What is berry? Etymology of berries’ names

The main attention is paid to identifying the origin of words in Russian and English and comparing their etymolog

DNA Repair is Involved in Mechanism of Drug Sensibilization to Ionizing Radiation of Different Quality

It was shown that chemical compounds inhibit the process of cell recovery irradiated with sparsely and densely ionizing radiations. For both types of radiation, it was demonstrated that the irreversible component of radiation damage increases with increasing in drugs concentration, while the recovery constant, characterizing the probability of recovery per unit time, does not depend on the conditions of irradiation. This means that DNA repair is involved in mechanism of drug sensibilisation to ionizing radiation of different quality, which is associated with the formation of additional irreversible damage but not with damage of recovery processes as it was traditionally suggested. The obtained data indicate the prospects of chemical compounds using after irradiation of cells with ionizing radiations of different quality. Keywords: ionizing radiation, survival, irreversible component, recovery constant, bleocin, doxorubicin, endoxan, fluorourozil, cisplatin

Optoacoustic spectroscopy for real-time monitoring of strongly light-absorbing solutions in applications to analytical chemistry

AbstractAn optoacoustic technique for solutions of strongly light-absorbing analytes at 0.1–0.01moll−1 is proposed. The technique is based on the wide-band forward mode detection of temporal profiles of laser-generated ultrasonic pulses (optoacoustic signals). The leading edge of the signal repeats the distribution of the laser fluence in the medium, which makes it possible to determine its optical absorption and investigate its dynamics during a reaction. The range of light-absorption coefficients starts from 1 to 5 and reaches 104 to 105cm−1. The determination of iron(II) as ferroin shows the possibility of probing 0.1moll−1 of iron(II), which was not previously achieved for this reaction by optical spectroscopy. To further prove the concept, kinetic measurements for ferroin decomposition at the level of 0.1moll−1 and at high pHs are performed. The results are compared with spectrophotometry at lower concentrations and show good reproducibility and accuracy of kinetic constants

Estimation of the Severity of Experimental Tularemia against a Number of Morphometric Characteristics

Research objective consisted in the development of a unified approach to the evaluation of severity of experimental tularemia disease based on the morphometric analysis. Experimental tularemia infection was morbidized in Guinea pigs, both female and male, using subcutaneous inoculation with virulent tularemia microbe cultures. Subsequent to the results of morphometric analysis, selected was a range of indicators characterizing intensiveness of dystrophy, necrobiotic and necrotic processes, infiltrate changes within cells and tissues of the infected animals to fullest extent, and reflecting a life-support system functioning state adequately. Thus, application of quantitative counting to distinguish the changes in experimental animals, while modeling specific infectious process, allowed for standardization and verification of severity evaluation approach and facilitated increase in quality of experimental investigations

Microswarm structure of a meteoric complex beyond an ecliptic plane

The purpose of this work is to determine maximum allowed numbers of measurements used in the discrete solution, at which probability to detect a false microshower will be rather small, and to find out how this number is connected to the solution accuracy and how it corresponds with productivity of the meteoric radar. We have advanced a quasi-thomography method in the solution of a problem of determination of meteor radiant distributions on a celestial sphere based on the data of radar goniometer measurements. We have tried to find out, how the stable structures of radiants prolated along an elongation angle from apex in the course of the year vary, how they are correlated in time and whether they will be repeated from one year to other year

Antioxidative Activity of Ferrocenes Bearing 2,6-Di-Tert-Butylphenol Moieties

The antioxidative activity of ferrocenes bearing either 2,6-di-tert-butylphenol or phenyl groups has been compared using DPPH (1,1-diphenyl-2-picrylhydrazyl) test and in the study of the in vitro impact on lipid peroxidation in rat brain homogenate and on some characteristics of rat liver mitochondria. The results of DPPH test at 20°C show that the activity depends strongly upon the presence of phenolic group but is improved by the influence of ferrocenyl fragment. The activity of N-(3,5-di-tert-butyl-4-hydroxyphenyl)iminomethylferrocene (1), for instance, was 88.4%, which was higher than the activity of a known antioxidant 2,6-di-tert-butyl-4-methylphenol (BHT) (48.5%), whereas the activity of N-phenyl-iminomethylferrocene 2 was almost negligible −2.9%. The data obtained demonstrate that the compounds with 2,6-di-tert-butylphenol moiety are significantly more active than the corresponding phenyl analogues in the in vitro study of lipid peroxidation in rat brain homogenate. Ferrocene 1 performs a promising behavior as an antioxidant and inhibits the calcium-dependent swelling of mitochondria. These results allow us to propose the potential cytoprotective (neuroprotective) effect of ditopic compounds containing antioxidant 2,6-di-tert-butylphenol group and redox active ferrocene fragment

