Чутливість хвороботворних бактерій бджіл до зразка розчину міді і цитрату срібла

The article presents the studies’ results of the experimental disinfectan’s antimicrobial effect on microorganisms of various morphological groups that currently cause bees’ enterobacteriosis. For work, we used cultures of bee enterobacteria: a pure microorganisms culture of the species Klebsiella pneumoniae and natural (mixed) strains of enterobacteria excreted from sick bee colonies at apiaries in the North-Western region of Ukraine. Sick bees’ families had similar clinical signs – the abdomen in sick bees was thickened, filled with fecal matter, the bees moved slowly, noted damage to the pupae among the sealed brood in the spring and summer, and the families took off in August-September. A solution of copper and silver citrate was used in the native state and in such concentrations – 1:2, 1:5, 1:10, diluted in sterile 0.9 % NaCl. The studies were conducted by the disk-diffuse method. The most active influence of a copper and silver citrate solution sample was recorded with native use on both studied cultures, and the enlightenment zone in the mixed culture was significantly greater (by 28.8 %) than in the pure culture of the species Klebsiella pneumoniae. A significant difference was noted between the two cultures of microorganisms (pure and mixed) with similar dilutions (1:2 and 1:10). Due to the presence of genes encoding adhesins, they determine the formation of a biofilm on the surface of the medium during cultivation of the studied microorganisms, we have a pronounced bacteriostatic effect of the native sample. Such changes are explained by the antimicrobial action of AgNPs associated with the mechanisms of AgNPs adhesion to the surface of the cell wall and membrane, penetration of AgNPs into the cell and damage to intracellular structures (mitochondria, vacuole, ribosomes) and biomolecules (proteins, lipids and DNA), induction of cellular toxicity and oxidative stress AgNPs caused by the generation of reactive oxygen species (ROS) and free radicals and modulation of the signal transduction pathways, which is part of the experimental sample. Silver nanoparticles, unlike copper, can be easily synthesized using physical, chemical, electrochemical and biological methods. Therefore, there is a growing demand for the development of effective and environmentally friendly disinfectants in beekeeping. Further research will be aimed at evaluation a toxic dose of LD50 AgNPs in bee gardens, followed by studying the effect of certain doses in hives in vivo, probably not only as an organic disinfectant, but also as an immunomodulator that stimulates the bee’s body, helps to suppress the development of pathogenic microorganisms in the hive.У статті наведено результати досліджень антимікробної дії експериментального дезінфектану  до мікроорганізмів різних морфологічних груп, які в даний час зумовлюють ентеробактеріози у бджіл. Для роботи були використані культури ентеробактерій бджіл: чиста культура мікроорганізмів виду  Klebsiella Рneumoniae та природні (змішані) штами ентеробактерій, виділені  від хворих бджолиних сімей з пасік Північно-Західного регіону України. Хворі бджолині сім’ї мали подібні клінічні ознаки – черевце у хворих бджіл – потовщене, заповнене фекальними масами, бджоли повільно рухалися, виявляли ураження лялечок серед запечатаного розплоду у весняно-літній період, злітання сімей у серпні–вересні.  Розчин цитрату міді і цитрату срібла застосовували в нативному стані і в таких концентраціях – 1:2, 1:5, 1:10, розведених на стерильному 0,9% NaCl. Дослідження проводилися диско-дифузійним методом. Найбільш активний вплив зразка розчину цитрату міді та цитрату срібла реєструвався при нативному застосуванні на обидві досліджувані культури, причому зона просвітлення у змішаній культурі була достовірно більшою (на 28,8 %), ніж у чистій культурі виду Klebsiella Рneumoniae. Відмічена  достовірна різниця між двома культурами мікроорганізмів (чистою та змішаною) при аналогічних розведеннях (1:2 і 1:10). Завдяки наявності генів, які кодують адгезини і зумовлюють формування біоплівки на поверхні середовища при культивуванні досліджуваних мікроорганізмів, яскраво виражена бактеріостатична дія нативного зразка. Такі зміни пояснюємо антимікробною дією AgNPs, пов’язаною з механізмами адгезіїї AgNPs до поверхні клітинної стінки і мембрани, проникненням AgNPs всередину клітини та пошкодженням внутрішньоклітинних структур (мітохондрій, вакуоль, рибосом) і біомолекул (білків, ліпідів і ДНК), індукуванням AgNPs клітинної токсичності і окислювального стресу, викликаного генерацією реактивних форм кисню (РФК) і вільних радикалів та модуляцією сигнальних шляхів трансдукції, що входить до складу експериментального зразка. Наночастки срібла, на відміну від міді, можуть бути легко синтезовані за допомогою фізичних, хімічних, електрохімічних та біологічних методів. Тому зростає попит на розробку ефективних та екологічно безпечних дезінфектантів у бджільництві. Подальші дослідження будуть спрямовані на встановлення токсичної дози LD50 AgNPs у садках бджіл з подальшим вивченням впливу певних доз у вуликах in vivo, що ймовірно проявить себе не тільки як органічний дезінфектант, а і як імуномодулятор, котрий стимулює організм бджоли, що сприяє пригніченню розвитку патогенних мікроорганізмів у вулику

