Evolution of Philosophical Strategies for Interacting with Chaos

After the discoveries of such scholars as J. H. Poincaré, E. N. Lorenz, I. Prigogine, etc. the term ‘chaos’ is used actively by representatives of various scientific fields; however, one important aspect remains uninvestigated: which attitude one should have toward chaotic phenomena. This is a philosophical question and my dissertation aims to find the answer in the history of philosophy, where chaos theme has had its investigators from ancient philosophy to the philosophical theories of the 21st century. My dissertation is based on the idea that sciences and philosophy can achieve significant success in exploring chaos theme when their efforts are combined. This dissertation research is designed to help in the planning of conscious, rational actions towards chaotic phenomena, since it is aimed at exploration and systematic presentation, as well as comprehension of possible systems of such actions – philosophical strategies for interacting with chaos. Results of the dissertation are the following. I reveal, reconstruct, and explain the content of six possible strategies for interacting with chaos that were worked out in history of philosophical thought: ordering, avoiding, transfiguring, preventing, controlling, and integrating. I argue that the first philosophical strategies for interacting with chaos were worked out in the 19th century by German philosophers K. W. F. Schlegel and F. W. Nietzsche on the basis of their rethinking the ideas which were expressed by different thinkers during classical antiquity, the Middle Ages, and the modern period. I show that ideas of strategic views towards chaos were also elaborated by such 20th-century thinkers as H. Rickert, N. Berdyaev, I. Prigogine, H. Haken, G. Deleuze, Q. Meillassoux, and others. I outline the main stages of the evolution of philosophical strategies for interacting with chaos as well as its regularities. The dissertation shows perspectives of further development of each one of the six strategies for interacting with chaos. In contemporary scientific and philosophical research on chaos, my exploration contributes to the new approach to improving the understanding of aims of acts towards chaotic phenomena. I think that knowing a range of different strategic views of chaos help researchers of chaotic phenomena to choose the most appropriate and rational reactions. In the area of history of philosophy, my research contributes detailed data about development and conceptual transformations of the notion of ‘chaos’ through all periods of Western philosophy. The dissertation consists of five chapters: 1) Literature Review, Methodology and Key Research Terms, 2) Ancient and Medieval Philosophical Ideas about Chaos, 3) Genesis of the First Strategies for Interacting with Chaos, 4) Strategies for Interacting with Chaos in the 20th and 21st Centuries, 5) Regularities and Prospects of the Development of Philosophical Strategies for Interacting with Chaos. In the first chapter I analyze more than five hundred books, articles, and other philosophical and scientific sources in which the chaos theme is raised. I also argue the necessity of applying methods such as analysis, the structural method, the hermeneutic method of interpretation, and the comparative method in my dissertation research. Moreover, in this chapter, I define key terms for my dissertation – ‘chaos’ and ‘philosophical strategies for interacting with chaos.’ Then, in the next chapter, I analyze the appearance and development of Ancient and Medieval philosophical ideas about chaotic phenomena and order. Particularly, I explore thoughts of philosophers such as Anaxagoras, Anaximander, Heraclitus, Empedocles, Plato, Aristotle, Augustine of Hippo, Bernard Silvestris, Ramon Llull, etc. In this chapter I also compare the first Western ideas about chaos with similar thoughts from Eastern philosophy, analyzing Indian and Chinese philosophical ideas about disorder. In the third chapter I explore transformations in understanding the meaning of the term ‘chaos’ in philosophy from the 15th to the end of the 19th century. I analyze ideas about chaos and order from thinkers such as M. Ficino, Paracelsus, F. Bacon, P. Bayle, Voltaire, J. G. Herder, I. Kant, F. W. J. Schelling and other philosophers from the Renaissance, the Age of Enlightenment, and the German idealist period, showing that these thinkers’ new approaches to interpreting the notion of ‘chaos’ were the background for K. W. F. Schlegel’s and F. W. Nietzsche’s creations of the first strategies for interacting with chaos in the 19th century. I finish the chapter with detailed analysis of K. W. F. Schlegel’s strategy for transfiguring chaos and F. W. Nietzsche’s strategy for ordering chaos. The development of philosophical strategies for interacting with chaos in the 20th and the beginning of the 21st century is the topic of the fourth chapter. I research new ideas about ordering chaos (H. Rickert) and transfiguring chaos (N. Berdyaev). Also, I reveal thoughts about avoiding chaos (A. Camus), preventing chaos (J. Ortega y Gasset), integrating chaos (G. Deleuze, Q. Meillassoux). Moreover, I analyze a philosophical component of the strategy for chaos control (I. Prigogine, H. Haken). In the final fifth chapter of the dissertation I trace the major features of philosophical strategies for interacting with chaos and find out the main conditions and periods of their development. Then I outline the prospects for the development of the philosophical strategies for interacting with chaos and show the most productive ways of their progress