Associations of meteor microshowers or as the Kazan radar "SEES" radiants on northern celestial hemisphere

The discrete quasitomographic method of the analysis of the interferometric data of meteor radar gives us the possibility of measuring coordinates and velocities of very weak meteor showers with a 2 × 2 square degree resolution on the celestial sphere. The minimal rate of the meteors in each microstream is five meteors per day. At such sensitivity, basic distinctions between irregularities of the sporadic background and meteor streams vanish. More than 1000 of the detected microshowers per month are associated with a combination of (a) the large known meteor showers, (b) the weaker known meteor showers and (c) till now unknown associations of microshowers. All microshowers regardless of association have the identical velocities, limited areas of radiation and near simultaneity of their acting dates. The results are compiled as maps of radiant distribution and average velocities of microstreams for different months. From these it is possible to see how the microshower activity for various discrete sites on the celestial sphere correlate with the behavior of the well-known meteor streams and thus to infer the orbital properties of the different microstream configurations. © Springer Science+Business Media, Inc. 2005

Дія антимікробних препаратів і світлодіодного випромінювання на добові біоплівки S. aureus та E. coli

Estimating the results of the antimicrobial action and the LED radiation on diurnal S. aureus and E. coli biofilms it has been found that under the complex effects using optical emission of the orange spectrum and β-lactam antimicrobial drugs the density of biofilms was 1.5 times higher than the control values; under the action of the drug from the group of fluoroquinolones levofloxacin and the orange LED emission spectrum the density of daily S. aureus biofilm was 42.8 times reduced, and E. coli decreased by 18.9 times compared to the control. When determining the impact of the green radiation spectrum together with β-lactam antimicrobial drugs on daily biofilms of multiresistant strains there is inhibition of the density of isolates biofilm of both S. aureus and E. coli compared to the control. In a complex application of levofloxacin and the green LED emission spectrum the destruction of daily biofilms of multiresistant isolates of S. aureus by 2.4 times and E. coli by 3.1 times has been determined compared to the control. The similar results have been reported in determining the ability of irradiated planktonic cells to form the secondary biofilms: the lowest density of the secondary biofilm is registered in application of the optical radiation of the violet spectrum in combination with levofloxacin: the density of the secondary S. aureus biofilm reduced by 52.4, and the density of the E. coli biofilm reduced by 39.3 times compared to the control. As a result of this study the possibility of using the incoherent optical radiation of the violet spectrum with levofloxacin, which is a photosensitizer and contributes to decrease in the proliferative activity and the ability to form biofilms of multiresistant isolates of S. aureus and E. coli and increase their antibiotics resistance, in the treatment of inflammatory processes has been substantiated.