Синтез та оцінка активності адамантиловмісних тіазолієвих інгібіторів бутирилхолінестерази

Cholinesterase inhibitors can be used for treatment of neuropsychiatric symptoms and functional impairments in neurodegenerative pathologies such as Alzheimer’s and Parkinson’s diseases.Aim. To synthesize and assess the inhibitory activity of adamantyl-containing 5-substituted N-benzyl and N-phenacylthiazolium salts against butyrylcholinesterase and acetylcholinesterase.Results and discussion. The synthesis of 3-aroylmethyl- and 3-arylmethyl-5-(2-acyloxyethyl)-4-methylthiazolium salts included preparation of 5-acyloxyethyl thiazole derivatives by the reaction of 5-(2-hydroxyethyl)-4-methyl-1,3-thiazole with the corresponding adamantoyl- or adamantylacetyl chlorides. The derivatives of 5-acyloxyethyl thiazole were quaternized in the reaction with benzyl or phenacyl halides. The studies in vitro have shown that the compounds synthesized inhibit butyrylcholinesterase with IC50 values in the micromolar range. Some of them exhibited selectivity over acetylcholinesterase. The molecular docking was performed for understanding the mechanisms of the enzyme-inhibitor complex formation.Experimental part. The synthesis of the intermediate and target compounds was carried out by the classical methods. The structures of compounds were proven by NMR 1H-spectroscopy and elemental analysis. The methods of enzymatic kinetics were used for determination of the inhibitory effects of the compounds synthesized. Calculations by molecular docking were carried out using Autodock 4.2 program.Conclusions. 3-Aroylmethyl- and 3-arylmethyl-5-(2-acyloxyethyl)-4-methylthiazolium salts with adamantylcontaining substituents in position 5 can selectively inhibit butyrylcholinesterase compared to their effect on acetylcholinesterase.Известно, что ингибиторы холинэстераз могут использоваться для лечения нейродегенеративных заболеваний, таких как болезнь Альцгеймера и болезнь Паркинсона.Цель работы. Целью работы был синтез и оценка активности адамантилсодержащих 5-замещенных N-бензильных и N-фенацильных солей тиазолия как ингибиторов бутирилхолинэстеразы и ацетилхолинэстеразы.Результаты и их обсуждение. Синтезы 3-ароилметил- и 3-арилметил-5-(2-ацилоксиэтил)-4-метилтиазолиевых солей включали получение 5-ацилоксиэтильных производных тиазола при взаимодействии 5-(2-гидроксиэтил)-4-метил-1,3-тиазола с соответствующими адамантоил- или адамантилацетилхлоридами, которые в дальнейшем были кватернизированы в реакции с бензил- или фенацилгалогенидами.Результаты исследования in vitro показали, что синтезированные соединения ингибируют бутирилхолинэстеразу со значениями IC50 в микромолярном диапазоне. Некоторые из них демонстрировали селективность действия по сравнению с ингибированием ацетилхолинэстеразы. Для выяснения механизмов формирования комплексов ингибиторов с бутирилхолинэстеразой был применен молекулярный докинг.                                         Экспериментальная часть. Синтез промежуточных и целевых соединений был выполнен традиционными методами. Структуры соединений доказаны методом ЯМР 1Н-спектроскопии и данными элементного анализа. Для определения ингибирующего влияния синтезированных соединений на активность бутирилхолинэстеразы и ацетилхолинэстеразы использовали методы ферментативной кинетики. Для расчетов методом молекулярного докинга использовали програму Autodock 4.2.                                           Выводы. 3-Ароилметил- и 3-арилметил-5-(2-ацилоксиэтил)-4-метилтиазолиевые соли с адамантилсодержащими заместителями в положении 5 могут селективно ингибировать бутирилхолинэстеразу по сравнению с их влиянием на ацетилхолинэстеразу.Відомо, що інгібітори холінестераз можуть використовуватись для лікування нейродегенеративних захворювань, таких як хвороба Альцгеймера і хвороба Паркінсона.Мета роботи. Метою роботи був синтез та оцінка активності адамантиловмісних 5-заміщених N-бензильних та N-фенацильних солей тіазолію як інгібіторів бутирилхолінестерази і ацетилхолінестерази.Результати та їх обговорення. Синтези 3-ароїлметил- і 3-арилметил-5-(2-ацилоксіетил)-4-метилтіазолієвих солей включали одержання 5-ацилоксіетильних похідних тіазолу при взаємодії 5-(2-гідроксіетил)-4-метил-1,3-тіазолу з відповідними адамантоїл- чи адамантилацетилхлоридами, які надалі кватернізували в реакції з бензил- або фенацилгалогенідами. Результати дослідження in vitro показали, що синтезовані сполуки інгібують бутирилхолінестеразу зі значеннями ІС50 в мікромолярному діапазоні. Деякі з них демонстрували селективність дії у порівнянні з інгібуванням ацетилхолінестерази. Для з’ясування механізмів формування комплексів інгібіторів з бутирилхолінестеразою було проведено молекулярний докінг. Експериментальна частина. Синтези проміжних і цільових сполук були виконані класичними способами.Структури сполук підтверджено методом ЯМР 1Н-спектроскопії та даними елементного аналізу. Для визначення інгібувального впливу синтезованих сполук на активність бутирилхолінестерази та ацетилхолінестерази були застосовані методи ферментативної кінетики. Для розрахунків методом молекулярного докінгу використано програму Autodock 4.2.Висновки. 3-Ароїлметил- і 3-арилметил-5-(2-ацилоксіетил)-4-метилтіазолієві солі з адамантиловмісними замісниками в положенні 5 можуть селективно інгібувати бутирилхолінестеразу у порівнянні з їх впливом на ацетилхолінестеразу

