Дослідження флавоноїдів у траві деяких сортів рослин роду жоржина

Topicality. Flavonoids – a group of biologically active compounds, which affects most of the structural and functional systems of the human body.Aim. The purpose of our work is to study flavonoids in grass of some species of genus Dahlias plants.Materials and methods. The objects of research were grass of genus dahlias plants: “Gebu”, “La Baron”, “Colorado Classic”. The qualitative composition was determined by a paper chromatography, the quantitative content by spectrophotometry in recount per rutine.Results and discussion. Kaempferol, hyperoside, apigenin, luteolin, quercetin and rutin were identified in such species as “La Baron” and “Colorado Classic”. Hyperoside and luteolin were not found in “Gebu”. The highest content of flavonoids was in “La Baron” – 0.65 ± 0.02 %.Conclusions. The data obtained will be used in the development of drugs.Актуальность. Флавоноиды – группа биологически активных соединений, которые влияют на большинство структурных и функциональных систем организма человека.Цель нашей работы – исследование флавоноидов в траве некоторых сортов растений рода георгина.Материалы и методы. Объектами исследований являлась трава сортов растений рода георгина: «Gebu», «La Baron», «Colorado Classic». Качественный состав определяли с помощью бумажной хроматографии, количественное содержание – методом спектрофотометрии в пересчете на рутин.Результаты и их обсуждение. В сортах «La Baron» и «Colorado Classic» идентифицированы кемпферол, гиперозид, апигенин, лютеолин, кверцетин и рутин. В сорте «Gebu» гиперозид и лютеолин не обнаружены. Наибольшее содержание флавоноидов было в сорте «La Baron» – 0,65 ± 0,02 %.Выводы. Полученные данные будут использованы при разработке лекарственных препаратов.Актуальність. Флавоноїди – група біологічно активних сполук, що впливають на більшість структурних та функціональних систем організму людини. З даних зарубіжних літературних джерел відомо, що листя та квітки культурних жоржин володіють антимікробними та антиоксидантними властивостями, що обумовлено наявністю фенольних речовин, зокрема сполук флавоноїдної природи, проте хімічний склад трави рослин роду жоржина в Україні не досліджувався.Метою нашої роботи було дослідження флавоноїдів у траві деяких сортів рослин роду жоржина.Матеріали та методи. Обєктами дослідження була трава сортів рослин роду жоржина: «Gebu», «La Baron», «Colorado Classic». Якісний склад визначали за допомогою паперової хроматографії, кількісний вміст – методом спектрофотометрії у перерахунку на рутин.Результати та їх обговорення. В сортах «La Baron» та «Colorado Classic» ідентифіковано кемпферол, гіперозид, апігенін, лютеолін, кверцетин та рутин. У сорті «Gebu» гіперозид та лютеолін не виявлені. Найбільший вміст флавоноїдів містився у сорті «La Baron» – 0,65 ± 0,02 %.Висновки. Отримані дані будуть використані при розробці лікарських препаратів

Study of the correlation between the content of polyphenols in different combinations of plant extracts and their antioxidant activity of a multicomponent herbal medicine with antiallergic effect

Combinations of medicinal plants ensure the collective work of several active components, which can lead to an additive or synergistic effect. We have chosen the bur-marigold-calendula-hawthorn combination to obtain an antiallergic herbal medicine, in which the bur-marigold is the main plant, calendula is a helper plant that helps in the fight against accompanying symptoms, and hawthorn harmonizes the action of the first 2 plants. The aim of the work – the study of possible synergistic interactions in a multicomponent herbal antiallergic preparation by calculating the correlation between the content of polyphenols in various combinations of plant extracts and their antioxidant activity. Both individual extracts of a bur-marigold herb, calendula flowers and hawthorn leaves and flowers and a combined target extract with the ratio of herbal drugs (6:3:1) were obtained. Two and three component ompositions were obtained by mixing extracts in appropriate ratios. The content of polyphenols was determined by SPhU 2.0, 2.8.14. The antioxidant activity was determined by the neocuproin method. The Pearson Correlation was used to calculate the relationship between the content of polyphenols in extracts and their antioxidant activity. The maximum amount of polyphenols was found in the hawthorn extract (7.2%), in the bur-marigolg extract – 5.5%, and in the calendula extract – 3.4%. When adding calendula extract to the bur-marigold extract, the antioxidant activity was expected to decrease, thus an additive effect is observed; for the combination of bur-marigold /hawthorn 1:0.5, an increase in antioxidant activity (110.6%) was observed compared to the expected value, which may be synergism; for the combination of calendula/hawthorn, an increase in activity was observed. For 3-component combinations, it was found that only the combination of bur-marigold/calendula/hawthorn 1:0.5:0.5 showed greater activity (112%) than the target extract, all others combinations showed activity within the limits of possible variations (± 10%) of the components. When calculating the correlation between the content of polyphenols in the combinations and their activity using the Pearson coefficient, a strong positive correlation was found. The correlation between the content of polyphenols in various combinations of plant extracts and their antioxidant activity of a multicomponent herbal antiallergic preparation was studied. In 2-component combinations an additive effect was found when determining antioxidant activity, and an assumption was made about the ability of a synergism only for a combination of bur-marigold/hawthorn 1:0.5. All analyzed 3-component compositions showed antioxidant activity within the limits of possible variations (± 10%) of the components. A strong positive correlation was found between the content of polyphenols in the combinations and their activity

Дослідження жирних та органічних кислот у траві сортів маруни дівочої White Gem та Phlora Pleno