The 'Society of Spectacle' Concept and its Conceptual Correlates

This dissertation aims to show the philosophical content of the ‘society of spectacle’ concept, which was elaborated by a French thinker from the second part of the 20th century, Guy Debord. The study achieves this aim by means of the history of philosophy, analyzing this concept in the context of previous and contemporary philosophical ideas. Analysis, the structural method, the hermeneutic method of interpretation, and the comparative method are prime research methods. The philosophical part of Guy Debord’s legacy is underexplored, so the dissertation helps to make significant progress in its exploration, because it sheds light on the key concepts of this theoretician. The topic is divided into three themes discussed in the corresponding chapters. In the first chapter the research discusses the literature on the ‘society of spectacle’ and the proper methodology for exploring the philosophical content of this concept. In the next chapter the research covers the ontological basis of this concept in the framework of the history of philosophy, and in the third chapter the study focuses on the historical and philosophical research of the portion of the content of the concept which expresses Debord’s social and political philosophy. The dissertation argues that the ‘society of spectacle’ concept is rooted in Guy Debord’s ideas about discrete space and the specific ontological status of ‘image’ as a substitute for reality. Thoughts in the area of ontology distinguish Guy Debord’s concept from similar ideas of other authors; for instance, from Roland Barthes’ theories. On the contrary, the ontological basis of the ‘society of spectacle’ places this concept in close quarters with Jean Baudrillard and Jacques Derrida’s ideas about space and reality. The dissertation particularly argues for the conceptual proximity of G. Debord’s notion of ‘image’ with Jean Baudrillard’s notion of ‘simulacrum’, and also of G. Debord’s notion of ‘creating of images’ with Jacques Derrida’s notion of ‘deconstruction.’ The study then argues that G. Debord’s ‘society of spectacle’ concept is a more radical interpretation of the irrationality of social behavior than similar concepts of thinkers such as Karl Marx, Herbert Marcuse, and Paul-Michel Foucault. Moreover, the analysis shows that G. Debord’s ‘society of spectacle’ concept is a result of a long development of philosophical ideas which compare world, society or cognitive processes with spectacle throughout all main periods of the history of Western philosophy, primarily its modern period. In contemporary research literature on G. Debord’s theoretical legacy, the dissertation primarily contributes the new idea that Debord’s thoughts have an ontological basis that opens new vistas for further researching their content and explaining their influence on contemporary culture

The Impact of Heinrich Rickert's Ideas about Chaos on Rudolf Carnap

This research aims to address the hypothesis of the possible influence of Rickert’s ideas about chaos on the philosophy of Rudolf Carnap. This paper considers arguments in favor of the hypothesis and those against it. I show that pieces of evidence exist, proving that Rickert’s interpretation of chaos influenced Rudolf Carnap when he was working on Der logische Aufbau der Welt. I argue that Carnap’s pre-Aufbau unpublished manuscript Vom Chaos zur Wirklichkeit demonstrates this influence. This study opens new vistas in exploring the genesis of Carnap’s ideas

Applying CLIL Techniques to Teach Analytic Philosophy in English

I have been lecturing Analytic Philosophy course in English at Oles Honchar Dnipro National University, Ukraine, for three years. Teaching using CLIL (Content and Language Integrated Learning) techniques enables me to do it effectively. All three groups of my master’s-degree students who had learned analytic philosophy by CLIL techniques demonstrated good results of their learning. They not only achieved strong knowledge of analytic philosophy but also sufficiently improved their skills in English writing, speaking, reading, and listening

