботи було визначення наявності та ступеня вираженості тканинних змін контрлатеральної нирки в динаміці розвитку запального процесу в протилежній нирці. Моделювання захворювання у щурів базувалося на власній методиці. Спостереження тварин проводилося протягом 10 діб. Встановлено, що модель захворювання відповідає клінічному прототипу. Визначено ознаки гематогенного розповсюдження інфекту/запальних змін у контрлатеральну нирку, починаючи з 3-ї доби експерименту; з 5-ї доби спостерігалося розповсюдження запального процесу уриногенним шляхом. До 3-ї доби експерименту спостерігалась кортикальна гіперемія контрлатеральної нирки, ймовірно компенсаторного ґенезу. Внаслідок проведеного дослідження можна судити про первинно двобічний характер запального процесу в сечовій системі

    Катастрофізація хронічного болю та психогенні механізми обтяження перебігу хронічного небактеріального простатиту

    No full text
    Objective — determination of the mental features of patients with chronic non-bacterial prostatitis (CNP) and psychogenic mechanisms of disease encumbrance.Materials and methods. The study involved 41 men with CNP in the outpatient setting, 26 patients formed a control group with the diagnosis of benign prostatic hyperplasia (BPH). Pain syndrome was evaluated by use of the Visual Analogue Scale (VAS). Prostate-specific symptoms were assessed using I‑PSS, NIH-CPSI and PUF Questionnaires. Psychological status figured by the scales of PCS, PDI, STAI and BDI. The reliability of group differences for entities subject to normal distribution was estimated using Student's criterion.Results. According to I‑PSS, the lower urinary tract symptom scale, patients with BPH presented with reliably higher score, which significantly impaired their quality of life. On the contrary, NIH CPSI values were predominantly higher in the main group of patients. At the same time, PUF, a balanced scale of both pain and urination symptoms, showed no reliable difference between groups. The levels of pain catastrophizing and disability index were significantly higher in patients with CNP. The reactive and personal anxiety in patients of the first group was significantly prevalent. Depression levels in the main group also significantly prevailed.Conclusions. Pelvic pain in patients with chronic non-bacterial prostatitis was characterized by a neuropathic component, whereas leading factor in control group was urination quality. The prevalence of pain catastrophizing and disability, depression, reactive and personal anxiety in patients of the study group may indicate the predominant role of psychogenic factors in the disease encumbrance.Цель работы — определить ментальные особенности больных хроническим небактериальным простатитом и психогенные механизмы отягощения патологии.Материал и методы. В исследовании приняли участие 67 амбулаторных пациентов, среди которых 41 — с хроническим небактериальным простатитом (ХНП); группу сравнения составили 26 мужчин с доброкачественной гиперплазией предстательной железы (ДГПЖ). Оценка болевого синдрома проводилась с помощью визуальной аналоговой шкалы (ВАШ). Оценку простата-специфической симптоматики проводили с помощью опросников I‑PSS, NIH-CPSI и PUF. Психологический статус — по шкалам PCS, PDI, STAI и BDI. Достоверность групповых различий для совокупностей, которые подчиняются нормальному распределению, оценивали с помощью критерия Стьюдента.Результаты. По шкале симптомов нижних мочевых путей I‑PSS у пациентов группы сравнения регистрировали значительно высший средний балл, что ощутимо ухудшало их качество жизни. По шкале NIH-CPSI средний показатель был достоверно выше в основной группе. При этом по сбалансированной шкале симптомов боли и качества мочеиспускания PUF, средние величины между группами практически не отличались. Уровни катастрофизации и инвалидизации боли были достоверно выше у пациентов с ХНП. Значение реактивной и личностной тревоги у пациентов первой группы также достоверно преобладали. Уровень депрессивности пациентов достоверно преобладал у пациентов с ХНП.Выводы. Тазовая боль у пациентов с хроническим небактериальным простатитом клинически характеризовалась невропатическим компонентом, в отличие от больных с доброкачественной гиперплазией предстательной железы, где ведущим фактором выступал характер мочеиспускания. Преобладание явлений катастрофизации и инвалидизации боли, депрессивности, реактивной и личностной тревоги у пациентов основной группы может свидетельствовать о преобладающей роли психогенных факторов в отягощении течения заболевания.