Міждисциплінарне розуміння предметності соціального інтелекту

The basic directions of research of social intellect in the framework of the problems of its social determinacy, the emphasis on its individual measurement and the isolation of the communicative direction of research, which emphasizes the importance of social intelligence as a communicative resource, are established. The significance of social intelligence as the cognitive basis of communicative competence, which affects the ability of a person to understand and predict the behavior of people in different life situations, to understand and adequately assess oneself and their actions and actions with respect to others, is substantiated. The generalization of the understanding of social intelligence in the framework of different approaches is carried out as the ability to adequately understand and evaluate their behavior and behavior of other people, that is, as a behavioral and communicative phenomenon and an aspect of interpersonal social interaction and communication. A general conclusion is drawn regarding the nature of social intelligence as an integral personal ability that determines the success of a person as a subject of interpersonal relations and communication on the basis of influence on such processes as the understanding and prediction of their own behavior and behavior of other people in situations of interpersonal communication; socialization, inculcation, social adaptation, etc. The main discussion problems in the field of research of social intelligence, which include heterogeneity of methodological approaches to its analysis, uncertainty of social intelligence as a cognitive phenomenon; the availability of approaches to the identification of social intelligence and other forms of cognitive activity of man, are singled out. The priority of research of the problem of measurement of social intelligence and development of measuring methods and their use in educational activity is substantiated.Установлены основные направления исследования социального интеллекта в рамках проблематики его социальной определенности, акцентирования его индивидуального измерения и выделения коммуникативного направления исследований, который акцентирует значимость социального интеллекта как коммуникативного ресурса. Обоснована значимость социального интеллекта как когнитивной основы коммуникативной компетентности, которая влияет на способность человека понимать и прогнозировать поведение людей в разных жизненных ситуациях, понимать и адекватно оценивать себя и свои действия и поступки по отношению к окружающим. Осуществлено обобщение относительно понимания социального интеллекта в рамках различных подходов как способности адекватно понимать и оценивать свое поведение и поведение других людей, то есть как поведенчески-коммуникативного феномена и аспекта интерсубъектного социального взаимодействия и общения. Сделано обобщающий вывод о природе социального интеллекта в качестве интегральной личностной способности, определяющей успешность человека как субъекта межличностных отношений и коммуникации на основе воздействия на такие процессы как понимание и прогнозирование собственного поведения и поведения других людей в ситуациях межличностного общения, социализацию, инкультурацию, социальную адаптацию и тому подобное. Выделены основные дискуссионные проблемы в области исследования социального интеллекта, которые включают разнородность методологических подходов к его анализу; неопределенность социального интеллекта как когнитивного феномена; наличие подходов к отождествление социального интеллекта и других форм когнитивной деятельности человека. Обоснованно приоритетность исследования проблематики измерения социального интеллекта и разработки измерительных методик и их использование в образовательной деятельности.Установлено основні напрями дослідження соціального інтелекту у межах проблематики його соціальної визначеності, акцентування його індивідуального виміру та виокремлення комунікативного напряму досліджень, який акцентує значущість соціального інтелекту як комунікативного ресурсу. Обґрунтовано значущість соціального інтелекту як когнітивної основи комунікативної компетентності, яка впливає на здатність людини розуміти й прогнозувати поведінку людей у різних життєвих ситуаціях, розуміти й адекватно оцінювати себе й свої дії та вчинки стосовно навколишніх. Здійснено узагальнення стосовно розуміння соціального інтелекту у межах різних підходів як здатності адекватно розуміти і оцінювати свою поведінку і поведінку інших людей, тобто як поведінково-комунікативного феномена і аспекту міжсуб’єктної соціальної взаємодії та спілкування. Зроблено узагальнюючий висновок стосовно природи соціального інтелекту в якості інтегральної особистісної здатності, що визначає успішність людини як суб’єкта міжособистісних відносин та комунікації на основі впливу на такі процеси, як розуміння і прогнозування власної поведінки та поведінки інших людей в ситуаціях міжособистісного спілкування; соціалізацію, інкультурацію, соціальну адаптацію тощо. Виокремлено основні дискусійні проблеми у сфері дослідження соціального інтелекту, які включають різнорідність методологічних підходів до його аналізу; невизначеність соціального інтелекту як когнітивного феномену; наявність підходів щодо ототожнення соціального інтелекту та інших форм когнітивної діяльності людини. Обґрунтовано пріоритетність дослідження проблематики вимірювання соціального інтелекту та розробки вимірювальних методик і їх використання в освітній діяльності

Localization of cis-acting sequences in the latency-related promoter of bovine herpesvirus 1 which are regulated by neuronal cell type factors and immediate-early genes.

