ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ТВОРЧО-ПОШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ МУЗИКИ

The article deals with theoretical and methodical aspects of the problem of succession in formation creative research skills of the future teachers of music. The research is dedicated to experimental work carried out by the author of the publication

Психологічна готовность майбутніх офіцерів-психологів до професійної діяльності: основні критерії та показники

The article deals with the analysis of the theoretical approaches to the problem of the formation of the officers-psychologists’ psychological readiness for the professional activity: the functional, personal, competent and integrative ones. The psychological readiness of the would-be officers-psychologists for their professional activity is defined as an integrative entity that mobilizes the internal personal resources and provides psychological fitness for action. The expediency of applying the integrative approach to the problem of forming psychological readiness for the profession is noted. Such an approach will make it possible to combine the elements of each of the described approaches into a coherent whole, to achieve effective indicators of the psychological readiness of the would-be officers-psychologists for their professional activity. The individual, functional and special types of readiness are singled out. Each type involves certain structural components and their indicators. The basic approaches and peculiarities of determining the criteria of readiness for professional activity in modern science are substantiated. Within the integrative approach, the main criteria and indicators of the psychological readiness of the would-be officers-psychologists for the fulfilment of their professional tasks are determined and grounded. The criteria of personal readiness include: the psychological, motivational, cognitive, moral, emotional and volitional types of readiness and their indicators; of the functional readiness – the communicative, operational, creative, evaluation types of readiness and their indicators; of the special readiness – the military, commander’s, synergistic types of readiness and their indicators. On the basis of defined criteria and indicators, the prospects of the further empirical research into the features of the psychological readiness of the would-be officers-psychologists for their professional activity are outlined.У статті проаналізовано теоретичні підходи до проблеми формування психологічної готовності офіцерів-психологів до професійної діяльності. Відзначено доцільність засто­сування інтегративного підходу до проблеми формування психологічної готовності до про­фесії. В якому виокремлено особистісну, функціональну та спеціальну готовність. Про­ана­лізовано особливості вивчення критеріїв готовності до професійної діяльності в сучасній науці. Визначено та обґрунтовано основні критерії та показники психологічної готовності майбутніх офіцерів-психологів до здійснення професійної діяльності

Копінг-стратегії поведінки як чинник формування психологічної готовності майбутніх офіцерів-психологів до військової служби

The aim of the study is to study the coping strategy of individual behavior as a factor in the formation of psychological readiness of future officers-psychologists for military service. The research was conducted in the context of an integrative approach, according to which the author identifies key criteria: personal (psychological, motivational, cognitive, moral, emotional and volitional), functional (creative, communicative, operational, evaluative) and special (commander, military, synergistic) readiness for military service.Research methods: theoretical – analysis and synthesis of scientific literature, systematization and generalization of research; empirical – psychodiagnostic testing, qualitative analysis; mathematical methods of interpretation – percentage, correlation analysis.The results of the empirical study showed that: more than a third of respondents have a low level of psychological readiness for military service, low level of leadership development, low level of risk readiness and external negative motivation. Future officers-psychologists tend to choose the following coping strategies: positive reassessment, problem-solving planning, acceptance of responsibility, search for social support.The positive influence on the formation of psychological readiness of future psychologists for military service is exerted mainly by such coping strategies as problem-solving planning, self-control (in terms of personal and special components of readiness) and, in part, the search for social support (in terms of functional readiness) , and the tendency of our respondents to use such coping strategies as escape-avoidance and distancing has a negative impact on the formation of psychological readiness of future officers-psychologists for military service.Negative and positive correlation of indicators of psychological readiness for military activity with the use of constructive and non-constructive coping strategies by future officers-psychologists was revealed.Conclusions. Thus, the article highlights the problem of coping strategies of behavior as a factor in the formation of psychological readiness of future officers-psychologists for military service, correlated analysis of coping strategies of behavior and level of readiness for military service, coping strategies and leadership skills, risk propensity, features motivation and indicators of personal characteristics.Метою дослідження є вивчення копінг-стратегії поведінки особистості як чинника формування психологічної готовності майбутніх офіцерів-психологів до військової служби. Дослідження проведено в руслі інтегративного підходу, згідно з яким автор виокремлює ключові критерії: особистісну (психологічну, мотиваційну, когнітивну, моральну, емоційно-вольову), функціональну (креативну, комунікативну, операційну, оцінювальну) та спеціальну (командирську, військову, синергетичну) психологічну готовність до військової служби.Методи дослідження: теоретичні – аналіз і синтез наукової літератури, систематизація та узагальнення досліджень; емпіричні – психодіагностичне тестування, якісний аналіз; математичні методи інтерпретації – процентне співвідношення, кореляційний аналіз. Результати емпіричного дослідження показали, що: більш як третині респондентів притаманний низький рівень психологічної готовності до військової служби, низький рівень розвитку лідерських здібностей, низький рівень готовності до ризику та зовнішня негативна мотивація. Майбутні офіцери-психологи схильні обирати такі копінг-стратегії: позитивна переоцінка, планування вирішення проблеми, прийняття відповідальності, пошук соціальної підтримки.Позитивний вплив на формування психологічної готовності майбутніх офіцерів-психологів до військової служби справляють, в основному, такі копінг-стратегії як планування вирішення проблеми, самоконтроль (в аспекті особистісного та спеціального компонентів готовності) і, частково, пошук соціальної підтримки (в аспекті функціональної готовності), а схильність наших респондентів до застосування таких копінг-стратегій як втеча-уникнення та дистанціювання негативно впливає на формування психологічної готовності майбутніх офіцерів-психологів до військової служби. Виявлена негативна та позитивна кореляція показників психологічної готовності до військової діяльності із застосуванням майбутніми офіцерами-психологами конструктивних та не конструктивних копінг-стратегій.Висновки. Таким чином, у статті висвітлено проблему копінг-стратегій поведінки як чинника формування психологічної готовності майбутніх офіцерів-психологів до військової служби. Здійснено кореляційний аналіз копінг-стратегій поведінки та рівня готовності до військової служби, копінг-стратегій та лідерських здібностей, схильності до ризику, особливостей мотивації та показників особистісних властивосте