Патогенетичні аспекти лікування інфекційного гепатиту собак

The article presents the mechanisms of development and dynamics of changes in the treatment of dogs’ infectious hepatitis. According to reports from doctors of veterinary medicine in clinics of small animals of Zhytomyr, the following infectious diseases are dominated in dogs: parvovirus enteritis, viral hepatitis, parainfluenic dogs, leptospirosis, carnivorous plague, trichophytosis and food toxicoinfection. One of the most common diseases in clinical practice was infectious hepatitis, which became the object of our research. The study of various aspects of the liver function pathology in diseases of viral etiology is especially relevant because of the exclusive compensatory potentials of this organ, their clinical manifestation is often found in the stage of severe morphofunctional violations, often not subject to reverse development. The purpose of our work was to study the influence Adenovirus саnіnе – a pathogen of dogs’ infectious hepatitis, on the functional state of the liver, to find out the effectiveness of the drug hepato-lik in the complex intensive care of sick dogs. The subject of the study were patients with infectious dogs’ hepatitis. The main diagnostic criterion was the use of express texts, which confirmed the previous diagnosis – infectious dogs’ hepatitis. For the study of the effectiveness of the used treatment of infectious hepatitis, an experimental animal was developed on the organism of the dogs – from 10 patients and control – out of 10 healthy. The applied treatment for infectious dogs’ hepatitis was comprehensive, and included silence, calmness and diet therapy. In order to restore the functional status of the dogs’ liver with hepatitis, the treatment regimen included 5% glucose solution with 5% solution of ascorbic acid in a dose, 40% solution of glutargin and 2% solution of riboxin for 5–10 days. Assigned vitamin preparation hepavicle and used symptomatic therapy. For the normalization of the function and regeneration of the liver after the action of adenovirus, as well as to reduce the negative effects of drugs having hepatotoxic action used hepato-lik. In order to assess the efficacy of the treatment, animals were examined clinically and blood samples were taken for the conduct of studies on the 10th and 30th day of treatment. The scheme of treatment for infectious dogs’ hepatitis using hepatoprotector hepatolique has been used to improve the functional state of the liver, which was manifested in the restoration of the white-oxidative, pigmentary, anti-toxic function, improvement of detoxification function, the suppression of liver inflammation, and also contributed to the preservation and restoration of the structure of hepatocytes, normalization of ammonia levels in the dog's organism, accelerated the regeneration of the liver cells, and had little positive effect on erythrocytopoies and on the general condition of the orgnism in general.В статті показано механізми розвитку та динаміку змін при лікуванні інфекційного гепатиту в собак. Згідно з повідомленнями лікарів ветеринарної медицини в клініках дрібних тварин м. Житомира у собак домінують такі  інфекційні хвороби: парвовірусний ентерит, вірусний гепатит, парагрип собак, лептоспіроз, чума м’ясоїдних, трихофітія та харчові токсикоінфекції. Одним із найбільш поширених захворювань у клінічній практиці виявився інфекійний гепатит, який став об’єктом наших досліджень. Вивчення різноманітних аспектів патології печінкової функції при захворюваннях вірусної етіології особливо актуальне в зв’язку з тим, що в силу виняткових компенсаторних потенцій цього органу їх клінічний прояв часто з’являється вже в стадії важких морфофункціональних порушень, що не піддаються зворотному розвитку. Метою нашої роботи було вивчити вплив Adenovirus саnіnе – збудника інфекційного гепатиту собак – на функціональний стан печінки, з’ясувати ефективність препарату гепатолік у складі комплексної інтенсивної терапії хворих собак. Об’єктом досліджень були хворі на інфекційний гепатит собаки. Головним діагностичним критерієм було застосування експрес-тестів, за допомогою яких був підтверджений попередній діагноз – інфекційний гепатит собак. Для дослідження ефективності застосованого лікування при інфекційному гепатиті на організм собак була сформована дослідна група – з 10-ти хворих та контрольна – з 10-ти здорових тварин. Застосоване лікування інфекційного гепатиту собак було комплексним і включало тишу, спокій та дієтотерапію. З метою відновлення функціонального стану печінки у собак, хворих на гепатит, у схему лікування включали 5% розчин глюкози із 5% розчином аскорбінової кислоти в дозі, 40% розчином глутаргіну та 2% розчином рибоксину впродовж 5–10 днів. Призначали вітамінний препарат гепавікел та застосовували симптоматичну терапію. Для нормалізації функції і регенерації печінки після дії аденовірусу, а також, для зниження негативного впливу лікарських засобів, що мають гепатотоксичну дію, застосовували гепато-лік. Для оцінки ефективності проведеного лікування тварин клінічно обстежували і відбирали проби крові для проведення досліджень на 10 і на 30-й день лікування. Використана нами схема терапії за інфекційного гепатиту собак із використанням гепатопротектору гепато-лік забезпечила поліпшення функціонального стану печінки, що проявлялось у відновленні білоксинтезувальної, пігментної, антитоксичної функції, поліпшенні дезінтоксикаційної функції, призупиненні запалення печінки, також сприяло збереженню та відновленню структури гепатоцитів, нормалізувало рівень аміаку в організмі собак, прискорювало регенерацію клітин печінки і мало позитивний вплив  на еритроцитопоез і на загальний стан організму

