ЕФЕКТИВНІСТЬ КАРДІОРЕАБІЛІТАЦІЙНОГО ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ПЕРЕНЕСЕНОГО ГОСТРОГО КОРОНАРНОГО СИНДРОМУ ЗАЛЕЖНО ВІД СТАТУСУ КУРЦЯ

This article provides the results of the research of the metabolic profile and NYHA of the patients, who have suffered from acute coronary syndrome (ACS), on the stage of health-resort cardiac rehabilitation depending on smoking habits. The aim – to investigate the trends in indicators relating to metabolic status and NYHA of patient`s condition, who have suffered from acute coronary syndrome (ACS), on the stage of health-resort cardiac rehabilitation depending on smoking habits. Material and Methods. A total of 62 patients aged 42–78 years (mean age (56.61± 1.4) who have gone through the program of cardiac rehabilitation were examined. The patients were divided into 2 groups: group I – smokers (n=34, mean age (54.94±1.6), and group II – people with ACS who do not have any smoking habits (n=28, mean age (58.64±1.4). The performance of lipid and carbon dioxide exchange and systemic inflammation, as well as physical activity with the help of 6 minute walk test in the first day of cardiac rehabilitation was identified. The program of health-resort treatment included limited therapeutic walk, physical activities (PA), laser therapy on cubital vein along with optimal pharmacological therapy (OPT). Results. At the beginning of rehabilitation program patients in group 1 had significantly bigger average level of total cholesterol, compared to group 2 (5.88±1.17) mmol/L (I) vs. (5.29±0.95) mmol/L (II)), low density lipoprotein cholesterol (LDL-C) (3.95±0.96) (I) vs. (3.64±0.93) mmol/L (II)), level of triglycerides (TG) (3.08±0.51) (I) to (2.67±0.56) mmol/L (II)), atherogenic index of plasma (AIP)) (4.65±1.51) (I) vs. (3.87±1.01)), C-reactive protein (CRP) (5.36±0.55) (I) vs. (4.95±0.43) mg/mL (II)), fibrinogen (FGN) (3.61±0.53) (I) vs. (3.54±0.44) g/L (II)), glycosylated hemoglobin (HbA1c) (6.10±0.36) (I) vs. (5.74±0.30) % (II)), and lower level of high density lipoprotein cholesterol (HDL-C) (1.08±0.22) (I) vs (1.15±0.17) mmol/L (II)).The analysis of indicators that was carried after the program of rehabilitation showed positive dynamic in both groups: the level of total cholesterol was reduced by 18.1 % (I) and 17.3 % (II), LDL-C – by 22.1 % (I) and 20.1 % (II) (р<0.05), TG – by 32.8 % (I) and 19.9 % (II) (р>0.05), AIP – by 36.8 % (I) vs. 34.2 % (II) (р<0.05), HbA1c – by 4.1 % (I) and 5.8 % (II) (р>0.05), CRP – by 15 % (I) (р<0.05) and 14 % (II) (р>0.05), FGN – by 24.1 % (I) and 18.4 % (II) (р<0.05), and increasing of HDL-C – by 16.6 % (I) and 12.1 % (II), (р<0.05). After carrying the program of rehabilitation, NYHA I prevails in group of smokers who have suffered from ACS by 58.8 % (р<0.05), NYHA II prevails in group of non-smokers by 57.1 % (р<0.05), while rehabilitation patients who have smoking habits remain in NYHA III by – 11.8 % (р<0.05) vs. 0 % (р<0.05) in non-smokers. Conclusions. Smokers, who suffered from ACS, had more significant disorders of lipid exchange with atherogenic nature, carbon dioxide exchange and systemic inflammation. After carrying the program of cardiac rehabilitation, there was recorded a positive dynamic in metabolic profile in both groups of patients, however a group of smokers had more detectable positive dynamic. At the end of the rehabilitation program among the patients with smoking habits NYHA I occurred more often in comparison with non-smoking patients. However, in the group of smokers who had emerging NYHA III there was no positive changes recorded, while among the non-smokers there was no NYHA III cases registered.