Strategie der schnittaufteilung. Еine wirksame methode zur leistungsanpassung und verbesserung des dynamischen schnittverhaltens beim planfräsen

Der Beitrag beinhaltet eine zusammenfassende Darstellung des Prinzips der Schnittaufteilung als Methode zur dynamischen Prozessstabilisierung beim Planfräsen. Es wird dargelegt, wie die Schnittaufteilung beim Fräsen durch die Kombination von WSP mit unterschiedlichen Formen prinzipiell realisiert werden kann. Neben der Erläuterung weiterer positiver Effekte wird auf die Nutzung der Schnittaufteilung zur Leistungsanpassung unter stabilen Bearbeitungsbedingungen eingegangen.В статті розглядається ефективний метод регулювання потужності фрезерування та покращення динамічних характеристик фрезерування. Запропоновано стратегію скорочення проходів

A MAP6-Related Protein Is Present in Protozoa and Is Involved in Flagellum Motility

In vertebrates the microtubule-associated proteins MAP6 and MAP6d1 stabilize cold-resistant microtubules. Cilia and flagella have cold-stable microtubules but MAP6 proteins have not been identified in these organelles. Here, we describe TbSAXO as the first MAP6-related protein to be identified in a protozoan, Trypanosoma brucei. Using a heterologous expression system, we show that TbSAXO is a microtubule stabilizing protein. Furthermore we identify the domains of the protein responsible for microtubule binding and stabilizing and show that they share homologies with the microtubule-stabilizing Mn domains of the MAP6 proteins. We demonstrate, in the flagellated parasite, that TbSAXO is an axonemal protein that plays a role in flagellum motility. Lastly we provide evidence that TbSAXO belongs to a group of MAP6-related proteins (SAXO proteins) present only in ciliated or flagellated organisms ranging from protozoa to mammals. We discuss the potential roles of the SAXO proteins in cilia and flagella function

Розробка моделі вигладжування з використанням методу кінцевих елементів

Der folgende Artikel umfasst Informationen aus der Forschung, in Rahmen von der ein mathematisches Modell des Glättens entwickelt wurde. Glätten ist eine effiziente Fertigungstechnik für Finishbearbeitung der Oberflächen metallischer Bauteile. Mit Einsatz des Glättens ist es möglich eine sehr hohe Oberflächengüte zu erreichen, Oberflächeneigenschaften zu verbessern und Qualität eines Produktes zu erhöhen. Das mathematische Modell des Prozesses wurde unter Einsatz von FEA entwickelt, dafür wurde eine spezialisierte Software „AdvantEdge“ von der Firma Third Wave Systems eingesetzt. Mithilfe der FEM-Simulationen kann die Anzahl von realen Experimenten während der Modelentwicklung reduziert werden und können Prozesseigenschaften ermittelt werden, die sich im realen Experiment schwer oder gar nicht definieren lassen. Das entwickelte mathematische Modell des Glättens erleichtert Prozessoptimierung, ermöglicht die Verminderung der Anzahl von praktischen Experimenten und führt zur Erhöhung der Kosteneffizienz und der Umweltverträglichkeit. Diamantglätten; FEM; Vier-Faktoren-Experiment; mathematisches Prozessmodell; quadratische Regressionsgleichung; Spannungen.Представлена наукова стаття охоплює інформацію щодо розробки математичної моделі процесу вигладжування. Вигладжування є ефективним процесом фінішної обробки виробів з металу. Використання цього виробничого процессу дає змогу значно поліпшити чистоту поверхні, покращити властивості поверхні і поверхневого шару, а також підвищити якість оброблюваного виробу. Математична модель процесу вигладжування була створена з застосуванням методу кінцевих елементів. Для цього було використано спеціалізоване програмне забеспечення “AdvantEdge” фірми Third WaveSystems. Застосування імітаційного моделювання методом кінцевих елементів дає можливість зменшити кількість реальних експериментів для розробки моделі та отримати данні про параметри процссу, що важко або взагалі неможливо виміряти під час експерименту. Розроблена математична модель процесу вигладжування полегшує оптимізацію процесу та дозволяє зменшити кількість реальних експериментів, що призводить до поліпшення економічної ефективності та екологічності

Fractal

The term fractal was first coined by the Polish-born, French-American mathe- matician Benoît Mandelbrot in the mid 1970s (cf. at least Mandelbrot 1975; Stewart 2010). It comes from the Latin word fractus “which has the same root of fraction and fragment and means “irregular or fragmented” (cf. Mandelbrot 1982: 3, in Emmer 2012: 7). Furthermore “it is related to frangere which means to break" (cf. Mandel- brot 1982: 4, in Emmer 2012: 7). Loosely speaking, a fractal is a mathematical object, such as a curve, or, more generally, as a set, “that displays exact or approx- imate self-similarity on different scales” (cf. at least Birken and Coon 2008: 134). Put in more technical terms, a fractal is a geometrical set characterized by the so-called property of internal homothety (cf. Mandelbrot 1975; Vialar 2009). It is a version of a Euclidean concept known precisely as homothety (cf. at least Dodge 2012; La Mantia 2004). As it is well known, homotheties are applications of the plane R2 or of the space R3 onto itself

Topographic distribution of cerebral infarct probability in patients with acute ischemic stroke: mapping of intra-arterial treatment effect.

BACKGROUND Since proof emerged that IA treatment (IAT) is beneficial for patients with acute ischemic stroke, it has become the standard method of care. Despite these positive results, recovery to functional independence is established in only about one-third of treated patients. The effect of IAT is commonly assessed by functional outcome, whereas its effect on brain tissue salvage is considered a secondary outcome measure (at most). Because patient and treatment selection needs to be improved, understanding the treatment effect on brain tissue salvage is of utmost importance. OBJECTIVE To introduce infarct probability maps to estimate the location and extent of tissue damage based on patient baseline characteristics and treatment type. METHODS Cerebral infarct probability maps were created by combining automatically segmented infarct distributions using follow-up CT images of 281 patients from the MR CLEAN trial. Comparison of infarct probability maps allows visualization and quantification of probable treatment effects. Treatment impact was calculated for 10 Alberta Stroke Program Early CT Score (ASPECTS) and 27 anatomical regions. RESULTS The insular cortex had the highest infarct probability in both control and IAT populations (47.2% and 42.6%, respectively). Comparison showed significant lower infarct probability in 4 ASPECTS and 17 anatomical regions in favor of IAT. Most salvaged tissue was found within the ASPECTS M2 region, which was 8.5% less likely to infarct. CONCLUSIONS Probability maps intuitively visualize the topographic distribution of infarct probability due to treatment, which makes it a promising tool for estimating the effect of treatment