Іронія Оґдена Неша (Orgen Nash`s irony)

У цій роботі ми розглядаємо іронію у когнітивно-комунікативному аспекті, спираючись на теорію інференційної моделі комунікації Д. Спербера і Д. Уілсон. Особливостями іронії Оґдена Неша ми вважаємо таке: (а) позитивне і прийнятне з точки зору суспільства представлено як неадекватне, а отже, сміховинне; (б) автор може насміхатися з головного персонажа/наратора, але гадана недолугість останнього спричинена невідповідністю суспільним нормам і поглядам; це створює ефект «непрямої», «переадресованої» іронії; (в) авторська іронія м’яка; у ряду форм комічного гумор – іронія – сарказм вона тяжіє радше до першої, ніж до останньої. (Ogden Nash’s irony is a very specific phenomenon. The number of poems whose irony can be traditionally regarded as critical attitude under the guise of praise is comparatively small. For the purpose of this article, irony is viewed from a cognitive/communicative perspective. Our research is based on the inferential model of communication put forward by Relevance Theory (D. Sperber and D. Wilson). Researching the nature of irony, Sperber and Wilson begin with the philosophical principle of use and mention. Use is a statement about reality. An ironic utterance does not make any statement, it makes mention of other people’s words or ideas, even of those ideas that have not been explicated, but, in the speaker’s opinion, may be entertained. Irony is regarded as echoic mention. A speaker dissociates themselves from the content of an utterance; their intention is to express critical attitude to what has been said or to conventionally or situationally ascribed opinions. The distinctive features of Ogden Nash’s irony are as follows: (a) things that are considered to be appropriate by society are presented as inappropriate, ridiculous; (b) by the look of it, the author mocks the main character/narrator; but the latter’s seeming lack of particular qualities results from disagreement with conventional views of their social environment; hence the effect of «indirect», redirected irony; (c) the author’s irony is gentle; in the line humour – irony – sarcasm, this form of creating comic effect tends to the former rather than the latter.

Специфіка подання інформації про стан підготовки України до ЄВРО-2012 у польських та українських ЗМІ

У статті проведено аналіз позиційної діяльності центральних органів виконавчої влади в процесі підготовки до чемпіонату Європи з футболу Євро-2012. Проаналізовано поняття «імідж» та значення в його формуванні засобів масової інформації. Прослідковано, які саме центральні органи виконавчої влади беруть участь в підготовці до Євро-2012, а також наведені власні практичні доробки у формі інтент-аналізу публікацій у польських та українських ЗМІ, що стосуються проведення фінальної частини чемпіонату з футболу Євро-2012 в Україні. (It was analyzed the positional information of central authorities in preparation for European Football Championship Euro-2012 in the article. It was analyzed the concept of «image» and its importance in shaping the media. It was watched what central government involved in preparing for Euro 2012 and was given its own reserves in the form of practical intent-analysis of publications in Polish and Ukrainian media related to carrying out the finals offootball championship Euro-2012 in Ukraine.

Мовленнєвий код «Дев’яти оповідань» Дж. Д. Селінджера

Стаття присвячена питанню мовленнєвого коду «Дев’яти оповідань» Дж. Д. Селінджера. Мовленнєвий код потрактовується як спосіб дискурсу, що використовується усіма учасниками комунікації і є елементом вербального контексту. У художньому творі мовленнєвий код можна розглядати як єдність двох складових – зовнішньої комунікації (між автором і читачем на макрорівні комунікації) і внутрішньої комунікації (між персонажами твору на макрорівні комунікації); при цьому очевидно, що перша включає в себе другу.) У збірці оповідань Селінджера зовнішня комунікація набуває форм розповіді всезнаючого наратора або одного із персонажів. Всезнаючий наратор презентує події як сторонній споглядач, подаючи ряд окремих деталей як контекстне тло історії. Розповідь від першої особи більш емоційно забарвлена, хоча оповідач намагається об’єктивно презентувати події чи передати свій психологічний стан на той момент; він також висловлює оцінку, що нетипово для розповіді всезнаючого наратора. Одна із характерних рис зовнішньої комунікації «Дев’яти оповідань» – це широке використання імплікатур. Система внутрішньої комунікації у збірці Селінджера складна і різноманітна. Можна запропонувати такі критерії аналізу персонажного дискурсу: вік співрозмовників (дитина / дорослий), наявність / відсутність імплікатур мовчання або замовчування певної інформації, використання / відсутність брехні. Діти в оповіданнях Селінджера розмовляють «як діти» (розмовний стиль мовлення, перерване мовлення, перебивання співрозмовника, сконцентро- ваність на власних проблемах і неуважність до питань, що їх піднімає співрозмовник, небажання підтримувати розмову, іррелевантність, непослідовність) або «як дорослі» (використання високого стилю, роз’яснення, обговорення філософських і соціальних проблем). Діти часто використовують мовчання, але не вдаються до брехні; їх мовлення позбавлене імплікатур. Мовлення дорослих, навпаки, багате на імплікатури, вони можуть вдаватися до замовчуван- ня важливої інформації або до прямої брехні. (The article highlights the issue of speech code, a shared mode of discourse, as an element of verbal context in «Nine Stories» by J.D. Salinger. In the works of fiction, speech code may be regarded as a unity of two constituents – outer communication (macro-level communication between the author and the a reader) and inner communication (micro-level communication between characters), the former actually including the latter. In Salinger’s book, outer communication takes the form of a story told by the omniscient narrator or by one of the characters: the omniscient narrator presents the events through the eyes of an outsider providing important elements of contextual background; the first person narrations are more emotionally charged, though the narrator aims at objective presentation of facts and his own emotional state at a certain point; he also passes judgments, which is not typical of the omniscient narrator. The most noticeable feature of outer communication in «Nine Stories» is the use of implicatures.

