ДОСЛІДЖЕННЯ ВИМОГ ДО ІНСТРУМЕНТА ДЛЯ ОТРИМАННЯ ЕЛЕКТРОЗВАРНОГО З’ЄДНАННЯ СТІНОК КИШЕЧНИКА В ЕКСПЕРИМЕНТІ

Створення електрозварного міжкишкового анастомозу є очікуваною новою технологією. Упровадження результатів досліджень у спеціалізованому інструменті вимагає попереднього вивчення змін у місці електрозварювання. Мета досліджень – на основі стендових досліджень із прототипом спеціалізованого інструмента установити вимоги до інструментів для створення електрозварного з’єднання в міжкишковому анастомозі для клінічних випробувань. Матеріали і методи. В умовах гострого експерименту на свині та лабораторних досліджень на органокомплексах виконали 98 серій досліджень із лінійними та циркулярними електродами. Джерелом електрозварювальних імпульсів були адаптовані клінічні апарати ЕК-300М1 та ЕКВЗ-300 “Патонмед”. Тиск втрати герметичності порівнювали з тиском, який визначали ми раніше, для скобкового анастомозу – (24,2±3,2) мм рт. ст. Результати досліджень та їх обговорення. Моделювали розташування кишки в циркулярному анастомозі та стискали електродами в діапазоні від 2,0 до 3,0 Н/мм2. Застосовували напругу до 140 В, струм – до 5 А. У 32,4 % спостережень виявлено ділянки від 1/3 до 1/4 довжини кола, із менш щільним з’єднанням, або розрізали струмом. Середня міцність анастомозу в дослідженні склала (36,2±12,3) мм рт. ст., діапазон міцності нещільних ділянок – 12–34 мм рт. ст. При тиску 3,0 Н/мм2 розподіл ефектів електрозварного струму в тканинах був рівномірним. Висновки. Розміри електродів, величина та межі стиснення тканини, функціональний стан стінки кишки, відведення пари та фіксація від розмикання є чинниками стабільної щільності тканини між електродами, перебігу електрозварного струму та досягнення характеристик електрозварного міжкишкового з’єднання, прийнятних для клінічного впровадження

Особливості та ефективність застосування електрозварювання живих тканин у виконанні хірургічного втручання та досягненні локального контролю при лікуванні місцево поширеного раку ободової кишки

The aim of the work: to determine the peculiarities and efficiency of the live tissue electric welding technology applying for surgical proceeding and local control achieving during the advanced colon cancer treatment. Materials and Methods. In 57 patients, welding mobilization and/or anastomosis was performed during surgical interventions, radical or palliative. Inclusion criteria were adenocarcinoma, T3-4, N+, it’s abscessing. The electric welding clinical devices EK-300M1 and Patonmed EKVZ-300 (Ukraine) were used, equipped with special instruments. The features of the resection line, healing and anastomotic function were researched, and the appearance of local tumor recurrence was observed up to 10 years after the surgery. The average patients age was (68.3±8.4) years. Results and Discussion. Electro-welded intestinal anastomoses were made by multi-point (7) and one-stage (8) methods, sutured (42) – by single stitches. Electric welding mobilization took place along the narrow line of current passing, in the planned by surgeon tissues, had not affected by the tumor, regardless of their density and inflammatory changes, at dry operation field because of simultaneous welding hemostasis. The sealing of the lymph nodes capsule and simultaneous closing of lymphatic vessels were occurred. Right orienting of electric current by a surgeon facilitated plane mobilization of specimen. Along with the division, the coagulation pseudocapsule was formed along separated tissue edges. It was possible to mobilize the tumor and infected tissues in case of decay, without violation of the abscess walls integrity. The detection and skeletonizing of organ vessels for their central overlap, which was closed by welding, without imposing a ligature, was provided. Characteristics of electric welding resulted in a slight exudation by drainage, which gave the possibility of reliable control of leakage and anastomotic tightness. Any leakage of electric welding anastomosis was observed, but in sutured one leakage was found in 2 (4.8 %) as grade ІІІ, in 6 (14.3%) grade І or ІІ. The stool, respectively, was observed through (1.9±0.3) days, and (2.6±0.3) days. For 2 years there were observed 12 patients having electric weld anastomosis, for 3 years – 8.5 years – 3 patients, 10 years – 1 patient. Having suture anastomosis were observed for 2 years 34 patients, for 3 years – 20.5 years – 9 patients, 10 years – 3 patients. According to the endoscopic and radiological studies, the line of electro-welded colon connection was difficult to identify. The threads migration from sutured anastomosis line was observed up to 6 months. None of the observable patients in either groups revealed clinical, endoscopic or tomography signs of local tumor recurrence: external deformity of anastomosis or new tumor growth at the site of its removal. The electric welding usage provides an opportunity to achieve tumor removal within R0, in volume D2 and CME. Coagulation of the lymph nodes capsule and their vessels contributes to ablasty during lymphadenectomy. Coagulation pseudocapsule, beside oncological reason, could provide a reduction of postoperative complications number, even in the case of abscess removing or anastomotic dehicience, that might be an important survival background. The vascular closage line properties, made by welding, provides the secondary bleeding prevention in such case.Цель работы: определить особенности и эффективность применения технологии электросварки живых тканей в выполнении хирургического вмешательства и достижении локального контроля при лечении распространенного рака ободочной кишки. Материалы и методы. В 57 больных осуществляли электросварочную мобилизацию и/или наложение анастомоза во время оперативных вмешательств, радикальных или паллиативных. Критериями включения были аденокарцинома, T3-4, N+, абсцедирование. Использовали источники электросварочных импульсов ЕК-300М1 и “Патонмед” ЕКВЗ-300 (Украина), укомплектованные инструментами. Исследовали особенности линии резекции, заживления и функцию анастомоза, наблюдали появление локального рецидива опухоли до 10 лет после вмешательства. Средний возраст больных 68,3±8,4 лет. Результаты исследований и их обсуждение. Электросварной кишечный анастомоз накладывали многоточечным (7) и одномоментным (8) методами, шовный (42) – одиночными стежками. Электросварная мобилизация происходила вдоль узкой линии прохождения тока, в намеченных пределах не пораженных опухолью тканей, независимо от их плотности и воспалительных изменений, на фоне обеспечения гемостаза. Происходило уплотнение лимфатических узлов и одновременное перекрытие лимфатических сосудов. Ориентировка хирургом электросварного тока облегчало футлярную мобилизацию. Одновременно с разделением, вдоль разделенных краев ткани образовывалась коагуляционная псевдокапсула. Без нарушения целостности стенок абсцесса удавалось мобилизовать опухоль и инфицированные ткани в случае распада. Обеспечивалось выделение и скелетизация магистральных питающих сосудов для их центрального перекрытия, которое осуществляли без наложения лигатуры. Особенности электросварки обусловили незначительную выраженность экссудации по дренажам, обеспечивало возможность надежного контроля герметичности анастомоза. Несостоятельность электросварного анастомоза не наблюдали, шовного наблюдали у 2 больных (4,8 %) – III степени, у 6 (14,3 %) I–II степени. Наблюдали в отдаленном периоде с электросварным анастомозом в течение 2 лет – 12 больных, 3 лет – 8, 5 лет – 3, 10 лет – 1. С шовным анастомозом в течение 2 лет наблюдали 34 больных, 3 лет – 20, 5 лет – 9, 10 лет – 3. По данным эндоскопического и рентгенологического исследования, линию электросварного соединения кишки было трудно идентифицировать, а из линии шовного до 6 месяцев наблюдали миграцию нитей. Ни у одного из наблюдаемых больных обеих групп не обнаружили клинических, эндоскопических или томографических признаков местного рецидива опухоли: внешней деформации анастомоза или нового роста опухоли в месте ее удаления. Применение электросварки позволяет достичь удаления опухоли в пределах R0, в объеме D2 и СМЕ. Коагуляция капсулы лимфатических узлов и их сосудов способствует абластичности лимфаденэктомии. Коагуляционная псевдокапсула может обеспечить уменьшение количества послеоперационных осложнений даже в случае удаления абсцесса или несостоятельности швов анастомоза, что может быть важной предпосылкой выживаемости. Свойства электросварного перекрытия сосудов способствуют избежанию вторичного кровотечения в такой ситуации.