В статье представлены результаты исследования метаболического профиля и функционального состояния больных, перенесших острый коронарный синдром (ОКС), на этапе санаторно-курортной кардиореабилитации в зависимости от статуса курильщика. Цель – провести сравнительную оценку динамики показателей метаболического статуса и функционального состояния больных, перенесших острый коронарный синдром (ОКС), на этапе санаторно-курортной кардиореабилитации в зависимости от статуса курильщика. Материал и методы. Обследовано 62 пациента в возрасте 42–78 лет (средний возраст 56,61±1,35), которые проходили программу кардиореабилитации после перенесенного ОКС. Из них I группа – курильщики (n=34, средний возраст (54,94±1,6) лет), II группа – больные, которые не курили (n=28, средний возраст (58,64±1,4) лет). Определяли основные показатели липидного, углеводного обмена и системного воспаления, а также физическую активность с помощью теста 6-минутной и дистанционной ходьбы в 1 и 24 сутки кардиореабилитации. Программа санаторно-курортного лечения включала дозированную лечебную ходьбу, физические тренировки (ФТ) и лазеротерапию на кубитальную вену в сочетании с оптимальной медикаментозной терапией (ОМТ). Результаты. В начале реабилитационной программы у больных I группы, по сравнению со II группой, выявлено достоверно более высокие средние значения общего холестерина (ОХС) ((5,88±1,17) ммоль/л (I) против (5,29± 0,95) ммоль/л (II)), холестерина липопротеидов низкой плотности (ХС ЛПНП) ((3,95±0,96) (I) против (3,64± 0,93) ммоль/л (II)), триглицеридов (ТГ) ((3,08±0,51) (I) против (2,67±0,56) ммоль/л (II)), коэффициента атерогенности (КА) (4,65±1,51 (I) против 3,87±1,01)), С-реактивного протеина (СРП) ((5,36±0,55) (I) против (4,95±0,43) мг/мл (II)), фибриногена (ФГ) ((3,61±0,53) (I) против (3,54±0,44) г/л (II)), гликозилированного гемоглобина (HbA1c) ((6,10±0,36) (I) против (5,74±0,30) % (II)) и низкий уровень ХС липопротеидов высокой плотности (ХС ЛПВП) ((1,08±0,22) (I) против (1,15±0,17) ммоль/л (II)). Проведенный анализ показателей после прохождения программы реабилитации показал положительную динамику в двух группах, а именно: снижение ОХС – на 18,1 % (I) и 17,3 % (II), ХС ЛПНП – на 22,1 % (I) и 20,1 % (II) (р<0,05), ТГ – на 32,8 % (I) и 19,9 % (II) (р>0,05), КА – на 36,8 % (I) против 34,2 % (II) (р<0,05), HbA1c – на 4,1 % (I) и 5,8 % (II) (р>0,05), СРП – на 15 % (I) (р<0,05) и 14 % (II) (р>0,05), ФХ – на 24,1 % (I) и 18,4 % (II) (р<0,05), и увеличение ХС ЛПВП – на 16,6 % (I) и 12,1 % (II), (р<0,05). После проведенной программы кардиореабилитации у курильщиков, перенесших ОКС, преобладает ФК 1 – 58,8 % (р<0,05), а в группе некурящих ФК 2 – 57,1 % (р<0,05), в то же время реабилитационные больные с привычкой курения продолжают оставаться в ФК 3 – 11,8 % (р<0,05) против 0 % (р<0,05) у некурящих. Выводы. У курильщиков, перенесших ОКС, наблюдаются существенные нарушения липидного обмена атерогенного характера, углеводного обмена и системного воспаления. После прохождения программы кардиореабилитации наблюдается положительная динамика метаболического профиля у пациентов обеих групп, однако с более выраженной положительной динамикой в группе курильщиков. В конце программы реабилитации среди больных со статусом курильщика доля пациентов с ФК 1 оказалась большей, по сравнению с некурящими. Однако в группе курильщиков со стартовым ФК 3 положительных изменений по функциональной способности не произошло, в то время, как среди некурящих пациентов в конце реабилитации больных с ФК 3 зарегистрировано не было.