Features of organ-saving foot amputation associated with ozone therapy, local application of autologous platelet-rich plasma and vacuum sanitization of postoperative wound in patients with ischemic-gangrenous form of diabetic foot syndrome

Improvement of reparative process of the chronic wounds with the insufficiency of peripheral blood suppling in patients suffering from diabetes mellitus is an important issue requiring further investigation. An optimal choice of surgery, effective renewal of blood supply and active stimulation of tissue repair on the cellular level are essential components of success treatment of this problem.Objective of research: From 2017 to 2020, the efficiency of one of the variants of organ-saving surgery performed on 210 patients with an ischemic-gangrenous form of diabetic foot syndrome was studied.Materials and methods. Control group included 104 patients (49.52%), were the treatment carried out in accordance with the standard scheme. The main group (106 patients - 50.47%) in addition to the standard therapy have used regional ozone therapy, vacuum sanitization and local application of autologous platelet-rich plasma (APRP).Results. These proposed measures reduced the period of clinical treatment to 24±1,2 days in the main group compared to 37±2,4 in the control one. 2 years later, patients of the main group confirmed the formation of a foot stump functionally adapted for walking with angular dislocation of fragments of the cuboid and scaphoid bones.Two years after foot amputation due to the ischemic-gangrenous form of diabetic foot syndrome (DFS), the amount of repeated above knee amputations was 1.8 times higher in the control group in comparison with the main group, which is indicative of a reasonable use of the complex of activate a reparative process in the wound.Conclusions: The suggested modification of the organ-saving and partial foot amputation in patients with IV degree of ischemia and DFS is indicative of a possibility to perform such kind of surgery as a variant of choice.The complex of proposed additional measures including regional ozone therapy, vacuum sanitization and local administration of autologous platelet-rich plasma activates a reparative process of a chronic foot wound and promotes an effective treatment of patients with ischemic-gangrenous form of DFS

Our sad but useful experience of conducting practical classes with international students under harsh conditions of reconstruction: how did we cope dust, dirt, limitations and interference?

ИНОСТРАННЫЕ СТУДЕНТЫИНОЯЗЫЧНОЕ ОБРАЗОВАНИЕОБУЧЕНИЕ ИНОСТРАННЫХ СТУДЕНТОВПРАКТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ ОБУЧЕНИЯОБРАЗОВАТЕЛЬНЫЕ ТЕХНОЛОГИИУЧЕБНЫЙ ПРОЦЕС

How adequate is our curriculum?

УЧЕБНЫЕ ПЛАНЫБОЛОНСКИЙ ПРОЦЕССУЧЕБНЫЕ ПРОГРАММЫМЕЖДУНАРОДНОЕ СОТРУДНИЧЕСТВООБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕВЫСШЕЕ МЕДИЦИНСКОЕ ОБРАЗОВАНИ

Application of methods of students active practical study in the system of modern higher medical education

ВЫСШЕЕ МЕДИЦИНСКОЕ ОБРАЗОВАНИЕОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕПЕДАГОГИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИПРАКТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ ОБУЧЕНИЯМЕТОДИКА ПРЕПОДАВАНИЯОБУЧЕНИ

Ендоваскулярні оперативні втручання для корекції критичної ішемії нижніх кінцівок при синдромі стопи діабетика

