The choice of the medium sanation in the treatment of acute widespread purulent peritonitis by the method of laparostomy in combination with programmed of the abdominal cavity sanitation

The accumulated clinical experience and analysis of our own results of treatment of patients with severe forms of acute widespread purulent peritonitis, speaks about the growing urgency of this problem. The aim of this study was determination of the most optimal medium sanation during execution programs of the abdominal cavity sanitation in acute diffuse purulent peritonitis.Was studied the treatment results of 79 patients with severe forms of acute widespread purulent peritonitis. After laparotomy and performing a biopsy was conducted qualitative and quantitative morphological study of the inflammatory process in the peritoneum on the background of the landmark of the abdominal cavity sanitation of  two groups of patients with acute widespread purulent peritonitis before and after carrying out the programmatic sanitation of the abdominal cavity, using a solution of octenidine dihydrochloride and saline solution.In the result of study, authors came to the conclusion, that the application, as it seemed different sanation mediums do not affect on the basic morphometric parameters of the studied biopsies of the peritoneum after sanitation of abdominal cavity.This confirms the theory of "mechanical purification" of the abdominal cavity, and sanitation of the abdominal cavity does not depend on the qualitative composition of the sanation medium

Miniinvasive video-assisted interventions on the thyroid and parathyroid glands

Objective. To study the efficacy of miniinvasive video-assisted interventions on the thyroid and parathyroid glands. Materials and methods. In a frame of the investigation accomplished in 2012-2018 yrs 50 patients were operated for nodular goiter (40) and primary hyperparathyrosis with solitary adenoma of a parathyroid gland (10). In all the patients miniinvasive video-assisted interventions were performed in accordance to procedure, proposed by P. Miccoli. Results. A pain syndrome was minimal in all the patients. Stable paresis of nn. Recurrens and parathyrosis were not observed. Transitory paresis of n. Recurrens have occurred in 2 patients. The wound infection was absent. In all the patients with primary hyperparathyrosis the calcium content have lowered down to normal or subnormal value. Stationary stay after miniinvasive operations have been reduced down to (2.2 ± 0.3) bed-days, while after open operations they constituted (5/7 ± 1.2) bed-days. While further follow-up of the patients during one year the disease recurrence was not registered. Excellent cosmetic result was obtained in majority of the patients. In 3 of them only keloid cicatrices have formatted, causing  a cosmetic effect lowering. Conclusion. The procedure for miniinvasive video-assisted interventions on thyroid gland was proposed by P. Miccoli, and is still actual. It may be applied also in patients with primary parathyrosis and solitary adenoma of parathyroidal gland. But the patients must be thoroughly selected  for this operative interventions

Modern approaches to the treatment of retrosternal goiter

Objective. To analyze the results of treatment of patients with retrosternal goiter. Materials and methods. During the period from 2010 to 2019, 62 patients with thoracic goiter were operated on, which was 6.2% of all patients operated in relation to goiter. There were 48 women (77.4%) and 14 men (22.6%). Age of patients varied from 21 to 87 years (average age - 47 years). Computed tomography was mandatory in terms of research. The size of the sternal goiter and the degree of operative risk were determined by G. Mercante (2011). Results. In 39 patients (1st group) the operation was performed by cervicotomy according to standard techniques. Video endoscopic support was used in 23 patients, thanks to which in 15 patients (group 2) it was able to cross all blood vessels with the help of an electro coagulator and isolate nerve structures and parathyroid glands. In 8 patients (group 3) there was a massive bleeding after attempts of finger dissection. They underwent tamponade and temporarily stopped bleeding. After that, a video endoscope was inserted into the wound and hemostasis was performed with the help of an electrocoagulation. Bleeding from the surgical wound, which required revision, was not observed. Temporary tracheostomy in the postoperative period was imposed in 3 patients, later it was closed. Hypocalcemia occurred in 12 (19.3%) patients (in 11 it was transient). Transient paresis of the recurrent nerves was observed in 3 patients of the 1st, 2 of the 2nd and 2 of the 3rd groups. Permanent paresis of the recurrent nerve occurred in only 1 patient of the 3rd group. According to histological examination, 21 patients were diagnosed with cancer (19 - papillary, 2 - follicular). They subsequently underwent standard treatment for highly differentiated thyroid cancer. Conclusions. The use of cervical access with video endoscopic support during surgery for thoracic goiter avoids performing a sternotomy, reduces blood loss and operational trauma, improves the nerve structures and parathyroid glands identification, and reduces the duration of surgery. The use of modern methods of electrocoagulation significantly expands the capabilities of endoscopic techniques