Мета роботи — визначити ментальні особливості хворих на хронічний небактеріальний простатит та психогенні механізми обтяження патології.Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 67 амбулаторних пацієнтів, з яких 41 — із хронічним небактеріальним простатитом (ХНП); групу порівняння склали 26 чоловіків із доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ). Оцінка больового синдрому проводилася за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ). Оцінку простата-специфічної симптоматики проводили за допомогою опитувальників I‑PSS, NIH-CPSI та PUF. Психологічний статус — за шкалами PCS, PDI, STAI та BDI. Достовірність групових відмінностей для сукупностей, які підпорядковуються нормальному розподілу, оцінювали за допомогою критерію Стьюдента.Результати. За шкалою симптомів нижніх сечових шляхів I PSS, значно вищий середній бал реєстрували в пацієнтів групи порівняння, що відчутно погіршувало їх якість життя. За шкалою NIH CPSI, достовірно вищим був середній показник в основній групі. При цьому за збалансованою шкалою симптомів болю та якості сечовипускання PUF, середні величини між групами практично не відрізнялися. Рівні катастрофізації та інвалідизацї болю були достовірно вищими в пацієнтів із ХНП. Значення реактивної та особистісної тривоги в пацієнтів першої групи також достовірно переважали. Рівень депресивності пацієнтів достовірно переважав у пацієнтів основної групи.Висновки. Тазовий біль пацієнтів із хронічним небактеріальним простатитом клінічно характеризувався невропатичним компонентом, на відміну від хворих на доброякісну гіперплазію передміхурової залози, де провідним чинником виступав характер сечовипускання. Переважання явищ катастрофізації та інвалідизації болю, депресивності, реактивної та особистісної тривоги в пацієнтів основної групи може свідчити про переважаючу роль психогенних чинників в обтяженні перебігу захворювання

    ВИЗНАЧЕННЯ ВИТРАТИ ПИЛОВУГІЛЬНОГО ПАЛИВА ПРИ ЗБЕРЕЖЕННІ РІВНОГО ХОДУ ДОМЕННОЇ ПЕЧІ

    No full text
    On three blast furnaces of OJSC «DMK» during the development of the technology of melting with injection of pulverized coal fuel (PC) in 2015-2018. assessed the suitability of the criteria for the relative consumption of pulverized coal for operational smelting. The information content of the criteria was evaluated by the sum of the values of the correlation relations between the flow rates of the blast and the criteria. It is established that the criterion of the relative consumption of pulverized coal, built on the time dependence, is the most suitable for the operational regulation of the blast mode. To detect restrictions in the consumption of pulverized coal relative to the flow rate of the blast, a criterion is proposed that reflects the density of the dust flow, more specifically, the relative dust flow to the meter of cubic blast supplied to the furnace hearth per unit time. Also, in order to identify a rational limit of consumption of PC, a method for choosing the blowing mode is proposed, according to which the allowable ratio of the costs of blasting and PC is determined at the time of opening of the cast iron notch, i.e. at the time of the most intense gas-dynamic state of the furnace. On a blast furnace with a volume of 1386 m3, operating in the range of blast flow rates of 1400-3100 m3/min and a pulverizing furnace of 8-24 t/h, the charge column resistance value was established, at which the furnace running was maintained with a relative pulsating flow rate of 110 g/m3·s, corresponding to rational value of resistance. A further increase in the PC to 150 g/m3·s caused a sharp increase in the resistance to gas flow from 5 to 8 kPa/m3·s, i.e. by 60%, which was a prerequisite for the loss of smooth running of the furnace.На трех доменных печах ОАО «ДМК» в период отработки технологии плавки с вдуванием пылеугольного топлива (ПУТ) в 2015-2018 г.г. оценивали пригодность критериев относительного расхода ПУТ для оперативного ведения плавки. Информативность критериев оценивали суммой величин корреляционных отношений связи между расходами дутья и критериями. Установлено, что критерий относительного расхода ПУТ, построенный на временной зависимости, является наиболее пригодным для оперативного регулирования дутьевого режима. Для обнаружения ограничений в расходе ПУТ относительно расхода дутья предложено критерий, отражающий плотность пылевого потока, более конкретно относительный расход пыли к метру кубического дутья, подаваемого в горн печи в единицу времени. Также для выявления рационального предела расхода ПУТ предложена методика выбора дутьевого режима, по которой допустимое соотношение расходов дутья и ПУТ определяют на момент открытия чугунной летки, т.