Формування культури суспільної довіри: освітній вимір

In the article the socio-cultural mission of education as a factor in the formation of social cohesion, consolidation of Ukrainian civil society in the context of ambiguous impact of market relations in the ideological orientation and life of modern man. Analyzes modern theoretical concepts of public trust as a model of rationalization of human relationships, social behavior, social community of subjects achieving social development and achieving sustainable social order. The role of education as integrating components of spiritual culture of modern society and a means of realizing the potential of the individual on the basis of social mutual aid. Tracked socio-historical specificity of interdisciplinary models use educational means avoiding excessive social tension and play culture of public trust in terms of value transformation of modern Ukrainian society and the risks associated with a deficit market culture affecting all levels of human consciousness, knowledge, experience, skills. Substantiated pedagogical practices need to involve the formation of social trust as determined system of social relations that allows you to install and ensure the quality of social relations based on effective use of social capital, which is education. Identify the factors shaping educational atmosphere of trust in society as a means of empowering the individual abilities of its full adaptation to the rules of formation of market relations and market culture personalities as fuse imbalance of public confidence in the Ukrainian society. We consider the basic principles of the Institute of Education as an educational and practical social laboratory of formation, consolidation, restoration and regulation of productive forms of relations between members of society through the development of effective samples, standards and models of social behavior and its effect on the mechanisms of role-playing patterns of the individual in society at basis to ensure cohesion, interdependence and updated conformity members of Ukrainian society.В статті розглядається соціокультурна місія освіти як чинника формування суспільної злагоди, громадянської консолідації українського суспільства в контексті неоднозначних впливів ринкових відносин на світоглядні і життєві орієнтації сучасної  людини. Аналізуються сучасні теоретичні концепти суспільної довіри як моделі раціоналізації людських взаємин, соціальної поведінки, досягнення соціальної спільності суб’єктів соціального розвитку та досягнення сталого соціального порядку. Обґрунтовується роль освіти як інтегруючої компоненти духовної культури сучасного суспільства та засобу реалізації потенціалу особистості на засадах суспільної взаємодопомоги. Відстежуються соціально-історична специфіка міждисциплінарних моделей застосування  освітніх засобів уникнення надлишкової соціальної напруги та відтворення культури суспільної довіри в умовах ціннісних трансформацій сучасного українського соціуму і ризиків, пов’язаних з дефіцитом ринкової культури, що торкаються всіх рівнів людської свідомості: знань, практичного досвіду, навичок, умінь. Обґрунтовується необхідність залучення педагогічних практик до формування соціальної довіри, як визначеної системи соціальних взаємин, що дозволяє встановлювати і забезпечувати якість соціальних зв’язків з опорою на ефективне використання соціального капіталу, яким є освіта. Визначаються освітні чинники формування атмосфери довіри в суспільстві як засобу розширення можливостей розвитку здіб­ностей особистості, її повноцінної адаптації до правил ринкових взаємин і  формування ринкової культури особистості, як запобіжника розбалансування суспільної довіри в українському соціумі. Розглядаються засадничі принципи функціонування інституту освіти в якості навчально-практичної суспільної лабораторії з формування, закріплення, відтворення і регулювання продуктивних форм відносин між членами суспільства шляхом вироблення ефективних зразків, еталонів, моделей суспільної поведінки та його впливи на механізми формування рольової структури індивіда в соціумі на засадах забезпечення згуртованості, взаємозалежності та взаємовідповідності членів оновлюваного українського суспільства.В статті розглядається соціокультурна місія освіти як чинника формування суспільної злагоди, громадянської консолідації українського суспільства в контексті неоднозначних впливів ринкових відносин на світоглядні і життєві орієнтації сучасної  людини. Аналізуються сучасні теоретичні концепти суспільної довіри як моделі раціоналізації людських взаємин, соціальної поведінки, досягнення соціальної спільності суб’єктів соціального розвитку та досягнення сталого соціального порядку. Обґрунтовується роль освіти як інтегруючої компоненти духовної культури сучасного суспільства та засобу реалізації потенціалу особистості на засадах суспільної взаємодопомоги. Відстежуються соціально-історична специфіка міждисциплінарних моделей застосування  освітніх засобів уникнення надлишкової соціальної напруги та відтворення культури суспільної довіри в умовах ціннісних трансформацій сучасного українського соціуму і ризиків, пов’язаних з дефіцитом ринкової культури, що торкаються всіх рівнів людської свідомості: знань, практичного досвіду, навичок, умінь. Обґрунтовується необхідність залучення педагогічних практик до формування соціальної довіри, як визначеної системи соціальних взаємин, що дозволяє встановлювати і забезпечувати якість соціальних зв’язків з опорою на ефективне використання соціального капіталу, яким є освіта. Визначаються освітні чинники формування атмосфери довіри в суспільстві як засобу розширення можливостей розвитку здіб­ностей особистості, її повноцінної адаптації до правил ринкових взаємин і  формування ринкової культури особистості, як запобіжника розбалансування суспільної довіри в українському соціумі. Розглядаються засадничі принципи функціонування інституту освіти в якості навчально-практичної суспільної лабораторії з формування, закріплення, відтворення і регулювання продуктивних форм відносин між членами суспільства шляхом вироблення ефективних зразків, еталонів, моделей суспільної поведінки та його впливи на механізми формування рольової структури індивіда в соціумі на засадах забезпечення згуртованості, взаємозалежності та взаємовідповідності членів оновлюваного українського суспільства

