Оцінка болю та якості життя в практичній діяльності фізичного терапевт

Actuality of theme. The level of quality of life is a defining indicator, the increase of which  is focused be specialists in various industries. A special place belongs to physical therapists who work directly with the participants of hostilities in the east of Ukraine (patients), who are undergoing treatment and rehabilitation. Among traditional methods of therapeutic influence, there is a proper place belonged to correction of external factors, which have a negative impact on the personal perception of opportunities for life. Purpose. To determine the features of individual factors` influence on the subjective assessment of pain intensity impact in the overall structure of quality of life. Methods of Research. Analysis and generalization of data from the Medical Outcomes Study Short Form 36 (MOS SF–36 questionnaire). Work Results. The study involved 110 men who underwent treatment and rehabilitation after participating in hostilities in the east  of  Ukraine. The average age of patients was 37,09±9,95 years. All individuals independently responded to the proposed MOS SF–36 questionnaire. According to the obtained data, we analyzed the pain intensity index (Bodily pain – BP) and its impact on the quality of life. Thus, the average value of pain intensity in the overall structure of quality of life – 45,68±1,87 points. Studying the factors that could make adjustments to the perception of pain intensity in the ability to perform the usual work, we found that with age, the BP increases its negative impact on the quality of life (correlation coefficient R= -0,207). Also, there is a correlation between the studied index and the number of children in the family and marital status (single, married, divorced). Statistical analysis revealed linear negative correlations (R=-0,202 and Tau=-0,139). There was no correlation  between  the  PB and the place of residence, the level of education.Актуальность темы. Уровень качества жизни является определяющим показателем, над повышением которого концентрируют свои усилия специалисты различных  отраслей.  Особое  место принадлежит физическим терапевтам, которые непосредственно работают с участниками боевых действий на Востоке Украины, которые проходят курс лечения и реабилитации. В комплексной программе реабилитации, кроме традиционных методов терапевтического воздействия, должное место занимает коррекция внешних факторов, которые оказывают негативное влияние на личностное восприятие возможностей к жизнедеятельности. Цель – определить особенности влияния отдельных факторов на субъективную оценку влияния показателя интенсивности боли в общей структуре качества жизни. Методы исследования – анализ и обобщение данных Международного опросника качества жизни (MOS SF-36). Результаты работы. В исследовании принимали участие 110 мужчин, которые проходили курс лечения и реабилитации после участия в боевых действиях на Востоке Украины. Средний возраст обследуемых – 37,09±9,95 г. Все лица самостоятельно давали ответы на предложенный опросник (MOS SF- 36). Согласно полученным данным, мы анализировали показатель интенсивности боли (Bodily pain – ВР) и его влияние на качество жизни. Так, среднее значение показателя интенсивности боли в  общей  структуре  качества жизни – 45,68±1,87 балла. Исследуя факторы, которые могли бы вносить свои коррективы в восприятие значимости болевых ощущений в возможности выполнять привычную работу, мы выяснили, что с возрастом показатель интенсивности боли увеличивает свое негативное влияние на качество жизни (коэффициент корреляции R=-0,207). Также прослеживается зависимость между изучаемым показателем и количеством детей в семье и семейным положением (холостые, женатые, разведенные). Статистический анализ выявил линейные отрицательные корреляционные связи (R= -0,202 и Tau=-0,139). Не наблюдалась корреляция  между показателем  интенсивности боли и местом проживания, уровнем полученного образования.Актуальність теми. Рівень якості життя є визначальним показником, над підвищенням якого концентрують свої зусилля фахівці різних галузей. Особливе місце тут належить фізичним терапевтам,  які  безпосередньо  працюють з учасниками бойових дій на Сході України, які проходять курс лікування та реабілітації. У комплексній програмі реабілітації, окрім традиційних методів терапевтичного впливу,  належне  місце  відведено  корекції зовнішніх чинників, які негативно впливають на особистісне сприйняття можливостей до життєдіяльності. Мета – визначити особливості впливу окремих факторів на суб’єктивну оцінку впливу показника інтенсивності болі в загальній структурі якості життя. Методи дослідження – аналіз та узагальнення  даних  Міжнародного опитувальника якості життя (MOS SF-36). Результати роботи. У досліджені брали участь 110 чоловіків, які проходили курс лікування та реабілітації після участі в бойових діях на Сході України. Середній вік обстежуваних – 37,09±9,95 р. Усі особи самостійно давали відповіді на запропонований опитувальник MOSSF-36. На основі отриманих даних ми аналізували показник інтенсивності болю (Bodily pain – ВР) та його вплив на якість життя. Так, середнє значення показника інтенсивності болі в загальній структурі якості життя – 45,68±1,87 бала. Досліджуючи фактори, які могли б уносити свої корективи в сприйняття значимості больових відчуттів у можливості виконувати звичну роботу, ми з’ясували, що з віком показник інтенсивності болю збільшує свій негативний вплив на  якість життя (коефіцієнт кореляції R=-0,207). Також простежено залежність між досліджуваним показником та кількістю дітей у сім’ї й сімейним станом (неодружені, одружені, розлучені). Статистичний аналіз виявив лінійні негативні кореляційні зв’язки (R=-0,202 та Tau=-0,139). Не спостерігали кореляції між показником інтенсивності  болю та місцем проживання, рівнем здобутої освіти

