Peculiarities of cytolytic syndrome development with associated injury of the abdominal organs and massive blood loss in the experiment

The function of the organs responsible for detoxification processes, in particular the liver, deserves a special role in the conditions of combined trauma. It is proved that ischemia-reperfusion of the limb caused by the imposition of a tourniquet, is the cause of significant toxemia. Under such conditions, it becomes clear that the detoxification function may be impaired, especially against the background of blunt combined trauma to the abdominal organs complicated by massive bleeding. Changes in the detoxification function of the liver are indicated by markers of the cytolytic syndrome. However, there is no clear understanding of how ischemia - limb reperfusion affects the development of cytolytic syndrome.Objective of research: to study the effect of massive blood loss associated with ischemia-reperfusion of the limb on the cytolytic syndrome indicators in case of injury of the abdominal organs.  Materials and methods. 100 mature albino male Wistar rats with the body weight of 190-220 grams kept on standard vivarium forage were used in the experiment. The animals were divided into the control and 3 research groups (containing 10 animals each). Arresting bleeding tourniquet was applied proximally on the lower limbs of rats from the first research group for 120 minutes under thiopental-sodium anesthesia (40 mg/kg-1), which caused development of ischemic-reperfusion.  Closed abdominal injury was simulated by means of delivering two dosed blows in the region of the abdominal cavity in the second research group; massive blood loss was simulated by means of cutting the femoral vessels and bloodletting from 25 to 30 % of the circulating blood volume in the group. Injuries from the first two groups were combined in the third group. The control group of animals received anesthesia without formation of any injuries. With the aim to determine alterations of cytolytic syndrome the activity of enzymes – markers of cytolytic syndrome ALT and AST were determined by means of a unified method.  The animals of the research groups were removed from the experiment under thiopental-sodium anesthesia by means of the total bloodletting from the heart.Results. Analysis of the results of the study found that cytolytic syndrome develops irrespective of the kind of injuries simulated. Thus, even during a day of post-traumatic period ALT and AST activity increases which is clearly registered in all the three research groups. Further destruction of cellular membranes increases till the 3rd day, which is manifested by a considerable increase of ALT and AST activity in the blood serum. This process continues till the 7th day. A tendency to ALT and AST decrease is observed only in the 1st group on the 7th day. Comparison of the 2nd and 3rd research groups within the time interval enables to understand that application of tourniquets on the limbs of animals with closed abdominal injury and massive bleeding deteriorates cytolytic processes.Conclusions: Simulated injuries in the research groups were associated with the occurrence of cytolytic processes possessing a tendency to develop in the period of early signs of traumatic disease.  Ischemic-reperfusion syndrome of the limbs accelerates considerably the development of systemic changes with abdominal injuries and hypovolemic shock, which was manifested by a considerable increase of ALT and AST parameters in the group with abdominal trauma and massive blood loss and becoming higher than that of the control in end of the experiment

Alterations of bile secretion indicators with blunt multiple abdominal injury and underlying ischemia-reperfusion of the limbs

