ВПЛИВ ВЕГЕТАТИВНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ НА КЛІНІЧНИЙ ПЕРЕБІГ ГІПЕРАКТИВНОГО СЕЧОВОГО МІХУРА

Целью исследования было определить особенности вегетативного обеспечения реализации акта мочеиспускания при ГАМП и изучить возможности коррекции адаптационных возможностей мочевого пузыря с учетом фона вегетативной регуляции. Исследованием установлено, что у соматически здоровых женщин реакцией на физиологическое наполнение мочевого пузыря (МП) с постепенным формированием позыва к мочеиспусканию является сегментарная парасимпатическая активация. В группе пациенток с ГАМП и цисталгией у 78% больных выявлено снижение активности сегментарных механизмов в регуляции тонуса детрузора с компенсаторным напряжением надсегментарных. Обеспечение адаптации при интенсивном позыве к мочеиспусканию достигается напряжением центральных симпатических влияний. У 61% пациенток ГАМП с ургентной инконтиненцией повышение симпатической активации наблюдается уже при незначительном наполнении МП. При императивном мочеиспускании выходные механизмы обеспечения тонуса детрузора реализуються активацией симпатической сегментарной звена при сохранении повышения надсегментарных симпатических влияний. Это свидетельствует о том, что даже незначительное наполнение МП рассматривается как существенный физиологический стресс, сопровождающийся увеличением симпатических влияний

Effect of the vegetative nervous system on the clinical course of overactive bladder

Целью исследования было определить особенности вегетативного обеспечения реализации акта мочеиспускания при ГАМП и изучить возможности коррекции адаптационных возможностей мочевого пузыря с учетом фона вегетативной регуляции. Исследованием установлено, что у соматически здоровых женщин реакцией на физиологическое наполнение мочевого пузыря (МП) с постепенным формированием позыва к мочеиспусканию является сегментарная парасимпатическая активация. В группе пациенток с ГАМП и цисталгией у 78% больных выявлено снижение активности сегментарных механизмов в регуляции тонуса детрузора с компенсаторным напряжением надсегментарных.Обеспечение адаптации при интенсивном позыве к мочеиспусканию достигается напряжением центральных симпатических влияний. У 61% пациенток ГАМП с ургентной инконтиненцией повышение симпатической активации наблюдается уже при незначительном наполнении МП. При императивном мочеиспускании выходные механизмы обеспечения тонуса детрузора реализуються активацией симпатической сегментарной звена при сохранении повышения надсегментарных симпатических влияний. Это свидетельствует о том, что даже незначительное наполнение МП рассматривается как существенный физиологический стресс, сопровождающийся увеличением симпатических влияний.The aim of the study was to determine vegetative features of the act of urinating in overactive bladder and explore the possibility of correction adaptive capacity of the bladder, taking into account the background of vegetative regulation. Research has indicated that in somatically healthy women response to physiological filling bladder with the gradual formation of the urge to urinate is a segmental parasympathetic activation. In the group of patients with Overactive bladder and cystalgia in 78% of patients found decreased activity segmental mechanisms in the regulation of detrusor tone of compensatory tension subsegmental. Adaptation to intense urge to urinate is achieved tension central sympathetic influences. In 61% of patients with urgent Overactive bladder incontinence increase sympathetic activation has been observed for small filling bladder. In imperative urination output mechanisms of detrusor tone activation of the sympathetic segmental level while maintaining the increase subsegmental sympathetic influences. This suggests that even a slight filling bladder is seen as a significant physiological stress, accompanied by an increase in sympathetic influences

Застосування методів біологічного зворотнього звязку в діагностиці та консервативному лікуванні нетримання сечі у жінок

Підраховано, що близько 50,7% жінок в менопаузальному віці страждають від цієї недуги. Метою дослідження було визначити особливості біоелектричної активності м'язової системи тазового дна, дати оцінку змінам показників ЕМГ у жінок зі стресовим нетриманням сечі та вивчити ефективність методу біологічного зворотного зв'язку в поєднанні з ETS м'язів тазового дна у хворих з різними формами нетриманні сечі. В основу дослідження покладено результати комплексного клінічного, лабораторного та інструментального (в тому числі уродинамічного) обстеження та лікування 57 жінок, що страждають стресовою (19) або змішаною формами нетримання сечі (28). В дослідження включалися жінки, якщо діагностувався тип I і II по Blaivasa та І або ІІ ступінь стресового компонента нетримання сечі. Перед початком лікування і через 8 тижнів терапії пацієнтки заповнювали опитувальник за якістю життя (I-QOL) і станом сечового міхура. Вивчення біоелектричної активності м'язової системи тазового дна проведене шляхом комп'ютерної електроміографіі (ЕМГ) сфінктерного апарату тазових органів було виконане на 2-канальному комп'ютерному електроміографі «NeuroTrac™ MyoPlus4»