Імідж майбутнього психолога: особливості уявлень студентської молоді.

The article deals with the analysis of the content of the concept of «image». The image is defined as an image that consists of external and internal indicators and is formed purposefully for influencing the environment in order to form the general impression that the person wants to demonstrate. The conclusion is made of the insufficient formation of the professional qualities of the would-be psychologists, because the development of the outlined main characteristics – communicability, stress resistance, empathy – is not appropriate for the specialist psychologist. It proves that it is of utmost importance to work on the image of the would-be psychologists and purposefully shape it.The basic theoretical approaches to the identification of the components of the image of the would-be psychologist are analysed. Three basic components of the image of the would-be psychologist are identified: the professionally important qualities, the external-behavioural and individual characteristics. The indicators of the professional qualities include: the professional competence, communication skills, observation, stress tolerance, empathy, benevolence, respon­sibility, creativity, self-observation, erudition, tactic and delicacy. The external-behavioural cha­rac­teristics of the would-be psychologist include the physical and social appearance. The indicators of the individual characteristics of the would-be psychologist are communicability, stress resistance and empathy. The results of the empirical research into the students’ ideas about the image of the would-be psychologist, which is formed during the studying process, are revealed. In particular, it is specified, what indicators the interviewers consider to be the main components of the image, which professionally important qualities and external-behavioural characteristics the psychologist should possess, what determines the social design of the appearance of the psychologist and which communicative features the specialist psychologist should possess. The prospects of the further empirical research with the use of the correlation analysis for the purpose of establishing causal relationships between the studied components, as well as for the deeper understanding of the problem, are outlined.У статті розкривається зміст поняття «імідж». Проаналізовано основні підходи до виокремлення складових іміджу майбутнього психолога. На основі аналізу визначено три базових складових іміджу майбутнього психолога: професійно-важливі якості, зовнішньо-поведінкові та індивідуальні характеристики і їх показники. Висвітлено результати ем­піричного дослідження уявлень студентів про імідж майбутнього психолога, що форму­єть­ся у процесі навчання. Зроблено висновок про несформованість професійно-важливих якос­тей майбутніх психологів