В статті представлені результати дослідження метаболічного профілю та функціонального стану хворих, які перенесли гострий коронарний синдром (ГКС), на етапі санаторно-курортної кардіореабілітації залежно від статусу курця. Мета – провести порівняльну оцінку динаміки показників метаболічного статусу та функціонального стану хворих, які перенесли гострий коронарний синдром (ГКС), на етапі санаторно-курортної кардіореабілітації залежно від статусу курця. Матеріал і методи. Обстежено 62 пацієнти віком 42–78 років (середній вік 56,61±1,35), які проходили програму кардіореабілітації після перенесеного ГКС. З них I група – курці (n=34, середній вік (54,94±1,6) років), II група – хворі, які не курили (n=28, середній вік (58,64±1,4) років). Визначали основні показники ліпідного, вуглеводного обміну та системного запалення, а також фізичну активність за допомогою тесту 6-хвилинної та дистанційної ходьби в 1 та 24 доби кардіореабілітації. Програма санаторно-курортного лікування включала дозовану лікувальну ходьбу, фізичні тренування (ФТ) та лазеротерапію на кубітальну вену в поєднанні з оптимальною медикаментозною терапією (ОМТ). Результати. На початку реабілітаційної програми у хворих I групи, порівняно з ІІ групою, виявлено достовірно вищі середні значення загального холестерину (ЗХС) ((5,88±1,17) ммоль/л (I) проти (5,29±0,95) ммоль/л (II)), холестерину ліпопротеїдів низької густини (ХС ЛПНГ) ((3,95±0,96) (I) проти (3,64±0,93) ммоль/л (II)), тригліцеридів (ТГ) ((3,08±0,51) (I) проти (2,67±0,56) ммоль/л (II)), коефіцієнта атерогенності (КА) (4,65±1,51 (I) проти 3,87±1,01)), С-реактивного протеїну (СРП) ((5,36±0,55) (I) проти (4,95±0,43) мг/мл (II)), фібриногену (ФГ) ((3,61±0,53) (I) проти (3,54±0,44) г/л (II)), глікозильованого гемоглобіну (HbA1c) ((6,10±0,36) (I) проти (5,74±0,30) % (II)) та нижчий рівень ХС ліпопротеїдів високої густини (ХС ЛПВГ) ((1,08±0,22) (I) проти (1,15±0,17) ммоль/л (II)). Проведений аналіз показників після проходження програми реабілітації показав позитивну динаміку у двох групах, а саме: зниження ЗХС – на 18,1 % (I) та 17,3 % (II), ХС ЛПНГ – на 22,1 % (I) та 20,1 % (II) (р<0,05), ТГ – на 32,8 % (I) та 19,9 % (II) (р>0,05), КА – на 36,8 % (I) проти 34,2 % (II) (р<0,05), HbA1c – на 4,1 % (I) та 5,8 % (II) (р>0,05), СРП – на 15 % (I) (р<0,05) та 14 % (II) (р>0,05), ФГ – на 24,1 % (I) та 18,4 % (II) (р<0,05), і збільшення ХС ЛПВГ – на 16,6 % (I) та 12,1 % (II), (р<0,05). Після проведеної програми кардіореабілітації у курців, що перенесли ГКС, переважає ФК 1 – 58,8 % (р<0,05), а у групі некурців ФК 2 – 57,1 % (р<0,05), в той же час реабілітаційні хворі зі звичкою куріння продовжують залишатися у ФК 3 – 11,8 % (р<0,05) проти 0 % (р<0,05) у некурців. Висновки. У курців, що перенесли ГКС, спостерігаються суттєвіші розлади ліпідного обміну атерогенного характеру, вуглеводного обміну та системного запалення. Після проходження програми кардіореабілітації спостерігається позитивна динаміка метаболічного профілю у пацієнтів обох груп, проте з більш вираженою позитивною динамікою в групі курців. Наприкінці програми реабілітації серед хворих із статусом курця частка пацієнтів з ФК 1 виявилась більшою, порівняно з некурцями. Однак, у групі курців зі стартовим ФК 3 позитивних змін щодо функціональної здатності не відбулось, тоді як серед пацієнтів-некурців наприкінці реабілітації хворих з ФК 3 зареєстровано не було