Вплив “ЕМ® ПРОБІОТИК для БДЖІЛ” на біохімічні параметри гемолі-мфи бджіл в садковому досліді

The problem of proper support for the health of bee colonies is now a topical issue. The study of bee haemolymph parameters under the influence of certain agents and factors has been carried out by a number of scientists in different countries of the world. Therefore the determination of changes in biochemical parameters of bee hemolymph when applying different concentrations (5 %, 2.5 %, 1.25 %) of “EM® PROBIOTIC FOR BEES” diluted with honey buckwheat and sugar syrup was the aim of the experiment. The study included placing experimental insects in entomological cages, creating optimal conditions for their life, feeding them with “EM® PROBIOTIC FOR BEES” diluted with honey buckwheat and sugar syrup in different concentrations and studying biochemical parameters of their haemolymph on the “limiting” day in relation to the time of their death. Some biochemical parameters of the bees from 8 experimental groups (laboratory conditions) were compared with the hemolymph Apis mellifera of the control (natural conditions) group from the same apiary. Biochemical parameters of haemolymph: total protein (PRO); albumin (ALB); glucose (GLU); α-amylase (AMY); alkaline phosphatase (ALP); aspartate aminotransferase (AST) (SGOT); gamma-glutamyl transpeptidase (GGT) and creatinine (Cre) were determined by a Chem 7 semiautomatic biochemical analyser by wavelength selection and calibration for each parameter. The changes in these parameters in relation to the bee organism under laboratory conditions are interpreted. The negative effects of honey buckwheat syrup as a solvent for “EM® PROBIOTIC FOR BEES” have been revealed, leading to hyperprotenemia, where an excessive amount of protein can act as a trigger for the development of ketosis. In turn, the decomposition product of this protein, ammonia, that causes high enzyme activity in the form of aspartate aminotransferase (SGOT), and gamma-glutamyl transpeptidase (GGT)  in the blood of experimental insects which were fed probiotic diluted with buckwheat honey syrup. At the same time, concentrations of the preparation diluted with sugar syrup solution were determined to cause an increase in the content of globulins in the haemolymph of experimental insects, which have important immunological significance. There was a decrease in creatinine in the haemolymph of experimental insects which had been fed “EM® PROBIOTIC FOR BEES”, diluted with sugar syrup solution (5 % – 780 µmol/l; 2.5 % – 700.8 µmol/l; 1.25 % – 62.4 µmol/l). Note the fact of satisfactory operation of the malpighian vessels of the excretory system of experimental insects. Thus, “EM® PROBIOTIC FOR BEES” is a promising agent with a differential effect on the biochemical parameters of bee hemolymph in the studied concentrations.Проблема належної підтримки здоров’я бджолосімей є наразі актуальною. Вивчення параметрів гемолімфи бджіл за впливу деяких засобів та факторів проводилась вченими різних країн світу. Тому визначення змін біохімічних параметрів гемолімфи бджіл при застосуванні різних концентрацій (5 %, 2,5 %, 1,25 %) “ЕМ® ПРОБІОТИКа для БДЖІЛ”, розведеного медовою гречаною ситою та цукровим сиропам було ціллю проведеного експерименту. Дослідження включало заселення дослідних комах в ентомологічні садки, створення оптимальних умов для їхнього життя, підкормка бджіл “ЕМ® ПРОБІОТИКом для БДЖІЛ”, розведеним медовою гречаною ситою і цукровим сиропом у різних концентраціях та дослідження біохімічних показників гемолімфи цих комах на “граничну” добу щодо терміну їх загибелі. Деякі біохімічні показники бджіл 8 дослідних груп (лабораторні умови) порівнювали з гемолімфою Apis mellifera контрольної (природні умови) групи з цієї ж пасіки. Біохімічні параметри гемолімфи: загальний білок (PRO); альбуміни (ALB); глюкоза (GLU); α-амілаза (AMY); лужна фосфатаза (ALP); аспартатаминотрансфераза (АСТ) (SGOT); гамма-глютамілтранспептидаза (ГГТ) (GGT) та креатинін (Cre) визначені напівавтоматичним біохімічним аналізатором Chem 7 шляхом підбору довжини хвилі та калібрування для кожного параметра. Інтерпретовані зміни цих параметрів щодо організму бджіл у лабораторних умовах. Виявлений негативний вплив медової гречаної сити як розчинника для “ЕМ® ПРОБІОТИКа для  БДЖІЛ”, що зумовлює гіперпротенемію, де надмірна кількість білка може слугувати пусковим фактором розвитку кетозу. Своєю чергою продукт розпаду такого протеїну – аміак зумовлює високу активність ензимів у вигляді АСТ, ЛФ та ГГТ в “крові” дослідних комах, яким згодовували пробіотик, розведений гречаною медовою ситою. Водночас визначені концентрації препарату, розведеного розчином цукрового сиропу, які зумовлюють підвищення вмісту глобулінів у гемолімфі дослідних комах, що має важливе імунологічне значення. Зареєстровано зниження вмісту креатиніну в гемолімфі експериментальних комах, які отримували “ЕМ® ПРОБІОТИК для БДЖІЛ”, розведений розчином цукрового сиропу (5 % – 780 мкмоль/л; 2,5 % – 700,8 мкмоль/л; 1,25 % – 623,4 мкмоль/л). Це свідчить про задовільну роботу мальпігієвих судин видільної системи дослідних комах. Таким чином, “ЕМ® ПРОБІОТИК для БДЖІЛ” є перспективним засобом, який диференційовано впливає на біохімічні показники гемолімфи бджіл у досліджуваних концентраціях