New anti-candida active nitrogen-containing bisphosphonates as inhibitors of farnesyl pyrophosphate synthase Candida albicans

In our previous work, a number of new nitrogen-containing bisphosphonates (N-BPs) with high predicted and experimental antifungal activity were presented as potential Candida albicans farnesyl pyrophos­phate synthase (FPPS) inhibitors. To confirm this hypothesis, a homologous C. albicans FPPS model with high-quality scores has been developed and used in present work to study the molecular mechanism of nit­rogen-containing bisphosphonates action as anti-Candida agents. The known FPPS inhibitors ammonium 2-(Pyridin-2-ylamino)ethylidene-1,1-bisphosphonate, risedronate and alendronate were used in molecular docking analysis. The molecular docking analysis of the new N-BPs demonstrated a number of common features of all ligand’s interaction in the active center of FPPS C. albicans. It is established that the ligands phosphonate groups are the key elements in the formation of the stable ligand-protein complexes with binding energy in a range (ΔG) from –6.6 to –7.1 kcal/mol due to a significant number of electrostatic, hydrogen and metal-acceptor bonds. It is confirmed that the new studied N-BPs 1 and 3 with high anti-Candida activity are FPPS inhibitors

Інгібіторний потенціал каліксаренів відносно нуклеотидопірофосфатази/ фосфодіестерази 1

