Проєкт Закону України щодо створення самоврядувального ветеринарного органу з урахуванням міжнародного досвіду

The article researched the OIE Terrestrial Animal Health Code to be a crucial part of the WTO international trade legal framework. The study established that countries wishing to become full members of the WTO should bring their legislation in line with OIE standards, according to which the veterinarian is the person with appropriate education, licensed by the independent self-governing body of the particular country. Empirical, systematic, and theoretical research methods, as well as the foreign experience of veterinary medicine colleagues from Poland, Ireland, Italy, Great Britain, and Austria, allowed the authors of this article to implement the received information concerning the creation of the statutory veterinary body into the draft law of Ukraine. The article revealed that according to Article 3.2.5. of the Terrestrial Animal Health Code of the World Health Organization, only the Self-governing Body carried the legal responsibility and acted based on legislative acts. The authors proposed the draft of the Law of Ukraine “On Professional Activity of the Doctor of Veterinary Medicine and Self-governing Body (Veterinary Parliament)”. Implementation of this Law on practice is necessary and timely because 1) veterinary medicine doctors will be united into a single body, which is interested in increasing the prestige of the profession; 2) there will be a reduction in the percentage of conflict of interests (the state provides services and the state controls the performance of these services) due to the transfer of state veterinary doctors to the private segment; 3) the state will delegate services to the self-governing body for the organization of preventive measures and measures to eliminate infectious and parasitic diseases of animals, zoonosis; 4) there will be control of “Lifelong learning” by deprivation of permission or suspension of the permit to carry out the veterinary practice.У статті досліджено, що Кодекс здоров’я наземних тварин МЕБ є ключовою частиною правової бази міжнародної торгівлі СОТ. Встановлено, що країни, які бажають стати повноправними членами СОТ, повинні привести своє законодавство у відповідність до стандартів МЕБ, згідно з якими лікар ветеринарної медицини – це особа з відповідною освітою, ліцензована незалежним самоврядувальним органом певної країни. Емпіричні, системні та теоретичні методи дослідження, а також закордонний досвід колег-лікарів ветеринарної медицини з Польщі, Ірландії, Італії, Великобританії, Австрії дозволили авторам даної статті імплементувати отриману інформацію щодо створення статутного ветеринарного органу в законопроєкт України. Виявлено, що згідно зі Ст. 3.2.5. Кодексу здоров’я наземних тварин Всесвітньої організації здоров’я лише самоврядувальний орган несе юридичну відповідальність і діє на підставі законодавчо-правових актів. Авторами запропоновано Проєкт Закону України “Про професійну діяльність лікаря ветеринарної медицини та самоврядувальний орган (Ветеринарний парламент)”. Прийняття даного Закону на практиці є необхідним та на часі, оскільки: 1) відбудеться об’єднання лікарів ветеринарної медицини у єдиний орган, який зацікавлений у підвищенні престижності професії; 2) матиме місце зменшення відсотка конфлікту інтересів (держава надає послуги і держава контролює виконання цих послуг) за рахунок переведення державних лікарів ветеринарної медицини у сегмент приватних; 3) відбуватиметься делегування державою самоврядувальному органу послуг на організацію профілактичних заходів та заходів щодо ліквідації інфекційних і паразитарних захворювань тварин, зоонозів; 4) матиме місце контроль “Освіти впродовж життя” шляхом позбавлення або призупинення дозволу на здійснення ветеринарної практики

Інновації в управлінні людськими ресурсами: готовність та можливість здійснювати страхування на довготривалий період