Антибіоплівкова активність азитроміцину відносно Staphylococcus epidermidis

The aim of the study was to establish specific activity of azithromycin against the biofilm, formed by S. epidermidis and several aspects of the mechanism of the effect of this preparation.The ability of Staphylococcus to adhesion on abiotic surfaces (polysterene plane-tables) was determined by Christensen methodology (fixation by 96 % ethanol, coloration by 0.1 % solution of gentian violet). The antibiofilm activity of azithromycin was investigated by the method of sorption of gentian violet on biofilm structures with further desorption in 96 % ethyl alcohol. The hydrophobic behavior of a strain was investigated using BATH-test in the two-phased system with ethylacetate. For determining the ability of epidermal Staphylococcus to producing polysaccharide intercellular adhesin (PIA) there was used Luria-Bertani (LB) agarized medium with 0,08 % red Kongo.The study of the antibiofilm activity of azithromicin demonstrated that the antibiotic disturbs fixation to the abiotic surface and film formation of S. epidermidis 2265 in concentration 5.0 MIC, but doesn’t have the inhibiting effect of the formed 1-day film. It was established, that a clinical strain of epidermal Staphylococcus S. epidermidis 2265 has no ability to production of polysaccharide intercellular adhesion (РІА).The studies demonstrated that the effect of azithromycin is directed on the primary stages of biofilm formation. It was established, that the mechanism of the effect of the antibiotic on biofilm bacteria is not conditioned by a change of the hydrophobic behavior of the bacterial surface and PIA productionЦелью исследования было установление специфической активности азитромицина относительно биопленки, сформированой S. epidermidis и некоторых аспектов механизма действия препарата.Способность стафилококка к адгезии на абиотические поверхности (полистироловые планшеты) определяли по методике Christensen (фиксация 96 % этанолом, покраска 0,1 % раствором генцианвиолета). Антибиопленочною активность азитромицина исследовали методом сорбции генцианвиолета на структурах биопленки с последующей десорбцией в 96 % этиловый спирт. Гидрофобность штамма исследовали с помощью BATH-теста в двухфазной системе с этилацетатом. Для определения способности эпидермального стафилококка к продуцированию полисахаридного межклеточного адгезина (PIA) использовали агаризованною среду Luria-Bertani (LB) с добавлением 0,08 % Конго красного.Исследование антибиопленочной активности азитромицина показало, что антибиотик нарушает прикрепление к абиотической поверхности и плёнкообразование S. epidermidis 2265 в концентрации 5,0 МИК, однако не оказывает ингибирующего действия на сформированную 1-суточную биопленку. Было установлено, что в клинического штамма эпидермального стафилококка S. epidermidis 2265 отсутствует способность к продукции полисахаридного межклеточного адгезина (РІА).Проведенные исследования показали, что действие азитромицина направлена на начальные стадии образования биопленки. Установлено, что механизм действия антибиотика на биопленочные бактерии не обусловлен изменением гидрофобности поверхности бактерий и производством РІА. Метою дослідження було встановлення специфічної активності азитроміцину відносно біоплівки, сформованої S. epidermidis та деяких аспектів механізму дії препарату.Здатність стафілококу до адгезії на абіотичній поверхні (полістиролові планшети) визначали за методикою Christensen (фіксація 96 % етанолом, фарбування 0,1 % р-ном генціанвіолету). Антибіоплівкову активність азитроміцину досліджували методом сорбції генціанвіолету на структурах біоплівки з подальшою десорбцією в 96 % етиловий спирт. Гідрофобність штаму досліджували за допомогою BATH-тесту у двофазній системі з етилацетатом. Для визначення здатності епідермального стафілокока до продукування полісахаридного міжклітинного адгезина (PIA) використовували агаризоване середовище Luria-Bertani (LB) з додаванням 0,08 % Конго червоного.Дослідження антибіоплівкової активності азитроміцину показало, що антибіотик порушує прикріплення до абіотичної поверхні та плівкоутворення S. epidermidis 2265 у концентрації 5,0 МІК, проте не виявляє інгібуючої дії на сформовану 1-добову біоплівку. Було встановлено, що у клінічного штаму епідермального стафілококу S. epidermidis 2265 відсутня здатність до продукції полісахаридного міжклітинного адгезина (РІА).Проведені дослідження показали, що дія азитроміцину спрямована на початкові стадії утворення біоплівки. Встановлено, що механізм впливу антибіотика на біоплівкові бактерії не зумовлений зміною гідрофобності поверхні бактерій та продукуванням РІ

Influence of diclofenac sodium on antibiofilm activity of azithromycin

Nowadays bacterial biofilms are the major problem in the medical practice, that can lead to chronic infections and decline of antimicrobial therapy efficacy. Therefore, combined use of drugs of various pharmacotherapeutic groups may offer significant benefits in the research of new ways of treatment infections associated with biofilms. The data of the literature shows that non-steroidal anti-inflammatory drugs have antimicrobial activity and they can be improved antimicrobial action of antibiotics. The aim of the study was to establish specific antibiofilm activity of azithromycin in the combined treatment with diclofenac sodium. Strain S. epidermidis 2265 susceptibility to azithromycin was evaluated by microdilution method and assessed by minimum inhibitory concentration (MIC). Action of azithromycin and diclofenac sodium on biofilm formation and preformed biofilms of S. epidermidis was determined by the crystal violet assay. Our results of study have shown that azithromycin and diclofenac sodium reduced of biofilm formation to abiotic surface. Dose-depending low antibiofilm effect was found under treatment preformed S. epidermidis biofilms with macrolide antibiotic. Diclofenac sodium possessed antibiofilm activity against the preformed 1-day staphylococcal biofilms (reducing biomass 68.5%). Also diclofenac sodium stimulated biofilms formation and increased biomass accumulation of preformed 12-hour and 2-day staphylococcal biofilms to 12.4%. The data obtained of experiments have shown that combined treatment with both azithromycin and diclofenac sodium lead to reduce activity of macrolide against biofilm formation (to 69.5%) and S. epidermidis mature biofilms (2-day) at therapeutic concentrations (increasing biomass accumulation on 10.4% in comparison with controls). Antibiofilm activity of macrolide antibiotic become higher only against preformed 1-day biofilms. The data obtained suggest the possibility of using of azithromycin with diclofenac sodium for treatment of acute purulent-inflammatory processes. Because of diclofenac sodium exhibited antibiofilm activity and increased the antibiotic specific activity, that lead to prevention of development of chronic infections. The issue of combined treatment of azithromycin with diclofenac sodium of chronic infections remains open and requires in-depth research