Особливості стресу та стресостійкості у старшокласників

Сьогодні поняття стресу набуло особливої актуальності, а уміння справлятися з ним перетворюється на нагальну потребу. Зважаючи на розвиток суспільства та мереж комунікації проблема стресу та стресостійкості є актуальною у будь-якому етапі вивчення. Особливо актуальною ця проблема постає в підлітковому віці. Адже підлітковий вік це певний переломний період у житті людини. Зміна структури соціальних ролей, засвоєння нових цінностей та норм, розвиток самосвідомості та поглиблення рефлексії, які відбуваються у підлітковому віці, самі по собі є стресогенними факторами для підлітків. Часто додаються ще й негативні переживання, пов’язані з кризою підліткового віку

What Makes a Good Piece of Poetry: an Attempt at Subjective Analysis

One of the factors in the popularity of Michael Swan’s poetry is a unique combination of a comparatively simple form and deep, subtle meanings that even an inexperienced reader cannot but sense. In linguistics, the phenomenon is dubbed implicitness. In Michael Swan’s poetic texts, implicit meanings are generated through the violation of the maxims of the co-operative principle (conversational implicature) and/or through the use of specific techniques: simplicity of outward form, tropes, irony, attention to detail, contrast and opposition, repetition, punch line, the effect of the author’s presence in the text or distancing from the content

An investigation of the communication system of a public organization, on the example of Velykoberezovytsia village council

Об’єктом дослідження є процес забезпечення публічних комунікацій суб’єктів місцевого самоврядування. Предмет дослідження– теоретико-методологічні та практичні аспекти системи публічних комунікацій публічної організації на прикладі Великоберезовицької селищної ради. Мета дослідження - дослідження теоретичних підходів та розробка практичних рекомендацій щодо напрямів підвищення ефективності системи публічних комунікацій Великоберезовицької селищної ради. Методи дослідження: аналізу, синтезу, системно-структурний, функціональний, порівняння.Вступ 8 Розділ 1 Теоретичні основи системи комунікацій публічної організації.11 1 Концептуальні засади сутності комунікацій у системі публічного управління.11 1.2. Наукові підходи до класифікації комунікацій .18 1.3 Напрями підвищення ефективності комунікацій у публічних організаціях..22 Розділ 2 Аналізування системи комунікацій Великоберезовицької селищної ради.28 2.1 Загальна характеристика діяльності селищної ради..28 2.2 Аналізування внутрішніх та зовнішніх комунікацій органу місцевого самоврядування.33 2.3 Аналіз роботи селищної ради з поданими зверненнями.46 Розділ 3 Удосконалення системи комунікацій Великоберезовицької селищної ради..56 3.1 Покращення процесу управління комунікаціями селищної ради шляхом введення посади PR-менеджера .56 3.2 Дослідження перспектив впровадження електронного урядування та електронного документообігу в селищній раді ..63 3.3 Заходи із вдосконалення веб-сайту Великоберезовицької селищної ради 69 Розділ 4 Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях.76 4.1 Організація охорони праці у Великоберезовицькій селищній раді.76 4.2 Організація оповіщення населення смт. Велика Березовиця у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.79 Висновки та пропозиції.83 Бібліографія 86 Додатки.9

An investigation of the communication system of a public organization, on the example of Velykoberezovytsia village council

