ЕТНОКУЛЬТУРНІ ЦІННОСТІ В КОНТЕКСТІ ТРАНСФОРМАЦІЙ СОЦІУМУ

The purpose of the study is to determine the trends of transformational changes in the society and the functioning of ethno-cultural values in such conditions. The methodology of the research consists in applying analytical, sociological, culturological and comparative methods in the analysis and study of sociocultural changes in society andthe functioning of ethno-cultural values in this context. Scientific novelty consists in characterizing the current changes in society, due to both external and internal factors and the analysis of the place and role of ethno-cultural values in this process. Conclusions. As a result of the research it was established that the understanding of the phenomenon of thetransformation of human values in the process of historical development of society, in the transition from one type to another, lies in the fact that the values that were formed and dominated at a certain stage of social development, later proved incompetent in connection with new public demands. The same should be noted for ethno-cultural values. Theirmain mission in the conditions of civilizational development of societies has changed, giving way first to other values of the technological information era, and then acquired a new meaning in the paradigm of being sense-determination. At the same time, in the situation of socio-cultural and value anomie, the protective and regulative functions of ethno-cultural values are often activated, which is reflected in the corresponding human reactions, including in the process of communicative activity, which has particularly clear manifestations in the Internet communication spaceМета дослідження – визначити тенденції трансформаційних змін соціуму та функціонування за таких умов етнокультурних цінностей. Методологія дослідження полягає у застосуванні аналітичного, соціологічного, культурологічного та компаративного методів у аналізі та вивченні соціокультурних змін суспільства та функціонування в цьому контексті етнокультурних цінностей. Наукова новизна полягає в характеристиці сучасних змін соціуму, обумовлених як зовнішніми, так і внутрішніми чинниками та аналізу місця й ролі етнокультурних цінностей в цьому процесі. Висновки. У результаті дослідження встановлено, що розуміння феномена трансформації цінностей людини в процесі історичного розвитку суспільства, при переході від одного його типу до іншого, полягає в тому, що цінності, які сформувалися та домінували на певному етапі суспільного розвитку, у подальшому виявилися недієздатними у зв’язку з новими суспільними вимогами. Це саме можна зазначити й по відношенню до етнокультурних цінностей. Їх основна місія в умовах цивілізаційного розвитку суспільств змінилася, поступившись місцем спочатку іншим цінностям технологічно-інформаційної доби, а потім набула нового осмислення в парадигмі буттєвого визначення. Разом зтим, у ситуації соціокультурної й ціннісної аномії часто відбувається активізація захисних і регулятивних функцій етнокультурних цінностей, що виражається у відповідних реакціях людини, в тому числі й у процесі комунікативної діяльності, що має особливо чіткі прояви в просторі інтернет-комунікаці

