Clinical and histological features of dermatomyositis

Dermatomyositis is a rare immune-mediated disease with predominant lesion of muscles and skin. Dermatomyositis can be associated with malignant neoplasms in about 30% of cases. The etiopathogenesis of dermatomyositis is still unclear, but a range of factors such as genetic predisposition, immunologic, and environmental factors, viral infections and ultraviolet light play a role in the development of the disorder. Different types of dermatomyositis have been identified. Although a majority of cases of dermatomyositis share the common presentation of muscle weakness, they differ clinically in terms of skin lesions involved. Moreover, patients with amyopathic dermatomyositis have the cutaneous findings of dermatomyositis, but do not have muscle weakness. The diagnosis of dermatomyositis is a difficult task due to its multiple types, its rarity, and the fact that the disease may affect multiple organs. In this article we will analyze of the clinical picture and histological finding that can help in the diagnosis of dermatomyositis using literature data. Дерматоміозит - рідкісне імуно-опосередковане захворювання з переважним ураженням м’язів та шкіри. Дерматоміозит в 30% випадків може бути пов'язаний зі злоякісними новоутвореннями. Етіопатогенез дерматоміозиту до кінця невідомий, але цілий ряд факторів, таких як генетична схильність, імунологічні фактори та фактори навколишнього середовища, вірусні інфекції та ультрафіолетове світло, відіграють роль у розвитку захворювання. Виділяють різні типи дерматоміозиту. Хоча в більшості випадків хвороби присутня м’язова слабкість, його клінічні прояви відрізняються ступенем залучення шкіри. Більш того, у пацієнтів з аміопатичним дерматоміозитом є лише ураження шкіри. Через різноманітність клінічних проявів захворювання, його рідкість та одночасне ураження декількох органів діагностика дерматоміозиту представляє певні труднощі. У цій статті, за даними літератури, ми аналізуємо клінічні прояви та відповідні гістологічні дані, які можуть бути корисними в діагностиці дерматоміозиту

Chronic monocytic leukemia with transformation into acute monocytic leukemia

Chronic myelomonocytic leukosis (CMML) is rarely diagnosed and amounts to 1 per 100 thousand of adults per year, more often in men over 60 years.  The clinical case of the rare, prolonged course of myelodysplastic chronic myelomonocytic leukosis (MD-CMML) in a middle-aged woman with rapid transformation into acute monocytic leukemia (AMoL-M5в) with the atypical fulminant course is presented. A retrospective analysis of the course of the disease drew attention to the severe vasculitis suffered by the patient 19 years ago, which could be regarded as the debut of CML in the presence of characteristic pathological changes in the hemogram. Non-pronounced clinical manifestations in the form of moderate cervical lymphadenopathy, skin lesions in the form of transient erythema, spotty eruptions over the next 10 years, fit into the clinical picture of MD-CMML. A detailed picture of the disease was observed after viral infection, bronchitis, antibiotic therapy. Absence of significant blastemia and severe inhibition of normal hematopoiesis with expressed extramedular manifestations of the disease in the patient were not typical for the course of AMoL-M5b in this case. The progression of skin lesions was noteworthy, which gave reason for unfavorable prognosis.  For several weeks, the spread of erythematous elements was observed throughout the body with itching, not controlled by antihistamines and corticosteroid drugs; the appearance of maculopapular rashes, merging in places; small-point hemorrhages like vasculitis over the entire surface of the skin. Notable was the development of severe hemorrhagic syndrome without severe thrombocytopenia, significant changes in the coagulogram, as a manifestation of early severe coagulopathy

Morphological changes in hematopoietic parameters in COVID-19 and their prognostic significance

