Refinement of three-layer model of a damaged human body for the case of changing the moisture of the banding material

The object of study is a three-layer model of a damaged human body. In the course of the study, it was found that the generally accepted three-layer model of a damaged human body is built, in particular, on the assumption that the characteristics of dressings remain unchanged over time. Therefore, the vast majority of modern research in the field of passive radiometry requires the removal of such materials from the human body during the measurement or considers their characteristics to be unchanged and insignificant. Questions of a possible change in the results of measuring the radiation of the human body due to the use of plaster casts of varying degrees of humidity remain almost unexplored. As a result of the study, the mathematical three-layer model of the damaged human body was refined. An element was introduced into the model that describes the dependence of the attenuation of radio wave energy on the relative humidity of the plaster cast. The refined model makes it possible to increase the accuracy of measuring the temperature of the human body, taking into account the time of applying a plaster cast to it. Unlike the existing ones, the proposed model is based on an experimental study that simulates the measurement of the radiation of a human body with a plaster cast of different degrees of humidity. To refine the model, the obtained experimental data were processed by regression analysis methods. The results of processing the experimental data made it possible to establish the specific type and value of the coefficients of the desired dependence. The use of the obtained results of the study proves the possibility of remote non-invasive express diagnostics of the state of the human body in the presence of plaster-gauze bandages. Providing such an opportunity allows disaster medicine workers to increase the ability to fulfill the so-called “golden hour rule”, as well as to clarify the requirements for a medical radiothermal mapping syste

Вдосконалення математичної моделі зміни стану організму співробітника підприємства

Current models of labor safety management at enterprises have several drawbacks. The main drawback of such models consists in their focus on the analysis of the accidents that have already occurred at the enterprise. In addition, the existing models poorly take into account the mutual influence of several production factors on each other during their combined effect on the employee’s body.To eliminate these shortcomings, the task of improving the mathematical model of change in the employee body state was set. The Hammerstein model was considered as the initial model of change in the employee’s body state. In the course of this model improvement, an individual component of the model that describes the employee’s state immediately before the start of the work shift was chosen for situations of impossibility or severe limitation of applying technologies for monitoring the employee’s body state. To assess the mutual impact of various production factors, instead of a vector function that describes the cumulative effect of factors on the employee’s body, a set of multiple regression equations that describe the mutual impact of factors on individual employee’s body state parameters was introduced into the model.The improved model was tested at an industrial enterprise using the example of a team of welders (5 persons). To assess their body state, systolic and diastolic blood pressure, heart rate and reaction time to a light stimulus were used. The results presented in the article make it possible to draw a general conclusion about the adequacy of the proposed model to the observed results of the impact of production factors on employee organisms. It was pointed out that the results of modeling slightly exceeded the results of direct measurements in most casesСовременные модели управления безопасностью труда на предприятии обладают рядом недостатков. Главным недостатком подобных моделей является их направленность на анализ уже случившихся инцидентов или несчастных случаев на предприятии. Кроме того, существующие модели плохо учитывают взаимное влияние нескольких производственных факторов друг на друга в ходе их совокупного воздействия на организм сотрудника.Для устранения этих недостатков поставлена задача усовершенствования математической модели изменения состояния организма сотрудника предприятия. В качестве исходной модели изменения состояния организма сотрудника предприятия рассмотрена модель Гаммерштейна. В ходе ее усовершенствования для ситуаций невозможности или сильной ограниченности применения технологий отслеживания состояния сотрудника выделен отдельный компонент модели, который описывает состояние сотрудника непосредственно перед началом рабочей смены. Для оценивания взаимного влияния различных производственных факторов вместо векторной функции, описывающей общее воздействие факторов на организм сотрудника, в модель введен набор уравнений множественной регрессии, которые описывают совокупное виляние факторов на отдельные параметры состояния организма сотрудника.Апробация усовершенствованной модели проводилась на промышленном предприятии на примере бригады сварщиков (5 человек). Для оценки их состояния использовались систолическое артериальное давление диастолическое артериальное давление, частота сердечных сокращений и время реакции на световой раздражитель. Приведенные в статье результаты позволяют сделать общий вывод об адекватности предложенной модели наблюдавшимся результатам воздействия производственных факторов на организмы рабочих. Отмечено, что результаты моделирования в большинстве случаев незначительно превышают результаты прямых измеренийСучасні моделі управління безпекою праці на підприємстві мають ряд недоліків. Головним недоліком подібних моделей є їх спрямованість на аналіз інцидентів чи нещасливих випадків на підприємстві, які вже відбулися. Крім того, існуючі моделі погано враховують вплив кількох виробничих факторів один на інший під час їх сукупного впливу на організм співробітника.Для усунення цих недоліків поставлено задачу вдосконалення математичної моделі зміни стану організму співробітника підприємства. Як вихідна модель зміни стану організму співробітника підприємства розглянута модель Гаммерштейна. В процесі її вдосконалення для ситуацій неможливості чи сильного обмеження використання технологій відстежування стану співробітника виділено окремий компонент моделі, який описує стан співробітника безпосередньо перед початком робочої зміни. Для оцінювання взаємного впливу різних виробничих факторів замість векторної функції, яка описує загальний вплив факторів на організм співробітника, в модель введено набір рівнянь множинної регресії, які описують сукупний вплив факторів на окремі параметри стану організму співробітника.Апробація вдосконаленої моделі проводилася на промисловому підприємстві на прикладі бригади зварювальників (5 осіб). Для оцінювання їх стану використовувались сістолічний артеріальний тиск, діастолічний артеріальний тиск, частота серцевих скорочень та час реакції на світловий подразник. Наведені в статті результати дозволяють зробити висновок про адекватність запропонованої моделі результатам впливу виробничих факторів на організми робітників, які спостерігалися. Відзначено, що результати моделювання в більшості випадків незначно перевищують результати прямих вимірі