Topicality. The search for new plant sources of carboxylic acids is an actual issue of pharmaceutical science. One of the promising species of the Aster family is the feverfew (Tanacetum parthenium (L.) Schultz Bip.). Previously, we conducted a comprehensive phytochemical study of this species, which revealed a widely represented chemical composition. Currently, in order to expand the raw material base, the study of the feverfew cultivars White Gem and Phlora Pleno, which are widely cultivated in Ukraine, is promising. Therefore, the study of the qualitative composition and quantitative content of carboxylic acids in the feverfew cultivars White Gem and Phlora Pleno is actual.Aim. To determinate the qualitative composition and quantitative content of fatty and organic acids in the feverfew cultivars White Gem and Phlora Pleno.Materials and methods. The object of the study was the feverfew cultivars White Gem and Phlora Pleno herb, which was grown on the plots of the National Botanical Garden. M. M. Grishka of the National Academy of Sciences of Ukraine (Kharkiv, 2019). The study has been performed by chromato-mass spectrometry on a chromatograph Agilent Technologies 6890N with mass spectrometric detector 5973 (Agilent Technologies, USA).Results and discussion. About 35 carboxylic acids were detected and identified in the studied cultivars. The total content of carboxylic acids in the cultivar Phlora Pleno was 22960.52 mg/kg, in the cultivar White Gem – 24312.51 mg/kg, respectively. Citric acid was the largest in the variety ‘White Gem’ and amounted to 7103.71 mg/kg (29.2 %), which was 2-2.5 times more than in the variety Phlora Pleno (3645.67 mg/kg). The highest content of unsaturated acids was observed in the variety Phlora Pleno – 37.1 %, which is a significant advantage of this variety, and in the variety White Gem was almost 3.2 times less and amounted to 11.7 %. Phlora Pleno has a significant linoleic acid content (17.5 %). Among the aromatic carboxylic acids identified in the cultivars, p-coumaric, vanillic and benzoic acids were the most abundant.Conclusions. For the first time chromato-mass spectrometric determination of carboxylic acids in the feverfew cultivars Phlora Pleno and White Gem collected in Ukraine was performed. the dominant compounds were in the Phlora Pleno cultivar: linoleic, citric and oleic acids. The White Gem cultivar contained the largest amount of citric, oxalic and malonic acids. The obtained results testify to the widely presented profile of organic and fatty acids in the feverfew cultivars and the prospects of their further comprehensive study in order to create herbal medicines with antioxidant, antimicrobial and hypoglycemic activities.Актуальность. Поиск новых растительных источников карбоновых кислот – актуальная задача фармацевтической науки. Одним из перспективных видов семейства астровые является пижма девичья (Tanacetum parthenium (L.) Schultz Bip.). Предварительно проведенное комплексное фитохимическое исследование этого вида выявило его богатый химический состав. С целью расширения сырьевой базы перспективным представляется исследование сортов пижмы девичьей White Gem и Phlora Pleno, которые культивируются в Украине. Таким образом, изучение качественного состава и количественного содержания карбоновых кислот в сортах пижмы девичьей White Gem и Phlora Pleno является актуальным.Целью работы было исследовать качественный состав и количественное содержание жирных и органических кислот в сортах пижмы девичьей White Gem и Phlora Pleno.Материалы и методы. Объектом исследования была трава сортов пижмы девичьей White Gem и Phlora Pleno, которую выращивали на участках Национального ботанического сада имени Н. Н. Гришко НАН Украины (Харьков, 2019 г.). Исследования проводили хромато-масс-спектрометрическим методом на хроматографе Agilent Technologies 6890N с масс-спектрометрическим детектором 5973 (Agilent Technologies, USA).Результаты и их обсуждение. По результатам анализа в исследуемых сортах обнаружено и идентифицировано 35 карбоновых кислот. Общее содержание карбоновых кислот в сорте Phlora Pleno составило 22960,52 мг/кг, в сорте White Gem – 24312,51 мг/кг. Лимонная кислота в большом количестве содержалась в сорте White Gem и составила 7103,71 мг/кг (29,2 %), что было в 2-2,5 раза больше, чем в сорте Phlora Pleno (3645,67 мг/кг). Наибольшее содержание ненасыщенных кислот наблюдалось в сорте Phlora Pleno – 37,1 %, что является весомым преимуществом данного сорта, а в сорте White Gem этих веществ было почти в 3,2 раза меньше и составило 11,7 %. В сорте Phlora Pleno обнаружено значительное содержание линолевой кислоты (17,5 %). Среди ароматических карбоновых кислот, идентифицированных в сортах, в большом количестве содержались: р-кумаровая, ванилиновая и бензойная кислоты.Выводы. Впервые проведено хромато-масс-спектрометрическое определение карбоновых кислот в сортах пижмы девичьей Phlora Pleno и White Gem, заготовленных в Украине. В сорте Phlora Pleno доминирующими соединениями были: линолевая, лимонная и олеиновая кислоты. В сорте White Gem в большом количестве содержались лимонная, щавелевая и малоновая кислоты. Полученные результаты свидетельствуют о широко представленном профиле органических и жирных кислот в сортах пижмы девичьей и о перспективности их дальнейшего комплексного изучения с целью создания растительных лекарственных средств с антиоксидантным, антимикробным и гипогликемическим действием.Актуальність. Пошук нових рослинних джерел карбонових кислот є актуальним завданням фармацевтичної науки. Одним із перспективних видів родини айстрових є маруна дівоча (Tanacetum parthenium (L.) Schultz Bip.). Попередньо нами було проведено комплексне фітохімічне дослідження цього виду, яке виявило його багатий хімічний склад. Наразі з метою збільшення сировинної бази перспективним є дослідження сортів маруни дівочої White Gem та Phlora Pleno, що їх широко культивують в Україні. Отже, дослідження якісного складу та кількісного вмісту карбонових кислот у сортах маруни дівочої White Gem та Phlora Pleno є актуальним.Метою роботи було дослідити якісний склад і кількісний вміст жирних та органічних кислот у траві сортів маруни дівочої White Gem та Phlora Pleno.Матеріали та методи. Об’єктами дослідження були зразки трави сортів маруни дівочої White Gem та Phlora Pleno, яку вирощували на ділянках Національного ботанічного саду імені М. М. Гришка НАН України (Харків, 2019 р.). Дослідження здійснювали хромато-мас-спектрометричним методом на хроматографі AgilentTechnologies 6890N з мас-спектрометричним детектором 5973 (AgilentTechnologies, USA).Результати та їх обговорення. За результатами аналізу в досліджуваних сортах маруни було виявлено та ідентифіковано 35 карбонових кислот. Загальний вміст карбонових кислот у траві маруни сорту Phlora Pleno склав 22960,52 мг/кг, а сорту White Gem – 24312,51 мг/кг. Лимонна кислота у найбільшій кількості містилась у траві маруни сорту White Gem і склала 7103,71 мг/кг, що в 2,5 раза більше, ніж у траві маруни сорту Phlora Pleno (3645,67 мг/кг). Найбільший вміст ненасичених кислот спостерігався у траві маруни Phlora Pleno – 37,1 %, що є вагомою перевагою цього сорту. У траві маруни сорту Phlora Pleno визначено значний вміст лінолевої кислоти (17,5 %). Серед ароматичних карбонових кислот, ідентифікованих у траві досліджуваних сортів, у найбільшій кількості містились р-кумарова, ванілінова та бензойна кислоти.Висновки. Уперше проведено хромато-мас-спектрометричне визначення карбонових кислот у траві сортів маруни дівочої Phlora Pleno та White Gem, заготовлених в Україні. У сорті маруни Phlora Pleno домінувальними сполуками є лінолева, лимонна та олеїнова кислоти. У сорті маруни White Gem у найбільшій кількості міститься лимонна, щавлева та малонова кислоти. Отримані результати свідчать про широко представлений профіль органічних і жирних кислот у сортах маруни дівочої та про перспективність їх подальшого комплексного вивчення з метою розробки рослинних лікарських засобів з антиоксидантною, антимікробною та гіпоглікемічною властивістю