It is known that ischemia-reperfusion has a significant negative impact on combined trauma. It is clear that there is an impression and dysfunction of internal organs against the background of activation of systemic pathological processes, especially those responsible for detoxification processes. However, these processes are little studied in detail, in particular regarding the violation of bile secretion. There is no clear data, and evidence of exactly how ischemia-reperfusion affects liver function in the case of blunt combined trauma to the abdominal organs and how much bile production deteriorates. This is what has become the subject of research.Objective of research: to study dynamic peculiarities of the liver bile secreting function in response to abdominal injury complicated by hypovolemic shock and ischemic-reperfusion syndrome.   Materials and methods. 80 mature albino male Wistar rats with the body weight of 190-220 grams kept on standard vivarium forage were used in the experiment.      The animals were divided into the control and 3 research groups (containing 8 animals each). Arresting bleeding tourniquet was applied proximally on the lower limbs of rats from the first research group for 120 minutes under thiopental-sodium anesthesia (40 mg/kg-1), which caused development of ischemic-reperfusion syndrome. Closed abdominal injury was simulated by means of delivering two dosed blows in the region of the abdominal cavity in the second research group; hypovolemic shock was simulated by means of cutting the femoral vessels and bloodletting from 20 to 22 % of the circulating blood volume in the group. Injuries from the first two groups were combined in the third group. The control group of animals received anesthesia without formation of any injuries.  Bile secreting function of the liver was studied on the basis of identification of the content of total, conjugated/direct and unconjugated/indirect bilirubin in bile, and the volume of bilirubin conjugation degree in bile.  The animals of the research groups were removed from the experiment under thiopental-sodium anesthesia by means of the total bloodletting from the heart.Results. A considerable disorder of the bile secreting function of the liver was found in response to simulated injuries: bile secretion rate in the first research group in comparison with the control one achieves minimal values in 3 days and remains on the same level till the seventh day of the post-traumatic period. In the second group the parameter does not change during 1-3 days, though it decreases sharply in seven days. Unidirectional decrease was found in the third group till the seventh day of the experiment.The data obtained are clearly indicative of a negative effect of ischemic-reperfusion syndrome on the bile-forming and bile secreting functions of the liver. Effect of the liver function was found both with isolated action and with multiple injuries of the abdominal organs, when bilateral compromised syndrome is observed.    Conclusions: The study proved that the combined blunt trauma of the abdominal organs negatively affects the process of bile formation. Also, in the presence of ischemia-reperfusion of the limb, pathological processes are characterized by a tendency to increase significantly

Features of organ-saving foot amputation associated with ozone therapy, local application of autologous platelet-rich plasma and vacuum sanitization of postoperative wound in patients with ischemic-gangrenous form of diabetic foot syndrome

Improvement of reparative process of the chronic wounds with the insufficiency of peripheral blood suppling in patients suffering from diabetes mellitus is an important issue requiring further investigation. An optimal choice of surgery, effective renewal of blood supply and active stimulation of tissue repair on the cellular level are essential components of success treatment of this problem.Objective of research: From 2017 to 2020, the efficiency of one of the variants of organ-saving surgery performed on 210 patients with an ischemic-gangrenous form of diabetic foot syndrome was studied.Materials and methods. Control group included 104 patients (49.52%), were the treatment carried out in accordance with the standard scheme. The main group (106 patients - 50.47%) in addition to the standard therapy have used regional ozone therapy, vacuum sanitization and local application of autologous platelet-rich plasma (APRP).Results. These proposed measures reduced the period of clinical treatment to 24±1,2 days in the main group compared to 37±2,4 in the control one. 2 years later, patients of the main group confirmed the formation of a foot stump functionally adapted for walking with angular dislocation of fragments of the cuboid and scaphoid bones.Two years after foot amputation due to the ischemic-gangrenous form of diabetic foot syndrome (DFS), the amount of repeated above knee amputations was 1.8 times higher in the control group in comparison with the main group, which is indicative of a reasonable use of the complex of activate a reparative process in the wound.Conclusions: The suggested modification of the organ-saving and partial foot amputation in patients with IV degree of ischemia and DFS is indicative of a possibility to perform such kind of surgery as a variant of choice.The complex of proposed additional measures including regional ozone therapy, vacuum sanitization and local administration of autologous platelet-rich plasma activates a reparative process of a chronic foot wound and promotes an effective treatment of patients with ischemic-gangrenous form of DFS

Dynamics of antioxidant-prooxidant balance in abdominal injury with underlying hypovolemic shock and reperfusion syndrom of the limbs in experiment

