Похідні [(N-арил)піперазиніл]бутилпіримідинів, які володіють нейротропними та актопротекторними властивостями

In this study the potential ligands of 5-HT1A receptors – arylpiperazines containing the residues of tetrahydropyrimidine as terminal fragments, compounds (1-6) and dihydropyrimidine – (7) have been synthesized. The structures of compounds 1-7 have been confi rmed by IR-spectroscopy, mass spectrometry and 1H-NMR-spectroscopy. Substances 2, 3, 4 and 7 inhibit the specifi c binding of the radioligand [3H]8-OH-DPAT with 5-HT1A receptors; it has been found that they have a pronounced affi nity for these receptors. In the confl ict situation test compounds of 1-5 and 7 showed anxiolytic properties, whereas phenylpiperazinil- and о-tolylpiperazinilbutyl-4-methyl-5-izopropyl-1,2,3,-6-tetrahydropyrimidine-2-thio-6-ones (1 and 2) exceeded the known drug buspirone by the level of the anxiolytic activity. The absence of this activity in compound 6 is probably due to the differences of substituents at N1 atom of the pyrimidine nucleus of compound 6 and other compounds of this series. It has been shown that on the model of hyperthermia all of these compounds in the dose range of 0.04-0.1 mg/kg possessed a high actoprotective activity increased the rat capacity work by 1.4-2.5 times compared to the control. The most active compound 3 in the ED50 dose of 0.04 mg/kg increased the duration of swimming in rats by 2.2 times (122%) compared to bemithylum. Some of the compounds (15 mg/kg) showed antihypoxic activity on the models of hemic (compounds 2-4, 7) and normobaric hypoxia (compounds 1, 2, 6) and exceeded bemithylym (33.5 mg/kg) by their activity. The compounds synthesized are low toxic with the LD50 value of 150-250 mg/kg.Синтезированы потенциальные лиганды 5-НТ1А рецепторов – арилпиперазины, содержащие в качестве терминальных фрагментов остатки тетрагидропиримидинов, соединения (1-6) и дигидропиримидина (7). Структуры соединений 1-7 были подтверждены методами ИК-спектроскопии, масс-спектрометрии и спектроскопии 1Н-ЯМР. Вещества 2, 3, 4 и 7 ингибировали специфическое связывание радиолиганда [3H]8-OH-DPAT с 5-НТ1А рецепторами и обладали аффинитетом к этим рецепторам. По тесту конфликтной ситуации соединения 1-5 и 7 проявили анксиолитические свойства. При этом фенилпиперазинил- и о-толилпиперазинилбутил-4-метил-5-изо-пропил-1,2,3-6-тетрагидропиримидин-2-тио-6-оны (1 и 2) по уровню анксиолитической активности превзошли известный препарат буспирон. Отсутствие этого вида активности у соединения 6, по-видимому, обусловлено различием заместителей у атома N1 пиримидинового ядра соединения 6 и остальных соединений этого ряда. Изучение актопротекторной активности в условиях гипертермии показало, что соединения 1-7 по продолжительности плавания превосходили препарат сравнения бемитил. Для всех соединений были определены дозы ЕД50, которые находились в интервале от 0,04 до 1,0 мг/кг. Самое активное соединение 3 в дозе ЕД50 0,04 мг/кг в 2,2 раза (на 122%) увеличивает продолжительность плавания крыс по сравнению с бемитилом. Некоторые соединения в дозе 15 мг/кг проявили антигипоксическую активность на моделях гемической (соединения 2-4, 7) и нормобарической гипоксии (соединения 1, 2, 6) и превосходили по активности бемитил (33,5 мг/кг). Синтезированные соединения малотоксичны, значения их LD50 – 150-250 мг/кгСинтезовані потенційні ліганди 5-НТ1А рецепторів – арилпіперазини, які в якості термінальних фрагментів мали залишки тетрагідропіримідинів, сполуки (1-6) та дигідропримідину (7). Структури сполук1-7 були підтверджені методами ІЧ-спектроскопії, мас-спектрометрії та спектроскопії 1Н-ЯМР. Речовини 2, 3, 4 та 7 інгібували специфічне зв’язування радіоліганду [3H]8-OH-DPAT з 5-НТ1А рецепторами і мають виразний афінітет до цих рецепторів. За тестом конфліктної ситуації сполуки 1-5 та 7 проявили анксіолітичні властивості. При цьому фенілпіперазиніл- та о-олілпіперазинілбутил-4-метил-5-ізо-пропіл-1,2,3-6-тетрагідропіримідин-2-тіо-6-они (1 та 2) за рівнем анксіолітичної активності пе-ревершили відомий препарат буспірон. Відсутність цього виду активності у сполуки 6, мабуть, обумовлена відмінністю замісників у атома N1 піримідинового ядра сполуки 6 та решти сполук цього ряду. Вивчення актопротекторної активності в умовах гіпертермії показало, що всі сполуки за тривалістю плавання перевищували препарат порівняння бемітил. Для всіх сполук були визначені дози ЕД50, які знаходились в інтервалі від 0,04 до 1,0 мг/кг. Показано, що найбільш активною серед вивчених речовин була сполука 3, яка в дозі ЕД50 0,04 мг/кг у 2,2 рази (на 122%) збільшувала тривалість плавання щурів порівняно з бемітилом. Деякі сполуки у дозі 15 мг/кг проявили антигіпоксичну активність на моделях гемічної (сполуки 2-4, 7) та нормобаричної гіпоксії (сполуки 1, 2, 6) і перевищували за активністю бемітил (33,5 мг/кг). Синтезовані сполуки є малотоксичними, значення їх LD50 – 150-250 мг/кг