Study of disinfectant activity against bee pathogenic enterobacteria in vitro

Dysbiosis is a pathological condition caused by violating the normal coexistence of bacterial organisms in one or more body systems. This disease arises due to the action of many ethological factors, the mechanisms of which arise from each other. Klebsiellosis of bee colonies is a relatively new disease of Apis mellifera, caused by pathogenic enterobacteria, which leads to the mass death of bees with signs of acute dyspepsia, particularly in the spring and autumn periods. To prevent klebsiellosis in bees, it is necessary to carry out veterinary and sanitary measures in apiaries every year, including disinfection. Modern beekeeping encourages the search for new antibacterial drugs to ensure the production technology of safe and high-quality beekeeping products suitable for sale. Preliminary laboratory assessment (in vitro) of the effectiveness of disinfectants against specific pathogens of specific diseases of bees will ensure an increase in the effectiveness of such agents in apiaries, which is economically effective for practical beekeeping. The purpose of the research was to determine the activity of different concentrations of the disinfectant (0.25 %, 0.5 %, 1.25 %, 2.5 %) with an active substance of an organic nature with covalent weakly polar bonds against pure cultures of pathogenic enterobacteria of bees of the species Klebsiella pneumoniae and Klebsiella (Enterobacter) aerogenes in vitro. The modified Kirby-Baur method on Mueller-Hinton agar was used for research. A bactericidal effect against a pure culture of Klebsiella pneumoniae species was registered after 24 hours with lysis zone diameters at 8.6 ± 0.27 mm (0.25 % concentration) – 15.0 ± 0.35 mm (2.5 % concentration). On the 3rd day of research, a bacteriostatic effect was registered with the largest diameter of the zone of growth retardation (24.4 ± 0.27 mm) at 2.5 % disinfectant concentration. Bactericidal and bacteriostatic effects were recorded on the culture of enterobacteria of bees of the species Klebsiella (Enterobacter) aerogenes for 24 hours of cultivation with zones of lysis – 6.8 ± 0.42 mm (0.25 %) – 11.8 ± 0.22 mm (2.5 %) and inhibition of bacterial growth at the level of – 21.8 ± 0.42 mm (0.25 %) – 25.8 ± 0.42 mm (2.5 %). At the same time, there was no significant difference between the zones of Klebsiella (Enterobacter) aerogenes growth retardation in concentrations of 0.5 % – 2.5 % on the 3rd day of research. The studied disinfectant has bactericidal and bacteriostatic effects on pure cultures of bee enterobacteria of the species Klebsiella pneumoniae and Klebsiella (Enterobacter) aerogenes in laboratory conditions, which is promising for further study of the drug

Застосування біохімічного типування у ветеринарній медицині при ентеробактеріозах бджіл для визначення Klebsiella Рneumoniae