The article describes the results of the experimental study in which the effect of ischemic-reperfusion limb syndrome on changes in the internal organs was studied. Changes in the values of Malone dialdehalide, superoxide dismutase and catalase in the tissues of the kidneys, liver, lungs and muscles of the extremities were studied. These studies confirmed the hypothesis and proved the presence of signs of systemic changes as a result of applying a hemostatic tourniquet, the presence of potentiating effects of reperfusion syndrome with a combined injury of the abdominal cavity against the ground of hypovolemic shock.</p

Educational process under conditions of credit-module system while studying surgery by 5-6 year students on specialties "General medicine" and "Pediatrics"

ПЕДИАТРИЯ /ОБУЧУЧЕБНЫЙ ПРОЦЕССКРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЕ ОБУЧЕНИЕИННОВАЦИИ В ОБРАЗОВАНИИОБРАЗОВАНИЕ МЕДИЦИНСКОЕ, ПРЕДДИПЛОМНО

Вплив електричного поля постійного струму на швидкість епітелізації ран у хворих на синдром діабетичної стопи

The aim of the work: to study the development of wound process in dynamics by means of examination of impression smear from the wounds of patients with diabetic foot syndrome by means of Pokrovska-Makarova method, planimetric examination by means of L.&nbsp;M.&nbsp;Popova method in case of treatment by traditional methods combined with galvanization of an afflicted lower limb and application of interstitial Berlithion electrophoresis. Materials and Methods. 113 patients with complicated forms of diabetic foot syndrome were examined and treated. Group 1 of patients underwent a traditional course of treatment, whereas a complex of treatment measures was complemented with galvanization of the affected lower extremity for the patients of group 2 at an early stage of the postoperative period. The patients of group 3 were additionally treated with local interstitial electrophoresis of Berlithion during an early stage of the postoperative period. A control over the dynamics of the wound process was carried out by means of estimating wound impression smears. Results and Discussion. A comparison of the rate of the transition of the cytological picture of impression smears from the inflammatory type to the regenerative, regenerative-inflammatory and finally to the regenerative types demonstrated that these processes among patients of 1st group occurred, on an average, during 20 days, among patients of the group 2 during 16 days and group 3 – during 14 days. Reducing the area of injury in patients of group 1 is ≈ 1 % per day, patients in group 2 – 2 %, followed by – 2.1–2.2 % per day and patients in group 3 speed up wound area reduction on an average 3 %. Therefore, under effect of direct current of electric field an inflammatory type of cytogram was found mainly from the 3–4 to 7–8th days compared with the control group, where these phenomena were found from the 3-4 to the 11–12th days. Approximately similar dynamics was found in case of ISEP action with Berlithion. When the wound process is passed into the second phase which is evidenced by the appearance of inflammatory impression smear, the rate of regeneration appeared to be the highest in the group of patients who received interstitial electrophoresis with Berlithion.Цель работы: изучить динамичное развитие раневого процесса с помощью исследования отпечатка-мазка из ран больных с синдромом диабетической стопы методом Покровской–Макарова, планиметрического обследования методом Л. М. Поповой при лечении традиционными методами в сочетании с гальванизацией пораженной нижней конечности и применения интерстициального берлитионового электрофореза. Материалы и методы. Обследовано и пролечено 113 больных с синдромом диабетической стопы. 