Theoretical Justification of the Dermatoglyphics Use As Basic Identification Method

The article analyzes the main literature sources providing a holistic view of the state and issues of studying the issue related to the possibility of using the dermatoglyphic research method for identification purpose; it is about external recognition, behavioral, psychological identification. The main directions of application of the dermatoglyphic method, providing the study of this issue, are highlighted. Problematic issues related to the areas of application of the dermatoglyphic method have been studied and further prospects for its study have been outlined

Розвиток науково-методичного інструментарію зміцнення економічної безпеки регіону через удосконалення технологій маркетингового забезпечення туризму

The concept of marketing support for strengthening the economic security of a region by intensifying tourist business was developed. It was established that the economic security of a region is the result of the influence of a number of processes of different nature and degrees of influence. The safety assessment depends on its purpose and groups of partial indicators that provide a comprehensive assessment. The result of the evaluation procedure should be a grounded conclusion on one of the possible states: economic security, economic danger, economic risk, and economic threat. The tourism sector, influencing the level of security of a region through the generation of additional financial and related flows, requires clarification of the content of scientific and methodological approaches to management. It is proposed to separate administrative methods and market mechanisms as complementing each other. At the level of separate tourist enterprises and their associations, it is advisable to implement marketing strategies for traditional expansion of the market, product, and innovative updating of the portfolio of tourist products. The main tools and technologies for achieving set goals are digital information and communication technologies. Their application is associated with the use of the method for economic and mathematical modeling, as well as SWOT analysis technology and the use of a special BITOUR platform. The use of the proposed theoretical and methodical proposals will make it possible to assess the economic security of a region in terms of its possible condition. It will also be useful in the development of strategic and tactical plans for regulating tourism business in the system of ensuring the economic development of a region.Разработана концепция технологического маркетингового обеспечения укрепления экономической безопасности региона за счет активизации туристического бизнеса. Экономическая безопасность региона является результатом влияния процессов разной природы и степени влияния. Оценка безопасности зависит от ее цели и групп показателей, представляющих ее комплексную оценку, методов оценивания. Результатом осуществления процедуры оценивания должен быть обоснованный вывод относительно одного из возможных состояний: экономическая безопасность, экономическая опасность, экономический риск, экономическая угроза. Туристический сектор, влияя на уровень безопасности через генерацию дополнительных финансовых потоков, требует уточнения содержания научно-методических подходов к управлению. Предлагается выделить административные методы и рыночные механизмы как дополняющие. На уровне отдельных туристических предприятий и их объединений целесообразно внедрять маркетинговые стратегии традиционного расширения рынка, продукта, и инновационного обновления портфеля продуктов. Основными инструментами и технологиями достижения целей выступают цифровые информационно-коммуникационные технологии. Они связаны с использованием метода экономико-математического моделирования, технологией SWOT-анализа и использованием специальной платформы BITOUR. Использование предложенных теоретико-методических положений обеспечивает возможность оценки экономической безопасности региона в части возможного его состояния. Целесообразно использовать при разработке стратегических и тактических планов по регулированию туристического бизнеса в системе обеспечения экономической безопасности регионаРозроблено концепцію маркетингового забезпечення зміцнення економічної безпеки регіону за рахунок активізації туристичного бізнесу. Встановлено, що економічна безпека регіону є результатом впливу низки процесів різної природі і ступеня впливу. Оцінка безпеки залежіть від її мети і груп часткових показників, що надають комплексну оцінку. Результатом здійснення процедури оцінювання повинен бути ґрунтовний висновок щодо одного з можливих станів: економічна безпека, економічна небезпека, економічний ризик, економічна загроза. Туристичний сектор, впливаючи на рівень безпеки регіону через генерування додаткових фінансових і супутніх їм потоків, вимагає уточнення змісту науково-методичних підходів до управління. Пропонується виокремити адміністративні методи і ринкові механізми як доповнюючі один одного. На рівні окремих туристичних підприємств та їх об’єднань доцільно впроваджувати маркетингові стратегії традиційного розширення ринку, продукту, і інноваційного оновлення портфеля туристичних продуктів. Основними інструментами і технологіями досягнення поставлених цілей виступають цифрові інформаційно-комунікаційні технології. Їх застосування пов’язане з використанням методу економіко-математичного моделювання, а також технології SWOT-аналізу і використання спеціальної платформи BITOUR. Використання запропонованих теоретико-методичних пропозицій уможливить оцінку економічної безпеки регіону в частині можливого його стану. Також це стане в нагоді при розробці стратегічних і тактичних планів щодо регулювання туристичного бізнесу в системі забезпечення економічного розвитку регіон

