Holocene Cyclic Records of Ice-Rafted Debris and Sea Ice Variations on the East Greenland and Northwest Iceland Margins

The dynamics of the Greenland Ice Sheet and drift of sea ice from the Arctic Ocean reaching Denmark Strait are poorly constrained. We present data on the provenance of Fe oxide detrital grains from two cores in the Denmark Strait area and compare the Fe grain source data with other environmental proxies in order to document the variations and potential periodicities in ice-rafted debris delivery during the Holocene. Based on their Fe grain geochemistry, the sediments can be traced to East Greenland sources and to more distal sites around the Arctic Basin. On the Holocene time scales of the two cores, sea ice biomarker (IP25) data, and quartz weight percent reveal positive associations with T°C and inverse associations with biogenic carbonate wt%. Trends in the data were obtained from Singular Spectrum Analysis (SSA), and residuals were tested for cyclicity. Trends on the environmental proxies explained between 15 and 90% of the variance. At both sites the primary Fe grain sources were from Greenland, but significant contributions were also noted from Banks Island and Svalbard. There is a prominent cyclicity of 800 yrs as well as other less prominent cycles for both Greenland and arctic sources. The Fe grain sources from Greenland and the circum-Arctic Ocean are in synchronization, suggesting that the forcings for these cycles are regional and not local ice sheet instabilities

ПРОБЛЕМИ УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ В УКРАЇНІ

The economy of Ukraine is constantly in conditions of instability and uncertainty of further development, therefore, the problem of restoring an acceptable level of economic security of the state seems to be urgent.The essential aspects of theoretical and methodological approaches to a comprehensive assessment of the level of economic security are the subject of numerous scientific studies, but they do not focus on the mechanism of practical management, which should provide acceptable values of the estimated indicators.The special role of individual indicators, their interrelation, interdependence and the priority of observing their level for the stabilization and development of the economy is substantiated. The analysis of industrial and investment and innovation security made it possible to determine their state as unsatisfactory (at the same time, according to some indicators, the situation is characterized as dangerous, approaching to critical level); the problem of unsatisfactory management of economic security in Ukraine is identified.To create an effective management system for the country’s economic security is proposed: to improve the methodology for calculating its level (differentiation of weight coefficients, application the criteria for destimulating assessments for indicators of investment and innovation security); to change its status to compulsory, not recommendatory; to provide reporting of the necessary statistical data and include it in the list (register) of open data sets that are subject to publication; to conduct continuous monitoring of indicators status of economic security; to identify trends in changes and identify problem segments; to develop socio-economic plans (programs) taking into account the criteria of economic security; to formulate tasks, authorities, responsibility and organize interaction of executive authorities in order to achieve the target level of state economic security.Further research is advisable to conduct not only in the direction of improving the methodology for assessing economic security, but also creating an organizational mechanism for managing the state economic security, which should ensure an acceptable level of all indicators of its assessment. Building a balanced system of economic security management in Ukraine and its practical implementation is a guarantee and at the same time a necessity for the successful economic development of Ukraine.Економіка України постійно перебуває в умовах нестабільності й невизначеності подальшого розвитку, тому актуальною вбачається проблема відновлення прийнятного рівня економічної безпеки держави.Сутнісні аспекти теоретичних і методичних підходів до комплексної оцінки рівня економічної безпеки є об’єктом численних наукових досліджень, але в них не акцентується увага на механізмі практичного управління, який має забезпечити допустимі значення оціночних індикаторів.Обґрунтовано особливу роль окремих індикаторів, їхній взаємозв’язок, взаємозалежність та першочерговість дотримання їхнього рівня для стабілізації та розвитку економіки в цілому. Проведений аналіз виробничої та інвестиційно-інноваційної безпеки дозволив визначити їхній стан як незадовільний (при цьому за окремими індикаторами ситуація характеризується як небезпечна, що наближується до критичної); ідентифіковано проблему незадовільного управління економічною безпекою в Україні та необхідність удосконалення методики розрахунку її стану.Для створення ефективної системи управління економічною безпекою країни запропоновано: удосконалити методику розрахунку її рівня (диференціація вагових коефіцієнтів, введення критеріїв дестимулювальних оцінок для індикаторів інвестиційно-інноваційної безпеки); змінити її статус (тобто затвердити її як обов’язкову, а не рекомендаційну); забезпечити облік потрібних статистичних даних і включення їх до переліку (реєстру) наборів відкритих даних, які підлягають оприлюдненню; проводити постійний моніторинг стану індикаторів економічної безпеки, виявляти тенденції змін та ідентифікувати проблемні сегменти; розробляти соціально-економічні плани (програми) з урахуванням критеріїв економічної безпеки; сформулювати завдання, повноваження, відповідальність та організувати взаємодію органів виконавчої влади з метою досягнення цільового рівня економічної безпеки держави та її складників.Подальші дослідження доцільно проводити не тільки в напрямі вдосконалення методики оцінки економічної безпеки, а й створення організаційного механізму управління економічною безпекою держави, яка має забезпечити прийнятний рівень усіх індикаторів її оцінки. Побудова виваженої системи управління економічною безпекою в Україні та практичне її впровадження є запорукою та одночасно необхідністю для успішного економічного розвитку України в майбутньому

Late Quaternary ice sheet history of northern Eurasia

The maximum limits of the Eurasian ice sheets during four glaciations have been reconstructed: (1) the Late Saalian (>140 ka), (2) the Early Weichselian (100–80 ka), (3) the Middle Weichselian (60–50 ka) and (4) the Late Weichselian (25–15 ka). The reconstructed ice limits are based on satellite data and aerial photographs combined with geological field investigations in Russia and Siberia, and with marine seismic- and sediment core data. The Barents-Kara Ice Sheet got progressively smaller during each glaciation, whereas the dimensions of the Scandinavian Ice Sheet increased. During the last Ice Age the Barents-Kara Ice Sheet attained its maximum size as early as 90–80,000 years ago when the ice front reached far onto the continent. A regrowth of the ice sheets occurred during the early Middle Weichselian, culminating about 60–50,000 years ago. During the Late Weichselian the Barents-Kara Ice Sheet did not reach the mainland east of the Kanin Peninsula, with the exception of the NW fringe of Taimyr. A numerical ice-sheet model, forced by global sea level and solar changes, was run through the full Weichselian glacial cycle. The modeling results are roughly compatible with the geological record of ice growth, but the model underpredicts the glaciations in the Eurasian Arctic during the Early and Middle Weichselian. One reason for this is that the climate in the Eurasian Arctic was not as dry then as during the Late Weichselian glacial maximum