19 research outputs found

    Розробка методик аналізу суми флавоноїдів і вивчення їх стабільності в комбінованому дентальному гелі

    Get PDF
    An important aspect in the pharmaceutical development of dental medicines is to provide them with a prolonged therapeutic effect while reducing the side effects of drug substances and the possibility of long-term use. This can be achieved by using active components of plant origin. Aim. To develop methods for analyzing biologically active substances in the composition of a new combined dental gel. Materials and methods. The study object was a dental gel containing “Phytodent” complex tincture (PJSC “CPP Chervona zirka”, Ukraine). Based on the analysis of the composition of the tincture it was proposed to carry out standardization by the amount of biologically active substances, namely flavonoids. Identification was carried out by TLC, while the quantitative determination by absorption spectrophotometry, the ultraviolet and visible method by the reaction with aluminum chloride using the standard method calculated with reference to rutin and the absorbance measurement at 406 nm. Results and discussion. As a result of the research, the methods for the analysis of flavonoids in the composition of the new combined gel have been developed. The spectrophotometric method developed is characterized by specificity, accuracy, precision and linearity with r = 0.9998. One of the important issues when using components of plant origin is their stability both during preparation and storage. Using the method developed the stability of flavonoids has been studied depending on pH changes of the carbomer-based dental gel. Conclusions. It has been determined that the methods developed are easily reproducible and allow to identifying and quantifying flavonoids in the dental gel. It has been found that a stable content of flavonoids is characteristic of the carbomer-based gel neutralized to pH values from 5.0 to 6.0.Важным аспектом фармацевтической разработки стоматологических препаратов является обеспечение пролонгированного терапевтического эффекта при одновременном снижении побочных эффектов лекарственных веществ и возможности длительного применения. Этого можно добиться, используя активные компоненты растительного происхождения.Цель исследования. Наше исследование посвящено разработке методов анализа биологически активных веществ в составе нового комбинированного стоматологического геля.Материалы и методы. Объектом исследования являлся стоматологический гель, в состав которого входила комплексная настойка «Фитодент» (ЧАО «ХФЗ «Красная звезда»», Украина). Исходя из анализа состава настойки, было предложено проводить стандартизацию по сумме биологически активных веществ, а именно флавоноидов. Идентификацию проводили с помощью ТСХ, а количественное определение – с помощью метода абсорбционной спектрофотометрии в УФ и видимых участках спектра по реакции с хлоридом алюминия стандартным методом в отношении рутина и измерении оптической плотности при 406 нм.Результаты и их обсуждение. В результате исследований были разработаны методики анализа флавоноидов в составе нового комбинированного геля. Разработанный спектрофотометрический метод характеризуется специфичностью, точностью, прецизионностью и линейностью с r = 0,9998. Одним из важных вопросов при использовании компонентов растительного происхождения является их стабильность как при приготовлении, так и при хранении. С помощью разработанной методики изучали стабильность флавоноидов в зависимости от изменения pH стоматологического геля на основе карбомера.Выводы. Установлено, что разработанные методы легко воспроизводимы и позволяют идентифицировать и количественно определять флавоноиды в стоматологическом геле. Установлено, что стабильное содержание флавоноидов характерно для геля на основе карбомера, нейтрализованного до значений pH от 5,0 до 6,0.Важливим аспектом фармацевтичної розробки дентальних препаратів є надання їм тривалого терапевтичного ефекту за одночасного зменшення побічних ефектів лікарських речовин та можливості тривалого застосування. Цього можна досягти, використовуючи активні компоненти рослинного походження. Мета дослідження. Дослідження присвячено розробці методів аналізу біологічно активних речовин у складі нового комбінованого дентального гелю. Матеріали та методи. Об’єктом дослідження був дентальний гель, до складу якого входила комплексна настойка «Фітодент» (ПАТ «ХФЗ «Червона зірка»», Україна). Виходячи з аналізу складу настойки, було запропоновано проводити стандартизацію за сумою біологічно активних речовин, а саме флавоноїдів. Ідентифікацію проводили за допомогою ТШХ, а кількісне визначення – за допомогою абсорбційної спектрофотометрії в УФ і видимих ділянках спектра шляхом реакції з хлоридом алюмінію та вимірюванням поглинання за 406 нм стандартним методом з використанням рутину як стандарту. Результати та їх обговорення. У результаті досліджень було розроблено методики аналізу флавоноїдів у складі нового комбінованого гелю. Розроблений спектрофотометричний метод характеризується специфічністю, точністю, прецизійністю і лінійністю з r = 0,9998. Одним із важливих питань використання компонентів рослинного походження є їхня стійкість як під час приготування, так і під час зберігання. За допомогою розробленого методу вивчали стабільність флавоноїдів залежно від змін рН дентального гелю на основі карбомеру. Висновки. Виявлено, що розроблені методи легко відтворюються і дозволяють ідентифікувати та кількісно визначати флавоноїди в дентальному гелі. Виявлено, що стабільний вміст флавоноїдів характерний для гелю на основі карбомеру, нейтралізованого до значень рН від 5,0 до 6,0