Ліганди 5-нт1а та d2 рецепторів – n-(арилпіперазиніл)бутиліміди біцикло[2.2.1]гепт-5-ен- ендо-ендо-2,3-дикарбонової кислоти та їх нейротропні властивості

It is known that hetaryl(aryl)piperazines possess important neuropharmacological (anxiolytic, antidepressant, neuroleptic, etc.) properties. In the process of studying the relationship between the structure and properties of N-(arylpiperazinyl) butylimides bicyclo[2.2.1]gept-5-en-endo-endo-2,3-dicarbonic acid (compounds 1-5) the neuropharmacological properties and their affinity for D2 and 5-HT1A receptors have been studied in this work. It has been determined by the radioligands method that arylpiperazines 1-5 possess the high affinity for D2 and 5-HT1A receptors. Compounds 1-5 have been found to have the marked sedative and neuroleptic properties. The compounds (1-5) synthesized revealed a dose-dependent pharmacological effect. In lower doses (5 mg/kg) on the model of the conflict test in rats m-tolyl derivatives had the same anxiolytic effect as buspirone (10 mg/kg); in higher doses (10 mg/kg) all compounds revealed the neuroleptic activity on the model of “Waxy flexibility” catalepsy induction. Compounds of this series in the dose of 10 mg/kg reduced the apomorphine-induced stereotypic behaviour by 33.7-86.5% in rats, as well as a refrence drug haloperidol. All of these compounds are nontoxic, the value of their LD50 ≥ 300 mg/kg.Известно, что гетарил(арил)пиперазины обладают выраженными нейрофармакологическими (анксиолитическими, антидепрессивными, нейролептическими и др.) свойствами. В развитии исследований взаимосвязи между структурой и свойствами N-(арилпиперазинил)бутилимидов бицикло[2.2.1]гепт-5-ен-эндо-эндо-2,3-дикарбоновой кислоты (соединения 1-5) в этой работе мы изучили нейрофармакологические свойства и их аффинитет к D2 и 5-HT1A рецепторам. Методом радиолигандного связывания было установлено, что арилпиперазины 1-5 обладают высоким аффинитетом к D2 и 5-НТ1А рецепторам. Установлено, что все изученные соединения обладают выраженными седативными и нейролептическими свойствами. Синтезированные соединения (1-5) проявили дозозависимый фармакологический эффект: в низких дозах (5 мг/кг) у м-толильных производных на модели «Конфликтная ситуация» в опытах на крысах обнаружен анксиолитический эффект на уровне буспирона (10 мг/кг), а в более высокой дозе (10 мг/кг) все изученные соединения на модели индукции каталепсии «Восковая гибкость» проявили выраженную антипсихотическую активность. Соединения этого ряда в дозе 10 мг/кг снижали на 33,7-86,5% апоморфин-стереотипное поведение животных, как и рефренс-препарат галоперидол. Синтезированные соединения малотоксичны, значения их LD50 ≥ 300 мг/кг.Відомо, що гетарил(арил)піперазини володіють важливими нейрофармакологічними (анксіолітичними, антидепресивними, нейролептичними та ін.) властивостями. У розвитку досліджень взаємозв’язку між структурою та властивостями N-(арилпіперазиніл)бутилімідів біцикло [2.2.1] гепт-5-ен-ендо-ендо-2,3-дикарбонової кислоти (сполуки 1-5) у цій роботі ми вивчили нейрофармакологічні властивості та їх афінітет до D2 і 5-HT1A рецепторів. Методом радіолігандного зв’язування було встановлено, що арилпіперазини 1-5 володіють високим афінітетом до D2 і 5-НТ1А рецепторам. Сполуки 1-5 проявили виразні седативні та нейролептичні властивості. Показано, що синтезовані сполуки (1-5) проявили дозозалежний ефект. У низьких дозах (5 мг/кг) тільки м-толільні похідні за методом «Конфліктна ситуація» у дослідах на щурах проявили анксіолітичний ефект на рівні буспірону. А у більш високій дозі (10 мг/кг) – антипсихотичну активність на моделі індукції каталепсії «Воскова гнучкість». Сполуки цього ряду в дозі 10 мг/кг знижують на 33,7-86,5% апоморфін-стереотипну поведінку тварин як референс-препарат галоперидол. Всі вивчені сполуки малотоксичні, значення їх LD50 ≥ 300 мг/кг