The article presents laboratory diagnostics (in vitro), namely, identification of pure culture of pathogenic bacteria of Klebsiella Pneumoniae species in case of enterobacteriosis in bees in winter-spring and summer-autumn times. The purpose of the study was the biochemical typification of bacteria of the species Klebsiella Pneumoniae with humane medicine methods, that isolated in the case of dysbacteriosis of bees which have a characteristic symptomatic complex of a decrease in the strength of bee families, which leads to a decrease in the resistance of the bee family, their diarrhea, crawling, and then swarming or death of bees. Contamination of beehive frames and walls of beehive by fecation leads to sharp deterioration of the apiary's veterinary and sanitary condition and significant economic damage for beekeepers. Pure culture of pathogenic bacteria served as an object for experiment. The Family of the bacteria was established earlier – Enterobacteriaceae, and was confirmed by “Zhytomyr Regional State Laboratory of the State Service of Ukraine for Food Safety and Consumer Protection”. Laboratory diagnostics of dysbiosis in bees caused by enterobacteria was performed in such a sequence: 1. Sowing of pathological material taken from sick bees on selective nutrient media for enterobacteria and extraction of pure culture; 2. Microscopy of typical colonies; 3. Determination of bacteria genus; 4. Determination of bacteria motor activity: 5. Urease test; 6. Indole test; 7. Phenyalaalanine test; 8. Study of basic enzymatic properties of bacteria. In a series of laboratory biochemical studies of pure culture microorganisms isolated from mixed culture from diseased bees the isolated bacterial strain belongs to the Family Enterobacteriaceae, Genus Klebsiella, Species Klebsiella pneumoniae. The novelty of the application of the algorithm for determining the species of Klebsiella pneumoniae enterobacteriae allows to diagnose dysbacterioses in winter-spring and summer-autumn times clearly and economically. The isolated Klebsiella pneumoniae bacteria serve as experimental cultures for testing drugs of various directions and actions in laboratory conditions and are kept at the Department of Microbiology, Pharmacology and Epizootology, Faculty of Veterinary Medicine of Polissya National University (formerly Zhytomyr National Agroecological University). Further application of complex diagnostics of enterobacteriosis of bees, including methods of biochemical typification, will allow to expand etiological factors of bee family collapse.В статті висвітлена лабораторна діагностика (in vitro), а саме ідентифікація чистої культури патогенних бактерій бджіл виду Klebsiella Рneumoniae, при виникненні ентеробактеріозів бджіл у зимово-весняний та літньо-осінній періоди. Ціль дослідження полягала у біохімічній типізації методами гуманної медицини бактерій виду Klebsiella Рneumoniae, виділених при дисбактеріозах бджіл, які мають характерний симптомокомплекс зниження сили бджолиних сімей, що своєю чергою призводить до зниження резистентності бджолиної сім’ї їх опоношенням, повзанням, а згодом, роїнням чи смерті. Забрудення рамок та стінок вуликів випорожненнями призводить до різкого погіршення вететеринарно-санітарного стану пасіки та значних економічних збитків для пасічників. Чиста культура патогенних бактерій слугувала об’єктом для експерименту. Попередньо встановлено родинну належність бактерій – Enterobacteriaceae, що було підтверджено “Житомирською регіональною державною лабораторією Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів”. Лабораторна діагностика дисбіозів бджіл, викликаних ентеробактеріями, проведена у такій послідовності: 1. Висів патологічного матеріалу, відібраного від хворих бджіл, на елективні поживні середовища для ентеробактерій та виділення чистої культури; 2. Мікроскопія типових колоній; 3. Визначення родової належності; 4. Визначення рухової активності бактерій: 5. Тест на уреазу; 6. Тест на індол; 7. Фенілаланіновий тест; 8. Дослідження основних ферментативних властивостей бактерій. За серією лабораторних біохімічних дослідженнь чистої культури мікроорганізмів, виділеної із змішаної культури від хворих на ентеробактеріози бджіл, ізольований штам належить до родини Enterobacteriaceae, роду Klebsiella та виду Klebsiella pneumoniae. Новизна застосування алгоритму визначення видової належності ентеробактерій бджіл виду Klebsiella pneumoniae дозволяє чітко та економічно доцільно діагностувати дисбактеріози у зимово-весняний та літньо-осінній періоди. Виділені бактерії виду Klebsiella pneumoniae слугують експериментальними культурами для проведення випробування препаратів різних напрямів та дій в лабораторних умовах та зберігаються на кафедрі мікробіології, фармакології та епізоотології Поліського національного університету (раніше Житомирський національний агроекологічний університет). Подальше застосування комплексної діагностики ентеробактеріозів бджіл, включаючи методи біохімічної типізації, дозволить розширити етіологічні фактори виникнення колапсу бджолних сімей

Вплив “ЕМ® ПРОБІОТИК для БДЖІЛ” на динаміку тривалості життя бджіл в садковому досліді

