Формування професійних компетентностей майбутніх інженерів ігрових проєктів у закладах вищої освіти

The modernization of education emphasizes the importance of training highly professional specialists in the field of computer science. In this regard, the formation of professional competencies of future game project engineers in higher education institutions at the bachelor's level acquires special knowledge. The article considers the theoretical foundations of the formation of professional competencies of future engineers of game projects, conducted a theoretical analysis of psychological and pedagogical sources on the research problem. Some aspects of the formation of professional competence of future professionals, which requires extensive use in the educational process of higher education technologies that help attract future engineers of game projects to acquire and manage knowledge, gain experience in solving professional problems, implementation of game projects. The use of active methods of pedagogical influence, the use of digital technologies, the introduction of appropriate tools to test the level of professional competence, the intensification of reproduction and application of knowledge and skills to solve professional problems and implement game projects.Key words: educational process, professional competence, project activity, digital technologies, gamification, game projects.Модернізація освіти підкреслює важливість підготовки високопрофесійних фахівців у галузі комп’ютерних наук. У зв’язку з цим особливого знання набуває формування професійних компетентностей майбутніх інженерів ігрових проєктів у закладах вищої освіти рівня бакалаврату. У статті розглянуто теоретичні засади формування професійних компетентностей майбутніх інженерів ігрових проєктів, проведено теоретичний аналіз психолого-педагогічних джерел із проблеми дослідження. Зазначено деякі аспекти формування професійної компетентності майбутніх фахівців, що вимагає широкого використання в освітньому процесі закладів вищої освіти технологій, які сприяють залученню майбутніх інженерів ігрових проєктів до набуття та управління знаннями, накопичення досвіду самостійного вирішення фахових завдань, реалізації ігрових проєктів. Розкрито задіяння активних методів педагогічного впливу, використання цифрових технологій, впровадження відповідних інструментаріїв для перевірки рівня професійної компетентності, активізацію відтворення та застосовування знань й умінь для вирішення професійних завдань та реалізації ігрових проєктів.Ключові слова: освітній процес, професійна компетентність, проєктна діяльність, цифрові технології, гейміфікація, ігрові проєкти

Elasto-plastic flow in cracked bodies using a new finite element model

Cracked geometries were studied by finite element techniques with the aid of a new special element embedded at the crack tip. This model seeked to accurately represent the singular stresses and strains associated with the elasto-plastic flow process. The present model was not restricted to a material type and did not predetermine a singularity. Rather the singularity was treated as an unknown. For each step of the incremental process the nodal degrees of freedom and the unknown singularity were found through minimization of an energy-like functional. The singularity and nodal degrees of freedom were determined by means of an iterative process

Effects of zebra mussels on cladoceran communities under eutrophic conditions

The purpose of this study was to determine how zebra mussels affected cladoceran community structure under eutrophic conditions. We conducted a mesocosm study where we manipulated the presence of zebra mussels and the presence of large-bodied Daphnia (Daphnia magna and Daphnia pulicaria). We also conducted a complimentary life-table experiment to determine how water from the zebra mussel treatment affected the life history characteristics of the cladoceran species. We anticipated that small- and large-bodied cladoceran species would respond differently to changes in algal quality and quantity under the effects of zebra mussels. Large-bodied Daphnia successfully established in the zebra mussel treatment but failed to grow in the control. We did not observe positive relationships between food concentrations and cladoceran abundances. However, the phosphorus content in the seston indicated that food quality was below the threshold level for large-bodied cladocerans at the beginning of the experiment. We believe that zebra mussels quickly enhanced the phosphorus content in the seston due to the excretion of inorganic phosphorus, thus facilitating the development of large-bodied Daphnia. In conclusion, our results suggest that zebra mussels can alter the phosphorus content of seston in lakes and this can affect the dynamics of crustacean zooplankton

Epiphytic metazoans on emergent macrophytes in oxbow lakes of the Krapina River, Croatia: differences related to plant species and limnological conditions

This study investigated the structure of the epiphytic metazoans on emerged macrophytes in the littoral zone of two oxbow lakes with different trophic levels. Differences in the diversity and density of the epiphytic metazoans were analyzed in relation to plant architecture (simple or complex stems), food resources (algae and detritus) and water characteristics (transparency and derived trophic state index). Asignificant negative correlation was found between detritus on plants as food resource, and diversity and density of epiphytic metazoans, indicating grazing of microphagous species. Rotifers dominated in diversity and density in the epiphyton on all habitats. Total density of metazoans, rotifers and copepods in epiphyton were significantly higher on Mentha in mesotrophic lake than on Iris in a eutrophic lake.We presume that macrophyte belt width and trophic state governed biotic interactions and consequently epiphytic assemblages more strongly than macrophyte architecture. However, a Mentha habitat showed a slightly higher density and diversity of epiphytic metazoans in relation to Iris at the same site, but these differences were not significant

Rejestracja nietypowych obiektów 3D w polskim katastrze – czy istnieje potrzeba wdrożenia katastru 3D?

Polish cadastral system consists of two registers: cadastre and land register. The cadastre register data on cadastral objects (land, buildings and premises) in particular location (in a two-dimensional coordinate system) and their attributes as well as data about the owners. The land register contains data concerned ownerships and other rights to the property. Registration of a land parcel without spatial objects located on the surface is not problematic. Registration of buildings and premises in typical cases is not a problem either. The situation becomes more complicated in cases of multiple use of space above the parcel and with more complex construction of the buildings. The paper presents rules concerning the registration of various untypical 3D objects located within the city of Warsaw. The analysis of the data concerning those objects registered in the cadastre and land register is presented in the paper. And this is the next part of the author’s detailed research. The aim of this paper is to answer the question if we really need 3D cadastre in Poland.Polski system katastralny składa się z dwóch rejestrów: ewidencji gruntów i budynków (katastru nieruchomości) oraz ksiąg wieczystych. W ewidencji gruntów i budynków (katastrze nieruchomości) rejestrowane są dane o położeniu (w dwuwymiarowym układzie współrzędnych), atrybuty oraz dane o właścicielach obiektów katastralnych (działek, budynków i lokali), w księgach wieczystych oprócz danych właścicielskich, inne prawa do nieruchomości. Rejestracja działki bez obiektów przestrzennych położonych na jej powierzchni nie stanowi problemu. Także rejestracja budynków i lokali w typowych przypadkach nie stanowi trudności. Sytuacja staje się bardziej skomplikowana w przypadku wielokrotnego użytkowania przestrzeni powyżej lub poniżej powierzchni działki oraz w przypadku budynków o złożonej konstrukcji. W artykule przedstawiono zasady związane z rejestracją nietypowych obiektów 3D położonych na terenie miasta Warszawy. Zaprezentowano wyniki analizy zapisów dotyczących rejestracji tych obiektów ewidencji gruntów i budynków (katastrze nieruchomości) oraz praw do nich zapisanych księgach wieczystych. Artykuł stanowi kolejną część badań, w której autor stara się udzielić odpowiedzi na pytanie czy rzeczywiście istnieje potrzeba wdrożenia katastru 3D w Polsce