    Скринінг профілю антиоксидантної активності екстрактів листя Hederahelix за допомогою ВЕРХ/ABTS методу

    Get PDF
    Hedera helix is widely used as a remedy to treat the respiratory infections and cold accompanied with cough due to its anti-inflammatory effect. In addition, the antioxidant activity of its extracts has been confirmed. It is explained by the high content of flavonoids and phenolic acids among all phytochemicals of H. helix leaves. However, it remains uncertain which exactly components are responsible for the antioxidant activity and what is the best way to perform extraction.Aim. To determine the antioxidant profile of different extracts from H. helix leaves using the in vitro HPLC method combined with the ABTS reagent.Materials and methods. Extraction of H. helix leaves was conducted with different solvents (from 20 % methanol to 100 % methanol using an ultrasound bath); the method described in the Pharmacopeia was also used. A Waters chromatograph was used to determine the antioxidant profile.Results. About 90 % of the components responsible for the antioxidant activity were determined using the HPLC method proposed. Among them, chlorogenic acid and 3,5-caffeoylquinic acid showed the highest activities. Other components, such as neochlorogenic acid, hyperoside and 3,4-caffeoylquinic acid were revealed as components with the antioxidant scavenging activities in H. helix lextracts.Conclusions. The results obtained indicate that extracts from H. helix leaves possess the high antioxidant scavenging capacity. In addition, the in vitro HPLC method proposed can be used for the primary screening of components in the plant raw material.Hederahelix широко применяется для лечения респираторных инфекций и простуды, что сопровождается кашлем, благодаря своим противовоспалительным свойствам. Кроме того, антиоксидантная активность его экстрактов была подтверждена. Это объясняется высоким содержанием флавоноидов и фенольных кислот среди фитохимического профиля листьев плюща. Однако остаётся непонятным, какие именно вещества отвечают за антиоксидантный эффект и каким образом лучше проводить их экстракцию.Цель исследования. Изучение профиля антиоксидантов различных экстрактов листьев плюща с использованием in vitro ВЭЖХ метода, объединенного с ABTS реагентом.Материалы и методы. Экстракцию листьев плюща проводили с помощью различных растворителей от 20 % до 100 % метанола с использованием ультразвуковой бани, а также применяли метод экстракции, описанный в фармакопее. Для определения антиоксидантного профиля использовали Waters хроматограф.Результаты. С помощью предлагаемого метода было определено почти 90 % веществ, отвечающих за антиоксидантный эффект, среди которых наибольшую активность имели хлорогеновая кислота и 3,5-кофеоилхиновая кислота. Также к веществам, которые обладают антиоксидантными свойствами, можно отнести неохлорогеновую кислоту, гиперозид и 3,5-кофеоилхиновую кислоту.Выводы. Полученные результаты свидетельствуют о высоких антиоксидантных свойствах экстрактов листьев плюща. Кроме того, предложенный in vitro ВЭЖХ метод может быть использован для предварительного скрининга веществ в растительном сырье.Hederahelix широко використовується для лікування респіраторних інфекцій та застуди, що супроводжується кашлем, завдяки протизапальним властивостям. Крім цього, була підтверджена антиоксидантна активність його екстрактів. Це пояснюється високим вмістом флавоноїдів та фенольних кислот серед фітохімічного профілю листя плюща. Проте залишається незрозумілим, які саме речовини відповідають за антиоксидантну активність та яким чином краще проводити їх екстракцію.Мета дослідження. Визначити профіль антиоксидантів різних екстрактів листя плюща з використанням in vitro ВЕРХ методу, об’єднаного з ABTS реагентом.Матеріали та методи. Екстракцію листя плюща проводили за допомогою різних розчинників від 20 % до 100 % метанолу з використанням УЗ-бані, а також застосовували фармакопейний метод екстракції. Для визначення антиоксидантного профілю використовували хроматограф Waters.Результати. За допомогою запропонованого методу було визначено майже 90 % основних речовин, що відповідають за антиоксидантну активність. Серед них найбільшу активність мали хлорогенова кислота та 3,5-кофеоїлохінова кислота. Також до речовин з антиоксидантною активністю в листі плюща можна віднести неохлорогенову кислоту, гіперозид, 3,4-кофеоїлохінову кислоту.Висновки. Отримані результати свідчать про високі антиоксидантні властивості екстрактів листя плюща. Крім того, запропонований in vitro ВЕРХ метод може використовуватися для попереднього скринінгу антиоксидантної активності речовин у рослинній сировині