The aim of the work: to analyze the possibilities of endovascular correction of stenotic-occlusive lesions of the arteries of the popliteal-ankle-foot segment with diabetic foot syndrome and critical lower limb ischemia. Materials and Methods. The study is based on the analysis of the results of clinical observation and treatment of 87 patients with diabetic foot syndrome with stenotic-occlusive lesions of the arteries of the popliteal and foot-segment and development of critical limb ischemia (mean age (67.3±8.35 years). The main indication for endovascular arterial intervention was lower limb ischemia degree 4 by Fontaine. The criterion for evaluating the effectiveness of surgery in this study was considered to be residual stenosis less than 30. Results and Discussion. The use of endovascular interventions for stenotic-occlusive lesions of the arteries of the lower leg leads to the restoration of patency of the arteries and immediate clinical success in 94.3 % of observations. Adverse factors affecting the clinical outcome of the operation are the combined lesion of the arteries of the lower leg and the length of the lesions of the arteries more than 5 cm. pathology, lack of plastic material or common trophic changes in the affected limb.Цель работы: проанализировать возможности эндоваскулярной коррекции стенотически-окклюзионных поражений артерий подколенно-голенно-стопового сегмента при синдроме стопы диабетика и критической ишемии нижних конечностей. Материалы и методы. Исследование базируется на анализе результатов клинического наблюдения и лечения 87 больных с синдромом стопы диабетика с стенотически-окклюзионным поражением артерий подколенно-голенно-стопового сегмента и развитием критической ишемии нижних конечностей (средний возраст (67,3 ± 8,35) года). Основным показанием к выполнению эндоваскулярных артериальных вмешательств была ишемия нижней конечности IV ст. по Fontaine. Критерием оценки эффективности оперативного вмешательства в данном исследовании считали остаточный стеноз менее 30. Результаты исследований и их обсуждение. Применение эндоваскулярных вмешательств при стенотически-окклюзионных поражениях артерий голени приводит к восстановлению проходимости артерий и непосредственного клинического успеха в 94,3 % наблюдений. Неблагоприятными факторами, влияющими на клинический исход операции, является комбинированное поражение артерий голени и протяженность поражения артерий более 5 см. Показания к выполнению баллонной ангиопластики могут быть расширены при многоуровневых окклюзиях артерий у больных с ишемической формой стопы диабетика в случаях невозможности выполнения открытой реконструкции из-за тяжелой сопутствующей патологии, отсутствии пластического материала или распространенных трофических изменениях пораженной конечности.Мета роботи: проаналізувати можливості ендоваскулярної корекції стенотично-оклюзійних уражень артерій підколінно-гомілково-стопового сегмента при синдромі стопи діабетика та критичній ішемії нижніх кінцівок. Матеріали і методи. Дослідження базується на аналізі результатів клінічного спостереження та лікування 87 хворих на синдром стопи діабетика з стенотично-оклюзійним ураженням артерій підколінно-гомілково-стопового сегмента та розвитком критичної ішемії нижніх кінцівок (середній вік хворих (67,3±8,35) року). Основним показанням до виконання ендоваскулярних артеріальних втручань була ішемія нижньої кінцівки IVст. за Fontaine. Критерієм оцінки ефективності оперативного втручання у даному дослідженні вважали залишковий стеноз менше 30. Результати досліджень та їх обговорення. Застосування ендоваскулярних втручань при стенотично-оклюзійних ураженнях артерій гомілки призводить до відновлення прохідності артерій і безпосереднього клінічного успіху в 94,3 % спостережень. Несприятливими чинниками, що впливають на клінічний результат операції, є комбіноване ураження артерій гомілки та протяжність ураження артерій більше 5 см. Показання до виконання балонної ангіопластики можуть бути розширені при багаторівневих оклюзіях артерій у хворих з ішемічною формою стопи діабетика у випадках неможливості виконання відкритої реконструкції через тяжку супутню патологію, відсутність пластичного матеріалу або поширених трофічних змінах ураженої кінцівки

