Порівняльне квантово-хімічне дослідження механізму реакції епоксидування евгенолу та ізоевгенолу надацетатною та надбензойною кислотами

Aim. To study the kinetics of the epoxidation reaction for eugenol and isoeugenol with perbenzoic acid, carry out the comparative quantum chemical study of the epoxidation reaction mechanism of eugenol and isoeugenol isomers (2-cis and 2-trans) with peracetic and perbenzoic acids.Results and discussion. The kinetics of the epoxidation reaction of isomeric terpenoids eugenol and isoeugenol with perbenzoic acid in the medium of methylene chloride medium at 293 K was studied using the method of iodometric titration. It was shown that the rate constant of the epoxidation reaction for eugenol was in 5.5 times higher than for isoeugenol. According to the results of quantum chemical calculations using the UBH&HLYP/6-31G (d) approximation, the structures of transition states of eugenol and isoeugenol formed during the epoxidation reactions studied were proposed, and the activation energies for the corresponding reactions were calculated. Based on the results of the studies conducted it was found that the ratio of the activation energies during the interaction of eugenol and isoeugenol with peracetic and perbenzoic acids showed the higher reactivity of isoeugenol.Experimental part. To study the kinetics of the epoxidation reaction the method of iodometric titration was used. The method of the functional density (software Gaussian 09, approximation UBH&HLYP/6-31G (d)) was applied for calculation.Conclusions. The results of the quantum chemical study of the epoxidation reaction mechanism of eugenol and isoeugenol are consistent with the kinetic data experimentally obtained; it confirms the correctness of using the UBH&HLYP/6-31G (d) approximation for studying the features of epoxidation of isomeric terpenoids with organic peracids.Цель. Изучить кинетику реакции эпоксидирования эвгенола и изоэвгенола пербензойной кислотой, провести сравнительное квантово-химическое исследование механизма реакции эпоксидирования эвгенола и двух изомеров изоэвгенола (2-цис и 2-транс) перуксусной и пербензойной кислотами.Результаты и обсуждение. Методом йодометрического титрования изучена кинетика реакции эпоксидирования изомерных терпеноидов эвгенола и изоэвгенола пербензойной кислотой в среде хлористого метилена при 298 К и показано, что константа скорости реакции эпоксидирования эвгенола в 5,5 раз выше, чем изоэвгенола. По результатам квантово-химических расчетов с использованием приближения UBH&HLYP/6-31G (d) предложены структуры переходных состояний эвгенола и изоэвгенола, образующиеся в ходе изученных реакций эпоксидирования, и рассчитаны значения энергий активации для соответствующих реакций. Исходя из результатов проведенных исследований установлено, что соотношение энергий активации при взаимодействии эвгенола и изоэвгенола с перуксусной и пербензойной кислотами свидетельствует о более высокой реакционной способности изоэвгенола.Экспериментальная часть. Для изучения кинетики реакции эпоксидирования использовали метод йодометрического титрования. Для расчета использовали метод функционала плотности (приближение UBH&HLYP/6-31G (d)) программы Gaussian 09.Выводы. Результаты квантово-химического исследования механизма реакции эпоксидирования эвгенола и изоэвгенола согласуются с экспериментально полученными кинетическими данными, что подтверждает корректность использования приближения UBH&HLYP/6-31G (d) для изучения особенностей эпоксидирования изомерных терпеноидов с помощью органических перкислот.Мета. Дослідити кінетику реакції епоксидування евгенолу та ізоевгенолу надбензойною кислотою, провести порівняльне квантово-хімічне дослідження механізму реакції епоксидування евгенолу та двох ізомерів ізоевгенолу (2-цис та 2-транс) надацетатною та надбензойною кислотами.Результати та обговорення. Методом йодометричного титрування вивчено кінетику реакції епоксидування ізомерних терпеноїдів евгенолу та ізoевгенолу надбензойною кислотою в середовищі метиленхлориду при 293 К і показано, що константа швидкості реакції епоксидування евгенолу в 5,5 разів вище, ніж для ізоевгенолу. За результатами квантово-хімічних розрахунків з використанням наближення UBH&HLYP/6-31G (d) запропоновано структури перехідних станів евгенолу та ізоевгенолу, що утворюються в ході вивчених реакцій епоксидування, і розраховано значення енергій активації для відповідних реакцій. Виходячи з результатів проведених досліджень встановлено, що співвідношення енергій активації при взаємодії евгенолу та ізоевгенолу з надацетатною і надбензойною кислотами свідчить про більш високу реакційну здатність ізоевгенолу.Експериментальна частина. Для вивчення кінетики реакції епоксидування використовували метод йодометричного титрування. Для розрахунків використовували метод функціоналу густини (наближення UBH&HLYP/6-31G (d)) програми Gaussian 09.Висновки. Результати квантово-хімічного дослідження механізму реакції епоксидування евгенолу та ізоевгенолу узгоджуються з експериментально отриманими кінетичними даними, що підтверджує коректність використання наближення UBH&HLYP/6-31G (d) для вивчення особливостей епоксидування ізомерних терпеноїдів за допомогою органічних надкислот

Квантово-хімічне дослідження механізму реакції епоксидування гераніолу та лимонену надацетатною та надбензойною кислотами