Мета роботи: визначити особливості та ефективність застосування технології електрозварювання живих тканин у виконанні хірургічного втручання та досягненні локального контролю при лікуванні поширеного раку ободової кишки. Матеріали і методи. У 57 хворих здійснювали електрозварну мобілізацію та/або накладання анастомозу під час операційних втручань, радикальних або паліативних. Критеріями включення були аденокарцинома, T3-4, N+, абсцедування. Використовували джерела електрозварювальних імпульсів ЕК-300М1 та “Патонмед” ЕКВЗ-300 (Україна), укомплектовані інструментами. Досліджували особливості лінії резекції, загоєння і функцію анастомозу, та спостерігали появу локального рецидиву пухлини до 10 років після втручання. Результати досліджень та їх обговорення. Електрозварний кишковий анастомоз накладали багатоточковим (7) та одномоментним (8) методами, шовний (42) – поодинокими стібками. Електрозварна мобілізація відбувалась вздовж вузької лінії проходження струму, у визначених межах не уражених пухлиною тканин, незалежно від їх щільності та запальних змін на тлі забезпечення гемостазу. Відбувалось ущільнення лімфатичних вузлів та одночасне перекриття лімфатичних судин. Орієнтування хірургом електрозварного струму полегшувало футлярну мобілізацію. Одночасно з розділенням, вздовж розділених країв тканини утворювалась коагуляційна псевдокапсула.         Без порушення цілісності стінок гнійника вдавалось мобілізувати пухлину та інфіковані тканини в разі розпаду. Забезпечувалось виявлення та скелетизація магістральних живлячих судин для їх центрального перекриття, яке здійснювали без накладання лігатури. Особливості електрозварювання зумовлювали незначну вираженість ексудації по дренажах, що надавало можливість надійного контролю герметичності анастомозу. Неспроможність електрозварного анастомозу не спостерігали, шовного виявили у 2 хворих (4,8 %) – ІІІ ступеня, у 6 хворих (14,3 %) І–ІІ ступеня. Спостережено у віддаленому періоді з електрозварним анастомозом протягом 2 років – 12 хворих, 3 років – 8, 5 років – 3, 10 років – 1. З шовним анастомозом протягом 2 років спостережено 34 хворих, 3 років – 20, 5 років – 9, 10 років - 3. За даними ендоскопічного та рентгенологічного дослідження лінію електрозварного з’єднання кишки було складно ідентифікувати, а з лінії шовного до 6 місяців спостерігали міграцію ниток. У жодного зі спостережених хворих обох груп не виявили клінічних, ендоскопічних чи томографічних ознак місцевого рецидиву пухлини: зовнішньої деформації анастомозу або нового росту пухлини в місці її видалення. Застосування електрозварювання надає можливість досягти видалення пухлини в межах R0, в обсязі D2 та СМЕ. Коагуляція капсули лімфатичних вузлів та їх судин сприяє абластичності лімфаденектомії. Коагуляційна псевдокапсула може забезпечити зменшення кількості післяопераційних ускладнень навіть у разі видалення абсцесу або неспроможності швів анастомозу, що може бути важливою передумовою виживання. Властивості електрозварного перекриття судин сприяють запобіганню вторинній кровотечі в такій ситуації

Фізичні особливості електрозварного міжкишкового анастомозу

Several researchers believe that the modulus of elasticity (Young’s) more accurately reflects the mechanical tissue properties and intestinal anastomosis healing rather than bursting pressure, which is a consistent parameter. These measures are not widely used until establishing the structural strength, up to 7-14 days, but electric-welding anastomosis line is characterized by primary structural unity.Objective: to study the bursting strength and circular anastomosis elasticity, created by high-frequency live tissue welding (HF LTW), and to compare them with clinical requirements.Material and methods. Under the conditions of an acute experiment, anastomoses measuring 25 mm in diameter created on the swine small intestine were investigated: 16 electro-welded, 