е. на момент наиболее напряженного газодинамического состояния печи. На доменной печи объемом 1386 м3, работавшей в диапазоне расходов дутья 1400-3100 м3/мин и ПУТ 8-24 т/час, установили величину сопротивления столба шихты, при которой поддерживался ровный ход печи с относительным расходом ПУТ 110 г/м3·с, отвечавшим рациональной величине сопротивления. Дальнейшее увеличение ПУТ до 150 г/м3·с вызывало резкое увеличение величины сопротивления газовому потоку с 5 до 8 кПа/м3·с, т.е. на 60%, что являлось предпосылкой потери ровного хода печи.На трьох доменних печах ПАТ «ДМК» в період відпрацювання технології плавки з вдуванням пиловугільного палива (ПВП) в 2015-2018 р.р. оцінювали придатність критеріїв відносної витрати ПВП для оперативного ведення плавки. Інформативність критеріїв оцінювали сумою величин кореляційних відношень зв’язку між витратами дуття і критеріями. Встановлено, що критерій відносної витрати ПВП, побудований на часовій залежності, є найбільш придатним для оперативного регулювання дуттьового режиму. Для виявлення обмежень у витраті ПВП відносно витрати дуття запропоновано критерій, який враховує густину пилового потоку, а саме відносну витрату пилу до кубічного метру дуття, що подається в горн печі в одиницю часу. Також для виявлення раціональної межі витрати ПВП запропоновано методику вибору дуттьового режиму, за якою допустиме співвідношення витрат дуття і ПВП визначають на момент відкриття чавунної льотки, тобто на момент найбільш напруженого газодинамічного стану печі. На доменній печі об’ємом 1386 м3, що працювала в діапазоні витрат дуття 1400-3100 м3/хв. і ПВП 8-24 т/год., встановили величину опору стовпа шихти, при якій дотримувався рівний хід печі з відносною витратою ПВП 110 г/м3·с, яка відповідала раціональній величині опору. Подальше зростання ПВП до 150 г/м3·с викликало різке збільшення величини опору газовому потоку з 5 до 8 кПа/м3·с, тобто на 60%, що становило передумову втрати рівного ходу печі

    КОНТАМІНАЦІЯ КОНТРЛАТЕРАЛЬНОЇ НИРКИ В РІЗНІ ТЕРМІНИ ПІСЛЯ ВИДАЛЕННЯ УРАЖЕНОГО ОРГАНА ЗА ГОСТРОГО ОДНОБІЧНОГО ЗАПАЛЕННЯ НИРОК У ЩУРІВ

    No full text
    Exceptionally clinically important is clear understanding of the pathophysiological mechanisms for localization and migration of pathologic microorganisms towards the intact kidney in course of the unilateral inflammatory process. The study aimed to determine the intact kidney’s pathogenic species composition and numerosity in course of rat acute unilateral kidney inflammation, different time frames after the affected organ removal. The experiment was carried out on 54 mature nonlinear white rats Rattus Norwegicus. In all animals an acute unilateral kidney inflammation has been modeled. For modeling of the acute unilateral kidney inflammation in experimental rats, an E.Coli strain was used. The pathogen was previously isolated from urine in patients with the diagnosed urinary tract infection. In order to determine the affected kidney influence on the intact organ microbial contamination, nephrectomy on the affected side was performed on the 10th, 14th and 21st days. Bacterial concentrations in the residual kidney tissue were determined 4, 7 and 14 days after nephrectomy. Control group constituted animals without nephrectomy. Scores were compared to the respective ones of the intact kidney in control group, on the same day of experiment. Reliable changes of almost all microbiologic contamination scores were detected after removal of the affected organ. Infection of the inoculated kidney spread onto intact contralateral organ by the hematogenous and/or lymphogenous routes and persisted there for some specific time. The nature of the infection in the contralateral kidney changed between the 10th and 14th days after inoculation – the agent apparently penetrated the kidney tissue and developed inflammation. Removal of the inoculated kidney timely, before the infection of the intact organ has progressed to its invasive stage, facilitated complete elimination of the pathogen in the contralateral kidney by the 28th day.