Aim. To compare the mechanism of the epoxidation reaction of terpenes Geraniol and Limonene with peracetic acid and perbenzoic acid based on the quantum chemical study.Materials and methods. For the calculation the density functional theory (approximation UBH & HLYP/6-31G (d) Gaussian 09) method was applied. The specified density functional allows to correctly describing biradical structures; it is rather economic in terms of the computer time cost, which allows its use in the study of sufficiently complex organic compounds and reactions.Results and discussion. The quantum chemical study of mechanisms of the epoxidation reaction of such terpenes as Geraniol and Limonene with peracetic and perbenzonic acids using the density functional theory (approximation UBH & HLYP/6-31G (d) Gaussian 09 program) has been conducted. It has been shown that epoxidation of geraniol with both peroxyacids occurs preferably by the double bond C6=C7 due to stabilization of the corresponding transition state as a result of formation of hydrogen bond between the allyl hydroxyl group and the oxygen atom of the peroxy acid. Epoxidation of Limonene with perbenzoic and peracetic acids occurs via the cyclic double bond characterized by the lowest activation barrier, and it is consistent with the regioselectivity of the process generally known and experimentally proven.Conclusions. The results obtained are consistent with the experimental data, confirming the correctness of the use of this UBH & HLYP/6-31G (d) approach to study the regiochemical pecularities of the epoxidation process of alkenes containing several isolated double bonds.Цель – установление механизма реакции эпоксидирования терпеноидов Гераниола и Лимонeна перуксусной и пербензойной кислотами на основании результатов квантово-химического исследования. Материалы и методы. Для расчета использовали метод функционала плотности (приближение UBH & HLYP/6-31G (d)) программы Gaussian 09. Указанный функционал позволяет корректно описывать бирадикальные структуры и является достаточно экономичным с точки зрения затрат компьютерного времени, что позволяет использовать его для исследования достаточно сложных органических соединений и реакций.Результаты и их обсуждение. Проведено квантово-химическое исследование механизма реакции эпоксидирования терпеноидов Гераниола и Лимонeна перуксусной и пербензойной кислотами с использованием метода функционала плотности (приближение UBH & HLYP/6-31G (d) программы Gaussian 09. Показано, что эпоксидирование Гераниола обеими пероксикислотами происходит быстрее по двойной связи С6=С7 благодаря стабилизации соответствующего переходного состояния за счет водородной связи между водородом гидроксильной группы аллильной системы и атомом кислорода пероксикислоты. Эпоксидирование Лимонена перуксусной и пербензойной кислотами происходит по циклической двойной связи и характеризуется наименьшим активационным барьером, что согласуется с общеизвестной экспериментально доказанной региоселективностью процесса.Выводы. Полученные результаты согласуются с экспериментальными данными, подтверждают корректность использования приближения UBH & HLYP/6-31G (d) для изучения регио-химических особенностей эпоксидирования алкенов с несколькими изолированными двойными связями.Мета – з’ясування механізму реакції епоксидування терпеноїдів Гераніолу та Лимонену надацетатною (пероксіетановою) та надбензойною кислотами за результатами квантово-хімічного дослідження. Матеріали та методи. Для розрахунку використовували метод функціоналу густини (наближення UBH&HLYP/6-31G(d)) програми Gaussian 09. Вказаний функціонал дозволяє коректно описувати бірадикальні структури і є достатньо економічним з точки зору витрат комп’ютерного часу, що дозволяє використовувати його для дослідження досить складних органічних сполук та реакцій. Результати та їх обговорення. Здійснене квантово-хімічне дослідження механізму реакції епоксидування терпеноїдів Гераніолу та Лимонeну надацетатною та надбензойною кислотами з використанням методу функціоналу густини (наближення UBH&HLYP/6-31G(d) програми Gaussian 09. Показано, що епоксидування Гераніолу обома пероксикислотами відбувається швидше за подвійним зв’язком С6=С7 завдяки стабілізації відповідного перехідного стану за рахунок водневого зв’язку між Гідрогеном гідроксильної групи алільної системи та атомом Оксигену пероксикислоти. Епоксидування Лимонену надацетатною та надбензойною кислотами відбувається за циклічним подвійним зв’язком і характеризується найменшим активаційним бар’єром, що узгоджується із загальновідомою експериментально встановленою регіоселективністю процесу.Висновки. Отримані результати узгоджуються з експериментальними даними, що підтверджує коректність використання наближення UBH&HLYP/6-31G(d) для вивчення регіо-хімічних особливостей епоксидування алкенів з декількома ізольованими подвійними зв’язками

Визначення кофеїну у каві методом хемілюмінесценції

The method of caffeine chemilumeniscent determination in coffee beans «Arabica» (Galka Ltd, Lviv, Ukraine) based on reaction of inhibition of chemilumeniscent oxidation of luminol by hydrogen peroxide, catalyzed by blood hemoglobin have been elaborated. It was found that other purine compounds including theobromine and theophylline, in comparable amounts relative to caffeine showed no inhibitory activity or any other effect on chemiluminescence parameters of the system. A recovery was 100.13 ± 1.96%, RSD ≤ 2.12% (δ = + 0.14%).Разработана методика и показана возможность количественного определения кофеина в зернах кофе «Арабика» (СП «Галка Лтд.», г. Львов, Украина) методом ингибирования хемилюминесценции системы H2L ‑ H2O2 – Hb. Установлено, что теобромин и теофиллин в эквимолярных количествах не выявляли ингибиторной активности на параметры хемилюминесценции исследуемой системы. Линейная зависимость депрессии хемилюминесценции ΔIхл от концентрации ингибитора набрюдалась в интервале (0,3–12)∙10–5 моль/л (ΔIхл = 2,83с + 1,06 (r = 0,997)). Нижняя граница определяемых концентраций (LOQ) 6,7·10–7 г/мл (3·10–6 моль/л). Содержание кофеина в зернах кофе составило 100,13 ± 1,96 %, RSD = ± 2,12 % (δ = + 0,14 %, расcчитано по данным референс-метода).Розроблена методика та показана можливість кількісного визначення кофеїну у зернах кави «Арабіка» (СП «Галка Лтд.», м. Львів, Україна) методом інгібування хемілюмінесценції системи H2L ‑ H2O2 – Hb. Лінійна залежність депресії хемілюмінесценції (ΔIхл) від концентрації інгібітора спостерігалась в інтервалі (0,3–12)∙10–5 моль/л (ΔIхл = 2,83с + 1,06 (r = 0,997)). Нижня межа визначуваних концентрацій (LOQ) 6,7·10–7 г/мл (3·10–6 моль/л). Встановлено, що теобромін та теофілін у еквімолярних кількостях не виявляли інгібіторного впливу на хемілюмінесценцію у досліджуваній системі. Вміст кофеїну у зернах кави становив 100,13 ± 1,96 %, RSD = ± 2,12 % (δ = + 0,14 %, розраховано за даними референс-методу)