Оценивая результаты действия противомикробных препаратов и светодиодного излучения на суточные биопленки S. aureus и E. coli, было установлено, что под комплексным воздействием с применением оптического излучения оранжевого спектра и β-лактамных противомикробных препаратов плотность биопленок была в 1,5 раза выше контрольных значений, препарата из группы фторхинолонов левофлоксацина и светодиодного излучения оранжевого спектра наблюдалось снижение плотности суточной биопленки S. aureus в 42,8 раза; а E. coli – в 18,9 раза по сравнению с контролем. При определении влияния излучения зеленого спектра вместе с β-лактамными антимикробными препаратами на суточные биопленки полирезистентных штаммов наблюдается угнетение плотности биопленки изолятов как S. aureus, так и E. coli по сравнению с контролем. А при комплексном применении левофлоксацина и светодиодного излучения зеленого спектра установлено разрушение суточных биопленок полирезистентных изолятов S. aureus в 2,4 раза, а E. coli в 3,1 раза по сравнению с контролем. Аналогичные результаты были зафиксированы при определении способности облученных планктонных клеток образовывать вторичные биопленки: наименьшая плотность вторичной биопленки зарегистрирована при применении оптического излучения фиолетового спектра комплексно с левофлоксацином: плотность вторичной биопленки S.aureus снижена в 52,4 и в 39,3 раза – снижена плотность вторичной биопленки E.coli сравнению с контролем. В результате данного исследования обоснована возможность применения в комплексной терапии гнойно-воспалительных процессов низкоинтенсивного некогерентного оптического излучения фиолетового спектра с левофлоксацином, который является фотосенсибилизатором и способствует подавлению пролиферативной активности и способности к формированию биопленок полирезистентных изолятов S. aureus и E. coli и повышению их антибиотикочувствительности.Оцінюючи результати щодо визначення дії антимікробних препаратів і світлодіодного випромінювання на добові біоплівки S. aureus і E. coli було встановлено, що під комплексним впливом із застосуванням оптичного випромінювання помаранчевого спектра та β-лактамних антимікробних препаратів щільність біоплівок була у 1,5 рази вища за контрольні значення, препарату з групи фторхінолонів левофлоксацину і світлодіодного випромінювання помаранчевого спектра зниження щільності добової біоплівки S. aureus у 42,8 рази а E. coli – у 18,9 рази порівняно з контролем. При визначенні впливу випромінювання зеленого спектра разом з β-лактамними антимікробними препаратами на добові біоплівки полірезистентних штамів спостерігається пригнічення щільності біоплівки ізолятів як S. aureus, так і E. coli порівняно з контролем. А при комплексному застосуванні левофлоксацину і світлодіодного випромінювання зеленого спектра встановлено руйнування добових біоплівок полірезистентних ізолятів S. aureus у 2,4 рази, а E. coli у 3,1 рази порівняно з контролем. Застосування антимікробних препаратів і світлодіодного випромінювання фіолетового спектра призвело до зниження щільності добових біоплівок S. aureus у 17,4 рази при застосуванні амоксиклаву, у 13,4 рази при застосуванні цефтриаксону та у 42,8 рази в комплексі з левофлоксацином. Аналогічні результати були зафіксовані при визначенні здатності опромінених планктонних клітин утворювати вторинні біоплівки: найменша щільність вторинної біоплівки зареєстрована при застосуванні оптичного випромінювання фіолетового спектра комплексно з левофлоксацином: щільність вторинної біоплівки S. aureus знижена у 52,4 та у 39,3 рази – знижена щільність вторинної біоплівки E. coli порівняно з контролем. У результаті цього дослідження обґрунтовано можливість застосування у комплексній терапії гнійно-запальних процесів низькоінтенсивного некогерентного оптичного випромінювання фіолетового спектра з левофлоксацином, який є фотосенсибілізатором та сприяє пригніченню проліферативної активності і здатності до формування біоплівок полірезистентних ізолятів S. aureus та E. coli і підвищенню їх антибіотикочутливості