Bovine herpesvirus 1 (BHV-1) establishes a latent infection in sensory ganglionic neurons of cattle. During a latent infection, a single latency-related (LR) transcript is expressed. This observation suggested that DNA sequences in the LR promoter are positively regulated by neural cell type factors. The regulation of the LR gene was examined in neural cells as well as nonneural cells in transient assays. A 258-bp XbaI-SphI fragment from the LR promoter cis activated the herpes simplex virus type 1 thymidine kinase promoter in rat pheochromocytoma (PC-12) cells and differentiated human (HCN1A) neurons. In contrast, cis activation was not observed with rat (Rat-2) fibroblasts, undifferentiated HCN1A cells, or bovine turbinate cells. Treatment of PC-12 cells with nerve growth factor increased transcriptional activity of the XbaI-SphI fragment. Exonuclease III footprinting experiments suggested that nuclear factors bind to the XbaI-SphI fragment. The immediate-early genes of BHV-1 trans activated the LR promoter, and DNA sequences 5' to the XbaI-SphI fragment were necessary for maximal stimulation. These results imply that neural-cell-type-specific factors and BHV-1 immediate-early genes positively regulate LR gene expression

Feline immunodeficiency virus (FIV): study of globulins in patients with natural infections

Statistical correlation between parameters such as globulins, Alpha- Glycoprotein AGP, serum proteins fractions by electrophoresis and Toxoplasma gondii titles in cats infected with Feline Immunodeficiency Virus (FIV) were studied. Indirect Immunofluorecence titles to Toxoplasma gondii did not showed correlation with Total proteins and globulins. It was observed correlation between all types of proteins studied (r: 0,98, p<0,04). Total proteins versus globulins showed positive correlation (r:0,93, p <0,0001). Total protein versus alpha-globulin evidenced negative correlation (r:-0,75, p<0,01). AGP and alpha-globulins did not showed correlation and it was detected negative correlation with gamma-globulins (r:-0, 94, p<0,0001) and with globulins (r:-0,67, p<0,03). The patients evaluated showed a high level of Total proteins because of the increase of globulins. Gamma-Globulins were detected increased but there was not correlation with Toxoplasma gondii titles. It was not observed correlation between AGP and Alfa-globulins.Fil: Gómez, N. Universidad de Buenos Aires. Facultad de Ciencias Veterinarias. Cátedra Clínica Médica de Animales Pequeños. Buenos Aires, ArgentinaFil: Gisbert, M.A. Universidad de Buenos Aires. Facultad de Ciencias Veterinarias. Cátedra Clínica Médica de Animales Pequeños. Buenos Aires, ArgentinaFil: Ramayo, L.G. Universidad de Buenos Aires. Facultad de Ciencias Veterinarias. Cátedra de Inmunología. Buenos Aires, ArgentinaFil: Bratanich, A. Universidad de Buenos Aires. Facultad de Ciencias Veterinarias. Cátedra de Virología. Buenos Aires, ArgentinaFil: Castillo, V. Universidad de Buenos Aires. Facultad de Ciencias Veterinarias. Cátedra Clínica Médica de Animales Pequeños. Buenos Aires, ArgentinaFil: Suraniti, A. Universidad de Buenos Aires. Facultad de Ciencias Veterinarias. Cátedra Clínica Médica de Animales Pequeños. Buenos Aires, ArgentinaFueron estudiadas las posibles correlaciones de parámetros tales como la Alfa glicoproteína ácida (AGP, proteína de fase aguda), fracciones electroforéticas de las proteínas séricas y títulos de Toxoplasma gondii en gatos infectados por el Virus de Inmunodeficiencia Felina (VIF). Los títulos de Toxoplasma gondii obtenidos por Inmunofluorescencia Indirecta (IFI) no correlacionaron con los valores de Proteínas Totales ni con los de las globulinas. Sí se halló múltiple correlación entre todas las proteínas estudiadas (r: 0,98, p<0,04). Al evaluar la correlación entre proteínas totales versus globulinas, sus fracciones y la AGP, sólo hubo correlación positiva con las globulinas (r: 0,93, p<0,0001) y negativa con las Alfa Globulinas (r: -0,75; p< 0,01). La AGP no correlacionó con las alfa globulinas, y sí lo hizo, en forma negativa con las Gamma Globulinas (r: -0,94; p< 0,0001) y las globulinas totales (r:-0,67; p<0,03). En los casos estudiados se apreció un aumento importante de las proteínas totales y de las globulinas. Si bien las Gama-Globulinas están aumentadas no se pudo demostrar correlación estadística con el incremento de los títulos de Toxoplasma gondii. Contrariamente a lo esperado no se comprobó correlación entre los niveles de AGP y las Alfa-globulinas

Analysis of the transcriptional promoter which regulates the latency-related transcript of bovine herpesvirus 1.

As a transcriptional promoter in primary cultures of sensory ganglionic neurons, DNA sequences near the 5' terminus of the latency-related (LR) gene of bovine herpesvirus 1 were at least 10 times more efficient than the simian virus 40 early promoter-enhancer. In contrast, as a promoter in bovine, rodent, or monkey cells, the LR promoter was approximately six times less efficient than the simian virus 40 early promoter-enhancer. The LR promoter had strict orientation preferences in neurons and all other mammalian cell lines tested. Removal of a 146-base-pair XhoI fragment from the LR promoter resulted in stimulation of LR promoter activity in bovine cells but not rabbit neurons, monkey fibroblasts, or rodent cells. LR promoter activity in bovine cells is stimulated by bovine herpesvirus 1 lytic infection, suggesting that viral gene products or virus-induced factors positively regulate the expression of the LR gene. A synthetic glucocorticoid, dexamethasone, repressed LR promoter activity in bovine cells. These results imply that a variety of factors can influence the expression of the LR gene during latent infections of neurons as well as during the lytic infection cycle