Визначення L-цистину в пігулках з використанням методу хемілюмінесценції

Aim. To develop the method for the quantitative determination of L-cystine in sublingual tablets Elthacin® using the method of chemiluminescence inhibition in the H2L (luminol) – Н2О2 – Нb (hemoglobin) system.Materials and methods. The study objects were the pure substance of L-cystine of pharmaceutical grade and sublingual tablets Elthacin® produced by the Medical Scientific-Production Complex “Biotics Ltd” (Russia) containing 70 mg of glycine, L-glutaminic acid and L-cystine in their composition. The intensity of chemiluminescence was measured on the device with a FEU-84-A photoelectric multiplier using an IMT-0.5 measuring instrument of low currents and a quick-acting automatic potentiometer.Results and discussion. The method of the L-cystine quantitative determination in tablets based on the inhibition of chemiluminescence in the H2L – H2O2 – Hb system has been developed. The calibration graph was linear over the concentration range from 7 to 70 μg · mL–1. No interferences were observed in the presence of common components of the tablets, such as glycine and L-glutaminic acid. RSD = ± 2.35 %, (δ = + 1.13 %), LOD (3S) = 4 μg · mL–1, LOQ (10S) = 13 μg · mL–1 for the sublingual tablets Elthacin®.Conclusions. The method proposed is promising for further research on the subject of its application for the determination of L-cystine in drugs.Цель. Целью данной работи была разработка методики количественного определения L-цистина в сублингвальных таблетках Элтацин® по эффекту ингибирования хемилюминесценции системы H2L (люминол) – Н2О2 – Нb (гемоглобин).Материалы и методы. Объектом исследования были сублингвальные таблетки Элтацин® производства ООО Медицинский научно-производственный комплекс «Биотики» (Россия) состава: глицина, кислоты L-глутаминовой и L-цистина по 70 мг и субстанция L-цистина. Интенсивность хемилюминесценции измеряли на установке с фотоэлектронным умножителем ФЭУ-84-А, измерителем малых токов ИМТ-0,5 и быстродействующим потенциометром-самописцем.Результаты и их обсуждение. Разработана методика и показана возможность количественного определения L-цистина в сублингвальных таблетках Элтацин® по 70 мг методом ингибирования хемилюминесценции системы H2L – H2O2 – Hb. Калибровочный график линеен в диапазоне концентраций от 7 до 70 мкг · мл–1. Присутствие глицина и L-глутаминовой кислоты не оказывало никакого влияния на интенсивность хемилюминесценции. RSD = ± 2,35 %, (δ = + 1,13 %), LOD (3S) = 4 мкг · мл–1, LOQ (10S) = 13 мкг · мл–1 для сублингвальных таблеток Элтацин®.Выводы. Предложенный метод может быть использован для определения L-цистина в препаратах.Мета. Метою даної роботи було розроблення методики кількісного визначення L-цистину в сублінгвальних таблетках Елтацин® за ефектом інгібування хемілюмінесценції системи H2L (люмінол) – Н2О2 – Нb (гемоглобін).Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були пігулки під’язикові Елтацин® виробництва ТОВ Медичний науково-виробничий комплекс «Биотики» (Росія) складу: гліцину, кислоти L-глутамінової та L-цистину по 70 мг та субстанція L-цистину. Інтенсивність хемілюмінесценції вимірювали на установці з фотоелектронним помножувачем ФЭУ-84-А, вимірювачем малих струмів ИМТ-0,5 і швидкодіючим потенціометром-самописцем.Результати та їх обговорення. Опрацьована методика та показана можливість кількісного визначення L-цистину в пігулках під’язикових Елтацин® по 70 мг методом інгібування хемілюмінесценції системи H2L – H2O2 – Hb. Калібрувальний графік лінійний в діапазоні концентрацій від 7 до 70 мкг · мл–1. Присутність гліцину та L-глутамінової кислоти не чинила жодного впливу на інтенсивність хемілюмінесценції. RSD = ± 2,35 %, (δ = + 1,13 %), LOD (3S) = 4 мкг · мл–1, LOQ (10S) = 13 мкг · мл–1 для сублінгвальних таблеток Елтацин®.Висновки. Запропонований метод може бути використаний для визначення L-цистину у лікарських препаратах

Розробка та валідація ензимної кінетико-фотометричної методики визначення залишкових кількостей деквалінію хлориду на поверхні фармацевтичного обладнання