Індивідуалізована хірургічна тактика при синдромі діабетичної стопи

The aim of the work: to develop an individualized algorithm for surgical treatment of patients with diabetic foot syndrome (DFS). Materials and Methods. The comprehensive clinical study covers 123 cases of surgical treatment of DFS (patients of various degrees according to the PEDIS classification, I–V stages according to F. Wagner, with mild, moderate, severe infection according to IDSA). The development of the algorithm of surgical activity in DFS was carried out according to the recommendations of the Institute for Algorithmic Medicine (Houston, USA), using software (HTML/XML/GMT) package Document Exploration and Linking Tool/ ddons (DELTA) developed by Vienna University of Technology, Institute of Software Technology and Interactive Systems, Information Angi­neering Group, Vienna, Austria. Results and Discussion. Angiographic or technical success of endovascular interventions, which leads to a significant increase in the lumen of the vessel in the area of ​​stenosis or occlusion, was obtained in 94.3 % of cases. The technical success of balloon angioplasty was observed in almost all cases; the slightly worse angiographic results were obtained with interventions on several arteries of the shin – 55.0–94.1 % of successful angioplasties. In ischemic and mixed neuroischemic forms, most patients were able to compensate for critical ischemia by performing vascular interventions. The proposed algorithm of surgical interventions for DFS requires further study under conditions of greater randomization and expansion of the cohort of patients.Цель работы: разработать индивидуализированный метод хирургического лечения больных синдромом диабетической стопы (СДС). Материалы и методы. Комплексное клиническое исследование охватывает 123 случая хирургического лечения СДС (больные различной степени по классификации PEDIS, I–V стадий за F. Wagner, с легкой, умеренной, тяжелой инфекцией с IDSA). Разработку алгоритма хирургической активности при СДС осуществляли согласно рекомендациям Institute for Algorithmic Medicine (Хьюстон, США) с использованием программного (HTML / XML / GMT) пакета Document Exploration and Linking Tool / Addons (DELTA) разработанного Vienna University of Technology, Institute of Software Technology and Interactive Systems, Information Engineering Group, Vienna, Austria. Результаты исследований и их обсуждение. Ангиографический или технический успех эндоваскулярных вмешательств, что приводит к существенному увеличению просвета сосуда в зоне стеноза или окклюзии, был нами получен в 94,3 % наблюдений. Технический успех баллонной ангиопластики наблюдался практически во всех случаях, несколько хуже ангиографические результаты получены при вмешательствах на нескольких артериях голени – 55,0–94,1 % успешных ангиопластики. При ишемической и смешанной нейроишемической формах у большинства больных удавалось компенсировать критическую ишемию выполнением сосудистых вмешательств. Предложенный алгоритм хирургических вмешательств при СДС требует дальнейшего изучения в условиях большей рандомизации и расширения когорты пациентов.Мета роботи: розробити індивідуалізований алгоритм хірургічного лікування хворих на синдром діабетичної стопи (СДС). Матеріали і методи. Комплексне клінічне дослідження охоплює 123 випадки хірургічного лікування СДС (хворі різних ступенів за класифікацією PEDIS, І-V стадій за F. Wagner, з легкою, помірною, тяжкою інфекцією за IDSA). Розробку алгоритму хірургічної активності при СДС здійснювали згідно з рекомендаціями Institute for Algorithmic Medicine (Гʼюстон, США), з використанням програмного (HTML/XML/GMT) пакету Document Exploration and Linking Tool / Addons (DELTA), розробленого Vienna University of Technology, Institute of Software Technology and Interactive Systems, Information Engineering Group, Vienna, Austria. Результати досліджень та їх обговорення. Ангіографічний або технічний успіх ендоваскулярних втручань, що призводить до істотного збільшення просвіту судини в зоні стенозу або оклюзії, ми отримали в 94,3 % спостережень. Технічний успіх балонної ангіопластики спостерігали практично в усіх випадках, дещо гірші ангіографічні результати отримано при втручаннях на декількох артеріях гомілки – 55,0–94,1 % успішних ангіопластик. При ішемічній та змішаній нейроішемічній формах у більшості хворих вдавалося компенсувати критичну ішемію виконанням судинних втручань. Запропонований алгоритм хірургічних втручань при СДС потребує подальшого вивчення за умов більшої рандомізації та розширення когорти пацієнтів

Активні методи практичного навчання іноземних студентів за спеціальністю «Сестринська справа» (ОКР - бакалавр) з дисципліни «Клінічне медсестринство в хірургії»

