Investıgatıon Of The Dynamıc And Statıc Treatment Effect Of Swımmıng Exercıse And Bosu Studıes In Chıldren Between 6-13 Age

Bu çalışmanın amacı; 6-13 yaş arası çocuklarda yüzme egzersizi ve bosu çalışmalarının dinamik ve statik dengeye etkisinin incelenmesidir. Çalışmanın örneklemini Van ili yüzme kulaplerinde aktif olarak yüzen ve antrenman planına uygun haftalık 7 saat üzeri (4-5 birim) antrenman yapan 6-13 yaş arası denekler oluşturmaktadır. Çalışmaya katılan denekler 2 gruba ayrılmıştır. Birinci grupta 10 yüzücü çocuk bosuball egzersizleri ve (4-5 birim) yüzme antrenmanı, ikinci grupta 10 yüzücü çocuk (4-5 birim) yüzme antrenmanı yapmıştır. Çalışma haftalık en az 7 saat olmak üzere toplamda 10 hafta devam etmiştir. Çalışmaya katılan deneklerden egzersiz periyodu öncesi ve sonrasında boy, vücut ağırlığı, BKİ ve denge ölçümleri alınmıştır. Elde edilen verilerin değerlendirilmesinde SPSS 19 paket programı kullanılmıştır. Araştırmanın bulgularına göre; deney grubunda göz açık statik denge skoru %15,70 lik bir gelişim göstermiştir. Gözler kapalı statik denge skorunda %16,66 lık gelişme görülmüştür. Sağ ayak statik denge skorunda %16,93 lük bir gelişme gözlenmiştir. Sol ayak statik denge skorunda %14,03 lük bir gelişme gözlenmiştir. Gözler açık, gözler kapalı, sağ ayak ve sol ayak grup içi karşılaştırmasında p<0,001 düzeyinde anlamlı farklılık tespit edilmiştir. Dinamik denge anterior yönünde %2,21 oranında, posteromedial yönünde %1,61 oranında ve posterolateral yönünde %2,60 oranında gelişim göstermiştir. Kontrol grubunda ise gelişim gözlemlenmesine rağmen istatistiki olarak bir farklılığa rastlanmamıştır. Sonuç olarak; bosuball egzersizleri devamlılık ve artan yüklenme prensibine göre haftada 3 sıklıkla, her antrenman birirminde 60 dakika olmak üzere 10 hafta uygulanmasında denge performansı açısından faydalar sağlayacağı düşünülmektedir. Statik ve dinamik dengeye yönelik bosuball egzersizlerinin dengeyi geliştirdiği ve performansı olumlu arttıracağı sonucuna varılmıştır. Ayrıca farklı yöntemlerle tasarlanmış egzreszilerin denge performansı üzerindeki etkisini ortaya koyacak yeni araştırmaların ilgili literatüre katkı sağlayacağı öngörülmektedir.The purpose of this study is to examine the dynamic and static balance effects of swimming exercises and voiding bosu ball training in children aged 6-13 years. The sample of the study is composed of subjects aged 6-13 years who are actively swimming in Van swimming and who are training for 7 hours per week (4-5 units) appropriate to the training plan. The subjects participating in the study were divided into 2 groups. In the first group, 10 swimmer bosuball exercises and (4-5 units) swimming training, and in the second group, 10 swimmer children (4-5 units) swimming training. The study lasted for at least 7 hours a week for a total of 10 weeks. Body, body weight, BMI and balance measurements were taken before and after the exercise period. SPSS 19 package program was used to evaluate the obtained data. According to the findings of the research; the eye open static balance score in the experimental group showed a development of 15,70%. A 16.66% improvement was observed in the eyes closed static balance score. An improvement of 16.93% was observed in the right leg static balance score. An improvement of 14.03% was observed in the left foot static balance score. There was a significant difference in p <0.001 level between eyes open, eyes closed, right foot and left foot group comparison. The dynamic balance was developed as 2.21% in the anterior direction, 1.61% in the posteromedial direction and 2.60% in the posterolateral direction. In the control group, although the development was observed, no statistical difference was observed. As a result; BOSuball exercises are considered to be beneficial in terms of balance performance when applied for 10 weeks, 3 times a week according to the principle of continuity and increased loading, 60 minutes for each training session. Static and dynamic balancing bosuball exercises have been developed to balance and improve performance positively. It is also envisaged that new investigations that will demonstrate the effect of baance performance of exhaust systems designed by different methods will contribute to the related literature

Вплив вправ тестів функціональної оцінки рухів в тренуванні нижньої кінцівки на співвідношення підколінних сухожиль / квадріцепсов у футболістів