Aim. To develop and validate the new enzymatic kinetic photometric procedure for analysis of dequalinium chloride based on application of enzymatic acetylcholine hydrolysis to determine the residual quantities of dequalinium chloride while monitoring the completeness of cleaning of the pharmaceutical equipment.Results and discussion. The optimal conditions for the enzymatic reaction course were determined – the order of mixing and the concentration of acetylcholine (0.05 mg/mL), cholinesterase (0.4 mg/mL), hydrogen peroxide (10 %) and p-phenetedine (1 %), the time of the reaction mixture maintaining (20 min), pH (8.35), the effect of the nature of the buffer solution. Validation of the procedure developed was carried out – the application range of the procedure was proposed (40–160 % in the normalized coordinates, the maximum acceptable concentration of dequalinium chloride in washes from the pharmaceutical equipment хcrit = 0.5 μg/mL), the number of concentration levels (n = 7); the order of their location within the application range, taking these data into account the maximum acceptable uncertainty of the procedure (maxΔx = 3.05 %) and the acceptability criteria for linear dependence parameters, systematic and random errors were calculated. The validation characteristics of the procedure developed were shown to correspond to the acceptability criteria calculated. The degree of extraction of dequalinium chloride from swabs with flushing from the pharmaceutical equipment was determined.Experimental part. The residual quantities of dequalinium chloride on the surface of the pharmaceutical equipment were determined by the degree of inhibition of the enzymatic reaction assessed by the unreacted residue of the substrate of the biochemical reaction, such as acetylcholine. The residual quantities of acetylcholine in the reaction mixture was determined by the kinetic photometric method by the indicator reaction of p-phenetidine oxidation with peracetic acid (formed during the auxiliary perhydrolysis reaction when adding an excess of hydrogen peroxide to the reaction mixture) in the way of registering the light absorbance of the resulting reaction product – azoxifenetole (λmax = 358 nm) for a definite period of time.Conclusions. The enzymatic kinetic photometric procedure has been developed to determine the residual quantities of dequalinium chloride on the surface of the pharmaceutical equipment after its cleaning. The procedure developed has been validated by such parameters as linearity, accuracy, precision and the limit of quantificationЦель. Разработка и валидация новой энзимной кинетико-фотометрической методики анализа деквалиния хлорида, основанной на использовании реакции ферментного гидролиза ацетилхолина, для определения остаточных количеств деквалиния хлорида при проведении контроля полноты очистки фармацевтического оборудования.Результаты и обсуждение. Установлены оптимальные условия протекания энзимной реакции – порядок смешивания и концентрации ацетилхолина (0,05 мг/мл), холинэстеразы (0,4 мг/мл), пероксида водорода (10 %) и п-фенетидина (1 %), время выдерживания реакционной смеси (20 мин), рН среды (8,35), влияние природы буферного раствора. Проведена валидация разработанной методики – предложен диапазон применения методики (40–160 % в нормализованных координатах, за 100 % взята максимально допустимая концентрация деквалиния хлорида в смывах с фармацевтического оборудования хcrit = 0,5 мкг/мл), количество концентрационных уровней (n = 7) и порядок их расположения внутри диапазона применения, с учетом чего рассчитана максимально допустимая неопределенность методики (maxΔх = 3,05 %) и, соответственно, критерии приемлемости параметров линейной зависимости, систематической и случайной погрешностей. Показано, что валидационные характеристики разработанной методики соответствуют рассчитанным критериям приемлемости. Установлена степень экстракции деквалиния хлорида из свабов со смывом с фармацевтического оборудования.Экспериментальная часть. Определение остаточных количеств деквалиния хлорида на поверхности фармацевтического оборудования определяли по степени ингибирования энзимной реакции, которую оценивали по непрореагировавшему остатку субстрата биохимической реакции – ацетилхолина. Определение остаточного количества ацетилхолина в реакционной смеси выполняли кинетико-фотометрическим методом по индикаторной реакции окисления n-фенетидина перуксусной кислотой (образуется в ходе вспомогательной реакции пергидролиза при добавлении к реакционной смеси избытка пероксида водорода), регистрируя светопоглощение образующегося продукта реакции – азоксифенетола (λmax = 358 нм) в течение определенного периода времени.Выводы. Разработана энзимная кинетико-фотометрическая методика определения остаточных количеств деквалиния хлорида на поверхности фармацевтического оборудования после его очистки. Проведена валидация разработанной методики по таким параметрам, как линейность, правильность, прецизионность и предел количественного определения.Мета. Розробка та валідація нової ензимної кінетико-фотометричної методики аналізу деквалінію хлориду, що ґрунтується на використанні реакції ферментного гідролізу ацетилхоліну, для визначення залишкових кількостей деквалінію хлориду при здійсненні контролю повноти очищення фармацевтичного обладнання.Результати та обговорення. Встановлені оптимальні умови перебігу ензимної реакції – порядок змішування та концентрації ацетилхоліну (0,05 мг/мл), холінестерази (0,4 мг/мл), водню пероксиду (10 %) та п-фенетидину (1 %), час витримування реакційної суміші (20 хв), рН середовища (8,35), вплив природи буферного розчину. Проведено валідацію розробленої методики – запропоновано діапазон застосування методики (40–160 % в нормалізованих координатах, за 100 % обрано максимально допустиму концентрацію деквалінію хлориду в змивах з фармацевтичного обладнання хcrit = 0,5 мкг/мл), кількість концентраційних рівнів (n = 7) та порядок їх розташування всередині діапазону застосування, з урахуванням чого розраховано максимально допустиму невизначеність методики (maxΔx = 3,05 %) і, відповідно, критерії прийнятності параметрів лінійної залежності, систематичної та випадкової похибок. Показано, що валідаційні характеристики розробленої методики відповідають розрахованим критеріям прийнятності. Встановлено ступінь екстракції деквалінію хлориду зі свабу зі змивом з фармацевтичного обладнання.Експериментальна частина. Визначення залишкових кількостей деквалінію хлориду на поверхні фармацевтичного обладнання визначали за ступенем інгібування ензимної реакції, який оцінювали за залишком субстрату біохімічної реакції – ацетилхоліну, що не прореагував. Визначення залишкової кількості ацетилхоліну в реакційній суміші виконували кінетико-фотометричним методом за індикаторною реакцією окиснення n-фенетидину надацетатною кислотою (утворюється під час допоміжної реакції пергідролізу при додаванні до реакційної суміші надлишку водню пероксиду), реєструючи світлопоглинання утворюваного продукту реакції – азоксифенетолу (λmax = 358 нм) впродовж певного періоду часу.Висновки. Розроблено ензимну кінетико-фотометричну методику визначення залишкових кількостей деквалінію хлориду на поверхні фармацевтичного обладнання після його очищення. Проведено валідацію розробленої методики за такими параметрами, як лінійність, правильність, прецизійність та межа кількісного визначення