Особливості програми відновлення психофізіологічних показників у старшокласників компʼютерокористувачів

Topicality. The teaching of senior pupils is characterized by the widespread use of computers. It is established that visual acuity, contrast sensitivity, color perception, minimum separation and perception are changed under the influence of work on the monitor, but these indictors can be corrected. Our aim was to investigate the space perception and attention in HCU senior pupils and the impact of the author’s recovery program on these indicators determined by the function of cortical neurons. Research Methods. 56 senior pupils aged 15–16 with emetropic refraction without ophthalmological, somatic and mental disorders were examined by psychophysiological techniques. Nonparametric method (Wilcoxon-Mann-Whitney test) was used for statistical analysis. Results. It was found that one-hour work on a display led to a decay of the research function at 27 %. Short-term (15 min) passive rest of the eyes did not change the value of the studied indicator in senior pupils after 60-minute visual load. Performing of a restorative and breathing exercise set after one-hour work on a display, caused a significant increase in the space perception by 22 %. This parameter reached the initial level. Our study of the stability of focused attention showed that 28,57 % of pupils belonged to the first rank, 32,14 % to the second, 25,00 % to the third, and 14,29 % to the fourth. 60-minute visual load led to a decrease in the stability of concentrated attention by 46,7 %. 15-minute passive rest did not significantly affect the stability of focused attention. Performing of restorative and breathing exercise set after 1-hour work on a display, caused a significant increase in concentrated attention (by 43,5 %). Regarding the distribution of pupils by ranks, it was found that 28,57 % of respondents belonged to the first rank, the second – 32,14 %, the third – 28,57 % and the fourth – 10,71 %. Conclusions. Thus, the one-hour work of adolescents on displays leads to a decrease in space perception and stability of attention concentration, which does not improve after a passive 15-minute rest. These parameters recover after a set of exercises that can be recommended for use as HCUs as at educational institutions to restore visual functions and prevent visual disturbances.Актуальность. Обучение старшеклассников, как известно, характеризуется широким использованием компьютеров. Установлено, что под влиянием работы за монитором у подростков  изменяются острота зрения, контрастная чувствительность, цветоощущения, минимум разделения и восприятия, которые поддаются коррекции. Нашей целью было исследовать восприятие пространства и внимание у старшеклассников при работе за монитором компьютера и влияние авторской программы восстановления на эти показатели, поскольку минимум разделения и восприятия, очевидно, определяются функцией корковых нейронов. Методы исследования. Обследовано 56 старшеклассников 15–16 лет с эметропической рефракцией без офтальмологических, соматических и психических отклонений при помощи психофизиологических методов. Для проведения статистического анализа использовали непараметрические методы (критерий Вилкоксона-Манна-Уитни). Результаты. Установлено, что одночасовая работа за монитором компьютера, привела к ухудшению величины восприятия пространства на 27 %. Кратковременный пассивный отдых глаз в течение 15 мин практически не изменил величину исследуемого показателя в старшеклассников после 60-минутного зрительной нагрузки. Проведение обследуемыми комплекса восстановительных упражнений с элементами дыхательной гимнастики после часовой работы за монитором компьютера вызвало существенный рост восприятия пространства на 22 % и практически достигал исходного уровня. Наши исследования устойчивости концентрированного внимания показали, что у школьников старшего школьного возраста к первому рангу отнесено 28,57 % учащихся, к второму – 32,14 %, к третьему – 25,00 %, к четвертому – 14,29 %. 