SEROLOGICAL EVIDENCE OF AVIAN PARAMYXOVIRUS-2 INFECTION IN BACKYARD AND COMMERCIAL POULTRY BIRDS IN SAUDI ARABIA

Serological survey was conducted to detect avian paramyxovirus serotype-2 (APMV-2) antibodies in commercial and backyard bird flocks, using Enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA) and haemagglutination inhibition (HI) test. Sera were collected from 212 commercial and 56 backyard birds. Age of commercial birds ranged from one-day old to 62 weeks. In the backyard birds, seroprevalence of APVM-2 was 71.42 and 78.57%, whereas this seroprevalence was 52.35 and 60.84% using the HI test and the ELISA, respectively in commercial poultry birds. No antibodies against APMV-2 were detected in 1-5 days old chicks with either test. The HI test showed the highest positive samples (P<0.05) of APMV-2 in 19-35 days age group (58.33%), followed by age group 11-18 weeks (51.35%) and 25-62 weeks (47.05%). Similarly, ELISA also showed the highest positive samples of APMV-2 (68.75%) in 19-35 days age group (P<0.05), followed by age group 11-18 weeks (62.16%) and 25-62 weeks (56.86%). In conclusion, this study indicated the presence of antibodies to APMV-2 among backyard and commercial poultry birds in Saudi Arabia

Обґрунтування допоміжних речовин у складі таблеток з сухим екстрактом імбиру лікарського

Topicality. Due to its rich chemical composition and pharmacological activity, Zingiber officinale is a promising raw material for creating various drugs, including ones for the treatment of type 2 diabetes.Aim. To obtain tablets with dry ginger extract by direct pressing using polyfactorial dispersion analysis (taking into account the quality factors).Materials and methods. The objects of the study were dry ginger extract, filler – Galen IQ 721 and excipients of three technological groups: dry binders, moisture regulators and lubricants. The effect of auxiliary substances on such indicators as bulk density, tapped density and the Carr index of the tablet mass, as well as disintegration, mechanical strength and friability of the obtained tablets have been investigated.Results and discussion. Using the mathematical planning of the experiment by the 3 × 3 Latin square method, the influence of qualitative factors on the pharmacological indicators of tablets with a dry extract of ginger has been studied.Conclusions. According to the results of analysis of variance, the optimal excipients in the composition of tablets with ginger extract were chosen: from the group of binders – Kollidone k30, as a moisture regulator – Neusilin UFL 2 and lubricant – calcium stearate.Актуальность. Имбирь лекарственный благодаря богатому химическому составу и фармакологическойактивности является перспективным сырьем для создания разнообразных препаратов, в том числе и для лечения сахарного диабета 2 типа.Цель работы – выбор вспомогательных веществ (качественных факторов) для получения таблеток с сухим экстрактом имбиря лекарственного методом прямого прессования с использованием многофакторного дисперсионного анализа.Материалы и методы. Объектами исследования были сухой экстракт имбиря лекарственного, наполнитель – Galen IQ 721 и вспомогательные вещества трех технологических групп: сухие связующие вещества,влагорегуляторы и лубриканты. Исследовали влияние вспомогательных веществ на такие показатели, как насыпная плотность, плотность после усадки и индекс Карра таблеточной массы, а также распадаемость, устойчивость к раздавливанию и истираемость полученных таблеток.Результаты и их обсуждение. С помощью математического планирования эксперимента методом латинского квадрата 3 × 3 было изучено влияние качественных факторов на фармакотехнологические показатели таблеток с сухим экстрактом имбиря лекарственного.Выводы. По результатам дисперсионного анализа были выбраны оптимальные вспомогательные вещества в составе таблеток с экстрактом имбиря: из группы связующих веществ – Kollidone k30, в качестве влагорегулятора – Neusilin UFL 2 и лубрикант – кальция стеарат.Актуальність. Імбир лікарський завдяки багатому хімічному складу і фармакологічній активності є перспективною сировиною для створення різноманітних препаратів, у тому числі і для лікування цукрового діабету 2 типу.Мета роботи – вибір допоміжних речовин (якісних факторів) для отримання таблеток з сухим екстрактом імбиру лікарського методом прямого пресування з використанням багатофакторного дисперсійного аналізу.Матеріали та методи. Об’єктами дослідження були сухий екстракт імбиру лікарського, наповнювач – GalenIQ 721 і допоміжні речовини трьох технологічних груп: сухі зв’язуючі речовини, вологорегулятори і лубриканти.Досліджували вплив допоміжних речовин на такі показники, як насипну густину, густину після усадки та індекс Карра таблеткової маси, а також розпадання, стійкість до роздавлювання і стираність отриманих таблеток.Результати та їх обговорення. За допомогою математичного планування експерименту методом латинського квадрата 3 × 3 було вивчено вплив якісних факторів на фармакотехнологічні показники таблеток з сухим екстрактом імбиру лікарського.Висновки. За результатами дисперсійного аналізу були обрані оптимальні допоміжні речовини у складітаблеток з екстрактом імбиру: із групи зв’язуючих речовин – Kollidone k30, вологорегулятор – Neusilin UFL 2 і лубрикант – кальцію стеарат

