The relationship of the deposit base of banks in Ukraine with macroeconomic indicators

institutions. The purpose of the article is to determine the relationship of macroeconomic indicators, such as: the exchange rate, the size of loans, GDP, real wages and the consumer price index in Ukraine, with the deposit base of banks.These economic indicators are the driving force behind the functioning of the banking sector, because the size of the discount rate will be formed on the basis of their analysis. Methodology of the work. When selecting factors for building a model, methods of analysis and synthesis were used. For a more detailed study of the relationship of macroeconomic indicators with the deposit base, a statistical program was used. Results of the work. The efficiency of banks depends of the volume and structure of banking resources, most of which are formed by attracting temporarily free funds of individuals and legal entities.The main factor in stimulating economic development is to ensure the necessary financial resources and an increase in the volume of money in circulation. Because the conflicts in society reduce the incomes of citizens and as a result to reduce the cost of deposits, which reduce cash expenditures. An important factor in the formation of deposits is the available funds of the population. Conclusions.To achieve the goal of stabilizing the country’s economy, it is necessary to concentrate effective conditions for expanding lending to the real sector of the economy, which in turn will ensure the formation of significant accounting deposits.Further research will be focused on the search for the efficiency of the deposit market in Ukraine

ФІНАНСОВО-ПРАВОВА ОЦІНКА УЗГОДЖЕНОСТІ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ПЕРЕВАГ ЗАДАНИХ У ВИГЛЯДІ ФУНКЦІЙ ВИБОРУ

В статье исследуются две возможные меры согласования. В рамках постановки задачи группового выбора индивидуальные предпочтения задаются в виде функций выбора и групповое решение определяется как функция выбора. Для нахождения медианы, согласно определению функции выбора, используется аналог метрики Хемминга. Неоднозначность, связанная с построением формальной теории поведения множества экспертов в рамках определенной системы управления социально-экономическими объектами, определяет одну из проблем методологического обеспечения согласования интересов различных сторон в рамках коллективного взаимодействия. Исследуются различные аспекты данной постановки задачи. Возможен конфликт при принятии решений, формируемый степенью опасности того, что ресурсов будет недостаточно. Возможным вариантом разрешения конфликта является групповое решение и проверка согласованности этого решения. В качестве ожидаемых результатов отражаются все возможные прямые и косвенные, позитивные и негативные оценки,  которые могут появиться в процессе реализации программы и после ее завершения: финансово-правовые; социально-трудовые, в том числе и имиджевые; контролирующие. Необходимо, чтобы ожидаемые результаты имели измеримые качественные и количественные характеристики. Оценка финансово-правовой устойчивости предприятий важна не только для субъектов хозяйственной деятельности, а именно - для акционеров, клиентов, инвесторов, но и для собственников предприятий, работодателей.  Именно поэтому наличие сильного корпоративного управления, организации труда является критически важным. Финансово-правовая деятельность управления направлена на защиту интересов вкладчиков со сведением до минимума асимметрии  информации между структурами управления предприятия, его вкладчиками и клиентами. Перспективно использование методов оценки качества эксперта, основанных на сопоставлении согласованности. Повышение степени объективности может достигаться в некоторых экспертизах и с помощью учета возможной конъюнктурности эксперта. Встречаются экспертизы при ограниченных возможностях экспертов, объективно не заинтересованных в результатах экспертизыУ статті досліджуються дві можливих заходів узгодження. В рамках постановки задачі групового вибору індивідуальні переваги задаються у вигляді функцій вибору і групове рішення визначається як функція вибору. Для знаходження медіани згідно з визначенням функції вибору використовується аналог метрики Хеммінга. Неоднозначність, пов'язана з побудовою формальної теорії поведінки безлічі експертів в рамках певної системи управління соціально-економічними об'єктами визначає одну з проблем методологічного забезпечення узгодження інтересів різних сторін в рамках колективної взаємодії. Досліджуються істотно різні аспекти даної постановки завдання. Можливий конфлікт при прийнятті рішень, що формується ступенем небезпеки того, що ресурсів буде недостатньо. Можливим варіантом вирішення конфлікту є групове рішення і перевірка узгодженості цього рішення. Як очікуваних результатів відображаються всі можливі прямі і непрямі, позитивні та негативні оцінки, які можуть з'явитися в процесі реалізації програми і після її завершення: фінансово-правові; соціально-трудові, в тому числі і іміджеві; контролюючі. Необхідно, щоб очікувані результати мали вимірні якісні та кількісні характеристики. Оцінка фінансової стійкості підприємств важлива не тільки для суб'єктів господарської діяльності, а саме - для акціонерів, клієнтів, інвесторів, а й для власників організації, роботодавців. Саме тому наявність сильного корпоративного управління, організації праці є критично важливим. Фінансово-правова діяльність управління спрямована на захист інтересів вкладників зі зведенням до мінімуму асиметрії інформації між структурами управління підприємства, його вкладниками і клієнтами. Перспективно використання методів оцінки якості експерта, заснованих на зіставленні узгодженості. Підвищення ступеня об'єктивності може досягатися в деяких експертизах і за допомогою урахування можливого кон'юнктурних експерта. Зустрічаються експертизи при обмежених можливостях експертів, об'єктивно не зацікавлених в результатах експертиз