1-я группа больных получала традиционное лечение, 2-й группе пациентов комплекс лечебных мероприятий в раннем послеоперационном лечении дополняли гальванизацией поражённой нижней конечности и больным 3-й группы в раннем послеоперационном периоде присоединяли локально внутритканевый электрофорез с берлитионом. Контроль за динамикой раневого процесса осуществляли путём оценки мазков-отпечатков с ран и планиметрическим исследованием. Сравнение темпа перехода цитологической картины мазка-отпечатка от воспалительного до воспалительнорегенераторного, регенераторно-воспалительного и, наконец, регенераторного типа продемонстрировало, что эти процессы у больных 1-й группы происходили, в среднем, на протяжении 20 дней, у больных 2-й группы на протяжении 16 дней и у 3-й – на протяжении 14 дней. Уменьшение площади раны у больных 1-й группы составляет ≈ 1 % в сутки, у больных 2-й группы – 2 %, в последующем – 2,1–2,2 % в сутки и у пациентов 3-й группы скорость уменьшения площади раны в среднем составил 3 %. Поэтому под действием прямого постоянного тока цитограмма была представлена воспалительным типом преимущественно с 3–4 по 7–8 день по сравнению с контрольной группой, где эти явления были обнаружены с 3–4 по 11–12 день. Примерно похожая динамика была обнаружена в случае действия интерстециального электрофореза с берлитионом. Когда раневой процесс переходит во вторую фазу, о чем свидетельствует появление воспалительно-регенераторного мазка, скорость регенерации оказалась большей в группе пациентов, получавших интерстециальный электрофорез с берлитионом.Мета роботи: вивчити динамічний розвиток ранового процесу за допомогою дослідження відбитка-мазка з ран хворих на діабетичний синдром стопи методом Покровської–Макарова, планіметричного обстеження методом Л. М. Попової у разі лікування традиційними методами у поєднанні з гальванізацією ураженої нижньої кінцівки та застосування інтерстиціального берлітіонового електрофорезу. Матеріали і методи. Обстежено і проліковано 113 хворих на синдром діабетичної стопи. 1-ша група хворих отримувала традиційне лікування, у 2-й групі пацієнтів комплекс лікувальних заходів у ранньому післяопераційному періоді доповнювали гальванізацією ураженої нижньої кінцівки і хворим 3-ї групи в ранньому післяопераційному періоді приєднували локально внутрішньотканинний електрофорез із берлітіоном. Контроль за динамікою ранового процесу здійснювали шляхом оцінки мазків-відбитків із ран та планіметричним дослідженням. Результати досліджень та їх обговорення. Порівняння темпу переходу цитологічної картини мазка-відбитка від запального до запальнорегенераторного, регенераторно-запального і, нарешті, регенераторного типу продемонструвало, що ці процеси у хворих 1-ї групи відбувались, у середньому, протягом 20 днів, у 2-й групі протягом 16 днів і у 3-й групі протягом 14 днів. Зменшення площі рани у хворих 1-ї групи складає ≈ 1 % на добу, у хворих 2-ї групи – 2 %, у подальшому – 2,1–2,2 % на добу. У пацієнтів 3-ї групи темп зменшення площі рани в середньому склав 3 %. Тому під дією прямого постійного струму цитограма була представлена запальним типом переважно з 3–4 по 7–8 день порівняно з контрольною групою, де ці явища були виявлені з 3–4 по 11–12 день. Приблизно схожа динаміка була виявлена у випадку дії інтерстеційного електрофорезу з берлітіоном. Коли рановий процес переходить у другу фазу, про що свідчить поява запальнорегенераторного мазка, швидкість регенерації виявилася найбільшою у групі пацієнтів, які отримували інтерстеційний електрофорез із берлітіоном