Synthesis, biological evaluation, X-ray molecular structure and molecular docking studies of RGD mimetics containing 6-amino-2,3-dihydroisoindolin-1-one fragment as ligands of integrin αIIbβ3

AbstractA series of novel RGD mimetics containing phthalimidine fragment was designed and synthesized. Their antiaggregative activity determined by Born’s method was shown to be due to inhibition of fibrinogen binding to αIIbβ3. Molecular docking of RGD mimetics to αIIbβ3 receptor showed the key interactions in this complex, and also some correlations have been observed between values of biological activity and docking scores. The single crystal X-ray data were obtained for five mimetics

Синтез і цитотоксичність аміноетоксидифенілів

The implementation mechanism of the antiviral activity (AA) and interferon induction (IFI) by planar polycyclic compounds has not yet been determined. However, our hypothesis of the priority role of intercalation in double strand nucleic acids (NA) has gained strong arguments in its favour in our works and the works of foreign colleagues.On the other hand, the presence of AA and the ability to induce IFI in biphenyl derivatives that are incapable to intercalate in NA indicates the possibility of implementing alternative mechanisms. This determined our interest to the study of aminoethoxydiphenyls (AED), which synthesis and investigation of cytotoxicity become the subject of this article. 4,4’-Bis-(2-chloroethoxy)diphenyl was obtained by alkylation of dihydroxydiphenyl with dichloroethane in its mixture with aqueous sodium hydroxide (20%) in the presence of tetrabutylammonium chloride (TBAC). Series of AED were synthesized by substitution of chlorine by iodine in the mixture of xylene with the aqueous solution of sodium iodide in the presence of TBAC with subsequent amination with primary and secondary amines. The protonated molecular ions (MI) intensive peaks of the compounds synthesized are observed in the mass spectra with FAB ionization. The most common way of MI fragmentation is PhO-CH2-bond cleavage following the side aminoalkyl fragment detachment. Absorption bands typical for CH (arom.), CH (aliph.), COC bonds and NH protonated terminal amino groups are present in IR spectra. In the 1H-NMR spectra signals from aromatic and aliphatic protons present, multiplicity and integral intensity correspond to the attributed structures. Cytotoxicity of the compounds synthesized was tested using EPT cells in vitro. All AED tested appeared to be comparable to amixine and are in the range from low to moderate cytotoxicity.Механизм реализации противовирусной активности (ПА) и индукции индерферона (ИФН) планарными полициклическими соединениями до сих пор не установлен, хотя выдвинутая нами гипотеза о приоритетной роли интеркаляции в двухспиральные нуклеиновые кислоты (НК) получила весомые аргументы в свою пользу в наших работах и работах зарубежных коллег. С другой стороны, наличие ПА и способности индуцировать ИФН в производных дифенила, не способных к интеркаляции в НК, указывает на возможность реализации альтернативных механизмов. Это и определило наш интерес к развернутому исследованию аминоалкоксидифенила (ААД), началу которого – синтезу и исследованию цитотоксичности ААД и посвящена эта статья. Алкилированием дигидроксибифенила дихлорэтаном в смеси водного раствора гидроксида натрия (20%) с 1,2-дихлорэтаном в присутствии тетрабутиламмония хлорида (ТБАХ) получен 4,4’-бис-(2-хлороэтокси) бифенил. Замену хлора на йод проводили в смеси ксилола