Trajectory Surface Hopping Study of the Li + Li2(X1Σg+) Dissociation Reaction

Trajectory surface hopping calculations are reported for the Li + Li2(X1Σg+) dissociation reaction over the range of translational energies 13 ≤ Etr/kcal mol-1 ≤ 80. Both potential energy surfaces for ground doublet Li3, which have been modeled from the double many-body expansion method (DMBE III), have been employed in the dynamics calculations. For the initial internal state (v = 0, j = 10), the behavior of the dissociative cross sections as a function of translational energy shows that nonadiabatic effects are important over the whole range of energies studied. Concerning the role of initial vibration, it has been found that, for Etr = 25 kcal mol-1 and j = 10, the adiabatic dissociative cross sections are enhanced as v increases from 0 to 20, while the nonadiabatic ones just slightly increase with the vibrational quantum number

Strategy for diagnosis and correction of vaginal dysbiosis in terms of preparation of pregnant for planned cesarean section and prevention of postpartum endometritis.

Clinical features of vaginal dysbiosis as a factor in the high risk of septic complications, especially in pregnant women diagnosed with anaerobic vaginal dysbiosis were examined. Low efficiency of the traditional methods of treating bacterial dysbiosis, a high rate of recurrences and the risk of preterm delivery dictate the need to find alternative methods of treatment and prevention of antenatal and post-natal complications. The widespread introduction of caesarean section into obstetric practice contributed to the reduction of perinatal loss. However, together with the expansion of indications for cesarean section, increase in the frequency and severity of post-natal chronic inflammatory diseases is associated. The number of purulent-inflammatory diseases in the early postoperative period and in the long-term period after C-section is large, reaching 3,3-54,3%. Postpartum period, even in physiological course and particularly in the presence of risk factors is favorable for the development of infectious complications. Almost all the authors identify caesarean section as a significant risk factor for postpartum endometritis, since, making only 10 - 20% of the total number of deliveries, cesarean section causes 80% of all postpartum endometritis. We propose a diagnostic algorithm, drug correction and prevention for this common group of patients

Morphological and structural features of the CdxPb1−xS films obtained by CBD from ethylenediamine-citrate bath

The calculating of ionic equilibria in the system «Pb(CH3COO)2 - CdCl2 - Na3C6H5O7 - ‎(NH3)2(CH2)2 - N2H4CS» allowed us to find conditions and concentration regions of PbS and CdS co-deposition. The determined conditions provided the CBD obtaining of CdxPb1−xS (0 ≤ x ≤ 0.033) substitutional solid solutions films with a cubic structure B1 (space group Fm ) with the grains preferred orientation (200). We established the evolution of the surface morphology of the synthesized films from cubic crystallites to hierarchical structure of globular aggregates by scanning electron microscopy. A quantitative analysis of diffraction patterns showed a decrease of microstrains in CdxPb1−xS films by a about factor of 3 with an increase of the cadmium chloride concentration in the reaction mixture from 0.005 to 0.14 mol/l. The excess of the cadmium content, established by EDX analysis, in the studied films as compared to its content in the solid solution is associated with the additional formation of the amorphous CdS phase up to 72 mol %.A Corrigendum is available for this article at https://doi.org/10.15826/chimtech.2021.8.2.12

Дендрокліматологічні дослідження сосни звичайної в насадженні Лівобережного лісостепу України

