Prevalence of the French language in Algerian online news : a remnant of the colonial past.

A French colony for over a century, Algeria gained independence in 1962, yet its identity remains chained to its traumatic history. During the colonial period, French officials enacted laws to subvert the native population and its culture by discouraging the teaching of Arabic and, in its place, emphasizing French language and culture. Seeking to reclaim their national identity, leaders in post-independent Algeria created Arabization policies, which favored the use of Arabic and discouraged the use of French. Algerian society has therefore long been the target of linguistic control. As a result, language preferences of Algerians can be linked to the relative success and failure of subsequent governments to propagate either French or Arabic. This paper sets out to explore the co-existence of French and Arabic in modern Algerian society through the lens of online news media. First, it examines Algerian history in terms of language, culture, and education to provide context for the subsequent research findings. Second, it presents quantified information on the popularity and prevalence of 58 websites categorized by principal language of publication. General-interest, sports, and business Algerian news sites are analyzed separately to lead to a more nuanced understanding of language preference in different contexts. The conclusions obtained from these research findings indicate both the long-term effects produced by forced imposition of a language and the resilience of language and culture in the face of steady suppression

Information security in modern society: Sociocultural aspects

The purpose of the work is to study the major conceptual socio-cultural features of the essence and ensuring the information security in an information society. The research methodology is based on a complex combination of philosophical (dialectical, hermeneutical) and scientific methods to study the problem of security in modern society, and especially empirical, comparative, analytical and descriptive. They are based on the principles of consistency and historicity that allows exploring contemporary socio-cultural processes and phenomena in the dynamics and in connection with the historical conditions of their development as well as with the security issues.  The scientific novelty of the work is in revealing key aspects of understanding the essence and ensuring the information security, in defining the most significant features in conditions of the the information society. Conclusions. Ensuring the information security in modern society depends on many factors, including how a person will behave in this or that stressful situation. The key risks factors for the information subsystem of the society are large-scale socio-communicative and socio-cultural transformations, which carry a number of negative social consequences. In recent years, disorganizing and dysfunctional trends, directly related to the high speed of information change are clearly recorded. The traditional practice of information security and security against the information become more complex due to the development of virtual social reality of cyberspace. Modern communication processes lead to the information redundancy and enhance the "fissure" between the virtual and real worlds, which affects the growth of the conventions of network practices of the information security. The overabundance of low quality information, which is observed at this stage of development of the information society is not the only problem of the information security. The problem of forming the appropriate level of information culture that would prevent the emergence of her stressful situations when working with information and information technology is also among such issues. Information security in the information society is the protection of information and protection against the information. Ensuring the information security is a necessity, which becomes an attribute of modern life of any social entity, and requires a tireless work with the information that involves interaction with a variety of expert systems, the delocalization of actions, ensuring freedom and minimizing risks

Влияние геометрических параметров клеевого шва на качество склеивания картонных упаковок

Приведено результати експериментальних досліджень процесу склеювання картонного паковання.The results of experimental researches of cardboard package gluing process are described.Приведены результаты экспериментальных исследований процесса склеивания картонной упаковки

Integrating Whole-Genome Sequencing Data Into Quantitative Risk Assessment of Foodborne Antimicrobial Resistance: A Review of Opportunities and Challenges

Whole-genome sequencing (WGS) will soon replace traditional phenotypic methods for routine testing of foodborne antimicrobial resistance (AMR). WGS is expected to improve AMR surveillance by providing a greater understanding of the transmission of resistant bacteria and AMR genes throughout the food chain, and therefore support risk assessment activities. At this stage, it is unclear how WGS data can be integrated into quantitative microbial risk assessment (QMRA) models and whether their integration will impact final risk estimates or the assessment of risk mitigation measures. This review explores opportunities and challenges of integrating WGS data into QMRA models that follow the Codex Alimentarius Guidelines for Risk Analysis of Foodborne AMR. We describe how WGS offers an opportunity to enhance the next-generation of foodborne AMR QMRA modeling. Instead of considering all hazard strains as equally likely to cause disease, WGS data can improve hazard identification by focusing on those strains of highest public health relevance. WGS results can be used to stratify hazards into strains with similar genetic profiles that are expected to behave similarly, e.g., in terms of growth, survival, virulence or response to antimicrobial treatment. The QMRA input distributions can be tailored to each strain accordingly, making it possible to capture the variability in the strains of interest while decreasing the uncertainty in the model. WGS also allows for a more meaningful approach to explore genetic similarity among bacterial populations found at successive stages of the food chain, improving the estimation of the probability and magnitude of exposure to AMR hazards at point of consumption. WGS therefore has the potential to substantially improve the utility of foodborne AMR QMRA models. However, some degree of uncertainty remains in relation to the thresholds of genetic similarity to be used, as well as the degree of correlation between genotypic and phenotypic profiles. The latter could be improved using a functional approach based on prediction of microbial behavior from a combination of ‘omics’ techniques (e.g., transcriptomics, proteomics and metabolomics). We strongly recommend that methodologies to incorporate WGS data in risk assessment be included in any future revision of the Codex Alimentarius Guidelines for Risk Analysis of Foodborne AMR

