Photochemistry of Furyl- and Thienyldiazomethanes: Spectroscopic Characterization of Triplet 3-Thienylcarbene

Photolysis (λ \u3e 543 nm) of 3-thienyldiazomethane (1), matrix isolated in Ar or N2 at 10 K, yields triplet 3-thienylcarbene (13) and α-thial-methylenecyclopropene (9). Carbene 13 was characterized by IR, UV/vis, and EPR spectroscopy. The conformational isomers of 3-thienylcarbene (s-E and s-Z) exhibit an unusually large difference in zero-field splitting parameters in the triplet EPR spectrum (|D/hc| = 0.508 cm–1, |E/hc| = 0.0554 cm–1; |D/hc| = 0.579 cm–1, |E/hc| = 0.0315 cm–1). Natural Bond Orbital (NBO) calculations reveal substantially differing spin densities in the 3-thienyl ring at the positions adjacent to the carbene center, which is one factor contributing to the large difference in D values. NBO calculations also reveal a stabilizing interaction between the sp orbital of the carbene carbon in the s-Z rotamer of 13 and the antibonding σ orbital between sulfur and the neighboring carbon—an interaction that is not observed in the s-E rotamer of 13. In contrast to the EPR spectra, the electronic absorption spectra of the rotamers of triplet 3-thienylcarbene (13) are indistinguishable under our experimental conditions. The carbene exhibits a weak electronic absorption in the visible spectrum (λmax = 467 nm) that is characteristic of triplet arylcarbenes. Although studies of 2-thienyldiazomethane (2), 3-furyldiazomethane (3), or 2-furyldiazomethane (4) provided further insight into the photochemical interconversions among C5H4S or C5H4O isomers, these studies did not lead to the spectroscopic detection of the corresponding triplet carbenes (2-thienylcarbene (11), 3-furylcarbene (23), or 2-furylcarbene (22), respectively)

Effective knowledge management in translational medicine

<p>Abstract</p> <p>Background</p> <p>The growing consensus that most valuable data source for biomedical discoveries is derived from human samples is clearly reflected in the growing number of translational medicine and translational sciences departments across pharma as well as academic and government supported initiatives such as Clinical and Translational Science Awards (CTSA) in the US and the Seventh Framework Programme (FP7) of EU with emphasis on translating research for human health.</p> <p>Methods</p> <p>The pharmaceutical companies of Johnson and Johnson have established translational and biomarker departments and implemented an effective knowledge management framework including building a data warehouse and the associated data mining applications. The implemented resource is built from open source systems such as i2b2 and GenePattern.</p> <p>Results</p> <p>The system has been deployed across multiple therapeutic areas within the pharmaceutical companies of Johnson and Johnsons and being used actively to integrate and mine internal and public data to support drug discovery and development decisions such as indication selection and trial design in a translational medicine setting. Our results show that the established system allows scientist to quickly re-validate hypotheses or generate new ones with the use of an intuitive graphical interface.</p> <p>Conclusions</p> <p>The implemented resource can serve as the basis of precompetitive sharing and mining of studies involving samples from human subjects thus enhancing our understanding of human biology and pathophysiology and ultimately leading to more effective treatment of diseases which represent unmet medical needs.</p

Evolution of chronic heart failure syndrome in a patient with myocardial infarction and complex rhythm disturbances

Abstract: today the problem of chronic heart failure as a complication of myocardial infarction and other cardiovascular diseases continues to be relevant, due to the increase in the prevalence of heart failure, especially the severe stage of heart disease and the main causes of deaths of this cohort of patients. The article presents a clinical case of chronic heart failure syndrome with complex rhythm disturbances in the patient against the background of the transferred transmural myocardial infarction and hypertension. The authors demonstrated that after a thorough assessment of the risk and benefit of various treatment methods, the therapeutic and surgical tactics of management of the patient in this clinical situation were correctly chosen, which allowed not only to prolong life, but also to improve the quality of life of the patient. Thus, in this clinical case, we show the importance of personalized therapy in the progression of chronic heart failure syndrome in patients with combined cardiovascular disease.На сегодняшний день проблема хронической сердечной недостаточности, как осложнение инфаркта миокарда и другой сердечно-сосудистой патологии продолжает оставаться актуальной, связно это с увеличением распространенности сердечной недостаточности, особенно тяжелой стадии поражения сердца и основными причинами летальных исходов данной когорты пациентов. В статье представлен клинический случай синдрома хронической сердечной недостаточности со сложными нарушениями ритма у пациента на фоне перенесенного трансмурального инфаркта миокарда и гипертонической болезни. Авторами продемонстрировано, как после тщательной оценки риска и пользы различных методов лечения была правильно подобрана терапевтическая и хирургическая тактика ведения больного в данной клинической ситуации, что позволило не только продлить жизнь, но и улучшить качество жизни пациента. Таким образом, данным клиническим случаем мы показываем важность персонифицированной терапии при прогрессировании синдрома хронической сердечной недостаточности у пациентов с сочетанной сердечно-сосудистой патологией