    A note on microfibrils in polyethylene

    No full text

    Comparison of Components Profile in Herbal Raw Material, Extract and Pharmaceuticals of Hedera Helix

    Full text link
    The aim. To investigate both the profile of components and possible difference among herbal raw materials, semi-products and pharmaceuticals of Hedera helix for determination of main standartisation markers.Materials and methods. Investigation of components profile has been performed using the Shimadzu Nexera X2 chromatographic system coupled with a diode-area detector. The ACE C 18 column (250 mm × 4.6 mm with particle size 5 mm) was used for the separation of components. 0.1 % acetic acid and acetonitrile were used as mobile phase A and B, respectively. Studies have been performed on the leaves, dry extract and capsules of H. helix.Results. The determined profile had no significant variation among samples. It has been presented by 19 various components, such as phenolic acids, flavonoids and triterpene saponins. However, kaempferol, nicotiflorin and t-cinnamic acid were not found in the leaf raw material. Hederacoside C might be highlighted as the main marker of raw materials and products of H. helix due to its significant amount in comparison to other components. Its amount was in the range of 64,80 % up to 71,46 % of the total content of components. Moreover, according to some pharmacological studies, hederacoside C is responsible for pharmaceutical usage of H. helix pharmaceutics. Nevertheless, it is not recommended to standardize the plant-based medicines by one marker, since the pharmaceutical activity of such dosage forms is defined by synergism action of all constituents. Except for hederacoside C significant amounts in comparison to other components were found for chlorogenic acid and 4,5-dicaffeoylquinic acid about 5 % and 3 % respectively. Though the latter was found in small concentrations in leaves (0,058 %). This sample had a much higher amount of 3,5-dicaffeoylquinic acid, but in the case of extract and capsules, its content was lower 1,55 % and 0,66 % respectively. Thus, chlorogenic acid has been chosen as a second marker due to its high concentration in all samples and some pharmaceutical activities, such as antioxidant and anti-inflammatory effects.Conclusions. It was found, that standartisation of H. helix products is preferably to perform with determination both hederacoside C and chlorogenic acid. These components were dominant among all components; besides they possess a wide range of pharmaceutical effects. Hence, quantification of hederacoside C and chlorogenic acid is necessary to ensure the high quality of H. helix pharmaceuticals

    Gas discharge etching as a method of investigating polymer structures

    No full text

    Скринінг профілю антиоксидантної активності екстрактів листя Hederahelix за допомогою ВЕРХ/ABTS методу