Ця стаття присвячена аналізу системи управління людськими ресурсами щодо просування довготривалого страхування у провінції Хенань (Китай) на прикладі міжнародного інноваційного досвіду. Систематизація наукових напрацювань з означеної проблематики засвідчила, що науковці переважно застосовують метод опитування для визначення мотивів працівників страхуватись на довготривалий період. Таким чином, у рамках дослідження застосовано метод експертної оцінки для формування опитувальника. Теоретичною та методологічною основою дослідження стали загальні та спеціальні методи наукового пізнання економічних явищ та процесів. У ході дослідження застосовано діалектичний метод для синтезу теоретичних та методологічних основ управління людськими ресурсами щодо готовності та спроможності здійснювати страхування на довгостроковий період. Опитування проводилось із 20 січня по 31 березня 2020 року. За результатами емпіричного дослідження, встановлено, що частка працівників, які мають наміри страхуватись на довготривалий період та рівнем доходу менше ніж 2000 юань становить 65.4%, із рівнем доходу від 2000 до 4000 юань – 69%, та з рівнем доходу від 4000 до 6000 юань – 74.1%. У роботі застосовано регресійний аналіз для визначення статистичної значущості між залежними та незалежними змінними. Дослідження емпірично підтверджує та теоретично доводить, що рівень проінформованості про страхування не впливає на попит на страхові послуги. Результати дослідження мають практичну цінність та можуть бути корисними менеджерам з управління персоналом при формуванні тактики впливу на поведінку працівників. Таким чином, на основі отриманих результатів дослідження автори сформували низку рекомендацій, зокрема: 1) підвищити публічність та стандартизувати систему управління довготривалим страхуванням; 2) сприяти розвитку сестринської справи в Китаї; 3) впроваджувати кращі іноземні практики у сфері довгострокового страхування; 4) удосконалити систему страхування та диверсифікувати страхові послуги.This paper summarizes the arguments within the scientific discussion on the investigation of human resource management of willingness and ability of long-term care insurance. The main purpose of the research is to investigate human resource management of willingness and ability of long-term care insurance considering the innovative international experience and the case of Henan province in China. Systematization literary sources and approaches for solving how the person could be motivated to use long-term care insurance indicate that this goal could be reached by issuing questionnaires. The relevance of the decision of this scientific problem is that the demand for long-term care insurance, domestic and foreign scholars mainly use questionnaire survey to conduct quantitative and qualitative research. Investigation of the proposed topic in the paper is carried out in the following logical sequence: the method of expert analysis allowed forming the survey of long-term care insurance. The research's theoretical and methodological basics are general scientific and special methods of certain economic phenomena and processes' cognition. The dialectical method was used to synthesize theoretical and methodological foundations of human resource management of willingness and ability of long-term care insurance foreign countries and China and formulate conclusions. Methodological tools of the research methods were respondents from January 20, 2020, until the end of March 31, 2020. The paper presents the results of the empirical analysis that the proportion of those willing to participate in the long-term care insurance system with an income of «less than 2,000 yuan» is 65.4%; the proportion of those willing to participate in the long-term care insurance system with an income of «2000-4000 yuan» is 69.0%, and the proportion of those willing to participate in the long-term care insurance system with an income of «4000-6000 yuan» is 74.1%. The regression analysis as the statistical method was used to determine whether and to what extent dependent and independent variables are significant. The research empirically confirms and theoretically proves that the factors of the insurance awareness model and the regression of Q24 «are you willing to participate in the longterm care insurance system» are not significant, indicating that the insurance awareness factor is not an influential factor for the old-age care insurance demand. Therefore, the original hypothesis was denied, and the insurance consciousness model factors became not significantly related to the willingness of demand for long-term care insurance. The research results could be useful for those who have a deal with responsible staff, but for this reason, some indicators could influence his behavior. Summing up the results of the held scientific research it could be done the following recommendations. First of all, strengthening publicity and standardize management of long-term care insurance system. Secondly, that should be accelerated the development of the nursing industry with aging, chronic diseases, and other increasingly serious, China's medical resources are very scarce, especially in the nursing industry. Thirdly, it would be progressive if China absorbed the foreign long-term care insurance experience. Fourthly, it should be improved the design of long-term care insurance and increased the types of insurance products