Исключительное клиническое значение имеет четкое понимание патофизиологических механизмов локализации (нераспространении) и миграции микроорганизмов в интактную почку в условиях одностороннего воспалительного процесса. Исследование преследовало цель определить видовой популяционный состав и количественные характеристики патологической микробиоты в ткани интактной почки при одностороннем воспалительном процессе почек в разные сроки после удаления пораженного органа. Эксперимент проводился на 54 половозрелых нелинейных белых крысах Rattus Norwegicus. Всем животным моделировали острый односторонний воспалительный процесс почек. Для моделирования воспалительного процесса в почках исследуемых крыс был использован штамм E.Coli, выделенный из мочи больного с диагностированной инфекцией мочевой системы. С целью определения степени влияния пораженной почки на контаминацию контралатерального органа, проводили нефрэктомию с пораженной стороны на 10-е, 14-е и 21-е сутки эксперимента. Концентрации возбудителей оставшейся почки определяли через 4, 7 и 14 суток после удаления пораженного органа. Животным контрольной группы также моделировали острое одностороннее воспаление почек, однако нефрэктомию с пораженной стороны не проводили. Показатели сравнивали с аналогичными в интактной почке в те же сутки эксперимента у крыс контрольной группы. Определено, что после удаления пораженной почки у всех подгрупп животных изменялись практически все показатели контаминации контралатерального органа по отношению к таким, где нефрэктомия не проводилась. Инфекция из инокулированной почки гематогенным и/или лимфогенным путем попадала в интактный контралатеральный орган и некоторое время в нем персистировала. Между 10-ми и 14-ми сутками после инокуляции характер инфекционного процесса в контралатеральном органе менялся – возбудитель, по-видимому, проникал в ткани почки и вызывал воспалительный процесс в органе. Раннее удаление пораженного органа, до перехода инфекционного процесса в контралатеральной почке в инвазивную стадию, способствовало полной элиминации возбудителя из контралатерального органа.Виняткове клінічне значення має чітке розуміння патофізіологічних механізмів локалізації (нерозповсюдження) та міграції мікроорганізмів в інтактну нирку за умов однобічного запального процесу. Дослідження переслідувало мету визначити видовий популяційний склад та кількісні характеристики патологічної мікробіоти в тканині інтактної нирки за однобічного запального процесу нирок у різні терміни після видалення ураженого органа. Експеримент здійснено на 54 статевозрілих нелінійних білих щурах Rattus Norwegicus. Всім тваринам моделювали гострий однобічний запальний процес нирок. Для моделювання запального процесу в нирках дослідних щурів був використаний штам E.Coli, виділений з сечі хворої з діагностованою інфекцією сечової системи. З метою визначення ступеню впливу ураженої нирки на мікробну контамінацію інтакного органа, проводили нефректомію з ураженого боку на 10-ту, 14-ту та 21-шу добу експерименту. Концентрації збудників у тканині резидуальної нирки визначали через 4, 7 та 14 діб після видалення ураженого органа. Тваринам контрольної групи також моделювали гостре однобічне запалення нирок, проте нефректомію з ураженої сторони не проводили. Показники порівнювали з аналогічними в інтактної нирки на таку ж добу експерименту у щурів контрольної групи. Визначено, що після видалення ураженої нирки у всіх підгруп тварин змінювалися практично всі показники контамінованості контрлатерального органа по відношенню до таких, де нефректомія не проводилася. Інфекція з інокульованої нирки гематогенним або/і лімфогенним шляхами потрапляла у інтактний контрлатеральний орган і певний час персистувала в ньому. Між 10-ю і 14-ю добою після інокуляції характер інфекційного процесу у контрлатеральному органі змінювався – збудник проникав у тканини нирки спричиняв запальний процес в останній. Видалення інокульованої нирки до переходу інфекційного процесу у контрлатеральній нирці в інвазивну стадію сприяло повній елімінації збудника з контрлатерального органу

    ХАРАКТЕРИСТИКИ НЕРВОВОЇ ПРОВІДНОСТІ ПРИ ХРОНІЧНОМУ НЕБАКТЕРІАЛЬНОМУ ПРОСТАТИТІ ТА ДОБРОЯКІСНІЙ ГІПЕРПЛАЗІЇ ПЕРЕДМІХУРОВОЇ ЗАЛОЗИ

    No full text