4 stapled and 4 single-row sutured ones. The gut segment, 20 cm in length, was slowly filled by coloured NaCl solution up to tightness loss. Anastomosis diameter change was determined simultaneously by its projection on the measuring ruler.Results. Tissue cutting by staples was noted at a pressure of 24.2±0.8 mm Hg, diameter change of 12%, and Young’s modulus – 384 Pa. The mucosal eversion and start of suture cutting were noted at a pressure of 41.3±5.1 mm Hg, diameter change of 20%, and elasticity – 1093 Pa. The welding line leakage occurred after prolonged uniform stretching, at 53.6±9.8 mm Hg. The diameter change was 40% and elastic constant – 2880 Pa.Conclusions. The combination of high elasticity and structural homogeneity of electro-welded anastomosis stretching is a relatively more reliable mechanism for avoiding early leakage. The obtained data determine the welding line propulsion involvement resulted in early stool appearance, as well as its resistance to sudden intra-abdominal pressure changes. The latter is an advantage for early patient activation, paediatric surgery and frequently fluid stool cases.Отдельные исследователи считают, что модуль упругости (Юнга) аккуратнее отражает механические свойства ткани и заживление в межкишечном анастомозе, чем разрывное давление, которое является согласованным показателем. Эти показатели не применяются широко до наступления структурной прочности, до 7–14 дней, но электросварной анастомоз отличается первичной структурной целостностью.Цель: изучить свойства разрывной прочности и эластичности циркулярного анастомоза, созданного с использованием технологии электросварки живых тканей, и сопоставить их с клиническими требованиями.Материалы и методы. В условиях острого эксперимента исследовали анастомозы диаметром 25 мм, созданные на участках тонкой кишки свиньи: 16 электросварных, 4 степлерных и 4 однорядных шовных. В сегмент кишки длиной 20 см медленно вводили окрашенный раствор NaCl до потери герметичности. В то же время определяли изменение диаметра кишки с проекцией на мерную линейку.Результаты. Прорезывание ткани скобами отметили при давлении 24,2 ± 0,8 мм, изменении диаметра – 12%, модуле Юнга – 384 Па. Выворачивание слизистой оболочки и начало прорезывания шва отметили при 41,3±5,1 мм, изменении диаметра – 20%, модуле Юнга – 1093 Па. Потерю герметичности линии электросварки наблюдали после длительного равномерного растяжения, при давлении 53,6±9,8 мм. Изменение диаметра составило 40%, модуль Юнга – 2880 Па.Выводы. Сочетание высокой эластичности и структурной однородности растяжения электросварного анастомоза является сравнительно надежным механизмом предотвращения ранней несостоятельности. Полученные данные определяют не только участие электросварного анастомоза в пропульсивных движениях и раннее появление стула, но и устойчивость его к внезапным изменениям внутрибрюшного давления, что является преимуществом для ранней активизации больного, при жидкой консистенции стула и в детской хирургии.Окремі дослідники вважають, що модуль пружності (Юнга) акуратніше відображає механічні властивості тканини та загоєння у міжкишковому анастомозі, аніж розривний тиск, який є узгодженим показником. Ці показники не широко застосовують до набуття структурної міцності, до 7–14 днів, але електрозварний анастомоз відрізняється первинною структурною єдністю.Мета: вивчити властивості розривної міцності й еластичності циркулярного анастомозу, створеного з використанням технології електрозварювання живих тканин, та порівняти їх з клінічними вимогами.Матеріали і методи. В умовах гострого експерименту дослідили анастомози діаметром 25 мм, створені на ділянках тонкої кишки свині: 16 електрозварних, 4 степлерних та 4 однорядних шовних. У сегмент кишки довжиною 20 см повільно вводили забарвлений розчин NaCl до втрати герметичності. Водночас визначали зміну діаметра кишки за проекцією на мірну лінійку.Результати. Прорізування тканини скобами відбувалося за тиску 24,2±0,8 мм рт. ст., зміни діаметра – 12%, модуля Юнга – 384 Па. Вивертання слизової оболонки та початок прорізування шва відбувалося за 41,3±5,1 мм рт. ст., зміни діаметра – 20%, модуля Юнга – 1093 Па. Втрата герметичності лінії електрозварювання відбулася після тривалого рівномірного розтягнення, за тиску 53,6±9,8 мм рт. ст. Зміна діаметра становила 40%, модуль Юнга – 2880 Па.