Кінетико-спектрофотометричний метод визначення азлоциліну у розчинах

Aim. To develop the method for the quantitative determination of azlocillin.Materials and methods. The study object was Securopen® – a powder of azlocillin (Azl) sodium in vials for preparation of the solution for injections (Azlocillin, 1.0 g). Peroxomonosulfate acid as triple potassium salt 2КНSO5 ∙ КНSO4 ∙ K2SO4 (Oxone®) of “extra pure” qualification was used as an oxidant.Results and discussion. The kinetics of the conjugated reactions of S-oxidation and perhydrolysis of Azlocillin (Azl) with potassium peroxomonosulfate in the alkaline medium has been studied by the increase of the forming product light absorbance at 275 nm. The conditions have been optimized, and the procedure of the quantitative analysis of Azl by the kinetic spectrophotometric method has been developed using potassium peroxomonosulfate as a reagent. RSD = 2.02 %.Conclusions. The results of the drug analysis obtained by the developed and standard methods are in good agreement with each other; δ = +0.49 %. Цель. Целью данной работы была разработка методики количественного определения азлоциллина.Материалы и методы. Объектом исследования был Securopen®– порошок натрия азлоциллина во флаконах для приготовления раствора для инъекций (Азлоциллин 1,0 г). Как окислитель использовали пероксомоносульфатную кислоту в виде тройной калиевой соли 2КНSO5 ∙ КНSO4 ∙ K2SO4 квалификации “extra pure” (Oxone®).Результаты и их обсуждение. Изучена кинетика сопряженных реакций S-оксидирования и пергидролиза азлоциллина с пероксомоносульфатом калия в щелочной среде по светопоглощению образующегося продукта при 275 нм. Оптимизированы условия и разработана методика количественного определения азлоциллина кинетическим методом с использованием пероксомоносульфата калия. RSD = 2,02 %.Выводы. Результаты анализа препарата, полученные с помощью разработанной и стандартной методиками, хорошо согласуются между собой; δ = +0,49 %.Мета. Метою даної роботи була розробка методики кількісного визначення азлоциліну.Матеріали та методи. Об’єктом дослідження був Securopen® – порошок натрію азлоциліну у флаконах для приготування розчину для ін’єкцій (Азлоцилін 1,0 г). Як окисник використовували пероксомоносульфатну кислоту у вигляді потрійної калієвої солі 2КНSO5 ∙ КНSO4 ∙ K2SO4 кваліфікації “extra pure” (Oxone®).Результати та їх обговорення. Вивчена кінетика спряжених реакцій S-окиснення та пергідролізу азлоциліну з калію пероксомоносульфатом у лужному середовищі за світлопоглинанням утворюваного продукту при 275 нм. Оптимізовані умови та розроблена методика кількісного визначення азлоциліну кінетичним методом з використанням калію пероксомоносульфату. RSD = 2,02 %.Висновки. Результати аналізу препарату, одержані за новоопрацьованою та чинною методиками, добре узгоджуються між собою; δ = +0,49 %

ЗАСТОСУВАННЯ ДЕРИВАТИЗАЦІЇ ЗА ДОПОМОГОЮ ПЕРОКСОКИСЛОТНОГО ОКИСНЕННЯ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОХІДНИХ ФЕНТІАЗИНУ МЕТОДОМ НЕПРЯМОЇ СПЕКТРОФОТОМЕТРІЇ (ОГЛЯД)

The present article reviews the current state of the UV-spectroscopy method in the pharmaceutical analysis of phenothiazine derivatives. There are three main areas of applied research using UV VIS spectrophotometry in pharmaceutical analysis: quantitative determination of the concentration of organic substances by their own light absorption; resolving the issues of quality control and standardization of medicinal products using UV VIS spectrophotometry; elaboration and improvement of techniques for processing spectral curves, obtaining from them more complete information about the properties of substances. The peculiarities of determination of pharmaceutical substances in various drugs and the problems associated with the use of the chemical reactions prior to UV VIS spectrophotometric measurements are considered. This review article presents the fundamentals for the beginner and, for the expert, discusses quantitative analysis problems. The review of the UV VIS spectrophotometric methods for determination of the main type of pharmaseuticals, such as phenothiazine derivatives is given. The main attention is focused on the achievements of the last decade. The example of piperidine and piperazine derivatives of phenothiazine shows the advantages of using Oxone and diperoxydicarboxylic acids as derivatization reagents for the production of sulfoxides of the corresponding phenothiazines for selective and highly sensitive quantitative determination of them in some pharmaseuticals by UV VIS spectrophotometry.У даній роботі оглянуто сучасний стан застосування методу УФ-ВИД спектроскопії у фармацевтичному аналізі похідних фентіазину. Розглянуто особливості визначення лікарських речовин у різних препаратах і проблем, які пов›язані з використанням хімічних реакцій перед спектрофотометричними вимірюваннями. Наведено огляд методів спектрофотометричного визначення основних сімейств лікарських препаратів похідних фентіазину, а основну увагу сфокусовано на досягненнях останнього десятиліття. На прикладі піперидинових та піперазинових похідних фентіазину показані переваги застосування Оксону та дипероксидикарбонових кислот як дериватизаційних реагентів для добування сульфоксидів відповідних фентіазинів для здійснення вибіркового та високочутливого кількісного визначення їх у лікарських препаратах методом непрямої спектрофотометрії