Rationale for extent of operation choice in rectal cancer

Colorectal cancer (CRC) remains relevant occupying one of the leading places in morbidity and mortality among oncological diseases. It reaches 13.5% in the structure of tumor diseases tending to increase. The aim of the work to improve the choice of surgical treatment management and reduce the number of intraoperative and postoperative complications in rectal cancer patients

Modern approaches to the treatment of retrosternal goiter

Мета работа: проаналізувати результати лікування пацієнтів із загруднинним зобом. Матеріали і методи. За період із 2010 по 2019 р. оперовано 62 пацієнти із загруднинним зобом, що становило 6,2% від усіх пацієнтів, оперованих з приводу зоба. Жінок було 48 (77,4%), чоловіків – 14 (22,6%). Вік пацієнтів – від 21 до 87 років (середній вік – 47 років). У плані дослідження обов’язковою була комп’ютерна томографія. Величину загруднинного зоба та ступінь операційного ризику визначали за G. Mercante (2011). Результати. У 39 пацієнтів (1–ша група) операція виконана цервікотомічним способом за стандартною технікою. У 23 пацієнтів використовували відеоендоскопічну підтримку, завдяки чому у 15 пацієнтів (2–га група) вдалося за допомогою електрокоагулятора перетнути всі судини і виділити нервові структури та прищитоподібні залози. У 8 пацієнтів (3–тя група) після спроб пальцевої дисекції виникла масивна кровотеча. У них виконана тампонада і тимчасово зупинена кровотеча. Після цього в рану ввели відеоендоскоп і за допомогою електрокоагулятора виконали гемостаз. Кровотечі з операційної рани, яка потребувала її ревізії, не спостерігали. Тимчасову трахеостому в післяопераційному періоді накладено у 3 пацієнтів, пізніше вона була закрита. Гіпокальціємія виникла у 12 (19,3%) пацієнтів (у 11 – транзиторна). Транзиторний парез поворотних нервів спостерігали у 3 пацієнтів 1–ї, у 2 – 2–ї і у 2 – 3–ї групи. Перманентний парез поворотного нерва виник тільки у 1 пацієнта 3–ї групи. За даними гістологічного дослідження у 21 пацієнта діагностовано рак (у 19 – папілярний, у 2 – фолікулярний). Їм у подальшому проведено стандартне лікування високодиференційованого раку щитоподібної залози. Висновки. Використання шийного доступу з відеоендоскопічною підтримкою при оперативних втручаннях з приводу загруднинного зоба дозволяє уникнути виконання стернотомії, зменшити крововтрату і травматичність операції, поліпшити ідентифікацію нервових структур і прищитоподібних залоз, скоротити тривалість операції. Використання сучасних методів електрокоагуляції значно розширює можливості ендоскопічної техніки.Objective. To analyze the results of treatment of patients with retrosternal goiter. Materials and methods. During the period from 2010 to 2019, 62 patients with thoracic goiter were operated on, which was 6.2% of all patients operated in relation to goiter. There were 48 women (77.4%) and 14 men (22.6%). Age of patients varied from 21 to 87 years (average age – 47 years). Computed tomography was mandatory in terms of research. The size of the sternal goiter and the degree of operative risk were determined by G. Mercante (2011). Results. In 39 patients (1st group) the operation was performed by cervicotomy according to standard techniques. Video endoscopic support was used in 23 patients, thanks to which in 15 patients (group 2) it was able to cross all blood vessels with the help of an electro coagulator and isolate nerve structures and parathyroid glands. In 8 patients (group 3) there was a massive bleeding after attempts of finger dissection. They underwent tamponade and temporarily stopped bleeding. After that, a video endoscope was inserted into the wound and hemostasis was performed with the help of an electrocoagulation. Bleeding from the surgical wound, which required revision, was not observed. Temporary tracheostomy in the postoperative period was imposed in 3 patients, later it was closed. Hypocalcemia occurred in 12 (19.3%) patients (in 11 it was transient). Transient paresis of the recurrent nerves was observed in 3 patients of the 1st, 2 of the 2nd and 2 of the 3rd groups. Permanent paresis of the recurrent nerve occurred in only 1 patient of the 3rd group. According to histological examination, 21 patients were diagnosed with cancer (19 – papillary, 2 – follicular). They subsequently underwent standard treatment for highly differentiated thyroid cancer. Conclusions. The use of cervical access with video endoscopic support during surgery for thoracic goiter avoids performing a sternotomy, reduces blood loss and operational trauma, improves the nerve structures and parathyroid glands identification, and reduces the duration of surgery. The use of modern methods of electrocoagulation significantly expands the capabilities of endoscopic techniques

