Sustainable development deficit in Europe: modelling, ranking, and classification of countries

The paper focuses on evaluation of progress of European and neighbouring countries in sustainable development using the system of environmental, social and economic indicators. The task of the research is to identify the problem (deficit) points of countries from the sustainable development point of view. The system of indices which characterize deficit in different sustainable development dimensions has been evaluated. The ranking of European and some neighbouring countries on sustainability problems level has been developed. The counties under consideration have been classified on significance and nature of their sustainable development problems. It is shown that the level of sustainable development is not related with the level of economic development, some of the most economically developed European countries have deep sustainability problems and, in contrast, it is possible to reach good progress toward sustainable development despite economic difficulties

Angular distribution of radiation by relativistic electrons in a thin crystal

The results of theoretical investigation of angular distributions of radiation from a relativistic electron passing through a thin crystal at a small angle to the crystal axis are presented. The electron trajectories in crystal were simulated using the binary collision model which takes into account both coherent and incoherent effects at scattering. The angular distribution of radiation was calculated as a sum of radiation from each electron. It is shown that there are nontrivial angular distributions of the emitted photons, which is connected to the superposition of the coherent scattering of electrons by atomic rows (doughnut scattering effect) and the suppression of the radiation due to the multiple scattering effect (similar to the Landau-Pomeranchuk-Migdal effect in an amorphous matter). The orientation dependence of angular distribution of radiation is also analyzed

Світовий досвід застосування цифрових технологій у процесі надання фармацевтичної допомоги (фрагмент дослідження)

Digitization of healthcare and pharmaceutical care has a significant impact on the development and functioning of these industries. Virtual tools provide significant benefits by improving access to medicines, as well as real-time diagnosis and treatment. Aim. To analyze and generalize literature sources on the use of digital technologies in the process of providing pharmaceutical care and determine further prospects for application. Materials and methods. The search for information sources in foreign databases WoS, Scopus, PubMed was conducted mainly over the past five years; theoretical (analysis and synthesis of scientific literature and normative sources, generalization, classification, analytical, comparative and logical) and empirical (description, comparison) methods were used. Results. The features of digital transformation in the process of providing pharmaceutical care are considered taking into account the processes of digitalization and healthcare in general. It is noted that digitization, which previously seemed desirable, but not mandatory, has become an absolute necessity. The main priorities and trends in the processes of modern transformation of pharmaceutical care are determined, which make it possible to form and master current innovations and develop the ability to work in a patient-centered paradigm. Conclusions. Time requires the expansion of pharmaceutical services through digital technologies, some of them have already become widespread (e-prescriptions, mobile applications, digital dosing technologies), and it significantly improves pharmaceutical care due to a personalized approach to the patient, wider interaction between doctors and patients, the possibility of using information for effective analysis and decision-making, transformation of business processes for rapid response in real time. Digital interventions by pharmacists have a positive impact on health in general. There is limited evidence on the cost-effectiveness of digital interventions, which has led to hesitancy in applying this approach, and it requires further study.  Цифровізація охорони здоров’я та фармацевтичної допомоги суттєво впливає на розвиток і функціонування цих галузей. Віртуальні інструменти надають значні переваги, покращуючи доступ до ліків, а також діагностики та лікування в реальному часі. Мета – аналіз й узагальнення джерел літератури щодо використання цифрових технологій у процесі надання фармацевтичної допомоги, а також у визначенні подальших перспектив застосування. Матеріали та методи. Проведено пошук джерел інформації в закордонних базах даних WoS, Scopus, PubMed здебільшого за останні п’ять років. Було використано теоретичні (аналіз і синтез наукової літератури й нормативних джерел, узагальнення, класифікації, аналітичний, порівняльний, логічний) та емпіричні (опис, порівняння) методи. Результати дослідження. Розглянуто особливості цифрової трансформації в процесі надання фармацевтичної допомоги з огляду на загальну цифровізацію охорони здоров’я. Зазначено, що цифровізація, яка раніше здавалася бажаною, але не обов’язковою, перетворилася на абсолютну необхідність. Визначено основні пріоритети й тенденції в процесах сучасного перетворення фармацевтичної допомоги, що дають змогу формувати й опановувати актуальні інновації та розвивати здатність працювати в парадигмі пацієнтоцентричності. Висновки. Час вимагає урізноманітнення фармацевтичних послуг через цифрові технології, частина яких уже набула поширення (е-рецепти, мобільні програми, цифрові технології дозування), що суттєво покращує фармацевтичну допомогу внаслідок персоналізованого підходу до пацієнта, більш широкої взаємодії лікарів і пацієнтів, можливості застосування інформації для ефективного аналізу та прийняття рішень, трансформування бізнес-процесів для оперативного реагування в реальному часі. Цифрові втручання фармацевтів позитивно впливають на стан здоров’я загалом. Досить обмежені докази економічної ефективності цифрових втручань спричиняють нерішучість застосування цього підходу, а також зумовлюють подальше вивчення.

