Телерепортаж: аудиовизуальный тип текста на занятиях иностранного языка

In diesem Artikel wird kurz auf den Begriff der audiovisuellen Medien und Texte eingegangen und ihre Relevanz sowie ihr Mehrwert für die Entwicklung des Hör-Seh-Verstehens aufgeklärt. Des Weiteren werden die Merkmale und die Gestaltung der Fernsehreportage als einer audiovisuellen Textsorte im Rückblick auf Fremdsprachenunterricht diskutiert.This article discusses the concept of audiovisual media and audiovisual texts, elaborates on their role and meaning for the development of audiovisual skills. Furthermore, it considers the peculiarities of the TV spots, one of the kinds of audiovisual media texts, and its design in the light of learning of foreign languages.В даной статте рассматриваеться вопрос аудиовизуальных медиа и текстов, конкретизируеться их роль и значение для развития аудиовизуальной компетенции. Сквозь призму изучения иностранных языков дискутируються особенности и оформление телерепортажа как одного из подвидов аудиовизуальных медиатекстов

Multimodal Interaction in a Foreign Language Class at Higher Education Institutions of Ukraine

In the current study, multimodal interaction is based on the mutual integration of understanding of multimodality in philological and pedagogical perspectives. The purpose of the article was to analyze and compare the results of learning a foreign language (German) for professional purposes (German for Economists) with an emphasis on multimodal interaction and without it (in a way of traditional language learning with a predominance of classical methods of classroom and extracurricular activities)

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ВИЗНАЧЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ, ЗАГАЛЬНОКУЛЬТУРНОЇ, СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ, КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ, ПОЛІКУЛЬТУРНОЇ ТА КРОС-КУЛЬТУРНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Cultural diversity and cultural pluralism are integral components of a competent approach to training a qualified specialist in the modern educational process that allows effective interaction in the process of the cross- and intercultural communication. In this context, active expansion received close in meaning, but different in their essence and purpose concepts, namely: common cultural, sociocultural, culturological, multicultural, cross-cultural and cultural competencies. The article presents a comparative analysis of these terms, taking into account aspects crucial for their differentiation and important for the contextual application. To synthesize the scientific thought of the work, the recent years' sources in the field of competent interrelations of individuals and groups of different cultures were thoroughly analyzed, the said concepts of competence were separated from each other depending on the sphere of application. Each of the competencies identifies the knowledge, skills and experience, as well as the personal characteristics of an individual, the acquisition and development of which are essential for the formation of one or another competence of modern specialist in the light of globalization processes. It should be emphasized that cultural competence comes in the form of meta- competence as a conditionally sufficient measure of socialization and interculturalism of an individual. This allows them to independently understand and freely use at their discretion all the acquired competencies and skills concerning socio-cultural and social, institutional and conventional norms and regulators of behaviour in the process of mobile social communication, including in different languages. Identifying the different aspects of the mentioned competencies will allow us to differentiate the stated terms in the context of the educational process reformation in Ukraine and the qualified training of future specialists. Summarizing the results of the study, the article highlights the distinctive features of competencies, and the meaningful definitions emphasize their essence: Common cultural competence is based on the knowledge of the characteristics of the society culture, implies the possession of communication skills adopted in a particular society and as a key competence includes sociocultural and culturological competencies. Interpersonal interaction with the representatives of another culture reflects a level of intercultural competence, also called "intercultural and communicative competence". Multicultural competence allows finding those behaviours that promote mutual trust and effective interethnic interaction, eliminate intolerant attitude towards people of different skin colour, different language, culture or other values. Cross-Cultural competence implies an awareness of the differences (ideological, ceremonial, cult or traditional ones) inherent in a particular culture.Розглянуто культурне розмаїття та культурний плюралізм як інтегративні складники компетентнісного підходу в сучасному освітньому процесі підготовки фахівця, як необхідну умову ефективної взаємодії в процесі крос-культурної та міжкультурної комунікації. У цьому контексті активного поширення набули близькі за значенням, проте відмінні за своєю суттю і метою застосування поняття: загальнокультурна, соціокультурна, культурологічна, полікультурна, крос-культурна та культурна компетентність. Подано розгорнутий порівняльний аналіз зазначених термінів з урахуванням ключових аспектів для їх диференціювання та відповідного контекстуального вживання. З метою синтезу наукової думки проаналізовано джерельну базу останніх років у царині компетентнісних взаємостосунків окремих осіб та груп різних культур, розмежовано поняття компетентностей залежно від їх смислу та сфери вживання. У кожній з компетентностей вичленено знання, вміння і досвід, а також особистісні характеристики людини, набуття та розвиток яких є основними для формування тої чи іншої компетентності у сучасного фахівця з урахуванням світових глобалізаційних процесів Визначення відмінних аспектів вказаних компетентностей дозволить чітко диференціювати вказані терміни у контексті реформування освітнього процесу в Україні та кваліфікованої підготовки майбутніх фахівців. Відзначено, що саме культурна компетентність постає у формі базової компетентності фахівця як умовно достатня міра його соціалізованості та інтеркультурованості. Цим зумовлена потреба її ширшого вивчення та аналізу в процесі  професійної підготовки кваліфікованих спеціалістів

Application of the Research Approach to Teaching Future Translators in Higher Educational Institutions

The aim of the study was to experimentally implement the concept of teaching translation in the system of higher linguistic education using a research approach. The pedagogical experiment was conducted to test the effectiveness of the research approach in teaching future translators. The aim was achieved through the following methods: pedagogical experiment, Mehrabian Achievement Motivation Test; determining competence level in accordance with the criteria (low, medium, high). Wilcoxon test, McNimar’s test, χ2 (chi-squared test) were used to process statistical data. The introduction of pedagogical conditions in the experimental group resulted in decreasing low level of knowledge from 34% to 28%, while the high level rose from 8% to 26%. The indicators of the control group changed slightly. The experiment showed that the average number of correctly completed final test assignments by experimental group students was 2.66 more than in the control group, and the variance in the number of correctly completed assignments in the experimental group as a whole was 1.76 less than in the control group. The analysis of the data obtained demonstrates the effectiveness of implementing a research approach in teaching future translators. The respondents from the experimental group showed a higher relative level of professional competencies when compared with the respondents who were taught by common curriculum. Further research will focus on finding effective models for combining different innovative methods of teaching future translators