While using at the practical lessons on clinical nursing in surgery, along with testing students, consideration of surgical problems, reasoning of student’s point of view, discussions with teachers, training and mastering practical skills, all these considerably improve learning of the subject material.Применение на практических занятиях по клиническому медсестринству в хирургии, наравне с тестированием студентов, обсуждением хирургической проблемы, доказательства, аргументации собственного мнения, дискуссии с преподавателем, отработки и усвоения практических навыков значительно улучшают усвоение тематического материала.Застосування на практичних заняттях із клінічного медсестринства в хірургії, поряд із тестуванням студентів, обговорення хірургічної проблеми, доведення, аргументування власного погляду, дискусії з викладачем, відпрацювання та засвоєння практичних навичок значно покращують засвоєння тематичного матеріалу

Educational process under conditions of credit-module system while studying surgery by 5-6 year students on specialties "General medicine" and "Pediatrics"

ПЕДИАТРИЯ /ОБУЧУЧЕБНЫЙ ПРОЦЕССКРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЕ ОБУЧЕНИЕИННОВАЦИИ В ОБРАЗОВАНИИОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ, ПРЕДДИПЛОМНО

Вплив електричного поля постійного струму на швидкість епітелізації ран у хворих на синдром діабетичної стопи

The aim of the work: to study the development of wound process in dynamics by means of examination of impression smear from the wounds of patients with diabetic foot syndrome by means of Pokrovska-Makarova method, planimetric examination by means of L. M. Popova method in case of treatment by traditional methods combined with galvanization of an afflicted lower limb and application of interstitial Berlithion electrophoresis. Materials and Methods. 113 patients with complicated forms of diabetic foot syndrome were examined and treated. Group 1 of patients underwent a traditional course of treatment, whereas a complex of treatment measures was complemented with galvanization of the affected lower extremity for the patients of group 2 at an early stage of the postoperative period. The patients of group 3 were additionally treated with local interstitial electrophoresis of Berlithion during an early stage of the postoperative period. A control over the dynamics of the wound process was carried out by means of estimating wound impression smears. Results and Discussion. A comparison of the rate of the transition of the cytological picture of impression smears from the inflammatory type to the regenerative, regenerative-inflammatory and finally to the regenerative types demonstrated that these processes among patients of 1st group occurred, on an average, during 20 days, among patients of the group 2 during 16 days and group 3 – during 14 days. Reducing the area of injury in patients of group 1 is ≈ 1 % per day, patients in group 2 – 2 %, followed by – 2.1–2.2 % per day and patients in group 3 speed up wound area reduction on an average 3 %. Therefore, under effect of direct current of electric field an inflammatory type of cytogram was found mainly from the 3–4 to 7–8th days compared with the control group, where these phenomena were found from the 3-4 to the 11–12th days. Approximately similar dynamics was found in case of ISEP action with Berlithion. When the wound process is passed into the second phase which is evidenced by the appearance of inflammatory impression smear, the rate of regeneration appeared to be the highest in the group of patients who received interstitial electrophoresis with Berlithion.Цель работы: изучить динамичное развитие раневого процесса с помощью исследования отпечатка-мазка из ран больных с синдромом диабетической стопы методом Покровской–Макарова, планиметрического обследования методом Л. М. Поповой при лечении традиционными методами в сочетании с гальванизацией пораженной нижней конечности и применения интерстициального берлитионового электрофореза. Материалы и методы. Обследовано и пролечено 113 больных с синдромом диабетической стопы. 