Висновки. Поєднання високої еластичності та структурної однорідності розтягування електрозварного анастомозу є порівняно надійнішим механізмом уникнення ранньої неспроможності. Отримані дані визначають не лише участь електрозварного анастомозу у пропульсивних рухах та ранню появу випорожнень, але і стійкість його до раптових змін внутрішньочеревного тиску, що є перевагою для ранньої активізації хворого, за рідкої консистенції випорожнень та у дитячій хірургії

АНТИБАКТЕРІЙНА СТІЙКІСТЬ ТКАНИННОЇ СУБСТАНЦІЇ ЕЛЕКТРОЗВАРНОГО МІЖКИШКОВОГО АНАСТОМОЗУ В ГНОЄТВОРНОМУ МІКРОБНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Introduction. The bacteria are growing inside the tissues of even uncomplicated intestinal anastomosis (IA). The study of the tissues transformation inside MA structure under the influence of purulent microorganisms is important for the planning of surgical tactic according to the intestinal connection creating method to use.The aim was to estimate the resistance to the effect of purulent microorganisms on to tissue substance of MA, created using the Electric Welding of Live Tissues (EWLT) technology.Material and methods. During the acute experiment on pigs, 18 EWLT IAs were created. The EWLT power source Patonmed-300 and the prototype of the circular electric welding tool were used. The substrate of the EWLT IA, as the intact intestinal wall were also immersed in a suspension, containing strains of the main constituents of the microflora isolated from soft tissues and abdominal cavity abscesses, in the appropriate concentration: St. aureus - 108, E.coli (3 strains) - 108. After 8 days of exposure, the tissues were removed for staining and morphological examination under a microscope.Results. The substrate of EWLT IA after immersion was not fragmented during extraction from the suspension, but was destroyed in the forceps at a compression of 0.3 N / mm2. The structure of the EMA is dense; at the edges it contains zones of loosening, cracks. Foreign bodies, microorganisms in the EMA substrate were not detected. The slightly colored, connected, coagulated modified smooth muscle fibers, compressed between collagen and elastic fibers, are contoured into a solid conglomerate. The submucosal muscular plate merges with the muscular membrane of the intestinal wall. Intact tissues outside the EWLT IA had signs of structural destruction.Conclusions. The tissue substance of the EWLT IA retains continuity and partial integrity inside purulent microorganisms environment up to 8 days. During this period tissues outside the EWLT IA undergo a complete decay. The predominant part of the IA substrate, which is formed in the intestinal tissues due to the connecting electric welding action, for 8 days remains resistant to lesion by microorganisms isolated from purulent foci.Введение. Отмечают рост бактерий в толще тканей даже неосложненного межкишечного анастомоза (МА). Исследование преобразования тканей в составе МА под воздействием гноетворных  микроорганизмов является важным для планирования лечебных мероприятий при создании соединения стенок кишки определенного типа.Цель: оценить устойчивость к воздействию гноетворных микроорганизмов тканевой субстанции МА, созданной с применением технологии электросварки живых тканей.Материал и методы. В остром эксперименте на свиньях создали 18 электросварных МА. Использовали источник электросварочных импульсов Патонмед-300 и прототип циркулярного электросварочного инструмента. Субстрат ЭМА и интактную стенку кишки погружали в суспензию, содержащую штаммы основных составляющих микрофлоры, выделенной из гнойных очагов мягких тканей и брюшной полости, в соответствующей концентрации: St. aureus – 108, E.coli (3 штамма)- 108. После 8 суток экспозиции препарат вынимали для окрашивания и морфологического исследования под микроскопом. Результаты. Субстрат ЭМА после выдержки не фрагментировался при извлечении из суспензии, но разрушался в инструменте при сжатии 0,3 Н/мм2. Структура ЭМА плотная, по краям содержит зоны разрыхления, щели. Инородных тел, микроорганизмов в субстрате ЭМА не обнаружено. Контурируются слабо окрашенные, соединенные, коагуляционно измененные гладкомышечные волокна, сжатые между коллагеновыми и эластическими волокнами в сплошной конгломерат. Мышечная пластинка сливается с мышечной оболочкой стенки кишки. Интактные ткани вне ЭМА – с признаками деструкции структуры.