Влияние гипербилирубинемии на интенсивность боли у больных раком панкреатобилиарной зоны в течение периоперацинного периода

Мета роботи – оцінювання впливу гіпербілірубінемії на вираженість больового синдрому у хворих на рак панкреатобіліарної зони протягом періопераційного періоду. Матеріали та методи. Проаналізували результати хірургічного лікування 218 хворих на рак панкреатобіліарної зони, що ускладнений розвитком синдрому механічної жовтяниці. Пацієнтам виконали панкреатодуоденальну резекцію. Вираженість больового синдрому оцінювали за візуально-аналоговою шкалою, а також застосовуючи субшкали опитувальників EORTC QLQ-C30 і SF-36. Результати. На момент надходження у стаціонар у пацієнтів рівень загального білірубіну становив 274,3 ± 5,9 мкмоль/л, прямого – 211,2 ± 2,2 мкмоль/л, непрямого – 63,4 ± 2,6 мкмоль/л. Інтенсивність больового синдрому на час надходження у стаціонар становила 4,9 ± 0,4 бала. У ранньому, пізньому та віддаленому післяопераційному періодах інтенсивність болю відповідно зменшувалася з 6,4 ± 0,3 до 2,8 ± 0,4 бала. Зіставляючи інтенсивність больового синдрому та рівень холемії, встановили сильний позитивний кореляційний зв’язок (r = 0,74).The aim was to assess the effect of hyperbilirubinemia on the severity of pain syndrome in patients with pancreatobiliary cancer during perioperative period. Materials and methods. The results of surgical treatment of 218 patients with pancreatobiliary cancer complicated by the development of mechanical jaundice syndrome, who underwent pancreatoduodenal resection, were analyzed. The severity of pain was assessed on a visual-analog scale, as well as subscales of questionnaires EORTC QLQ-C30 and SF-36. Results. At the time of admission to the hospital the initial level of total bilirubin was 274.3 ± 5.9 μmol/L, direct – 211.2 ± 2.2 μmol/L, indirect – 63.4 ± 2.6 μmol/L. The intensity of pain syndrome on admission was 4.9 ± 0.4 points. In the early, late and late postoperative period the intensity of pain decreased, respectively, from 6.4 ± 0.3 to 2.8 ± 0.4 points. Conclusions. A strong positive correlation between the intensity of pain syndrome and the level of cholemia was determined (r = 0.74).Цель работы – оценка влияния гипербилирубинемии на интенсивность болевого синдрома у больных раком панкреатобилиарной зоны в течение периоперационного периода. Материалы и методы. Проанализированы результаты хирургического лечения 218 больных раком панкреатобилиарной зоны, осложненного развитием синдрома механической желтухи. Пациентам выполнена панкреатодуоденальная резекция. Выраженность болевого синдрома оценивали по визуально-аналоговой шкале, а также с использованием субшкал опросников EORTC QLQ-C30 и SF-36. Результаты. На момент поступления в стационар у пациентов уровень общего билирубина составил 274,3 ± 5,9 мкмоль/л, прямого – 211,2 ± 2,2 мкмоль/л, непрямого – 63,4 ± 2,6 мкмоль/л. Интенсивность болевого синдрома на момент поступления в стационар составила 4,9 ± 0,4 балла. В раннем, позднем и отдаленном послеоперационном периодах интенсивность боли соответственно уменьшалась с 6,4 ± 0,3 до 2,8 ± 0,4 балла. Выводы. При сопоставлении интенсивности болевого синдрома и уровня холемии определена сильная положительная корреляционная связь (r = 0,74)

Risk stratification of postoperative complications in jaundiced patients with focal diseases of the biliopancreatoduodenal zone