Вплив інформаційно-комунікативного середовища на аксіосферу суспільства

Purpose of Research. The purpose of the research is to study the influence of the information and communication environment on the functioning of the axiosphere of the modern society. Methodology. The methodology of the research consists of the analytical, semiotic and culturological methods, which are used to study the axiological component of the communication process, the role of mass media in the broadcasting values in modern societies and its influence on the functioning of the axiosphere. Scientific Novelty. The scientific novelty of the work is to reveal the axiological component of the communicative environment and its influence on the axiosphere of a society. The author shows the positive and negative consequences of this process. Conclusions. Thus, the author states that the information and communication technologies, based on digital reproduction of information, have led to cardinal transformations of all spheres of human life in the practical mode as well as axiological one. Both of them have stimulated the transformations of our understanding of values. So, information is the main value in the information and communication environment. Forming a special information space, the media represent the values of society and influence on individuals in the axiological context.Цель исследования – изучение влияния информационно-коммуникативной среды на функционирование аксиосферы современного общества. Методология исследования заключается в применении аналитического, семиотического и культурологического методов в изучении аксиологической составляющей процесса коммуникации, роли средств масс-медиа в трансляции ценностей в современном обществе и оказании влияния на функционирование аксиосферы социума. Научная новизна работы заключается в выявлении аксиологической составляющей коммуникативной среды и ее влияния на аксиосферу общества, что имеет как положительные, так и негативные последствия. Выводы. В результате исследования встановлено, что информационно-коммуникативные технологии, основанные на цифровом воспроиз- ведении информации, обусловили кардинальные преобразования всех сфер общественной жизни как в практической плоскости, так и в мировоззренческом и ценностном аспектам, трансформируя осознание различных уровней человеческой жизни. В условиях информационно-коммуникативной среды информация становится главной ценностью. Медиа- средства, формируя особое информационное пространство, представляют ценности общества и осуществляют аксиоло- гическое влияние на индивидов и общество в целом.Мета дослідження – вивчення впливу інформаційно-комунікативного середовища на функціонування аксіосфери сучасного суспільства. Методологія дослідження полягає в застосуванні аналітичного, семіотичного та культурологічного методів у вивченні аксіологічної складової процесу комунікації, ролі засобів мас-медіа у трансляції цінностей в сучасному суспільстві та здійснення впливу на функціонування аксіосфери соціуму. Наукова новизна полягає у виявленні аксіологічної складової комунікативного середовища та його впливу на аксіосферу суспільства, що має як позитивні, такі негативні наслідки. Висновки. В результаті дослідження встановлено, що інформаційно-комунікативні технології, які ґрунтуються на цифровому відтворенні інформації, зумовили кардина- льні перетворення всіх сфер суспільного буття і в практичній площині, і в світоглядному й ціннісному аспектах, трансформуючи усвідомлення різних рівнів людського життя. В умовах інформаційно-комунікативного середовища інформація стає головною цінністю. Медіа-засоби, формуючи особливе інформаційне середовище, репрезентують цінності суспільства й здійснюють аксіологічний вплив на індивідів та суспільство в цілому