Purpose of this research was to detect influence of climatic change on pine radial increment in stand in the Left-bank Forest-steppe of Ukraine as example 100-years-old stand at State Enterprise 'Kharkiv forest scientific research station’. Methods. Dendrochronological. Method of correlation function and multiple regressions (response function) were used to analyze the influence of climatic factors on tree radial increment. For this purpose computer program RESPO was used. Results. Tree ring series were built and were used for correlation analysis between climatic factors and pine radial increment for two periods: 1960-1988 and 1988-2016.Years of minimum (1933, 1942, 1956, 1972, 1976, 1976, 1987, 1992, 2002, 2006 та 2012) and maximum (1933, 1942, 1956, 1972, 1975, 1976, 1979, 1979, 1979, 1987, 1992, 2002 та 2012) of radial increment were detected.  Depressions of pine radial increment were as a result of negative weather conditions: low and high winter and early-spring temperature, droughts during vegetation period.  Maximums of radial increments were depended on favorable weather conditions for pine radial growth. Correlation and Response analysis for two periods showed that increase of temperature and precipitation, excluding winter precipitation, changed response of forest ecosystems to climatic change: if in first period (1960-1988) radial increment limited by April temperature and together July temperature positively influenced on radial growth, in second period (1988-2016) June temperature negatively infuenced on radial increment. Slight increase precipitation during vegetation period could not soften impact if high temperature during vegetatation period on tree radial increment. Conclusions. At comparison 1960-1988 and 1988-2016 it was detected that during first period positive influence of summer temperature on radial growth was distinctive and for second period one started to limit increment (negative influence) were detected. Slight increase of precipitation for vegetation period in second period significantly didn’t influence on pine radial growth. In second period increase of winter temperature and number of thaws negatively influenced on soil moisture, decreased of tree ring widths.Цель. Выявление влияния изменений климата на радиальный прирост сосны в Левобережной степи Украины на примере 100-летнего соснового насаждения ГП «Харьковская лесная научно-исследовательская станция». Методы. Дендрохронологические. Результаты. Созданы древесно-кольцевые хронологии для установления связей между климатическими показателями и радиальным приростом сосны за два периода: 1960-1988 та 1988-2016 гг. Корреляционный анализ и функция отклика за два периода показали, что при увеличении температур и количества осадков (исключением стали зимние осадки) изменилась реакция лесных екосистем на вариации условий природной среды. Так, если в первом периоде (1960-1988 гг.) радиальный прирост ограничивали апрельские температуры, в то же время на прирост положительно влияли летние (июльские) температуры, то во втором периоде летние температуры (июнькие) стали негативно влиять на прирост деревьев. Незначительное увеличение количества осадков за вегетационный период не смогло смягчить влияние высоких температур вегетационного периода на радиальный прирост. Выводы. При сравнении 1960-1988 и 1988-2016 гг. выявлено, что для первого периода характерно положительное влияние летних температур на радиальный прирост, однако для второго периода они начинают ограничивать прирост деревьев. Незначительное увеличение количества осадков за вегетационный период не смогло смягчить влияние высоких температур вегетационного периода на радиальный прирост.Мета. Виявлення впливу змін клімату на радіальний приріст сосни в Лівобережному степу на прикладі 100-річного соснового насадження ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція». Методи. Дендрохронологічні. Результати. Створено деревно-кільцеві хронології, які використано у встановленні зв’язків між кліматичними чинниками та радіальним приростом сосни за два періоди: 1960-1988 та 1988-2016 рр. Кореляційний аналіз та функція відгуку за два періоди показали, що при збільшенні температур та кількості опадів (виняток – зимові опади) змінилася реакція лісових екосистем на зміни клімату: так, якщо в першому періоді (1960-1988 рр.) радіальний приріст обмежували квітневі температури, водночас позитивно впливали липневі температури, то у другому періоді (1988-2016 рр.) червневі температури вже негативно впливали на приріст. Незначне збільшення кількості опадів за вегетаційний період не змогли пом’якшити вплив високих температур вегетаційного періоду на радіальний приріст. Висновки. При порівнянні 1960-1988 та 1988-2016 рр. виявлено, що якщо для першого періоду характерний позитивний вплив літніх температур на радіальний приріст, то для другого періоду вони починають обмежувати приріст. Незначне збільшення кількості опадів за вегетаційний період у другому періоді не змогло пом’якшити вплив високих температур  на радіальний приріст дерев.