An Exploratory Research of the Potential Strategic Benefits of Specialising in Riesling Grape: A Case Study from the Niagara Wine Region

Abstract The main purpose of this paper is to evaluate the current business strategy of the Niagara wine region and to explore the potential of the Niagara wine region to specialise in Riesling grape variety. Questionnaires were administered to a range of different types of experts with a specialty in wine. Quantitative data from the Liquor Control Board of Ontario supplemented the core interviews. The results of this study indicate that differentiation through specialisation is the best strategy to develop the Niagara wine region. However, the structure of the wine industry encourages wineries to produce a vast array of grape varieties to cater to the needs of the domestic market. This has resulted in a loss of identity for the region. Though because Niagara Riesling is differentiable, world class, the most consistently awarded grape and unreproducible elsewhere, it is the prime candidate to become the representative grape for the region. By developing the Niagara style of Riesling and focusing on exporting small amounts of the variety, the region would benefit by developing an identity and increasing consumer confidence and sales. Keyword

СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ПАТОГЕНЕЗ ЕКСТРАГЕНІТАЛЬНОГО ЕНДОМЕТРІОЗУ (Огляд літератури)

SUMMARY. Endometriosis is a chronic benign hormone-dependent condition in which endometrium spreads and grows outside the uterine mucosa, with identical to eutopic endometrium morphological and functional properties. This review is dedicated to modern view on pathogenesis of extragenital endometriosis. The article presents both the theory of etiology and pathogenesis of this pathology and possible mechanisms that can potentially be considered as the key to pathogenetic therapy. Endometriosis is detected in 50 % of women with dysmenorrhea, in 50–80 % of patients with chronic pelvic pain and in 25–40 % of women with infertility, and in the structure of gynecological disease, endometriosis ranks third after inflammatory processes and uterine fibroids. Сonsidering the not-too-high effectiveness of treatment, a significant percentage of recurrence of the disease, the issue of updating views on pathogenetic mechanisms in order to optimize the therapeutic endometriosis tactic still remains relevant. The aim – to conduct the literature analysis in order to identify contemporary views on the pathogenesis of extragenital endometriosis and possible points of application in the development of targeted therapy. Conclusions. The most widely accepted theory of pathogenesis of endometriosis is the theory of retrospective menstruation of Sampson. This theory suggests that viable fragments of the endometrial tissue disintegrate into the peritoneal cavity or into the pelvic organs. The most probable evolution of this theory should be the theory of angiogenesis on the background of immune dysfunction, which contributes to the primary implantation of endometrioid ectopic and their subsequent development. Modern literature points to the role of angiogenesis in the formation and development of lesions, but at the same time, there is an immune dysfunction, which probably leads to the predominance of angiogenic factors locally.РЕЗЮМЕ. Эндометриоз – это хроническое доброкачественное гормонозависимое состояние, при котором за пределами слизистой оболочки матки происходит разрастание ткани, по морфологическим и функциональным свойствам идентичной эндометрию. Приведены данные обзора литературы, посвященные современным взглядам относительно патогенеза экстрагенитального эндометриоза. В статье приведены как теории этиологии и патогенеза данной патологии, так и возможные механизмы, которые могут рассматриваться как ключ к патогенетической терапии. Эндометриоз обнаруживают у 50 % женщин с дисменореей, у 50–80 % пациенток с хронической тазовой болью и у 25–40 % женщин с бесплодием, а в структуре гинекологической заболеваемости эндометриоз занимает третье место после воспалительных процессов и миомы матки. Учитывая не слишком высокую эффективность лечения, значительный процент рецидивов заболевания вопрос актуализации взглядов на патогенетические механизмы с целью оптимизации лечебной тактики эндометриоза до сих пор остается актуальным. Цель – провести анализ литературы с целью выявления современных взглядов относительно патогенеза екстрагениатльного эндометриоза и возможных точек приложения при разработке таргетной терапии. Выводы. Наиболее широко принятой теорией патогенеза эндометриоза является теория ретроградной менструации Сэмпсона. Данная теория предполагает, что жизнеспособные фрагменты эндометрия ткани дисеминируються в перитонеальную полость или в органы малого таза. Наиболее вероятным эволюционированием данной теории следует считать теорию ангиогенеза на фоне иммунной дисфункции, которая способствует первичной имплантации эндометриоидных эктопий и их дальнейшему развитию. Современные данные литературы ставят во главу угла роль ангиогенеза в становлении и развитии поражений, в то же время имеет место иммунная дисфункция, которая, вероятно, приводит к преобладанию ангиогенных факторов локально.РЕЗЮМЕ. Ендометріоз – це хронічний доброякісний гормонозалежний стан, при якому за межами слизової оболонки матки відбувається розростання тканини, за морфологічними та функціональними властивостями ідентичної ендометрію. Наведені дані огляду літератури присвячені сучасним поглядам на патогенез екстрагенітального ендометріозу. В статті висвітлені теорії щодо етіології та патогенезу цієї патології, а також описані можливі механізми, які потенційно можна розглядати як ключ до патогенетичної терапії. Ендометріоз виявляють у 50 % жінок з дисменореєю, у 50–80 % пацієнток із хронічним тазовим болем та у 25–40 % жінок із безпліддям, а в структурі гінекологічної захворюваності ендометріоз посідає третє місце після запальних процесів та міоми матки. Враховуючи не надто високу ефективність лікування та значний відсоток рецидивування захворювання питання актуалізації поглядів на патогенетичні механізми з метою оптимізації лікувальної тактики ендометріозу й досі залишається актуальним. Мета – провести аналіз літератури з метою виявлення сучасних поглядів щодо патогенезу екстрагеніатльного ендометріозу та можливі точки прикладання при розробці таргетної терапії. Висновки. Найширше прийнятою теорією патогенезу ендометріозу є теорія ретроградної менструації Семпсона. Ця теорія припускає, що життєздатні фрагменти ендометріальної тканини дисемінуються в перитонеальну порожнину або в органи малого таза. Найімовірнішим еволюціонуванням даної теорії слід вважати теорію ангіогенезу на тлі імунної дисфункції, яка сприяє первинній імплантації ендометріоїдних ектопій та їх подальшому розвитку. Сучасні дані літератури ставлять на чільне місце в становленні та розвитку уражень роль ангіогенезу, водночас має місце імунна дисфункція, яка, ймовірно, призводить до переважання ангіогенних факторів локально