Выводы. Тканевая субстанция созданного ЭМА сохраняет непрерывность и частичную целостность в среде гноетворных микроорганизмов в течение 8 дней. Ткани вне ЭМА при этом подвергаются полному распаду. Преимущественная часть субстрата МА, который образуется в тканях кишки вследствие соединительного электросварочного воздействия, в течение 8 суток сохраняет устойчивость к лизированию микроорганизмами, выделенными из гнойных очагов.Відзначають ріст бактерій у товщі тканин навіть неускладненого міжкишкового анастомозу (МА). Дослідження перетворень тканин у складі МА під впливом гноєтворних мікроорганізмів є важливим для планування лікувальних заходів при створенні певного типу з’єднання стінок кишки.Мета: оцінити стійкість до впливу гноєтворних мікроорганізмів тканинної субстанції МА, створеного із застосуванням технології електрозварювання живих тканин.Матеріал і методи. Під час гострого експерименту на свинях створили 18 ЕМА, використовуючи джерело електрозварювальних імпульсів Патонмед-300, а також прототипи циркулярних електрозварювальних інструментів. Тканини ЕМА та інтактну стінку кишки занурювали у суспензію, що містила штами провідних складових мікрофлори, виділеної з гнійних вогнищ м’яких тканин та черевної порожнини, у відповідній концентрації: St. aureus – 108, E.coli (3 штами) – 108. Після 8 діб експозиції препарат діставали для фарбування та морфологічного дослідження під мікроскопом.Результати. Субстрат ЕМА після витримування не фрагментувався при витяганні з суспензії, але руйнувався в інструменті при тиску 0,3 Н/мм2. Структура ЕМА щільна, по краях містить зони розрихлення, щілини.  Сторонніх тіл, мікроорганізмів у субстраті ЕМА не виявлено. Контуруються слабко забарвлені, з’єднані, коагуляційно змінені гладеньком’язові волокна, стиснуті поміж  колагенових та еластичних волокон у суцільний конгломерат. М’язова пластинка зливається з м’язовою оболонкою стінки кишки. Натомість інтактні тканини поза ЕМА зазнали деструкції структури.Висновки: Тканинна субстанція створеного ЕМА зберігає суцільність та часткову цілісність у середовищі гноєтворних мікроорганізмів протягом 8 днів. Тканини поза ЕМА при цьому зазнають повного розпаду. Переважна частина субстрату МА, який утворюється в тканинах кишки внаслідок з’єднувального електрозварного впливу, впродовж 8 діб зберігає стійкість до лізису мікроорганізмами, виділеними з гнійних вогнищ

A Comparative Analysis on Safety Culture in Domestic and Foreign Health Care Facilities and Enterprises of Other Activities (Message 2)

The characteristics of the safety culture of patients and personnel in health care facilities in Ukraine as a whole and separately among doctors-pathologists are analyzed with correlation of the data obtained with similar indicators of the culture of patient safety in medical facilities of other countries and comparison with the safety culture of workers of domestic nuclear power plants. It was confirmed that the weaknesses of the safety culture of the personnel of domestic hospitals is characterized by "Reaction to mistakes", which indicates the prevalence of the culture of blame (unfair culture) in domestic hospitals and, as a result, the absence of real data on medical errors and other incidents of patient safety. The high percentage of positive responses to the safety culture characteristic “Response to mistakes” among the workers of Ukrainian nuclear power plants is an example of the possibility of forming an appropriate safety culture in a separate domestic industry, and the high percentage of positive answers by this characteristic in domestic pathologists is a significant potential for the development of a safe hospital environment for patients. in Ukraine