Постфольклор як феномен сучасних комунікативних практик повсякденності

The objective of this paper is to study post folklore as a phenomenon intermediated by the modern communication practices. Methodology of the research lies in the applying of general scientific principle of objectivity, culturological, structural semantic and analytical methods to research post folklore as a phenomenon shaped by daily communication practices belonging to the type of social practices conditioned by the evolution of information technologies and communication means and facilities. Scientific novelty of this paper lies in the cohesion between modern communication practices as the key factor and the origin and development of Web-based post folklore texts. Conclusions. Based on the research findings, it was discovered that modern Web-based post folklore is primarily connected with its perception as a communication system, which basis is formed by messages and senses. Responding to socially significant events of current interest and in tune with the collective consciousness of the contemporaries, post folklore works act as means of objectivation of the world in certain categories and images that can appeal to the symbolic and sign nature of various cultures present in the daily socialisation space both at the intellectual and mundane levels. The post folklore, born and circulated in the internet space, reflects those trends of public consciousness that dominate it in the given period. The use of folklore forms of the past and resorting to the meta-language is spontaneous and, sometimes, is of an entertaining nature. In perceiving the reality Web users tend to use folklore forms, which intrinsic metaphoricity enables anonymous creators of internet folklore impart general significance to the up-to-date events.Целью работы является исследование постфольклора как феномена, опосредованного современными повсед- невными коммуникативными практиками. Методология исследования заключается в применении общенаучного прин- ципа объективности, культурологического, структурно-семантического и аналитического методов в исследовании пост-фольклора как феномена, что формируется коммуникативными практиками повседневности, которые относятся к разновидности современных социальных практик, обусловленных развитием информационных технологий и средств коммуникации и связи. Научная новизна работы заключается в связанности современных коммуникативных практик как ключевого фактора с зарождением и развитием потсфольклорных текстов в интернет-сети. Выводы. В результате иссле- дования установлено, что современный постфольклор в интернет-пространстве связан, прежде всего, с пониманием его как коммуникативной системы, в основе которой лежат сообщения и смыслы. Реагируя на общественно значимые со- бытия, которые актуальны и созвучны массовому сознанию современников, произведения постфольклора выступают способом объективации мира в определенных категориях и образах, которые могут апеллировать к символически-знаковой природе различных культур, присутствующих в повседневном пространстве общения как на интеллектуальном, так и на бытовом уровне. Постфольклор, что создается и циркулирует в интернет-пространстве, отражает те тенденции общест- венного сознания, которые в нем доминируют в данный период времени. Использование фольклорных форм прошлого, обращение к метаязыку носит спонтанный, иногда развлекательный характер. Тяготение к фольклорным формам воспри- ятия реальности у пользователей сети интернет, присущая им метафоричность позволяют анонимным создателям интер- нет-фольклора надавать актуализированным событиям общую значимость.Метою роботи є дослідження постфольклору як феномена, що опосередковується сучасними повсякденними комунікативними практиками. Методологія дослідження полягає в застосуванні загальнонаукового принципу об’єктивності, культурологічного, структурно-семантичного та аналітичного методів у дослідженні постфольклору як феномена, що формується комунікативними практиками повсякденності, які належать до різновиду сучасних соціальних практик, зумовлених розвитком інформаційних технологій та засобів комунікації і зв’язку. Наукова новизна роботи полягає у зв’язку сучасних комунікативних практик як ключового чинника із зародженням та розвитком потсфольклорних текстів у інтернет-мережі. Висновки. В результаті дослідження встановлено, що сучасний постфольклор в інтернет-просторі пов'язаний передусім із розумінням його як комунікативної системи, в основі якої лежать повідомлення та смисли. Реагуючи на суспільно значимі події, які є актуальними та суголосними масовій свідомості сучасників, твори постфольклору виступають способом об'єктивації світу в певних категоріях та образах, що можуть апелювати до символічно-знакової природи різних культур, присутніх у повсякденному просторі спілкування як на інтелектуальному, так і на побутовому рівнях. Постфольклор, що створюється та циркулює в інтернет-просторі, відображає ті тенденції суспільної свідомості, які в ній домінують у даний період часу. Використання фольклорних форм минулого, звернення до метамови має спонтанний, іноді розважальний характер. Тяжіння до фольклорних форм сприйняття реальності у користувачів мережі інтернет, притаманна їм метафоричність дають змогу анонімним творцям інтернет-фольклору надавати актуалізованим подіям загальної значимості

РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ ПОСТФОЛЬКЛОРУ В ІНТЕРНЕТ-ПРОСТОРІ: ДО ТИПОЛОГІЇ ЖАНРІВ

Purpose of Article. The goal of the article is to study the genres of post-folklore, presented communicative practices on the Internet. Methodology. The methodology of the study is to apply analytical, cultural and semantic methods in the researching of genre variety of the postfolklor, mediated network online. Scientific novelty. Scientific novelty of the work means the classification of the post-folklore genres, represented in the Internet space, basing on the characteristics of the semiotic systems of the texts. Conclusions. It is found out that the basic characteristics of genres of the post-folklore, mediated Internet communication practices, are the non-linearity, hyper-textuality and multicomponent. In addition to verbal genres, known in traditional folklore, the other genres have particularly achieved the development of with superior visual components, which form the complicated creolized semiotic texts. The post-folklore works, which are formed by the communicative process and information sharing, have a predominantly entertainment and play direction (memes, demotivates, photo-gags, cartoons, comics, hyphae art) and reflect the current events and social phenomena, concerned network users.Целью работы является исследование жанров постфольклора, представленных коммуникативными практиками в сети интернет. Методология исследования заключается в применении аналитического, культурологического и семантического методов для исследования жанрового многообразия постфольклора, опосредованного сетью интернет. Научная новизна работы заключается в классификации жанров постфольклора, представленного в интернет-пространстве, на основе выявления семиотических особенностей знаковых систем текстов. Выводы. В резуль- тате исследования установлено, что основными характеристиками жанров постфолькора, опосредованных интернет-коммуникативными практиками, является нелинейность, гипертекстуальность и мультикомпонентность. Кроме вербальных жанров, известных в традиционном фольклоре, особое развитие приобрели другие жанры, с превосходящей визуальной составляющей, которые образуют семиотической усложненные креолизованные тексты. Произведения постфольклора, которые формируются в результате коммуникативных процессов общения и обмена информацией, имеют преимущественно развлекательно-игровую направленность (мемы, демотиваторы, фотожабы, карикатуры, комиксы, гиф-арт) и отражают актуальные события и явления общественной жизни, которые представляют интерес и заинтересованность для пользователей сети.Метою роботи є дослідження жанрів постфольклору, репрезентованих комунікативними практиками в мережі інтернет. Методологія дослідження полягає в застосуванні аналітичного, культурологічного та семантичного методів для дослідження жанрового різноманіття постфольклору, опосередкованого мережею інтернет. Наукова новизна роботи полягає в класифікації жанрів постфольклору, представленого в інтернет-просторі, на основі виявлення семіотичних особливостей знакових систем текстів. Висновки. В результаті дослідження встановлено, що основними характеристиками жанрів постфолькору, опосередкованих інтернет-комунікативними практиками, є нелінійність, гіпертекстуальність та мультикомпонентність. Окрім вербальних жанрів, відомих у традиційному фольклорі, особливого розвитку набули інші жанри, з переважаю візуальною складовою, які утворюють семіотично ускладнені креолізовані тексти. Твори постфольклору, які формуються внаслідок комунікатив- них процесів спілкування та обміну інформацією, мають переважно розважально-ігрову спрямованість (меми, демотиватори, фотожаби, карикатури, комікси, гіф-арт) та відображають актуальні події і явища суспільного жит- тя, що представляють інтерес і зацікавленість для користувачів мережі

Comparative deformability of reinforced concrete beams reinforced Kevlar mesh and metal rods

Актуальність теми зумовлена тим, що із сьогоднішнім скрутним економічним становищем у нашій державі та в світі загалом відбувається, в значній мірі, помітний спад розвитку будівництва. На даному етапі розвитку будівельної галузі доцільним є питання пов’язане не так з будівництвом нових будівельних об’єктів, як з реконструкцією, модернізацією та підсиленням існуючих споруд. Серед способів підсилення залізобетонних конструкцій можна виділити підсилення високоміцними композитними матеріалами. Одним з таких способів є підсилення сіткою з волокон Р.В.О.(поліпарафенілен бензооксазолу) у стабілізованій неорганічній матриці (система Ruredil X Mesh Gold). При використанні даного способу підсилення збільшується міцність бетону на згин та зріз. Міцність є одним з головних факторів при оцінці технічного стану та експлуатаційної придатності залізобетонних балочних конструкцій. У зв’язку з цим, особливо важливе значення для будівельної науки і практики мають дослідження міцності і деформативності залізобетонних елементів підсилених системою Ruredil X Mesh Gold. На основі результатів можуть бути розроблені методи розрахунку деформативності підсилених залізобетонних елементів.Background from the fact that with the current difficult economic situation in our country and the world in general is, largely, a marked decline of construction. At this stage of the flax industry-construct appropriate question is not connected with the construction of new bu-divelnyh objects as reconstruction, modernization and enhancement exists yuchyh-structures. Among the ways to reinforce concrete structures can be identified gain high-strength composite materials. One-cal way and is a net gain of fibers R.V.O. (Polyparaphenylene benzook-sazolu) in stabilized inorganic matrix (system Ruredil X Mesh Gold). When using this method increases the strength of concrete reinforcement bend and cut. Durability is a key factor in assessing the technical condition and serviceability of reinforced concrete beam structures. In this regard, of particular importance for building science and practic-ing with research strength and deformability of reinforced concrete elements system Ruredil X Mesh Gold. Based on the results, you can boo the methods of calculating the deformability of reinforced concreteelements

