Визначення закономірностей впливу взаємопов’язаної біохімічної корозії на бетонні будівельні конструкції в умовах хімічного підприємства

The effect of microbial and chemical corrosion on concrete structures operated in the conditions of chemical enterprises has been established that makes it possible to reliably predict the timing of their decommissioning in order to prevent industrial disasters. Even though the construction complies with all building codes, concrete structures eventually undergo chemical and biological corrosion. The innovation proposed in this study implies investigating the depth and degree of damage to concrete at the microscopic level by the method of raster electron microscopy. In addition, the TPD-MS method has been suggested for determining the quantitative and qualitative state of the carbonate components of concrete and sulfur compounds. This study has found that in concrete samples from the titanium dioxide production plant, the amount of carbon dioxide release is twice less than in control samples at t=600 °C while the level of sulfur dioxide, on the contrary, increases. This is due to the ability of thionic bacteria to accumulate sulfate acid that destroys the cementing component in concrete. The reported results confirm the impact of products of the activity of Acidithiobacillus thiooxidans microorganisms on corrosion processes in concrete. In addition, when using the TPD-MS method, it was established in the storage room of the finished product that heating the control sample of concrete leads to a release of the significant amount of СО2 at t=580–600 °C. However, the experimental samples of concrete are almost lacking carbon compounds because the acid metabolites of microfungi interfere with its formation. Microscopic and REM studies revealed the localization of Acidithiobacillus thiooxidans and Aspergillus fumigatus in concrete. This study has established patterns related to the mechanism that forms chemical compounds in concrete and the metabolism of microorganismsУстановлено влияние микробной и химической коррозии на бетонные сооружения, которые эксплуатируются в условиях химических предприятий с целью надежного прогнозирования сроков вывода последних из функционирования для предупреждения производственных катастроф. Несмотря на то, что строительство велось с учетом всех строительных норм, бетонные конструкции со временем подвергаются химической и биологической коррозии. Предложено как новацию исследования глубины и степени повреждения бетона на микроскопическом уровне метод растровой электронной микроскопии. Кроме того, для определения количественного и качественного состояния карбонатных составляющих бетона и соединений серы предложен метод TPD-MS. Исследованиями установлено, что в образцах бетона в цехе по производству диоксида титана количество выделения двуокиси углерода в два раза меньше чем в контрольных образцах при t = 600 ° С, а уровень двуокиси серы наоборот соответственно возрастает. Это связано со способностью тионовых бактерий накапливать сульфатную кислоту, которая разрушает цементирующей составляющей в бетоне. Полученные результаты подтверждают влияние продуктов жизнедеятельности микроорганизмов Acidithiobacillus thiooxidans на коррозионные процессы в бетоне. Кроме того, методом TPD-MS в помещении хранения готовой продукции установлено, что при нагревании контрольного образца бетона выделяется значительное количество СО2 при t 580-600 ° С. Однако в опытных образцах бетона соединения карбона практически отсутствуют из-за того, что кислотные метаболиты микрогрибов препятствуют его формированию. Микроскопическими и РЭС исследованиями выявлено локализацию в бетоне Acidithiobacillus thiooxidans и Aspergillus fumigatus. Исследованиями установлены закономерности между механизмом образования химических соединений в бетоне и метаболизмом микроорганизмовВстановлено влив мікробної та хімічної корозії на бетонні споруди, що експлуатуються в умовах хімічних підприємств з метою надійного прогнозування термінів виведення останніх із функціонування для попередження виробничих катастроф. Незважаючи на те, що будівництво велось із урахуванням всіх будівельних норм, бетонні конструкції з часом піддаються хімічній та біологічній корозії. Запропоновано як новацію дослідження глибини та ступеню пошкодження бетону на мікроскопічному рівні метод растрової електронної мікроскопії. Крім того, для визначення кількісного та якісного стану карбонатних складових бетону та сполук сірки запропоновано метод TPD-MS. Дослідженнями встановлено, що в зразках бетону в цеху з виробництва діоксиду титану кількість виділення двоокису вуглецю в два рази менше, ніж у контрольних зразках при t=600 °С, а рівень двоокису сірки навпаки відповідно зростає. Це пов’язано із здатністю тіонових бактерій накопичувати сульфатну кислоту, яка руйнує цементуючу складову у бетоні. Отримані результати підтверджують вплив продуктів життєдіяльність мікроорганізмів Acidithiobacillus thiooxidans на корозійні процеси у бетоні. Крім того, методом TPD-MS у приміщені зберігання готової продукції встановлено, що при нагріванні контрольного зразка бетону виділяється значна кількість СО2 при t 580–600 °С. Однак у дослідних зразках бетону сполуки карбону практично відсутні через те, що кислотні метаболіти мікрогрибів перешкоджають його формуванню. Мікроскопічними та РЕМ дослідженнями виявлено локалізацію в бетоні Acidithiobacillus thiooxidans та Aspergillus fumigatus. Дослідженнями встановлені закономірності між механізмом утворення хімічних сполук в бетоні та метаболізмом мікроорганізмі

СОЦІАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЯК СКЛАДОВА ІННОВАЦІЙНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ

UDC 338.242; JEL Classification: М14 The purpose is to substantiate the model of innovative educational process of practice-oriented training as a socially oriented person with a high level of not only mandatory professional competencies (educational and research component), but also innovation-oriented with entrepreneurial skills. Methodology of research. The theoretical and methodological basis is the work of leading domestic and foreign economists, which are considered social responsibility in the context of ensuring the competitiveness of higher education institutions through partnerships "education-society-business". Methods of generalization and abstraction are used; method of analysis and synthesis. Findings. Dynamic market relations require the modern educational system to implement a model of innovative educational process of practice-oriented professional training with the transfer of the vector "teacher - discipline" to "student-professional competencies". That is, the technology and training program should be systematically modernized, both in terms of content and aspects of quality assurance, provided that the implementation of a set of certain pedagogical conditions. The effective functioning of this system and professional training should be ensured by the implementation of a set of pedagogical conditions that meet the demands of social production, business and the expected social consequences. The model of innovative educational process should use the unity of interacting elements (subsystems): objective, normative, organizational and effective, which would contribute to the comprehensive formation of modern market thinking of the future specialist and his awareness of social responsibility. Originality. The paper theoretically substantiates the feasibility of using the model of innovative educational process of professional practice-oriented training, which should be a holistic multilevel structural and functional pedagogical system, combine elements of general and professional education, as well as provide education for socially oriented professionals. In this model, social responsibility is a kind of innovative vector for the development of higher education, contributes to the acquisition of a high level of not only traditional professional competencies, but also the personal qualities of the future specialist. Practical value. The practical implementation of practice-oriented professional training is associated with the development of a new concept in educational activities, new content and innovative forms of pedagogical work on the basis of social responsibility. In this case, the higher education institution bears full joint several social responsibility for the result of training and education of a socially oriented individual, which ensures the acquisition of competitive advantages for the future.УДК 338.242; JEL Classification: М14 Цель – обоснование модели инновационного образовательного процесса практико-ориентированной подготовки специалиста, как социально ориентированной личности с высоким уровнем не только обязательных профессиональных компетенций (учебная и исследовательская компонента), но и инновационно ориентированного с предпринимательскими способностями. Методика исследования. Теоретической и методологической основой являются труды ведущих отечественных и зарубежных ученых-экономистов, в которых рассматривается социальная ответственность в контексте обеспечения конкурентоспособности высших учебных заведений через партнерские отношения «образование-общество-бизнес». Использованы методы обобщения и абстрагирования; метод анализа и синтеза. Результаты. Динамичные рыночные отношения требуют от современной системы образования реализации модели инновационного образовательного процесса практико-ориентированной профессиональной подготовки специалистов с перенаправлением вектора «преподаватель – дисциплина» на «соискатель образования – профессиональные компетенции». Поэтому технология и программа профессиональной подготовки должна системно модернизироваться, как по содержанию, так и по аспектам качества, при условии обеспечения реализации комплекса