At present, Ukraine is one of the first honey producing country in Europe. Around 100 thousand tonnes of honey are produced annually in Ukraine, therefore, maintaining the health of the bee colonies is an important issue. The use of different groups of drugs for the prevention of bee diseases is strictly controlled, now the known alternatives to antibiotics are probiotics. The micro-organisms in these preparats are able to synthesise vitamins and amino acids necessary for the growth and development of bees, which in turn activates the immunocompetent cells of the insects and prolongs their life. The immunomodulatory and immunostimulatory ability of such supplements of “beneficial” microorganisms is known, both in veterinary and human medicine. The use of such remedies is therefore promising in the field of modern beekeeping. “EM® PROBIOTIC FOR BEES” is a biopreparation that positively influences the microbiological environment of insects, as the preparation is based on Effective Microorganisms®. The ability of this probiotic to influence the dynamics of life span of Ukrainian steppe bees in a wooden entomological cage experiment (in vivo) was the main objective of the experiment. The effect of the probiotic on bee viability was determined by daily analysis and counting the number of dead insects. The study involved the settlement of bees in a wooden entomological cages and the creation of optimal conditions for their keeping (at a temperature of +24 – +25 °C and a humidity of 50–70 %). The product was diluted with buckwheat honey syrup solution and sugar syrup solution at concentrations of 5 %; 2.5 %; 1.25 %; control groups of bees received native solutions of the sugar syrup and buckwheat honey syrup. The analysis of the results shows a positive effect of “EM® PROBIOTIC FOR BEES” on the longevity of Ukrainian steppe worker bees of the winter generation in a entomological cage experiment. A beneficial effect of the probiotic product diluted in sugar syrup at concentrations of 1.25 % to 5 % has been detected on the bee organism, which increased their lifespan. When the product was diluted with buckwheat honey syrup, the best longevity of the insects was recorded at a concentration of 1.25 % compared to the control group of bees. The coefficient of average life expectancy of bees indicates the predominance of sugar syrup as a solvent for this probiotic compared to buckwheat honey syrup under laboratory conditions.На теперішній час Україна займає одне з перших місць з виробництва меду серед країн Європи. Щороку близько 100 тис. тонн меду виробляється в Україні, тому важливим питанням є підтримка здоров’я бджолосімей у належному стані. Використання різних груп препаратів для профілактики хвороб бджіл строго контролюється, наразі відомими альтернативними засобами до антибіотиків є пробіотики. Мікроорганізми, що входять до складу таких засобів, здатні синтезувати низку вітамінів та амінокислот, необхідних для росту та розвитку бджіл, що своєю чергою призводить до активації імунокомпетентних клітин організму комах, що сприяє продовженню тривалості