ЦІЛЬОВІ ОРІЄНТИРИ НАПРЯМІВ ПІДВИЩЕННЯ ФІНАНСОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ СЕКТОРІВ ППП ВІДПОВІДНО ДО ФІНАНСОВОЇ ПОЛІТИКИ ДЕРЖАВИ

The relationship between the financial potential of PPP sectors and financial policy has been identified, which testifies to the dependence of the overall development of public-private partnership on strategic decisions at the state level. An analysis of causal relationships with the use of the canonical correlation method has been carried out to determine the relationship between the financial potential of PPP sectors and the power of interaction with public finance policy. This allows not only to assess the prospects of the development of events in the event of a change in one of the indicators in a specific public-private partnership sector, but also in the presence of relevant mathematical and statistical models to obtain an estimate of the magnitude of secondary changes. In turn, government financial policy measures should be tailored to the current state of financial potential of public-private partnership. It is revealed that the financial potential of PPP sectors has a high degree of interaction with financial policy, which is confirmed by the adequacy of the system of canonical correlation equations. Ranking the indicators of the financial potential of the PPP and determining their factor load allowed formulating targets. Target indicators of public-private partnership financial potential are selected based on the sectors that are the basis for adjusting the state's financial policy in order to increase the financial potential of the public-private partnership: in the public sector - indicators of budget expenditures and the degree of subsidized equalization of regions by the state; by the private sector - indicators of the volume of return of financial resources spent on fixed assets and profitability of business entities; in the financial and credit sector, is an indicator of lending to non-financial corporations.Виявлено взаємозв’язок між фінансовим потенціалом секторів публічно-приватного партнерства та фінансовою політикою, що свідчить про залежність загального розвитку публічно-приватного партнерства від стратегічних рішень на рівні держави. В свою чергу, заходи фінансової політики держави повинні бути сформовані відповідно до поточного стану фінансового потенціалу публічно-приватного партнерства. Для визначення взаємозв'язків між фінансовим потенціалом секторів публічно-приватного партнерства і силу взаємодії із державною фінансовою політикою проведено аналіз причинно-наслідкових зв'язків із застосуванням методу канонічних кореляцій. Це дозволяє не лише оцінити перспективи розвитку подій в разі зміни одного з показників в певному секторі публічно-приватного партнерства, але і за наявності відповідних математичних і статистичних моделей отримати оцінку величини вторинних змін (тобто у іншому секторі). Виявлено, що фінансовий потенціал секторів публічно-приватного партнерства має високу ступінь взаємодії із фінансовою політикою, що підтверджено адекватністю системи рівнянь канонічних кореляцій. Ранжування показників фінансового потенціалу публічно-приватного партнерства та визначення їх факторного навантаження дозволило сформувати цільові показники. Відібрано цільові показники фінансового потенціалу публічно-приватного партнерства за секторами, які є підґрунтям для коригування фінансової політики держави з метою підвищення фінансового потенціалу публічно-приватного партнерства: за публічним сектором – показники обсягу видатків бюджету і ступінь дотаційного вирівнювання регіонів державою; за приватним сектором – показники обсягу повернення фінансових ресурсів, витрачених на основні засоби та прибутковість діяльності суб’єктів господарювання; за фінансово-кредитним сектором – показник обсягу кредитування, наданого нефінансовим корпораціям

The problem of cognitive-semantic grounds for verbs polysemy in English

The given article considers the problem of the cognitive and semantic basis for polysemanticism of verbs in English as one of the main mental processes that promotes changes and development of the meaning of words, the verbs in particula

The installation as a result of integration trends in the educational process

The method of the introduction of installations on the basis of the first course using interdisciplinary interaction tasks, and key concepts related to the execution of this assignment studentsРассмотрен опыт внедрения инсталляций на базе первого курса как результат межпредметного взаимодействия задач, а также основные понятия, связанные с выполнением данной работы студентам