Ocrelizumab versus Interferon Beta-1a in Relapsing Multiple Sclerosis

Supported by F. Hoffmann–La Roche

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ДІЄТОТЕРАПІЇ ПРИ ГІПЕРТОНІЧНІЙ ХВОРОБІ

The article features the diet therapy in hypertension, recommendations of the World Health Organization (WHO), leading European nutritionists and cardiologists on the disease. The aim of the study – to get acquainted with the nutritional characteristics of hypertension; analyze known publications on nutrition and diet therapy in hypertension. Also, changes in lifestyle are recommended for the prevention and treatment of hypertension. Cardiovascular disease is one of the leading causes of morbidity and remains one of the major causes of mortality in economically developed countries. One of the most serious health problems today is arterial hypertension, a leading risk factor for myocardial infarction and stroke, as well as the cause of disability and death among people of working age. WHO experts from the 12 largest countries in the world have said that about 20 % of the adult population of the planet suffers from high blood pressure, hypertension "is younger" in recent decades. In this regard, according to researchers, pressure is reduced by 19 % in boys and 16 % in girls. Therefore, the problems of further improving the treatment and prevention of arterial hypertension are extremely relevant and have become the subject of numerous studies, including the areas of nutrition and diet therapy. At present, the main factors of food risk for hypertension are excessive intake of sodium, saturated fatty acids, excess and caloric diet, etc. The article gives recommendations for changing the way of life for the prevention and treatment of hypertension. Fatty foods, stomach overload with food, high salt content, water retention in the body, and as a result of increased pressure, lead to an increase in the number of cardiovascular diseases. This review of the literature describes and examines the nutritional features of different countries of the world, examines the effects of diet therapy and provides recommendations for improving the health of the population: limiting sodium intake (no more than 5 g/day); reduce the total amount of liquid (up to 1–1.2 liters per day); maintaining adequate potassium consumption (through fresh fruits and vegetables); consumption of sufficient amounts of calcium, magnesium and other minerals; food fibers; enriching your diet with seafood; slimming (Mediterranean diet with moderate use of red wine); reduction or complete refusal to use foods rich in caffeine; flour products, semi-finished products, etc.; increase in physical activity (walking and running in the fresh air, swimming, cycling, exercises on a bike). Conclusions. Proper nutrition in hypertension is one of the important ways to normalize the functions of the heart and blood vessels, thereby improving the quality of life without leading to fatal results. Nutrition should help to maintain health, meet the needs of the body in nutrients, calories, as well as vitamins and mineral elements.В статье показаны особенности диетотерапии при гипертонической болезни, приведены рекомендации Всемирной организации здравоохранения (ВОЗ), ведущих европейских нутрициологов и кардиологов по поводу этого заболевания. Цель исследования – ознакомиться с особенностями питания при гипертонической болезни. Проанализировать известные публикации об особенностях питания и диетотерапии при гипертензии. А также рекомендованы изменения образа жизни для профилактики и лечения гипертонической болезни. Сердечно-сосудистые болезни занимают одно из ведущих мест среди заболеваемости и остаются одной из важных причин смертности в экономически развитых странах. Одной из наиболее серьезных проблем здоровья сегодня является артериальная гипертензия, ведущий фактор риска инфаркта миокарда и инсульта, а также причиной инвалидности и смерти среди людей трудоспособного возраста. Эксперты ВОЗ из 12 крупнейших стран мира заявили, что около 20 % взрослого населения планеты страдает от высокого кровяного давления, гипертензия “молодеет” в последние десятилетия. В связи с этим, по данным исследователей, давление снижается у 19 % мальчиков и 16 % девочек. Поэтому проблемы дальнейшего совершенствования лечения и профилактики артериальной гипертензии чрезвычайно актуальны и стали предметом многочисленных исследований, в том числе области диетологии и диетотерапии. В настоящее время основными факторами