Соціальна компетентність фахівців водного транспорту: феноменологічний аспект

The article deals with some productive approaches to studying the development of social competency of water transport workers on the personality level in the process of continuous professional education and professional activity. It has been ascertained that social competency of water transport specialists is an important factor of forming some successful models of realizing professionalism, professional institutions and other elements of the market procedure, and social aspects in the structures of productive coordination become a social constructing object on the side of professional groups themselves, which requires understanding these processes and working out a model of analysis and construction of strategies of the development of professional groups social competency and its approval. On the basis of the sociological concept of social collective coordination, a connection of fixing the role personality self-identification in social practices in the contexts of influences of their realization technologies is established. Some principal factors of making influence on the development of social competency in the course of effective professional activity and the availability of society’s purposeful influence on personality by means of socio-cultural surroundings, in which personality continues and develops professionally and socially, determined. The results of research interviewing of acting sea transport experts are presented. Some sociological characteristics of social competency of water transport specialists are made more exact by means of the qualitative investigation of the factors of this expert group social coordination. According to the expert interview with sea transport specialists, four groups of basic competencies of a water transport specialist, connected with the efficiency of labour activities, are determined: professional training; disciplined state; command work skills; loyalty to an employer’s company. On the basis of the analysis of the received data, some structural components of the water transport specialist’s competency are distinguished; they are connected with attitude to administrative authorities, management or subordination; with tolerance; with moral aspects of the crew coordination actualizing the aspects of moral competency and mutual confidence; with communicative and interactive aspects of the crew cooperation. According to the data of the author’s research interviews, a connection of activation of the processes of the expert personality’s socio-professional self-identification with the social and professional surroundings and increasing the level of his social and value adaptation in the environment with the social competency level is established. The availability of steady features, reflecting the demands of water transport specialists to the sea profession, regardless of a speciality (moral maturity, sociability and comradeship, firmness to stresses, behaviour normativeness, courage, self-control, adequate self-apprisal) is discovered. The necessity of working up adaptive and communicative components of social competence in small professional groups in the conditions of the closed surroundings and development is proved.Статья посвящена проблеме социологического изучения социальной компетентности специалистов водного транспорта. Рассмотрены современные подходы к исследованию феноменологических аспектов процессов развития референтной социально-профессиональной группы повышенной социальной активности на уровне локальных социально-профессиональных практик в специфических отраслевых условиях значительной ограниченности активности субъектов. Установлены основные факторы влияния на развитие социальной компетентности личности со стороны социокультурной среды профессионального и социального формирования в процессе эффективной профессиональной деятельности. Приводятся результаты исследовательского интервьюирования действующих специалистов морского транспорта. Уточнены социологические характеристики социальной компетентности специалистов водного транспорта средствами качественного исследования факторов социального взаимодействия данной группы специалистов. Определены базовые компетентности специалиста водного транспорта, связанные с эффективностью трудовой деятельности: профессиональная подготовка; дисциплинированность; навыки командной работы; лояльность к компании работодателя. Выделены структурные составляющие социальной компетентности специалиста водного транспорта, связанные с отношением к руководству компании, нравственными и коммуникативно-интерактивными аспектами взаимодействия членов экипажа. Установлена связь активизации процессов социо-профессиональной самоидентификации и уровня социально-ценностной адаптации личности специалиста с уровнем социальной компетентности. Выявлено наличие устойчивых качеств, которые отражают требования специалистов водного транспорта морской профессии независимо от специальности: нравственная зрелость, общительность-контактность, толерантность, стрессоустойчивость, нормативность поведения, смелость, самоконтроль, адекватная самооценка. Обосновывается необходимость комплексного социологического исследования социальной компетентности специалиста водного транспорта в контексте задачи развития профессиональной группы на основе эффективной социальной взаимодействия и достижения соответствия личностных качеств специалиста требованиям / ожиданиям социальной среды.Стаття присвячена проблемі соціологічного вивчення соціальної компетентності фахівців водного транспорту. Розглянуті сучасні підходи до дослідження феноменологічних аспектів процесів розвитку референтної соціально-професійної групи підвищеної соціальної активності на рівні локальних соціально-професійних практик у специфічних галузевих умовах значної обмеженості активності суб’єктів. Встановлені основні чинники впливу на розвиток соціальної компетентності особистості з боку соціокультурного середовища професійного і соціального формування в процесі ефективної професійної діяльності. Наводяться результати дослідного інтерв’ювання діючих фахівців морського транспорту. Уточнені соціологічні характеристики соціальної компетентності фахівців водного транспорту засобами якісного дослідження чинників соціальної взаємодії даної групи фахівців. Визначено базові компетентності фахівця водного транспорту, пов’язані з ефективністю трудової діяльності: професійна підготовка; дисциплінованість; навички командної роботи; лояльність до компанії роботодавця. Виділені структурні складові соціальної компетентності фахівця водного транспорту, пов’язані зі ставленням до керівництва, моральними та комунікативно-інтерактивними аспектами взаємодії членів екіпажу. Встановлено зв’язок активізації процесів соціо-професійної самоідентифікації та підвищення рівня соціально-ціннісної адаптації особистості фахівця з рівнем розвитку соціальної компетентності. Виявлена наявність стійких якостей, які відображають вимоги фахівців водного транспорту до морської професії незалежно від спеціальності: моральна зрілість, товариськість-контактність, толерантність, стійкість до стресів, нормативність поведінки, сміливість, самоконтроль, адекватна самооцінка. Обґрунтовується потреба комплексного соціологічного дослідження соціальної компетентності фахівця водного транспорту в контексті завдання розвитку професійної групи на засадах ефективної соціальної взаємодії та досягнення відповідності особистісних якостей фахівця вимогам / очікуванням соціального середовища