It has been previously shown that phosphonic acids covalently attached to the macrocyclic platform of calix[4]arenes are capable of inhibiting alkaline phosphatases. In this paper the effects of the upper-rim functionalized calix[4]arenes on the activity of nucleotide pyrophosphatase/phosphodiesterase 1 (NPP1) have been examined.Aim. To assess the inhibitory potential of calix[4]arene, thiacalix[4]arene and sulfonylcalix[4]arene derivatives against NPP1.Results and discussion. It has been found that calix[4]arene, thiacalix[4]arene, and sulfonylcalix[4]arene tetrakismethylphosphonic acids inhibit NPP1 with the IC50 values in the micromolar range. The derivatives of sulfonylcalix[4]arene demonstrated the selectivity of inhibition of NPP1 over alkaline phosphatases. In addition, sulfonylcalix[4]arene tetrakismethylphosphonic acid was able to inhibit the nucleotide pyrophosphatase/phosphodiesterase activity of the human serum. The possible mechanism of the inhibition has been discussed.Experimental part. The activity of NPP1 was monitored by spectrophotometry measuring the rate of hydrolysis of bis-p-nitrophenyl phosphate. The phosphodiesterase activity of the human serum was assessed in the presence of p-nitrophenyl ester of thymidine-5-monophosphate as a substrate. The homology model of the human NPP1 was generated based on the crystal structure of the murine enzyme. The molecular docking was performed using AutoDock 4.2.Conclusions. The results obtained have shown the ability of sulfonylcalix[4]arene derivatives to inhibit the activity of NPP1 in vitro, including the nucleotide pyrophosphatase/phosphodiesterase activity in the human blood serum.Ранее было показано, что фосфоновые кислоты, ковалентно присоединенные к макроциклической платформе каликс[4]аренов, способны ингибировать щелочные фосфатазы. В настоящей работе исследовано влияние производных каликс[4]арена на активность нуклеотидпирофосфатазы /фосфодиэстера-зы 1 (NPP1).Цель работы – оценить ингибиторный потенциал производных каликс[4]арена, тиакаликс[4]арена и сульфонилкаликс[4] арена относительно NPP1.                                                                         Результаты и их обсуждение. Установлено, что каликс[4]арен-, тиакаликс[4]арен- и сульфонилкаликс[4]арен-тетракис-метилфосфоновые кислоты ингибируют NPP1 со значениями IC50 в микромолярном диапазоне. Ингибирование NPP1 производными сульфонилкаликс[4]арена было селективным относительно щелочных фосфатаз. Кроме того, сульфонилкаликс[4]арен-тетракис-метилфосфоновая кислота способна ингибировать фосфодиэстеразную активность человеческой сыворотки. Обсуждается возможный механизм ингибирования.                       Экспериментальная часть. Активность NPP1 контролировали спектрофотометрически по скорости гидролиза бис-п-нитрофенилфосфата. Нуклеотидпирофосфатазную/фосфодиэстеразную активность человеческой сыворотки оценивали в присутствии п-нитрофенилового эфира тимидин-5-монофосфата в качестве субстрата. Гомологическая модель человеческой NPP1 была сгенерирована на основе кристаллической структуры мышиного фермента. Молекулярный докинг проводился с помощью программы AutoDock 4.2.                                                                                         Выводы. Полученные результаты показали способность производных сульфонилкаликс[4]арена ингибировать in vitro NPP1, в том числе нуклеотидпирофосфатазную/фосфодиэстеразную активность сыворотки крови человека.Раніше було показано, що фосфонові кислоти, ковалентно приєднані до макроциклічної платформи калікс[4]аренів, здатні інгібувати лужні фосфатази. В цій роботі вивчено вплив похідних калікс[4]арену на активність нуклеотидопірофосфатази /фосфодіестерази 1 (NPP1).Мета роботи – оцінити інгібіторний потенціал похідних калікс[4]арену, тіакалікс[4]арену та сульфонілкалікс[4]арену відносно NPP1.Результати та їх обговорення. Встановлено, що калікс[4]арен-, тіакалікс[4]арен- та сульфонілкалікс[4]арен-тетракіс-метилфосфонові кислоти інгібують NPP1 зі значеннями IC50 в мікромолярному діапазоні. Інгібування NPP1 похідними сульфонілкалікс[4]арену було селективним відносно лужних фосфатаз.Крім того, сульфонілкалікс[4]арен-тетракіс-метилфосфонова кислота здатна інгібувати нуклеотидопірофосфатазну/фосфодіестеразну активність людської сироватки. Обговорюється можливий механізм інгібування.Експерименальна частина. Активність NPP1 контролювали спектрофотометрично за швидкістю гідролізу біс-п-нітрофенілфосфату. Нуклеотидопірофосфатазну/фосфодіестеразну активність людської сироватки оцінювали з використанням п-нітрофенілового естеру тимідин-5-монофосфату як субстрату. Гомологічна модель людської NPP1 була згенерована на основі кристалічної структури мишачого ферменту. Молекулярний докінг проводили за допомогою програми AutoDock 4.2.Висновки. Отримані результати показали здатність похідних сульфонілкалікс[4]арену інгібувати активність NPP1 in vitro, в тому числі нуклеотидопірофосфатазну/фосфодіестеразну активність сироватки крові людини