їхнього життя. Імуномодулююча та імуностимулююча здатність таких добавок «корисних» мікроорганізмів відома як у ветеринарній, так і в гуманній медицині. Тому використання таких засобів є перспективним у галузі сучасного бджільництва. “ЕМ® ПРОБІОТИК для БДЖІЛ” – біопрепарат, який позитивно впливає на мікробіологічне середовище комах, оскільки виготовлений на основі Ефективних Мікроорганізмів®. Здатність до впливу даного пробіотика на динаміку тривалості життя бджіл української степової породи в садковому експерименті (in vivo) було основною метою експерименту. Вплив пробіотика на життєздатність бджіл визначали шляхом щоденного аналізу і підрахунку кількості загиблих комах. Дослідження включало поселення бджіл у ентомологічні садки та створення оптимальних умов їх утримання (при температурі +24–+25 ºС і вологості повітря 50–70 %). Препарат розводили медовою гречаною ситою та розчином цукрового сиропу у концентраціях 5 %; 2,5 %; 1,25 %; контрольні групи бджіл отримувати нативні розчини цукрового сиропу та гречаної медової сити. Аналіз отриманих результатів свідчить про позитивний вплив “ЕМ® ПРОБІОТИКа для БДЖІЛ” на тривалість життя робочих бджіл української степової породи, зимової генерації, у садковому досліді. Зареєстровано сприятливу дію пробіотичного препарату, розведеного цукровим сиропом у концентраціях 1,25–5 % на бджолиний організм, що сприяє збільшенню тривалості їхнього життя. При розведенні препарату медовою гречаною ситою найдовша тривалість життя комах зареєстрована при концентрації 1,25 % порівняно із контрольною групою бджіл. Коефіцієнт середньої тривалості життя бджіл свідчить про перевагу цукрового сиропу як розчинника для даного пробіотика порівняно з гречаною медовою ситою в лабораторних умовах

Vulvar cancer staging: guidelines of the European Society of Urogenital Radiology (ESUR)

Objective The aim of the Female Pelvic Imaging Working Group of the European Society of Urogenital Radiology (ESUR) was to develop imaging staging guidelines for vulvar cancer and to propose standardised MRI protocols and reporting. Methods The guidelines recommended from the ESUR in this article resulted from a questionnaire analysis regarding imaging staging of vulvar cancer that was answered by all members of the Female Pelvic Imaging Working Group. Only the answers with an agreement equal to or more than 80% were considered. Additionally, the literature was reviewed to complement and further support our conclusions. Results The critical review of the literature and consensus obtained among experts allows for recommendations regarding imaging staging guidelines, patient preparation, MRI protocol, and a structured MRI report. Conclusions Standardising image acquisition techniques and MRI interpretation reduces ambiguity and ultimately improves the contribution of radiology to the staging and management of patients with vulvar cancer. Moreover, structured reporting assists with the communication of clinically relevant information to the referring physician

Structural Basis for Substrate Specificity in Human Monomeric Carbonyl Reductases