Дослідження якісного та кількісного вмісту суми флавоноїдів та гідроксикоричних кислот у густому екстракті квіток пижма звичайного

In recent years, herbal medicines have become increasingly popular in the pharmacotherapy of many diseases. One of the medicinal plants widely distributed in the wild on the territory of Ukraine is common tansy (Tanacetum vulgare L.) of the Asteraceae family; it is a promising raw material for the development of new medicines. In this regard,it is relevant to study and standardize a dense extract of common tansy flowers (DECTF) to predict the possible pharmacological action and the feasibility of further use in the production of solid dosage forms. Aim. To study the qualitative and quantitative content of the amount of flavonoids and the amount of hydroxycinnamic acids in a dense extract of common tansy flowers. Materials and methods. The study object was DECTF. The qualitative composition of phenolic compounds in the extract was determined by TLC. The quantitative determination of the amount of flavonoids calculated with reference to luteolin was performed by the spectrophotometric method. Results and discussion. The identification of DECTF was performed by TLC. It allowed us to identify 3 dominant compounds of phenolic nature – luteolin, luteolin-7-glycoside and chlorogenic acid. The quantitative content of phenolic substances in DECTF was studied by spectrophotometry; it was found that the amount of flavonoids (calculated with reference to luteolin) was 3.69 ± 0.01 %; the amount of hydroxycinnamic acids (calculated with reference to chlorogenic acid) was 16.88 ± 0.02 %. Conclusions. A significant content of flavonoids and hydroxycinnamic acids in DECTF indicates the prospects for further research and development of new drugs with the anti-inflammatory, antimicrobial and choleretic action based on it.В последние годы лекарственные средства растительного происхождения приобретают все большую популярность в фармакотерапии многих заболеваний. Одним из лекарственных растений, широко распространённым в диком виде на территории Украины, является пижма обыкновенная (Tanacetum vulgare L.) семейства Астровые (Asteraceae), которая представляется перспективным сырьем для разработки новых лекарственных средств. В связи с этим актуальным является исследование и стандартизация густого экстракта цветков пижмы обыкновенной (ГЭЦПО) для прогнозирования возможного фармакологического действия и целесообразности дальнейшего использования в производстве твердых дозированных лекарственных форм. Цель работы – исследовать качественное и количественное содержание суммы флавоноидов и суммы гидроксикоричных кислот в густом экстракте цветков пижмы обыкновенной. Материалы и методы. Объектом исследования был ГЭЦПО. Определение качественного состава фенольных соединений в экстракте проводили методом ТСХ, а количественное определение суммы флавоноидов в пересчете на лютеолин-спектрофотометрическим методом. Результаты и их обсуждение. Проведена идентификация ГЭЦПО методом ТСХ, которая позволила определить 3 доминирующие соединения фенольной природы – лютеолин, лютеолин-7-гликозид и хлорогеновую кислоту. Исследовано количественное содержание фенольных веществ в ГЭЦПО методом спектрофотометрии и установлено, что сумма флавоноидов (в пересчете на лютеолин) составляла 3,69 ± 0,01%; содержание суммы гидроксикоричных кислот (в пересчете на хлорогеновую кислоту) – 16,88 ± 0,02%. Выводы. Значительное содержание флавоноидов и гидроксикоричных кислот в ГЭЦПО указывает на перспективность проведения дальнейших исследований и разработки новых лекарственных препаратов противовоспалительного, антимикробного и желчегонного действия на его основе.Останнім часом лікарські засоби рослинного походження набувають дедалі більшої популярності у фармакотерапії багатьох захворювань. Однією з лікарських рослин, широко розповсюджених у дикому вигляді на території України, є пижмо звичайне (Tanacetum vulgare L.) родини Айстрові (Asteraceae), яка є перспективною сировиною для розроблення нових лікарських засобів. З огляду на це актуальним постає дослідження та стандартизація густого екстракту квіток пижма звичайного (ГЕКПЗ) для прогнозування можливої фармакологічної дії та доцільності подальшого використання у виробництві твердих дозованих лікарських форм. Мета роботи. Дослідити якісний та кількісний вміст суми флавоноїдів та суми гідроксикоричних кислот у густому екстракті квіток пижма звичайного. Матеріали та методи. Об’єктом дослідження був ГЕКПЗ. Визначення якісного складу фенольних сполук у екстракті проводили методом ТШХ, а кількісне визначення суми флавоноїдів у перерахунку на лютеолін – спектрофотометричним методом. Результати та їх обговорення. Проведено ідентифікацію ГЕКПЗ методом ТШХ, яка дозволила виявити 3 домінувальні сполуки фенольної природи – лютеолін, лютеолін-7-глікозид та хлорогенову кислоту. Досліджено кількісний вміст фенольних речовин у ГЕКПЗ методом спектрофотометрії та визначено, що сума флавоноїдів (у перерахунку на лютеолін) становила 3,69 ± 0,01 %; вміст суми гідроксикоричних кислот (у перерахунку на хлорогенову кислоту) – 16,88 ± 0,02 %. Висновки. Значний вміст флавоноїдів і гідроксикоричних кислот у ГЕКПЗ доводить перспективність проведення подальших досліджень і розроблення нових лікарських препаратів протизапальної, антимікробної та жовчогінної дії на його основі

Дослідження цитотоксичної активності сухого екстракту та антоціанового комплексу квіток жоржини сорту Gebu