    No full text
    Hedera helix is widely used as a remedy to treat the respiratory infections and cold accompanied with cough due to its anti-inflammatory effect. In addition, the antioxidant activity of its extracts has been confirmed. It is explained by the high content of flavonoids and phenolic acids among all phytochemicals of H. helix leaves. However, it remains uncertain which exactly components are responsible for the antioxidant activity and what is the best way to perform extraction.Aim. To determine the antioxidant profile of different extracts from H. helix leaves using the in vitro HPLC method combined with the ABTS reagent.Materials and methods. Extraction of H. helix leaves was conducted with different solvents (from 20 % methanol to 100 % methanol using an ultrasound bath); the method described in the Pharmacopeia was also used. A Waters chromatograph was used to determine the antioxidant profile.Results. About 90 % of the components responsible for the antioxidant activity were determined using the HPLC method proposed. Among them, chlorogenic acid and 3,5-caffeoylquinic acid showed the highest activities. Other components, such as neochlorogenic acid, hyperoside and 3,4-caffeoylquinic acid were revealed as components with the antioxidant scavenging activities in H. helix lextracts.Conclusions. The results obtained indicate that extracts from H. helix leaves possess the high antioxidant scavenging capacity. In addition, the in vitro HPLC method proposed can be used for the primary screening of components in the plant raw material.Hederahelix широко применяется для лечения респираторных инфекций и простуды, что сопровождается кашлем, благодаря своим противовоспалительным свойствам. Кроме того, антиоксидантная активность его экстрактов была подтверждена. Это объясняется высоким содержанием флавоноидов и фенольных кислот среди фитохимического профиля листьев плюща. Однако остаётся непонятным, какие именно вещества отвечают за антиоксидантный эффект и каким образом лучше проводить их экстракцию.Цель исследования. Изучение профиля антиоксидантов различных экстрактов листьев плюща с использованием in vitro ВЭЖХ метода, объединенного с ABTS реагентом.Материалы и методы. Экстракцию листьев плюща проводили с помощью различных растворителей от 20 % до 100 % метанола с использованием ультразвуковой бани, а также применяли метод экстракции, описанный в фармакопее. Для определения антиоксидантного профиля использовали Waters хроматограф.Результаты. С помощью предлагаемого метода было определено почти 90 % веществ, отвечающих за антиоксидантный эффект, среди которых наибольшую активность имели хлорогеновая кислота и 3,5-кофеоилхиновая кислота. Также к веществам, которые обладают антиоксидантными свойствами, можно отнести неохлорогеновую кислоту, гиперозид и 3,5-кофеоилхиновую кислоту.Выводы. Полученные результаты свидетельствуют о высоких антиоксидантных свойствах экстрактов листьев плюща. Кроме того, предложенный in vitro ВЭЖХ метод может быть использован для предварительного скрининга веществ в растительном сырье.Hederahelix широко використовується для лікування респіраторних інфекцій та застуди, що супроводжується кашлем, завдяки протизапальним властивостям. Крім цього, була підтверджена антиоксидантна активність його екстрактів. Це пояснюється високим вмістом флавоноїдів та фенольних кислот серед фітохімічного профілю листя плюща. Проте залишається незрозумілим, які саме речовини відповідають за антиоксидантну активність та яким чином краще проводити їх екстракцію.Мета дослідження. Визначити профіль антиоксидантів різних екстрактів листя плюща з використанням in vitro ВЕРХ методу, об’єднаного з ABTS реагентом.Матеріали та методи. Екстракцію листя плюща проводили за допомогою різних розчинників від 20 % до 100 % метанолу з використанням УЗ-бані, а також застосовували фармакопейний метод екстракції. Для визначення антиоксидантного профілю використовували хроматограф Waters.Результати. За допомогою запропонованого методу було визначено майже 90 % основних речовин, що відповідають за антиоксидантну активність. Серед них найбільшу активність мали хлорогенова кислота та 3,5-кофеоїлохінова кислота. Також до речовин з антиоксидантною активністю в листі плюща можна віднести неохлорогенову кислоту, гіперозид, 3,4-кофеоїлохінову кислоту.Висновки. Отримані результати свідчать про високі антиоксидантні властивості екстрактів листя плюща. Крім того, запропонований in vitro ВЕРХ метод може використовуватися для попереднього скринінгу антиоксидантної активності речовин у рослинній сировині

    Регіональний моніторинг антибіотикорезистентності збудників інфекцій сечової системи серед дитячого населення Чернівецької області