Оцінка похідних сульфонілкалікс[4]арену як інгібіторів протеїнотирозинфосфатаз

Aim. To compare sulfonylcalix[4]arene derivatives containing ionizable or non-ionizable substituents at the upper rim of the macrocycle as inhibitors of protein tyrosine phosphatase 1B (PTP1B) and other PTPs.Results and discussion. The properties of sulfonylcalix[4]arene with four phosphonic acid groups introduced at the upper rim were compared with those of the macrocycles containing four non-ionizable tert-butyl or trifluoroacetamide functions. The sulfonylcalix[4]arene tetrakis-methylphosphonic acid was found to inhibit PTP1B with IC50 value in the low-micromolar range without selectivity over other PTPs, such as TC-PTP, MEG1, MEG2, SHP2, and PTPβ. At the same time, modification of sulfonylcalix[4]arene with trifluoroacetamide substituents led to inhibition of PTP1B with IC50 of 1.4 μM and 4- to 28 fold selectivity over the other PTPs. In order to understand the ability of inhibiting PTP1B by sulfonylcalix[4]arene with introduced trifluoroacetamide groups the molecular docking and molecular dynamic simulations were performed. The inhibition mechanism was discussed.Experimental part. The activities of the test compounds in vitro were examined spectrophotometrically measuring the rate of hydrolysis of p-nitrophenyl phosphate as a substrate of PTPs. The molecular docking was performed by AutoDock Vina.Conclusions. This study can start an approach to develop new inhibitors of PTPs by variations in the nonionogenic substituents on the upper rim of sulfonylcalix[4]arene scaffold.Цель работы. Сравнение производных сульфонилкаликс[4]арена, содержащих способные и не способные к ионизации остатки на верхнем ободе макроцикла, как ингибиторов РТР1В и других протеинтирозинфосфатаз.Результаты и их обсуждение. Свойства сульфонилкаликс[4]арена с четырьмя фосфонатными группами, закрепленными на верхнем ободе макроцикла, сравнивались со свойствами соединений, содержащих трет-бутильный или трифторацетамидный остатки. Было установлено, что сульфонилкаликс[4] арен-тетракис-метилфосфоновая кислота ингибирует PTP1B со значением IC50 в низкомикромолярном диапазоне без селективности по отношению к другим PTPазам, таким как TC-PTP, MEG1, MEG2, SHP2 и PTPβ. Модификация сульфонилкаликс[4]арена остатками трифторацетамида привела к ингибированию PTP1B со значением IC50 1,4 мкм и 4-28-кратной селективности по отношению к другим PTPазам. Для выяснения ингибирующей способности сульфонилкаликс[4]арена с трифторацетамидными заместителями относительно PTP1B были выполнены молекулярный докинг и моделирование методом молекулярной динамики. Обсуждается возможный механизм ингибирования.Экспериментальная часть. Активность соединений исследовали спектрофотометрически, измеряя скорость ферментативного гидролиза п-нитрофенилфосфата, используемого в качестве субстрата протеинтирозинфосфатаз. Молекулярный докинг был выполнен с помощью AutoDock Vіna.Выводы. Это исследование может быть основой нового подхода к разработке ингибиторов PTPаз путем модификации верхнего обода сульфонилкаликс[4]аренового каркаса неионогенными заместителями.Мета роботи. Порівняння похідних сульфонілкалікс[4]арену, які містять здатні та нездатні до іонізації залишки на верхньому вінці макроциклу, як інгібіторів РТР1В та інших протеїнотирозинфосфатаз.Результати та їх обговорення. Властивості сульфонілкалікс[4]арену з чотирма фосфонатними групами, приєднаними до верхнього вінця макроциклу, порівнювалися з властивостями сполук, які містять чотири трет-бутильні або трифторацетамідні замісники. Було встановлено, що сульфонілкалікс[4]арентетракіс-метилфосфонова кислота інгібує PTP1B зі значенням IC50 в низькомікромолярному діапазоні без селективності стосовно інших PTPаз, таких як TC-PTP, MEG1, MEG2, SHP2 та PTPβ. Модифікація сульфонілкалікс[4]арену залишками трифторацетаміду забезпечила інгібування PTP1B зі значенням IC50 1,4 мкМ з 4-28-кратною селективністю відносно інших PTPаз. Для з’ясування інгібувальної здатності похідної сульфонілкалікс[4]арену з трифторацетамідними замісниками відносно PTP1B було застосовано молекулярний докінг та моделювання методом молекулярної динаміки. Обговорюється можливий механізм інгібування.Експериментальна частина. Активність сполук досліджували спектрофотометрично, вимірюючи швидкість ферментативного гідролізу п-нітрофенілфосфату як субстрату протеїнотирозинфосфатаз. Молекулярний докінг було виконано за допомогою AutoDock Vina.Висновки. Це дослідження може бути основою нового підходу до розробки інгібіторів PTPаз шляхом модифікації верхнього вінця сульфонілкалікс[4]аренового каркасу неіоногенними замісниками