Кількісне визначення гідрогенпероксомоносульфату калію у дезінфекційному засобі «Екоцид С» методом вольтамперометрії

The electrochemical behaviour of potassium hydrogenperoxomonosulfate (KHSO5) in the presence of sodium dodecylbenzenesulfonate (SDBS) has been studied using cathodic voltammetry at the carbositall electrode as indicating in the potential range of +1.0…–1.2 V (the reference electrode Ag, AgCl/KСl(sat)) (Ep = +0.3 V). It has been experimentally proven that the height of KHSO5 reduction peak decreases and the potential of the reduction peak is shifted toward more electronegative values with increasing of the background electrolyte pH from 0.80 to 7.17. The maximum peak (Ip) occurs at a pH of approximately 0.8 and at a pH around 5 the analytical signal almost disappears. The effect of pH on the peak potential (Ep) shows the following: when the pH value increases in the interval from 0.8 to 2, Ep remains almost constant, but Ep decreases sharply to the negative value with pH increasing over 2. It has been experimentally proven that SDBS leads to increase of the current peak and the peak potential shifts to the more electropositive side (+0.25→ +0.3V). The influence of the present SDBS has been examined. The current peak increases with the concentration of the surfactant up to 1.2×10–3 mol L–1 and then stays almost constant with the increase in the concentration of SDBS above 3.0×10–3 mol L–1. The linear relationship was observed in the KHSO5 concentration range of (1.8–9.0)×10–5 mol L–1, the calibration curve equation was Iр = (4.3±1.1)×104 с (r = 0.998). When determining KHSO5 in the test solution of “Ecocid S” disinfectant with the concentrations of 4.65×10–5, 6.20×10–5 and 7.75×10–5 mol L–1) the RSDs were 0.025, 0.023 and 0.021, respectively (δ = –0.64 ... +0.16%); LOD = 6.50×10–6 mol L–1, LOQ = 2.17×10–5 mol L–1.Методом катодной вольтамперометрии с использованием как индикаторного углеситаллового электрода изучено электрохимическое поведение гидрогенпероксомоносульфата калия (KHSO5) в присутствии поверхностно-активного вещества додецилбензенсульфоната натрия (NaДБС) на фоне 0,2 моль/л раствора KHSO4 в интервале потенциалов Е = +1,0… –1,2 В(отн. нас. ХСЕ) (Eп = +0,3 В). Было установлено, что при увеличении рН среды фонового электролита от 0,80 до 7,17 высота пика восстановления KHSO5 уменьшается, а потенциал пика восстановления сдвигается в сторону более электроотрицательных значений, причем при рН около 5 аналитический сигнал практически исчезает. Максимальный пик (Iп) наблюдался при pH 0,8-2, а также в этих условиях потенциал пика практически не изменяется. Экспериментально установлено, что NaДБС, который входит в состав исследуемого средства, приводит к увеличению силы тока в максимуме пика и сдвигает потенциал пика в более электроположительную сторону (+0,25→+0,3 В). Изучение влияния концентрации NaДБС на высоту пика восстановления KHSO5 показало, что при увеличении концентрации NaДБС до 1,2∙10–3 моль/л высота пика стремительно увеличивается, а при достижении 3,0∙10–3 моль/л остается практически неизменной. Линейная зависимость наблюдалась в диапазоне концентраций KHSO5 (1,8-9,0)∙10–5 моль/л, уравнение градуировочного графика: Iп = (4,3±1,1)·104 с (r = 0,998). При определении KHSO5 в растворах дезинфицирующего средства «Экоцид С» с концентрациями 4,65∙10–5, 6,20∙10–5 и 7,75∙10–5 моль/л относительное стандартное отклонение (RSD) составило 0,025, 0,023 и 0,021 соответственно (δ = –0,64…+0,16 %); LOD = 6,50·10–6 моль/л, LOQ = 2,17·10–5 моль/л.Методом катодної вольтамперометрії з використанням як індикаторного вуглеситалового електрода вивчено електрохімічну поведінку калію гідрогенпероксомоносульфату (KHSO5) у присутності поверхнево-активної речовини натрію додецилбензенсульфонату (NaДБС) нафоні 0,2 моль/л розчину KHSO4 в інтервалі потенціалів Е = +1,0… –1,2 В (відн. нас. ХСЕ) (Eп = +0,3 В). Було встановлено, що зі збільшенням рН середовища фонового електроліту від 0,80 до 7,17 висота піку відновлення KHSO5 зменшується, а потенціал піку відновлення зсувається у бік більш електронегативних значень, причому при рН біля 5 аналітичний сигнал практично зникає. Максимальний пік (Iп) спостерігався при pH 0,8-2, а також за цих умов потенціал піку практично не змінювався. Експериментально встановлено, що NaДБС, котрий входить до складу випробовуваного засобу, призводить до збільшення сили струму у максимумі піку та зсуває потенціал піку у більш електропозитивний бік (+0,25→+0,3 В). Вивчення впливу концентрації NaДБС на висоту піку відновлення KHSO5 показало, що при зростанні концентрації NaДБС до 1,2∙10–3 моль/л висота піку стрімко зростає, а при досягненні 3,0∙10–3 моль/л залишається практично незмінною. Лінійна залежність спостерігалася у діапазоні концентрацій KHSO5 (1,8-9,0)∙10–5 моль/л, рівняння градуювального графіка: Iп = (4,3±1,1)·104с (r = 0,998). При визначенні KHSO5 у розчинах дезінфекційного засобу «Екоцид С» з концентраціями 4,65∙10–5, 6,20∙10–5 і 7,75∙10–5 моль/л RSD дорівнювало 0,025, 0,023 та 0,021, відповідно (δ = –0,64...+0,16%); LOD = 6,50·10–6 моль/л, LOQ = 2,17·10–5 моль/л