The choice of the medium sanation in the treatment of acute widespread purulent peritonitis by the method of laparostomy in combination with programmed of the abdominal cavity sanitation

Накопленный клинический опыт и анализ собственных результатов лечения пациентов с тяжелыми формами острого распространенного гнойного перитонита, говорит о нарастающей актуальности данной проблемы. Целью данного исследования явилось определение наиболее оптимальной санационной среды при выполнении программных санаций брюшной полости при остром разлитом гнойном перитоните. Исследованы результаты лечения 79 пациентов с тяжелыми формами острого распространенного гнойного перитонита. После лапаротомии и выполнения биопсии проведено квалитативное и квантитативное морфологическое исследование воспалительного процесса в брюшине на фоне этапных санаций брюшной полости двух групп пациентов с острым распространенным гнойным перитонитом до и после проведения программных санаций брюшной полости с применением р-ра октенидина дигидрохлорида и физиологического раствора. В результате исследования авторы пришли к выводу, что применение, как бы казалось разных санирующих сред не повлияло на основные морфометрические показатели исследуемых биоптатов брюшины после санации брюшной полости. Это подтверждает теорию «механического очищения» брюшной полости, а санация брюшной полости не зависит от качественного состава санирующей среды.Накопичений клінічний досвід і аналіз власних результатів лікування пацієнтів з важкими формами гострого розповсюдженого гнійного перитоніту, говорить про збушуюся актуальність даної проблеми. Метою даного дослідження було визначення найбільш оптимального санаційного середовища при виконанні програмних санацій черевної порожнини при гострому розлитому гнійному перитоніті. Досліджено результати лікування 79 пацієнтів з важкими формами гострого поширеного гнійного перитоніту. Після лапаротомії та виконання біопсії проведено квалітативну і квантитативне морфологічне дослідження запального процесу в очеревині на тлі етапних санацій черевної порожнини двох груп пацієнтів з гострим розповсюдженим гнійним перитонітом до і після проведення програмних санацій черевної порожнини із застосуванням розчину октенідіна дигідрохлориду і фізіологічного розчину. В результаті дослідження ми прийшли до висновку, що застосування, як би здавалося різних санаційних середовищ не вплинуло на основні морфометричні показники досліджуваних біоптатів очеревини після санації черевної порожнини. Це підтверджує теорію «механічного очищення» черевної порожнини, а санація черевної порожнини не залежить від якісного складу сануючого середовища.The accumulated clinical experience and analysis of our own results of treatment of patients with severe forms of acute widespread purulent peritonitis, speaks about the growing urgency of this problem. The aim of this study was determination of the most optimal medium sanation during execution programs of the abdominal cavity sanitation in acute diffuse purulent peritonitis. Was studied the treatment results of 79 patients with severe forms of acute widespread purulent peritonitis. After laparotomy and performing a biopsy was conducted qualitative and quantitative morphological study of the inflammatory process in the peritoneum on the background of the landmark of the abdominal cavity sanitation of two groups of patients with acute widespread purulent peritonitis before and after carrying out the programmatic sanitation of the abdominal cavity, using a solution of octenidine dihydrochloride and saline solution. In the result of study, authors came to the conclusion, that the application, as it seemed different sanation mediums do not affect on the basic morphometric parameters of the studied biopsies of the peritoneum after sanitation of abdominal cavity. This confirms the theory of "mechanical purification" of the abdominal cavity, and sanitation of the abdominal cavity does not depend on the qualitative composition of the sanation medium