60-минутная зрительная нагрузка за монитором компьютера привела к уменьшению устойчивости концентрированного внимания у старшеклассников на 46,7 %. Пятнадцатиминутный пассивный отдых от работы за монитором ком- пьютера в течение часа существенно не повлиял на устойчивость концентрированного внимания у старшеклас- сников. Проведение обследуемыми комплекса восстановительных упражнений с элементами дыхательной гим- настики, после 1-часовой работы за монитором компьютера, вызвало существенный рост концентрированного внимания (на 43,5 %). Однако при этом выявлено следующее распределении учащихся по рангам: к первому рангу – 28,57 % обследованных, ко второму – 32,14 %, к третьему – 28,57 % и в четвертом – 10,71 %. Выводы. Таким образом, работа подростков за дисплеем компьютера в течение часа, ведет к уменьшению восприятия пространства и снижению устойчивости концентрированности внимания, не улучшается после пассивного 15-минутного отдыха, но восстанавливается после комплекса упражнений, которые можно рекомендовать для использования как при выполнении самостоятельной работы за компьютером, так и в учебном заведении для восстановления психофизиологических функций и предупреждения возникновения нарушений зрительных функций.Актуальність. Навчання старшокласників, як відомо, характеризується широким використанням комп’ю- терів. Установлено, що під впливом роботи за монітором у них змінюються гострота зору, контрастна чутливість, кольоровідчуття, мінімум розділення та сприйняття, які піддаються корекції. Нашою метою було дослідити сприйняття простору та увагу в старшокласників під час роботи за монітором комп’ютера й вплив авторської програми відновлення на ці показники, оскільки мінімум розділення та сприйняття, очевидно, визначається функцією кіркових нейронів. Методи дослідження. Обстежено 56 старшокласників 15–16 років з еметропічною рефракцією без офтальмологічних, соматичних та психічних відхилень за допомогою психо- фізіологічних методик. Для проведення статистичного аналізу використовували непараметричні методи (крите- рій Вілкоксона-Манна-Уітні). Результати. Установлено, що одногодинна робота за монітором комп’ютера призвела до погіршення величина сприймання простору на 27 %. Короткотривалий пасивний відпочинок очей протягом 15-ти хв практично не змінив величину досліджуваного показника в старшокласників після 60-хви- линного зорового навантаження. Проведення обстежуваними комплексу відновлювальних вправ з елементами дихальної гімнастики після 1-годинної роботи за монітором комп’ютера викликало суттєве зростання спри- йняття простору на 22 % і практично досягало вихідного рівня. Наші дослідження стійкості концентрованої уваги показали, що в школярів старшого шкільного віку до першого рангу віднесено 28,57 % учнів,  до другого – 32,14 %, до третього – 25,00 % і до четвертого – 14,29 %. 60-хв зорове навантаження за монітором комп’ютера призвело до зменшення стійкості концентрованої уваги в старшокласників на 46,7 %. П’ятнадцятихвилин- ний пасивний відпочинок від роботи за монітором комп’ютера впродовж години суттєво не вплинув на стійкість концентрованої уваги в старшокласників. Проведення обстежуваними комплексу відновлювальних вправ з елементами дихальної гімнастики після годинної роботи за монітором комп’ютера викликало суттєве зростання концентрованої уваги (на 43,5 %). Щодо розподілу учнів за рангами при цьому виявлено, що до першого рангу належить 28,57 % обстежених, до другого – 32,14 %, до третього – 28,57 % і до четвертого – 10,71 %. Висновки. Отже, робота підлітків за дисплеєм комп’ютера впродовж години призводить до зменшення сприйняття простору й зниження стійкості концентрованості уваги, яка не покращується після пасивного 15-хв від- починку, але відновлюється після комплексу вправ, які можна рекомендувати для використання як під час вико- нання самостійної роботи за комп’ютером, так і навчальним закладам для відновлення психофізіологічних функцій і попередження виникнення порушень зорових функцій

Erot spatiaalisissa ja ajallisissa reaktionormeissa kevään ja syksyn fenologisille tapahtumille

For species to stay temporally tuned to their environment, they use cues such as the accumulation of degree-days. The relationships between the timing of a phenological event in a population and its environmental cue can be described by a population-level reaction norm. Variation in reaction norms along environmental gradients may either intensify the envi- ronmental effects on timing (cogradient variation) or attenu- ate the effects (countergradient variation). To resolve spatial and seasonal variation in species’ response, we use a unique dataset of 91 taxa and 178 phenological events observed across a network of 472 monitoring sites, spread across the nations of the former Soviet Union. We show that compared to local rates of advancement of phenological events with the advancement of temperature-related cues (i.e., variation within site over years), spatial variation in reaction normsPeer reviewe