пищевого риска для гипертонической болезни являются избыточное потребление натрия, насыщенных жирных кислот, избыточное и калорийное питание и т. д. В статье приведены рекомендации по изменению образа жизни для профилактики и лечения гипертензии. Обильная пища, перегрузка желудка едой, содержание большого количества солей, задержка воды в организме, и как результат повышенное давление, приводят к увеличению числа сердечно-сосудистых заболеваний. В данном обзоре литературы описаны и исследованы пищевые особенности разных стран мира, изучено влияние диетотерапии и приведены рекомендации для улучшения здоровья населения: ограничение потребления натрия (не более 5 г/сут.); уменьшить общее количество жидкости (до 1–1,2 л в сут.); поддержание адекватного потребления калия (через свежие фрукты и овощи); потребление достаточного количества кальция, магния и других минералов; пищевых волокон; обогащение своего рациона морепродуктами; похудение (средиземноморская диета с умеренным употреблением красного вина); сокращение или полный отказ от употребления продуктов, богатых кофеином; мучные изделия, полуфабрикаты и др.; повышение физической активности (ходьба и бег на свежем воздухе, плавание, езда на велосипеде, упражнения на велотренажере). Выводы. Правильное питание при гипертонии является одним из важных способов нормализации функций сердца и сосудов, тем самым улучшая качество жизни, не приводя к фатальным результатам. Питание должно помогать поддерживать здоровье, удовлетворять потребности организма в питательных веществах, калориях, а также в витаминах и минеральных элементах.У статті показано особливості дієтотерапії при гіпертонічній хворобі, наведено рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), провідних європейських нутриціологів і кардіологів щодо цього захворювання. Мета дослідження – ознайомитися з особливостями харчування при гіпертонічній хворобі. Проаналізувати відомі публікації щодо харчування і дієтотерапії при гіпертензії. А також порекомендувати зміни способу життя для профілактики й лікування гіпертонічної хвороби. Серцево-судинні хвороби займають одне з провідних місць серед захворюваності й залишаються однією з важливих причин смертності в економічно розвинених країнах. Однією із найсерйозніших проблем здоров’я сьогодення є артеріальна гіпертензія, провідний фактор ризику інфаркту міокарда та інсульту, а також причиною інвалідності та смерті серед людей працездатного віку. Експерти ВООЗ із 12 найбільших країн світу зауважили, що близько 20 % дорослого населення планети страждає від високого кров’яного тиску, гіпертензія “молодшає” в останні десятиліття. У зв’язку з цим, за даними дослідників, тиск знижується у 19 % хлопчиків і 16 % дівчаток. Тому проблеми подальшого удосконалення лікування і профілактики артеріальної гіпертензії є надзвичайно актуальними і стали предметом численних досліджень, зокрема в галузі дієтології і дієтотерапії. У даний час основними чинниками харчового ризику для гіпертонічної хвороби є надмірне споживання натрію, насичених жирних кислот, надмірне та калорійне харчування тощо. У статті наведено рекомендації щодо зміни способу життя для профілактики і лікування гіпертензії. Надмірне харчування перевантаження шлунка їжею, вміст великої кількості солей, затримка води в організмі, і як результат підвищений тиск, призводять до збільшення кількості серцево-судинних захворювань. У даному огляді літератури описано і досліджено харчові особливості різних країн світу, вивчено вплив дієтотерапії та наведено рекомендації для поліпшення здоров’я населення: обмеження споживання натрію (не більше 5 г/добу); зменшення загальної кількості рідини (до 1–1,2 л на добу); адекватне вживання калію (у вигляді свіжих фруктів і овочів); споживання достатньої кількості кальцію, магнію та інших мінералів; харчових волокон; збагачення свого раціону морепродуктами; схуднення (середземноморська дієта з помірним вживанням червоного вина); скорочення або повна відмова від споживання продуктів, багатих на кофеїн; виробів із борошна, напівфабрикатів тощо; підвищення фізичної активності (ходьба і біг на свіжому повітрі, плавання, їзда на велосипеді, вправи на велотренажері). Висновки. Правильне харчування при гіпертензії є одним з важливих способів нормалізації функцій серця і кровоносних судин, тим самим покращуючи якість життя, не призводячи до фатальних результатів. Харчування повинно сприяти збереженню здоров'я, задовольняти потреби організму в поживних речовинах, калоріях, а також вітаміни і мінеральні елементи