Розвиток методів оцінювання ефективності смарт-міст в умовах цифровізації міського управління

This paper considers the processes of digitalization of urban management, which forms the prerequisites for solving the problem of the development of the concept of smart cities. As a result, the historical aspects of the formation of the Smart City concept are distinguished. Based on this, elements of the Smart City concept are highlighted at the present stage, such as vision, ecosystem, management, technological background, and financing. Generalization of the results of the study of the processes of digitalization of smart city management has made it possible to distinguish its traditional components, which include transport, energy, utilities, urban environment, security, and "smart" house. In order to ensure effective monitoring of the implementation and development of digital services in the smart city management system, it is proposed to use "city smartophores". The systematization of the Smart City formation experience provided an opportunity to distinguish the relevant models of digitalization of urban governance – decentralized, centralized, and local. The scope of application, initiators, advantages and disadvantages, and prospects for the development of each of them are determined. Unlike other results of the study of the effectiveness of the development of smart cities, it is suggested that the most vivid picture of ensuring a comfortable life in the city is demonstrated by the size of its population. It is proved that it is in the developed cities of any country in the world that there are positive rates of population growth. Quantitative criteria for determining the upper and lower limits of the efficiency of smart city development according to the selected indicator have been developed. The practical application of the results of the study is the possibility of predicting further directions of development of the smart city based on a quantitative assessment of the level of its digital transformationДосліджено процеси цифровізації міського управління, що становить передумови для вирішення проблеми розвитку концепції смарт-міст. В результаті виокремлено історичні аспекти формування концепції Smart City. На підставі цього виділено елементи концепції Smart City на сучасному етапі, такі як: бачення, екосистема, управління, технологічне підґрунтя, фінансування. Узагальнення результатів дослідження процесів цифровізації управління смарт-містом дозволило виокремити його традиційні компоненти, до яких належать транспорт, енергетика, комунальні послуги, міське середовище, безпека, «розумний» будинок. З метою забезпечення ефективного моніторингу впровадження і розвитку цифрових послуг в систему управління смарт-містами пропонується використовувати «смартофори міст». Систематизація досвіду формування Smart Сity надала можливість виокремити відповідні моделі цифровізації міського управління – децентралізовану, централізовану і локальну. Визначено сферу застосування, ініціаторів, переваги і недоліки та перспективи розвитку кожної з них. На відміну від інших результатів дослідження ефективності розвитку смарт-міст, висунуто припущення, що найбільш яскраву картину забезпечення комфортного життя в місті демонструє чисельність його населення. Доведено, що саме в розвинутих містах будь-якої країни світу мають місце позитивні темпи приросту населення. Розроблено кількісні критерії для визначення верхньої і нижньої меж ефективності розвитку смарт-міста за обраним показником. Практичне застосування результатів проведеного дослідження полягає у можливості прогнозування подальших напрямів розвитку смарт-міста на основі кількісної оцінки рівня його цифрової трансформаці

Розробка системи статистичного вимірювання впливу цифрових технологій на ефективність управління