Carbonyl reduction constitutes a phase I reaction for many xenobiotics and is carried out in mammals mainly by members of two protein families, namely aldo-keto reductases and short-chain dehydrogenases/reductases. In addition to their capacity to reduce xenobiotics, several of the enzymes act on endogenous compounds such as steroids or eicosanoids. One of the major carbonyl reducing enzymes found in humans is carbonyl reductase 1 (CBR1) with a very broad substrate spectrum. A paralog, carbonyl reductase 3 (CBR3) has about 70% sequence identity and has not been sufficiently characterized to date. Screening of a focused xenobiotic compound library revealed that CBR3 has narrower substrate specificity and acts on several orthoquinones, as well as isatin or the anticancer drug oracin. To further investigate structure-activity relationships between these enzymes we crystallized CBR3, performed substrate docking, site-directed mutagenesis and compared its kinetic features to CBR1. Despite high sequence similarities, the active sites differ in shape and surface properties. The data reveal that the differences in substrate specificity are largely due to a short segment of a substrate binding loop comprising critical residues Trp229/Pro230, Ala235/Asp236 as well as part of the active site formed by Met141/Gln142 in CBR1 and CBR3, respectively. The data suggest a minor role in xenobiotic metabolism for CBR3. ENHANCED VERSION: This article can also be viewed as an enhanced version in which the text of the article is integrated with interactive 3D representations and animated transitions. Please note that a web plugin is required to access this enhanced functionality. Instructions for the installation and use of the web plugin are available in Text S1

Influence of pharmacogenetics on response and toxicity in breast cancer patients treated with doxorubicin and cyclophosphamide

BACKGROUND: Doxorubicin and cyclophosphamide (AC) therapy is an effective treatment for early-stage breast cancer. Doxorubicin is a substrate for ABCB1 and SLC22A16 transporters. Cyclophosphamide is a prodrug that requires oxidation to 4-hydroxy-cyclophosphamide, which yields a cytotoxic alkylating agent. The initial oxidation is catalysed by cytochrome P450 enzymes including CYP2B6, CYP2C9, CYP2C19 and CYP3A5. Polymorphic variants of the genes coding for these enzymes and transporters have been identified, which may influence the systemic pharmacology of the two drugs. It is not known whether this genetic variation has an impact on the efficacy or toxicity of AC therapy. METHODS: Germ line DNA samples from 230 patients with breast cancer on AC therapy were genotyped for the following SNPs: ABCB1 C1236T, G2677T/A and C3435T, SLC22A16 A146G, T312C, T755C and T1226C, CYP2B6*2, *8, *9, *3, *4 and *5, CYP2C9*2 and *3, CYP3A5*3 and CYP2C19*2. Clinical data on survival, toxicity, demographics and pathology were collated. RESULTS: A lower incidence of dose delay, indicative of less toxicity, was seen in carriers of the SLC22A16 A146G, T312C, T755C variants. In contrast, a higher incidence of dose delay was seen in carriers of the SLC22A16 1226C, CYP2B6*2 and CYP2B6*5 alleles. The ABCB1 2677A, CYP2B6*2, CYP 2B6*8, CYP 2B6*9, CYP 2B6*4 alleles were associated with a worse outcome. CONCLUSION: Variant alleles in the ABCB1, SLC22A16 and CYP2B6 genes are associated with response to AC therapy in the treatment of breast cancer

Carbonyl reductase 1 catalyzes 20β-reduction of glucocorticoids, modulating receptor activation and metabolic complications of obesity

Carbonyl Reductase 1 (CBR1) is a ubiquitously expressed cytosolic enzyme important in exogenous drug metabolism but the physiological function of which is unknown. Here, we describe a role for CBR1 in metabolism of glucocorticoids. CBR1 catalyzes the NADPH-dependent production of 20 beta-dihydrocortisol (20 beta-DHF) from cortisol. CBR1 provides the major route of cortisol metabolism in horses and is up-regulated in adipose tissue in obesity in horses, humans and mice. We demonstrate that 20 beta-DHF is a weak endogenous agonist of the human glucocorticoid receptor (GR). Pharmacological inhibition of CBR1 in diet-induced obesity in mice results in more marked glucose intolerance with evidence for enhanced hepatic GR signaling. These findings suggest that CBR1 generating 20 beta-dihydrocortisol is a novel pathway modulating GR activation and providing enzymatic protection against excessive GR activation in obesity