Розрахункові операції на підприємствах електронної комерції: обліковий аспект (Payment transactions at the e-commerce enterprises: accounting aspect)

У статті досліджено особливості розрахунків, що проводять під час здійснення господарської діяльності підприємствами електронної комерції. Метою дослідження є визначення проблемних аспектів облікового відображення розрахункових операцій Інтернет-магазинів. У межах дослідження визначено особливості бухгалтерського обліку господарських операцій, пов’язаних із оплатою товарів в Інтернет-магазинах такими способами: оплата готівкою; оплата банківським переказом; оплата поштовим переказом; післяплата; оплата із використанням електронних грошей. Результатом дослідження є встановлення обмежуючих чинників у разі проведення розрахунків зазначеними способами та визначено напрями зменшення їх впливу з метою стимулювання розвитку електронної комерції в Україні. (The article oversees the peculiarities of financial settlements carried out in the course of e-commerce enterprises economic activity. The research aims to identify problem aspects of financial settlement transactions representation in terms of online stores’ accounting. Within this study the author identifies peculiarities of accounting for business transactions related to the payment of goods in online stores namely: payment in cash; payment by bank transfer; payment by postal transfer; payment on delivery; payment using e-money. Within the study the author has defined limiting factors for financial settlements conducting in the indicated ways and determined the directions of their leveling in order to stimulate the development of e-commerce in Ukraine.

Скринінг ґрунтових штамів мікроміцетів – антагоністів грибних і бактеріальних патогенів рослин

The antagonistic activity of 23 strains of micromycetes belonging to different taxonomic groups, against phythopathogenic bacteria and fungi was studied. The antagonistic activity of the micromycetes was tested by agar diffusion (the method of blocks). For the determination of the influence of the micromycetes on plants, spring barley seeds were treated by cultural liquid of fungi (dilution 1 : 10) for 24 hours and germinated in Petri dishes on moist filter paper. Two strains Trichoderma longibrachiatum 17 and T. lignorum 14 showed the highest antagonistic activity against the phytopathogenic bacteria and fungi. T. longibrachiatum 17 actively suppressed the growth of fungi Fusarium oxysporum 54201, F. culmorum 50716, F. oxysporum 12, F. moniliforme 23, Cladosporium herbarum 16878, Alternaria alternata 16, Aspergillus niger 25 and bacteria Agrobacterium tumefaciens 8628, Xanthomonas campestris 8003b, Pectobacterium carotovorum 8982, Pseudomonas syringae pv. atrofaciens 8254, P. syringae pv. lachrymans 7595, zones inhibition of growth were 20.7–38.3 and 14.7–24.7 mm, respectively. The strain of T. lignorum 14 inhibited the growth of fungi F. culmorum 50716, C. herbarum 16878, F. moniliforme 23, A. alternata 16, A. niger 25 and bacteria A. tumefaciens 8628, P. carotovorum 8982, P. syringae pv. atrofaciens 8254, P. syringae pv. lachrymans 7595, zones of inhibition of growth were 14.0–38.7 and 12.3–23.3 mm, respectively. Treatment of spring barley seeds by T. longibrachiatum 17 cultural liquid showed a positive effect on seed germination, both strains T. longibrachiatum 17 and T. lignorum 14 increased the dry weight of the roots (by 17.5% and 22.0%, respectively) and the stems (by 8.0%) of spring barley plants compared with the water-treated controls. The results presented in this article indicate that the strains T. longibrachiatum 17 and T. lignorum 14 can be recommended as promising microbial agents to protect plants from fungal and bacterial diseases.Оцінено антагоністичну активність 23 штамів мікроміцетів, що відносяться до представників різних систематичних груп, відносно фітопатогенних бактерій і грибів і перевірено вплив найактивніших штамів на рослини ячменя ярого. Найвищу антагоністичну активність відносно фітопатогенів проявили штами Trichoderma longibrachiatum 17 та T. lignorum 14. Найбільший спектр активності виявлено у штама Т. longibrachiatum 17, що пригнічував ріст семи тест-культур фітопатогенних грибів, представників родів Fusarium, Alternaria, Aspergillus, Cladosporium і бактерій Pseudomonas syringae, Xanthomonas campestris, Agrobacterium tumefaciens, Pectobacterium carotovorum. Обробка культуральною рідиною Т. longibrachiatum 17 позитивно впливала на проростання насіння ячменя ярого, обидва штами мікроміцетів Т. longibrachiatum 17 та Т. lignorum 14 підвищували суху масу коренів (на 17,5% та 22,0%, відповідно) і пагонів (на 8,0%) рослин порівняно з контролем. Штами Т. longibrachiatum 17 та Т. lignorum 14 можуть бути використані для розробки біопрепарату захисту рослин від грибних і бактеріальних хвороб