The types of morphological changes in the complete blood count, along with other laboratory parameters, can help establish the severity of the condition and provide the prognostic value in determining the survival of a patient with COVID-19. Peripheral blood smear (PBS) examination is a routine and simple procedure that can be performed at any medical institution. However, data on morphological changes in PBS during COVID-19 are still insufficient. Therefore, it is relevant to identify the features and patterns of these changes, taking into account the severity of the clinical presentation of COVID-19, and establish their prognostic significance. The aim. To review the literature on the presence of morphological changes in hematopoietic parameters in the case of SARS-CoV-2 infection with respect to the disease course. Results and Conclusions. Morphological changes in at least one blood cell lineage were observed in all cases of SARS-CoV-2 infection. The most common are nuclear and cytoplasmic disorders of neutrophils, such as hypogranulation and hypo/hypersegmentation of neutrophil nuclei, often with toxogenic stippling. Typical changes in lymphocyte morphology include monocytoid, lymphoplasmacytoid, granular, and atypical cells with nucleoli. Prognostically unfavorable morphological signs in the PBS include giant neutrophils and their toxic granulation, plasmacytization of lymphocytes, and a dynamic decrease in granular and abnormal lymphocytes and monocytes. A low count of lymphocytes and their subpopulations is associated with a severe clinical presentation and an unfavorable outcome of COVID-19 disease, which suggests the feasibility of their immunophenotypic evaluation and monitoring. The detection and serial monitoring of inflammatory monocytes using flow cytometry may be valuable in predicting the course and choosing adequate therapy for SARS-CoV-2 infection. Additionally, an increase in the red cell distribution width was also shown to have prognostic importance. Резюме. Види морфологічних змін загального аналізу крові разом з іншими лабораторними показниками можуть допомогти встановити тяжкість стану та надати прогностичну інформацію при визначенні виживаності пацієнта з COVID-19. Дослідження мазка периферичної крові – рутинна і проста процедура, яку можна виконати в будь-якому медичному закладі. Проте даних про морфологічні зміни в периферичному мазку крові під час COVID-19 ще недостатньо. Тому актуальним є виявлення особливостей і закономірностей цих змін з урахуванням тяжкості клінічної картини COVID-19 та встановлення їх прогностичної значущості. Мета дослідження – провести огляд літератури щодо наявності морфологічних змін показників кровотворення при інфекції SARS-CoV-2 та виявити їх прогностичне значення для визначення перебігу захворювання. Результати та висновки. У всіх випадках інфекції SARS-CoV-2 спостерігалися морфологічні зміни, принаймні в одній лінії клітин крові. Найпоширенішими були ядерні та цитоплазматичні порушення нейтрофілів: гіпогрануляція та гіпо/гіперсегментація ядер нейтрофілів, часто з токсичною зернистістю. Типові зміни морфології лімфоцитів включають моноцитоїдні, лімфоплазмоцитоїдні, гранулярні та атипові клітини з ядерцями. Прогностично несприятливими морфологічними ознаками в периферичному мазку крові є гігантські нейтрофіли та їх токсична зернистість, плазмоцитизація лімфоцитів, динамічне зменшення зернистих і аномальних лімфоцитів і моноцитів. Низька кількість лімфоцитів та їх субпопуляцій асоціюється з тяжкою клінічною картиною та несприятливим результатом захворювання на COVID-19, що свідчить про доцільність їх імунофенотипічної оцінки та моніторингу. Виявлення та серійний моніторинг запальних моноцитів за допомогою проточної цитометрії може бути цінним для прогнозування перебігу та вибору адекватної терапії інфекції SARS-CoV-2. Крім того, було показано, що збільшення ширини розподілу еритроцитів має прогностичне значення

Myelodysplastic syndrome on the background of severe hypothyroidism: case report

Myelodysplastic syndrome (MDS) is a heterogeneous group of clonal diseases of the blood system arising from mutation of the hematopoietic stem cell and characterized by cytopenia as a result of ineffective hematopoiesis, signs of dysmyelopoiesis and a high risk of transformation into acute leukemia. More than 80% of patients with MDS are over 60 years old. About 25 thousand new cases are diagnosed annually in Europe. Given the steady aging of the European population, it is believed that the number of patients with MDS will only increase in the coming decades. In addition, signs of myelodysplasia can be detected in the bone marrow or peripheral blood, not only in MDS, but also in other non-clonal diseases. The role of thyroid hormones in hematopoiesis is known, which does not exclude the development of dysmyelopoiesis in hypothyroidism. The article presents the classification, clinical manifestations of primary MDS and a clinical case of the development of the disease against the background of severe hypothyroidism with features of the course of MDS

Development of leukemia after COVID-19 infection

Abstract. Many aspects of the COVID-19 infection, especially its complications and longterm health consequences, are still unknown. Various reactive changes in the blood test during the course of leukemia have been published. Leukocytosis [1], leukopenia [2, 3, 4], neutrophilia [5, 6], lymphocytosis and lymphocytopia [3, 7], thrombocytopenia and, rarely, thrombocytosis [2, 8, 9] were found most often. The detected changes were usually not subject to monitoring in the patient. There are reports of the diagnosis of leukemia after a recent infection with COVID-19. Therefore, studying the features of the clinical picture and hematopoiesis in such patients during the course of a viral infection, as well as in the initial manifestations of leukemia, is relevant