    No full text
    In the scope of current medical practice the “viewpoint” regarding the growth of antibiotic resistance of microorganisms is a threat to national security. A reasonable use of antibiotics on the basis of uropathogen regional bacterial sensitivity gives the opportunity to “restrain” the growth of antibiotic resistance of microorganisms and increase the effectiveness of the UTI treatment.The aim of the article is to determine the range and dynamics of the antibiotic resistance of major groups of infectious-inflammatory diseases causative agents of the urinary tract in the child population of the Chernivtsi region.Materials and methods. The analysis of etiologic spectrum and antibiotic resistance of uropathogens was conducted and observed in the urine samples of 657 patients who were provided with a specialized medical care in the Nephrology department of the “Municipal Children’s Clinical Hospital”, Chernivtsi (2014–2015) with the purpose of the dynamic control of possible changes in the regional antibiotic resistance of pathogens of causative pathogens of the “urinary tract infections” (UTI); identify the age and gender differences of the child population of the Chernivtsi region (2014–2015) compared to the monitoring data for the period of 2009–2013.Results. When UTI among of the child population of the Chernivtsi region leading etiologic organisms include strains of the family Enterobacteriaceae and uropathogen of the genus Proteus. A “wave-like” curve of the dynamics of antibiotic resistance of Enterobacteriaceae uropathogens with a decreasing tendency to the “drugs of choice” was observed among the child population of the region (2009–2015): penicillin (p < 0.01), cephalosporin II–III generation (p < 0.01) and medicine of the fluoroquinolone series (p < 0.01). A “wave-like” curve of the dynamics of antibiotic resistance of Proteus uropathogens with a decreasing tendency to the “drugs of choice” was observed among the child population of the region (2009–2015): semi-synthetic penicillin (p < 0.1), and medicine of the tetracycline series (p < 0.01).Conclusions. Regional microbiological monitoring of the uropathogens is an effective “tool” in higher quality treatment of infectious and inflammatory diseases of the urinary tract of the child population.Современный взгляд в мировой медицинской практике относительно роста антибиотикорезистентности микроорганизмов – угроза национальной безопасности. Рациональное использование антибиотиков, на основании данных о региональной бактериальной чувствительности уропатогенов, позволяет сдерживать рост антибиотикорезистентности микроорганизмов и повышает эффективность лечения инфекционно-воспалительных заболеваний мочевой системы.Цель работы – установить динамику антибиотикорезистентности основных групп возбудителей инфекционно-воспалительных заболеваний мочевой системы у детского населения Черновицкой области.Материалы и методы. Проведен анализ этиологического спектра и антибактериальной резистентности уропатогенов (идентифицированных в 657 образцах мочи пациентов, которым оказывалась специализированная медицинская помощь в нефрологическом отделении КГУ «Городская детская клиническая больница» г. Черновцы (2014–2015 гг.)) с целью динамического контроля региональной антибиотикорезистентности среди основных групп возбудителей «инфекций мочевой системы» (ИМС); выявление возрастных и гендерных различий среди детского населения Черновицкой области (2014–2015 гг.) в сравнении с полученными ранее данными мониторинга за период 2009–2013 гг.Результаты. При инфекциях мочевыводящих путей среди детского населения Черновицкой области ведущими этиологическими возбудителями являются штаммы семейства Enterobacteriaceae и уропатогены рода Proteus. Среди детского населения региона с заболеваниями мочевыделительной системы наблюдалась (2009–2015 гг.) «волнообразная» кривая динамики антибиотикорезистентности уропатогенов семейства Enterobacteriaceae с тенденцией снижения к «препаратам выбора»: пенициллинам (р < 0,01), цефалоспоринам II–III поколения (р < 0,01) и препаратам фторхинолонового ряда (р < 0,01). Среди уропатогенов рода Proteus наблюдается «волнообразная» кривая динамики антибиотикорезистентности к полусинтетическим пенициллинам (р < 0,1) и препаратам тетрациклинового ряда (р < 0,01).Выводы. Региональный микробиологический мониторинг антибиотикорезистентности основных групп уропатогенов является действенным «инструментом» в повышенные качества лечения инфекционно-воспалительных заболеваний мочевой системы у детей.Сучасний погляд у світовій медичній практиці щодо зростання антибіотикорезистентності мікроорганізмів – загроза національної безпеки. Раціональне використання антибіотиків, на підставі даних про регіональну бактеріальну чутливість уропатогенів, дає можливість «стримувати» зростання антибіотикорезистентності мікроорганізмів і підвищити ефективність лікування інфекційно-запальних захворювань сечової системи.Мета роботи – встановити динаміку антибіотикорезистентності основних груп збудників інфекційно-запальних захворювань сечової системи в дитячого населення Чернівецької області.Матеріали та методи. Проведено аналіз етіологічного спектра та антибактеріальної резистентності уропатогенів, що ідентифіковані у 657 зразках сечі пацієнтів, яким надавалась спеціалізована медична допомога у нефрологічному відділенні КМУ «Міська дитяча клінічна лікарня» м. Чернівці (2014–2015 рр.), із метою динамічного контролю щодо можливих змін у регіональній антибіотикорезистентності основних груп збудників «інфекцій сечової системи» (ІСС); виявлення вікових і гендерних відмінностей у дитячого населення Чернівецької області (2014–2015 рр.) порівняно з отриманими даними моніторингу за період 2009–2013 рр.Результати. При інфекціях сечовивідних шляхів серед дитячого населення Чернівецької області провідними етіологічними збудниками є штами родини Enterobacteriaceae та уропатогени роду Proteus. Серед дитячого населення регіону із захворюваннями сечовидільної системи спостерігалася (2009–2015 рр.) «хвилеподібна» крива динаміки антибіотикорезистентності уропатогенів родини Enterobacteriaceae з тенденцією зниження до «препаратів вибору»: пеніцилінів (р < 0,01), цефалоспоринів ІІ–ІІІ поколінь (р < 0,01) і препаратів фторхінолонового ряду (р < 0,01). Серед уропатогенів роду Proteus спостерігається «хвилеподібна» крива динаміки антибіотикорезистентності до напівсинтетичних пеніцилінів (р < 0,1) і тетрациклінів (р < 0,01).Висновки. Регіональний мікробіологічний моніторинг антибіотикорезистентності основних груп уропатогенів є дієвим «інструментом» у підвищені якості лікування інфекційно-запальних захворювань сечової системи в дітей