Розробка спектрофотометричної методики кількісного визначення суми фенольних сполук у перерахунку на 6-гінгерол у таблетках на основі сухого екстракту імбиру лікарського

Zingiber officinale has a wide range of pharmacological properties, including hypoglycemic and antioxidant ones. Most literature sources associate the pharmacological activity and mechanism of action of ginger with the content of phenolic compounds, and in particular gingerol.Aim. To develop the spectrophotometric method for the quantitative determination of the total amount of phenolic compounds calculated with reference to 6-gingerol in tablets based on a dry ginger extract.Materials and methods. The study object were tablets with an average weight of 0.5 g containing 0.3 g of a dry ginger extract (manufacturer – “Medagroprom”, Dnipro) obtained by the direct compression method. The spectrophotometric method was used to determine phenolic compounds calculated with reference to 6-gingerol.Results and discussion. The spectral characteristics of a standard sample of 6-gingerol, a predominant substance among biologically active phenolic compounds of ginger, have been studied. It has been shown that its absorption spectrum in the range from 220 to 400 nm contains one absorption band with a maximum at 281 nm, which can be used as an analytical absorption band for the quantitative determination by absorption spectrophotometry. It has been proven that excipients do not interfere with the quantitative determination of the total amount of phenolic compounds in the composition of tablets with a dry extract of ginger since they do not absorb electromagnetic radiation in the region of the analytical maximum. It has been found that the content of the total amount of phenolic compounds calculated with reference to 6-gingerol in the experimental batch of tablets is 0.03556 ± 0.0088 g/tab. The relative uncertainty of the mean determination was 1.007 %.Conclusions. The spectrophotometric method for the quantitative determination of the total amount of phenolic compounds calculated with reference to 6-gingerol in tablets based on a dry ginger extract with the subsequent calculation by the standard method has been developed. It can be used to develop quality control procedures for the tablets under research.Имбирь лекарственный имеет широкий спектр фармакологических свойств, среди которых гипогликемические и антиоксидантные. Большинство литературных источников связывает фармакологическую активность и механизм действия имбиря с содержанием в нем фенольных соединений и в частности гингерола.Целью данной работы является разработка спектрофотометрической методики количественного определения суммы фенольных соединений в пересчете на 6-гингерол в таблетках на основе сухого экстракта имбирялекарственного.Материалы и методы. Объектом исследования были таблетки, полученные методом прямого прессования со средней массой 0,5 г, содержащие 0,3 г сухого экстракта имбиря лекарственного (производитель «Медагропром», г. Днепро). Для определения фенольных соединений в пересчете на 6-гингерол использовали спектрофотометрическую методику.Результаты и их обсуждение. Изучены спектральные характеристики стандартного образца 6-гингерола, который является преобладающим веществом среди биологически активных фенольных соединений имбирялекарственного. Показано, что в его абсорбционном спектре в области от 220 до 400 нм содержится одна полоса поглощения с максимумом при 281 нм, которая может быть использована как аналитическая полосапоглощения для количественного определения методом абсорбционной спектрофотометрии. Доказано, что вспомогательные вещества не мешают количественному определению суммы фенольных соединений в составе таблеток с сухим экстрактом имбиря, поскольку не поглощают электромагнитные излучения в области аналитического максимума. Установлено, что содержание суммы фенольных соединений в пересчете на 6-гингерол в экспериментальной серии таблеток составляет 0,03556 ± 0,0088 г/т. Относительная неопределенность среднего определения составила 1,007 %.