Topicality. For today, the search for promising plants with a high content of anthocyanins to create safe herbal medicines is an urgent problem of modern science. Aim. To study the presence and severity of the cytotoxic activity of the dry extract of Gebu Dahlia variety flowers, the qualitative analysis and quantify the amount of anthocyanins in flowers of this variety. Materials and methods. For the study, the dry extract of Gebu flowers was obtained. The cytotoxicity analysis of 1 %; 0.5 %; 0.25 %; 0.125 %; 0.0625 % solutions of the extract were performed by microscopy on red bone marrow (RBM) cells of rats at an exposure of 15, 45, 90 minutes. The spectrophotometric study and high-performance liquid chromatography were used to assess the quantitative and qualitative content of the amount of anthocyanins. Results and discussion. The results obtained indicate that the viability of RBM cells is affected by the concentration of the extract and exposure: in the concentrations of 0.063-0.125 % no toxic effect of the extract was detected, while 0.25-1 % solutions were able to show cytostatic properties. The content of anthocyanin amount in the flowers was determined (1.8 % ± 0.02); 18 substances were identified, among them substances from the groups of cyanidin (54.7 %) and delphinidin (28 %) predominated. Conclusions. The first stage of testing of the dry extract from Gebu Dahlia variety flowers for potential toxicity has been carried out: the extract is potentially non-toxic in the lowest of the concentrations studied. For the first time, the content of anthocyanins in flowers of Gebu Dahlia variety has been determined, 18 substances from the groups of delphinidin, cyanidin, petunidine, peonidine, malvidin have been identified.Актуальность. поиск перспективных растений с высоким содержанием антоцианов для создания безопасных растительных лекарственных средств является актуальной проблемой современной науки. Целью работы было исследование наличия и выраженности цитотоксической активности сухого экстракта из цветков георгины сорта Gebu, качественный анализ и определение количественного содержания суммы антоцианов в цветках данного сорта. Материалы и методы. Для исследования был получен сухой экстракт из цветов сорта Gebu. Анализ цитотоксичности 1 %; 0,5 %; 0,25 %; 0,125 %; 0,0625 % растворов экстракта проведен методом микроскопии на клетках красного костного мозга крыс (ККМ) при экспозиции 15, 45, 90 мин. Для оценки количественного и качественного содержания суммы антоцианов использовали спектрофотометрический анализ и метод высокоэффективной жидкостной хроматографии. Результаты и их обсуждение. Полученные результаты свидетельствуют о том, что на жизнеспособность клеток ККМ влияют концентрация экстракта и экспозиция: в концентрациях 0,063-0,125 % токсического действия экстракта не обнаружено, тогда как 0,25-1 % растворы способны проявлять цитостатические свойства. Определено содержание суммы антоцианов в цветках георгины сорта Gebu (1,8 % ± 0,02), идентифицировано 18 веществ, среди которых преобладали вещества из групп цианидина (54,7 %) и дельфинидина (28 %). Выводы. Проведен первый этап тестирования сухого экстракта из цветков георгины сорта Gebu на потенциальную токсичность – в наименьших из изученных концентраций экстракт является потенциально нетоксичным. Впервые определено содержание суммы антоцианов в цветках георгины сорта Gebu, идентифицировано 18 веществ из групп дельфинидина, цианидина, петунидина, пеонидина, мальвидина.Актуальність. пошук перспективних рослин з високим вмістом антоціанів для створення безпечних рослинних лікарських засобів є актуальною проблемою сучасної науки. Метою роботи було дослідження наявності і вираженості цитотоксичної активності сухого екстракту з квіток жоржини сорту Gebu, якісний аналіз і визначення кількісного вмісту суми антоціанів у квітках зазначеного сорту. Матеріали та методи. Для дослідження отримано сухий екстракт з квітів сорту Gebu. Аналіз цитотоксичності 1 %; 0,5 %; 0,25 %; 0,125 %; 0,0625 % розчинів екстракту проведено методом мікроскопії на клітинах червоного кісткового мозку щурів (ЧКМ) за експозиції 15, 45, 90 хв. Для оцінювання кількісного та якісного вмісту суми антоціанів застосовано спектрофотометричне дослідження та метод високоефективної рідинної хроматографії. Результати та їх обговорення. Отримані результати свідчать про те, що на життєздатність клітин ЧКМ впливають концентрація екстракту та експозиція: у концентраціях 0,063-0,125 % не виявлено токсичного впливу екстракту, тоді як 0,25-1 %  розчини здатні проявляти цитостатичні властивості. Визначено вміст суми антоціанів у квітках жоржини сорту Gebu (1,8 % ± 0,02) та ідентифіковано 18 речовин, серед яких переважали речовини з груп ціанідину (54,7 %) та дельфінідину (28 %). Висновки. Проведено перший етап тестування сухого екстракту з квіток жоржини сорту Gebu на потенційну токсичність – у найменших з вивчених концентрацій екстракт є потенційно нетоксичним. Уперше визначено вміст суми антоціанів у квітках жоржини сорту Gebu, ідентифіковано 18 речовин з груп дельфінідину, ціанідину, петунідину, пеонідину, мальвідину