PLANTS FOR PHYTOREMEDIATION AND BIOFUEL PRODUCTION

Today decontamination of heavy metal polluted soils is a very important problem in Ukraine. Soils are always contaminated by pollutants, pesticide remains and heavy metals. Soil contamination is a result of functioning mining, metallurgy and chemical industry plants as well as non-rational application of chemical means of plant protection in agriculture. The range of such preparations as well as the areas of contaminated soils increase every year. That is why it is necessary to study innovative techniques of soil decontamination from heavy metals and their compounds. Phytoremediation with the help of plants is one of the most efficient decontamination techniques

What did I really vote for? On the usability of verifiable e-voting schemes

E-voting has been embraced by a number of countries, delivering benefits in terms of efficiency and accessibility. End-to-end verifiable e-voting schemes facilitate verification of the integrity of individual votes during the election process. In particular, methods for cast-as-intended verification enable voters to confirm that their cast votes have not been manipulated by the voting client. A well-known technique for effecting cast-as-intended verification is the Benaloh Challenge. The usability of this challenge is crucial because voters have to be actively engaged in the verification process. In this paper, we report on a usability evaluation of three different approaches of the Benaloh Challenge in the remote e-voting context. We performed a comparative user study with 95 participants. We conclude with a recommendation for which approaches should be provided to afford verification in real-world elections and suggest usability improvements

A Brief Introduction to Analytic Philosophy

This brief introduction is for people who want to know the leading approaches to philosophy in the twentieth century in English-speaking countries but do not have much time to study them. The book contains texts of lectures and quizzes with explained answers. By the end of this book, you will understand what analysis is and how to practice it in a philosophical way. Moreover, you will be able to talk confidently about some of the great ideas of such philosophers as L. Wittgenstein, B. Russell, G. E. Moore, A. Ayer, J. Austin, W. V. O. Quine, P. F. Strawson, and more

Думки студентів щодо навчання предмету «Філософія»