COMPUTER MODEL OF FLOW IN A SYMMETRIC JUNCTION TEE – UNEQUAL SIDED DESIGN

Представлены результаты численного исследования течения в симметричном тройнике на слияние, у которого магистральный канал в два раза шире бокового ответвления. Исследованы разные сочетания моделей и выбрано приводящее к наиболее физичным результатам, но отмечается отличие от экспериментальных данных.The results of a numerical study in a symmetric junction tee with the main canal are twice as wide as the lateral channel, were presented. Various combinations of models were investigated and select that leading to the most physical ones, and noted some inconsistency with experimental data

Вивчення впливу комбінованої дії фотосенсибілізатора і низькоінтенсивного лазерного випромінювання на кількісний склад мікрофлори зубного нальоту

The effect of low-intensity laser radiation (LILR) on the background of a photosensitizer (ethacridine lactate) on selective elimination of pathogenic and conditionally pathogenic microorganisms has been studied. Taking into account antiseptic properties of ethacridine lactate the maximally possible time of influence of ethacridine lactate as a photosensitizer should be set. It has been found that after the influence of rivanol (ethacridine lactate) within 1.5-3 minutes the bactericidal action on microorganisms is observed. The effect of antiseptic in the interval from 30 to 60 seconds was not accompanied with the expressed quantitative change of the microbial population. The second stage of the research was identification of microorganisms sensitivity to various concentrations of the photosensitizer. As a photosensitizer the aqueous solution of ethacridine lactate in the concentrations of 0.1; 0.05; 0.01% was used. The results obtained allow to conclude that the concentration of 0.1% solution of ethacridine lactate increases the sensitivity of microorganisms to the effects of low-intensity laser radiation. During the experiment the combined impact of the antimicrobial activity of 0.1% solution of ethacridine lactate and blue spectrum laser radiation has been determined; it is manifested by decrease in the number of CFU/ml of the total microflora of the dental plaque. The number of CFU is reduced from 14.3 ± 0.12 . 103/ml up to 2.4 ± 0.3 . 102/ml after exposure (Table 1). Comparing the data of the control (the initial number of the colonies grown) and the experiment (the number of the colonies grown after the photoactivated disinfection) we have found that the antibacterial action of photoactivated disinfection depends directly on duration of exposure. Thus, the effectiveness of combined use of a photosensitizer with LILR is 1.2 times higher than that of ethacridine lactate (the exposure time is 60 seconds), and 2.0 times higher than the antimicrobial effect of the laser blue spectrum (the exposure time is 120 seconds).В проведенном исследовании изучали влияние НИЛИ на фоне фотосенсибилизатора (этакридина лактата) на селективную элиминацию патогенных и условно-патогенных микроорганизмов. Учитывая то, что этакридина лактату присущи свойства антисептика, следовало установить максимально возможное время воздействия этакридина лактата как фотосенсибилизатора. Установлено, что после воздействия риванола (этакридина лактата) в течение 1,5-3-х минут отмечалось бактерицидное действие на микроорганизмы. Воздействие антисептика в промежутке от 30 до 60 с не сопровождалось выраженным количественным изменением микробной популяции. Вторым этапом исследования стало определение чувствительности микроорганизмов к различным концентрациям фотосенсибилизатора. Использовали водный раствор этакридина лактата с концентрациями 0,1; 0,05; 0,01%. Полученные результаты позволяют сделать вывод, что раствор этакридина лактата в концентрации 0,1% повышает чувствительность микроорганизмов к действию низкоинтенсивного лазерного излучения. В ходе проведенного эксперимента было установлено антимикробное действие комбинированного влияния 0,1%-ого раствора этакридина лактата и лазерного излучения синего спектра, что проявляется снижением числа КОЕ/мл совокупной микрофлоры зубного налёта. Количество КОЕ снижается со значения 14,3±0,12 × 103/мл до значения 2,4±0,3 × 102/мл после облучения. Сопоставляя данные контроля (исходное число выросших колоний) и опыта (число колоний, выросших после проведения фотоактивированной дезинфекции), мы установили, что антимикробное действие фотоактивированной дезинфекции находится в прямой зависимости от длительности облучения. Так, эффективность комбинированного использования фотосенсибилизатора с НИЛИ в 1,2 раза превышает активность этакридина лактата (время экспозиции – 60 с) и в 2,0 раза превышает противомикробный эффект лазерного излучения синего спектра (время экспозиции – 120 с).У проведеному дослідженні вивчали вплив НІЛВ на тлі фотосенсибілізатора (етакридину лактату) на селективну елімінацію патогенних і умовно-патогенних мікроорганізмів. Враховуючи те, що етакридину лактату притаманні властивості антисептика, слід було встановити максимально можливий час дії етакридину лактату як фотосенсибілізатора. Встановлено, що після дії риванолу (етакридину лактату) протягом 1,5-3-х хвилин відзначалася бактерицидна дія на мікроорганізми. Дія ж антисептика в проміжку від 30 до 60 с не супроводжувалася вираженою кількісною зміною мікробної популяції. Другим етапом дослідження стало визначення чутливості мікроорганізмів до різних концентрацій фотосенсибілізатора. Використали водний розчин етакридину лактат у концентраціях 0,1; 0,05; 0,01%. Отримані результати дозволяють зробити висновок, що розчин етакридину лактату в концентрації 0,1% підвищує чутливість мікроорганізмів до дії низькоінтенсивного лазерного випромінювання. В ході проведеного експерименту було встановлено антимікробну дію комбінованого впливу 0,1%-вого розчину етакридину лактату і лазерного випромінювання синього спектра, що проявляється зниженням числа КУО/мл сукупної мікрофлори зубного нальоту. Кількість КУО знижується зі значення 14,3±0,12 × 103/мл до значення 2,4±0,3 × 102/мл після опромінення. Зіставляючи дані контролю (початкове число колоній, що виросли) і досліду (число колоній, що виросли після проведення фотоактивованої дезінфекції), ми встановили, що антимікробна дія фотоактивованої дезінфекції знаходиться в прямій залежності від тривалості опромінення. Так, ефективність комбінованого використання фотосенсибілізатора з НІЛВ в 1,2 рази перевищує активність етакридину лактату (час експозиції – 60 с) і в 2,0 рази перевищує антимікробний ефект лазерного випромінювання синього спектра (час експозиції – 120 с)