Blogging the Virtual: New Geographies of Domination and Resistance In and Beyond Russia

Russia’s accelerating authoritarian turn has not ignored the internet, and in recent years, the Russian state has clamped down on internet activities that diverge from the statist line, employing a variety of strategies to dominate online spaces. Nevertheless, oppositional voices flourish on the Russian internet, taking shape in independent blogs and videos. This paper explores three political bloggers through surveillant and resistance assemblages, making sense of this contestation through an interpretation of the Deleuzian virtual that underscores the emancipatory potential of online activities for producing more egalitarian configurations, but also taking stock of the ways that these technologies have increased domination. Encompassing the blurriness between digital and corporeal spaces, the paper contributes by revealing new geographies of contestation against state strategies to dominate the Russian internet. Overlapping with but not corresponding to Russian territorial boundaries, these dynamics highlight shifting spaces of power and resistance in the increasingly illiberal world

Reconstructive surgery at a “short” stump of the rectum after previous obstructive resections of the sigmoid colon

Із 159 хворих, яким виконана обструктивна резекція сигмоподібної кишки з приводу її злоякісних, доброякісних захворювань та травм, у 47 (29,56 %) хворих (I група), що складає майже третину від всіх операцій, сформована “коротка” кукса прямої кишки (до 8–10 см). При розташуванні кукси прямої кишки під тазовою очеревиною у хворих із “короткою” куксою прямої кишки (збережено тільки середньоампулярний відділ у 43 (91,49 %) випадках або його частина в 4 (8,51 %) хворих) ми використовували механічний циркулярний анастомоз “кінець в кінець” за допомогою зшивальних апаратів у 43 (91,49 %) хворих, а в 4 (8,51 %) випадках низведення ободової кишки на промежину з подальшою колоректопластикою. Найбільш частими ускладненнями зі сторони оперативного втручання були інфільтрати та нагноєння операційної рани в 9 (19,15 %) хворих I та 23 (20,54 %) пацієнтів II груп. Нагноєння рани спостерігали як у місці видалення стоми, так і серединної рани. Неспроможність швів анастомозу виявлена в 3 (6,38 %) хворих I групи та 11 (9,82 %) пацієнтів II групи. У II групі лише в 1 (0,89 %) випадку була проведена релапаротомія з приводу неспроможності швів анастомозу та в 1 (0,89 %) випадку – кровотечі з лінії анастомозу.Among 159 patients who underwent obstructive resection of the sigmoid colon concerning its malignant, benign diseases and injuries in 47 (29,56 %) patients (I group) that is almost the third of all operations there was formed the “short” stump of the rectum (up to 8–10 cm). When the location of the stump of the rectum at the pelvic peritoneum in patients with “short” stump of the rectum (saved only mediaampular department in 43 (91,49 %) cases, or its part in 4 (8,51 %) patients), we used a mechanical circular anastomosis “end to end” by suturing devices in 43 (91,49 %) patients and in 4 (8,51 %) cases – bringing down the colon to the perineum, followed by colorektoplasty. The most frequent complications of the surgery were infiltration and suppuration of the wound in 9 patients (19,15 %) of patients of the group I and 23 (20,54 %) of the group II. Festering wounds were observed at the site of removal of the stoma and the median wound. The failure of the anastomosis sutures was found in 3 patients (6,38 %) of the I group and 11 (9,82 %) patients in the II group. In the II group only in 1 (0,89 %) case was performed relaparotomy on insolvency anastomosis sutures, and in 1 (0,89 %) case on bleeding from the anastomosis line