Task based profiles of language impairment in Parkinson’s Disease

This study aimed to add to our understanding of language impairment in people with Parkinson's Disease (PwPD). Language difficulties are increasingly reported in PD. However, there are contradictory reports on how they relate to motor and cognitive impairment. In addition, the link between various language deficits or the same deficits across task modalities is not well understood. This lack of understanding impacts on clinicians’ ability to assess and effectively treat language impairment in PD. Our study therefore aimed to investigate language performance across a number of task structures and correlate this performance with cognitive skills, as well as motor and speech performance. The study included 22 German speaking PwPD and 22 matched healthy control participants. 18 participants in each group were cognitively healthy and four had mild cognitive impairment. They performed a number of executive function and language tasks of different complexity and structure. The linguistic investigation focused on grammatical accuracy and complexity, linguistic content as well as articulatory features. There were few cognitive differences between the two groups, with only set-shifting as an executive function being significantly reduced in PwPD, but grammatical error rate was higher in PwPD than in their healthy controls across all language tasks. This was linked to set shifting skills but only for the complex grammar condition, not for more naturalistic language tasks. Furthermore, there was no correlation of language performance across the task levels, i.e. error rates in the structured task did not predict naturalistic performance. Motor and dysarthria severity could not predict language impairment either. This study confirms the presence of language problems in PwPD in the absence of global cognitive impairment or only MCI, and at the same time establishes a task based relationship between the two skills. From a clinical perspective the data indicate that structured tests are unable to accurately predict naturalistic language performance, highlighting the need for functional assessments rather than relying on fast scoring structured tests, at least at early disease stages. In addition, the impact of the individual language difficulties needs to be explored to establish appropriate and effective treatment pathways