Морфолого-анатомічне вивчення листя Rhododendron luteum sweet

Topicality. Rhododendrons are one of the most popular plants that are widely cultivated in most European countries as ornamental, essential oil, honey and insecticidal plants. Rhododendron luteum Sweet is a polymorphic species found in Ukraine as a wild-growing and ornamental plant. The chemical composition of yellow rhododendron is represented mainly by essential oils, flavonoids, hydroxycinnamic and organic acids, and triterpene and coumarin substances. Leaves are widely used in folk medicine as a diuretic, diaphoretic, astringent, wound healing, anti-inflammatory and analgesic. As a result of the study of the morphological and anatomical structure of the yellow rhododendron leaves, its structurally foliar characters under the conditions of this ecotype growth in Ukraine were studied according to a preliminary analysis of published data. Our studies were carried out with the aim of using macroscopic and microscopic traits of leaves of this species to standardize medicinal plant materials and develop quality control methods.Aim. To identify the leaves of Rhododendron luteum (L.) Sweet by macro and microscopic characteristics. Set the main diagnostic signs of leaves.Materials and methods. The objects of the study were samples of yellow rhododendron leaves collected during the mass flowering period. Microscopicstudies were performed on raw materials fixed in a mixture of  alcohol-glycerolwater (1 : 1 : 1). We used an OLYMPUS Lens FE-140 camera, an MBI-6 microscope, and a Biola-M microscope.Results and discussion. The main morphological and anatomical signs of yellow rhododendron leaves were determined. Macroscopic features include simple short-leaved leaves with a leathery, hollow leaf blade, with a solid edge, a pointed tip, a wedge-shaped base, cirrus venation; microscopic is dorsoventrally type of leaf blade structure. The cells of the upper epidermis are large, thin-walled, sinuous, without stomata, covered with a thick layer of cutin; cells of the lower epidermis are slightly tortuous; stomatal apparatus of the paracitic type, typical of the abaxial epiderm, covering and glandular trichomes are present. Ferruginous club-shaped emergenes on a multicellular stand, the cells of which accumulate a yellowish-brown secretion, the secreting head is oval-cylindrical, multicellular, with dark contents. Covering hairs is of three varieties: 1-2-cell, long, curled, spiky prevail, straight-walled hairs with an expanded base and long, straight-walled, thin-walled hairs are less common. The cut is round-triangular in cross section, the angular collenchyma is underlying the epidermis; in parenchymal cells, frequent crystals of calcium oxalate - druses and prismatic crystals.Conclusions. The results of macroscopic and microscopic study characteristics of yellow rhododendron leaves will be used to standardize medicinal plant materials and develop quality control methods.Актуальность. Рододендроны являются одними из популярнейших растений, которые широко культивируются в большинстве стран Европы как декоративные, эфиромасличные, медоносные и инсектицидные растения. Rhododendron luteum Sweet – полиморфный вид, который встречается в Украине как дикорастущее и декоративное растение. Химический состав рододендрона желтого представлен, преимущественно, эфирными маслами, флавоноидами, гидроксикоричными и органическими кислотами, веществами тритерпеновой и кумариновой природы. Листья широко используют в народной медицине как мочегонное, потогонное, вяжущее, ранозаживляющее, противовоспалительное и болеутоляющее средство. Предварительный анализ литературных данных показал, что в результате исследования морфолого-анатомического строения листьев рододендрона желтого изучены его структурно-фолиарные признаки в условиях произрастания этого экотипа в Украине. Наши исследования проводились с целью использования макроскопических и микроскопических признаков листьев этого вида для стандартизации лекарственного растительного сырья и разработки методики контроля качества.Цель работы. Провести идентификацию листьев Rhododendron luteum (L.) Sweet по макро- и микроскопическим признакам. Установить основные диагностические признаки листьев.Материалы и методы. Объектами исследования были образцы листьев рододендрона желтого, собранных в период массового цветения. Микроскопические исследования проводили на сырье, фиксированном в смеси спирт-глицерин-вода (1 : 1 : 1). В работе использовали фотоаппарат OLYMPUS Lens FE-140, микроскоп МБИ-6, микроскоп Биола-М.Результаты и их обсуждение. Определены основные морфолого-анатомические признаки листьев рододендрона желтого. К макроскопическим признакам отнесены простые короткочерешковые листья с кожистой, целостной листовой пластинкой с цельным краем, заостренной верхушкой, клиновидной основой, перистым жилкованием; к микроскопическим – дорзовентральный тип строения листовой пластинки. Клетки верхней эпидермы крупные, тонкостенные, извилистостенные, без устьиц, покрытые толстым слоем кутина; клетки нижней эпидермы слабо извилистостенные; устьичный аппарат парацитного типа, типичный для абаксиальной эпидермы, присутствуют кроющие и железистые трихомы. Железистые булавовидные эмергенцы на многоклеточной подставке, клетки которой накапливают желтовато-коричневый секрет, секретирующая головка овально-цилиндрическая, многоклеточная с темным содержимым. Кроющие волоски трех разновидностей: преобладают 1-2-клеточные, длинные, загнутые, остроконечные, реже встречаются прямостенные волоски с расширенной основой и длинные, прямостенные и тонкостенные. Черенок округло-треугольный на поперечном разрезе, эпидерму подстилает угловая колленхима; в паренхимных клетках частые кристаллы оксалата кальция – друзы и призматические кристаллы.Выводы. Полученные результаты изучения макроскопических и микроскопических признаков листьев рододендрона желтого будут использованы для стандартизации лекарственного растительного сырья и разработки методики контроля качества.Актуальність. Рододендрони є одними з найпопулярніших рослин, що широко культивуються у більшості країн Європи як декоративні, ефіроолійні, медоносні та інсектицидні рослини. Rhododendron luteum Sweet – поліморфний вид, який зустрічається в Україні як дикоросла та декоративна рослина. Хімічний склад рододендрону жовтого представлений переважно ефірними оліями, флавоноїдами, гідроксикоричними та органічними кислотами, речовинами тритерпенової та кумаринової природи. Листки широко використовують у народній медицині як сечогінний, потогінний, в`яжучий, ранозагоювальний, протизапальний та болетамувальний засіб. Попередній аналіз літературних даних показав, що в результаті вивчення морфолого-анатомічної будови листків рододендрону жовтого виявлені його структурно-фоліарні ознаки щодо умов зростання цього екотипу в Україні. Наші дослідження проводилися з метою використання макроскопічних та мікроскопічних ознак листків цього виду для стандартизації лікарської рослинної сировини та розробки методики контролю якості.Мета роботи. Провести ідентифікацію листків Rhododendron luteum (L.) Sweet за макро- та мікроскопічними ознаками. Встановити основні діагностичні ознаки листя.Матеріали та методи. Об’єктами дослідження були зразки листків рододендрону жовтого, зібраних у період масового цвітіння. Мікроскопічні дослідження проводили на сировині, фіксованій у суміші спирт-гліцерин-вода (1 : 1 : 1). У роботі використовували фотоапарат OLYMPUS Lens FE-140, мікроскоп МБИ-6, мікроскоп БІОЛАМ-М.Результати та їх обговорення. Визначені основні морфолого-анатомічні ознаки листків рододендрону жовтого. До макроскопічних ознак віднесено – прості короткочерешкові листки з шкірястою, цілісною листковою пластинкою з цілісним краєм, загостреною верхівкою, клиноподібною основою, перистим жилкуванням; до мікроскопічних – дорзовентральний тип будови листкової пластинки; клітини верхньої епідерми великоклітинні, тонкостінні, звивистостінні без продихів, вкриті товстим шаром кутину; клітини нижньої епідерми слабко звивистостінні; продиховий апарат парацитного типу, типовий для абаксіальної епідерми, наявні криючі та залозисті трихоми. Залозисті булавоподібні емергенці на багатоклітинній підставці, клітини якої накопичують жовтувато-брунатний секрет, секретуюча головка овально-циліндрична, багатоклітинна з темним вмістом. Криючі волоски трьох різновидів: переважають 1-2-клітинні, довгі, загнуті, гострокінцеві, рідше зустрічаються прямостінні волоски з розширеною основою та довгі, прямостінні і тонкостінні. Черешок округло-трикутний на поперечному розрізі, епідерму підстеляє кутова коленхіма; в паренхімних клітинах часті кристали оксалату кальцію – друзи та призматичні кристали.Висновки. Отримані результати вивчення макроскопічних та мікроскопічних ознак листків рододендрону жовтого будуть використані для стандартизації лікарської рослинної сировини та розробки методики контролю якості

Дослідження елементного складу трави маруни дівочої (tanacetum parthenium (l.) Schultzbip.)