1-я группа больных получала традиционное лечение, 2-й группе пациентов комплекс лечебных мероприятий в раннем послеоперационном лечении дополняли гальванизацией поражённой нижней конечности и больным 3-й группы в раннем послеоперационном периоде присоединяли локально внутритканевый электрофорез с берлитионом. Контроль за динамикой раневого процесса осуществляли путём оценки мазков-отпечатков с ран и планиметрическим исследованием. Сравнение темпа перехода цитологической картины мазка-отпечатка от воспалительного до воспалительнорегенераторного, регенераторно-воспалительного и, наконец, регенераторного типа продемонстрировало, что эти процессы у больных 1-й группы происходили, в среднем, на протяжении 20 дней, у больных 2-й группы на протяжении 16 дней и у 3-й – на протяжении 14 дней. Уменьшение площади раны у больных 1-й группы составляет ≈ 1 % в сутки, у больных 2-й группы – 2 %, в последующем – 2,1–2,2 % в сутки и у пациентов 3-й группы скорость уменьшения площади раны в среднем составил 3 %. Поэтому под действием прямого постоянного тока цитограмма была представлена воспалительным типом преимущественно с 3–4 по 7–8 день по сравнению с контрольной группой, где эти явления были обнаружены с 3–4 по 11–12 день. Примерно похожая динамика была обнаружена в случае действия интерстециального электрофореза с берлитионом. Когда раневой процесс переходит во вторую фазу, о чем свидетельствует появление воспалительно-регенераторного мазка, скорость регенерации оказалась большей в группе пациентов, получавших интерстециальный электрофорез с берлитионом.Мета роботи: вивчити динамічний розвиток ранового процесу за допомогою дослідження відбитка-мазка з ран хворих на діабетичний синдром стопи методом Покровської–Макарова, планіметричного обстеження методом Л. М. Попової у разі лікування традиційними методами у поєднанні з гальванізацією ураженої нижньої кінцівки та застосування інтерстиціального берлітіонового електрофорезу. Матеріали і методи. Обстежено і проліковано 113 хворих на синдром діабетичної стопи. 1-ша група хворих отримувала традиційне лікування, у 2-й групі пацієнтів комплекс лікувальних заходів у ранньому післяопераційному періоді доповнювали гальванізацією ураженої нижньої кінцівки і хворим 3-ї групи в ранньому післяопераційному періоді приєднували локально внутрішньотканинний електрофорез із берлітіоном. Контроль за динамікою ранового процесу здійснювали шляхом оцінки мазків-відбитків із ран та планіметричним дослідженням. Результати досліджень та їх обговорення. Порівняння темпу переходу цитологічної картини мазка-відбитка від запального до запальнорегенераторного, регенераторно-запального і, нарешті, регенераторного типу продемонструвало, що ці процеси у хворих 1-ї групи відбувались, у середньому, протягом 20 днів, у 2-й групі протягом 16 днів і у 3-й групі протягом 14 днів. Зменшення площі рани у хворих 1-ї групи складає ≈ 1 % на добу, у хворих 2-ї групи – 2 %, у подальшому – 2,1–2,2 % на добу. У пацієнтів 3-ї групи темп зменшення площі рани в середньому склав 3 %. Тому під дією прямого постійного струму цитограма була представлена запальним типом переважно з 3–4 по 7–8 день порівняно з контрольною групою, де ці явища були виявлені з 3–4 по 11–12 день. Приблизно схожа динаміка була виявлена у випадку дії інтерстеційного електрофорезу з берлітіоном. Коли рановий процес переходить у другу фазу, про що свідчить поява запальнорегенераторного мазка, швидкість регенерації виявилася найбільшою у групі пацієнтів, які отримували інтерстеційний електрофорез із берлітіоном

ВПЛИВ ІШЕМІЧНО-РЕПЕРФУЗІЙНОГО СИНДРОМУ НА АКТИВАЦІЮ СИСТЕМИ ПЕРЕКИСНОГО - ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ У ТКАНИНІ ПЕЧІНКИ