Universities seeking to provide modern education face a constant need to update their courses. This study was conducted to collect and analyze empirical data to help philosophy course designers consider the views of Ukrainian students about effective ways to learn this subject. A survey was conducted among 40 humanities students and 34 social science students to determine participants’ views on a number of key issues related to the organization of the learning process in the Philosophy course. Most of the students surveyed said that of the types of skills and knowledge that can be acquired during the course, they will find critical thinking skills and the skills needed to build and argue their own positions on ethical, social and worldview issues most valuable in their future professional activities. The majority of respondents named traditional lectures and discussions of lecture videos as their preferred forms of learning philosophy. Their preferred forms of assessment of students’ knowledge and skills in philosophy were essays, as well as reports and participation in the discussion during practical lessons. The study also identified three significant differences in the responses of the surveyed humanities and social science students. First, socio-scientific students valued the opportunity to develop their communication skills in the framework of the Philosophy course significantly more than humanities students. Second, humanities students included thought experiments among the most desirable ways of learning philosophy, unlike social science students, who included case studies. Third, in contrast to humanities students, social science students considered quizzes to be one of the best forms of assessment for the course. In addition to the above, this study also compared the data on the opinions of social sciences and humanities students with the results of the previous survey of 60 STEM students about their thoughts on the course. The comparative analysis revealed five common features and two significant differences in the responses of students from these three fields of knowledge. The common belief among surveyed students in all three groups is that learning philosophy can provide them with the skills and knowledge they will need in their professional activities after graduation from university. Moreover, they prefer skills to knowledge. In all three groups of respondents, a large number of students named critical thinking and argumentation skills as the ultimate achievements in the learning of philosophy. Another finding was that surveyed students from all three groups do not give priority to learning the concepts of modern philosophers over learning the ideas of ancient philosophers. In addition, respondents from all three fields showed the least interest in those forms of knowledge and skills that are difficult to use outside of highly specialized philosophical activities. As for the differences, the study showed that STEM students are significantly less likely to believe that they will need the historico-philosophical components of the Philosophy course in their further professional activities than students in the humanities and social sciences. They are also more interested in developing communicative skills in the process of learning philosophy than the surveyed humanities students.Регулярное обновление учебных курсов – постоянная необходимость для университетов, которые стремятся предоставлять современное образование. Данное исследование было проведено с целью собрать и проанализировать эмпирический материал, который поможет учесть при обновлении курса «Философия» мнения украинских студентов относительно обучения данному предмету. Было проведено анкетирование 40 студентов гуманитарных и 34 студентов социально-научных специальностей по ряду ключевых вопросов организации учебного процесса в рамках курса «Философия». Большинство опрошенных студентов отметили, что среди навыков и знаний, которые они могут получать в ходе изучения курса «Философия», им в дальнейшей профессиональной деятельности понадобятся навыки критического мышления, навыки по построению собственной позиции относительно этических, социальных, мировоззренческих вопросов и навыки аргументации данной позиции. Большинство опрошенных назвали традиционные лекции, а также обсуждение в аудитории материала видеолекций наиболее удачными формами обучения философии. Что касается проверки приобретенных студентами знаний и навыков, опрошенные студенты сочли наиболее подходящими для данного предмета такие формы как эссе и оценивание активности студентов во время практических занятий (оценивание преподавателем докладов студентов и их участия в обсуждении). Также в рамках исследования были выявлены три существенных различия в ответах опрошенных студентов гуманитарного и социально-научного направления. Во-первых, студенты социально-научного профиля больше, чем студенты гуманитарного направления, ценят возможность развивать в рамках обучения предмету «Философия» коммуникативных навыков выражения идей. Во-вторых, к числу наиболее желаемых для них форм обучения философии студенты-гуманитарии относят мыслительные эксперименты, а студенты социально-научного направления – обсуждение кейсов. В-третьих, в отличие от студентов-гуманитариев, студенты социально-научного направления считают тестирование одной из лучших форм оценки знаний по предмету «Философия». Также в данном исследовании были сопоставлены данные относительно мнений студентов социально-научного и гуманитарного направлений с результатами проведенного ранее опроса мнений 60 студентов точных наук относительно обучения предмету «Философия». В ходе сравнительного анализа было выявлено пять общих признаков и два существенных различия в ответах студентов указанных трех направлений. Так, общим является убеждение опрошенных студентов всех трех групп в том, что обучение философии может предоставить навыки и знания, которые им пригодятся в профессиональной деятельности. Причем, в этом контексте они предпочитают навыки знаниям. Во