МИТНА ПОЛІТИКА ДЕРЖАВИ КРІЗЬ ПРИЗМУ СТИМУЛІВ ТА ОБМЕЖЕНЬ

The article examines the place of the customs policy in the state financial policy. It has been established that the state’s customs policy is interrelated with the tax and budget policy of the state, because at the expense of customs payments (which are tax payments), implementation of the revenue part of the budget of the country is ensured. Due to revenues to the budget, redistribution of funds to various directions of social and economic development of the state is ensured. It has been proved that tax and customs policies have different goals. The tax policy is aimed at replenishing the state budget, and customs policy — not only contributes to the replenishment of the budget, but also regulates the processes of export and import, protects national commodity producers. The existence of a legal conflict with the controlling bodies responsible for budget, tax and customs policy has been established. The norms of the law do not provide for a clear distribution of powers between the Ministry of Finance of Ukraine and the bodies of the State Fiscal Service of Ukraine. The list of existing customs principles has been improved by adding the principles of the obligation to pay customs payments; preferences; restrictions or prohibitions on import of goods into the customs territory of Ukraine; fiscal sufficiency; stability; implementation. The place of Ukraine in the ranking of logistics efficiency is analyzed. It is established that Ukraine lost 19 positions in terms of the value of the index of logistics efficiency over the past two years. On the basis of the analysis of the logistics efficiency index, it was established that the lowest indicators of Ukraine are related to the customs clearance of goods (130 place in the rating), simplicity and prices of the organization of deliveries (95th place in the rating); Competence and quality of service provision (95th place in the rating). Based on the analysis of the norms of the Customs Code of Ukraine, tools for stimulating and limiting the use of customs privileges are summarized. Stimulation is manifested in preferential terms of taxation (exemption from taxation, lower rates of duty, tariff quotas). Limitations are limited-term privileges; a list of goods that can be imported into the territory of Ukraine in a certain amount without payment of the duty; the need to confirm the use of goods that were imported on preferential terms).Исследовано место таможенной политики в финансовой политике государства. Установлено, что таможенная политика государства взаимосвязана с налоговой и бюджетной политиками государства, поскольку за счет таможенных платежей (которые являются налоговыми платежами) обеспечивается выполнение доходной части бюджета страны. За счет поступлений в бюджет обеспечивается перераспределение средств на различные направления социально-экономического развития государства. Доказано, что налоговая и таможенная политики имеют разные цели. Налоговая политика направлена на пополнение бюджета государства, а таможенная политика — не только способствует пополнению бюджета, но и регулирует процессы экспорта и импорта, защищает национальных товаропроизводителей. Установлено существование правовой коллизии относительно контролирующих органов, ответственных за бюджетную, налоговую и таможенную политику. Нормы законодательства не предусматривают четкого распределения полномочий между Министерством финансов Украины и органами Государственной фискальной службы Украины. Усовершенствован перечень существующих принципов таможенного дела за счет добавления принципов обязательности уплаты таможенных платежей; преференционности; ограничения или запрета ввоза товаров на таможенную территорию Украины; фискальной достаточности; стабильности; имплементации.Проанализировано место Украины в рейтинге эффективности логистики. Установлено, что по значению индекса эффективности логистики за последние два года Украина потеряла 19 позиций. На основе анализа индекса эффективности логистики установлено, что самые низкие показатели Украины связаны с таможенным оформлением груза (130 место в рейтинге), простота и цены организации поставок (95 место в рейтинге); компетентность и качество предоставления услуг (95 место в рейтинге).На основании анализа норм Таможенного кодекса Украины обобщены инструменты стимулирования и ограничения при применении таможенных льгот. Стимулирование проявляется в льготных условиях налогообложения (освобождение от налогообложения; пониженные ставки пошлины, тарифные квоты). Ограничительный характер носят льготы с ограниченным сроком действия; перечень товаров, которые можно ввозить на территорию Украины в определенном количестве без уплаты пошлины; необходимость подтверждения целевого использования товаров, которые были ввезены на льготных условиях.Досліджено місце митної політики у фінансовій політиці держави. Установлено, що митна політика держави взаємопов’язана з податковою і бюджетною політиками держави, оскільки за рахунок митних платежів (які є податковими платежами) забезпечується виконання дохідної частини бюджету країни. За рахунок надходжень до бюджету забезпечується перерозподіл коштів на різні напрями соціально-економічного розвитку держави. Доведено, що податкова та митна політики мають різні цілі. Податкова політика спрямована на поповнення бюджету держави, а митна політика — не тільки сприяє поповненню бюджету, а й регулює процеси експорту та імпорту, захищає національних товаровиробників. Установлено існування правової колізії щодо органів контролю, які є відповідальними за бюджетну, податкову і митну політики. Норми законодавства не передбачають чіткого розподілу повноважень між Міністерством фінансів України та органами Державної фіскальної служби України. Удосконалено перелік наявних принципів митної справи за рахунок додавання принципів обов’язковості сплати митних платежів; преференційності; обмеження або заборони ввезення товарів на митну територію України; фіскальної достатності; стабільності; імплементації. Проаналізовано місце України в рейтингу ефективності логістики. Установлено, що за індексом ефективності логістики за останні два роки Україна втратила 19 позицій. На основі аналізу індексу ефективності логістики встановлено, що найнижчі показники України пов’язані з митним оформленням вантажу (130-те місце в рейтингу), простота і ціни організації поставок (95 місце в рейтингу); компетентність і якість надання послуг (95-те місце в рейтингу). На підставі аналізу норм Митного кодексу України узагальнено інструменти стимулювання та обмеження при застосуванні митних пільг. Стимулювання проявляється в пільгових умовах оподаткування (звільнення від оподаткування; знижені ставки мита, тарифні квоти). Обмежувальний характер мають пільги з визначеним терміном дії; перелік товарів, які можна ввозити на територію України в певній кількості без сплати мита; доцільність підтвердження цільового використання товарів, які були ввезенні на пільгових умовах.