Выводы. Разработана спектрофотометрическая методика количественного определения суммы фенольных соединений в пересчете на 6-гингерол в таблетках на основе сухого экстракта имбиря лекарственного с последующим расчетом по методу стандарта, которая может быть использована при разработке методик контроля качества исследуемых таблеток.Імбир лікарський має широкий спектр фармакологічних властивостей, серед яких гіпоглікемічні та антиоксидантні. Більшість літературних джерел пов’язує фармакологічну активність та механізм дії імбиру з вмістом у ньому фенольних сполук, зокрема гінгеролу.Метою даної роботи є розробка спектрофотометричної методики кількісного визначення суми фенольних сполук у перерахунку на 6-гінгерол у таблетках на основі сухого екстракту імбиру лікарського.Матеріали та методи. Об’єктом дослідження були таблетки, отримані методом прямого пресування з середньою масою 0,5 г, що містять 0,3 г сухого екстракту імбиру лікарського (виробник «Медагропром», м. Дніпро). Для визначення фенольних сполук у перерахунку на 6-гінгерол використовували спектрофотометричну методику.Результати та їх обговорення. Вивчені спектральні характеристики стандартного зразка 6-гінгеролу, який є переважаючою речовиною серед біологічно активних фенольних сполук імбиру лікарського. Показано, що у його абсорбційному спектрі в області від 220 до 400 нм міститься одна смуга поглинання з максимумом при 281 нм, яка може бути використана як аналітична смуга вбирання для кількісного визначення методом абсорбційної спектрофотометрії. Доведено, що допоміжні речовини не заважають кількісному визначенню суми фенольних сполук у складі таблеток з сухим екстрактом імбиру, оскільки не поглинають електромагнітного випромінювання в області аналітичного максимуму. Встановлено, що вміст суми фенольних сполук у перерахунку на 6-гінгерол в експериментальній серії таблеток складає 0,03556 ± 0,0088 г/т. Відносна невизначеність середнього визначення склала 1,007 %.Висновки. Розроблено спектрофотометричну методику кількісного визначення суми фенольних сполук у перерахунку на 6-гінгерол у таблетках на основі сухого екстракту імбиру лікарського з наступним розрахунком за методом стандарту, яка може бути використана при розробці методик контролю якості досліджуваних таблеток

A Double-Blind, Randomized, Placebo-Controlled Clinical Trial on Benfotiamine Treatment in Patients With Diabetic Nephropathy

OBJECTIVE - To investigate the effect of benfotiamine on urinary albumin excretion (UAE) and the tubular damage marker kidney injury molecule-1 (KIM-1) in patients with type 2 diabetes and nephropathy. RESEARCH DESIGN AND METHODS - Patients with type 2 diabetes and UAE equivalent to 15-300 mg/24 h, despite ACE inhibitors (ACE-Is) or angiotensin receptor blockers (ARBs), were randomly assigned to 12 weeks of benfotiamine (900 mg/day) (n = 39) or placebo (n = 43). RESULTS - Compared with placebo, benfotiamine treatment resulted in significant improvement of thiamine status (P <0.001). Benfotiamine treatment did not significantly decrease 24-h UAE or 24-h KIM-1 excretion. CONCLUSIONS - In patients with type 2 diabetes and nephropathy, high-dose benfotiamine treatment for 12 weeks in addition to ACE-Is or ARBs did not reduce UAE or KIM-1 excretion, despite improvement of thiamine status

