Three method factors explaining the low correlations between assessment center dimension ratings and scores on personality inventories

In general, correlations between assessment centre (AC) ratings and personality inventories are low. In this paper, we examine three method factors that may be responsible for these low correlations: differences in (i) rating source (other versus self), (ii) rating domain (general versus specific), and (iii) rating format (multi- versus single item). This study tests whether these three factors diminish correlations between AC exercise ratings and external indicators of similar dimensions. Ratings of personality and performance were combined in an analytical framework following a 2 × 2 × 2 (source, domain, format) completely crossed, within subjects design. Results showed partial support for the influence of each of the three method factors. Implications for future research are discussed. Copyright © 2004 John Wiley & Sons, Ltd

З історії озброєння козацького війська першої половини 18 ст.

В низці реформ, які спіткали у 18 ст. військо гетьманського регіменту, та їхня невелика частина, котра стосувалася озброєння є чи не найменше відомою не тільки широкому загалу істориків, але й вузьким спеціалістам з періоду. Перші спроби прищеплення козакам “регулярства” ще з часів Петра І були спрямовані головним чином, на впровадження адміністративних і організаційних новацій, впорядкування фінансування й забезпечення при одночасному нехтуванні власне озброєнням і бойовою підготовкою війська. Втім, саме вони після Північної війни і “Низових” походів, які виявили всі недоліки, притаманні становій організації збройних сил, дуже гостро поставили питання боєздатності козацьких полків. Наріжною проблемою була якість озброєння реєстрових козаків. Як відомо, для цієї частини гетьманського війська традиційно не існувало жодних регламентацій, що б визначали види й перелік озброєння, термін його служби, навчання застосування тощо. Виняток становили лише наймані формування, забезпечення яких вогнепальною й деякими іншими видами зброї, а також боєприпасами, перебрала на себе держава [1]. На початку 18 ст. комплекс озброєння лівобережного козацтва загалом мало чим відрізнявся від попереднього століття, складаючись з традиційних піки, шаблі, різноманітних видів рушниць й іноді – пістолів і луків зі стрілами [2]. Кожен козак мусив власним коштом купувати необхідну йому амуніцію та зброю, вряди-годи дістаючи зі скарбу лише боєприпаси до неї. В умовах постійно прогресуючої майнової диференціації козацтва це призводило з одного боку до того, що частина збіднілого товариства взагалі не могла відбувати воєнну службу, а та, що була спроможною оплачувати спорядження, озброювалася відповідно не до воєнних потреб, а своїх матеріальних можливостей і бажання. Так, при підготовці кампанії 1707 р., Петро І наказував Мазепі виправити до діючої армії виборних козаків і компанійців, “которые б имели добрые кони и ружье”, дорікаючи за минулорічні бої в яких у козаків “почитай что ни у кого сабли не видали, кроме пищалей и сайдаков” [3]. Стан озброєності істотно погіршився ще й внаслідок поразок гетьманського війська у битвах зі шведами, виснажливих чергувань на форпостах і походів на Каспій. Годі й говорити, що за таких умов будь-яка уніфікація козацького озброєння була справою бажаною, але надзвичайно складною. Скарб Гетьманщини після численних реформ Малоросійської колегії й хронічної децентралізованості фінансового господарства навряд чи зміг би подужати проведення подібних заходів. Окрім того, в Україні практично не існувало ані необхідної сировинної бази, ані мережі зброярських підприємств мануфактурного типу, котрі б працювали на державне замовлення й могли б виконувати великі замовлення. Розвиток численних рудень Лівобережжя, котрі були зобовязані віддавати частину продукованого ними заліза на потребу війська, як відомо, не призвів до їх перетворення на металургійні заводи

Засади та історія становлення соціального вчення Українського католицизму

In equine medicine the use of Botox® is experimental. Dosages are determined from human treatment-protocols and limited numbers of equine studies. Determination of target-muscle volume can be helpful to extrapolate human dosages. The aim of the study was to calculate a formula enabling the estimation of the deep digital flexor muscle (DDFM) volume based on distances between anatomical landmarks. Nineteen cadaveric limbs were collected and distance A (top of olecranon to Os carpi accessorium) and B (circumference of limb) were measured. Converting mathematical formulas, C was calculated: π × (((0.5B)/π)(2)) × A. DDFM volume was determined by water displacement. Linear Regression Analysis was used to analyse data. The line best fitting the observed points was: Ln(volume[ml]) = -1.89 + 0.98 × Ln(value C[cm(3)]). Correlation was highest when natural logarithm was applied to both variables and was 0.97. The calculated formula enables estimating DDFM volume of a living horse. This estimated volume can be useful to apply human Botox® treatment-protocols

Location of the Energy Levels of the Rare-Earth Ion in BaF2 and CdF2

The location of the energy levels of rare-earth (RE) elements in the energy band diagram of BaF2 and CdF2 crystals is determined. The role of RE3+ and RE2+ ions in the capture of charge carriers, luminescence, and the formation of radiation defects is evaluated. It is shown that the substantial difference in the luminescence properties of BaF2:RE and CdF2:RE is associated with the location of the excited energy levels in the band diagram of the crystals

Modeling Phenotypic Heterogeneity of Glycogen Storage Disease Type 1a Liver Disease in Mice by Somatic CRISPR/CRISPR-associated protein 9-Mediated Gene Editing

BACKGROUND AND AIMS: Patients with glycogen storage disease type 1a (GSD‐1a) primarily present with life‐threatening hypoglycemia and display severe liver disease characterized by hepatomegaly. Despite strict dietary management, long‐term complications still occur, such as liver tumor development. Variations in residual glucose‐6‐phosphatase (G6PC1) activity likely contribute to phenotypic heterogeneity in biochemical symptoms and complications between patients. However, lack of insight into the relationship between G6PC1 activity and symptoms/complications and poor understanding of the underlying disease mechanisms pose major challenges to provide optimal health care and quality of life for GSD‐1a patients. Currently available GSD‐1a animal models are not suitable to systematically investigate the relationship between hepatic G6PC activity and phenotypic heterogeneity or the contribution of gene‐gene interactions (GGIs) in the liver. APPROACH AND RESULTS: To meet these needs, we generated and characterized a hepatocyte‐specific GSD‐1a mouse model using somatic CRISPR/CRISPR‐associated protein 9 (Cas9)–mediated gene editing. Hepatic G6pc editing reduced hepatic G6PC activity up to 98% and resulted in failure to thrive, fasting hypoglycemia, hypertriglyceridemia, hepatomegaly, hepatic steatosis (HS), and increased liver tumor incidence. This approach was furthermore successful in simultaneously modulating hepatic G6PC and carbohydrate response element‐binding protein, a transcription factor that is activated in GSD‐1a and protects against HS under these conditions. Importantly, it also allowed for the modeling of a spectrum of GSD‐1a phenotypes in terms of hepatic G6PC activity, fasting hypoglycemia, hypertriglyceridemia, hepatomegaly and HS. CONCLUSIONS: In conclusion, we show that somatic CRISPR/Cas9‐mediated gene editing allows for the modeling of a spectrum of hepatocyte‐borne GSD‐1a disease symptoms in mice and to efficiently study GGIs in the liver. This approach opens perspectives for translational research and will likely contribute to personalized treatments for GSD‐1a and other genetic liver diseases