Методы биологической обратной связи как фактор повышения эффективности коррекции функциональной дезадаптации мышц тазового дна у пациентов с ненейрогенным гиперактивным мочевым пузырем

Мета дослідження: оцінювання змін показників електроміографії (ЕмГ) у жінок з гіперактивним сечовим міхуром (ГАСм), вивчення можливості корекції адаптаційних можливостей сечового міхура методом біологічного зворотного зв’язку (БЗЗ) у поєднанні з ETS (ЕмГ-тригерна електростимуляція) м’язів тазового дна. Були обстежені 73 жінки із симптомами ГАСм. Дослідженням ЕмГ симптоми дисфункції посмугованих м’язів промежини і сфінктерного апарату тазових органів були встановлені у 78,2% жінок з ургентною формою нетримання сечі. Результати. У жінок із «сенсорними» симптомами ГАСм без інконтиненції дисфункції м’язів промежини і сфінктерного апарату були встановлені у 36,8% та у 53,4% хворих на ГАСм з алгічним синдромом. встановлено, що при застосуванні методу БЗЗ у поєднанні з ETS показники м’язової роботи тазових сфінктерів покращилися вже через 2 тиж у 52% хворих, через 4 тиж показники ЕмГ покращилися у 61% хворих, а до 15-го заняття прогрес в якості м’язової роботи зафіксований у 68% хворих.The objective: was to assess changes in electromyography (EMG) parameters in women with overactive bladder (OAB) and explore the possibility of correction adaptive capacities of the bladder using biofeedback (BFB) in conjunction with ETS (EMG trigger electrical stimulation) muscles of the pelvic floor. The study involved 73 women with symptoms of OAB. The study of EMG dysfunction symptoms striated perineal muscles and pelvic sphincter apparatus were installed in 78.2 % of women with emergent form of urinary incontinence. In women with a “sensory” symptoms OAB without incontinence dysfunction of muscles of the perineum and sphincter apparatus were installed in 36.8 % and 53.4 % of patients with algic syndrome. Also found that the application of the method of BFB in combination with ETS indicators sphincter muscle of the pelvic improved after 2 weeks in 52 % of patients after 4 weeks of EMG indices improved in 61 % of patients, and by the 15th class progress as m the muscle work recorded in 68% of patients.Цель исследования: оценка изменений показателей электромиоrpафии (ЭМГ) у женщин с гиперактивным мочевым пузырем (ГАМП), изучение возможности коррекции адаптационной способности мочевого пузыря методом биологической обратной связи (Бос) в сочетании с ETS (ЭМГ – триггерная электростимуляция) мышц тазового дна. Были обследованы 73 женщины с симптомами ГАМП. Исследованием ЭМГ симптомы дисфункции поперечно-полосатых мышц промежности и сфинктерного аппарата тазовых органов были установлены у 78,2% женщин с ургентной формой инконтиненции. У женщин с «сенсорными» симптомами ГАМП без инконтиненции дисфункции мышц промежности и сфинктерного аппарата были установлены у 36,8% и у 53,4% больных ГАМП с алгических синдромом. Установлено, что при применении метода Бос в сочетании с ETS показатели мышечной работы тазовых сфинктеров улучшились уже через 2 нед у 52% больных, через 4 нед показатели ЭМГ улучшились у 61% больных, а к 15-у занятию прогресс в качестве мышечной работы зафиксирован у 68% больных

Meditation and cognitive ageing: The role of mindfulness meditation in building cognitive reserve