Macro- and microelements affect the vital functions of plants; they are an integral part of the medicinal plant raw material and play a significant role in the pharmacological activity of herbal medicines. Expediency of determination of the heavy metals content is stipulated by the requirements to the raw material. Within the standardization of the feverfew raw material batches the comparative study of the elemental composition of the herb depending on the regions of the raw material collection has been conducted.Aim. To analyze the degree of accumulation of macro- and microelements of the feverfew herb collected in 7 regions of Ukraine.Materials and methods. The study object was batches of the feverfew herb collected in 7 regions of Ukraine. The qualitative composition and quantitative content of the elements were determined using the atomic emission spectroscopy method at the Laboratory of Analytical Chemistry of Functional Materials and Environmental Objects of the STC “Institute for Single Crystals”, National Academy of Sciences of Ukraine (Kharkiv) using a CAS-120 device, manufacturing group “Electron” by atomization in air-acetylene flame.Results and discussion. As a result of the study conducted 18 elements were identified in all batches of the raw material. The prevailing content of potassium was identified in the samples from the Kharkiv, Zhytomyr and Poltava regions. The calcium content prevailed in the samples from the Kharkiv, Zhytomyr and Cherkasy regions. The greatest content of silicon and magnesium was identified in the samples from the Kharkiv and Zhytomyr regions. Nickel, molybdenum and lead were in the least quantity among the microelements in the feverfew herb. The content of cobalt, cadmium, arsenic and mercury was within the maximum permissible limits.Conclusions. For the first time the study of the mineral composition of samples of the feverfew herb from different regions of Ukraine was carried out using the atomic emission spectroscopy. The studies conducted indicate that the content of potassium, calcium, silicon and magnesium prevails in all samples of the raw material.Макро- и микроэлементывлияют на жизненныефункциирастений, являютсясоставляющейлекарственногорастительногосырья и играютзначительную роль в фармакологическойактивностирастительныхлекарственныхсредств. Целесообразностьопределениясодержаниятяжелыхметалловобусловленатребованиями к качествусырья. В рамках стандартизациисерийсырья пижма девичьего – Tanacetumparthenium(L.) Schultzbip.было проведено сравнительноеизучениеэлементного состава травы в зависимости от региона заготовки.Цель. Проанализироватьстепеньнакоплениямакро- и микроэлементов в 7 серияхтравы пижма девичьего, заготовленного в разных областях Украины.Материалы и методы. Обьектом исследования были серии травы пижма девичьего, заготовленные в 7 областях Украины. Накопление макро- и микроэлементов определяли методом атомно – адсорбционной спектроскопии с атомизацией в воздушно-ацетиленовом пламени на приборе КАС-120 на базе НТК «Институтмонокристаллов» НАН Украины.Результаты и их обсуждение. В результате проведенного исследования во всех сериях ЛРС обнаружено и определено содержание 18 элементов. Преобладающее количество калия определено в образцах из Харьковской, Житомирской и Полтавской областей. Содержание кальция преобладало в образцах из Харьковской, Житомирской и Черкасской областей. Наибольшее содержание кремния и магния наблюдалось в образцах из Харьковской и Житомирской областей. Среди микроэлементов в траве пижма девичьего в наименьшем количестве находились никель, молибден и свинец. Содержание кобальта, кадмия, мышьяка и меркурия находилось в пределах гранично допустимых концентраций.Выводы.Впервые методом атомно-адсорбционной спектрфотометрии изучено накопление макро- и микроэлементов в образцах травы пижма девичьего, заготовленных в разных областях Украины. Проведенные исследования свидетельствуют про значительное содержание калия, кальция, кремния и магния во всех образцах сырья.  Макро- та мікроелементи впливають на життєві функції рослин, є невід’ємною складовою лікарської рослинної сировини і відіграють значну роль у фармакологічній активності рослинних лікарських засобів Доцільність визначення вмісту важких металів обумовлена вимогами до якості сировини. У рамках стандартизації серій сировини маруни дівочої – Tanacetumparthenium(L.) Schultzbip.було проведено порівняльне вивчення елементного складу трави в залежності від регіону заготівлі.Мета. Проаналізувати ступінь накопичення макро- та мікроелементів у 7 серіях трави маруни дівочої, заготовленої в різних областях України.Матеріали і методи. Об’єктом дослідження були серії трави маруни дівочої, зібраної у 7 областях України. Накопичення макро- та мікроелементів визначали методом атомно - адсорбційної спектроскопії з атомізацією в повітряно-ацетиленовому полум’ї на приладі КАС-120 на базі НТК «Інститут монокристалів» НАН України.Результати та їх обговорення. В результаті проведеного дослідження у всіх серіях ЛРС виявлено та визначено вміст 18 елементів. Переважна кількість калію визначена у зразках з Харківської, Житомирської та Полтавської областей. Вміст кальцію переважав у зразках з Харківської, Житомирської та Черкаської областей. Найбільший вміст силіцію та магнію спостерігався у зразках з Харківської та Житомирської областей. Серед мікроелементів у траві маруни в найменшій кількості знаходились нікель, молібден і плюмбум. Вміст кобальту, кадмію, арсену та меркурію знаходився в межах гранично допустимих концентрацій.Висновки. Вперше методом атомно-адсорбційної спектрофотометрії вивчено накопичення макро- та мікроелементів у зразках трави маруни дівочої, заготовлених в різних областях України. Проведені дослідження свідчать про значний вміст калію, кальцію, силіцію та магнію в усіх зразках сировини

Удосконалення фармакопейної ідентифікації череди трави за макро- і мікроскопічними ознаками