определенных педагогических условий. Эффективное функционирование данной системы и профессиональная подготовка специалистов должны обеспечиваться выполнением комплекса педагогических условий, отвечающих запросам со стороны общественного производства, сферы бизнеса и ожидаемых социальных последствий. Модель инновационного образовательного процесса должна использовать единство взаимодействующих элементов (подсистем): целевой, нормативный, организационный и результативный, способствующих всестороннему формированию современного рыночного мышления будущего специалиста и его осознанной социальной ответственности. Научная новизна. В работе теоретически обоснована целесообразность использования модели инновационного образовательного процесса профессиональной практико-ориентированной подготовки специалистов, которая должна быть целостной многоуровневой структурно-функциональной педагогической системой, сочетать элементы общего и профессионального образования, а также обеспечивать воспитание социально-ориентированного специалиста. В такой модели социальная ответственность выступает своеобразным инновационным вектором развития системы высшего образования, способствует приобретению высокого уровня не только традиционных профессиональных компетенций, но и личностных качеств будущего специалиста. Практическая значимость. Практическая реализация практико-ориентированной профессиональной подготовки специалистов связана с освоением новой концепции в образовательной деятельности, нового содержания и инновационной формы педагогической работы на принципах социальной ответственности. Высшее учебное заведение несет в данном случае полную солидарную социальную ответственность за результат подготовки и воспитания социально ориентированной личности, чем обеспечивает себе приобретение конкурентных преимуществ в будущем.УДК 338.242; JEL Classification: М14 Мета – обґрунтування моделі інноваційного освітнього процесу практико-орієнтованої підготовки фахівця, як соціально орієнтованої особистості з високим рівнем не тільки обов’язкових професійних компетенцій (навчальна і дослідницька компонента), але й інноваційно орієнтованого з підприємницькими здібностями. Методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою є праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, в яких розглядається соціальна відповідальність в контексті забезпечення конкурентоспроможності закладів вищої освіти через партнерські відносини «освіта-суспільство-бізнес». Використано методи узагальнення та абстрагування; метод аналізу і синтезу. Результати. Динамічні ринкові відносини вимагають від сучасної освітньої системи реалізації моделі інноваційного освітнього процесу практико-орієнтованої професійної підготовки фахівців з перенесенням вектору «викладач – дисципліна» на «здобувач освіти–професійні компетенції». Тобто технологія та програма професійної підготовки має системно модернізуватися, як за змістом, так і за аспектами забезпечення якості, за умови забезпечення реалізації комплексу певних педагогічних умов. Ефективне функціонування даної системи та професійна підготовка фахівців повинні забезпечуватися виконанням комплексу педагогічних умов, що відповідають запитам з боку суспільного виробництва, сфери бізнесу та очікуваних соціальних наслідків. Модель інноваційного освітнього процесу має використовувати єдність взаємодіючих елементів (підсистем): цільовий, нормативний, організаційний та результативний, які б сприяли всебічному формуванню сучасного ринкового мислення майбутнього фахівця та його свідомості щодо соціальної відповідальності. Наукова новизна. В роботі теоретично обґрунтовано доцільність використання моделі інноваційного освітнього процесу професійної практико-орієнтованої підготовки фахівців, яка має бути цілісною багаторівневою структурно-функціональною педагогічною системою, поєднувати елементи загальної та професійної освіти, а також забезпечувати виховання соціально-орієнтованого фахівця. В такій моделі соціальна відповідальність виступає своєрідним інноваційним вектором розвитку системи вищої освіти, сприяє набуттю високого рівня не тільки традиційних професійних компетенцій, але й особистісних якостей майбутнього фахівця.  Практична значущість. Практична реалізація практико-орієнтованої професійної підготовки фахівців пов’язана з освоєнням нової концепції в освітній діяльності, нового змісту та інноваційної форми педагогічної роботи на засадах соціальної відповідальності. Заклад вищої освіти несе в даному випадку повну солідарну соціальну відповідальність за результат підготовки та виховання соціально орієнтованої особистості, чим забезпечує собі набуття конкурентних переваг на майбутнє

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТО СПРОМОЖНОСТІ ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ СОЦІАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ

UDC 338.242; JEL Classification: М14 Purpose − to study the essence, determine the conceptual content and justify the need to introduce social responsibility in the educational system as a necessary prerequisite for its competitive stability in the global educational space. Methodology of research. The theoretical and methodological basis are the basic laws of functioning of market economy, works of leading domestic and foreign scientists-economists, in which the social responsibility is considered in the context of ensuring the competitiveness of higher education institutions through partnerships "education- business-society". Methods of generalization and abstraction were used. Method of analysis and synthesis was used. Findings. During its evolution the social responsibility goes through a number of stages of development and emerges as an innovative vector in the activity not only of Ukraine's business, but also of the educational process, in particular in institutions of higher education. The social responsibility of a higher education institution is an additional (outside of educational services) socially-oriented commitments that: are based on ethical and legal standards, which contribute to the development of the internal and external environment; take into account the strategic interests of the “education-business-society” stakeholders, which, in turn, are responsible for the socio-economic consequences of their activity. Originality. In this paper the feasibility of integrating social responsibility into a system of higher education, as a component of manifestation and formation of stakeholder relations (“education-business-society”) is substantiated theoretically. Acting as a kind of innovative vector for the development of higher education the social responsibility should contribute to the acquisition of a high level of not only traditional professional competences (educational and research component), but also innovatively oriented and special entrepreneurial abilities of applicants. The practical relevance lies in the substantiated conceptual framework for the goal of social responsibility of higher education institutions, which can be used to develop and implement of specific strategic measures which are aimed to generate sustainable competitive advantages of the latter and use them as a tool for ensuring the innovative and socio-economic development of partnerships “education-business-society” relations.УДК 338.242; JEL Classification: М14 Цель – исследование сущности, определение концептуального содержания и обоснование необходимости внедрения социальной ответственности в систему образовательной деятельности как неотъемлемой составляющей обеспечения ее конкурентной устойчивости в глобальном образовательном пространстве. Методика исследования. Теоретической и методологической основой являются основные законы функционирования рыночной экономики, труды ведущих отечественных и зарубежных ученых-экономистов, в которых рассматривается социальная ответственность в контексте обеспечения конкурентоспособности организации высшего образования через партнерские отношения «образование-бизнес-общество». Результаты. Социальная ответственность в своей эволюции прошла ряд этапов развития и предстала инновационным вектором в деятельности не только бизнеса Украины, но и системы образовательного процесса, в том числе в организациях высшего образования. Современные реалии требуют усиления интеграции науки, образования и инновационной активности предприятий с целью системного внедрения достижений науки в промышленность, как весомую составляющую реального сектора экономики, тем самым активизируя инновационную деятельность самих предприятий и усиливая значимость высшей школы. Социальная ответственность организации высшего образования − это дополнительные (вне образовательных услуг) социально ориентированные обязательства, которые: основываются на этических и правовых нормах, способствуя развитию внутренней и внешней среды; учитывают стратегические интересы заинтересованных сторон «образование-бизнес-общество», которые, со своей стороны, несут ответственность за социально-экономические последствия собственной деятельности. Научная новизна. В работе теоретически обоснована целесообразность интеграции социальной ответственности в систему высшего образования, как составляющей проявления и формирования взаимосвязей заинтересованных сторон («образование-бизнес-общество»). Социальная ответственность, выступая своеобразным инновационным вектором развития системы высшего образования, должна способствовать обретению высокого уровня не только традиционных профессиональных компетенций (учебная и исследовательская компонента), но и инновационно ориентированных и особенных предпринимательских способностей соискателей образования. Практическая значимость заключается в обосновании концептуальных основ целевой направленности социальной ответственности организаций высшего образования, которые могут быть использованы для разработки и реализации стратегических