The risk stratification was performed by mathematical modeling taking into account genetic factors and the results of instrumental research as ultrasonic elastography. The results of 272 jaundiced patients’ surgical treatment as pancreaticoduodenal resection (PDR) for malignant tumors of biliopancreatoduodenal area (218 patients) and chronic pseudotumoral pancreatitis (54 patients) were analyzed. In the main group (n=112) the optimized algorithm of preoperative preparation and risk stratification was used and in the comparison group (n=160) preparation for PDR was carried out conservatively according to generally accepted standards. radical surgery is defined as inexpedient and too risky, while shunt decompression surgery is performed as a first step for pancreatoduodenal resection. Thanks to the preoperative preparation according to our algorithm, mental status evaluation in the main group compared to the comparison one was significantly better. By MoCA scale before surgery it was 24.9 ± 3.2 and 22.8 ± 2.4 points, and by the DSST test - 40.2 ± 3.8 and 23.6 ± 2.6 points in the main and comparison groups respectively. The level of bilirubinemia in patients of the main group on the day before PDR was 112.3±2.7 μmol/l, while in the comparison one it was 198.3±3.3 μmol/l (p <0.05). On the eve of the PDR, the activity of alkaline phosphatase was in the main group 104.8 ± 1.3 U / l, and in the comparison group - 270.8 ± 1.9 U / l (p <0.05). Before PDR, γ-glutamiltransferase activity significantly decreased to 529 ± 29 U / l in the comparison group and to 485 ± 33 U / l in the main group (p <0.05)

The preoperative preparation peculiarities of patients with focal diseases of the bilopancreaticoduodenal zone, complicated by mechanical jaundice

Мета роботи: порівняти ефективність існуючих методів підготовки хворих на вогнищеві захворювання біліопанкреатодуоденальної зони, ускладнені синдромом механічної жовтяниці, до панкреатодуоденальної резекції та визначити ефективність застосованих методів біліарної декомпресії. Матеріали і методи. Проаналізовано результати хірургічного лікування 272 хворих, яким було виконано панкреатодуоденальну резекцію з приводу вогнищевих захворювань біліопанкреатодуоденальної зони, ускладнених розвитком синдрому механічної жовтяниці. До основної групи увійшли 112 пацієнтів, яким підготовку до операції і прогнозування перебігу періопераційного періоду проводили відповідно до розробленого алгоритму. Групи порівняння склали 160 пацієнтів, яким підготовка здійснювалася поза розробленим алгоритмом лише консервативним шляхом. Результати досліджень та їх обговорення. Завдяки дотриманню застосування розробленого алгоритму детоксикації із застосуванням біліарної декомпресії у хворих основної групи на третій день рівень білірубінемії склав в середньому 185,1±2,4 мкмоль/л, тоді як на п’ятий день – вже 163,2±2,6 мкмоль/л і напередодні панкреатодуоденальної резекції – 112,3±2,7 мкмоль/л. У групі порівняння, де підготовка хворих до радикального операційного втручання здійснювалася лише консервативними заходами без біліарного дренування, вихідний рівень загального білірубіну склав 270,6±4,6 мкмоль/л, на третій день – 258,4±2,9 мкмоль/л, на п’ятий – 222,2±3,8 мкмоль/л, а напередодні панкреатодуоденальної резекції – 198,3±3,3 мкмоль/л. Таким чином, в основній групі після декомпресії декремент рівня загального