Enhanced nicotinic receptor mediated relaxations in gastroesophageal muscle fibers from Barrett\u27s esophagus patients

BACKGROUND: Increased nicotinic receptor mediated relaxation in the gastroesophageal antireflux barrier may be involved in the pathophysiology of reflux. This study is designed to determine whether the defects we previously identified in GERD patients in-vivo are due to abnormalities of the gastric sling, gastric clasp or lower esophageal circular (LEC) muscle fibers. METHODS: Muscle strips from whole stomachs and esophagi were obtained from 16 normal donors and 15 donors with histologically proven Barrett's esophagus. Contractile and relaxant responses of gastric sling, gastric clasp or LEC fibers were determined to increasing concentrations of carbachol and to nicotine after inducing maximal contraction to bethanechol. Muscarinic receptor density was measured using subtype selective immunoprecipitation. KEY RESULTS: Barrett's esophagus gastric sling and LEC fibers have decreased carbachol induced contractions. Barrett's esophagus sling fibers have decreased M(2) muscarinic receptors and LEC fibers have decreased M(3) receptors. Relaxations of all 3 fiber types are greater in Barrett's esophagus specimens to both high carbachol concentrations and to nicotine following bethanechol pre-contraction. The maximal response to bethanechol is greater in Barrett esophagus sling and LEC fibers. CONCLUSIONS & INFERENCES: The increased contractile response to bethanechol in Barrett's specimens indicates that the defect is likely not due to the smooth muscle itself. The enhanced nicotinic receptor mediated response may be involved in greater relaxation of the muscles within the high pressure zone of the gastroesophageal junction during transient lower esophageal sphincter relaxations and during deglutitive inhibition and may be involved in the pathophysiology of gastro esophageal reflux disease

High-Speed Treadmill Running Reduces Systemic Inflammation But Fails as Secondary Intervention For Peripheral Musculoskeletal Discomfort

Click the PDF icon to download the abstract

Osteocondroma intra-raquideo con afectación neurológica

Se presenta el caso de un varón de 16 años con lumbalgia consecutiva a traumatismo vertebral, sin hallazgo s radiológicos, que no mejoraba con tratamient o conservador, y que a las 5 semanas desarrolló un cuadro de paraparesia e incontinencia de esfínteres indicativo de afectación del cono medular. En el estudio mielográfico se objetivó bloqueo completo a nivel de Ll. La tomografía axial mostró una imagen sugestiva de osteocondroma intraraquídeo, que s e confirmó quirúrgicamente . Dos año s tras la intervención, se logró la total recuperación neurológica. Se destaca la rareza de la lesión, la dificultad diagnóstica, y la probable etiología traumática de la tumoración.A 16-year-old man with no improvement of low back pain after vertebral trauma conservatively treated and without radiological findings is presented. Five weeks after trauma, the patient developed paraparesia and fecal and urinary incontinence indicating compression of the medullary conus. A complet e stop of the contrast at Ll level wa s found in the myelographi c study. The CT-Scan showed an image suggesting osteochondroma whic h wa s confirmed a r surgery. Complet e neurogical recover y w a s achieved 2 year s after surgical treatment. The rare character of the lesion, the dificulty for diagnosis and the probable traumatic etiology of this tumor is discussed

ОСОБЛИВОСТІ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ЕНДОМЕТРІОЗУ ПРИ ЗАСТОСУВАННІ АГОНІСТА ДОФАМІНОВИХ РЕЦЕПТОРІВ