ОСОБЛИВОСТІ МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНОГО СТАНУ МІОКАРДА У ПАЦІЄНТОК З НЕСТАБІЛЬНОЮ СТЕНОКАРДІЄЮ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД ЗВИЧКИ КУРІННЯ

The article presents the results of a study of the structural and functional remodeling of the heart, the state of general and local myocardial contractility in women with unstable angina (UA), depending on the smoking habit. The aim – to study the features of structural and functional cardiac remodeling, the state of general and local myocardial contractility in women with unstable angina (UA) depending on smoking habits. Material and Methods. A total of 146 women aged 38–73 years (mean age (54.63±1.45) hospitalized for UA were examined. In dependence on smoking habits all patients were divided into two groups: group 1 – female smokers (n = 82, the average age of (50.7±1.8) years). Group 2 – women with UA, without habits of smoking (n = 64, mean age (59.8±1.4). years). After carrying out of transthoracic echocardiography during the first day of hospitalization it was found out the End-Diastolic Size of the left ventricle (LVEDS, cm), the End-Systolic Size (LVESS, cm), the Posterior Wall Thickness (PWT, cm) and Septal wall thickness (SWT, cm) of the left ventricle LV, left atrium size (LAS, cm), the LV end-diastolic volume (LVEDV, ml ), the LV end-systolic volume (LVESV, ml ) and the LV ejection fraction (LVEF), degree of violation of local contractility (DVLC ) and asynergy index ( IndA ). Results. The average age of women smokers hospitalized with UA (group I) was approximately 9 years significantly lower than the non-smokers (group II). Compared with the patients in group II, patients in group I have significantly higher results of LVEDS ( 5.75±0.04) (I) vs. (4.43±0.05) cm (II)), LVESS (4.29±0.26) (I) vs. (3.84±0.21) cm (II)), LVESV (80.54±10.07) (I) vs. (56.96±7.82) ml (II)), LVEDV (148.15±13.40) (I) and (134.28±12.74) ml (II)), LAS (3.82±0.06) (I) vs. (3.45±0.06) cm (II)), PWT (1.04±0.01) (I) vs. (0.97±0.03) cm (II)) and SWT (1.18±0.01) vs. (1.12±0.02) cm (II)), LV mass (LVM) (172.52±9.82) (I) vs. (161.45±7.26) (II)) and LV mass index (LVMI) (112.43±3.56) (I) vs. (97.12±2.93) g/m 2 (II)). In patients with smoking factor (group I) predominantly eccentric hypertrophy of the left ventricle (47.6 %) is formed, in women in group II – is formed concentric remodeling of LV (43.7 %). The average value of the LVEF in individuals of group I turned to be significantly lower and the data of the level of regional myocardial contractility (DVLC and IndA) – higher than women in group II had (1.06±0.01) units and (1.25±0.01) (I) vs (0.67±0.02) and (1.14±0.02) (II). Conclusions. Factor of smoking is associated with the development of distinct structural and functional changes in the myocardium of women and higher risk of acute coronary syndrome (ACS) in significantly younger ages. It is recordered that patients with UA and factor of smoking, compared to nonsmokers, have significantly larger LA and thickening of the walls of the LV, increasing of the ESV and the EDV of the LV, LVMI and forming mainly eccentric hypertrophy. In women smokers with UA was found heavier violation of general and regional myocardial contractility than women without the habit of smoking, as evidenced by significantly lower LVEF and higher values IndA and DVLC.