Ішемічна хвороба серця та хронічне обструктивне захворювання легень: актуальна проблема коморбідності у внутрішній медицині

The aim. To review the current literature to study the prevalence and early diagnosis of the combined course of ischemic heart disease (IHD) and chronic obstructive pulmonary disease (COPD).Results. The combination of IHD and COPD is one of the common comorbid conditions, especially in older age. With this mixed pathology, the course of both coronary heart disease and COPD worsens and the risk of adverse events increases. Diagnostic-treatment and rehabilitation programs in combination with coronary heart disease and COPD complication. This requires a comprehensive approach and consideration of the pathogenesis features of each disease. In coronary heart disease, especially in older age, diagnostic measures should include targeted detection of COPD and vice versa.Conclusions. Despite numerous studies of the IHD-COPD tandem, the issues of prevalence, course, and life expectancy in older patients with this comorbid pathology have not been adequately addressed. Causes of comorbidity are common features of pathogenesis, clinical symptoms and risk factors. At the same time, the combination of coronary heart disease and COPD raises debating questions about diagnosis, treatment and rehabilitation, especially in the elderly and aging. It is in this direction that the focus of future research on the combination of IHD and COPD should be directed. Purposeful study will help to develop directions for correction, prognosis and prevention of this comorbid pathology, especially in elderly patientsЦель работы - провести обзор современной литературы для изучения распространенности и ранней диагностики сочетанного течения ишемической болезни сердца (ИБС) и хронического обструктивного заболевания легких (ХОЗЛ).Результаты. Сочетание ИБС и ХОЗЛ является одним из распространенных коморбидных состояний, особенно в старшем возрасте. При данной микст-патологии ухудшается течение как ИБС, так и ХОЗЛ, увеличивается риск развития неблагоприятных событий. Диагностическо-лечебные и реабилитационные программы при сочетании ИБС и ХОЗЛ затруднены и требуют комплексного подхода с учетом особенностей патогенеза каждого заболевания. При ИБС, особенно в старшем возрасте, диагностические мероприятия должны включать в себя прицельное выявления ХОЗЛ и наоборот.Выводы. Несмотря на многочисленные исследования тандема ИБС-ХОЗЛ, вопрос особенностей распространенности, течения и прогнозирования продолжительности жизни у пациентов старшего возраста с этой коморбидной патологией освещены недостаточно. Причинами коморбидности являются общие черты патогенеза, клинической симптоматики и факторов риска. В то же время, сочетание ИБС и ХОЗЛ вызывает дискуссии по диагностике, лечению и реабилитации, особенно в пожилом и старческом возрасте. Именно в этом направлении должен быть направлен фокус дальнейших исследований. Прицельное изучение будет способствовать разработке методов коррекции, прогнозирования и профилактики этой коморбидной патологии, особенно у пациентов старшего возрастаМета роботи – провести огляд сучасної літератури для вивчення поширеності та ранньої діагностики поєднаного перебігу ішемічної хвороби серця(ІХС )та хронічного обструктивного захворювання легень( ХОЗЛ).Результати. Поєднання ІХС та ХОЗЛ є однім з поширених коморбідних станів, особливо в старшому віці. При даній мікст-патології погіршується перебіг як ІХС, так і ХОЗЛ, збільшується ризик розвитку несприятливих подій. Діагностичні-лікувальні та реабілітаційні програми при поєднанні ІХС та ХОЗЛ ускладненні і потребують комплексного підходу з врахуванням особливостей патогенезу кожного захворювання. При ІХС, особливо в старшому віці, діагностичні заходи повинні включати в себе прицільне виявлення ХОЗЛ та навпаки.Висновки. Незважаючи на численні дослідження тандему ІХС-ХОЗЛ, питання особливостей поширеності, перебігу та прогнозуванню тривалості життя у пацієнтів старшого віку з цією коморбідною патологією висвітлені недостатньо. Причинами коморбідності є спільні риси патогенезу, клінічної симптоматики та факторів ризику. В той же час, поєднання ІХС та ХОЗЛ викликає дискусії щодо діагностики, лікування та реабілітації, особливо в похилому та старечому віці. Саме в цьому напрямі повинен бути спрямований фокус подальших досліджень. Прицільне вивчення сприятиме розробці методів корекції, прогнозування та профілактики цієї коморбідної патології, особливо у пацієнтів старшого вік