Вдосконалення математичної моделі зміни стану організму співробітника підприємства

Current models of labor safety management at enterprises have several drawbacks. The main drawback of such models consists in their focus on the analysis of the accidents that have already occurred at the enterprise. In addition, the existing models poorly take into account the mutual influence of several production factors on each other during their combined effect on the employee’s body.To eliminate these shortcomings, the task of improving the mathematical model of change in the employee body state was set. The Hammerstein model was considered as the initial model of change in the employee’s body state. In the course of this model improvement, an individual component of the model that describes the employee’s state immediately before the start of the work shift was chosen for situations of impossibility or severe limitation of applying technologies for monitoring the employee’s body state. To assess the mutual impact of various production factors, instead of a vector function that describes the cumulative effect of factors on the employee’s body, a set of multiple regression equations that describe the mutual impact of factors on individual employee’s body state parameters was introduced into the model.The improved model was tested at an industrial enterprise using the example of a team of welders (5 persons). To assess their body state, systolic and diastolic blood pressure, heart rate and reaction time to a light stimulus were used. The results presented in the article make it possible to draw a general conclusion about the adequacy of the proposed model to the observed results of the impact of production factors on employee organisms. It was pointed out that the results of modeling slightly exceeded the results of direct measurements in most casesСовременные модели управления безопасностью труда на предприятии обладают рядом недостатков. Главным недостатком подобных моделей является их направленность на анализ уже случившихся инцидентов или несчастных случаев на предприятии. Кроме того, существующие модели плохо учитывают взаимное влияние нескольких производственных факторов друг на друга в ходе их совокупного воздействия на организм сотрудника.Для устранения этих недостатков поставлена задача усовершенствования математической модели изменения состояния организма сотрудника предприятия. В качестве исходной модели изменения состояния организма сотрудника предприятия рассмотрена модель Гаммерштейна. В ходе ее усовершенствования для ситуаций невозможности или сильной ограниченности применения технологий отслеживания состояния сотрудника выделен отдельный компонент модели, который описывает состояние сотрудника непосредственно перед началом рабочей смены. Для оценивания взаимного влияния различных производственных факторов вместо векторной функции, описывающей общее воздействие факторов на организм сотрудника, в модель введен набор уравнений множественной регрессии, которые описывают совокупное виляние факторов на отдельные параметры состояния организма сотрудника.Апробация усовершенствованной модели проводилась на промышленном предприятии на примере бригады сварщиков (5 человек). Для оценки их состояния использовались систолическое артериальное давление диастолическое артериальное давление, частота сердечных сокращений и время реакции на световой раздражитель. Приведенные в статье результаты позволяют сделать общий вывод об адекватности предложенной модели наблюдавшимся результатам воздействия производственных факторов на организмы рабочих. Отмечено, что результаты моделирования в большинстве случаев незначительно превышают результаты прямых измеренийСучасні моделі управління безпекою праці на підприємстві мають ряд недоліків. Головним недоліком подібних моделей є їх спрямованість на аналіз інцидентів чи нещасливих випадків на підприємстві, які вже відбулися. Крім того, існуючі моделі погано враховують вплив кількох виробничих факторів один на інший під час їх сукупного впливу на організм співробітника.Для усунення цих недоліків поставлено задачу вдосконалення математичної моделі зміни стану організму співробітника підприємства. Як вихідна модель зміни стану організму співробітника підприємства розглянута модель Гаммерштейна. В процесі її вдосконалення для ситуацій неможливості чи сильного обмеження використання технологій відстежування стану співробітника виділено окремий компонент моделі, який описує стан співробітника безпосередньо перед початком робочої зміни. Для оцінювання взаємного впливу різних виробничих факторів замість векторної функції, яка описує загальний вплив факторів на організм співробітника, в модель введено набір рівнянь множинної регресії, які описують сукупний вплив факторів на окремі параметри стану організму співробітника.Апробація вдосконаленої моделі проводилася на промисловому підприємстві на прикладі бригади зварювальників (5 осіб). Для оцінювання їх стану використовувались сістолічний артеріальний тиск, діастолічний артеріальний тиск, частота серцевих скорочень та час реакції на світловий подразник. Наведені в статті результати дозволяють зробити висновок про адекватність запропонованої моделі результатам впливу виробничих факторів на організми робітників, які спостерігалися. Відзначено, що результати моделювання в більшості випадків незначно перевищують результати прямих вимірі

Improving the Mathematical Model of Change in the Body State of an Employee

Current models of labor safety management at enterprises have several drawbacks. The main drawback of such models consists in their focus on the analysis of the accidents that have already occurred at the enterprise. In addition, the existing models poorly take into account the mutual influence of several production factors on each other during their combined effect on the employee's body.To eliminate these shortcomings, the task of improving the mathematical model of change in the employee body state was set. The Hammerstein model was considered as the initial model of change in the employee's body state. In the course of this model improvement, an individual component of the model that describes the employee's state immediately before the start of the work shift was chosen for situations of impossibility or severe limitation of applying technologies for monitoring the employee's body state. To assess the mutual impact of various production factors, instead of a vector function that describes the cumulative effect of factors on the employee's body, a set of multiple regression equations that describe the mutual impact of factors on individual employee's body state parameters was introduced into the model.The improved model was tested at an industrial enterprise using the example of a team of welders (5 persons). To assess their body state, systolic and diastolic blood pressure, heart rate and reaction time to a light stimulus were used. The results presented in the article make it possible to draw a general conclusion about the adequacy of the proposed model to the observed results of the impact of production factors on employee organisms. It was pointed out that the results of modeling slightly exceeded the results of direct measurements in most case