Student scientific circle of the department - experience and perspective taking into account the peculiarities of the psychoemotional state of the applicants

Background. Optimization of the student interest group is attracting more and more attention due to significant changes in conditions: the widespread use of online forms, the technological revolution, and changes in the student population. The increasing prevalence of psychological crises in the absence of live communication requires the search for forms of compensation for the lack of personal socialization. The objective is to show the experience and ways to improve the organization of the Pathology student interest group of the Department of Pathological Anatomy and Forensic Background. Optimization of the student interest group is attracting more and more attention due to significant changes in conditions: the widespread use of online forms, the technological revolution, and changes in the student population. The increasing prevalence of psychological crises in the absence of live communication requires the search for forms of compensation for the lack of personal socialization. The objective is to show the experience and ways to improve the organization of the Pathology student interest group of the Department of Pathological Anatomy and Forensic Medicine of the Dnipro State Medical University in terms of face-to-face and on-line forms of education

Chronic monocytic leukemia with transformation into acute monocytic leukemia

Chronic myelomonocytic leukosis (CMML) is rarely diagnosed and amounts to 1 per 100 thousand of adults per year, more often in men over 60 years. The clinical case of the rare, prolonged course of myelodysplastic chronic myelomonocytic leukosis (MDCMML) in a middle-aged woman with rapid transformation into acute monocytic leukemia (AMoL-M5в) with the atypical fulminant course is presented. A retrospective analysis of the course of the disease drew attention to the severe vasculitis suffered by the patient 19 years ago, which could be regarded as the debut of CML in the presence of characteristic pathological changes in the hemogram. Non-pronounced clinical manifestations in the form of moderate cervical lymphadenopathy, skin lesions in the form of transient erythema, spotty eruptions over the next 10 years, fit into the clinical picture of MD-CMML. A detailed picture of the disease was observed after viral infection, bronchitis, antibiotic therapy. Absence of significant blastemia and severe inhibition of normal hematopoiesis with expressed extramedular manifestations of the disease in the patient were not typical for the course of AMoL-M5b in this case. The progression of skin lesions was noteworthy, which gave reason for unfavorable prognosis. For several weeks, the spread of erythematous elements was observed throughout the body with itching, not controlled by antihistamines and corticosteroid drugs; the appearance of maculopapular rashes, merging in places; small-point hemorrhages like vasculitis over the entire surface of the skin. Notable was the development of severe hemorrhagic syndrome without severe thrombocytopenia, significant changes in the coagulogram, as a manifestation of early severe coagulopathy. Хронічний мієломоноцитарний лейкоз (ХММЛ) діагностується рідко і складає щорічно 1 на 100 тис. дорослих, частіше в чоловіків старше 60 років. Представлений клінічний випадок складний для діагностики та лікування рідкісного, з тривалим перебігом мієлодиспластичного хронічного мієломоноцитарного лейкозу (МД-ХММЛ) у жінки середнього віку зі швидкою трансформацію в гостру моноцитарну лейкемію (ГМоЛ-М5в) з атиповим блискавичним перебігом. При ретроспективному аналізі перебігу захворювання звернено увагу на перенесений пацієнткою 19 років тому васкуліт з тяжким перебігом, що можна було розцінити як дебют ХММЛ, при наявності характерних патологічних змін у гемограмі. Невиражені клінічні прояви у вигляді помірної шийної лімфоаденопатії, ураження шкіри у вигляді минущих еритем, плямистих висипань протягом наступних 10 років укладалися в клінічну картину МД-ХММЛ. Розгорнута картина захворювання спостерігалася після вірусної інфекції, бронхіту. Не типовими для перебігу ГМоЛ-М5в були: відсутність значних бластемії і пригнічення нормального кровотворення при виражених екстрамедулярних проявах захворювання. Протягом декількох тижнів спостерігали поширення еритематозних елементів на всьому тулубі зі сверблячкою, що не зменшувалося за допомогою прийому антигістамінних і кортикостероїдних препаратів; поява плямистопапульозних висипань, місцями зливних; дрібних крововиливів по типу васкуліту по всій поверхні шкіри. Примітним був розвиток вираженого геморагічного синдрому без значної тромбоцитопенії, істотних змін у коагулограмі, як прояв тяжкої коагулопатії