Інгібітори ацетилхолінестерази з тіазолієвим скафолдом: структурні особливості і способи зв’язування

Aim. To assess the structural features of substituents and the role of a thiazolium scaffold in mechanisms of acetylcholinesterase inhibition by thiazolium salts.Results and discussion. On the basis of activities of model compounds at pH 6.5 and pH 8.0 and the results of molecular docking the binding modes of quaternized derivatives of 5-(2-hydroxyethyl)-4-methylthiazole with different substituents in position 3 and 5 were analyzed. The presence of (N)3-benzyl substituent provides the inhibitor fixation in the catalytic anionic site, whereas acyl fragments of substituents in position 5 are situated in the peripheral anionic site. Logarithms of ІС50 values of the thiazolium inhibitors, except for the compounds containing O-acyl carbocyclic groups, linearly depend on the calculated docking energies in case of a thiazolium, ion as well as a neutral tetrahedral intermediate of the thiazolium ring opening.Experimental part. Thiazolium salts were synthesized by the known methods. The activity of acetylcholinesterase was studied by Ellman’s method. Molecular docking to the active site of acetylcholinesterase was performed using an AutoDock 4.2 program.Conclusions. Structural fragments of substituents in positions 3 and 5 of the heterocyclic scaffold provide binding of the inhibitor in the catalytic anionic site and the peripheral anionic site of acetylcholinesterase, respectively. The heterocyclic scaffold can be bound to the enzyme as a thiazolium ion or a neutral tetrahedralintermediate of the ring opening reaction.Целью работы была оценка структурных особенностей заместителей и роли тиазолиевого скаффолда в механизмах ингибирования ацетилхолинэстеразы солями тиазолия.Результаты и их обсуждение. На основании активности при рН 6,5 и рН 8,0 и согласно результатов молекулярного докинга проанализированы способы связывания ацетилхолинэстеразой кватернизированных производных 5-(2-гидроксиэтил)-4-метилтиазола с различными заместителями в положениях 3 и 5. Наличие (N)3-бензильного заместителя обеспечивает лучшее закрепление ингибитора в каталитическом анионном сайте, тогда как ацильные фрагменты заместителей в положении 5 располагаются в области периферического анионного сайта. Логарифмы значений ІС50, за исключением соединений с О-ацильными карбоциклическими группами, линейно зависят от рассчитанных энергий докинга как в случае тиазолиевого иона, так и в случае нейтрального тетраэдрического интермедиата раскрытия тиазолиевого цикла.Экспериментальная часть. Соли тиазолия синтезированы известными методами. Активность ацетилхолинэстеразы определяли по методу Эллмана. Молекулярный докинг в область активного центра ацетилхолинэстеразы выполнен с использованием программы AutoDock 4.2.Выводы. Структурные фрагменты заместителей в положениях 3 и 5 гетероциклического скаффолда обеспечивают связывание ингибитора в области каталитического и периферического сайтов ацетилхолинэстеразы, соответственно. Гетероциклический скаффолд может быть связан в форме тиазолиевого иона илив форме нейтрального тетраэдрического интермедиата раскрытия тиазолиевого цикла.Метою роботи була оцінка структурних особливостей замісників і ролі тіазолієвого скафолду у механізмах інгібування ацетилхолінестерази солями тіазолію.Результати та їх обговорення. На основі активності при рН 6,5 і рН 8,0 та за результатами молекулярного докінгу проаналізовані способи зв’язування ацетилхолінестеразою кватернізованих похідних 5-(2-гідроксіетил)-4-метилтіазолу з різними замісниками в положеннях 3 і 5. Наявність N(3)-бензильного замісника забезпечує найкраще закріплення інгібітора в каталітичному аніонному сайті, тоді як ацильні фрагменти замісників у положенні 5 розташовуються в області периферичного аніонного сайту. Логарифми значень ІС50, за виключенням сполук з О-ацильними карбоциклічними групами, лінійно залежать від розрахованих енергій докінгу як у випадку тіазолієвого іону, так і у разі нейтрального тетраедричного інтермедіату розкриття тіазолієвого циклу.Експериментальна частина. Солі тіазолію синтезовані відомими методами. Активність ацетилхолінестерази визначали за методом Елмана. Молекулярний докінг у область активного центру ацетилхолінестерази здійснено з використанням програми AutoDock 4.2.Висновки. Структурні фрагменти замісників у положеннях 3 і 5 гетероциклічного скафолду забезпечують зв’язування інгібітора в області каталітичного і периферичного аніонних сайтів ацетилхолінестерази, відповідно. Гетероциклічний скафолд може бути зв’язаний у формі тіазолієвого іона або у формі нейтраль-ного тетраедричного інтермедіату розкриття тіазолієвого циклу