Mindfulness-related meditation practices engage various cognitive skills including the ability to focus and sustain attention, which in itself requires several interacting attentional sub-functions. There is increasing behavioural and neuroscientific evidence that mindfulness meditation improves these functions and associated neural processes. More so than other cognitive training programmes, the effects of meditation appear to generalise to other cognitive tasks, thus demonstrating far transfer effects. As these attentional functions have been linked to age-related cognitive decline, there is growing interest in the question whether meditation can slow-down or even prevent such decline. The cognitive reserve hypothesis builds on evidence that various lifestyle factors can lead to better cognitive performance in older age than would be predicted by the existing degree of brain pathology. We argue that mindfulness meditation, as a combination of brain network and brain state training, may increase cognitive reserve capacity and may mitigate age-related declines in cognitive functions. We consider available direct and indirect evidence from the perspective of cognitive reserve theory. The limited available evidence suggests that MM may enhance cognitive reserve capacity directly through the repeated activation of attentional functions and of the multiple demand system and indirectly through the improvement of physiological mechanisms associated with stress and immune function. The article concludes with outlining research strategies for addressing underlying empirical questions in more substantial ways

Оцінка показників вегетативної нервової регуляції і кровообігу сечового міхура у пацієнтів з гіперактивним сечовим міхуром (ГАСМ) методом гармонічного аналізу біоімпеданса

Метою дослідження було оцінити стан регіонарної активності вегетативної нервової системи і кровообігу сечового міхура (СМ) у пацієнтів з ГАСМ, використовуючи новий метод гармонійного аналізу мікроваріацій біоімпеданса. Кількісну оцінку стану кровопостачання стінки СМ і його нейрогенної активності в різні періоди функціональної активності СМ здійснювали оригінальним комп'ютерно-реографічним комплексом "РеоКом" (м. Харків) з використанням швидкого Фур'є – перетворення і представляли як залежність амплітуди періодичної складової біоімпеданса від частоти цієї складової

Коррекция функциональных нарушений мочевого пузыря с учетом вегетативной регуляции

Метою дослідження було визначити особливості веґетативного забезпечення реалізації акту сечовипускання при ГАСМ і вивчити можливості корекції адаптаційних можливостей сечового міхура з урахуванням фону веґетативної реґуляції. У 78% хворих із цисталгією виявлено зниження активності сеґментарних механізмів в реґуляції тонусу детрузора з компенсаторним напруженням надсеґментарних. У 61% пацієнток з ургентною інконтиненцією підвищення симпатичної активації спостерігається вже за незначного наповнення сечового міхура (СМ). При імперативному сечовипусканні вихідні механізми забезпечення тонусу детрузора реалізуються активацією симпатичної сеґментарної ланки при збереженні підвищення надсеґментарних симпатичних впливів. Також встановлено, що патогенетична дія терапії Сертраліну гідрохлоридом в поєднанні з Габапентином в комплексному лікуванні ГАСМ полягає в позитивній динаміці інтенсивності дизуричних симптомів, покращанні показників ефективності сечовипускання, що свідчить про оптимізацію резервуарно-евакуаторної функції СМ, реґулювальний вплив на тонус детрузора і замикального апарату шийки СМ.The aim of the study was to determine vegetative features of the act of urinating in overactive bladder and explore the possibility of correction adaptive capacity of the bladder, taking into account the background of vegetative regulation. In 78% of patients with cystalgia found decreased activity of segmental mechanisms in the regulation of detrusor tone with compensatory tension suprasegmental level. In 61% of patients with urgent incontinence increase sympathetic activation has been observed by a slight filling of the bladder. In imperative urination output mechanisms of detrusor tone to activation of the sympathetic segmental level while maintaining the increase suprasegmental sympathetic influences. Also found that the pathogenic action Sertraline hydrochloride therapy in combination with Gabapentin in treatment of overactive bladder is positive dynamics intensity of vesical symptoms, improvement of efficiency of micturition, indicating that optimize reservoir evacuational function bladder, regulatory effect on detrusor tone and mechanisms of bladder outlet.Целью исследования было определить особенности вегетативного обеспечения реализации акта мочеиспускания при ГАМП и изучить возможности коррекции адаптационных возможностей мочевого пузыря с учетом фона вегетативной регуляции. У 78% больных с цисталгией выявлено снижение активности сегментарных механизмов в регуляции тонуса детрузора с компенсаторным напряжением надсегментарных. У 61% пациенток с ургентной инконтиненцией повышение симпатической активации наблюдается уже при незначительном наполнении мочевого пузыря (МП). При императивном мочеиспускании выходные механизмы обеспечения тонуса детрузора реализуются активацией симпатического сегментарного звена при сохранении повышеных надсегментарных симпатических влияний. Также установлено, что патогенетическое действие терапии Сертралина гидрохлоридом в сочетании с Габапентином в комплексном лечении ГАМП заключается в положительной динамике интенсивности дизурии, улучшении показателей эффективности мочеиспускания, что свидетельствует об оптимизацию резервуарно-эвакуаторной функции МП, регулирующем влиянии на тонус детрузора и запирательного аппарата шейки МП

ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ, ПЕРСПЕКТИВИ БУДІВНИЦТВА, РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА ВІДНОВЛЕННЯ МЕЛІОРАТИВНИХ СИСТЕМ

Purpose of research. To analyze the basic tendencies and prospects of the development of construction, reconstruction and restoration of irrigation and drainage systems in Ukraine and to outline the main areas of researches and achievements of Reclamation Department of the Institute on the issues of reliable and effective functioning of water management and reclamation complex. Research Method - Analytical, Statistical. Study results and main findings. The article analyzes the current state of the irrigation and drainage sector in Ukraine in the context of climate change and emphasizes its decisive role in obtaining stable and predictable crop yiels, increasing land productivity and further developing agricultural production. The history of development and the nascent stages of the scientific departments of the Institute of Hydraulic Engineering and Land Reclamation (now the Institute of Water Problems and Land Reclamation of the National Academy of Sciences of Ukraine) dealt with the issues of water management construction, operation, maintenance, repair and restoration of the engineering infrastructure of irrigation and drainage systems, sprinkling equipment, hydraulic structures and equipment were considered. The results of multi-year researches, main areas of scientific activity, developments and achievements of the specialists of the departments of irrigation and drainages, operation of water management and drainage systems, drainage and irrigation reclamation of the Institute on the issues of reliable and efficient functioning of  water and land reclamation complex were systematized. Technical and technological basis for improving the infrastructure of irrigation and drainage systems were justified and the ways of solving the existing problems were proposed. It was noted that at present, given climate change and management conditions, increasing productivity and sustainability of agriculture requires searching for new scientific, methodological, technical and technological approaches to the restoration and further development of irrigation and drainage. Prospects. At the same time, reforming the management of the water sector supported by an appropriate legislative framework and the active involvement of water users in management processes is a prerequisite. The necessity of implementing the provisions and measures proposed in the “Irrigation and Drainage Strategy of Ukraine for the Period until 2030”, prepared with the participation of the specialists from IWPLR NAAS, was emphasized, which will contribute to the effective use of irrigation and drainage systems potential to increase the agricultural production in the conditions of climate change.У статті проаналізовано сучасний стан сектора зрошення та дренажу в Україні в умовах кліматичних змін і підкреслено його вирішальну роль в одержанні стабільних та прогнозованих врожаїв, підвищенні продуктивності земель та подальшому розвитку сільськогосподарського виробництва. Розглянуто історію розвитку та етапи становлення наукових підрозділів Українського науково-дослідного інституту гідротехніки і меліорації (зараз Інституту водних проблем і меліорації НААН), що займались вирішенням питань водогосподарського будівництва, експлуатації, обслуговування, ремонту та відновлення інженерної інфраструктури зрошувальних та дренажних систем, дощувальної техніки, гідротехнічних споруд та обладнання. Систематизовано результати багаторічних досліджень, головні напрями наукової діяльності, основні розробки та здобутки фахівців відділів зрошення та дренажу, експлуатації водогосподарсько-меліоративних систем, осушувально-зволожувальних меліорацій відділення меліорації Інституту в питаннях забезпечення надійного та ефективного функціонування водогосподарсько–меліоративного комплексу. Обгрунтовано техніко-технологічні засади удосконалення інфраструктури зрошувальних та дренажних систем та запропоновано шляхи розв’язання існуючих проблем. Відмічено, що нині, враховуючи зміни клімату та умови господарювання, підвищення продуктивності та сталості землеробства потребує пошуку нових науково-методологічних та техніко-технологічних підходів до відновлення та подальшого розвитку зрошення та дренажу. У сьогоднішніх складних економічних умовах в Україні покращення ситуації можна досягти тільки при залученні інвестицій  у відновлення та модернізацію інженерної інфраструктури меліоративних систем. До того ж проведення реформування управління водогосподарською галуззю із створенням належної законодавчої бази та активним залученням водокористувачів у процеси управління є необхідною передумовою. Підкреслено необхідність реалізації положень та заходів, запропонованих у «Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 р.», підготовленої за участю фахівців ІВПіМ НААН, що сприятиме ефективному використанню потенціалу зрошувальних та дренажних систем для нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції в умовах змін клімату