білірубіну склав ∆=­59,1. Натомість у групі порівняння напередодні панкреатодуоденальної резекції декремент рівня загального білірубіну склав ∆=­26,7. Після виконання панкреатодуоденальної резекції декремент білірубінемії в обох групах не перевищував 40 % й склав в основній групі 32,7±2,8 %, а у групі контролю – 27,4±1,6 %. При порівнянні заходів щодо корекції біліарної гіпертензії у хворих основної групи, в усіх підгрупах від початку 3­го дня спостерігалося поступове зниження концентрації білірубіну, більш виражене у пацієнтів, яким виконували черезшкірну черезпечінкову холангіостомію (164±18 мкмоль/л, p<0,05). В середньому на 9 добу визначали достовірне зниження показників загального білірубіну після черезшкірної черезпечінкової холангіостомії на 41,2 %, лапароскопічної холецистостомії – на 13,6 % та після пункційної холецистостомії – на 6,6% (p<0,05).The aim of the work: to compare the effectiveness of existing methods of jaundiced patients with focal diseases of the biliopancreatoduodenal zone preparing to the pancreatoduodenal resection performing, and to determine the effectiveness of the applied methods of biliary decompression. Materials and Methods. The results of surgical treatment of 272 patients who underwent pancreatoduodenal resection in various modifications for focal diseases of the biliopancreatoduodenal zone complicated by the development of obstructive jaundice syndrome were analyzed. The main group included 112 patients, who were prepared for surgery and predicted the course of the postoperative period according to the developed algorithm. The comparison group included 160 patients, who were prepared only in a conservative way. Results and Discussion. Due to the application of the developed detoxification algorithm with the use of biliary decompression in patients of the main group on the third day, the level of bilirubinemia averaged (185.1±2.4) μmol/L, while on the fifth day it was already (163.2±2.6) μmol/L and on the eve of pancreatoduodenal resection – (112.3±2.7) μmol/L. In the comparison group, where the preparation of patients for radical surgery was carried out only by conservative measures without biliary drainage, the initial level of total bilirubin was (270.6±4.6) μmol/L, on the third day – (258.4±2.9) μmol/L, on the fifth – (222.2±3.8) μmol/L, and on the eve of pancreatoduodenal resection – (198.3±3.3) μmol/L. Thus, in the main group after decompression, the decrement of the total bilirubin level was ∆ = ­59.1. But in the comparison group on the eve of pancreatoduodenal resection, the decrement of the total bilirubin level was ∆ = ­26.7. After pancreatoduodenal resection performing, the decrement of bilirubinemia in both groups did not exceed 40 % and was (32.7±2.8) % in the main group, and (27.4±1.6) % in the control group. When comparing measures for the correction of biliary hypertension in patients of the main group, in all subgroups, starting from the 3rd day, a gradual decrease in the concentration of bilirubin was observed, more expressed in patients who underwent percutaneous transhepatic cholangiostomy (164±18 μmol/L, p <0.05). On average, on day 9, a significant decrease in total bilirubin parameters was determined after percutaneous transhepatic cholangiostomy by 41.2 %, laparoscopic cholecystostomy by 13.6 % and after puncture cholecystostomy by 6.6 % (p <0.05)