мероприятий, направленных на формирование устойчивых конкурентных преимуществ и использование их как инструмента обеспечения инновационного и социально-экономического развития партнерских отношений «образование-бизнес-общество». УДК 338.242; JEL Classification: М14 Мета – дослідження сутності, визначення концептуального змісту й обґрунтування необхідності впровадження соціальної відповідальності в систему освітньої діяльності як необхідної передумови забезпечення її конкурентної стійкості в глобальному освітньому просторі. Методика дослідження. Теоретичною та методологічною основою є основні закони функціонування ринкової економіки, праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, в яких розглядається соціальна відповідальність у контексті забезпечення конкурентоспроможності закладів вищої освіти через партнерські відносини «освіта-бізнес-суспільство». Використано методи узагальнення та абстрагування; метод аналізу і синтезу. Результати. Соціальна відповідальність в своїй еволюції проходить ряд етапів розвитку та постає інноваційним вектором в діяльності не тільки бізнесу України, але й системи освітнього процесу, зокрема в закладах вищої освіти. Сучасні реалії вимагають посилення інтеграції науки, освіти та інноваційної активності підприємств з метою системного впровадження досягнень науки в промисловість, як вагому складову реального сектору економіки, тим самим активізуючи інноваційну діяльність самих підприємств та підсилюючи значущість вищої школи. Соціальна відповідальність закладу вищої освіти – це додаткові (поза межами освітніх послуг) соціально орієнтовані зобов'язання, що: ґрунтуються на етичних та правових нормах, сприяючи розвитку внутрішнього та зовнішнього середовища; враховують стратегічні інтереси зацікавлених сторін «освіта-бізнес-суспільство», які, зі свого боку, несуть відповідальність за соціально-економічні наслідки власної діяльності. Наукова новизна. В роботі теоретично обґрунтовано доцільність інтеграції соціальної відповідальності в систему вищої освіти, як складової прояву та формування взаємозв’язків зацікавлених сторін («освіта-бізнес-суспільство»). Соціальна відповідальність, виступаючи своєрідним інноваційним вектором розвитку системи вищої освіти, має сприяти набуттю високого рівня не тільки традиційних професійних компетенцій (навчальна і дослідницька компонента), але й інноваційно орієнтованих і особливих підприємницьких здібностей здобувачів освіти. Практична значущість полягає в обґрунтовані концептуальних засад щодо цільової спрямованості соціальної відповідальності закладів вищої освіти, які можуть бути використані для розробки та реалізації конкретних стратегічних заходів, спрямованих на формування стійких конкурентних переваг останнього та використання їх як інструмента забезпечення інноваційного та соціально-економічного розвитку партнерських відносин «освіта-бізнес-суспільство»

Defining Patterns in the Influence Exerted by the Interelated Biochemical Corrosion on Concrete Building Structures Under the Conditions of A Chemical Enterprise

The effect of microbial and chemical corrosion on concrete structures operated in the conditions of chemical enterprises has been established that makes it possible to reliably predict the timing of their decommissioning in order to prevent industrial disasters. Even though the construction complies with all building codes, concrete structures eventually undergo chemical and biological corrosion. The innovation proposed in this study implies investigating the depth and degree of damage to concrete at the microscopic level by the method of raster electron microscopy. In addition, the TPD-MS method has been suggested for determining the quantitative and qualitative state of the carbonate components of concrete and sulfur compounds. This study has found that in concrete samples from the titanium dioxide production plant, the amount of carbon dioxide release is twice less than in control samples at t=600 °C while the level of sulfur dioxide, on the contrary, increases. This is due to the ability of thionic bacteria to accumulate sulfate acid that destroys the cementing component in concrete. The reported results confirm the impact of products of the activity of Acidithiobacillus thiooxidans microorganisms on corrosion processes in concrete. In addition, when using the TPD-MS method, it was established in the storage room of the finished product that heating the control sample of concrete leads to a release of the significant amount of СО2 at t=580–600 °C. However, the experimental samples of concrete are almost lacking carbon compounds because the acid metabolites of microfungi interfere with its formation. Microscopic and REM studies revealed the localization of Acidithiobacillus thiooxidans and Aspergillus fumigatus in concrete. This study has established patterns related to the mechanism that forms chemical compounds in concrete and the metabolism of microorganism