Соціологічне дослідження соціальної компетентності фахівців водного транспорту в контекстах завдань галузевої професійної освіти

Розглянуті сучасні підходи до проблеми уніфікації в соціальній спрямованості професійної діяльності індивіда з іншими суб’єктами узгодження стандартів професійних взаємовідносин і розвитку соціальних середовищ. З’ясовано актуальність завдання інтеграції навичок галузевого фахівця через розвиток соціальних компетентностей, встановлено специфіку «соціальності» як елемента фахових компетентностей, які забезпечують успішну діяльність галузевого професіонала. Виявлено тенденції переходу досліджень від режиму констатації і зіставлення галузевих і корпоративних стандартів «соціальних» компетентностей до теоретично обґрунтованих і емпіричним шляхом виявлених у ході багатофакторного аналізу оцінки й обліку суб’єктних складових соціальних норм у професійному середовищі. Проаналізована специфіка праці фахівців водного транспорту (морського вантажного флоту) в контексті галузевих професійних вимог і сучасних викликів. З’ясовані соціологічні параметри залежностей і відповідностей культурно-світоглядно-мотиваційних чинників професійної діяльності від динаміки і якості процесу становлення професіонала. Висновується низка процесуальних ракурсів дослідження соціальних навичок і особистих якостей фахівця водного транспорту для комплексної оцінки взаємовпливів різнорідних чинників розвитку соціально значимих функцій в професійній діяльності. Обґрунтована потреба використання соціологічних засобів поглиблення знань, деталізації соціальних аспектів життєдіяльності, оптимального вибору методології емпіричного дослідження соціальної компетентності працівників цієї професійної групи та визначення напрямів наукового і професійно-освітнього супроводу її розвитку