Молекулярний докінг і оцінка тіакалікс[4]арену та сульфонілкалікс[4]арену як платформи для конструювання інгібіторів глутатіон-S-трансферази

It is known that overexpression of isozymes of glutathione S-transferase family is one of the causes for the resistance of cancer cells to the action of drugs. Therefore, inhibitors of these enzymes can be considered as potential drugs.Aim. To assess in silico calix[4]arene, thiacalix[4]arene, and sulfonyl alkyl[4]arene as a molecular platform for designing inhibitors of glutathione S-transferase.Results and discussion. Docking models of complexes of glutathione S-transferase with α-hydroxymethylphosphonate derivatives of calix[4]arene, thiacalix[4]arene, and sulfonylcalix[4]arene were calculated and analyzed. The binding models obtained by AutoDock 4.2 program were assessed by the molecular dynamics simulations. It has been shown that sulfonyl groups of the sulfonylcalix[4]arene macrocycle can be involved in additional stabilization of the enzyme-inhibitor complex. In addition, the affinity of the inhibitors to the enzyme depends on the stereoisomeric α-hydroxymethylphosphonate residues located at the upper rim of the macrocycle.Experimental part. Molecular docking of macrocyclic compounds to the active site region of glutathione S-transferase was performed using AutoDock 4.2 and AutoDock Vina. Molecular dynamics was modeled using NAMD 2.10 program.Conclusions. It has been determined that sulfonylcalix[4]arene can be a promising molecular platform for designing inhibitors of glutathione S-transferase.Известно, что избыточная экспрессия изоферментов семейства глутатион-S-трансфераз является одной из причин устойчивости раковых клеток к действию лекарственных препаратов. Поэтому ингибиторы этих ферментов могут быть потенциальными лекарственными средствами.Целью работы была сравнительная оценка in silico каликс[4]арена, тиакаликс[4]арена и сульфонилкаликс[4]арена в качестве молекулярной платформы для конструирования ингибиторов глутатион-S-трансферазы.  Результати и их обсуждение. Рассчитаны и проанализированы докинг-модели комплексов глутатион-S-трансферазы с α-гидроксиметилфосфонатными производными каликс[4]арена, тиакаликс[4]арена и сульфонилкаликс[4]арена. Полученные с помощью программы AutoDock 4.2 модели связывания были оценены методом молекулярной динамики. Показано, что сульфонильные группы сульфонилкаликс[4] ареновой макроциклической платформы могут стабилизировать фермент-ингибиторный комплекс. Кроме этого, cродство ингибиторов к ферменту зависит от стереоизомерии α-гидроксиметилфосфоновых остатков на верхнем ободе макроцикла. Экспериментальная часть. Молекулярный докинг макроциклических соединений в область активного центра глутатион-S-трансферазы выполнен с использованием программ AutoDock 4.2 и AutoDock Vina. Моделирование методом молекулярной динамики проведено с помощью программы NAMD 2.10.                                                                                                        Выводы. Установлено, что сульфонилкаликс[4]арен может быть перспективной молекулярной платформой для конструирования ингибиторов глутатион-S-трансферазы.