с водным раствором йодида натрия в присутствии ТБАЙ с последующим аминированием рядом первичных и вторичных аминов; синтезирован ряд АЭД. В масс-спектрах с ионизацией БУА синтезированных соединений имеются интенсивные пики протонированных молекулярных ионов (МИ), наиболее типичным путем фрагментации МИ является разрыв связи PhO-CH2 с отщеплением бокового аминоалкильного фрагмента. В ИК-спектрах наблюдаются полосы поглощения, характерные для связей CH (аром.), CH (алиф), COC и NH протонованных терминальных аминогрупп. В спектрах 1H-ЯМР имеются сигналы от ароматических и алифатических протонов, мультиплетность и интегральная интенсивность которых соответствуют приписываемым структурам. На клетках ПТП изучена цитотоксичность ряда 4,4’-бис-(2-аминоэтокси)дифенилов, значения сопоставимы с цитотоксичностью амиксина и находятся в диапазоне от низких до умеренных.Механізм реалізації противірусної активності (ПА) та індукції інтерферону (ІФН) планарними поліциклічними сполуками досі не встановлено, хоча висунута нами гіпотеза про пріоритетну роль інтеркаляції в двоспіральні нуклеїнові кислоти (НК) набула вагомих аргументів на свою користь в наших роботах та роботах іноземних колег. З іншого боку, наявність ПА та здатності індукувати ІФН у похідних дифенілу, не здатних до інтеркаляції у НК, вказує на можливість реалізації альтернативних механізмів. Це й спричинило наш інтерес до поглибленого дослідження аміноалкоксидифенілів (АЕД), початку якого – синтезу та дослідженню цитотоксичності АЕД і присвячена ця стаття. Алкілуванням дигідроксибіфенілу дихлороетаном у суміші водного розчину гідроксиду натрію (20%) з 1,2-дихлороетаном у присутності тетрабутиламонію хлориду (ТБАХ) отримано 4,4’-біс-(2-хлороетокси)біфеніл. Заміну хлору на йод проводили в суміші ксилолу з водним розчином йодиду натрію в присутності ТБАЙ з наступним амінуванням низкою первинних та вторинних амінів; синтезована низка АЕД. В мас-спектрах з іонізацією БПА синтезованих сполук наявні інтенсивні піки протонованих молекулярних іонів (МІ), найбільш типовим шляхом фрагментації МІ є розрив зв’язку PhO–CH2 з відщепленням бокового аміноалкільного фрагменту. В ІЧ-спектрах наявні смуги поглинання, характерні для зв’язків C-H (аром.), C-H (аліф), C-O-C та NH протонованих термінальних аміногруп. У спектрах 1H-ЯМР наявні сигнали від ароматичних та аліфатичних протонів, мультиплетність та інтегральна інтенсивність яких відповідає приписуваним структурам. На клітинах ПТП вивчена цитотоксичність низки 4,4’-біс-(2-аміноетокси)дифенілів, значення якої зіставні з токсичністю аміксину та знаходяться в діапазоні від низьких до помірних

Virtual screening, synthesis and biological evaluation of DNA intercalating antiviral agents

© 2017 Elsevier Ltd This paper describes computer-aided design of new anti-viral agents against Vaccinia virus (VACV) potentially acting as nucleic acid intercalators. Earlier obtained experimental data for DNA intercalation affinities and activities against Vesicular stomatitis virus (VSV) have been used to build, respectively, pharmacophore and QSAR models. These models were used for virtual screening of a database of 245 molecules generated around typical scaffolds of known DNA intercalators. This resulted in 12 hits which then were synthesized and tested for antiviral activity against VaV together with 43 compounds earlier studied against VSV. Two compounds displaying high antiviral activity against VaV and low cytotoxicity were selected for further antiviral activity investigations

