Мультимодальна покрокова тактика хірургічного лікування хворих з гострим некротичним панкреатитом

Мета. Оцінити ефективність розробленої тактики мультимодального покрокового хірургічного лікування гострого некротичного панкреатиту (ГНП). Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 317 хворих з ГНП, яким протягом 2013-2017 рр. застосовували запропоновану тактику виконання хірургічних втручань. Для оцінки ефективності лікування вивчали вперше виявлену органну недостатність (ОН) після операції, тривалість інтенсивної терапії, післяопераційні ускладнення та летальність. Результати. Застосування запропонованої тактики забезпечило зменшення частоти виконання широкої лапаротомної некрсеквестректомії до 14,5% та відтермінування його на строк після 4-го тижня від початку захворювання у 82,6% оперованих пацієнтів. У післяопераційному періоді ускладнення спостерігали у 28,3% пацієнтів, загальна летальність становила 3,5%, після виконання широких лапаротомних некрсеквестректомій - 6,5%. Висновки. Використання мультимодальної покрокової тактики хірургічного лікування хворих з ГНП забезпечує зменшення частоти виконання широкої лапаротомної некрсеквестректомії та частоти виникнення післяопераційних ускладнень

Хірургічна тактика лікування гострого некротичного панкреатиту

The aim of the work: to estimate efficacy of proposed tactic of surgical treatment of acute necrotizing pancreatitis. Materials and Methods. We analyzed results of treatment of 317 patients with acute necrotizing pancreatitis in whom proposed tactic of surgical interventions was used during 2013–2019. New onset of organ failure after operation, duration of intensive care treatment, postoperative complications and mortality rates were studied. Results and Discussion. We used the step-up approach of surgical treatment which started from either diapeutic transcutaneous ultrasound-guided procedures in 48.2 % and endoscopic ultrasound-guided – in 46.2 % observations. Transcutaneous procedures were followed by less complication rate in acute necrotic collections cases whereas endoscopic interventions – in walled-off pancreatic necrosis patients. Wide laparotomic necrosectomies was applied in 14.5 % of patients after 4th week from onset. Overall mortality rate was 3.5 %, after interventional treatment – 6.5 %. Application of step-up tactic of surgical  treatment in patients with ANP decreases necessary in wide laparotomic necrosectomies and reduces level of postoperative complications.Цель работы: оценить эффективность разработанной хирургической тактики лечения острого некротического панкреатита. Материалы и методы. Проведенный анализ результатов лечения 317 больных острым некротическим панкреатитом, у которых в течение 2013-2019 годов использовали предложенную тактику проведения хирургических вмешательств. Для оценки эффективности лечения изучали впервые обнаруженную органную недостаточность после операции, продолжительность интенсивной терапии, послеоперационные осложнения и летальность. Результаты исследований и их обсуждение. Применяли пошаговую тактику хирургического лечения, которая начиналась с диапевтических транскутанных вмешательств у 48,2 % и эндоскопических – в 46,2 % наблюдений. Транскутанные вмешательства сопровождались меньшей частотой осложнений у больных с острыми некротическими скоплениями, а эндоскопические – у пациентов с ограниченными очагами панкреатического некроза. Широкие лапаротомные некрсеквестрэктомии выполнялись у 14,5 % наблюдений после 4 недели от начала заболевания. Общая летальность составила 3,5 %, послеоперационная – 6,5 %. Использование пошаговой хирургической тактики лечения больных острым некротическим панкреатитом уменьшает потребность в широких лапаротомных некрсеквестрэктомиях и способствует снижению уровня послеоперационных осложнений.Мета роботи: оцінити ефективність розробленої хірургічної тактики лікування гострого некротичного панкреатиту. Матеріали і методи. Проведений аналіз результатів лікування 317 хворих на гострий некротичний панкреатит, в яких протягом 2013–2019 рр. використовували запропоновану тактику проведення хірургічних втручань. Для оцінки ефективності лікування вивчали вперше виявлену органну недостатність після операції, тривалість інтенсивної терапії, післяопераційні ускладнення та летальність. Результати досліджень та їх обговорення. Застосовували покрокову тактику хірургічного лікування, яка розпочиналася з діапевтичних транскутанних втручань у 48,2 % та ендоскопічних – у 46,2 % спостережень. Транскутанні втручання супроводжувалися меншою частотою ускладень у хворих із гострими некротичними скупченнями, а ендоскопічні – у пацієнтів із відмежованими вогнищами панкреатичного некрозу. Широкі лапаротомні некрсеквестректомії виконані в 14,5 % спостережень після 4 тижня від початку захворювання. Загальна летальність становила 3,5 %, післяопераційна – 6,5 %. Використання покрокової хірургічної тактики лікування хворих на гострий некротичний панкреатит зменшує потребу в широких лапаротомних некрсеквестректоміях та сприяє зниженню рівня післяопераційних ускладнень

Результати хірургічного лікування парадуоденального (groove) панкреатиту

Мета. Покращити результати хірургічного лікування пацієнтів з парадуоденальним панкреатитом шляхом розробки та впровадження нових методик оперативних втручань та застосування диференційованої тактики лікування хворих. Матеріали і методи. Проаналізовано результати лікування 1261 пацієнта з хронічним панкреатитом в Інституті за період з 2014 по 2018 р., 106 із них, у яких діагностовано парадуоденальний панкреатит, включено до дослідження. Результати. Консервативне лікування проведено 34 (32,1%) пацієнтам. Мініінвазивні втручання під контролем ендоскопічної ультрасонографії виконані 25 (23,6%) пацієнтам. Відкрите хірургічне втручання виконано 47 (44,3%) пацієнтам: дуоденозберігаючу резекцію підшлункової залози - 40 (37,8%), панкреатодуоденектомію - 7 (6,6%). Висновки. У разі застосування мініінвазивних методів лікування та органозберігаючих операцій скорочується тривалість перебування хворих у стаціонарі з (18,4 ± 2,6) (95% довірчий інтервал - ДІ) до (14,2 ± 5,5) (95% ДІ) дня та знижується частота розвитку післяопераційних ускладнень з 42,9 до 4 - 12,5%