Automatized expert system of quantitative estimation of the operation risk in reconstruction–restoration operation on the large bowel

Запропоновано алгоритм кількісної оцінки операційного ризику під час реконструктивно-відновних операцій на товстій кишці. Встановлено високу чутливість і специфічність кількісної оцінки операційного ризику з використанням нейромережевих моделей, особливо у разі застосування нейромережі з двома вихідними нейронами. Під час оцінки операційного ризику з застосуванням нейромереж частота помилкових відповідей, як і нерозпізнаних станів, є припустимо малою, що дозволяє рекомендувати метод для широкого застосування.The algorithm of quantitative estimation of operative risk while performing reconstructive–restoration colonic surgery was proposed. There was established high sensitivity and specificity of quantitative estimation of operative risk while application of a neuronet models, especially in usage of a neuronet owing two output neurons. While doing the operative risk estimation, using neuronets, the fault answers rate, as well as of unrecognized states, is trustworthy small, what permits to recommend the method for wide application

Reconstructive surgery on preventive colostomy in patients with y-shaped anastomosis

Проведено аналіз та порівняння результатів реконструктивно-відновних операцій у 35 (52,24 %) хворих з У-подібним анастомозом і превентивною колостомою і в 32 (47,76 %) хворих з обструктивною резекцією лівої половини товстої кишки. Післяопераційні ускладнення при ліквідації одностовбурових колостом залишаються досить високими і виникли у 13 (39,57 %) хворих. Внутрішньоочеревинні ускладнення виникли у 4 (12,5 %) пацієнтів і мали місце тільки у хворих контрольної групи. Ці ускладнення були представлені неспроможністю швів анастомозу в 1 (3,125 %) хворого, післяопераційної кишкової непрохідності в 1 (3,125 %) пацієнта, внутрішньоочеревинною кровотечею – в 1 (3,125 %) і кровотечею з лінії анастомозу – в 1 (3,125 %) хворого. Оперативні втручання з ліквідації превентивної колостоми у хворих з У-подібним анастомозом технічно менш складні при проведенні відновного етапу лікування. Проведення відновного етапу у хворих з У-подібним анастомозом дозволяє знизити кількість післяопераційних ускладнень із 28,13 % при проведенні обструктивних резекцій до 11,44 % (c2=11,0, р<0,05). Позаочеревинні втручання при ліквідації превентивної колостоми дозволяють уникнути цілого ряду життєво небезпечних внутрішньоочеревинних ускладнень та уникнути релапаротомії, спрямованої на усунення цих ускладнень.The analysis and compared the results of reconstructive operations in 35 (52,24 %) patients with a Y-shaped anastomosis and preventive colostomy and 32 (47,76 %) patients with obstructive resection of the left half of the colon. Postoperative complications in the elimination of single-barreled colostomy remain relatively high and appeared in 13 (39,57 %) patients. Intraperitoneal complications occurred in 4 (12,5 %) patients and occurred only in patients in the control group. These complications were represented by failure of the anastomosis sutures in 1 (3,125 %) patients, postoperative intestinal obstruction in 1 (3,125 %) patients, bleeding in the intra-abdominal 1 (3,125 %) and bleeding from the anastomotic line in 1 (3,125 %) patients. Surgeries on the Elimination of preventive colostomy in patients with Y-shaped anastomosis technically less demanding during the recovery phase of treatment. Carrying out rehabilitation of patients with stage Y-shaped anastomosis to reduce the number of postoperative complications from 28,13 % during obstructive resections up to 11,44 % of cases (c2=11,0, р<0,05). Extraperitoneal interference with the elimination of preventive colostomy avoids a number of life-threatening intra-abdominal complications and avoid relaparotomy to address these complications