Endoscopic Resection Without Subsequent Ablation Therapy for Early Barrett's Neoplasia:Endoscopic Findings and Long-Term Mortality

INTRODUCTION: After endoscopic resection (ER) of neoplasia in Barrett's esophagus (BE), it is recommended to ablate the remaining BE to minimize the risk for metachronous disease. However, we report long-term outcomes for a nationwide cohort of all patients who did not undergo ablation of the remaining BE after ER for early BE neoplasia, due to clinical reasons or performance status. METHODS: Endoscopic therapy for BE neoplasia in the Netherlands is centralized in 8 expert centers with specifically trained endoscopists and pathologists. Uniformity is ensured by a joint protocol and regular group meetings. We report all patients who underwent ER for a neoplastic lesion between 2008 and 2018, without further ablation therapy. Outcomes include progression during endoscopic FU and all-cause mortality. RESULTS: Ninety-four patients were included with mean age 74 (± 10) years. ER was performed for low-grade dysplasia (LGD) (10%), high-grade dysplasia (HGD) (25%), or low-risk esophageal adenocarcinoma (EAC) (65%). No additional ablation was performed for several reasons; in 73 patients (78%), the main argument was expected limited life expectancy. Median C2M5 BE persisted after ER, and during median 21 months (IQR 11-51) with 4 endoscopies per patient, no patient progressed to advanced cancer. Seventeen patients (18%) developed HGD/EAC: all were curatively treated endoscopically. In total, 29/73 patients (40%) with expected limited life expectancy died due to unrelated causes during FU, none of EAC. CONCLUSION: In selected patients, ER monotherapy with endoscopic surveillance of the residual BE is a valid alternative to eradication therapy with ablation

Multicentric validation of proteomic biomarkers in urine specific for diabetic nephropathy

Background: Urine proteome analysis is rapidly emerging as a tool for diagnosis and prognosis in disease states. For diagnosis of diabetic nephropathy (DN), urinary proteome analysis was successfully applied in a pilot study. The validity of the previously established proteomic biomarkers with respect to the diagnostic and prognostic potential was assessed on a separate set of patients recruited at three different European centers. In this case-control study of 148 Caucasian patients with diabetes mellitus type 2 and duration &gt;= 5 years, cases of DN were defined as albuminuria &gt;300 mg/d and diabetic retinopathy (n = 66). Controls were matched for gender and diabetes duration (n = 82). Methodology/Principal Findings: Proteome analysis was performed blinded using high-resolution capillary electrophoresis coupled with mass spectrometry (CE-MS). Data were evaluated employing the previously developed model for DN. Upon unblinding, the model for DN showed 93.8% sensitivity and 91.4% specificity, with an AUC of 0.948 (95% CI 0.898-0.978). Of 65 previously identified peptides, 60 were significantly different between cases and controls of this study. In &lt;10% of cases and controls classification by proteome analysis not entirely resulted in the expected clinical outcome. Analysis of patient's subsequent clinical course revealed later progression to DN in some of the false positive classified DN control patients. Conclusions: These data provide the first independent confirmation that profiling of the urinary proteome by CE-MS can adequately identify subjects with DN, supporting the generalizability of this approach. The data further establish urinary collagen fragments as biomarkers for diabetes-induced renal damage that may serve as earlier and more specific biomarkers than the currently used urinary albumin

Analysis of metastases rates during follow-up after endoscopic resection of early "high-risk" esophageal adenocarcinoma