    Regional monitoring of the urinary tract infections causative agents antibiotic resistance in the child population of the Chernivtsi region

    No full text
    In the scope of current medical practice the “viewpoint” regarding the growth of antibiotic resistance of microorganisms is a threat to national security. A reasonable use of antibiotics on the basis of uropathogen regional bacterial sensitivity gives the opportunity to “restrain” the growth of antibiotic resistance of microorganisms and increase the effectiveness of the UTI treatment. The aim of the article is to determine the range and dynamics of the antibiotic resistance of major groups of infectious-inflammatory diseases causative agents of the urinary tract in the child population of the Chernivtsi region. Materials and methods. The analysis of etiologic spectrum and antibiotic resistance of uropathogens was conducted and observed in the urine samples of 657 patients who were provided with a specialized medical care in the Nephrology department of the “Municipal Children’s Clinical Hospital”, Chernivtsi (2014–2015) with the purpose of the dynamic control of possible changes in the regional antibiotic resistance of pathogens of causative pathogens of the “urinary tract infections” (UTI); identify the age and gender differences of the child population of the Chernivtsi region (2014–2015) compared to the monitoring data for the period of 2009–2013. Results. When UTI among of the child population of the Chernivtsi region leading etiologic organisms include strains of the family Enterobacteriaceae and uropathogen of the genus Proteus. A “wave-like” curve of the dynamics of antibiotic resistance of Enterobacteriaceae uropathogens with a decreasing tendency to the “drugs of choice” was observed among the child population of the region (2009–2015): penicillin (p < 0.01), cephalosporin II–III generation (p < 0.01) and medicine of the fluoroquinolone series (p < 0.01). A “wave-like” curve of the dynamics of antibiotic resistance of Proteus uropathogens with a decreasing tendency to the “drugs of choice” was observed among the child population of the region (2009–2015): semi-synthetic penicillin (p < 0.1), and medicine of the tetracycline series (p < 0.01). Conclusions. Regional microbiological monitoring of the uropathogens is an effective “tool” in higher quality treatment of infectious and inflammatory diseases of the urinary tract of the child population

    Development of the Method of Simultaneous Quantitative Determination of Loratadine and Auxuilary Substances in the Combined Syrup "Loratadin+"