В статье представлены результаты исследования особенностей структурно-функционального ремоделирования сердца, состояния общей и локальной сократимости миокарда у женщин с нестабильной стенокардией (НС) в зависимости от привычки курения. Цель – изучить особенности структурно-функционального ремоделирования сердца, состояние общей и локальной сократимости миокарда у женщин с нестабильной стенокардией (НС) в зависимости от привычки курения. Материал и методы. Обследовано 146 женщин в возрасте 38–73 лет (средний возраст (54,63±1,45) лет), госпитализированных по поводу НС. В зависимости от привычки курения все пациентки были поделены на две группы: I группа – курящие (n=82, средний возраст (50,7±1,8) лет), II группа – женщины, больные НС, без привычки курения (n=64, средний возраст 59,8±1,4 лет). При проведении трансторакальной эхокардиографии в первый день госпитализации определяли конечный диастолический размер (КДР, см) левого желудочка (ЛЖ), конечный систолический размер ЛЖ (КСР, см), толщину задней стенки (ТЗС, см) и межжелудочковой перегородки (ТМЖП, см) ЛЖ, размер левого предсердия (ЛП, см), конечный диастолический объем (КДО, мл), конечный систолический объем (КСО, мл) ЛЖ и фракцию выброса (ФВ), степень нарушения локальной сократимости (СПЛС) и индекс асинергии (ИндА). Результаты. Средний возраст госпитализированных с НС курящих женщин (I группа) оказался примерно на 9 лет достоверно меньше, чем женщин, которые не курили (II группа). По сравнению с больными II группы, у пациенток I группы регистрируются достоверно более высокие значения КДР ЛЖ ((5,75±0,04) см (I) против (4,43±0,05) см (II)), КСР ЛЖ ((4,29±0,26) (I) против (3,84±0,21) см (II)), КСО ЛЖ ((80,54±10,07) мл (I) против (56,96±7,82) мл (II)), КДО ЛЖ ((148,15±13,40) мл (I) и (134,28±12,74) мл (II)), размер ЛП ((3,82±0,06) см (I) против (3,45±0,06) см (II)), ТЗС ЛЖ ((1,04±0,01) см (I) против (0,97±0,03) см (II)) и ТМЖП ЛЖ ((1,18±0,01) см (І) против (1,12±0,02) см (II)), ММ ЛЖ ((182,52±9,82) (І) против (171,45±7,26) (II)) и ИММ ЛЖ ((112,43±3,56) (І) против (97,12±2,93) г/м2 (II)). У пациенток с фактором курения (I группа) формируется преимущественно эксцентрическая гипертрофия ЛЖ (47,6 %), у женщин II группы – концентрическое ремоделирование ЛЖ (43,7 %). Среднее значение ФВ ЛЖ у лиц I группы оказалось достоверно ниже, а показатели регионарной сократимости миокарда (СПЛС и ИндА) – выше, чем у женщин II группы (соответственно (1,06±0,01) од и (1,25±0,01) (І) против (0,67±0,02) и (1,14±0,02) (II)). Выводы. Фактор курения ассоциируется с развитием выразительных структурно-функциональных изменений в миокарде женщин и высоким риском развития ОКС в достоверно младших возрастных группах. У пациенток с НС и фактором курения по сравнению с некурящими, регистрируются достоверно большие размеры ЛП и утолщение стенок ЛЖ, увеличение КСО и КДО ЛЖ, ИММ ЛЖ и формирование преимущественно эксцентрической гипертрофии. У курящих, больных НС, выявлено более тяжелые нарушения общей и регионарной сократительной способности миокарда, чем у женщин без привычки курения, что подтверждается достоверно более низкой ФВ ЛЖ и высокими значениями ИндА и СПЛС.