Reversal of diastereoselectivity in the synthesis of Peptidomimetic 3‑Carboxamide-1,4-benzodiazepin-5-ones

Enantiopure 3-carboxamide-1,4-benzodiazepin-5-ones were synthesized via the Ugi reaction followed by the Staudinger/aza-Wittig or reduction reactions in only two steps. A complete reversal of diastereoselectivity was achieved depending on the cyclization methodology employed. The different orientation of the C3 substituent in our 3-substituted 1,4-benzodiazepin-5-ones with respect to the most studied 1,4-benzodiazepin-2-ones makes them complementary in the development of new drugs because the primary source of binding selectivity of 1,4-benzodiazepines is the selective recognition of ligand conformations by the receptor.Ministerio de Economía y Competitividad, Spain (Project CTQ2012-31611), Junta de Castilla y León, Consejería de Educación y Cultura y Fondo Social Europeo (Project BU246A12-1) and the European Commission, Seventh Framework Programme (Project SNIFFER FP7-SEC-2012-312411)

Alkoxy compounds XIX. The stereoisomerism of some 2, 5-dialkyl-5-α-alkoxyethyl-1, 3-dioxanes

Using PMR spectra and GL chromatograms, it is shown that 2,5-di methyl-, 2-isopropyl-5-ethyl-, 2, 5-diisopropyl-5-α-isopropoxyethyl-1, 3-dioxane are mixtures of isomers. Efficient columns are used to fractionate these mixtures into the individual isomers, purities being checked by GLC. From PMR spectra and dipole moments it was concluded that the low-boiling isomers of the stereoisomeric dioxanes are trans forms with chair configuration, while the high-boiling isomers are cis, and have the unsymmetrical boat-shaped configuration. © 1969 The Faraday Press, Inc

Combat : organe du Mouvement de libération française

30 août 19451945/08/30 (A5,N385).Appartient à l’ensemble documentaire : LangRous

SYNTHESIS OF 1,2 FUSED SYSTEMS BASED ON THE 3-ARYLIDENE-5-PHENYL-1,2-DIHYDRO-3H-1,4- BENZODIAZEPINE-2-ONES

By the reaction of 7-bromo-5-aryl-1,2-dihydro-3H-1,4-benzodiazepine-2-ones with Lawesson reagent, 7-bromo-5-aryl-1,2-dihydro-3H-1,4-benzodiazepine-2-tiones were synthesized from which 3-arylidene-7-bromo-2-hydrazino-5-phenyl-3H-1,4-benzodiazepines were obtained by the reaction with hydrazine hydrate. The condensation of 3-arylidene-7-bromo-2-hydrazino-5-phenyl-3H-1,4-benzodiazepines with triethylorthoformate (triethylorthoacetate) or formic acid (acetic acid) gave 4-arylidene-8-bromo-6-phenyl-4H-[1,2,4]triazolo[4,3-а][1,4]-benzodiazepines. Latter were also synthesized by the reaction of 7-bromo-5-aryl-1,2-dihydro-3H-1,4-benzodiazepine-2-tiones with acetylhydrazine. 4-Arylidene-8-bromo-6-phenyl-4H-[1,2,3,4] tetrazolo[1,5-а][1,4]-benzodiazepines were obtained by the reaction of 3-arylidene-7-bromo-2-hydrazino-5-phenyl-3H-1,4-benzodiazepines with sodium nitrite

Alkoxy compounds XIX. The stereoisomerism of some 2, 5-dialkyl-5-α-alkoxyethyl-1, 3-dioxanes

Using PMR spectra and GL chromatograms, it is shown that 2,5-di methyl-, 2-isopropyl-5-ethyl-, 2, 5-diisopropyl-5-α-isopropoxyethyl-1, 3-dioxane are mixtures of isomers. Efficient columns are used to fractionate these mixtures into the individual isomers, purities being checked by GLC. From PMR spectra and dipole moments it was concluded that the low-boiling isomers of the stereoisomeric dioxanes are trans forms with chair configuration, while the high-boiling isomers are cis, and have the unsymmetrical boat-shaped configuration. © 1969 The Faraday Press, Inc