Вплив гіпербілірубінемії на інтенсивність болю у хворих на рак панкреатобіліарної зони протягом періопераційного періоду

 The aim was to assess the effect of hyperbilirubinemia on the severity of pain syndrome in patients with pancreatobiliary cancer during perioperative period.Materials and methods. The results of surgical treatment of 218 patients with pancreatobiliary cancer complicated by the development of mechanical jaundice syndrome, who underwent pancreatoduodenal resection, were analyzed. The severity of pain was assessed on a visual-analog scale, as well as subscales of questionnaires EORTC QLQ-C30 and SF-36.Results. At the time of admission to the hospital the initial level of total bilirubin was 274.3 ± 5.9 μmol/L, direct - 211.2 ± 2.2 μmol/L, indirect – 63.4 ± 2.6 μmol/L. The intensity of pain syndrome on admission was 4.9 ± 0.4 points. In the early, late and late postoperative period the intensity of pain decreased, respectively, from 6.4 ± 0.3  to 2.8 ± 0.4 points.Conclusions. A strong positive correlation between the intensity of pain syndrome and the level of cholemia was determined (r = 0.74).  Цель работы – оценка влияния гипербилирубинемии на интенсивность болевого синдрома у больных раком панкреатобилиарной зоны в течение периоперационного периода.Материалы и методы. Проанализированы результаты хирургического лечения 218 больных раком панкреатобилиарной зоны, осложненного развитием синдрома механической желтухи. Пациентам выполнена панкреатодуоденальная резекция. Выраженность болевого синдрома оценивали по визуально-аналоговой шкале, а также с использованием субшкалам опросников EORTC QLQ-C30 и SF-36.Результаты. На момент поступления в стационар у пациентов уровень общего билирубина составил 274,3 ± 5,9 мкмоль/л, прямого – 211,2 ± 2,2 мкмоль/л, непрямого – 63,4 ± 2,6 мкмоль/л. Интенсивность болевого синдрома на момент поступления в стационар составила 4,9 ± 0,4 балла. В раннем, позднем и отдаленном послеоперационном периодах интенсивность боли соответствии уменьшалась с 6,4 ± 0,3 до 2,8 ± 0,4 балла.Выводы. При сопоставлении интенсивности болевого синдрома и уровня холемии определена сильная положительная корреляционная связь (r = 0,74). Мета роботи – оцінювання впливу гіпербілірубінемії на вираженість больового синдрому у хворих на рак панкреатобіліарної зони протягом періопераційного періоду.Матеріали та методи. Проаналізували результати хірургічного лікування 218 хворих на рак панкреатобіліарної зони, що ускладнений розвитком синдрому механічної жовтяниці. Пацієнтам виконали панкреатодуоденальну резекцію. Вираженість больового синдрому оцінювали за візуально-аналоговою шкалою, а також застосовуючи субшкали опитувальників EORTC QLQ-C30 і SF-36.Результати. На момент надходження у стаціонар у пацієнтів рівень загального білірубіну становив 274,3 ± 5,9 мкмоль/л, прямого – 211,2 ± 2,2 мкмоль/л, непрямого – 63,4 ± 2,6 мкмоль/л. Інтенсивність больового синдрому на час надходження у стаціонар становила 4,9 ± 0,4 бала. У ранньому, пізньому та віддаленому післяопераційному періодах інтенсивність болю відповідно зменшувалася з 6,4 ± 0,3 до 2,8 ± 0,4 бала.Висновки. Зіставляючи інтенсивність больового синдрому та рівень холемії, встановили сильний позитивний кореляційний зв’язок (r = 0,74)

Dynamics of cytolytic and cholestatic syndromes in patients with diseases of the biliopancreatoduodenal area under conditions of different preoperative preparation

