Leptoquarks: Neutrino masses and accelerator phenomenology

Leptoquark-Higgs interactions induce mixing between leptoquark states with different chiralities once the electro-weak symmetry is broken. In such LQ models Majorana neutrino masses are generated at 1-loop order. Here we calculate the neutrino mass matrix and explore the constraints on the parameter space enforced by the assumption that LQ-loops explain current neutrino oscillation data. LQs will be produced at the LHC, if their masses are at or below the TeV scale. Since the fermionic decays of LQs are governed by the same Yukawa couplings, which are responsible for the non-trivial neutrino mass matrix, several decay branching ratios of LQ states can be predicted from measured neutrino data. Especially interesting is that large lepton flavour violating rates in muon and tau final states are expected. In addition, the model predicts that, if kinematically possible, heavier LQs decay into lighter ones plus either a standard model Higgs boson or a $Z^0/W^{\pm}$ gauge boson. Thus, experiments at the LHC might be able to exclude the LQ mechanism as explanation of neutrino data.Comment: 28 pages, 10 figure

The Pulsar Wind Nebula Around PSR B1853+01 in the Supernova Remnant W44

We present radio observations of a region in the vicinity of the young pulsar PSR B1853+01 in the supernova remnant W44. The pulsar is located at the apex of an extended feature with cometary morphology. We argue on the basis of its morphology and its spectral index and polarization properties that this is a synchrotron nebula produced by the spin down energy of the pulsar. The geometry and physical parameters of this pulsar-powered nebula and W44 are used to derive three different measures of the pulsar's transverse velocity. A range of estimates between 315 and 470 km/s are derived, resulting in a typical value of 375 km/s. The observed synchrotron spectrum from radio to X-ray wavelengths is used to put constraints on the energetics of the nebula and to derive the parameters of the pulsar wind.Comment: ApJ Let (in press

Розширення бази похідних 3,7-дизаміщених 7Н-[1,2,4]триазоло[4,3-а]піразин-8-онів як перспективних фармацевтичних агентів

A suitable and effective scheme for the synthesis of 3,7-disubstituted [1,2,4]triazolo[4,3-a]pyrazin-8(7H)-ones has been suggested and tested. It can provide a wide chemical diversity of the final products containing practically any substituent in position 3. The scheme previously developed starts from esters of oxalamic acid following with the cyclization of intermediate 3-hydrazinopyrazin-2-ones with carbonyl-containing compounds (ortho-esters or alkylcarbonic acid anhydrides). To introduce aryl or heteryl substituents in position 3 of the heterocyclic system we propose to use the reaction of 3-hydrazinopyrazin-2-ones with the corresponding carbonic acids preliminary activated by carbonyldiimidazole (CDI). The further cyclization is carried out by reflux for 24 hours in anhydrous DMFA. The structure of the compounds obtained has been proven by elemental analysis and 1H NMR spectroscopy data. Formation of [1,2,4]triazolo[4,3-a]pyrazin-8(7H)-one condensed system is in good correlation with spectral data, and is confirmed by the presence of signals of H-5 and H-6 protons of the pyrazinone fragment as doublets at d 7.15-7.28 ppm and d 7.50-7.59 ppm, respectively. The compounds synthesized are of particular interest as potential pharmacological objects with the cytotoxic, membrane-stabilizing, cerebroprotective, cardioprotective activity.Предложена и апробирована удобная и эффективная схема синтеза 3,7-дизамещенных 7Н-[1,2,4]триазоло[4,3-а]пиразин-8-онов, которая способна обеспечить большое химическое разнообразие конечных продуктов, содержащих практически любой заместитель в 3 положении. Предварительно разработанная нами схема исходит из эфиров оксаламовых кислот с последующей циклизацией промежуточных 3-гидразинопиразин-2-онов с карбонилсодержащими соединениями (ортоэфирами и ангидридами алкилкарбоновых кислот). Для введения в положение 3 гетероциклической системы арильных и гетерильных заместителей мы предлагаем использовать реакцию 3-гидразинопиразин-2-онов с со- ответствующими карбоновыми кислотами, которые предварительно активировали карбонилдиимидазолом (КДИ). Дальнейшую циклизацию осуществляли при кипячении в ДМФА в течение 24 часов. Структура полученных соединений доказана с помощью элементного анализа и данных 1Н ЯМР-спектроскопии. Образование конденсированной системы [1,2,4]триазоло[4,3-a]пиразин-8-она хорошо согласуется со спектральными данными и подтверждается присутствием сигналов протонов Н-5 та Н-6 пиразинонового фрагмента, которые проявляются как дублеты при d 7.15-7.28 м.д. и d 7.50-7.59 м.д. Синтезированные соединения представляют определенный интерес как потенциальные фармакологические объекты с цитотоксичной, мембраностабилизирующей, церебропротекторной, кардиопротекторной активностью.Запропоновано і апробовано зручну та ефективну схему синтезу 3,7-дизаміщених 7Н-[1,2,4]триазоло [4,3-а]піразин-8-онів, що здатна забезпечити велике хімічне різномаїття кінцевих продуктів, які можуть мати практично будь-який замісник у 3 положенні. Попередньо розроблена нами схема виходить з естерів оксаламових кислот з подальшою циклізацією проміжних 3-гідразинопіразин-2-онів з карбоніловмісними сполуками (ортоестерами і ангідридами алкілкарбонових кислот). Для введення в положення 3 гетероциклічної системи арильних та гетерильних замісників ми пропонуємо використовувати реакцію 3-гідразинопіразин-2-онів з відповідними карбоновими кислотами, які попередньо активували карбонілдіімідазолом (КДІ). Подальшу циклізацію здійснювали при кип’ятінні в ДМФА впродовж 24 годин. Структура отриманих сполук доведена за допомогою елементного аналізу та даних 1Н ЯМР- спектроскопії. Утворення конденсованої системи [1,2,4]триазоло[4,3-a]піразин-8-ону добре узгоджується зі спектральними даними та підтверджується наявністю сигналів протонів Н-5 та Н-6 піразинонового фрагменту, які проявляються як дублетні сигнали при d 7.15-7.28 м.ч. та d 7.50-7.59 м.ч., відповідно. Синтезовані сполуки представляють певний інтерес як потенційні фармакологічні об’єкти з цитотоксичною, мембраностабілізуючою, церебропротекторною, кардіопротекторною активностю