Відомо, що надлишкова експресія ізоферментів родини глутатіон-S-трансфераз є однією з причин стійкості ракових клітин до дії лікарських препаратів. Тому інгібітори цих ферментів можуть бути потенційними лікарськими засобами.Метою роботи була порівняльна оцінка in silico калікс[4]арену, тіакалікс[4]арену та сульфонілкалікс[4] арену як молекулярної платформи для конструювання інгібіторів глутатіон-S-трансферази.Результати та їх обговорення. Розраховані і проаналізовані докінг-моделі комплексів глутатіон-S-трансферази з α-гідроксиметилфосфонатними похідними калікс[4]арену, тіакалікс[4]арену та сульфонілкалікс[4]арену. Отримані за допомогою програми AutoDock 4.2 моделі зв’язування були оцінені методом молекулярної динаміки. Показано, що сульфонільні групи сульфонілкалікс[4]аренової макроциклічної платформи можуть бути додатково залучені до стабілізації фермент-інгібіторного комплексу. Крім того, спорідненість інгібіторів до ферменту залежить від стереоізомерії α-гідроксиметилфосфонових залишків, розташованих на верхньому вінці макроциклу.Експериментальна частина. Молекулярний докінг макроциклічних сполук в область активного центру глутатіон-S-трансферази було здійснено з використанням програм AutoDock 4.2 та AutoDock Vina. Моделювання методом молекулярної динаміки виконано за допомогою програми NAMD 2.10.Висновки. Встановлено, що сульфонілкалікс[4]арен може бути перспективною молекулярною платформою для конструювання інгібіторів глутатіон -S-трансферази

<em>TESS</em> Cycle 2 observations of roAp stars with 2-min cadence data

\ua9 The Author(s) 2023.We present the results of a systematic search of the Transiting Exoplanet Survey Satellite (TESS) 2-min cadence data for new rapidly oscillating Ap (roAp) stars observed during the Cycle 2 phase of its mission. We find seven new roAp stars previously unreported as such and present the analysis of a further 25 roAp stars that are already known. Three of the new stars show multiperiodic pulsations, while all new members are rotationally variable stars, leading to almost 70 per cent (22) of the roAp stars presented being α2 CVn-type variable stars. We show that targeted observations of known chemically peculiar stars are likely to overlook many new roAp stars, and demonstrate that multiepoch observations are necessary to see pulsational behaviour changes. We find a lack of roAp stars close to the blue edge of the theoretical roAp instability strip, and reaffirm that mode instability is observed more frequently with precise, space-based observations. In addition to the Cycle 2 observations, we analyse TESS data for all-known roAp stars. This amounts to 18 further roAp stars observed by TESS. Finally, we list six known roAp stars that TESS is yet to observe. We deduce that the incidence of roAp stars amongst the Ap star population is just 5.5 per cent, raising fundamental questions about the conditions required to excite pulsations in Ap stars. This work, coupled with our previous work on roAp stars in Cycle 1 observations, presents the most comprehensive, homogeneous study of the roAp stars in the TESS nominal mission, with a collection of 112 confirmed roAp stars in total