Aim. To improve the national monograph of burr marigold (Bidens tripartita L.) herb on macro- and microscopic characteristics of the raw material. To achieve this goal, a comparative macroscopic analysis of various species of burr marigold and an extended microscopic analysis of all parts of the plant that are part of the raw material were carried out. Materials and methods. The study objects were 7 samples of the medicinal plant raw material of Bidens tripartita L. identified and registered at the premises of the State Enterprise “Pharmacopoeia Center”. They were provided by various domestic manufacturers; a sample of the whole raw material of B. frondosa L. collected in the Akhtyrsky district ofthe Sumy region; a sample of the whole raw material of B. cernua L. provided by a domestic pharmaceutical enterprise. The raw material was harvested in the period of budding and the beginning of flowering. The dry raw material wassubject to the macroscopic analysis. The microscopic analysis was performed on the powder of the raw material sifted through a sieve with a hole diameter of 355 since according to the requirements of the European Pharmacopoeia and the State Pharmacopoeia of Ukraine this was a standardized procedure for determining the diagnostic signs of the medicinal plant raw material by microscopy. Results and discussion. As a result of the macroscopic analysis, it has been found that the raw material of Bidens tripartita L. is a mixture of the whole or fragmented stems with leaves, leaves, anthodia, and achenes. Stems are green or greenish-purple, round-oval, longitudinally grooved. Leaves are green or brownish-green, with a dentateserrated edge, opposite, with a 3-5-parted lamina with lanceolate lobes narrowed into short, slightly winged petioles. Inflorescences are erect anthodia, their width is almost equal to the height. Fruits are flattened achenes, at the apex with 2 or 3 awns, twice as short as the achene. The awns and lateral ribs of the achenes are covered with bristles, which tips are directed downwards. As a result of the microscopic analysis of Bidens tripartita L. powder, diagnosticsigns of all parts of the raw material have been found, namely: fragments of the lamina with veins, along which secretory channels with reddish-brown contents pass; fragments of the lamina from the upper or lower epidermis with the basic cells with sinuous walls, stomata anomocytic type, covering caterpillar form trichomes of 9–18 thin-walled cells, rarely thick-walled covering trichomes of 2-13 cells; fragments of the stem epidermis of rectangular elongated cells with thickened walls; fragments of the epidermis of the inner leaves of the involucres of elongated rectangular thin-walled cells and articulated branched secretory channels; fragments of epidermis of tubular flowers from polygonal cells with rounded papillary outgrowths; rounded pollen grains with spinous exine; fragments of the testa with pigmented darkbrown cells of the hypodermis and the adjacent lower layer of elongated yellowish sclereids. Conclusions. The sections “Identification A and B” (macro- and microscopic signs of the raw material) of the national monograph “Burr marigold herbN” of the SPhU 2.2 have been improved, and it allows to more accurately identify all parts of the medicinal plant raw material. The additions developed are included to the SPhU 2.5 in the text of the monograph “Burr marigold herbN”.Цель работы – усовершенствовать национальную монографию на череды траву по макро- и микроскопическим признакам сырья. Для достижения этой цели был проведен сравнительный макроскопический анализ различных видов череды и расширенный микроскопический анализ всех частей растения, которые входят в состав сырья. Материалы и методы. Объектами исследования были 7 образцов лекарственного растительного сырья Вidens tripartitа L., идентифицированные и зарегистрированные на базе ГП «Фармакопейный центр», которые были предоставлены различными отечественными производителями; образец цельного сырья В. frondosa L., собранного в Ахтырском районе Сумской области; образец цельного сырья B. cernua L., предоставленный отечественным фармпредприятием. Заготовке подлежала надземная часть растения в период бутонизации и начала цветения. Макроскопическому анализу подлежало сухое сырье. Микроскопический анализ проводили на порошке сырья, просеянного через сито с диаметром отверстий 355, поскольку по требованиям Европейской фармакопеи и ГФУ это стандартизированная процедура при определении диагностических признаков ЛРС методом микроскопии. Результаты и их обсуждение. В результате макроскопического анализа было выявлено, что фармакопейное сырье Bidens tripartita L. – это смесь целых или фрагментированных стеблей с листьями, листьев, соцветий-корзинок и плодов-семянок. Стебли зеленые или зеленовато-фиолетовые, округло-овальные. Листья зеленые или буровато-зеленые, с зубчато-пильчатым краем, супротивные, с 3-5-раздельной пластинкой с ланцетными долями, суженные в короткие, несколько крылатые черешки. Соцветие – прямостоячие корзинки, ширина их почти равна высоте. Плоды – сплюснутые семянки, на верхушке с 2 или 3 остями, вдвое короче, чем семянка. Ости и боковые ребра семянок покрыты щетинками, верхушки которых направлены вниз. В результате микроскопического анализа порошка Bidens tripartita L. были обнаружены диагностические признаки всех частей сырья, а именно: фрагменты пластинки листа с жилками, вдоль которых проходят секреторные каналы с красновато-бурым содержимым; фрагменты пластинки листа с верхней или нижней эпидермой из основных клеток с извилистыми оболочками, устьичных аппаратов аномоцитного типа, покровных гусеницеподобных волосков из 9-18 тонкостенных клеток, редко толстостенных покровных волосков из 2-13 клеток; фрагменты эпидермы стебля из прямоугольных удлиненных клеток с утолщенными оболочками; фрагменты эпидермы внутренних листочков обвертки из удлиненных прямоугольных тонкостенных клеток и членистых разветвленных секреторных каналов; фрагменты эпидермы трубчатых цветков из многоугольных клеток с округлыми сосочкообразными выростами; округлые пыльцевые зерна с шиповатой экзиной; фрагменты семенной кожуры с пигменти-рованными темно-коричневыми клетками гиподермы и прилегающим нижним слоем удлиненных желтоватых склереид. Выводы. Усовершенствованы разделы Идентификация А и В (макро- и микроскопические признаки сырья) национальной монографии ГФУ 2.2 «Череды траваN», что позволило более точно идентифицировать все части лекарственного растительного сырья. Разработанные дополнения были внесены в ДФУ 2.5 в текст монографии «Череды траваN».Мета роботи – удосконалити національну монографію на череди траву за макро- і мікроскопічними ознаками сировини. Для досягнення визначеної мети було проведено порівняльний макроскопічний аналіз різних видів череди та розширений мікроскопічний аналіз усіх частин рослини, які входять до складу сировини. Матеріали та методи. Об’єктами дослідження були 7 зразків лікарської рослинної сировини Вidens tripartitа L., ідентифіковані й зареєстровані на базі ДП «Фармакопейний центр», що їх було надано різними вітчизняними виробниками, а також зразок цілої сировини B. frondosa L., зібраної в Охтирському районі Сумської області; зразок цілої сировини B. cernua L., наданої вітчизняним фармпідприємством. Заготівлі підлягала надземна частина рослин у період бутонізації та початку цвітіння. Макроскопічному аналізу підлягала суха сировина. Мікроскопічний аналіз проводили на порошку сировини, просіяному через сито з діаметром отворів 355, оскільки за вимогами Європейської фармакопеї та ДФУ це є стандартизованою процедурою для визначення діагностичних ознак ЛРС методом мікроскопії. Результати та їх обговорення. У результаті макроскопічного аналізу було виявлено, що фармакопейна сировина Bidens tripartita L. – це суміш цілих або фрагментованих стебел із листками, листків, суцвіть-кошиків і плодів-сім’янок. Стебла зелені або зеленувато-фіолетові, округло-овальні, вздовжборозенчасті. Листки зелені або бурувато-зелені, із зубчастопильчастим краєм, супротивні, з 3-5-роздільною пластинкою з ланцетними долями, звужені в короткі, дещо крилаті черешки. Суцвіття – прямостійні кошики, ширина їх майже дорівнює висоті. Плоди – сплюснуті сім’янки, на верхівці з 2 або 3 остюками, вдвічі коротшими, ніж сім’янка. Остюки й бічні ребра сім’янок вкриті щетинками, верхівки яких спрямовані донизу. У результаті мікроскопічного аналізу порошку трави Bidens tripartita L. було виявлено діагностичні ознаки всіх частин сировини, а саме: фрагменти пластинки листка з жилками, уздовж яких проходять секреторні канали з червонувато-бурим вмістом; фрагменти пластинки листка з верхньою або нижньою епідермою з основних клітин зі звивистими оболонками, продихових апаратів аномоцитого типу, покривних гусеницеподібних волосків із 9-18 тонкостінних клітин, зрідка товстостінних покривних волосків із 2-13 клітин; фрагменти епідерми стебла з прямокутних видовжених клітин з потовщеними оболонками; фрагменти епідерми внутрішніх листочків обгортки з видовжених прямокутних тонкостінних клітин і членистих розгалужених секреторних каналів; фрагменти епідерми трубчастих квіток з багатокутних клітин з округлими сосочкоподібними виростами; округлі пилкові зерна із шипуватою екзиною; фрагменти насінної шкірки з пігментованими темно-коричневими клітинами гіподерми й прилеглим нижнім шаром видовжених жовтуватих склереїд. Висновки. Удосконалено розділи Ідентифікація А і В (макро- і мікроскопічні ознаки сировини) національної монографії ДФУ 2.2 «Череди траваN», що дозволило точніше ідентифікувати всі частини лікарської рослинної сировини й розробити на основі результатів аналізу відповідні тексти монографії «Череди траваN» для ДФУ 2.5