The Ecological Results of Agricultural Use of Soil of the West Bug River

Проаналізовано напрями використання земель у межах басейну р. Західний Буг. Обґрунтовано вплив сільськогосподарського використання земель на якісний склад води басейну річки. Визначено основні екологічні наслідки господарського освоєння земель. The ways of soil in the West Bug area are analysed. The influence of agricultural use of soil on the qualitatione constitution of water of the river’s basin are argumentated; the main ecological results of agricultural use of the soil are determine

Передумови формування екологічної ситуації у Волинській області

Волинське Полісся та Західна частина Лісостепу завжди вважалися одним з найбільших екологічно чистих куточків України. На цій території чимало еталонних ландшафтів, місцевостей придатних для розвитку рекреаційного господарства. Серед них відомий різноманіттям Шацький НПП

Історико-культурні туристично-рекреаційні ресурси прикордонних з Білоруссю об'єднаних територіальних громад Волинської області

Прогресивний розвиток туризму залежить від багатьох факторів, одним з них є наявність туристичних об’єктів на певній території. Існують різні їх категорії, проте історико-культурні об’єкти є визначальними для функціонування пізнавального та релігійного туризму. Волинський край багатий на історико-культурний спадок, що включає в себе пам’ятки археології, історії, містобудування та архітектури. В сучасних реаліях існування держави, проведення різного роду реформ, зокрема децентралізації влади [2], проблема збереження, реставрації та відновлення історико-культурної спадщини фактично лягає на плечі місцевої влади. Оскільки владні повноваження та ресурси передаються до об’єднаних територіальних громад (ОТГ), саме вони стають відповідальними за долю таких туристичних об’єктів. Зазвичай наявні у них кошти є недостатніми для приведення пам’яток у відповідний стан для оглядин туристами, тому, враховуючи вагоме місце туризму у наповненні місцевих бюджетів, керівництво громад здійснює пошуки різних варіантів вирішення цих питань. Одним із них є залучення транскордонної та сусідської допомоги, іноземних інвестицій прикордонних територій

Об’єкти природно-заповідного фонду прикордонних об’єднаних територіальних громад як важливий елемент туристичної галузі Волинської області

Пошук ефективної моделі державного управління створює передумови для прийняття зважених державницьких рішень, серед них початок децентралізації влади та утворення об’єднаних територіальних громад, в рамках Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» (ОТГ)[2]. Нині в Україні є понад 850 громад, з них понад півсотні у Волинській області, а у прикордонних районах діє дев’ять громад (п’ять на кордоні з Польщею, чотири – з Білоруссю), де одна міська, три селищних та п’ять сільких громад. Вихід до державного кордону з Польщею мають Устилузька міська громада у (Володимир-Волинський район) і чотири сільських: Поромівська і Литовезька (Іваничівський), Рівненська, Вишнівська (Любомльський), з – Білоруссю діють чотири громади – три селищні Любешівська (Любешівський), Заболоттівська (Ратнівський) та Шацька (Шацький) та Самарівська сільська (Ратнівський). Велику роль у розвитку території цих громад відіграє транскордонне співробітництво з прилеглими воєводствами Польщі та областями Білорусі. Підвалини цієї співпраці були закладені ще 1995 року, при створенні транскордонної організації Єврорегіону „Буг”, що об’єднує прикордоння трьох країн: Білорусі, Польщі, і України, де згідно норм Закону України «Про транскордонне співробітництво» розроблена Стратегія транскордонного співробітництва для координування діяльності на період 2014 – 2020 рр., затверджена рішенням Волинської обласної ради від 15.05.2014 р. № 25/32. В ній зазначено необхідність розвитку туризму та спільні дії по збереженню та відновленню природно-заповідного фонду волинського прикордоння [6]. Важливим елементом розвитку різних видів туризму, зокрема екологічного є функціонування природно-заповідного фонду (ПЗФ). За нормами Закону України «Про природно-заповідний фонд України» до них належать природні території та об’єкти (біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, національні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища) та штучно-створені (ботанічні сади, дендрологічні парки, пам’ятки природи та парки пам’ятки садово-паркового мистецтва. При цьому вони є загальнодержавного та місцевого значення. Прикордоння Волинської області об’єднує різні за рангом і призначенням об’єкти ПЗФ, що є важливою складовою розвитку пізнавального та екологічного туризму