Чрезмерное неравенство доходов населения Украины как дестабилизирующий фактор социальной сплоченности общества

У статті розглянуто нерівність доходів як один із найбільш дестабілізуючих чинників, що негативно впливає на рівень соціальної згуртованості суспільства. Відображено статистичні показники щодо нерівності доходів населення України та європейських країн. Визначено причини значної поляризації доходів населення України.The main purpose of the article — to consider the income inequality of the population of Ukraine and determine its impact on social cohesion of society. Income traditionally is a basic part of measuring socio-economic inequalities in society. The problem is closely linked to the issue of social cohesion, social inclusion, and social trust. Excessive social inequality, which usually produces social fragmentation, hinders human development and impedes progress. Awareness of material inequality deepens when society, achieving a certain level of prestige, power, status, perceives itself to be unreasonable and unfair. Statistical data on income inequality of Ukraine and European countries population resulted in conclusion that economic inequality in Ukraine is an interesting phenomenon. On the one hand, according to official statistics, our country is quite equal among other countries, on the other — the surrounding reality and health of the population do not confirm this. This is due to the shadow economy and shadow income. The largest income — income from business — is minimized. Salaries in sectors with high labor intensive and, therefore, high salary, are paid in full or in part «in envelopes», because this encourages employers to higher pension fee. Finally, the shadow economy includes huge profits to corruption Ukrainian officials — which by definition are distributed very unevenly as to total population. Scientific novelty lies in the fact that the study of income inequality in the context of social cohesion is being conducted. Further more the research of this area has the aim to develop and improve methodology for social cohesion of society in which one of the important indicators is inequality in income.В статье рассмотрены неравенство доходов как один из самых дестабилизирующих факторов, негативно влияющих на уровень социальной сплоченности общества. Отражены статистические показатели по неравенству доходов населения Украины и европейских стран. Определены причины значительной поляризации доходов населения Украины

Современные подходы к определению понятий социальной сплоченности и социального капитала

У статті розглянуто теоретичні аспекти соціальної згуртованості та соціального капіталу і можливості їх взаємозв’язку. Досліджено генезис понять «соціальна згуртованість» і «соціальний капітал». Визначено та узагальнено основні сучасні підходи щодо визначення понять «соціальна згуртованість» та «соціальний капітал».The article deals with social cohesion, social capital and the possibility of inter relationship between them. The genesis of the concepts of «social cohesion» and «social capital» has been researched. When researching the genesis of the concept of social cohesionit is necessary to note that a number of scientific studies of the last century on social capital, social justice, solidarity, unity, economic development and their relationships became prerequisites for formulating the modern concepts of social cohesion. Search for a clear and coherent concept of social cohesion reflects the necessity for specific needs for a modernized society where standards of coordination of individual and collective actions are the subject of complex legitimate procedures. The changes that constantly occurinsuchanopen modernized society should, in turn, be the subject of deep analysis so that they do not lead to «cohesion crises». The research of the range of problems regarding social capital began with a purely sociological research and the term «social capital» was first formulated in the sociological study of the system of human relationships. With regard to this term, sociologists were interested in the social aspect of human interaction as a manifestation of socialization. Economists, who during the twentieth century moved from absolutisation of physical capital to research of sources, components and efficiency of human capitalat enterprizes, were interested in how business contacts, formal and informal professional communication in the process of production, exchange, distribution and consumption of products may affect the different areas of society, including social and labor.В статье рассмотрены теоретические аспекты социальной сплоченности и социального капитала и возможности их взаимосвязи. Исследован генезис понятий «социальная сплоченность» и «социальный капитал». Определены и обобщены основные современные подходы к определению понятий «социальная сплоченность» и «социальный капитал»