The purpose of the study. The leading mechanism of damage after ischemia / reperfusion is the overproduction of reactive oxygen species. This process leads to the formation of a number of products of lipid peroxidation (LPO).In order to clarify the development of the process of lipid peroxidation, the study of diene conjugates is important. They are the primary products of lipid peroxidation and relate to toxic metabolites that have a damaging effect on lipoproteins, proteins, enzymes and nucleic acids.The above mechanisms are actively occurring in victims with combined trauma and reperfusion injury, and at the same time justifies the need to study changes in the LPO system in such victims in order to correct their treatment.The aim of the work is to study the effect of ischemic-reperfusion syndrome on changes in the lipid peroxidation system of the liver tissue in an experiment in animals with a combined injury of the abdominal organs.Material and methods. In the experiment, 80 mature white male Wistar rats weighing 190-220 g were used.Animals were divided into control and 3 experimental groups (8 animals in each group). In the animals of the first experimental group the development of ischemic-reperfusion syndrome was studied. In the second group under study, a closed injury of the abdominal organs and hypovolemic shock were modeled. In the third group, damages of the first two groups were combined. The control animals were given anesthesia, without the formation of any injuries.In the liver homogenate, the level of diene conjugates, triene conjugates, and malondaldehyde was examined in a day, three, and seven days after injury modeling.Animals of the experimental groups were removed from the experiment in the conditions of thiopental sodium anesthesia by the method of total bleeding from the heart.Results. Analysis of the obtained results showed that the imposition of hemostatic harnesses for a period of 2:00 causes a significant activation of the POL system in the liver tissue, even after seven days, the indicators of MDA, DC and TC did not return to normal values. Comparing the research groups with each other, they have found that the content of DC in the second group was statistically higher than in the first and less than in the third one. In DG-3, the indicator DU is statistically greater than in DG - 1 and DG - 2 in all control points of the experimental study.In DG - level 3, MDA grew up to seven days: starting from the first day it increased 9.4 times (p <0.001), after three days it increased 15.7 times (p <0.001) and seven days later it increased 18.2 times ( p <0.001) compared to benchmarks.The previously mentioned shows the prospect of further research in the context of the correction of systemic changes that occur following the ischemic period.Findings. The ischemic-reperfusion syndrome in the model of a combined injury of the abdominal organs leads to the development of systemic changes, which is indirectly indicated by a significant increase in the performance of the POL system.Ведущим механизмом повреждения после ишемии / реперфузии является избыточная продукция активных форм кислорода. Этот процесс приводит к образованию целого ряда продуктов перекисного окисления липидов (ПОЛ). С целью уточнения развития процесса перекисного окисления липидов важное значение имеет изучение диеновых конъюгатов. Они являются первичными продуктами ПОЛ и относятся к токсическим метаболитам, которые оказывают повреждающее действие на липопротеиды, белки, ферменты и нуклеиновые кислоты.Вышеуказанные механизмы активно происходят у пострадавших с сочетанной травмой и реперфузионного повреждения, и одновременно обосновывают необходимость изучения изменений системы ПОЛ в таких пострадавших с целью коррекции их лечения.Цель работы – изучить влияние ишемически-реперфузионного синдрома на изменения в системе перекисного окисления липидов ткани печени в эксперименте у животных с сочетанной травмой органов брюшной полости.Материалы и методы. В эксперименте использовали 80 половозрелых белых крыс-самцов линии Wistar массой 190-220 г. Животных разделили на контрольную и 3 опытные группы (по 8 животных в каждой группе). У животных первой опытной группы изучали развитие ишемически-реперфузионного синдрома. Во второй исследовательские группе   моделировали закрытую травму органов брюшной полости и гиповолемический шок. В третьей группе исследования сочетали повреждения первых двух групп. Животных контрольной группы вводили в наркоз, без формирования любых травм.