    Full text link
    Aim. The aim of the present study was to develop a method for the simultaneous determination of loratadine and auxiliary substances - methyl parahydroxybenzoate and propyl parahydroxybenzoate in the combined "Loratadine+" syrup in the presence of a bupleurum aurus grass extract.Materials and methods. Liquid chromatography separation was performed using a Shimadzu Nexera X2 LC-30AD HPLC system (Shimadzu, Japan) composed of a quaternary pump, an on-line degasser, a column temperature controller, the SIL-30AC autosampler (Shimadzu, Japan); the CTO-20AC thermostat (Shimadzu, Japan) as well as the SPD-M20A diode array detector (DAD).Results and discussion. Identification of the main component and impurities in the combined syrup was performed by determining the retention times of peaks of loratadine, methyl parahydroxybenzoate and propyl parahydroxybenzoate on the chromatogram of the test solution, obtained by quantifying them, which coincided with the retention times of the corresponding peaks on the chromatogram of the reference solution.When developing a quantitative determination method, it was found that using the gradient mode, the best separation between the compounds was observed, the separation coefficient between the peaks of methyl parahydroxybenzoate and the peaks closest to it became more than 2.5, in the case of propyl parahydroxybenzoate this index was more than 3.To confirm the correctness of the proposed method, validation studies were carried out in accordance with the requirements of SPHU. It was established that the uncertainty of sample preparation is 1.5 % for loratadine, 1.47 % for methyl parahydroxybenzoate, and 1.53 % for propyl parahydroxybenzoate, which does not exceed the acceptance criteria. The specificity of the technique was confirmed by comparing the chromatograms of the reference solution, the test solution and the chromatogram of the blank solution. Requirements for the linearity of the method were performed over the entire range of concentrations for loratadine and both excipients. The correlation coefficients were 0.9999, 0.9999 and 0.9995, respectively. The correctness of the technique was carried out according to two criteria - practical and statistical insignificance, which were determined in the course of experimental studies. The results of the assessment of intralaboratory precision showed that the obtained values of the confidence interval of the average result to the criteria of acceptability. Based on the results of the determination of robustness, it was found that for optimal chromatographic conditions, a freshly prepared reference solution can be used within 24 hours.Conclusions. A method was developed for the simultaneous quantitative determination of loratadine and auxiliary substances - methyl parahydroxybenzoate and propyl parahydroxybenzoate in the syrup of "Loratadine+". The conditions that allow to correctly determining all the components in the presence of a bupleurum aurus grass extract were determined. The correctness of the methodology is confirmed by validation studie

    Development of HPLC Method for Quantitative Determination of Epimidin - New Perspective АPhI with Anticonvulsive Activity

    Full text link
    The aim. Development of optimal, high-precision and reproducible methods for quantitative determination of the main substance in the substance Epimidin - 1-(4-methoxyphenyl)-5-[2-[4-(4-methoxyphenyl)piperazin-1-yl]-2-oxo-ethyl]pyrazolo[3,4-d]pyrimidin-4-one by high performance liquid chromatography.Materials and methods. High performance liquid chromatography (HPLC) was performed using a ShimadzuNexeraX2 LC-30AD system (Shimadzu, Japan) equipped with a SPD-M20A diode array detector (DAD). ACE C18 column, size 250 x 4.6 mm, YMC with pre-column, particle size 5 μm, filled with octylsilyl silica gel for chromatography P. During the work acetonitrile and trifluoroacetic acid of HPLC class (Sigma-AldrichGmbH, Switzerland) were used, other chemicals and solvents were of analytical grade. In the study an analytical ware class A were used that meet the requirements of SPhU.Results. The following optimal conditions of chromatographic distribution are established: column C18 (250*4.6 mm); the speed of the mobile phase 1 ml / min; column thermostat temperature 35 °С; injection volume 10 μl; mobile phase A - 0.1 % trifluoroacetic acid; mobile phase B - acetonitrile P; the detection wavelength is 270 nm, the retention time of the test compound is 7.22 minutes. The performance of the column was determined for its main indicators, such as the number of theoretical plates (more than 25410) and the coefficient of symmetry (about 1.00). The technique was tested for the influence of various factors, such as flow rate, mobile phase composition and column thermostat temperature. It was established that the influence of these factors is insignificant and does not affect the results obtained by this method. The method was validated in accordance with the recommendations of SPhU on the parameters of specificity, linearity, correctness, precision, robustness (stability).Conclusions. For the first time, a high-precision and reproducible method for quantitative determination of the main substance in the substance Epimidin with anticonvulsant activity by high-performance liquid chromatography was developed. Conditions for chromatographic analysis (HPLC) were standardized. The requirements for the test “System suitability test criteria for chromatographic methods” are set. Statistical processing of the experimental results shows that the relative uncertainty of the average result is within acceptable limits. The correctness of the method was confirmed by validation studies. The developed technique will be used for pharmaceutical development and standardization of dosage for
    corecore