Endometriosis is a chronic, benign hormone-dependent condition in which tissue grows outside the uterine mucosa, identical to the morphological and functional properties of uterine endometria. One of the promising areas of conservative treatment of external genital endometriosis is the suppression of angiogenesis by the use of dopamine agonists. The aim – determination of the effectiveness of dopamine agonists on the experimental model of endometriosis on white female rats. Material and Methods. 21 adult non-linear white female rats Rattus Norvegicus Wistar weighing 170–200 g; macroscopic and histological studies of endometriotic lesions. Individuals were randomly divided into a control group (20 rats) and a research group (21 rats). Results and Discussion. When determining the types of lesions, the following data were obtained: in 72.5 %, cystic structures at the sites of autotransplantation implants were not defined or small caruncular structures without signs of development were determined, in 17.5 % cysts with transparent contents at the implant site were determined, and in 10 % cysts were determined with muddy contents. Microscopic examination of endometriotic lesions in a group of animals to which cabergoline was applied showed a flattened glandular secreting epithelium. When conducting a comparative analysis of morphometric parameters in this group compared with the control group of animals, it was determined that the height of epithelial cells (18.06 μm versus 50.01 μm), the height of the secretory pole of epithelial cells (4.83 μm against 16.3 μm) and area of the nuclei (18,71 μm2 versus 76.27 μm2) were significantly less (p<0.0001) than in the control group. On the other hand, the relative density of the nucleus in the experiment group was higher (93.65 versus 84.92) than in the control (p<0.05). Conclusions. The use of cabergoline in rats with induced experimental endometriosis at a dose of 0.03 mg/kg body weight for 14 days resulted in a significant decrease in the formation of cyst-like formations at the site of implants, a decrease in macroscopic size and volume of lesions, a reduction in the size of epithelial cells and their activity.Эндометриоз – это хроническое доброкачественное гормонозависимое состояние, при котором за пределами слизистой оболочки матки происходит разрастание ткани, по морфологическим и функциональным свойствам идентичной эндометрию. Одним из перспективных направлений консервативного лечения наружного генитального эндометриоза является подавление ангионеогенеза путем применения агонистов дофамина. Цель – определение эффективности применения агонистов дофамина на экспериментальной модели эндометриоза на самках белых крыс. Материал и методы. 21 особи половозрелых нелинейных белых крыс Rattus Norvegicus Wistar женского пола массой 170–200 г, макроскопическое и гистологическое исследования эндометриоидных поражений. Особи были рандомизировано поделены на контрольную (20 крыс) и исследовательскую группу (21 крыса). Результаты. При определении типов поражений получены следующие данные: у 72,5 % не определены кистозные структуры в местах аутотрансплантированных имплантов или определены мелкие карункулярные структуры без признаков развития, у 17,5 % определены кисты с прозрачным содержимым на месте имплантов, а у 10 % определены кисты с мутным содержимым. При микроскопическом исследовании эндометриоидных поражений в группе животных, которым применяли каберголин, наблюдали сплющенный железистый секретирующий эпителий. При проведении сравнительного анализа морфометрических показателей у данной группы животных, по сравнению с контрольной, определено, что высота эпителиоцитов (18,06 мкм против 50,01 мкм), высота секреторного полюса эпителиоцитов (4,83 мкм против 16,3 мкм) и площадь ядра (18,71 мкм2 против 76,27 мкм2) были достоверно меньше (p<0,0001), чем в контрольной группе. Зато, относительная плотность ядра в опытной группе была выше (93,65 против 84,92), чем в контроле (p<0,05). Выводы. Применение каберголина у крыс с индуцированным экспериментальным эндометриозом в дозе 0,03 мг/кг массы тела в течение 14 дней привело к достоверному уменьшению образования кистоподобних образований на месте имплантов, уменьшению макроскопических размеров и объема поражений, уменьшению размеров эпителиоцитов и их активности.Ендометріоз – це хронічний доброякісний гормонозалежний стан, при якому за межами слизової оболонки матки відбувається розростання тканини, за морфологічними та функціональними властивостями ідентичної ендометрію. Одним із перспективних напрямків консервативного лікування зовнішнього генітального ендометріозу є пригнічення ангіонеогенезу шляхом застосування агоністів дофаміну. Мета – визначення ефективності застосування агоністів дофаміну на експериментальній моделі ендометріозу на самках білих щурів. Матеріал і методи. 21 особина статевозрілих нелінійних білих щурів Rattus Norvegicus Wistar жіночої статі масою 170–200 г, макроскопічне та гістологічне дослідження ендометріоїдних уражень. Особини були рандомізовано поділені на контрольну (20 щурів) та дослідну групу (21 щур). Результати. При визначенні типів уражень отримані такі дані: у 72,5 % не визначено кістозних структур у місцях автотрансплантованих імплантів або визначено дрібні карункулярні структури без ознак розвитку, у 17,5 % визначено кісти з прозорим вмістом на місці імплантів, а у 10 % визначено кісти з мутним вмістом. При мікроскопічному дослідженні ендометріоїдних уражень у групі тварин, яким застосували каберголін, спостерігали сплющений залозистий секретуючий епітелій. При проведенні порівняльного аналізу морфометричних показників у даної групи тварин, порівняно із контрольною, визначено, що висота епітеліоцитів (18,06 мкм проти 50,01 мкм), висота секреторного полюсу епітеліоцитів (4,83 мкм проти 16,3 мкм) та площа ядра (18,71 мкм2 проти 76,27 мкм2) були достовірно меншими (p<0,0001), ніж у контрольній групі. Натомість, відносна щільність ядра у групі досліду була вищою (93,65 проти 84,92), ніж у контролі (p<0,05). Висновки. Застосування каберголіну у щурів із індукованим експериментальним ендометріозом у дозі 0,03 мг/кг маси тіла протягом 14 днів привело до достовірного зменшення утворення кістоподібних утворень на місці імплантів, зменшення макроскопічних розмірів та об’єму уражень, зменшення розмірів епітеліоцитів та їх активності