Новейшие информационные технологии в обучении студентов профессионально ориентированному общению в иноязычной среде

Стаття присвячена проблемі інтеграції новітніх інформаційних технологій та можливостей Всесвітньої мережі Інтернет у процес навчання іноземних мов. Стаття висвітлює проблему використання сучасних інформаційних технологій при формуванні та удосконаленні навичок спілкування у професійно-орієнтованому середовищі. Запропоновано огляд Європейських періодичних видань щодо проблеми, надрукованих видавництвами Німеччини. Представлено різні погляди стосовно ефективності, доцільності і функціональності ресурсу Всесвітньої мережі та форми застосування джерел з метою досягти певної комунікативної цілі.The article under consideration deals with the problem of integration of new Information technologies and Internet into the process of teaching foreign languages. The article highlights the problem of using modern Information technologies in teaching foreign languages for specific purposes.The review of the latest European publications on the matter published in Germany is presented.Different views as to the efficiency, functional appropriacy of the Internet facilities in teaching communication for specific purposes are featured as well.Статья посвящена проблеме интеграции новых информационных технологий и возможностей сети Интернет в процесс обучения иностранным языкам .Статья освещает проблему использования современных информационных технологий при формировании и развитии навыков профессионально-ориентированного общения. Предложен обзор публикаций по данной тематике напечатанных периодическими изданиями Германии. Представлены разные точки зрения относительно эффективности, целесообразности функционального использования ресурса Глобальной сети, формы использования возможностей Интернет для достижения определенной коммуникативной цели

The analysis of indicators of information illumination of capital cities in mass media as a factor of their appeal

© 2015, Mediterranean Center of Social and Educational Research. All rights reserved. Article is devoted to processes of management of a brand of the million-plus cities of Russia on the basis of the analysis of indicators of popularity of the cities for increase of their popularity. The analysis of positioning of the cities by external mass media in comparison to perception of the city it consumers is carried out. As a result of the analysis conclusions are drawn on success of a municipal government in different spheres of development of each million-plus city of Russia and recommendations about elimination of their weaknesses are made

Correlation of balanced socio-economic development of the city and its attractiveness (in the case of Russian cities with population over a million citizens)

© 2015, Mediterranean Center of Social and Educational Research. All rights reserved. This article evaluates balanced socio-economic development of the city and its influence on the territorial attractiveness. The hypothesis, that the cities which are developed in socio-economic balance are more attractive and more competitive, is taken as a base of the research. The article classifies the cities according to their level of balance and evaluates the rate of Russian cities with population over a million

Influenza A viruses circulating in dogs: A review of the scientific literature

Influenza A viruses (IAV) cause persistent epidemics and occasional human pandemics, leading to considerable economic losses. The ecology and epidemiology of IAV are very complex and the emergence of novel zoonotic pathogens is one of the greatest challenges in the healthcare. IAV are characterized by genetic and antigenic variability resulting from a combination of high mutation rates and a segmented genome that provides the ability to rapidly change and adapt to new hosts. In this context, available scientific evidence is of great importance for understanding the epidemiology and evolution of influenza viruses. The present review summarizes original research papers and IAV infections reported in dogs all over the world. Reports of interspecies transmission of equine influenza viruses H3N2 from birds to dogs, as well as double and triple reassortant strains resulting from reassortment of avian, human, and canine strains have amplified the genetic variety of canine influenza viruses. A total of 146 articles were deemed acceptable by PubMed and the Google Scholar database and were therefore included in this review. The largest number of research articles (n = 68) were published in Asia, followed by the Americas (n = 44), Europe (n = 31), Africa (n = 2), and Australia (n = 1). Publications are conventionally divided into three categories. The first category (largest group) included modern articles published from 2011 to the present (n = 93). The second group consisted of publications from 2000 to 2010 (n = 46). Single papers of 1919, 1931, 1963, 1972, 1975, and 1992 were also used, which was necessary to emphasize the history of the study of the ecology and evolution of the IAV circulating among various mammalian species. The largest number of publications occurred in 2010 (n = 18) and 2015 (n = 11), which is associated with IAV outbreaks observed at that time in the dog population in America, Europe, and Asia. In general, these findings raise concerns that dogs may mediate the adaptation of IAVs to zoonotic transmission and therefore serve as alternative hosts for genetic reassortment of these viruses. The global concern and significant threat to public health from the present coronavirus diseases 2019 pandemic confirms the necessity for active surveillance of zoonotic viral diseases with pandemic potential