ФІНАНСОВО-ПРАВОВА ОЦІНКА УЗГОДЖЕНОСТІ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ПЕРЕВАГ ЗАДАНИХ У ВИГЛЯДІ ФУНКЦІЙ ВИБОРУ

В статье исследуются две возможные меры согласования. В рамках постановки задачи группового выбора индивидуальные предпочтения задаются в виде функций выбора и групповое решение определяется как функция выбора. Для нахождения медианы, согласно определению функции выбора, используется аналог метрики Хемминга. Неоднозначность, связанная с построением формальной теории поведения множества экспертов в рамках определенной системы управления социально-экономическими объектами, определяет одну из проблем методологического обеспечения согласования интересов различных сторон в рамках коллективного взаимодействия. Исследуются различные аспекты данной постановки задачи. Возможен конфликт при принятии решений, формируемый степенью опасности того, что ресурсов будет недостаточно. Возможным вариантом разрешения конфликта является групповое решение и проверка согласованности этого решения. В качестве ожидаемых результатов отражаются все возможные прямые и косвенные, позитивные и негативные оценки,  которые могут появиться в процессе реализации программы и после ее завершения: финансово-правовые; социально-трудовые, в том числе и имиджевые; контролирующие. Необходимо, чтобы ожидаемые результаты имели измеримые качественные и количественные характеристики. Оценка финансово-правовой устойчивости предприятий важна не только для субъектов хозяйственной деятельности, а именно - для акционеров, клиентов, инвесторов, но и для собственников предприятий, работодателей.  Именно поэтому наличие сильного корпоративного управления, организации труда является критически важным. Финансово-правовая деятельность управления направлена на защиту интересов вкладчиков со сведением до минимума асимметрии  информации между структурами управления предприятия, его вкладчиками и клиентами. Перспективно использование методов оценки качества эксперта, основанных на сопоставлении согласованности. Повышение степени объективности может достигаться в некоторых экспертизах и с помощью учета возможной конъюнктурности эксперта. Встречаются экспертизы при ограниченных возможностях экспертов, объективно не заинтересованных в результатах экспертизыУ статті досліджуються дві можливих заходів узгодження. В рамках постановки задачі групового вибору індивідуальні переваги задаються у вигляді функцій вибору і групове рішення визначається як функція вибору. Для знаходження медіани згідно з визначенням функції вибору використовується аналог метрики Хеммінга. Неоднозначність, пов'язана з побудовою формальної теорії поведінки безлічі експертів в рамках певної системи управління соціально-економічними об'єктами визначає одну з проблем методологічного забезпечення узгодження інтересів різних сторін в рамках колективної взаємодії. Досліджуються істотно різні аспекти даної постановки завдання. Можливий конфлікт при прийнятті рішень, що формується ступенем небезпеки того, що ресурсів буде недостатньо. Можливим варіантом вирішення конфлікту є групове рішення і перевірка узгодженості цього рішення. Як очікуваних результатів відображаються всі можливі прямі і непрямі, позитивні та негативні оцінки, які можуть з'явитися в процесі реалізації програми і після її завершення: фінансово-правові; соціально-трудові, в тому числі і іміджеві; контролюючі. Необхідно, щоб очікувані результати мали вимірні якісні та кількісні характеристики. Оцінка фінансової стійкості підприємств важлива не тільки для суб'єктів господарської діяльності, а саме - для акціонерів, клієнтів, інвесторів, а й для власників організації, роботодавців. Саме тому наявність сильного корпоративного управління, організації праці є критично важливим. Фінансово-правова діяльність управління спрямована на захист інтересів вкладників зі зведенням до мінімуму асиметрії інформації між структурами управління підприємства, його вкладниками і клієнтами. Перспективно використання методів оцінки якості експерта, заснованих на зіставленні узгодженості. Підвищення ступеня об'єктивності може досягатися в деяких експертизах і за допомогою урахування можливого кон'юнктурних експерта. Зустрічаються експертизи при обмежених можливостях експертів, об'єктивно не зацікавлених в результатах експертиз

Modern aspects of etiotropic and pathogenetic therapy of chronic hepatitis of viral etiology