Influence of age, social patterns and nasopharyngeal carriage on antibodies to three conserved pneumococcal surface proteins (PhtD, PcpA and PrtA) in healthy young children

The acquisition of specific antibodies is paramount to protect children against pneumococcal diseases, and a better understanding of how age, ethnicity and/or Streptococcus pneumoniae (Spn) nasopharyngeal carriage influence the acquisition of antibodies to pneumococcal surface proteins (PSP) is important for the development of novel serodiagnostic and immunisation strategies. IgG antibody titres against three conserved PSP (PhtD, PcpA and PrtA) in the sera of 451 healthy children aged 1 to 24months from Israel [Jewish (50.1%) and Bedouin (49.9%)] were measured by enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA), while nasopharyngeal swabs from these children were assessed for the presence of Spn. Globally, anti-PhtD and anti-PrtA geometric mean concentrations (GMC; EU/ml) were high at <2.5months of age [PhtD: 35.3, 95% confidence interval (CI) 30.6-40.6; PrtA: 71.2, 95 % CI 60-84.5], was lower at 5-7months of age (PhtD: 10, 95 % CI 8-12.4; PrtA: 17.9, 95 % CI 14.4-22.1) and only increased after 11months of age. In contrast, an increase in anti-PcpA was observed at 5-7months of age. Anti-PcpA and anti-PrtA, but not anti-PhtD, were significantly higher in Bedouin children (PcpA: 361.6 vs. 226.3, p = 0.02; PrtA: 67.2 vs. 29.5, p < 0.001) in whom Spn nasopharyngeal carriage was identified earlier (60% vs. 38% of carriers <6months of age, p = 0.002). Spn carriage was associated with significantly higher anti-PSP concentrations in carriers than in non-carriers (p < 0.001 for each PSP). Thus, age, ethnicity and, essentially, nasopharyngeal carriage exert distinct cumulative influences on infant responses to PSP. These specific characteristics are worthwhile to include in the evaluation of pneumococcal seroresponses and the development of new PSP-based vaccine