Розробка кінетико-спектрофотометричної методики кількісного визначення зопіклону в таблетках за реакцією пергідролізу

A simple and express method for the quantitative determination of zopiclone in model solutions of the substance and in “Zopiclone” tablets, 7.5 mg, by the kinetic-spectrophotometric method according to 3,3’,5,5’-tetramethylbenzidine oxidation has been developed. It is based on the system of two coupled reaction: 4-methyl-1-piperazineperoxycarboxylic acid generated in zopiclone perhydrolysis reacts with the excess of hydrogen peroxide in the weak alkaline medium with formation of coloured 3,3’,5,5’-tetramethyldiphenylquinone diimine (λmax = 420 nm, рН = 8.4). The reaction is performed spectrophotometrically by measuring the rate of change of the absorbance at 420 nm. The method was used for constructing the calibration graph. The initial rate of the reaction was obtained from the linear site of the slope of the initial tangent to the absorbance-time curve. In the pH range of 8.2-8.5 the rate of the coloured product formation becomes maximum. The calibration graph for zopiclone has a linear dependence in the range of 6-36 mg/l with the limit of detection (LOD) and quantitation (LOQ) of 1.81 and 6.04 mg/l, respectively. For five determinations of 18, 24 and 30 mg/l of zopiclone RSD is 1.81, 1.46 and 1.69%, respectively. The analytical performance of the method was validated statistically with respect to LOD, LOQ, accuracy, precision and linearity for zopiclone estimation in a pure substance and the results were satisfactory. “Zopiclone” tablets compared to the reference method contain 99.83±1.19% of C17H17ClN6O3 (RSD = 0.96% , δ = -0.17%). The assay of zopiclone in the presence of its hydrolysis products without preliminary separation is an important advantage of the method.Разработана простая и экспрессная методика количественного определения зопиклона в модельных растворах субстанции и таблетках «Зопиклон» 7,5 мг кинетико-спектрофотометрическим методом по индикаторной реакции окисления 3,3’,5,5’-тетраметилбензидина. В основу ее положена система двух сопряженных реакций: генерированная в реакции пергидролиза зопиклона 4-метил-1-пиперазинпероксикарбоновая кислота реагирует с индикаторным веществом с образованием окрашенного 3,3’,5,5’-тетраметилдифенохинондиимина, λmax = 420 нм при рН = 8,4, по светопоглощению которого и осуществляют определение. Тангенс наклона линейного участка (3-10 мин) зависимости роста поглощения во времени был принят как условная начальная скорость реакции. Максимальная скорость образования 3,3’,5,5’-тетраметилдифенохинондиимина наблюдалась в интервале рН 8,2-8,5. Градуировочный график линейный в пределах 6-36 мкг/мл. Предел обнаружения и количественного определения составляет 1,81 и 6,04 мкг/мл соответственно. Для пятикратных определений 18, 24 и 30 мкг/мл зопиклона RSD составляет 1,81, 1,46 и 1,69% соответственно. Осуществлена валидация аналитической методики по критериям предела обнаружения, предела количественного определения, правильности, сходимости и линейности при определении зопиклона в субстанции. Содержание действующего вещества в таблетках «Зопиклон» 7,5 мг в сравнении с найденным его значеним по действующей МКК составляет 99,83±1,19% (RSD = 0,96%, δ = -0,17%). Важным преимуществом, которое выгодно отличает разработанную методику, является возможность определения содержания склонного к гидролитическому разложению препарата в присутствии продуктов его гидролиза без предварительного разделения.Розроблена проста за апаратурним оформленням та експресна методика кількісного визначення зопіклону у модельних розчинах субстанції і таблетках «Зопіклон» по 7,5 мг кінетико-спектрофотометричним методом за індикаторною реакцією окиснення 3,3’,5,5’-тетраметилбензидину. В її основу покладено систему двох спряжених реакцій: генерована в реакції пергідролізу (з надлишком гідрогену пероксиду) зопіклону 4-метил-1-піперазинпероксикарбонова кислота реагує з індикаторною речовиною з утворенням забарвленого 3,3’,5,5’-тетраметилдифенохінондііміну, λmax=420 нм при рН=8,4, за світловбиранням якого і здійснюють визначення. Тангенс нахилу лінійної ділянки (3-10 хв) залежності зростання поглинання у часі було взято за умовну початкову швидкість реакції. Максимальна швидкість утворення 3,3’,5,5’-тетраметилдифенохінондііміну спостерігалась в інтервалі рН 8,2-8,5. Градуювальний графік лінійний в межах 6-36 мкг/мл. Межа виявлення та кількісного визначення становить 1,81 та 6,04 мкг/мл відповідно. Для п’ятиразових визначень 18, 24 і 30 мкг/мл зопіклону RSD становить 1,81, 1,46 і 1,69% відповідно. Здійснена валідація аналітичної методики за критеріями МВ, МКВ, правильності, збіжності і лінійності при визначенні зопіклону у субстанції. Вміст діючої речовини у таблетках «Зопіклон» по 7,5 мг у порівнянні зі знайденним його значенням за чинною МКЯ становить 99,83±1,19% (RSD = 0,96%, δ = -0,17%). Важливою перевагою, яка вигідно відрізняє новоопрацьовану методику, є можливість здійснення визначення вмісту схильного до гідролітичного розкладення препарату в присутності продуктів його гідролізу без попереднього розділення

Кількісне визначення гідрогенпероксомоносульфату калію у дезінфекційному засобі «Екоцид С» методом вольтамперометрії