Інформаційна безпека у сучасному суспільстві: соціокультурні аспекти розуміння

The purpose of the work is to explore the major conceptual socio-cultural features of the entity and information security in the information society. The research methodology is based on a complex combination of philosophical (dialectical, hermeneutical) and scientific methods to study the problem of safety in modern society, and especially empirical, comparative, analytical and descriptive. They are based on the principles of consistency and historicity that allows you to explore contemporary socio-cultural processes and phenomena in the dynamics and in connection with the historical conditions of their development and safety issues. The scientific novelty of the work consists in revealing key aspects of understanding the entity and information security, identify the most significant features in the information society. Conclusions. Information security in modern society depends on many factors, including how will people behave in this or that stressful situation. The key risk factor for the information subsystem of the society are large-scale socio-communicative and socio-cultural transformations, which carry a number of negative social consequences. In recent years, clearly recorded dysfunctional trends, directly related to the high speed of information change. The traditional practice of protecting information and information become more complex through the development of virtual social reality of cyberspace. Modern communication processes lead to information redundancy and enhance the "rift" between the virtual and real worlds, which affects the growth of the conventions of network information security practices. The overabundance of low quality information, which is observed at this stage of development of the information society is not the only problem of information security. In this issue also includes the problem of forming the appropriate level of information culture that would prevent the emergence of her stressful situations when working with information and information technology. Information security in the information society is the protection of information and protection of information. Information security is a necessity, which becomes the attribute of modern life of any social entity, and requires tireless work with the information that involves interaction with a variety of expert systems, the delocalization of action, freedom and risk mitigation.Мета роботи − дослідити основні концептуальні соціокультурні особливості сутності й забезпечення інформаційної безпеки в інформаційному суспільстві. Методологія дослідження ґрунтується на комплексному поєднанні філософських (діалектичний, герменевтичний) та загальнонаукових методів дослідження проблеми безпеки у сучасному суспільстві, зокрема емпіричному, компаративістському, аналітичному та дескриптивному. Вони базуються на принципах системності та історичності, що дозволяє вивчати сучасні соціокультурні процеси та явища у динаміці та у зв’язку як з історичними умовами їх розвитку, так і з безпековою проблематикою. Наукова новизна роботи полягає у розкритті ключових аспектів розуміння сутності й забезпечення інформаційної безпеки, визначенні найбільш істотних її особливостей в умовах інформаційного суспільства. Висновки. Забезпечення інформаційної безпеки у сучасному суспільстві залежить від багатьох факторів, у тому числі й від того, як буде вести себе людина в тій чи іншій стресовій ситуації. Ключовим фактором ризику для інформаційної підсистеми соціуму виступають масштабні соціокомунікативні та соціокультурні трансформації, що несуть у собі низку негативних соціальних наслідків. В останні роки чітко фіксуються дезорганізаційно-дисфункційні тенденції, безпосередньо пов’язані з високими швидкостями інформаційних змін. Традиційні практики захисту інформації і від інформації ускладнюються через розвиток віртуальної соціальної реальності кіберпростору. Сучасні комунікаційні процеси ведуть до інформаційної надмірності й посилення «розлому» між віртуальним і реальним світами, що позначається на зростанні умовності мережевих практик інформаційної безпеки. Надлишок низькоякісної інформації, який спостерігається на даному етапі розвитку інформаційного суспільства є не єдиною проблемою забезпечення інформаційної безпеки. У дану проблематику також входить проблема формування у людини відповідного рівня інформаційної культури, який перешкоджав би виникненню у неї стресових ситуацій при роботі з інформацією та інформаційними технологіями. Інформаційна безпека в умовах інформаційного суспільства – це і захист інформації, і захист від інформації. Забезпечення інформаційної безпеки – це необхідність, яка стає атрибутом сучасного життя будь-якого соціального суб’єкта, і вимагає невпинної роботи з інформацією, що включає в себе взаємодію з різними експертними системами, делокалізацію дій, забезпечення свободи та мінімізації ризиків.Цель работы ‒ исследовать основные концептуальные социокультурные особенности сущности и обеспечения информационной безопасности в информационном обществе. Методология исследования основана на комплексном сочетании философских (диалектического, герменевтического) и общенаучных методов исследования проблемы безопасности в современном обществе, в частности эмпирического, компаративистского, аналитического и дескриптивного. Они базируются на принципах системности и историчности, что позволяет изучать современные социокультурные процессы и явления в динамике и в связи как с историческими условиями их развития, так и с проблематикой безопасности. Научная новизна работы заключается в раскрытии ключевых аспектов понимания сущности и обеспечения информационной безопасности, определении наиболее существенных ее особенностей в условиях информационного общества. Выводы. Обеспечение информационной безопасности в современном обществе зависит от многих факторов, в том числе и от того, как будет вести себя человек в той или иной стрессовой ситуации. Ключевым фактором риска для информационной подсистемы социума выступают масштабные социокоммуникативные и социокультурные трансформации, которые заключают в себе ряд негативных социальных последствий. В последние годы четко фиксируются дезорганизационно-дисфункциональные тенденции, непосредственно связанные с высокими скоростями информационных изменений. Традиционные практики защиты информации и от информации усложняются из-за развития виртуальной социальной реальности киберпространства. Современные коммуникационные процессы ведут к информационной избыточности и усилению «разлома» между виртуальным и реальным мирами, что сказывается на росте условности сетевых практик информационной безопасности. Избыток низкокачественной информации, наблюдающийся на данном этапе развития информационного общества, является не единственной проблемой обеспечения информационной безопасности. В данную проблематику также входит проблема формирования у человека соответствующего уровня информационной культуры, который препятствовал бы возникновению у него стрессовых ситуаций при работе с информацией и информационными технологиями. Информационная безопасность в условиях информационного общества ‒ это и защита информации, и защита от информации. Обеспечение информационной безопасности ‒ это необходимость, становящаяся атрибутом современной жизни любого социального субъекта, и требующая неустанной работы с информацией, включающая в себя взаимодействие с различными экспертными системами, делокализацию действий, обеспечение свободы и минимизации рисков

