Convergent evolution of prehistoric technologies: the entropy and diversity of limited solutions

Linking the likelihood of convergent evolution to the technologies’ complexity, this paper identifies the scales of technological diffusion and convergence, i.e., the evolving of structures that are similar, but not related to a common “ancestor.” Our study provides quantitative measures for understanding complexity and connectivity in technologies. The utility of our approach is exemplified through the case study of Cucuteni-Tripolye pottery kilns in Chalcolithic Southeastern Europe. The analysis shows that technological evolution has to be scaled to the “technologically important” (in quantitative terms) component parts, whose introduction shapes a ground for extinction and self-evolvement caused by the cascade effects along technological design structure. Similar technological solutions to the technological design structure engender the spread of similar devices in various locations. Surprisingly, such a broad distribution may be the result of relatively low internal diversity, rather than arising from higher efficiency. This gives some reasons for the underestimation of convergence as a mechanism for evolution of technology in current prehistoric archaeology

Holocene resource exploitation along the Nile:diet and subsistence strategies of Mesolithic and Neolithic societies at Khor Shambat 1, Sudan

The subsistence practices of Holocene communities living in the Nile Valley of Central Sudan are comparatively little known. Recent excavations at Khor Shambat, Sudan, have yielded well-defined Mesolithic and Neolithic stratigraphy. Here, for the first time, archaeozoological, palaeobotanical, phytolith and dental calculus studies are combined with lipid residue analysis of around 100 pottery fragments and comparative analysis of faunal remains and organic residues. This holistic approach provides valuable information on changes in adaptation strategies, from Mesolithic hunter-gatherers to Neolithic herders exploiting domesticates. A unique picture is revealed of the natural environment and human subsistence, demonstrating the potential wider value of combining multiple methods

The Western Trypillia Culture House from the Settlement of Kamianets-Podilskyi, Tatarysky, 3950 — 3900 BCE

This paper presents the results of excavations of the Western Trypillia culture house at the settlement of Kamianets-Podilskyi, Tatarysky. We discuss the house construction techniques, location of the interior details and house collapse. Analogies from other regions of the Western Trypillia culture made possible the conclusions on spread of the house construction techniques and traditions of interior location from the Middle Dniester region to the Southern Buh and Dnipro interfluve.Запропоновану роботу присвячено введенню до наукового обігу результатів розкопок залишків житла на поселенні західнотрипільської культури Кам’янець-Подільський, ур. Татариски. Площадка 1 належить до групи із чотирьох споруд у зовнішньому еліпсі забудови поселення. Форма площадки була близькою до прямокутної, із лакуною посередині. Об’єкт розмірами 11,6 × 4,0 м був орієнтований за лінією захід—схід, із невели- ким відхиленням на північний захід — південний схід. Шар випаленої глиняної обмазки є залишками підлоги другого поверху споруди. Каркас цієї підлоги був зроблений із дерев’яних брусів і кругляка, які підтримували дошки. Дерев’яну конструкцію перекривали два шари глиняної обмазки, перший — із незначними рослинними домішками, другий — майже без них. Другий поверх був поділений на два приміщення — вхідне та житлове. В останньому виявлено піч та елемент інтер’єру, форму та розміри якого встановити не вдалося. Склад глиняної маси та розташування останнього відповідає конструкції та розташуванню вівтарів у інших регіонах поширення західнотрипільської культури. Інтер’єр першого поверху представлений неглибокою ямою та двома вимостками, виконаними із глиняної маси без рослинних домішок. У східній частині житлового приміщення фрагменти підлоги лежали перекриваючи один одного краями, що вказує на більшу довжину будівлі, ніж її передає довжина площадки. Відповідно до розташування елементів інтер’єру, площадка 1 відноситься до варіанту 6 (другий поверх) та варіанту В (перший поверх) за схемою Д. Ч ерновола. Аналогії площадці 1 із Кам’янця-Подільського, ур. Татариски з інших регіонів поширення західнотрипільської культури дають можливість зробити висновки щодо впливу традицій населення Середнього Подністров’я на трипільське домобудівництво у межиріччі Південного Бугу та Дніпра

Threading the weft, testing the warp: population concepts and the European Upper Paleolithic chronocultural framework

Interpretations of the European Upper Paleolithic archaeological record have long relied on concepts of past populations. In particular, cultural taxonomic units-which are used as a framework for describing the archaeological record-are commonly equated with past populations. However, our cultural taxonomy is highly historically contingent, and does not necessarily accurately reflect variation in the archaeological record. Furthermore, we lack a secure theoretical basis for the inference of populations from taxonomic units. In order to move past these problems and satisfactorily address questions of Upper Paleolithic populations, we need to entirely revise our approach to chronocultural framework building.Here, I outline a specific way of describing the archaeological record that deliberately avoids the use of cultural taxonomic units and instead concentrates on individual features of material culture. This approach may provide a more appropriate basis for the archaeological study of Upper Paleolithic populations and for comparison with genetic data