ВПЛИВ ІШЕМІЧНО-РЕПЕРФУЗІЙНОГО СИНДРОМУ НА АКТИВАЦІЮ СИСТЕМИ ПЕРЕКИСНОГО - ОКИСНЕННЯ ЛІПІДІВ У ТКАНИНІ ПЕЧІНКИ

The purpose of the study. The leading mechanism of damage after ischemia / reperfusion is the overproduction of reactive oxygen species. This process leads to the formation of a number of products of lipid peroxidation (LPO).In order to clarify the development of the process of lipid peroxidation, the study of diene conjugates is important. They are the primary products of lipid peroxidation and relate to toxic metabolites that have a damaging effect on lipoproteins, proteins, enzymes and nucleic acids.The above mechanisms are actively occurring in victims with combined trauma and reperfusion injury, and at the same time justifies the need to study changes in the LPO system in such victims in order to correct their treatment.The aim of the work is to study the effect of ischemic-reperfusion syndrome on changes in the lipid peroxidation system of the liver tissue in an experiment in animals with a combined injury of the abdominal organs.Material and methods. In the experiment, 80 mature white male Wistar rats weighing 190-220 g were used.Animals were divided into control and 3 experimental groups (8 animals in each group). In the animals of the first experimental group the development of ischemic-reperfusion syndrome was studied. In the second group under study, a closed injury of the abdominal organs and hypovolemic shock were modeled. In the third group, damages of the first two groups were combined. The control animals were given anesthesia, without the formation of any injuries.In the liver homogenate, the level of diene conjugates, triene conjugates, and malondaldehyde was examined in a day, three, and seven days after injury modeling.Animals of the experimental groups were removed from the experiment in the conditions of thiopental sodium anesthesia by the method of total bleeding from the heart.Results. Analysis of the obtained results showed that the imposition of hemostatic harnesses for a period of 2:00 causes a significant activation of the POL system in the liver tissue, even after seven days, the indicators of MDA, DC and TC did not return to normal values. Comparing the research groups with each other, they have found that the content of DC in the second group was statistically higher than in the first and less than in the third one. In DG-3, the indicator DU is statistically greater than in DG - 1 and DG - 2 in all control points of the experimental study.In DG - level 3, MDA grew up to seven days: starting from the first day it increased 9.4 times (p &lt;0.001), after three days it increased 15.7 times (p &lt;0.001) and seven days later it increased 18.2 times ( p &lt;0.001) compared to benchmarks.The previously mentioned shows the prospect of further research in the context of the correction of systemic changes that occur following the ischemic period.Findings. The ischemic-reperfusion syndrome in the model of a combined injury of the abdominal organs leads to the development of systemic changes, which is indirectly indicated by a significant increase in the performance of the POL system.Ведущим механизмом повреждения после ишемии / реперфузии является избыточная продукция активных форм кислорода. Этот процесс приводит к образованию целого ряда продуктов перекисного окисления липидов (ПОЛ). С целью уточнения развития процесса перекисного окисления липидов важное значение имеет изучение диеновых конъюгатов. Они являются первичными продуктами ПОЛ и относятся к токсическим метаболитам, которые оказывают повреждающее действие на липопротеиды, белки, ферменты и нуклеиновые кислоты.Вышеуказанные механизмы активно происходят у пострадавших с сочетанной травмой и реперфузионного повреждения, и одновременно обосновывают необходимость изучения изменений системы ПОЛ в таких пострадавших с целью коррекции их лечения.Цель работы – изучить влияние ишемически-реперфузионного синдрома на изменения в системе перекисного окисления липидов ткани печени в эксперименте у животных с сочетанной травмой органов брюшной полости.Материалы и методы. В эксперименте использовали 80 половозрелых белых крыс-самцов линии Wistar массой 190-220 г. Животных разделили на контрольную и 3 опытные группы (по 8 животных в каждой группе). У животных первой опытной группы изучали развитие ишемически-реперфузионного синдрома. Во второй исследовательские группе   моделировали закрытую травму органов брюшной полости и гиповолемический шок. В третьей группе исследования сочетали повреждения первых двух групп. Животных контрольной группы вводили в наркоз, без формирования любых травм.