Актуальним залишається пошук найбільш ефективних засобів противірусної терапії в лікуванні хворих на хронічний гепатит С. Метою етіотропної терапії хронічних вірусних гепатитів є пригнічення реплікації вірусу та ерадикація збудника з організму хворого. Це сприяє зменшенню прогресування захворювання, попередженню формування цирозу печінки, первинної гепатоцелюлярної карциноми, а також покращенню якості життя хворого. Комбінована противірусна терапія, яку проводили інтерфероном α2 або ПЕГ-інтерфероном у комбінації з рибавірином, не завжди давала стійку та тривалу вірусологічну відповідь. Крім того, препарати інтерферону в поєднанні з рибавірином мають деякі побічні ефекти і протипоказання, через що деяким пацієнтам не вдається пройти курс лікування до кінця. Європейська асоціація з вивчення печінки (EASL) рекомендує нові варіанти противірусної терапії хронічного гепатиту С, засновані на комбінованому застосуванні препаратів прямої противірусної дії, які дозволяють підвищити ефективність лікування у всіх категорій пацієнтів. Дія препаратів прямої противірусної дії спрямована на придушення найважливіших етапів життєвого циклу вірусу гепатиту С. Відомо, що в процесі реплікації вірусу гепатиту С провідну роль відіграють неструктурні білки, до яких належать фермент протеаза (NS3/NS4A), білки NS5A та NS5B. Відповідно до цих молекулярних мішеней розроблено кілька груп прямих противірусних препаратів: гразопревір і симепревір (інгібітори NS3/NS4A або інгібітори протеази), даклатасвір і ледіпасвір (інгібітори NS5A або інгібітори комплексу реплікації), софосбувір (інгібітори NS5B або інгібітори нуклеотидів). Терапія хворих на ХГС препаратами прямої противірусної дії проводиться у вигляді комбінації препаратів залежно від різних точок прикладання їх дії. Доведено, що існують універсальні комбінації – наприклад, софосбувір з даклатасвіром – тобто такі препарати можна використовувати для всіх генотипів вірусу гепатиту С. У дослідженнях багатьох авторів встановлено високу ефективність та добру переносність прямих противірусних препаратів у хворих на хронічний гепатит С, які отримували софосбувір у поєднанні з рибавірином і пегільованим інтерфероном альфа 2-а, стабільна вірусологічна відповідь була досягнута у 89-99 років. % пацієнтів. Застосування прямих противірусних препаратів порівняно з комбінацією пегільованого інтерферону та рибавірину при лікуванні хронічного гепатиту С не тільки підвищує ефективність лікування, але й зменшує його тривалість та ймовірність побічних ефектів. Основним напрямом пошуку сучасної терапії хронічних гепатитів вірусної етіології є не лише етіотропні засоби, що дозволяють досягти стійкої вірусологічної відповіді при HCV-інфекції, HBV-інфекції та змішаній B+C-інфекції, а й патогенетичні засоби, що сприяють зворотному розвитку фіброзних змін у печінці, оскільки прямі противірусні препарати не впливають на фіброзні зміни ураженого органу і не можуть пригнічувати процес фіброзу печінки.The search for the most effective means of antiviral therapy in the treatment of patients with chronic hepatitis C remains relevant. The goal of etiotropic therapy of chronic viral hepatitis is to suppress viral replication and eradicate the pathogen from the patient's body. This contributes to reducing the progression of the disease, preventing the formation of cirrhosis of the liver, primary hepatocellular carcinoma, as well as improving the patient's quality of life. Combined antiviral therapy, which was carried out with interferon α2 or PEG-interferon in combination with ribavirin, did not always give a stable and long-lasting virological response. In addition, interferon drugs in combination with ribavirin have some side effects and contraindications, which prevent some patients from completing the course of treatment. The European Association for the Study of the Liver (EASL) recommends new options for antiviral therapy of chronic hepatitis C, based on the combined use of drugs with direct antiviral action, which allow increasing the effectiveness of treatment in all categories of patients. The action of drugs with direct antiviral action i s aimed at suppressing the most important stages of the hepatitis C virus life cycle. It is known that in the process of hepatitis C virus replication, non-structural proteins play a leading role, which include the protease enzyme (NS3/NS4A), proteins NS5A and NS5B. According to these molecular targets, several groups of direct antiviral drugs have been developed: grazoprevir and simeprevir (NS3/NS4A inhibitors or protease inhibitors), daclatasvir and ledipasvir (NS5A inhibitors or replication complex inhibitors), sofosbuvir (NS5B inhibitors or nucleotide inhibitors). Therapy of patients with CHC using drugs with direct antiviral action is carried out in the form of a combination of drugs depending on different points of application of their action. It has been shown that there are universal combinations - for example, sofosbuvir with daclatasvir - that is, such drugs can be used for all genotypes of the hepatitis C virus. In the studies of many authors, the high efficiency and good tolerability of direct antiviral drugs in patients with chronic hepatitis C who received sofosbuvir in combination with ribavirin and pegylated interferon alpha 2-a were established, a stable virological response was achieved in 89-99% of patients. The using of direct antiviral drugs compared to the combination of pegylated interferon and ribavirin, in the treatment of chronic hepatitis C not only increases the effectiveness of treatment, but also reduces its duration and the likelihood of side effects. The main direction of the search for modern therapy of chronic hepatitis of viral etiology is not only etiotropic agents that allow achieving a stable virological response in HCV infection, HBV infection, and mixed B+C infection, but also pathogenetic agents that contribute to the reversal of fibrotic changes in the liver, because direct antiviral drugs do not affect the fibrotic changes of the affected organ and cannot inhibit the process of liver fibrosis