Chronicles of nature calendar, a long-term and large-scale multitaxon database on phenology

We present an extensive, large-scale, long-term and multitaxon database on phenological and climatic variation, involving 506,186 observation dates acquired in 471 localities in Russian Federation, Ukraine, Uzbekistan, Belarus and Kyrgyzstan. The data cover the period 1890-2018, with 96% of the data being from 1960 onwards. The database is rich in plants, birds and climatic events, but also includes insects, amphibians, reptiles and fungi. The database includes multiple events per species, such as the onset days of leaf unfolding and leaf fall for plants, and the days for first spring and last autumn occurrences for birds. The data were acquired using standardized methods by permanent staff of national parks and nature reserves (87% of the data) and members of a phenological observation network (13% of the data). The database is valuable for exploring how species respond in their phenology to climate change. Large-scale analyses of spatial variation in phenological response can help to better predict the consequences of species and community responses to climate change.Peer reviewe

Phenological shifts of abiotic events, producers and consumers across a continent

Ongoing climate change can shift organism phenology in ways that vary depending on species, habitats and climate factors studied. To probe for large-scale patterns in associated phenological change, we use 70,709 observations from six decades of systematic monitoring across the former Union of Soviet Socialist Republics. Among 110 phenological events related to plants, birds, insects, amphibians and fungi, we find a mosaic of change, defying simple predictions of earlier springs, later autumns and stronger changes at higher latitudes and elevations. Site mean temperature emerged as a strong predictor of local phenology, but the magnitude and direction of change varied with trophic level and the relative timing of an event. Beyond temperature-associated variation, we uncover high variation among both sites and years, with some sites being characterized by disproportionately long seasons and others by short ones. Our findings emphasize concerns regarding ecosystem integrity and highlight the difficulty of predicting climate change outcomes. The authors use systematic monitoring across the former USSR to investigate phenological changes across taxa. The long-term mean temperature of a site emerged as a strong predictor of phenological change, with further imprints of trophic level, event timing, site, year and biotic interactions.Peer reviewe

Differences in spatial versus temporal reaction norms for spring and autumn phenological events

For species to stay temporally tuned to their environment, they use cues such as the accumulation of degree-days. The relationships between the timing of a phenological event in a population and its environmental cue can be described by a population-level reaction norm. Variation in reaction norms along environmental gradients may either intensify the environmental effects on timing (cogradient variation) or attenuate the effects (countergradient variation). To resolve spatial and seasonal variation in species' response, we use a unique dataset of 91 taxa and 178 phenological events observed across a network of 472 monitoring sites, spread across the nations of the former Soviet Union. We show that compared to local rates of advancement of phenological events with the advancement of temperature-related cues (i.e., variation within site over years), spatial variation in reaction norms tend to accentuate responses in spring (cogradient variation) and attenuate them in autumn (countergradient variation). As a result, among-population variation in the timing of events is greater in spring and less in autumn than if all populations followed the same reaction norm regardless of location. Despite such signs of local adaptation, overall phenotypic plasticity was not sufficient for phenological events to keep exact pace with their cues-the earlier the year, the more did the timing of the phenological event lag behind the timing of the cue. Overall, these patterns suggest that differences in the spatial versus temporal reaction norms will affect species' response to climate change in opposite ways in spring and autumn

Chronicles of nature calendar, a long-term and large-scale multitaxon database on phenology

We present an extensive, large-scale, long-term and multitaxon database on phenological and climatic variation, involving 506,186 observation dates acquired in 471 localities in Russian Federation, Ukraine, Uzbekistan, Belarus and Kyrgyzstan. The data cover the period 1890–2018, with 96% of the data being from 1960 onwards. The database is rich in plants, birds and climatic events, but also includes insects, amphibians, reptiles and fungi. The database includes multiple events per species, such as the onset days of leaf unfolding and leaf fall for plants, and the days for first spring and last autumn occurrences for birds. The data were acquired using standardized methods by permanent staff of national parks and nature reserves (87% of the data) and members of a phenological observation network (13% of the data). The database is valuable for exploring how species respond in their phenology to climate change. Large-scale analyses of spatial variation in phenological response can help to better predict the consequences of species and community responses to climate change