В гомогенате печени исследовали уровень диеновых конъюгатов, триенових конъюгатов и малонового деальдегиду через сутки, три и семь суток после моделирования травм. Животных опытных групп выводили из эксперимента в условиях тиопентал натриевого наркоза методом тотального кровопускания из сердца.Результаты. Анализ полученных результатов показал, что наложение кровоостанавливающих жгутов сроком на 2:00 вызывает значительную активацию системы ПОЛ в ткани печени, даже через семь суток показатели МДА, ДК и ТК не возвращались к нормальным величинам. Сравнивая исследовательские группы между собой, выяснили, что содержание ДК во второй группе был статистически больше,  чем в первой и меньше, чем в третьей. В ГД-3 показатель ДУ статистически больше,  чем в ГД - 1 и ГД - 2 во всех контрольных точках экспериментального исследования.В ГД - 3 уровень МДА рос до семи суток: начиная с первых суток вырос в 9,4 раза (р <0,001), через трое суток в 15,7 раза (р <0,001) и через семь суток в 18,2 раза ( р <0,001) по сравнению с контрольными показателями.Вышеуказанное показывает перспективу дальнейшего исследования в разрезе коррекции системных изменений, которые возникают в после ишемическом периоде.Выводы. Ишемически-реперфузионный синдром в модели сочетанной травмы органов брюшных полостей  приводит к развитию системных изменений, о чем косвенно свидетельствует значительный рост показателей системы ПОЛ.Провідним механізмом пошкодження після ішемії/реперфузії є надлишкова продукція активних форм кисню. Цей процес призводить до утворення цілого ряду продуктів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ).З метою уточнення розвитку процесу перекисного окиснення ліпідів важливе значення має вивчення дієнових кон’югатів. Вони є первинними продуктами ПОЛ та відносяться до токсичних метаболітів, які надають шкідливу дію на ліпопротеїди, білки, ферменти і нуклеїнові кислоти. Вищевказані механізми активно відбуваються у постраждалих із поєднаною травмою та реперфузійними пошкодженнями, та водночас обґрунтовують необхідність вивчення змін системи ПОЛ у таких постраждалих з метою корекції їх лікування. Мета роботи – вивчити вплив ішемічно-реперфузійного синдрому на зміни у системі перекисного окислення ліпідів тканини печінки в експерименті у тварин з поєднаною травмою органів черевної порожнини.Матеріали та методи. В експерименті використали 80 статевозрілих  білих щурів-самців лінії Wistar масою 190-220 г. Тварин розподілили на контрольну і 3 дослідні  групи (по 8 тварин у кожній групі). У тварин першої дослідної групи  вивчали розвиток ішемічно-реперфузійного синдрому. У другій дослідні групі  моделювали закриту травму органів черевної порожнини та  гіповолемічний шок.  У третій групі дослідження поєднували пошкодження перших двох груп. Тварин контрольної групи вводили в наркоз, без формування жодних травм.У гомогенаті печінки досліджували рівень дієнових кон’югатів, трієнових кон’югатів та малонового деальдегіду через добу, три та сім діб після моделювання травм. Тварин дослідних груп виводили з експерименту в умовах тіопентало натрієвого наркозу методом тотального кровопускання з серця.Результати. Аналіз отриманих результатів показав, що накладання кровоспинних джгутів терміном на дві години викликає значну активацію системи ПОЛ у тканині печінки, навіть через сім діб показники МДА, ДК та ТК не поверталися до нормальних величин. Порівнюючи дослідні групи між собою, з’ясували, що вміст ДК у другій групі був статистично більшим,  ніж у першій та меншим,   ніж у третій. У ГД-3 показник ДК був статистично більшим,   ніж у ГД – 1 та ГД – 2 у всіх контрольних точках експериментального дослідження.У ГД – 3  рівень МДА зростав до сьомої доби: починаючи з першої доби, зріс у 9,4 раза  (р<0,001), через три доби – у 15,7 раза  (р<0,001) та через сім діб– у 18,2 раза (р<0,001) порівняно з контрольними показниками.Вищевказане показує перспективу подальшого дослідження в розрізі корекції системних змін, які виникають в післяішемічному періоді.Висновки. Ішемічно-реперфузійний синдром в моделі поєднаної травми органів черевної порожнин, призводить до розвитку системних змін, про що опосередковано засвідчує  значне зростання показників системи ПОЛ.