United Against Apartheid: The South African Communist Party and The African National Congress, 1917-1963

United Against Apartheid: The South African Communist Party and the African National Congress, 1917-1963 explores the path taken by the South African Communist Party towards forging an alliance with the African National Congress in order to topple the Nationalist Party\u27s apartheid regime. It examines the ideological changes experienced by the Communist Party while adapting to the South African context, and how these changes influenced the Communist Party\u27s relationship with the African National Congress

Practical approaches to educational philosophy: the ecological-discursive paradigm as the complex problem

The growth of ecological thought is receiving more attention in the twenty-first century. A human being should take care of nature rather than explaining how to treat it. Such compassion ought to be taught to all students as a universal principle in education. The ecological-discursive paradigm is still a challenge in education, nevertheless. As a result, the paper's goal is to analyze it as a sophisticated educational philosophy method. The ecological-discursive paradigm is considered in the study as having environmental anthropology as its methodological foundation. Environmental ethnicity is examined through ecological culture. The paper highlights that modifying an epistemological model is necessary for the development of ecological thinking. Therefore, a person's cognition should be focused on ideals rather than facts and skills. The paper emphasizes the concept of value-based diagnostic cognition. The first phase in the development of the ecological-discursive paradigm is its growth in the educational process.The growth of ecological thought is receiving more attention in the twenty-first century. A human being should take care of nature rather than explaining how to treat it. Such compassion ought to be taught to all students as a universal principle in education. The ecological-discursive paradigm is still a challenge in education, nevertheless. As a result, the paper's goal is to analyze it as a sophisticated educational philosophy method. The ecological-discursive paradigm is considered in the study as having environmental anthropology as its methodological foundation. Environmental ethnicity is examined through ecological culture. The paper highlights that modifying an epistemological model is necessary for the development of ecological thinking. Therefore, a person's cognition should be focused on ideals rather than facts and skills. The paper emphasizes the concept of value-based diagnostic cognition. The first phase in the development of the ecological-discursive paradigm is its growth in the educational process

SOCIAL PROGRESS AND ECONOMIC PROJECTS FOR DISADVANTAGED GROUPS IN ROMANIA

The paper aims to analyse the social progress, social politics, social law and successful projects applicable to the some disadvantaged groups: Roma people and woman. Inclusion of Roma people is analysed from economic point of view. The economic problems of equality by gender is presented in terms of labour rate and other relevant ratio. For Roma people the focus of analyse is also on labour involvement. The chapters of the communication are: introduction, literature review ( state of art ) in the field of social progress, theoretical background, tools for social progress in EU, economic inclusion of Roma population, economic equality by gender, conclusions

Machine Learning Interference Modelling for Cloud-native Applications

Modern cloud-native applications use microservice architecture patterns, where fine granular software components are deployed in lightweight containers that run inside cloud virtual machines. To utilize resources more efficiently, containers belonging to different applications are often co-located on the same virtual machine. Co-location can result in software performance degradation due to interference among components competing for resources. In this thesis, we propose techniques to detect and model performance interference. To detect interference at runtime, we train Machine Learning (ML) models prior to deployment using interfering benchmarks and show that the model can be generalized to detect runtime interference from different types of applications. Experimental results in public clouds show that our approach outperforms existing interference detection techniques by 1.35%-66.69%. To quantify the intereference impact, we further propose a ML interference quantification technique. The technique constructs ML models for response time prediction and can dynamically account for changing runtime conditions through the use of a sliding window method. Our technique outperforms baseline and competing techniques by 1.45%-92.04%. These contributions can be beneficial to software architects and software operators when designing, deploying, and operating cloud-native applications

Теоретико-методологічна програма в контексті формування лінгвістичної феноменології

Дослідження мови у горизонті інтердискурсивності зберігає запит на відповідну методологію, яка включає класичні методологічні настанови, розглянуті під іншим парадигматичним кутом зору. Зразком такого підходу є феноменологічна парадигма, її концепти та методологічні кореляції. Використання феноменологічної методології демонструє можливість описати сутнісні виміри мови, зокрема дослідити проблему значення та смислу. Метою статті є спроба продемонструвати методологічну плідність феноменологічного підходу у царині мови, розглянути його структуру, категорії, перспективи. Для реалізації поставленої мети досліджено методологічний фундамент, який включає загально-теоретичні, філософські, лінгвістичні, психолінгвістичні методи. Феноменологічний метод використано як базовий метод, що полягає у «феноменологічній редукції» – виокремленні сутностей семантичної тріади «знаку-значення-смислу»; тексту, контексту, дискурсу. У статті використано методологічні проєкти класичної феноменології, представленої вченням Е. Гусерля, М. Хайдеггера та відповідно соціальної феноменології Н. Лумана, Ю. Хабермаса, М. Фуко. Так потлумачена мова подана не як сукупність знаків, а як дискурсивна практика, що систематично формує об’єкти. Висловлюється припущення, що смисл – «феномен» категоризації значення, що сполучує суб’єктивний ментальний і комунікативний інтерсуб’єктивний горизонти; онтологічний принцип, споріднений з системами мислення і мови, шо реалізує герменевтичну, медіальну, синтагматичну функції; дискурс – незавершений семіозис, що вибудовується на інтерсуб’єктивних засадах і характеризується частковою когерентністю значень, оскільки є складеним з дискурсивної множини дискурсів відмінних типів. Можна вважати, що дискурс, його актуальні компоненти, реалізують функцію конструювання значення. При цьому смисл функціонує у контексті, заданий дискурсом як специфічною мовно-соціальною структурою. Можна трактувати смисл як семантичне поле, сукупність можливих значень, детермінованих спорідненим дискурсом