Assessment of cities in Russia according to the concept of "smart city" in the context of the application of information and communication technologies

The article deals with the smart city concept, which is understood as such a model of the city, which provides, on the one hand, the sustainability of its development, and on the other - to stay in the comfort of its occupants. To analyze and assess the state of affairs, we have chosen one of the five "smart city" key elements, namely, the information-communication technologies including the following: new urban technologies, ICT in education, ICT in public health care, in electronic government and public services. The situation in three biggest Volga Federal Region cities (Kazan, Samara and Nizhniy Novgorod) has been analyzed. Recommendations on how to implement the "smart city" concept in other Russia's cities are made

Possibilities of "Smart city" concept implementing: Russia' s cities practice

The article deals with the "smart city" concept which comprises the intellectual transport system, public security, energy consumption management and control, measures to protect the environment, and information-communication technologies (ICT). To analyze and assess the state of affairs, we have chosen one of the five "smart city" key elements, namely, the information-communication technologies including the following: new urban technologies, ICT in education, ICT in public health care, in electronic government and public services. The situation in three biggest Volga Federal Region cities (Kazan, Samara and Nizhniy Novgorod) has been analyzed. Recommendations on how to implement the "smart city" concept in other Russia's cities are made

ИНТЕРВЬЮ С ХУДОЖЕСТВЕННЫМ РУКОВОДИТЕЛЕМ ТЕАТРА ИМПРОВИЗАЦИИ «ЧЕРНЫЙ КВАДРАТ» (Г. КИЕВ) А.Н. НЕЕЛОВЫМ: ОБ АКТУАЛЬНЫХ ПРОБЛЕМАХ И ПЕРСПЕКТИВАХ ЭТИЧЕСКОЙ ЭКСПЕРТИЗЫ В ТЕАТРЕ

Because of the actualization of the discourse on the "Cancel  culture", the issue of the admissibility of ethical examination becomes more and more acute. This issue becomes the most controversial in areas affecting the largest number of people as consumers of content: in humor and in art. The percentage of canceled performances, argued by moral motives, is growing not only in Russia, but also in European and American countries - a society of tolerance and a “culture of cancellation”, on the one hand, and an exacerbation of the discourse about the protection of “traditional values ”, on the other hand, define the scientific interest in this problem. This interview was conducted as part of a dissertation research on topical issues of ethical examination. The interlocutor, Anatoly Neyelov, the director of the ‘Black Square’ improvisation theater (Kiev). The purpose of this interview is to identify private experience of moral conflicts in the artistic environment, the field of business and attitudes towards ethical examination. Within the framework of this interview, a high degree of conflict potential of the topic of eroticism in art was attested. The a preliminary ethical examination of works is requested in order to prevent trauma to viewers, on the one hand, and to protect the artist himself and the institute demonstrating the work, on the other.С актуализацией дискурса о «Новой этике»[1] вопрос о допустимости этической экспертизы встает все острее. Наиболее дискуссионным этот вопрос становится в сферах, затрагивающих наибольшее число людей, в качестве потребителей контента: в юморе и в искусстве. Процент снятых спектаклей, закрытых выставок, отказов в выдаче прокатных удостоверений фильмам, аргументированный нравственными мотивами растет не только в России, но и в странах Европы и Америки – общество толерантности и «культуры отмены», с одной стороны, и обострение дискурса о защите «традиционных ценностей», с другой обуславливают научный интерес к данной проблеме. Данное интервью проведено в рамках диссертационного исследования, посвящённого актуальным проблемам этической экспертизы. Собеседником является Анатолий Николаевич Неелов – художественный руководитель театра импровизации «Черный Квадрат» (г. Киев). Целью проведения данного интервью является выявление частного опыта моральных конфликтах в художественной среде, области бизнеса и отношения к этической экспертизе. В рамках данного интервью была засвидетельствована высокая степень конфликтогенности темы эротизма в искусстве, а также запрос на проведение предварительной этической экспертизы произведений в целях предотвращения травмации зрителей, с одной стороны, и защиты самого художника и института, демонстрирующего произведение, - с другой.[1] Термин употребляется исключительно в рамках русскоязычного научного пространства