ПОСТФОЛЬКЛОР ЯК ПРЕДМЕТ ГУМАНІТАРНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ: ДО ПОСТАНОВКИ ПИТАННЯ

The purpose is to consider postfolklore as an object of theoretical research in humanitarian discourse. Research methodology is to apply the general principle of scientific objectivity, cultural, structural-semantic and analytical methods for the study of theoretical works of humanities (philology, folklore), subject matter of which is associated with the concept of postfolklore. Scientific novelty lies in the comprehensive review of the concept of postfolklore as a subject of humanities research and determination of the necessity of cultural understanding of its phenomenology trends in the context of contemporary culture. Conclusions. The study has found that postfolklore as a phenomenon of modern culture is genetically related to classical folklore samples. However, on its external and internal features and characteristics it still belongs to principally new cultural level phenomenon, works of which not only reflect the mosaic reality, but also accumulate and transmit values, ideas and ideals of the society, acting as a kind of stabilizing principle in understanding of socio-cultural realities. Цель работы заключается в рассмотрении постфольклора как предмета теоретических исследований в гуманитарном дискурсе. Методология исследования заключается в применении общего научного принципа объективности, культурологического, структурно-семантического и аналитического методов в изучении теоретических работ гуманитарного направления (филологических, фольклорных), предметное поле которых связано с понятием постфольклора. Научная новизна работы заключается в комплексном рассмотрении понятия постфольклор как предмета гуманитарных исследований и определению необходимости культурологического осмысления его феноменологии в контексте тенденций развития современной культуры. Выводы. В результате исследования установлено, что постфольклор как явление современной культуры является генетически родственным классическим фольклорным образцам. Однако по своим внешним и внутренним признакам и характеристикам все же принадлежит к явлениям принципиально нового культурного уровня, произведения которого не только отражают мозаичную действительность, но и аккумулируют и транслируют ценностные значения, идеи и идеалы социума, выступая своеобразным стабилизирующим началом в осмыслении социокультурных реалий. Мета роботи полягає у розгляді постфольклору як предмета теоретичних досліджень у гуманітарному дискурсі. Методологія дослідження полягає в застосуванні загального наукового принципу об’єктивності, культурологічного, структурно-семантичного та аналітичного методів у вивченні теоретичних праць гуманітарного напряму (філологічних, фольклористичних), предметне поле яких пов’язане з поняттям постфольклору. Наукова новизна роботи полягає в комплексному розгляді поняття постфольклору як предмета гуманітарних досліджень та визначенню необхідності культурологічного осмислення його феноменології у контексті тенденцій розвитку сучасної культури. Висновки. В результаті дослідження встановлено, що постфольклор як явище сучасної культури є генетично спорідненим з класичними фольклорними зразками, проте за своїми зовнішніми та внутрішніми ознаками і характеристиками все ж належить до явищ принципово нового культурного рівня, твори яких не лише відображають мозаїчну дійсність, а й акумулюють та транслюють ціннісні значення, ідеї та ідеали соціуму, виступаючи своєрідним стабілізуючим началом в осмисленні соціокультурних реалій.