Мета роботи: оцінити динаміку проявів цитолітичного та холестатичного синдромів у хворих із синдромом механічної жовтяниці як ускладнення вогнищевих захворювань біліопанкреатодуоденальної зони, за умов різної передопераційної підготовки. Матеріали і методи. За основу дослідженя було взято результати хірургічного лікування 272 хворих із вогнищевими захворюваннями біліопанкреатодуоденальної зони, що ускладнилися синдромом механічної жовтяниці. Всі операційні втручання виконували в обсязі панкреатодуоденальної резекції. Основну групу склали 112 пацієнтів, яким підготовку до операції і прогнозування перебігу періопераційного періоду проводили відповідно до розробленого алгоритму. У 160 пацієнтів групи порівняння підготовка до виконання операційного втручання являла собою виключно консервативну терапію. Результати досліджень та їх обговорення. Впровадження розробленого алгоритму передопераційної підготовки привело до зменшення середніх значень аланінамінотрансферези – на 5-й день до 151±15 Од/л в основній групі проти 188±13 Од/л у групі порівняння. На сьомий день відмінності зберігались, набули достовірності і склали 119±12 Од/л та 157±14 Од/л в основній групі та в групі порівняння відповідно (p<0,05). Напередодні операції показник складав 101±11 Од/л та 138±12 Од/л в основній групі та групі порівняння відповідно (p<0,05). Активність аспартатамінотрансферази на 3-й день знизилася в основній групі з 204±12 (при надходженні до стаціонару) Од/л до 153±11 Од/л, а у групі контролю – зі 186 ±14 Од/л (при надходженні до стаціонару) до 161±9 Од/л. Різниця між порівнюваними групами стала суттєвою та почала набувати достовірність з 5-ї доби 124±13 Од/л проти 150±11 Од/л в основній та групі порівняння відповідно (p<0,05). Напередодні виконання панкреатодуоденальної резекції різниця також була достовірною – 81±7 Од/л проти 114±7 Од/л в основній групі та групі порівняння відповідно (p<0,05). Щодо вмісту лужної фосфатази, то на 3-й день спостереження в обох групах відмічено зниження активності до 440,9±2,1 та 550,7±1,4 Од/л (p<0,05). На 5-й день спостереження значення показнику були ще меншими, причому в основній групі відбулося більш значуще зниження активності ЛФ (223,2±2,7 Од/л) порівняно з групою порівняння (350,3±1,1 Од/л) (p<0,05). Напередодні операції активність показника складала в основній групі 104,8±1,3 Од/л, а у групі порівняння– 270,8±1,9 Од/л (p<0,05). Динаміка змін активності γ-глутамілтрансферази на 3-й день дослідження значення показника в основній групі та групі порівняння зменшилися відповідно до 511±38 Од/л та 554±31 Од/л. Відмінності стали суттєвішими на 5-й день – 403±29 Од/л проти 446±35 та набули достовірності на 7-й день – 304±21 Од/л проти 374±26 Од/л в основній групі та групі порівняння відповідно (p<0,05). Напередодні хірургічного втручання подальше зниження показника зберегло свою достовірність 271±29 Од/л в основній групі проти 348±33 Од/л у групі порівняння (p<0,05).The aim of the work: to evaluate the dynamics of manifestations of cytolytic and cholestatic syndromes in patients with focal diseases of the biliopancreatoduodenal area complicated by the syndrome of mechanical jaundice, under conditions of different preoperative preparation. Materials and Methods. The results of surgical treatment of 272 patients who underwent pancreatoduodenal resection in various modifications for focal diseases of the biliopancreatoduodenal area complicated by the development of obstructive jaundice syndrome were analyzed. The main group included 112 patients, who were prepared for surgery and predicted the course of the postoperative period according to the developed algorithm. The comparison group included 160 patients, who were prepared only in a conservative way. Results and Discussion. Due to the application of the developed algorithm of preoperative preparation, the average values of alanine aminotransferase on the 5th day decreased to (151±15) U/l in the main group against (188±13) U/l in the comparison group. On the seventh day, the differences persisted, gained reliability and amounted to (119±12) U/l and (157±14) U/l in the main group and in the comparison group, respectively (p<0.05). On the eve of the operation, the indicator was (101±11) U/l and (138±12) U/l in the main group and the comparison group, respectively (p<0.05). Aspartate aminotransferase activity on the 3rd day decreased in the main group from (204±12) (on admission to the hospital) U/l to (153±11) U/l, and in the control group – from (186±14) U/l (on admission to the hospital) up to (161±9) U/l. The difference between the compared groups became significant and began to gain reliability from the 5th day (124±13) U/l against (150±11) U/l in the main and comparison groups, respectively (p<0.05). On the eve of pancreatoduodenal resection, the difference was also significant – (81±7) U/l against (114±7) U/l in the main group and the comparison group, respectively (p<0.05). Regarding the content of alkaline phosphatase, on the 3rd day of observation in both groups there was a decrease in activity to (440.9±2.1) and (550.7±1.4) U/l (p<0.05). On the 5th day of observation, the values of the indicator were even smaller, and in the main group there was a more significant decrease in its activity (223.2±2.7) U/l compared with the comparison group (350.3±1.1) U/l (p<0.05). Finally, on the eve of the operation, the activity of the indicator was (104.8±1.3) U/l in the main group, and (270.8±1.9) U/l in the comparison group (p<0.05). Dynamics of changes in activity of γ-glutamyltransferase on the 3rd day of the study, the values of the indicator in the main group and the comparison group decreased to (511±38) U/l and (554±31) U/l, respectively. The differences became more significant on the 5th day – (403±29) U/l against (446±35), and became significant on the 7th day – (304±21) U/l against (374±26) U/l in the main group and the comparison group, respectively (p<0.05). On the eve of surgery, a further decrease in the indicator retained its reliability (271±29) U/l in the main group against (348±33) U/l in the comparison group (p<0.05)