В гомогенате печени исследовали уровень диеновых конъюгатов, триенових конъюгатов и малонового деальдегиду через сутки, три и семь суток после моделирования травм. Животных опытных групп выводили из эксперимента в условиях тиопентал натриевого наркоза методом тотального кровопускания из сердца.Результаты. Анализ полученных результатов показал, что наложение кровоостанавливающих жгутов сроком на 2:00 вызывает значительную активацию системы ПОЛ в ткани печени, даже через семь суток показатели МДА, ДК и ТК не возвращались к нормальным величинам. Сравнивая исследовательские группы между собой, выяснили, что содержание ДК во второй группе был статистически больше,  чем в первой и меньше, чем в третьей. В ГД-3 показатель ДУ статистически больше,  чем в ГД - 1 и ГД - 2 во всех контрольных точках экспериментального исследования.В ГД - 3 уровень МДА рос до семи суток: начиная с первых суток вырос в 9,4 раза (р &lt;0,001), через трое суток в 15,7 раза (р &lt;0,001) и через семь суток в 18,2 раза ( р &lt;0,001) по сравнению с контрольными показателями.Вышеуказанное показывает перспективу дальнейшего исследования в разрезе коррекции системных изменений, которые возникают в после ишемическом периоде.Выводы. Ишемически-реперфузионный синдром в модели сочетанной травмы органов брюшных полостей  приводит к развитию системных изменений, о чем косвенно свидетельствует значительный рост показателей системы ПОЛ.Провідним механізмом пошкодження після ішемії/реперфузії є надлишкова продукція активних форм кисню. Цей процес призводить до утворення цілого ряду продуктів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ).З метою уточнення розвитку процесу перекисного окиснення ліпідів важливе значення має вивчення дієнових кон’югатів. Вони є первинними продуктами ПОЛ та відносяться до токсичних метаболітів, які надають шкідливу дію на ліпопротеїди, білки, ферменти і нуклеїнові кислоти. Вищевказані механізми активно відбуваються у постраждалих із поєднаною травмою та реперфузійними пошкодженнями, та водночас обґрунтовують необхідність вивчення змін системи ПОЛ у таких постраждалих з метою корекції їх лікування. Мета роботи – вивчити вплив ішемічно-реперфузійного синдрому на зміни у системі перекисного окислення ліпідів тканини печінки в експерименті у тварин з поєднаною травмою органів черевної порожнини.Матеріали та методи. В експерименті використали 80 статевозрілих  білих щурів-самців лінії Wistar масою 190-220 г. Тварин розподілили на контрольну і 3 дослідні  групи (по 8 тварин у кожній групі). У тварин першої дослідної групи  вивчали розвиток ішемічно-реперфузійного синдрому. У другій дослідні групі  моделювали закриту травму органів черевної порожнини та  гіповолемічний шок.  У третій групі дослідження поєднували пошкодження перших двох груп. Тварин контрольної групи вводили в наркоз, без формування жодних травм.У гомогенаті печінки досліджували рівень дієнових кон’югатів, трієнових кон’югатів та малонового деальдегіду через добу, три та сім діб після моделювання травм. Тварин дослідних груп виводили з експерименту в умовах тіопентало натрієвого наркозу методом тотального кровопускання з серця.Результати. Аналіз отриманих результатів показав, що накладання кровоспинних джгутів терміном на дві години викликає значну активацію системи ПОЛ у тканині печінки, навіть через сім діб показники МДА, ДК та ТК не поверталися до нормальних величин. Порівнюючи дослідні групи між собою, з’ясували, що вміст ДК у другій групі був статистично більшим,  ніж у першій та меншим,   ніж у третій. У ГД-3 показник ДК був статистично більшим,   ніж у ГД – 1 та ГД – 2 у всіх контрольних точках експериментального дослідження.У ГД – 3  рівень МДА зростав до сьомої доби: починаючи з першої доби, зріс у 9,4 раза  (р&lt;0,001), через три доби – у 15,7 раза  (р&lt;0,001) та через сім діб– у 18,2 раза (р&lt;0,001) порівняно з контрольними показниками.Вищевказане показує перспективу подальшого дослідження в розрізі корекції системних змін, які виникають в післяішемічному періоді.Висновки. Ішемічно-реперфузійний синдром в моделі поєднаної травми органів черевної порожнин, призводить до розвитку системних змін, про що опосередковано засвідчує  значне зростання показників системи ПОЛ.