Dual endothelin antagonist aprocitentan for resistant hypertension (PRECISION): a multicentre, blinded, randomised, parallel-group, phase 3 trial

Auteurs : the PRECISION investigatorsInternational audienceBackground Resistant hypertension is associated with increased cardiovascular risk. The endothelin pathway has been implicated in the pathogenesis of hypertension, but it is currently not targeted therapeutically, thereby leaving this relevant pathophysiological pathway unopposed with currently available drugs. The aim of the study was to assess the blood pressure lowering efficacy of the dual endothelin antagonist aprocitentan in patients with resistant hypertension. Methods PRECISION was a multicentre, blinded, randomised, parallel-group, phase 3 study, which was done in hospitals or research centres in Europe, North America, Asia, and Australia. Patients were eligible for randomisation if their sitting systolic blood pressure was 140 mm Hg or higher despite taking standardised background therapy consisting of three antihypertensive drugs, including a diuretic. The study consisted of three sequential parts: part 1 was the 4-week double-blind, randomised, and placebo-controlled part, in which patients received aprocitentan 12•5 mg, aprocitentan 25 mg, or placebo in a 1:1:1 ratio; part 2 was a 32-week single (patient)-blind part, in which all patients received aprocitentan 25 mg; and part 3 was a 12-week double-blind, randomised, and placebo-controlled withdrawal part, in which patients were re-randomised to aprocitentan 25 mg or placebo in a 1:1 ratio. The primary and key secondary endpoints were changes in unattended office systolic blood pressure from baseline to week 4 and from withdrawal baseline to week 40, respectively. Secondary endpoints included 24-h ambulatory blood pressure changes. The study is registered on ClinicalTrials.gov, NCT03541174. Findings The PRECISION study was done from June 18, 2018, to April 25, 2022. 1965 individuals were screened and 730 were randomly assigned. Of these 730 patients, 704 (96%) completed part 1 of the study; of these, 613 (87%) completed part 2 and, of these, 577 (94%) completed part 3 of the study. The least square mean (SE) change in office systolic blood pressure at 4 weeks was-15•3 (SE 0•9) mm Hg for aprocitentan 12•5 mg,-15•2 (0•9) mm Hg for aprocitentan 25 mg, and-11•5 (0•9) mm Hg for placebo, for a difference versus placebo of-3•8 (1•3) mm Hg (97•5% CI-6•8 to-0•8, p=0•0042) and-3•7 (1•3) mm Hg (-6•7 to-0•8; p=0•0046), respectively. The respective difference for 24 h ambulatory systolic blood pressure was-4•2 mm Hg (95% CI-6•2 to-2•1) and-5•9 mm Hg (-7•9 to-3•8). After 4 weeks of withdrawal, office systolic blood pressure significantly increased with placebo versus aprocitentan (5•8 mm Hg, 95% CI 3•7 to 7•9, p<0•0001). The most frequent adverse event was mild-to-moderate oedema or fluid retention, occurring in 9%, 18%, and 2% for patients receiving aprocitentan 12•5 mg, 25 mg, and placebo, during the 4-week double-blind part, respectively. This event led to discontinuation in seven patients treated with aprocitentan. During the trial, a total of 11 treatment-emergent deaths occurred, none of which were regarded by the investigators to be related to study treatment. Interpretation In patients with resistant hypertension, aprocitentan was well tolerated and superior to placebo in lowering blood pressure at week 4 with a sustained effect at week 40