Об’єктом дослідження є процес забезпечення публічних комунікацій суб’єктів місцевого самоврядування. Предмет дослідження– теоретико-методологічні та практичні аспекти системи публічних комунікацій публічної організації на прикладі Великоберезовицької селищної ради. Мета дослідження - дослідження теоретичних підходів та розробка практичних рекомендацій щодо напрямів підвищення ефективності системи публічних комунікацій Великоберезовицької селищної ради. Методи дослідження: аналізу, синтезу, системно-структурний, функціональний, порівняння.Вступ 8 Розділ 1 Теоретичні основи системи комунікацій публічної організації.11 1 Концептуальні засади сутності комунікацій у системі публічного управління.11 1.2. Наукові підходи до класифікації комунікацій .18 1.3 Напрями підвищення ефективності комунікацій у публічних організаціях..22 Розділ 2 Аналізування системи комунікацій Великоберезовицької селищної ради.28 2.1 Загальна характеристика діяльності селищної ради..28 2.2 Аналізування внутрішніх та зовнішніх комунікацій органу місцевого самоврядування.33 2.3 Аналіз роботи селищної ради з поданими зверненнями.46 Розділ 3 Удосконалення системи комунікацій Великоберезовицької селищної ради..56 3.1 Покращення процесу управління комунікаціями селищної ради шляхом введення посади PR-менеджера .56 3.2 Дослідження перспектив впровадження електронного урядування та електронного документообігу в селищній раді ..63 3.3 Заходи із вдосконалення веб-сайту Великоберезовицької селищної ради 69 Розділ 4 Охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях.76 4.1 Організація охорони праці у Великоберезовицькій селищній раді.76 4.2 Організація оповіщення населення смт. Велика Березовиця у разі загрози та виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.79 Висновки та пропозиції.83 Бібліографія 86 Додатки.9

Якісний склад і популяційний рівень мікробіоти вмісту верхньощелепних пазух у хворих на хронічний гнійний синуїт із цукровим діабетом 1-го типу

The major pathogens in case of chronic purulent maxillary sinusitis in patients with type 1 diabetes are S.pneumoniae (in 34 % patients), H. influenzae (24 %), M. catharralis (24 %), S. pyogenes (6,0 %), S. aureus (10,0 %), E. coli Hly+ (2,0 %). Bacteria, contaminating the oral pharynx, reach high population level (from 4,33±0,14 to 5,69±0,09 lg U/ml). In case of chronic purulent sinusitis in patients with type I diabetes mellitus the oral pharynx contains associations of autochthonic obligate and optional psuedopathogenic and allochthonic germs consisting of three types of microorganisms in 3 (6 %) patients, of 4 out in 41 (82 %) and of 5 in 6 (12 %) of patients.Ведущими возбудителями хронического гнойного верхнечелюстного синусита у больных сахарным диабетом 1-го типа являються S.pneumoniae (у 34 % больных), H.influenzae (24 %), M. catharralis (24 %), S.pyogenes(6,0 %), S.aureus (10,0 %), E.coli Hly+ (2,0 %). Бактерии, которые контаминируют содержимое верхнечелюстных синусов достигают высокого популяционного уровня (от 4,33±0,14 до 5,69±0,09 lg KOЕ\мл). При хроническихгнойных синуситах у больных сахарным диабетом 1-го типа в содержимом полости верхнечелюстных синусов обнаруживаются ассоциации автохтонных облигатных и факультативных условно-патогенных и аллохтонных микроорганизмов, которые состоят из трёх видов микроорганизмов у 3 (6 %) больных, из четырёх у 41 (82 %) и из пяти у 6 (12 %) пациентов.Провідними збудниками при хронічному гнійному верхньощелепному синуїті у хворих на цукровий діабет 1-го типу є S. pneumoniae (у 34 % осіб), H. influenzae (24 %), M. catharralis (24 %), S. pyogenes (6,0 %), S. aureus (10,0 %), E. coli Hly+ (2,0 %). Бактерії, що контамінують вміст порожнин верхньощелепних пазух, досягають високого популяційного рівня (від 4,33±0,14 до 5,69±0,09 lg KУO\мл). При хронічних гнійних синуїтах у хворих на цукровий діабет 1-го типу у вмісті порожнини верхньощелепних пазух виявляються асоціації автохтонних облігатних і факультативних умовно-патогенних та алохтонних мікроорганізмів, які складаються із трьох видів мікроорганізмів у 3 (6 %) пацієнтів, із чотирьох у 41 (82 %) та із п’яти у 6 (12 %) пацієнтів