В статті представлені результати дослідження особливостей структурно-функціонального ремоделювання серця, стану загальної і локальної скоротливості міокарда у жінок з нестабільною стенокардією (НС) в залежності від звички куріння. Мета – вивчити особливості структурно-функціонального ремоделювання серця, стан загальної і локальної скоротливості міокарда у жінок з нестабільною стенокардією (НС) в залежності від звички куріння. Матеріал і методи. Обстежено 146 жінок віком 38–73 роки (середній вік (54,63±1,45) років), госпіталізованих з приводу НС. В залежності від звички куріння всі пацієнтки були поділені на дві групи: І група – жінки-курці (n=82, середній вік (50,7±1,8) років), ІІ група – жінки, хворі на НС, без звички куріння (n=64, середній вік (59,8±1,4) років). При проведенні трансторакальної ехокардіографії в перший день госпіталізації визначали кінцевий діастолічний розмір (КДР, см) лівого шлуночка (ЛШ), кінцевий систолічний розмір ЛШ (КСР, см), товщину задньої стінки (ТЗС, см) та міжшлуночкової перегородки (ТМШП, см) ЛШ, розмір лівого передсердя (ЛП, см), кінцевий діастолічний об’єм (КДО, мл), кінцевий систолічний об’єм (КСО, мл) ЛШ та фракцію викиду (ФВ), ступінь порушення локальної скоротливості (СПЛС) та індекс асинергії (ІндА). Результати. Середній вік госпіталізованих з НС жінок-курців (І група) виявився приблизно на 9 років достовірно меншим, ніж жінок, які не курили (ІІ група). Порівняно з хворими ІІ групи, у пацієнток І групи реєструвалися достовірно вищі значення КДР ЛШ ((5,75±0,04) см (І) проти (4,43±0,05) см (ІІ)), КСР ЛШ ((4,29±0,26) см (І) проти (3,84±0,21) см (ІІ)), КСО ЛШ ((80,54±10,07) мл (І) проти ((56,96±7,82) мл (ІІ)), КДО ЛШ ((148,15±13,40) мл (І) та (134,28±12,74) мл (ІІ)), розмір ЛП ((3,82±0,06) см (І) проти (3,45±0,06) см (ІІ)), ТЗС ЛШ ((1,04±0,01) см (І) проти (0,97±0,03) см (ІІ)) і ТМШП ЛШ ((1,18±0,01) см проти (1,12±0,02) см (ІІ)), ММ ЛШ ((182,52±9,82) (І) проти (171,45±7,26) (ІІ)) та ІММЛШ ((112,43±3,56) г/м2 (І) проти (97,12±2,93) г/м2 (ІІ)). У пацієнток з фактором куріння (І група) формується переважно ексцентрична гіпертрофія ЛШ (47,6 %), у жінок ІІ групи – концентричне ремоделювання ЛШ (43,7 %). Середнє значення ФВ ЛШ у осіб І групи виявилось достовірно нижчим, а показники реґіонарної скоротливості міокарда (СПЛС та ІндА) – вищими, порівняно з жінками ІІ групи (відповідно (1,06±0,01) од і (1,25±0,01) (І) проти (0,67±0,02) і (1,14±0,02) (ІІ)). Висновки. Фактор куріння асоціюється з розвитком виразніших структурно-функціональних змін у міокарді жінок та вищим ризиком розвитку ГКС у достовірно молодших вікових групах. У пацієнток з НС і фактором куріння, порівняно з некурцями, реєструються достовірно більші розміри ЛП і потовщення стінок ЛШ, збільшення КСО та КДО ЛШ, ІММ ЛШ та формування переважно ексцентричної гіпертрофії. У жінок-курців, хворих на НС, виявлено тяжчі порушення загальної та регіонарної скоротливої здатності міокарда, ніж у жінок без звички куріння, що підтверджується достовірно нижчою ФВ ЛШ та вищими значеннями ІндА і СПЛС

Algorithms of performing of practical skills in prosthetic dentistry

The textbook is compiled under the authority of branch educational standards "Education-qualificational characteristic of the specialist" in specialty 7.110106 – dentistry, and includes a list of practical skills designed for testing of students during the State professionally-oriented exam. Manipulations represented in text expect cognizance and skills of graduates in major orthopedic manipulations at polyclinic clinical practice of prosthodontist. Possibilities of imitation of various clinical situations in maxilla-facial system were included in the guide during it`s creation. Each practical task is accompanied by a list of necessary equipment, method of performance, requirements helping to get positive final result. The present guide summarizes clinical experience of many members of the Department and will be useful in preparing of graduates for practical part of the professional-oriented exam