The electrochemical behaviour of potassium hydrogenperoxomonosulfate (KHSO5) in the presence of sodium dodecylbenzenesulfonate (SDBS) has been studied using cathodic voltammetry at the carbositall electrode as indicating in the potential range of +1.0…–1.2 V (the reference electrode Ag, AgCl/KСl(sat)) (Ep = +0.3 V). It has been experimentally proven that the height of KHSO5 reduction peak decreases and the potential of the reduction peak is shifted toward more electronegative values with increasing of the background electrolyte pH from 0.80 to 7.17. The maximum peak (Ip) occurs at a pH of approximately 0.8 and at a pH around 5 the analytical signal almost disappears. The effect of pH on the peak potential (Ep) shows the following: when the pH value increases in the interval from 0.8 to 2, Ep remains almost constant, but Ep decreases sharply to the negative value with pH increasing over 2. It has been experimentally proven that SDBS leads to increase of the current peak and the peak potential shifts to the more electropositive side (+0.25→ +0.3V). The influence of the present SDBS has been examined. The current peak increases with the concentration of the surfactant up to 1.2×10–3 mol L–1 and then stays almost constant with the increase in the concentration of SDBS above 3.0×10–3 mol L–1. The linear relationship was observed in the KHSO5 concentration range of (1.8–9.0)×10–5 mol L–1, the calibration curve equation was Iр = (4.3±1.1)×104 с (r = 0.998). When determining KHSO5 in the test solution of “Ecocid S” disinfectant with the concentrations of 4.65×10–5, 6.20×10–5 and 7.75×10–5 mol L–1) the RSDs were 0.025, 0.023 and 0.021, respectively (δ = –0.64 ... +0.16%); LOD = 6.50×10–6 mol L–1, LOQ = 2.17×10–5 mol L–1.Методом катодной вольтамперометрии с использованием как индикаторного углеситаллового электрода изучено электрохимическое поведение гидрогенпероксомоносульфата калия (KHSO5) в присутствии поверхностно-активного вещества додецилбензенсульфоната натрия (NaДБС) на фоне 0,2 моль/л раствора KHSO4 в интервале потенциалов Е = +1,0… –1,2 В(отн. нас. ХСЕ) (Eп = +0,3 В). Было установлено, что при увеличении рН среды фонового электролита от 0,80 до 7,17 высота пика восстановления KHSO5 уменьшается, а потенциал пика восстановления сдвигается в сторону более электроотрицательных значений, причем при рН около 5 аналитический сигнал практически исчезает. Максимальный пик (Iп) наблюдался при pH 0,8-2, а также в этих условиях потенциал пика практически не изменяется. Экспериментально установлено, что NaДБС, который входит в состав исследуемого средства, приводит к увеличению силы тока в максимуме пика и сдвигает потенциал пика в более электроположительную сторону (+0,25→+0,3 В). Изучение влияния концентрации NaДБС на высоту пика восстановления KHSO5 показало, что при увеличении концентрации NaДБС до 1,2∙10–3 моль/л высота пика стремительно увеличивается, а при достижении 3,0∙10–3 моль/л остается практически неизменной. Линейная зависимость наблюдалась в диапазоне концентраций KHSO5 (1,8-9,0)∙10–5 моль/л, уравнение градуировочного графика: Iп = (4,3±1,1)·104 с (r = 0,998). При определении KHSO5 в растворах дезинфицирующего средства «Экоцид С» с концентрациями 4,65∙10–5, 6,20∙10–5 и 7,75∙10–5 моль/л относительное стандартное отклонение (RSD) составило 0,025, 0,023 и 0,021 соответственно (δ = –0,64…+0,16 %); LOD = 6,50·10–6 моль/л, LOQ = 2,17·10–5 моль/л.Методом катодної вольтамперометрії з використанням як індикаторного вуглеситалового електрода вивчено електрохімічну поведінку калію гідрогенпероксомоносульфату (KHSO5) у присутності поверхнево-активної речовини натрію додецилбензенсульфонату (NaДБС) нафоні 0,2 моль/л розчину KHSO4 в інтервалі потенціалів Е = +1,0… –1,2 В (відн. нас. ХСЕ) (Eп = +0,3 В). Було встановлено, що зі збільшенням рН середовища фонового електроліту від 0,80 до 7,17 висота піку відновлення KHSO5 зменшується, а потенціал піку відновлення зсувається у бік більш електронегативних значень, причому при рН біля 5 аналітичний сигнал практично зникає. Максимальний пік (Iп) спостерігався при pH 0,8-2, а також за цих умов потенціал піку практично не змінювався. Експериментально встановлено, що NaДБС, котрий входить до складу випробовуваного засобу, призводить до збільшення сили струму у максимумі піку та зсуває потенціал піку у більш електропозитивний бік (+0,25→+0,3 В). Вивчення впливу концентрації NaДБС на висоту піку відновлення KHSO5 показало, що при зростанні концентрації NaДБС до 1,2∙10–3 моль/л висота піку стрімко зростає, а при досягненні 3,0∙10–3 моль/л залишається практично незмінною. Лінійна залежність спостерігалася у діапазоні концентрацій KHSO5 (1,8-9,0)∙10–5 моль/л, рівняння градуювального графіка: Iп = (4,3±1,1)·104с (r = 0,998). При визначенні KHSO5 у розчинах дезінфекційного засобу «Екоцид С» з концентраціями 4,65∙10–5, 6,20∙10–5 і 7,75∙10–5 моль/л RSD дорівнювало 0,025, 0,023 та 0,021, відповідно (δ = –0,64...+0,16%); LOD = 6,50·10–6 моль/л, LOQ = 2,17·10–5 моль/л