Mitogen- and Stress-Activated Protein Kinase 1 Regulates Status Epilepticus-Evoked Cell Death in the Hippocampus

Mitogen-activated protein kinase (MAPK) signaling has been implicated in a wide range of neuronal processes, including development, plasticity, and viability. One of the principal downstream targets of both the extracellular signal-regulated kinase/MAPK pathway and the p38 MAPK pathway is M itogen- and S tress-activated protein K inase 1 (MSK1). Here, we sought to understand the role that MSK1 plays in neuroprotection against excitotoxic stimulation in the hippocampus. To this end, we utilized immunohistochemical labeling, a MSK1 null mouse line, cell viability assays, and array-based profiling approaches. Initially, we show that MSK1 is broadly expressed within the major neuronal cell layers of the hippocampus and that status epilepticus drives acute induction of MSK1 activation. In response to the status epilepticus paradigm, MSK1 KO mice exhibited a striking increase in vulnerability to pilocarpine-evoked cell death within the CA1 and CA3 cell layers. Further, cultured MSK1 null neurons exhibited a heighted level of N-methyl-D-aspartate-evoked excitotoxicity relative to wild-type neurons, as assessed using the lactate dehydrogenase assay. Given these findings, we examined the hippocampal transcriptional profile of MSK1 null mice. Affymetrix array profiling revealed that MSK1 deletion led to the significant (>1.25-fold) downregulation of 130 genes and an upregulation of 145 genes. Notably, functional analysis indicated that a subset of these genes contribute to neuroprotective signaling networks. Together, these data provide important new insights into the mechanism by which the MAPK/MSK1 signaling cassette confers neuroprotection against excitotoxic insults. Approaches designed to upregulate or mimic the functional effects of MSK1 may prove beneficial against an array of degenerative processes resulting from excitotoxic insults