До питань використання та ідентифікації неофіцинальної сировини – листя Acorus Calamus L.

Introduction. Acoruscalamus L. is a perspective medical plant for complex use in medicine.The aim of the study – comparison of the quantitative content of essential oil and its component composition in the rhizomes and leaves of calamus, establishing the prospects for using leaves, revealing the morphological and anatomical diagnostic features of leaves as a new raw material.Research Methods. The content and composition of the essential oil were studied using the CMS method, the microscopic characteristics of the raw material – generally accepted analytical methods.Results and Discussion. A comparative analysis of the quantitative content and qualitative composition of the essential oil components of the acoruscalamus were conducted. The established diagnostic morphological and anatomical signs of the leaves will be used in the development of normative documentation – quality control methods (QCM) for additional raw materials.Conclusion. The results of the studies indicate the prospect of further pharmacognostic study of the leaves of the calamus as an additional and accessible raw material.Вступление. Acoruscalamus L. – перспективное растение для комплексного использования в медицине.Цель исследования – сопоставить количественное содержание эфирного масла и его компонентный состав в корневищах и листьях аира, установить перспективность использования листьев, выявить морфолого-анатомические диагностические признаки листьев как нового сырья.Методы исследования. Методом хромато-мас-спектрометрии изучали содержание и состав эфирного масла, с помощью общепринятых методик анализа – микроскопические признаки сырьяРезультаты и обсуждение. Проведен сравнительный анализ количественного содержания и качественного состава компонентов эфирного масла аира обыкновенного. Установленные диагностические морфологические и анатомические признаки листьев будут использованы при разработке нормативной документации – методов контроля качества на дополнительное сырье.Вывод. Результаты исследований указывают на перспективность дальнейшего фармакогностического изучения листьев аира обыкновенного как дополнительного и доступного лекарственного сырья.Вступ. Acorus calamus L. – перспективна рослина для комплексного використання в медицині.Мета дослідження – зіставити кількісний вміст ефірної олії та її компонентний склад у кореневищах і листі аїру, встановити перспективність використання листя, виявити морфолого-анатомічні діагностичні ознаки листя як нової сировини.Методи дослідження. Методом хромато-мас-спектрометрії вивчали вміст та склад ефірної олії, за допомогою загальноприйнятих методик аналізу – мікроскопічні ознаки сировини.Результати й обговорення. Проведено порівняльний аналіз кількісного вмісту та якісного складу компонентів ефірної олії аїру звичайного. Встановлені діагностичні морфологічні й анатомічні ознаки листя будуть використані при розробці нормативної документації – методів контролю якості на додаткову сировину.Висновок. Результати досліджень вказують на перспективність подальшого фармакогностичного вивчення листя аїру звичайного як додаткової і доступної лікарської сировини

Investigation of anatomical signs of canadian goldenrod herbs, introduced in Ukraine

The monograph «Goldenrod» SPhU 2.0 describes the general morphological and anatomical features of two species – Solidago gigantea Ait and Solidago canadensis L., which are similar. Not all diagnostic signs can be identified in powdered raw materials. It was important to investigate domestic series of сanadian goldenrod and to identify additional diagnostic signs. The aim of the work was to study the series of domestic raw materials of сanadian goldenrod by anatomical features and to determine the totality of individual features of the species to establish the identity of raw materials. The object of the study were samples of сanadian goldenrod grass, which were harvested in August 2020 in the regions of Ukraine. We used an iPhone XR camera, Item PB-2610 V microscope. Important features of the anatomical structure of the raw material of сanadian goldenrod include: the cells of the stem epidermis are parenchymal, ortho-walled, porous, the leaves – sinuous- and ortho-walled. The presence in the pubescence of stems and leaves 3 types of hairs: simple long, 5–8-celled (up to 20), with thickened walls and pointed cell; short, 2–3-celled, with a dormant apical cell; short and headed with a 2–3-celled stalk and a rounded unicellular head; on the surface and edge of the leaves of the involucre – simple short and 3–4-cell hairs, corollas of flowers – multicellular double-row hairs; stem vessels are spiral, ladder, porous and reticulate; schizogenous structures in the stems, leaves and leaves of the involucre; sphenocrystals of inulin in the parenchyma and vessels of the stem, the cells of the corollas of flowers. A series of domestic raw materials of сanadian goldenrod has been studied according to anatomical features, a set of individual features of the species has been determined. The obtained results can be used in plant taxonomy for comparative analysis of morphologically similar species of the genus Zolotushnik, as well as to supplement the section «Identification B» of the monograph SPhU 2.0 «Zolotushnik»