всех трех группах опрошенных большее количество студентов назвали критическое мышление, навыки по построению и аргументации собственной рациональной позиции по этическим, социальным, мировоззренческим вопросам в качестве тех результатов обучения философии, которые им понадобятся в профессиональной деятельности. Также было установлено, что опрошенные студенты всех трех групп не наделяют приоритетом обучение концептам современных философов относительно изучения идей философов древности. Кроме этого, было аргументировано, что студенты всех трех направлений проявляют наименьшую заинтересованность в тех философских знаниях и навыках, которые сложно использовать за пределами узкоспециализированной философской деятельности. Что касается различий, исследование показало, что студенты, которые специализируются на точных науках, заметно меньше, чем студенты гуманитарного и социально-научных направлений, считают, что в их дальнейшей профессиональной деятельности им понадобятся историко-философские компоненты учебного материала предмета «Философия». Во-вторых, опрошенные студенты направления точных наук проявляют больше заинтересованности в развитии в процессе обучения философии коммуникативных навыков, чем опрошенные студенты гуманитарного направления.Регулярне оновлення навчальних курсів – постійна потреба університетів, які прагнуть надавати сучасну освіту. Дане дослідження було проведено з метою зібрати та проаналізувати емпіричний матеріал, який допоможе врахувати в оновленні курсу «Філософія» думки українських студентів щодо ефективних шляхів навчання даному предмету. Було проведено опитування серед 40 студентів гуманітарних та 34 студентів соціально-наукових спеціальностей щодо низки ключових питань організації навчального процесу в межах курсу «Філософія». Більшість опитаних студентів зазначили, що з-поміж навичок та знань, які можуть набуватися протягом курсу «Філософія», їм у подальшій професійній діяльності знадобляться навички з критичного мислення, навички з побудови власної позиції щодо етичних, соціальних, світоглядних питань та навички з аргументації даної позиції. З-поміж форм навчання більшість опитаних назвали найкращими для опанування філософії традиційні лекції, а також обговорення в аудиторії матеріалу відеолекцій. Щодо форм оцінювання набутих студентами знань та навичок з філософії, опитувані віддали перевагу есе та оцінюванню активності студентів під час практичного заняття – їх доповідей та участі в обговоренні. Також у межах дослідження були виявлені три суттєві розбіжності у відповідях опитаних студентів гуманітарного і соціально-наукового спрямування. По-перше, студенти соціально-наукового спрямування більше, ніж студенти гуманітарного спрямування, цінують можливість розвивати в межах навчання предмету «Філософія» комунікативні навички з вираження ідей. По-друге, до числа найбільш бажаних форм навчання філософії студенти-гуманітарії відносять мисленнєві експерименти, а студенти соціально-наукового спрямування – обговорення кейсів. По-третє, на відміну від студентів-гуманітаріїв, студенти соціально-наукового спрямування вважають тестування однією з найкращих форм оцінювання знань з предмету «Філософія». Окрім зазначеного в даному дослідженні було порівняно отримані дані щодо думок студентів соціально-наукового та гуманітарного спрямувань з проведеним раніше опитуванням думки 60 студентів точних наук щодо навчання предмету «Філософія». У ході компаративного аналізу було виявлено п’ять спільних ознак та дві суттєві відмінності у відповідях студентів даних трьох напрямків. Так, спільним є переконання опитаних студентів усіх трьох груп у тому, що навчання філософії може надати навички та знання, які їм знадобляться в професійній діяльності. При чому у цьому питанні вони надають перевагу саме навичкам, а не знанням. В усіх трьох групах опитаних більша кількість студентів назвала критичне мислення, навички з побудови та аргументації власної раціональної позиції щодо етичних, соціальних, світоглядних питань як ті надбання в процесі навчання філософії, які їм знадобляться у професійній діяльності. Також було встановлено, що опитані студенти всіх трьох груп не наділяють пріоритетом навчання концептам сучасних філософів порівняно із ученнями філософів давнини. Окрім цього, було аргументовано, що студенти всіх трьох напрямків проявляють найменшу зацікавленість у тих філософських знаннях та навичках, які складно використовувати за межами вузькоспеціалізованої філософської діяльності. Що стосується відмінностей, дослідження показало, що студенти, які спеціалізуються на точних науках, помітно менше, ніж студенти гуманітарного та соціально-наукових спрямувань, вважають, що у їхній подальшій професійній діяльності їм знадобляться історико-філософські компоненти навчального матеріалу предмету «Філософія». По-друге, опитані студенти спрямування точних наук проявляють більше зацікавленості у розвитку в процесі навчання філософії комунікативних навичок з вираження ідей, ніж опитані студенти гуманітарного спрямування

High frequency relaxation kinetics in metal and high-Tc superconductor nanocontacts

The presented work deals with an interesting and relatively simple experimental method, called Point Contact Spectroscopy that permits to study the behaviour of quasiparticles (phonons) in conductive solids: their generation, interactions with electrons, disappearance. We could investigate by this technique also more exotic processes for other quasiparticles (conduction electrons), such as their trapping in a semi metal crystal lattice (Sb), the pairing in superconducting solids, and the absorption of phonons by electrons. Point Contact Spectroscopy consists in the creation of a nanocontact (10-100 nm in diameter) between two conductors and in monitoring its response to electromagnetic fields. When kept in liquid helium, an enormous current density in the range of 109 A/cm2 can be created in such a constriction and in these conditions, the contact becomes an instrument for revealing the quantum properties of electrons and phonons.