    Objective – determination of pelvic pain neurophysiological differences in patients with chronic non-bacterial prostatitis (CNP) versus men suffering from benign prostatic hyperplasia (BPH).Materials and methods. The study involved 36 men on the outpatient setting. 21 men were diagnosed with CNP. 15 patients formed a control group with the diagnosis of BPH. Pain syndrome was evaluated by use of the Visual Analogue Scale (VAS). Electroneurography of nerve suralis evaluated latency, amplitude and conductivity velocity. Nociceptive flexor reflex (NFR) test evaluated pain threshold (PT), reflex threshold (RT) and PT/RT index. The reliability of group differences for entities subjected to normal distribution was estimated using Student's criterion.Results. CNP patients were characterized with higher pain intensity by VAS score (4,29 ± 1,10 versus         1,77 ± 1,17, р=0,0001). Electroneurography of nerve suralis showed no difference between groups. NFR test resulted in lower PT (7,39 ± 1,53 mA) and RT (9,27 ± 1,69 mA) scores in CNP patients, comparing to the BPH group (9,33 ± 1,16 and 10,40 ± 0,89 mA respectively). The PT/RT index showed no statistical difference between groups.Conclusions. The obtained electroneurography data indicate absence of any nerve suralis neuropathy in both groups. Relatively lower pain and reflex threshold values in CNP patients may characterize the neurophysiological background of neuropathic pain component development.Цель работы – определить нейрофизиологические различия тазовой боли у пациентов с хроническим небактериальным простатитом (ХНП) и мужчин с доброкачественной гиперплазией предстательной железы (ДГПЖ).Материал и методы. В исследовании приняли участие 36 амбулаторных пациентов, из которых 21 - с ХНП, группу сравнения составили 15 мужчин с ДГПЖ. Оценка болевого синдрома проводилась с помощью визуальной аналоговой шкалы (ВАШ). Электронейрографично(???) определяли латентный период, амплитуду и скорость проведения возбуждения по икроножному нерву. При исследовании ноцицептивного флексорного рефлекса (НФР) определяли порог боли (ПБ), порог рефлекса (ПР) и соотношение порог боли / порог рефлекса (ПБ / ПР). Достоверность групповых различий для совокупностей, которые подчиняются нормальному распределению, оценивали с помощью критерия Стьюдента.Результаты. Группа пациентов с ХНП характеризовалась достоверно высшей интенсивностью боли по ВАШ (4,29 ± 1,10 против 1,77 ± 1,17 баллов, р = 0,0001). Электронейрографические данные проводимости икроножной нерва практически не отличались между группами. При исследовании НФР выявлено достоверно более низкие значения ПБ (7,39 ± 1,53 мА) и ПР (9,27 ± 1,69 мА) в группе пациентов с ХНП, по сравнению с группой контроля (9,33 ± 1,16 и 10,40 ± 0,89 мА соответственно). При этом соотношение ПБ / ПР практически не отличалось между группами.Выводы. Полученные электронейрографические данные указывают на отсутствие невропатии икроножного нерва в обеих группах пациентов. Достоверно более низкие значения порога боли и рефлекса у пациентов с ХНП может характеризовать нейрофизиологические особенности развития невропатического компонента боли.Мета роботи – визначити нейрофізіологічні відмінності тазового болю у пацієнтів із хронічним небактеріальним простатитом (ХНП) та чоловіків із доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ).Матеріал і методи. У дослідженні взяли участь 36 амбулаторних пацієнтів, з яких 21 – з ХНП, до групи порівняння залучено 15 чоловіків із ДГПЗ. Оцінка больового синдрому проводилася за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ). Електронейрографічно визначали латентний період, амплітуду та швидкість проведення збудження по литковому нерву. Під час дослідження  ноцицептивногофлексорного рефлексу (НФР) визначали поріг болю (ПБ), поріг рефлексу (ПР) та співвідношення поріг болю/поріг рефлексу (ПБ/ПР). Достовірність групових відмінностей для сукупностей, які підпорядковуються нормальному розподілу, оцінювали за допомогою критерію Стьюдента.Результати. Група пацієнтів із ХНП характеризувалася достовірно вищою інтенсивністю болю за ВАШ  (4,29 ± 1,10 проти    1,77 ± 1,17 балів, р=0,0001). Електронейрографічні дані провідності литкового нерва практично не відрізнялися між групами. При дослідженні НФР виявлено достовірно нижчі значення ПБ (7,39 ± 1,53 мА) та ПР (9,27 ± 1,69 мА) в групі пацієнтів з ХНП порівняно з групою ДГПЗ (9,33 ± 1,16 та 10,40 ± 0,89мА відповідно). При цьому співвідношення ПБ/ПР практично не відрізнялося між групами.Висновки. Отримані дані електронейрографії вказують на відсутність невропатії литкового нерва в обох групах пацієнтів. Достовірно нижчі значення порогу болю та рефлексу впацієнтів із ХНП можуть характеризувати нейрофізіологічні особливості розвитку невропатичного компоненту болю
    corecore