Структура криминальных отношений в киберпространстве

Організована злочинність є одним із найнебезпечніших суспільних явищ, що становить безпосередню загрозу національній безпеці окремих країн та міжнародному правопорядку у цілому. Найбільшої небезпеки організована злочинність набуває у формі транснаціональної протиправної діяльності, не обмеженої державними кордонами та географічними відстанями. Транснаціоналізації злочинності, набуттю нею якісно нових рис сприяє використання організованими злочинними угрупуваннями новітніх телекомунікаційних технологій як для забезпечення вчинення «традиційних» злочинів, наприклад, у сфері наркобізнесу, торгівлі людьми та зброєю, нелегальної міграції тощо, так і здійснення принципово нових видів протиправної діяльності, безпосередньо пов'язаних із функціонуванням кіберпростору. Сприятливі умови, що їх забезпечує специфіка кіберпростору маргінальним спільнотам, призводять до появи численних зон спілкування осіб з девіантною поведінкою. Глобалізація злочинності розглядається як тенденція, що в майбутньому може лише посилюватися, що, у свою чергу, сприятиме подальшому збільшенню могутності злочинних угрупувань. При цьому структура організованих угрупувань набуває горизонтального мережевого характеру, за якого ані власна самоідентифікація, ані тривале членство надалі не можуть бути характерними для злочинних структур, що діятимуть у кіберпросторі. Такі структури формуватимуться під конкретну операцію і матимуть плинну, відкриту та мінливу природу. Єдиною передумовою членства у таких структурах є особисте бажання, намір вчинити протиправні діяння, а також наявність відповідних навичок. Кіберпростір дає додаткові можливості для приховування особистості злочинців, що, відповідно, робить менш важливою особисту довіру між членами організації, однак підвищує значення збереження конфіденційності інформації та заходів її захисту від несанкціонованого доступу. Використання телекомунікаційних технологій для забезпечення незаконних операцій «традиційними» організованими злочинними угрупуваннями також є одним із чинників їх переформатування відповідно до мережевої моделі, як це має місце і в легальних транснаціональних корпораціях Окреслена вище специфіка кіберзлочинності створюватиме додаткові ускладнення для здійснення правоохоронної діяльності, однак і відкриває для них нові можливості, що, в свою чергу, потребує не лише розробки нової парадигми правоохоронної діяльності, а й ставить нові вимоги до рівня підготовки співробітників компетентних органів, що повинні мати відповідні навички автономної діяльності, прийняття самостійних рішень та швидкого реагування на зміни в обстановці.Organized crime is one of the most dangerous social phenomena, which presents direct threat to national security of individual states as well as international law and order in general. Organized crime acquires its most dangerous nature in the form of transnational unlawful activity not limited by state borders or geographical distances. The use of newest telecom technologies by organized criminal groups contributes to the transnationalization of crime and the appearance of its new characteristics. These technologies are used both to commit “traditional” crime like drug trafficking, THB, illegal migration, etc., and to commit new kinds of illicit activity which refer to the cyberspace itself. These specific conditions of cyberspace contribute to the emergence of numerous communication zones for persons with deviant behavior. Globalization of crime is regarded as a trend which may only reinforce in the future, which in its turn will help boost the power of criminal groups. Alongside with this, the structure of organized groups acquires horizontal network nature which means that neither self-idetification, nor continuous membership in the group will be characteristic for the groups acting in cyberspace. These structures will form for the specific operation and will have fluctuating, open and changing structure. The only prerequisite for membership in the group will be a personal wish, an intention to commit illegal actions as well as availability of the skills needed. Cyberspace provides additional opportunities for hiding the