Political modernization Ukraine in the process of modern transformation

У статті розглядається й аналізується політична модернізація як складний трансформаційний процес, мета якого показати здатність адаптації політичної системи та суспільства до нових змін конституційного ладу, формування нових інститутів політичної влади, становленню плюралізму, демократизації владних відносин, подолання економічної відсталості, політичної нестабільності, активізації участі громадян в політичному житті суспільства.В статье рассматривается и анализируется политическая модернизация как сложный трансформационный процесс, цель которого показать способность адаптации политической системы и общества к новым изменениям конституционного строя, формирования новых институтов политической власти, становлению плюрализма, демократизации властных отношений, преодоление экономической отсталости, политической нестабильности, активизации участия граждан в политической жизни общества.The article discusses and analyzes the political modernization as a complex transformation process, which aims to show the ability to adapt the political system and society to new changes of the constitutional order, the formation of new institutions of political power, the establishment of pluralism and democratization of power relations, overcoming economic backwardness, political instability, promoting the participation of citizens in the political life of society

Crisis of national identity in the conditions of globalization

В статье речь идет о кризисе национальной идентичности. Проблема идентичности остро встает как перед отдельно взятыми индивидами, так и разного рода сообществами, этносами, народами, государствами. Вызовы, порождённые глобализацией и новейшими информационно-телекоммуникационными, био-, нано- и иными высокими технологиями, способствовали резкому обострению проблемы национально-культурной идентичности, которая сегодня превратилась в одну из важнейших проблем, тревожащих как мыслящее человечество в целом, так и научное сообщество в особенности.У статті йдеться про кризу національної ідентичності. Проблема ідентичності гостро постає як перед окремо взятими індивідами, так і різного роду спільнотами, етносами, народами, державами. Виклики, породжені глобалізацією і новітніми інформаційно-телекомунікаційними, біо-, нано - та іншими високими технологіями, сприяли різкого загострення проблеми національно-культурної ідентичності, яка сьогодні перетворилася в одну з найважливіших проблем, що хвилюють як мисляче людство в цілому, так і наукове співтовариство особливості.In the article the question is about the crisis of national identity. The problem of identity sharply gets up both before the separately taken individuals and different family by associations, ethnoss, people, states. Calls, descendant globalization and newest informative, telecommunication, bio-, nano and another high-tech, assisted the sharp intensifying of problem of national and cultural identity, that today grew into one of major problems, disturbing both intellectual humanity on the whole and scientific association in particular

До проблеми формування теоретико-методологічної платформи інвайронментальної освіти

Іn the XXI century, more attention is drawn to the development of ecological thinking. Instead of explicating treatment of nature, a human being should take care of it. Such a caring attitude should become an educational universal, so it is to be transmitted as value. Ecological culture is analyzed as ethics of conservation аnd hermeneutic practice. However, the ecological-discursive paradigm is still problematic in education. A serious drawback of education is the fragmentation of knowledge, the lack of a methodological platform that provides a picture of the unity of the world, the "family kinship" of its phenomena. Reproduction of the general picture is a possible way of introducing ethical "understanding" discourse into the cognitive horizon. Therefore, the objective of the paper is to analyze it as a complex approach in philosophy of education. The paper considers environmental anthropology as the methodological basis of the ecological-discursive paradigm, and also a theoretician-methodological platform of environmental education: а) the concept of the value of life and its continuation in all manifestations and forms (A. Schweitzer), b) holistic worldview, с) communicative ethics, integral methodological pluralism as different ways of interpreting the essence (К. Wilber) d) new models of cognition. The paper emphasizes that ecological thinking cannot be developed without changing an epistemological model. Thus, instead of facts and competences, the person’s cognition should be based on values. The paper highlights the idea of diagnostic cognition, which is based on values. Therefore, the metaphysical picture of the world has a significant theoretical and methodological potential, which unfolds in the cognitive and ethical horizon and is a practice of educational reflection that integrates different types of rationality, interprets the process of modernization in education as the rehabilitation of ontological values displaced by the instrumental values of technological progress.У XXI столітті все більше уваги приділяється розвитку екологічного мислення. Замість того, щоб теоретично опановувати природу, людина має піклуватися про неї. Рівноцінне ставлення до природи має стати виховною універсалією, тому розглядається як цінність. Екологічна культура аналізується як етика збереження і герменевтична практика. Однак еколого-дискурсивна парадигма все ще залишається проблематичною в освіті. Серйозним недоліком освіти є фрагментарність пізнання, відсутність методологічної платформи, яка забезпечує картину єдності світу, «сімейної спорідненості» його явищ. Відтворення загальної картини є можливим шляхом введення у пізнавальний горизонт етичного «розуміючого» дискурсу. Тому метою статті є її аналіз як комплексного підходу у філософії освіти. У статті розглядається екологічна антропологія як методологічна основа еколого-дискурсивної парадигми, а також теоретико-методологічна платформа інвайронментальної освіти: а) концепт цінності життя і його продовження у всіх проявах і формах (А. Швейцер), б) холістичне світорозуміння, принципи: простоти, когерентності, доцільності як вихідні у схемах пояснення (A. Вайтхед), в) комунікативна етика, інтегральний методологічний плюралізм як різні способи інтерпретації сутності (К. Уілбер), д) нові моделі пізнання. Наголошується, що екологічне мислення неможливо сформувати без зміни епістемологічної моделі. Таким чином, замість фактів і компетенцій, пізнання людини має базуватися на цінностях. У роботі висвітлено ідею діагностичного пізнання, яке базується на цінностях. Отже метафізична картина світу має значущий теоретико-методологічний потенціал, який розгортається у пізнавальному та етичному горизонті і є практикою освітньої рефлексії, яка інтегрує різні типи раціональності, трактує процес модернізації у освіті як реабілітацію онтологічних цінностей, витіснених інструментальними цінностями технічного прогресу