A system of statistical measurement of the influence of digital technologies on the efficiency of management has been devised. It is determined that in the process of intensification of digitalization processes, various methodological approaches to statistical measurement of management efficiency were distinguished. Indices used to compile international ratings for the development of digital technologies have been established. The existing methodical approaches of statistical measurement of influence of digitalization on efficiency of public administration have been analyzed. In this regard, it was determined that there is no unified method of evaluation. A conceptual model of the system of statistical measurement of management efficiency under the conditions of digitalization at the organizational level has been built. It is substantiated that the devised model creates the basis for the formation of theoretical and methodological foundations for statistical measurement of the impact of digital technologies on management efficiency. Statistical indicators of the impact of digital technologies on management efficiency were systematized. The composition of indicators of measurement of external efficiency, efficiency coefficients of the controlled subsystem and control subsystem was clarified. A procedure for calculating the indicator of the overall efficiency of management has been devised. A methodical approach for diagnosing the movement of management efficiency indicators was proposed. It is established that differences in the speed of movement lead to large differences in the values of indicators. It has been determined that solving the system of equations makes it possible to find the intersection points of linear trends. The use of the proposed methodological approach could make it possible to measure the quantitative and qualitative effects of digitalization and ensure effective management at all levels by taking into consideration the interests of all stakeholders.Разработана система статистического измерения влияния цифровых технологий на эффективность управления. Определено, что в процессе активизации процессов цифровизации выделились различные методические подходы к статистическому измерению эффективности управления. Установлены индексы, используемые для составления международных рейтингов развития цифровых технологий. Проанализированы существующие методические подходы статистического измерения влияния цифровизации на эффективность государственного управления. В этой связи определено, что не существует унифицированного метода оценки. Построена концептуальная модель системы статистического измерения эффективности управления в условиях цифровизации на организационном уровне. Обосновано, что разработанная модель создает основу для формирования теоретико-методических основ статистического измерения влияния цифровых технологий на эффективность управления. Систематизированы статистические индикаторы влияния цифровых технологий на эффективность управления. Выяснен состав показателей измерения внешней эффективности, коэффициентов эффективности управляемой подсистемы и управляющей подсистемы. Определен порядок расчета показателя общей эффективности управления. Предложен методический подход для диагностики движения показателей эффективности управления. Установлено, что отличия в скорости движения приводят к большим разногласиям в значениях показателей. Определено, что с помощью решения системы уравнений можно найти точки пересечения линейных трендов. Использование предлагаемого методического подхода позволит измерить количественные и качественные эффекты цифровизации и обеспечит эффективное управление на всех уровнях за счет учета интересов всех заинтересованных сторонРозроблено систему статистичного вимірювання впливу цифрових технологій на ефективність управління. Визначено, що в процесі активізації процесів цифровізації виокремились різні методичні підходи щодо статистичного вимірювання ефективності управління. Встановлено індекси, що використовуються для складання міжнародних рейтингів розвитку цифрових технологій. Проаналізовано існуючі методичні підходи статистичного вимірювання впливу цифровізації на ефективність державного управління. У зв’язку з цим визначено, що не існує уніфікованого методу оцінки. Побудовано концептуальну модель системи статистичного вимірювання ефективності управління в умовах цифровізації на організаційному рівні. Обґрунтовано, що розроблена модель створює підґрунтя для формування теоретико-методичних основ статистичного вимірювання впливу цифрових технологій на ефективність управління. Систематизовано статистичні індикатори впливу цифрових технологій на ефективність управління. З’ясовано склад показників вимірювання зовнішньої ефективності, коефіцієнтів ефективності керованої підсистеми та керуючої підсистеми. Визначено, порядок розрахунку показника загальної ефективності управління. Запропоновано методичний підхід для діагностики руху показників ефективності управління. Встановлено, що відмінності у швидкості руху приводять до великих розбіжностей в значеннях показників. Визначено, що за допомогою вирішення системи рівнянь представляється можливим знайти точки перетину лінійних трендів. Використання запропонованого методичного підходу дасть можливість виміряти кількісні і якісні ефекти цифровізації та забезпечить ефективне управління на всіх рівнях за рахунок врахування інтересів всіх зацікавлених сторі