criminals’ identities, which reduces the importance of trust between members, however increases the importance of confidentiality and information protection. The use of telecom technologies to provide illegal operations by organized criminal groups is one of the reasons they reformat into the network model as it is within legal transnational corporations. The aforementioned specifics of cybercrime will help create additional burden in carrying out law enforcement, however it also opens up new opportunities for these agencies. Therefore, this not only requires development of a new paradigm of law enforcement activity, but also sets demands to the level of training of the personnel of responsible agencies, who should possess skills of self-sustained activity, individual decision-making and fast response to the changes in the environment.Организованная преступность является одним из наиболее опасных общественных явлений, которое представляет непосредственную угрозу национальной безопасности отдельных стран и международному правопорядку в целом. Самую большую опасность организованная преступность приобретает в форме транснациональной противоправной деятельности, не ограниченной государственными границами и географическими расстояниями. Транснационализации преступности, обретению ею качественно новых черт содействует использование организованными преступными группировками новейших телекоммуникационных технологий как для обеспечения совершения «традиционных» преступлений, например, в сфере наркобизнеса, торговли людьми и оружием, нелегальной миграции и т. п., так и осуществление принципиально новых видов противоправной деятельности, непосредственно связанных с функционированием киберпространства. Благоприятные условия, которые обеспечивает специфика киберпространства маргинальным сообществам, приводят к появлению многочисленных зон общения лиц с девиантным поведением. Глобализация преступности рассматривается как тенденция, которая в будущем может лишь усиливаться, что, в свою очередь, будет содействовать дальнейшему увеличению могущества преступных группировок. При этом структура организованных группировок приобретает горизонтальный сетевой характер, при котором ни собственная самоидентификация, ни продолжительное членство в дальнейшем не могут быть характерными для преступных структур, которые будут действовать в киберпространстве. Такие структуры будут формироваться под конкретную операцию и будут иметь текучую, открытую и непостоянную природу. Единственной предпосылкой членства в таких структурах является личное желание, намерение на совершение противоправных действий, а также наличие соответствующих навыков. Киберпространство дает дополнительные возможности для сокрытия личности преступников, что, соответственно, делает менее важным личное доверие между членами организации, однако повышает значение сохранения конфиденциальности информации и мер ее защиты от несанкционированного доступа. Использование телекоммуникационных технологий для обеспечения незаконных операций «традиционными» организованными преступными группировками также является одним из факторов их переформатирования по образу сетевой модели, как это имеет место и в легальных транснациональных корпорациях. Обозначенная выше специфика киберпреступности может создавать дополнительные осложнения для осуществления правоохранительной деятельности, однако и открывает для них новые возможности, которые, в свою очередь, нуждаются не только в разработке новой парадигмы правоохранительной деятельности, но и ставит новые требования к уровню подготовки сотрудников компетентных органов, которые должны иметь соответствующие навыки автономной деятельности, принятия самостоятельных решений и быстрого реагирования на изменения в обстановке

Зимостійкість генеративних бруньок Persica vulgaris Mill. у Лісостепу України

Varietes, which can be used as cultivar-donors of winter hardiness and suitable for cultivation in conditions of Forest-Steppe of Ukraine, were choosed on the basis of results of long-term investigations.За результатами багаторічних досліджень було відібрано сорти, які можуть стати донорами зимостійкості і найбільш придатні для вирощування в умовах Лісостепу України