Above-ground phytomass dynamics in autogenic succession of an ecosystem

It was found that a regular growth in the above-ground phytomass occurs during autogenic succession, which is approximated by logarithmic dependence with high reliability indices. External, including anthropogenic, effects on the process of succession lead to a decrease in the rate of phytomass growth. Besides, the rate of phytomass changes is influenced by endo-ecogenesis caused by various plant species, entering the ecosystem at certain stages of succession. The above-ground phytomass portioning behaviour makes it possible to use it to create a unified indicator of dynamics. Each plant species can be only within certain indicators of the phytomass of their plant communities. At the same time, there is a normal distribution of the projective cover value. This allows us to work out synphytoindication methods for determining the dynamics indicato

Hepatoprotective Effect of Spissum Extract from Immature Walnut based on Model of Paracetamol-Induced Acute Liver Injury in Rats

According to the World Health Organization (WHO), more than 2 billion people in the world suffer from hepatopathy. Medicine-induced liver injury presents 12.8 to 14.0% of all adverse reactions to medicinal products. Paracetamol (latin Paracetamolum) is one of the most commonly used analgesics, which is on the WHO Essential Medicines List. Paracetamol-induced liver toxicity is associated with accumulation of its toxic metabolite N-acetyl-p-benzoquinone imine (NAPQI) that is a free radical enhancing lipid peroxidation, disturbing the energy state and causing death of hepatocytes. Nowadays, the problem of effective therapy of liver disease has yet to be resolved and it determines the relevance of searching for or creating new effective remedies. Speaking from this perspective, the medicinal plant walnut (Juglans regia L.) attracts attention because it is a promising object for creation of new gastroprotective remedies with hepatoprotective action. The study of hepatoprotective action of SAAE 30 (spissum aqueous alcoholic extract) was conducted on the model of acute Paracetamol-induced liver injury (Paracetamol Darnitsa Tablets 500 mg No. 10). As a reference substance, the medicinal product Legalon 70 was used. The results of the study revealed that application of SAAE 30 optimized a potential increase in the activity of antioxidant liver protection, as evidenced by a 3.3 times increase in content of reduced glutathione (RG) with regard to animals with hepatitis. Growth of antioxidant protection affected by SAAE 30 provided inhibition of lipid peroxidation intensity, thus the content of TBA-reactants decreased by 1.7 times (p <0.05). The investigated extract showed a potential anticytolytic activity: ALT activity decreased significantly by 1.6 and 1.8 times, respectively. Under the influence of SAAE 30, glycogen content returned to normal and reached the same level as in intact animals. Application of SAAE 30 contributed to a 1.4 times reduction of cholesterol content in bile, along with 1.2 times increase of bile acids level and 1.4 times decrease of AP activity. As affected by SAAE 30, there was a 1.7 times increase of cholesterol-cholate ratio (CCR) with regard to the group of model pathology and a significant increase of bile secretion rate by 1.35. Conclusion: The stated results show that in the presence of paracetamol-induced toxic hepatitis, SAAE 30 contributes to an increase in antioxidant liver protection, normalizes the glycogen-synthetic, chole-excretion and cholate-forming abilities of the organ and has a positive effect on the regulation of lipid metabolism. Thus, under the conditions of oxidative stress of the hepatobiliary system, SAAE 30 shows a pronounced hepatoprotective effect, which is equated with the effect of silymarin-containing hepatoprotector Legalon 70

Саркопенія як фактор прогнозування розвитку післяопераційних ускладнень у хворих з аденокарциномою підшлункової залози

Мета. Визначення впливу саркопенії на виникнення ускладнень після резекційних оперативних втручань на підшлунковій залозі (ПЗ) з приводу її злоякісних пухлин. Матеріали і методи. Проведено ретроспективний аналіз результатів лікування 87 пацієнтів, яким були виконані радикальні оперативні втручання. За допомогою передопераційної комп’ютерної томографії (КТ) розраховували в одиницях Хаунсфільда (од. Х.) середнє значення щільності (Hounsfield Unit Average Calculation - HUAC) та сумарний індекс (Total Psoas Index - TPI) великого поперекового м’яза на рівні ІІІ поперекового хребця. Результати. У 35 (40,2%) пацієнтів виявили саркопенію, застосовуючи показник HUAC. Післяопераційні ускладнення виникли у 21 (60%) хворого з саркопенією, померли 2 (5,7%) хворих. Післяопераційні ускладнення виникли у 16 (30,8%) хворих без саркопенії, помер 1 (1,9%) хворий. Застосовуючи показник TPI, саркопенію діагностували у 38 (43,7%) хворих, із них ускладнення виникли у 21 (55,3%), померли 2 (5,3%). Ускладнення виникли у 16 (32,6%) хворих без саркопенії, помер 1 (2,0%) хворий. Висновки. Саркопенія достовірно впливає на частоту післяопераційних ускладнень, її виявлення може бути використано для покращення відбору пацієнтів перед виконанням резекції ПЗ з приводу її злоякісних новоутворень