BACKGROUND AND AIMS: After endoscopic resection (ER) of early esophageal adenocarcinoma (EAC), the optimal management of patients with high-risk histological features for lymph node metastases (LNM) (i.e., submucosal invasion, poor differentiation grade, or lymphovascular invasion (LVI)), remains unclear. We aimed to evaluate outcomes of endoscopic follow-up after ER for high-risk EAC. METHODS: For this retrospective cohort study, data was collected from all Dutch patients managed with endoscopic follow-up (endoscopy, endoscopic ultrasound) after ER for high-risk EAC between 2008 and 2019. We distinguished 3 groups: intramucosal cancers with high-risk features, submucosal cancers with low-risk features, and submucosal cancers with high-risk features. Primary outcome was the annual risk for metastases during follow-up, stratified for baseline histology. RESULTS: A total of 120 patients met the selection criteria. Median FU was 29 months (IQR 15-48). Metastases were observed in 5/25 (annual risk 6.9%; 95% CI 3.0-15), 1/55 (annual risk 0.7%; 95% CI 0-4.0) and 3/40 (annual risk 3.0%; 95% CI 0-7.0) in high-risk intramucosal, low-risk submucosal, and high-risk submucosal cancers, respectively. CONCLUSIONS: Whereas the annual metastasis rate for high-risk submucosal EAC (3.0%) was somewhat lower than expected in comparison with previous reported percentages, the annual metastasis rate of 6.9% for high-risk intramucosal EAC is new and worrisome. This calls for further prospective studies and suggests that strict follow-up of this small subgroup is warranted until prospective data are available

A deep learning system for detection of early Barrett's neoplasia:a model development and validation study

BACKGROUND: Computer-aided detection (CADe) systems could assist endoscopists in detecting early neoplasia in Barrett's oesophagus, which could be difficult to detect in endoscopic images. The aim of this study was to develop, test, and benchmark a CADe system for early neoplasia in Barrett's oesophagus.METHODS: The CADe system was first pretrained with ImageNet followed by domain-specific pretraining with GastroNet. We trained the CADe system on a dataset of 14 046 images (2506 patients) of confirmed Barrett's oesophagus neoplasia and non-dysplastic Barrett's oesophagus from 15 centres. Neoplasia was delineated by 14 Barrett's oesophagus experts for all datasets. We tested the performance of the CADe system on two independent test sets. The all-comers test set comprised 327 (73 patients) non-dysplastic Barrett's oesophagus images, 82 (46 patients) neoplastic images, 180 (66 of the same patients) non-dysplastic Barrett's oesophagus videos, and 71 (45 of the same patients) neoplastic videos. The benchmarking test set comprised 100 (50 patients) neoplastic images, 300 (125 patients) non-dysplastic images, 47 (47 of the same patients) neoplastic videos, and 141 (82 of the same patients) non-dysplastic videos, and was enriched with subtle neoplasia cases. The benchmarking test set was evaluated by 112 endoscopists from six countries (first without CADe and, after 6 weeks, with CADe) and by 28 external international Barrett's oesophagus experts. The primary outcome was the sensitivity of Barrett's neoplasia detection by general endoscopists without CADe assistance versus with CADe assistance on the benchmarking test set. We compared sensitivity using a mixed-effects logistic regression model with conditional odds ratios (ORs; likelihood profile 95% CIs).FINDINGS: Sensitivity for neoplasia detection among endoscopists increased from 74% to 88% with CADe assistance (OR 2·04; 95% CI 1·73-2·42; p&lt;0·0001 for images and from 67% to 79% [2·35; 1·90-2·94; p&lt;0·0001] for video) without compromising specificity (from 89% to 90% [1·07; 0·96-1·19; p=0·20] for images and from 96% to 94% [0·94; 0·79-1·11; ] for video; p=0·46). In the all-comers test set, CADe detected neoplastic lesions in 95% (88-98) of images and 97% (90-99) of videos. In the benchmarking test set, the CADe system was superior to endoscopists in detecting neoplasia (90% vs 74% [OR 3·75; 95% CI 1·93-8·05; p=0·0002] for images and 91% vs 67% [11·68; 3·85-47·53; p&lt;0·0001] for video) and non-inferior to Barrett's oesophagus experts (90% vs 87% [OR 1·74; 95% CI 0·83-3·65] for images and 91% vs 86% [2·94; 0·99-11·40] for video).INTERPRETATION: CADe outperformed endoscopists in detecting Barrett's oesophagus neoplasia and, when used as an assistive tool, it improved their detection rate. CADe detected virtually all neoplasia in a test set of consecutive cases.FUNDING: Olympus.</p