Background and Study Aim. The aim of this study is to determine the effect of functional movement screen and lower extremity training on hamstring/quadriceps (H/Q) ratio in football players. Material and Methods. 11 players from Sivas Belediyespor, affiliated to the Turkish Football Federation, participated in this study. The average age of the players involved in the study was 25.75±4.45, height averages 178.49±8.72 cm, and body weight averages 69.83±6.47 kg. Players who participated in the study had previously suffered a knee area injury. In addition to team training for 8 weeks, extra exercises to strengthen their hamstring and quadriceps muscles were conducted 3 times a week. Isokinetic force tests and Functional Movement Screen (FMS) tests were conducted in the study. Data obtained were evaluated in SPSS package 24 program. Results: There was a significant difference in the total score of FMS at the level of p&lt;0.05. Deep squat 13.5%, hurdle step 10.49%, in line lunge 9%, shoulder mobility 3.44%, active straight 6.84%, trunk stability push up 6.84%, rotatuar stability 14.73% and FMS total score 17.24% showed improvement. There was a significant difference in the H/Q ratio between both the right knee and left knee pre-test and post-test at p&lt;0.01 level. The right knee developed at a rate of 600 H/Q at a rate of 17.24% and the left knee developed at a rate of 600 H/Q. Conclusions: As a result, 8 weeks of extra lower extremity exercises can be said to increase the H/Q ratio of football players. It is also seen that the FMS score has increased. Thus, it is thought that the risk of football players having a sports injury again is reduced.Предпосылки и цель исследования. Целью данного исследования является определение влияния упражнений тестов функциональной оценки движений для тренировки нижних конечностей на соотношение подколенного сухожилия / квадрицепса (H / Q) у футболистов. Материал и методы. В этом исследовании приняли участие 11 игроков из Сивас Беледийеспор, членства в Федерации футбола Турции. Средний возраст игроков, участвовавших в исследовании, составлял 25,75 ± 4,45 года, рост в среднем 178,49 ± 8,72 см, а вес тела в среднем 69,83 ± 6,47 кг. Игроки, которые участвовали в исследовании, ранее перенесли травму области колена. Помимо командных тренировок в течение 8 недель, 3 раза в неделю проводились дополнительные упражнения для укрепления мышц подколенного сухожилия и четырехглавой мышцы. В исследовании были проведены тесты на изокинетическую силу и функциональной оценки движений (FMS). Полученные данные были оценены в программе SPSS package 24. Результаты: достоверно отличалась общая оценка FMS на уровне р &lt;0,05. Глубокий присед на 13,5%, шаг с препятствиями 10,49%, выпад на линии 9%, подвижность плеч 3,44%, активный шаг по прямой 6,84%, устойчивость туловища на 6,84%, стабильность ротатуара 14,73% и общий балл FMS 17,24% показали улучшение. Была значительная разница в соотношении H / Q между правым и левым коленом до и после теста при уровне p &lt;0,01. Правое колено прогрессировало с соотношением 600 H / Q на 17,24%, а левое колено прогрессировало с соотношением 600 H / Q. Выводы: в результате можно сказать, что 8 недель дополнительных упражнений для нижних конечностей увеличивают соотношение H / Q у футболистов. Также видно, что оценка FMS увеличилась. Таким образом, считается, что риск того, что футболисты снова получат спортивные травмы, уменьшится.Передумови та мета дослідження. Метою даного дослідження є визначення впливу вправ тестів функціональної оцінки рухів для тренування нижніх кінцівок на співвідношення підколінного сухожилля / квадрицепса (H / Q) у футболістів. Матеріал і методи. У цьому дослідженні взяли участь 11 гравців з Сівас Беледійеспор, членства в Федерації футболу Туреччини. Середній вік гравців, які брали участь в дослідженні, становив 25,75 ± 4,45 року, зрост в середньому 178,49 ± 8,72 см, а вага тіла в середньому 69,83 ± 6,47 кг. Гравці, які брали участь в дослідженні, раніше перенесли травму області коліна. Крім командних тренувань протягом 8 тижнів, 3 рази на тиждень проводилися додаткові вправи для зміцнення м'язів підколінного сухожилля і чотириголового м'яза. У дослідженні були проведені тести на изокинетических силу і функціональної оцінки рухів (FMS). Отримані дані були оцінені в програмі SPSS package 24. Результати: достовірно відрізнялася загальна оцінка FMS на рівні р &lt;0,05. Глибокий присед на 13,5%, крок з перешкодами 10,49%, випад на лінії 9%, рухливість плечей 3,44%, активний крок по прямій 6,84%, стійкість тулуба на 6,84%, стабільність ротатуара 14, 73% і загальний бал FMS 17,24% показали поліпшення. Була значна різниця в співвідношенні H / Q між правим і лівим коліном до і після тесту при рівні p &lt;0,01. Праве коліно прогресувало з співвідношенням 600 H / Q на 17,24%, а ліве коліно прогресувало з співвідношенням 600 H / Q. Висновки: в результаті можна сказати, що 8 тижнів додаткових вправ для нижніх кінцівок збільшують співвідношення H / Q у футболістів. Також видно, що оцінка FMS збільшилася. Таким чином, вважається, що ризик того, що футболісти знову отримають спортивні травми, зменшиться