Experiência Profissionalizante na vertente de Farmácia Comunitária e Investigação

O presente relatório encontra-se inserido na unidade curricular Estágio e representa a etapa final na obtenção do grau de Mestre em Ciências Farmacêuticas. O trabalho está dividido em dois capítulos: o primeiro refere-se ao trabalho de investigação, uma revisão de literatura no âmbito dos modelos de epitélio nasal, bem como a sua aplicação nos estudos pré-clínicos de segurança; o segundo descreve a experiência obtida durante o estágio curricular em Farmácia Comunitária. O primeiro capítulo intitula-se de “Revisão de modelos de epitélio nasal humano nos estudos pré-clínicos de segurança”. O epitélio nasal, constituinte da mucosa nasal, é o primeiro local de contacto com xenobióticos e agentes patogénicos e, como tal, apresenta diversas funções de proteção. No entanto, por ser uma região bastante propensa à deterioração aguda e crónica acaba por apresentar um interesse acrescido, tanto para o estudo de patofisiologia do trato respiratório superior, como para a investigação dos novos medicamentos destinados à administração nasal. A utilização de animais nos ensaios pré-clínicos de investigação é um assunto bastante polémico que leva a comunidade científica a explorar modelos alternativos que permitam abdicar totalmente dos modelos animais. Posto isto, surgem os modelos de epitélio nasal humano in vitro e ex vivo obtidos de forma não invasiva através de biópsias. A presente revisão foca-se na caracterização desses modelos, nas suas vantagens e desvantagens em termos da sua composição e na sua possível utilidade nos estudos pré-clínicos de segurança das novas formulações farmacêuticas nasais. A avaliação de cada um dos modelos foi feita com base em presença de células que intervêm nos processos toxicológicos da mucosa nasal: células ciliadas, células caliciformes produtoras de muco, células basais; e junções de aderina, por garantirem a integridade do epitélio nasal. Nos resultados obtidos destacam-se as culturas de células primárias epiteliais e de células estaminais sob condições ALI, como também ambas as versões do modelo comercial MucilAir™ como modelos que apresentam características-chave para serem utilizados nos estudos toxicológicos. O segundo capítulo é referente ao estágio curricular que se desenvolveu na farmácia Brasil, em Setúbal, de 29 de janeiro a 26 de junho de 2020. Nesta componente são descritas as competências técnicas desenvolvidas no âmbito da realidade farmacêutica, bem como a parte organizacional e de gestão da farmácia. São também reveladas experiências pessoais face à evolução tecnológica vivida pela área de saúde atualmente e o seu impacto no negócio da farmácia comunitária.The present report is part of a curricular unit named Internship and represents a final step to obtain a master’s degree in Pharmaceutical Sciences. This work is divided in two major chapters: the first one refers to the investigation work, a bibliographical review in the scope of nasal epithelium models, as well as its application in preclinical safety studies; the second one describes the experience gained during the internship in community pharmacy. The first chapter is entitled “Review of human nasal epithelium models in preclinical safety studies”. The nasal epithelium, as part of the nasal mucosa, is the first local contact with xenobiotics and pathogens and, therefore, owns different protective functions. However, as it is a region susceptible to acute and chronic deterioration, is showing an increased interest, both for the study of pathophysiology of the upper respiratory tract, as well as for the investigation of new candidates for nasal formulations. The use of animals in preclinical trials has been a quite controversial subject that is leading the scientific community to explore alternatives to succeed entirely the animal models. Therefore, there is an emergence of the models of human nasal epithelium in vitro or ex vivo that can be obtained with non-invasively routes through biopsies. The focus of this revision is a characterization of these models, their advantages and disadvantages and possible utility in preclinical safety studies of new nasal pharmaceutical formulations. The evaluation of each model is based on the presence of cells that take part in toxicological processes of nasal mucosa: ciliated cells, goblet cells with mucus production, basal cells; and tight junctions, which guarantee the integrity of nasal epithelium. As the result the cultures of primary epithelial cells and stem cells under ALI conditions, as well as both versions of the commercial model MucilAir ™ are models that features key characteristics to be used in toxicological studies. The second chapter refers to the curricular internship that took place at “Farmácia Brasil”, in Setúbal, from 29th January till 26th June 2020. In this component it is described the technical skills developed within the scope of the pharmaceutical reality, as well as the organizational and management part of the pharmacy. Personal experiences are also revealed in view of the technological evolution experienced by the health area today and its impact on the community pharmacy business